-
81 incident
1) випадок, інцидент, пригода; право, пов'язане з іншим правом; обов'язок ( або привілей), пов'язаний з іншим правом; побічна обставина; обов'язок, пов'язаний з перебуванням на посаді2) випадковий; властивий, характерний• -
82 incidental
2) випадковий; побічний, несуттєвий; властивий, притаманний, релевантний, який випливає ( з чогось); додатковий•- incidental advantage
- incidental authority
- incidental consequence
- incidental contract
- incidental crime
- incidental criminal
- incidental injury
- incidental jurisdiction
- incidental matter
- incidental powers
- incidental revenues
- incidental right -
83 involuntary deposit
вимушений поклаж; випадковий поклаж -
84 occasional drug user
наркоман, який нерегулярно вживає наркотики; випадковий споживач наркотиків -
85 occasional offence
= occasional offense випадковий злочин -
86 precarious
небезпечний, ненадійний, ризикований, хисткий, необґрунтований, випадковий; прекарний; відкличний ( про володіння тощо)- precarious position
- precarious possession
- precarious right
- precarious status quo -
87 situational
ситуаційний, ситуативний, випадковий; залежний від ситуації- situational criminal
- situational killer
- situational killing
- situational response -
88 chance
1) n випадок2) a випадковий -
89 ally
In1) союзникfaithful (perfidious) ally — вірний (зрадливий) союзник
ally of the moment — тимчасовий (випадковий) союзник
2) помічник; слуга3) щось споріднене за структурою (властивостями тощо)IInкрем'ях (для дитячої гри)to give smb. a fair show for an ally — чесно ставитися до когось; дати комусь можливість відігратися
v1) вступати в союз, об'єднуватисяto ally oneself — єднатися, з'єднуватися (союзом, шлюбом)
2) (with, to) об'єднувати в союз3) pass. бути зв'язаним родинними узами (спільністю походження); мати спільні риси* * *I n1) союзник2) помічник, пособник; служник3) що-небудь споріднене за структурою, властивостями,II v1) вступати в союз, об'єднуватися; (with, to) об'єднуватися, поєднуватися (договором, шлюбом; to ally oneself)2) pass бути пов'язаними родинними узами, спільністю походженняIII n -
90 by-
1) побічний, додатковий, другорядний2) який знаходиться поруч, осторонь -
91 chance-comer
-
92 companion
1. n1) товаришcompanion in arms — товариш по зброї, соратник
3) співрозмовник4) парна річhere is the glove for my left hand but where is its companion? — ось рукавичка на ліву руку, а де ж на праву?
5) посібник, довідник6) астр. супутник (зірки)1) мор. спусковий трап2. v1) бути компаньйоном (супутником); супроводити2) розм. дружити3) заст. бути співрозмовником* * *I n1) товариш2) компаньйон; компаньйонка; icт. компаньйон, партнер3) співрозмовник; супутник, випадковий сусід, попутник4) парна річ5) ( Companion) кавалер ( ордена нижчого ступеня)6) ( Companion) "Супутник" ( у назвах довідників)7) acтp. супутник зірки або галактикиII a2) супутній, супровідний ( про явище)III vбути компаньйоном, супутником; супроводжувати; дружити; icт. бути співрозмовникомIV = companion-way -
93 disclaimer
n1) юр. відмовлення (від права тощо); зречення2) заперечення; відхилення, відведення3) відмова4) заява про відсутність законних прав на дворянський титул* * *n1) юp. відмова від права ( на що-небудь); зречення2) заперечення; відхилення, відкидання3) спростування4) застереження про випадковий характер збігів ( у книзікіно) законних прав на дворянський титул або герб -
94 drop-in
nвипадковий гість; дім, куди завжди можна заскочити без запрошення; вечірка, зустріч без особливих запрошень; завжди відкрите пристановище (про ресторан, клуб); обч. поява помилкових знаків або розрядів -
95 episodical
-
96 eventual
adj1) можливий; випадковий; залежний від обставин; евентуальний2) кінцевий, остаточний* * *a1) можливий; залежний від обставин, евентуальний2) кінцевий, остаточний -
97 extrinsic
adj1) зовнішній2) невластивий, непритаманний; сторонній* * *[ek'strinsik]= extrinsical; a1) зовнішній2) який не стосується, не відноситься ( до суті справи); не властивий, випадковий, несуттєвий3) сторонній, зовнішній ( вплив)4) елк. невласний, домішковий -
98 happenstance
-
99 happy-go-lucky
1. adj розм.1) безтурботний, веселий2) випадковий2. adv розм.1) випадково, бездумно, безтурботно2) як вийде* * *I nвідчайдушна людина, шалапутII aбезтурботний, веселийIII advвипадково; бездумно -
100 inadvertent
adj1) неуважний; недбалий; необережний2) ненавмисний; випадковий, несподіваний3) безтурботний* * *a1) неуважний; недбалий; необережний2) ненавмисний3) тex. мимовільний
См. также в других словарях:
випадковий — а, е. 1) Який стався несподівано, непередбачено. || Перший ліпший, який трапився, з явився де небудь за збігом обставин. || Який став ким , чим небудь непередбачено, несподівано. Випадкова куля. 2) Не обумовлений якими небудь закономірностями,… … Український тлумачний словник
випадковий — 1) (який трапляється час від часу), принагідний, непостійний; шалений (про кулю, снаряд тощо який випадково залетів куди н., улучив у кого / що н.) 2) (який трапився, з явився де н. за збігом обставин), несподіваний, нежданий, негаданий,… … Словник синонімів української мови
випадковий — прикметник … Орфографічний словник української мови
Марківський процес — випадковий процес, що має марківську властивість – умовну незалежність «минулого» і «майбутнього» за відомого «теперішнього». Друге еквівалентне формулювання марківської властивості – за фіксованого поводження процесу до моменту його майбутнє… … Термінологічно-тлумачний словник "Моделювання економіки"
НТН (телеканал) — НТН ООО «Телестудия «Служба информации» Страна … Википедия
авантюра — рідко аванту/ра, и, ж. 1) Ризикований, непевний захід, дія, справа, розраховані на випадковий успіх. 2) заст. Пригода … Український тлумачний словник
акцидентний — а, е. Випадковий, неістотний … Український тлумачний словник
випадковість — вості, ж. 1) Властивість за знач. випадковий 1), 2). 2) Непередбачені, несподівані обставини, що раптово виникають. 3) Явище, факт, що виникають без будь якого внутрішнього зв язку з чим небудь, нічим не обумовлені. 4) філос. Категорія, що… … Український тлумачний словник
випадково — Присл. до випадковий 1), 2) … Український тлумачний словник
інтеркурентний — а, е. 1) Такий, що випадково приєднується; випадковий. 2) Такий, що ускладнює перебіг іншого захворювання; проміжний. Інтеркурентне захворювання … Український тлумачний словник
казуальний — а, е, книжн. Те саме, що випадковий 2). || Такий, що не підлягає узагальненню. •• Казуа/льна систе/ма законода/вства іст. юридична техніка, яка характеризується тим, що законодавець прагнув передбачити усі можливі життєві ситуації, а не… … Український тлумачний словник