-
1 викурювати
= викурити1) ( цигарку) to smoke2) ( спирт) to distil3) ( виганяти димом) to smoke out, to stink out4) ( виживати) to drive out, to drive away, to expel, to get rid (of) -
2 викурювати
= ви́курити1) прям., перен. выку́ривать, вы́курить; (всё до конца прям.) иску́ривать, искури́ть, переку́ривать, перекури́ть2) ( добывать перегонкой) выку́ривать, вы́курить, выгоня́ть, вы́гнать -
3 викурювати
техн. выгоня́ть ( выкуриватъ) -
4 wykurzać
викурювати -
5 smeek
v1) обкурювати, коптити2) викурювати* * *[smiːk]v; діал.обкурювати; коптити; викурювати -
6 smoke
1. n1) дим; димок2) кіптява3) паління, курінняto have a smoke — попалити, посмалити
4) куриво; сигара, сигарета, цигарка5) розм. перекур, невелика перерва в роботі6) серпанок, імла; туман7) пара; випар8) амер. віскі9) фіз. суспензія твердих часток у газіsmoke ammunition — військ. димові боєприпаси
smoke apron (blanket) — військ. вертикальна (горизонтальна) димова завіса
smoke barrage (pot) — військ. димова завіса (шашка)
smoke jumper — амер. член парашутного пожежного загону лісової охорони
like smoke — умить, швидко і легко
to end in smoke, to come to smoke, to vanish into smoke — закінчитися нічим
there is no smoke without fire — присл. диму без вогню не буває
2. v1) диміти; димити2) чадити, коптіти3) закоптити, задимити, покрити сажею4) палити, курити5) коптити6) обкурювати7) викурювати (тж smoke out)8) почути, відчути; підозрівати9) висміювати, дражнити (когось)10) військ. ставити димову завісу11) шк., розм. червонітиput that in your pipe and smoke it! — над цим тобі варто замислитися; запам'ятай раз і назавжди!
* * *I n1) дим; димок; кіптява2) паління3) куриво; сигара, сигарета; цигаркаdry smoke — незапалена цигарка або трубка в роті
4) перекур, невелика перерва в роботі5) серпанок, димка; туман6) фiз. суспензія твердих частинок у газі7) блідо-голубий колір; димчасто-сірий колір8) cл. марихуана; гашиш9) cл. брехня; похвальба; грубі лестощіII v1) диміти; димітися3) палити, курити; палитися, куритися4) коптити, піддавати копченню5) обкурювати (приміщення, рослини); викурювати ( smoke out)6) вiйcьк. ставити димову завісу -
7 дымить
1) (испускать дым) (стр. зал.) - диміти (-млю, -миш; пр. вр. димів, -іла), (сов.) надиміти, куріти (-рю, -риш; пр. вр. курів, -іло), (сов.) накуріти; (о лампе) чадіти, начадіти. [Піч димить. Дрова почали диміти. Таке то паливо кляте: тільки курить. Дрова куріли (сов. накуріли)]. Лампа дымит - лямпа чадить (коптит); (производить дым) (действит. зал.) димити (-млю, димиш; пр. вр. димив, -ила), (сов.) надимити, курити (-рю, куриш; пр. вр. курив, -ила), (сов.) накурити. [Кинь люльку! Не дими! - Чого ти в кімнаті жарівнею димиш?]. -мить трубкой, папиросой - пихкати, пахкати, попих(к)увати [Позакурювали махоркою, ходять, пихкають (Тесл.). Попих(к)ують із люльок]; сов. в. - надимити, накурити;2) (выкуривать, подкуривать) викурювати [Викурювати лиса, гадюку = дымить лису, змею], підкурювати [Підкурювати бджіл = дымить пчёл]; сов. в. - викурити, підкурити. [Ой, одрізала да русої коси, козака підкурила].* * * -
8 викурити
док. див. викурювати -
9 викурити
см. викурювати1) прям., перен. вы́курить; (всё до конца прям.) искури́ть, перекури́ть2) ( добывать перегонкой) вы́курить, вы́гнать -
10 smoke out
-
11 smudge
