(випадковий)

См. также в других словарях:

• випадковий — а, е. 1) Який стався несподівано, непередбачено. || Перший ліпший, який трапився, з явився де небудь за збігом обставин. || Який став ким , чим небудь непередбачено, несподівано. Випадкова куля. 2) Не обумовлений якими небудь закономірностями,… …   Український тлумачний словник

• випадковий — 1) (який трапляється час від часу), принагідний, непостійний; шалений (про кулю, снаряд тощо який випадково залетів куди н., улучив у кого / що н.) 2) (який трапився, з явився де н. за збігом обставин), несподіваний, нежданий, негаданий,… …   Словник синонімів української мови

• випадковий — прикметник …   Орфографічний словник української мови

• Марківський процес — випадковий процес, що має марківську властивість – умовну незалежність «минулого» і «майбутнього» за відомого «теперішнього». Друге еквівалентне формулювання марківської властивості – за фіксованого поводження процесу до моменту його майбутнє… …   Термінологічно-тлумачний словник "Моделювання економіки"

• НТН (телеканал) — НТН ООО «Телестудия «Служба информации» Страна …   Википедия

• авантюра — рідко аванту/ра, и, ж. 1) Ризикований, непевний захід, дія, справа, розраховані на випадковий успіх. 2) заст. Пригода …   Український тлумачний словник

• акцидентний — а, е. Випадковий, неістотний …   Український тлумачний словник

• випадковість — вості, ж. 1) Властивість за знач. випадковий 1), 2). 2) Непередбачені, несподівані обставини, що раптово виникають. 3) Явище, факт, що виникають без будь якого внутрішнього зв язку з чим небудь, нічим не обумовлені. 4) філос. Категорія, що… …   Український тлумачний словник

• випадково — Присл. до випадковий 1), 2) …   Український тлумачний словник

• інтеркурентний — а, е. 1) Такий, що випадково приєднується; випадковий. 2) Такий, що ускладнює перебіг іншого захворювання; проміжний. Інтеркурентне захворювання …   Український тлумачний словник

• казуальний — а, е, книжн. Те саме, що випадковий 2). || Такий, що не підлягає узагальненню. •• Казуа/льна систе/ма законода/вства іст. юридична техніка, яка характеризується тим, що законодавець прагнув передбачити усі можливі життєві ситуації, а не… …   Український тлумачний словник