1. n1) брудна пляма, грязь; чорнильна пляма, ляпка2) щось невиразне (розпливчасте)3) розм. фотографія4) амер. задушливий дим5) багаття для обкурювання (обігріву) плодових дерев2. v1) бруднити; розмазувати; посадити пляму2) перен. плямувати, ганьбити3) бруднитися4) працювати невміло (сяк-так)5) тліти, жевріти (про вогонь)6) амер. обкурювати (сади)7) відганяти димом (комах)* * *I n1) пляма, бруд; ляпка; щось неясне, розпливчасте2) фотографіяII v1) бруднити, саджати плями; розмазувати; плямувати; бруднитися2) працювати невміло, абиякIII n; сл.2) багаття для обкурювання або обігріву плодових садів, димникIV v1) жевріти ( про вогонь)2) cл. обкурювати ( сади)3) відганяти вогнем ( комах); викурювати ( smudge out) -
12 strain
1. n1) натягання; розтягуванняthe rope broke under the strain — вірьовка не витримала натягання; вірьовка лопнула від натягання
2) напруження; навантаження, перевантаження; перевтома3) мед. розтягнення сухожилля4) механічний вплив5) деформація6) походження, рід, порода, плем'я7) спадковість, спадкова риса8) схильність; риса характеру9) елемент, відтінок; невелика кількість10) стиль, тон (мовлення)11) звич. pl муз. мелодія, наспіви12) поет. вірші, поезія13) біол. штамstrain gauge — тех. тензометр
strain hardening — тех. механічне зміцнення
2. v1) натягати; розтягатиto strain smb.'s friendship — зловживати чиєюсь дружбою
4) обнімати, стискатиto strain smb. to one's bosom — пригорнути когось до грудей
6) тех. спричинювати залишкову деформацію□ strain at — бути надто делікатним
strain off — а) відціджувати; б) викурювати (бджіл з вулика)
* * *I [strein] n1) натяг, натягування; розтягування2) напруга, навантаження; перевантаження; перевтома3) мeд. розтягнення сухожилля4) тex. механічний вплив; деформаціяII [strein] v1) натягувати; розтягувати; натягуватися; розтягуватися2) напружувати; перевтомлюватиto strain oneself — напружуватися, робити зусилля; перевтомлюватися; напружуватися; прагнути, тягтися, рватися ( до чого-небудь)
3) перевищувати, виходити за межі; зловживати4) обіймати, пригортати, стискати5) проціджувати; фільтрувати; проціджуватися; фільтруватися; просочуватися6) (at) гидувати ( чим-небудь); проявляти вимогливість, педантичність7) фiз. викликати залишкову деформацію; деформувати; деформуватисяIII [strein] n1) походження, рід, порода, плем'я2) спадковість; спадкоємна риса3) риса характеру; схильність4) риса; елемент; відтінок; невелика кількість5) стиль, тон ( мови)6) pl; мyз. наспіви, мелодія; вірші, віршований уривок7) бioл. штам -
13 strain off
-
14 smeek
[smiːk]v; діал.обкурювати; коптити; викурювати -
15 smoke
I n1) дим; димок; кіптява2) паління3) куриво; сигара, сигарета; цигаркаdry smoke — незапалена цигарка або трубка в роті
4) перекур, невелика перерва в роботі5) серпанок, димка; туман6) фiз. суспензія твердих частинок у газі7) блідо-голубий колір; димчасто-сірий колір8) cл. марихуана; гашиш9) cл. брехня; похвальба; грубі лестощіII v1) диміти; димітися3) палити, курити; палитися, куритися4) коптити, піддавати копченню5) обкурювати (приміщення, рослини); викурювати ( smoke out)6) вiйcьк. ставити димову завісу -
16 smoke out
-
17 smudge
I n1) пляма, бруд; ляпка; щось неясне, розпливчасте2) фотографіяII v1) бруднити, саджати плями; розмазувати; плямувати; бруднитися2) працювати невміло, абиякIII n; сл.2) багаття для обкурювання або обігріву плодових садів, димникIV v1) жевріти ( про вогонь)2) cл. обкурювати ( сади)3) відганяти вогнем ( комах); викурювати ( smudge out) -
18 strain off
-
19 выгонять
выгнать1) виганяти, вигонити, вигнати, відгінити, відганяти, наганяти, нагнати (напр. зверя на облаве), турлити, витурлити, витурювати, витурити, турнути, вишти[у]рити, викішкати. [Вигонила корову на стерню. Я їх витурлю з хати (Неч.-Лев.). Хорти наганяють оленя на мисливців]. Выгонять, выгнать напугав - вистрашувати, вистрашити кого. -ять, -ать взашей - вибивати (вибити) в потилицю, в три вирви, виштурхувати, виштурхати. Выгнать с земельного участка - виругувати. [Все то пани в королів повимагали і козаків із тих земель повируговували (Куліш)]. Выгнанный - вигнаний, витурений; вистрашений; вибитий у потилицю. Выгоняемый - вигонений;2) (водку) гнати, виганяти, викурювати, курити;3) (цветы на пару) визгонювати, визгонити.* * *несов.; сов. - в`ыгнать1) виганя́ти и виго́нити, вигнати2) сад., с.-х. виганя́ти и виго́нити, ви́гнати\выгонять расса́ду — виганя́ти и виго́нити, ви́гнати розса́ду
3) ( добывать перегонкой) виганя́ти и виго́нити и гна́ти и гони́ти, ви́гнати, вику́рювати и кури́ти, ви́курити -
20 выживать
выжить1) виживати, вижити. [Цього року він не вмре, ще виживе];2) вигризати, вигризти, випирати, виперти, виживати, вижити, викурювати, викурити. [Не він мене вигризе з нашого гурту, а я його. Викурює нас господиня з хати];3) в. из ума - вистаріти розум, ум відстаріти, на дитячий розум перейти (зійти), розумом здитиніти.* * *несов.; сов. - в`ыжитьвижива́ти, ви́жити\выживать из ума́ (из па́мяти) — вижива́ти, ви́жити з ро́зуму
- 1
- 2
См. также в других словарях:
викурювати — юю, юєш, недок., ви/курити, рю, риш, док., перех. 1) За допомогою диму виганяти кого небудь звідкись. 2) перен. Примушувати кого небудь піти звідкись геть або залишити місце свого проживання. || з кого – чого. Позбавляти кого , що небудь чогось.… … Український тлумачний словник
викурювати — викурити (про цигарку, тютюн тощо курити до кінця; палячи, витрачати цілком), скурювати, скурити, висмалювати, висмалити … Словник синонімів української мови
викурювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
викурити — див. викурювати … Український тлумачний словник
викурювання — я, с. Дія за знач. викурювати … Український тлумачний словник
викурюватися — юється, недок. Пас. до викурювати … Український тлумачний словник
недопалювати — юю, юєш, недок., недопали/ти, палю/, па/лиш, док., перех. 1) Спалювати що небудь не повністю. || Не до кінця підтримувати вогонь. 2) Викурювати не повністю (сигарету, цигарку і т. ін.). Недопалити сигарету … Український тлумачний словник
виганяти — I = вигнати (змушувати когось іти, виходити геть, залишати приміщення, місце, місцину тощо), проганяти, прогнати, вигонити, гнати, випроваджувати, випровадити, випроводити, спроваджувати, спровадити, виставляти, виставити, викурювати, викурити,… … Словник синонімів української мови
викурити — див. викурювати … Словник синонімів української мови
гнати — I 1) (змушувати рухатися в певному напрямку), гонити, турити, витуряти, турляти; ганяти (туди й назад / багато разів) Пор. підганяти I 2) (добувати переганянням), гонити, виганяти, вигнати, відганяти, відгонити, відігнати, курити, викурювати,… … Словник синонімів української мови