-
1 викрути
мн. див. викрутаси -
2 мокрий
wet, moist; ( про ґрунт) soggyмокрий пиловловлювач — wet arrester, wet dust collector, hydrofilter, scrubber
мокрий хоч викрути — wringing ( dripping) wet, wet through
-
3 equivocation
n1) ухилення (від прямої відповіді)2) ухильна відповідь; двозначне твердження; гра словами; словесні викрути3) двозначність* * *n1) ухиляння ( від відповіді); ухильна відповідь; двозначне твердження, гра слів2) еквівокація, двозначність3) розходження ( розв'язку задачі) з очікуваною відповіддю; ненадійність або невизначеність ( розв'язку) -
4 wet
1. n1) вологість, вогкість, сирість2) дощова погодаcome in out of the wet — заходьте, не стійте під дощем
3) розм. спиртні напої; випивка4) амер. прихильник вільного продажу алкогольних напоїв5) розм. нікчемна людина, нікчема2. adj1) мокрий, вологий; сирийwet from the press — свіжий, щойно надрукований (про газету тощо)
wet pack — мед. вологе обгортання
«W. Paint» — «Обережно, пофарбовано» (напис)
wet to the skin, wet through — промоклий до рубця, мокрий як хлющ
he is dripping wet — він промок наскрізь; на ньому нема сухого рубця
to get wet — промокнути, змокнути
wringing wet — мокрий, хоч викрути
2) дощовий, дошовитий; сирий3) рідкий4) слізливий, плаксивий; тонкосльозий5) амер. що обстоює вільний продаж алкогольних напоїв; «мокрий»wet canteen — військовий магазин, що продає алкогольні напої
6) розм. п'яний, напідпитку7) розм. що пиячить, уражений алкоголізмом8) розм. дурний, безглуздий9) юр. мокрий (про процес)10) мед. мокнучийwet blanket — розм. нудотна особа; людина, що псує іншим задоволення
wet cup — мед. кровососна банка
wet nurse — годівниця, мамка
wet smack — амер., розм. нудний тип, зануда
wet sock — амер., розм. в'яле рукостискання
wet wash — прання; невисушена білизна
wet behind the ears — розм. молоко на губах не обсохло
to come with a wet sail — летіти під усіма вітрилами, мчати щосили
2. v (past і p.p. wet, wetted)1) мочити; змочувати; зволожуватиto wet with water — змочити (облити) водою
2) розм. сприскувати, примочувати, обмиватиto wet one's whistle — промочити (прополоскати) горло, випити
wet out — розмочувати; промивати
* * *I [wet] n1) вологість; сирістьcome in out of the wet — заходьте, не стійте під дощем
3) вогка земля4) cл. прихильник вільного продажу алкогольних напоїв5) cл. випивка; спиртні напої6) cл. нікчемна людинаII [wet] a1) мокрий; вологий, сирий"Wet Paint" — "обережно, пофарбовано"
wet with rain [with tears] — мокрий від дощу [від сліз]
wringing wet — мокрий, хоч вижимай
wet to the skin, wet through — промоклий наскрізь /до нитки/; to get wet промокнути
wet dock — мop. мокрий док; приливний басейн
wet pack — мeд. вологе обертання
wet ground — гeoл. водоносна порода, пливун
wet from the press — свіжий, щойно надрукований ( про газету); сирий ( про відтиски)
2) дощовий, вогкийwet spell — період дощів /негоди/
3) рідкий4) сльозливий; плаксивий5) cл. той, що підтримує дозвіл вільного продажу алкогольних напоїв, "мокрий"wet state [town] — штат [місто], де дозволено продаж алкогольних напоїв
6) п'яний7) cл. дурний, безглуздий8) cпeц. мокрий ( про процес)9) мeд. мокнучийwet cup — мeд. кровососна банка
wet wash — білизна, яку отримують з пральні в невисушеному вигляді; прання ( на відміну від хімчистки)
wet fish — солена риба; свіжа риба
wet specimens — cпeц. заспиртовані /що зберігаються в банках із спиртом/ препарати, зразки
wet sock — cл.; cл. нудна людина; слабке рукостискання
wet smack — cл.; cл. зануда
wet behind the ears — cл. недосвідчений, незрілий, "зелений", молоко на губах не обсохло
III [wet] vto come with a wet sail — летіти /нестися/ на всіх парусах, йти семимильними кроками
1) (wet, wetted [-d]) l. мочити, змочувати, зволожуватиto wet with water — облити /змочити/ водою
to wet one's bed — eвф. страждати на нічне недержання сечі
2) промокнути3) to wet one's whistle випити, промочити горло4) заливати водою (тліюче вугілля; wet down)5) ( wet out) розмочувати; промивати -
5 wring
1. n1) скручування; викручування; віджимання2) потиск (руки); стиснення3) гострий біль; схватка4) розм. прес (виноробний тощо)5) вимагання, здирство2. v (past і p.p. wrung)1) скручуватиto wring one's hands — перен. ламати руки (від розпуки)
2) муляти (про взуття)3) терзати4) віджимати, викручувати (тж wring out)wringing wet — мокрий, хоч викрути; мокрий як хлющ
5) потиснути, стиснутиto wring smb.'s hand — міцно потиснути комусь руку
7) корчитися, звиватися; битися8) перекручуватиwring about, wring round — вивертати; вивихнути
wring down — притискати, придавлювати; видавлювати
wring off — відкрутити, скрутити
wring out — викручувати (білизну); виривати (обіцянку)
wring up — загорнути, закрутити
to know where the shoe wrings (one) — знати, в чому біда
* * *I [riç] n1) викручуванняshe gave the shirt a wring — вона вижала ( мокру) сорочку
3) гострий біль, коліки ( в шлунку)4) дiaл. прес ( виноробний або сироваренний)II [riç] v( wrung)1) скручуватиto wring smb 's neck — скрутити кому-н. шию
2) вижимати, віджимати ( wring out)to wring the water from /out of/ the towel — вижати рушник; потискувати, стискати
to wring smb 's hand — міцно стиснути кому-н. руку; тиснути ( про взуття)
3) спричиняти страждання, терзати, мучити4) (from, out of) вимагатиto wring consent out of smb — змусити кого-н. погодитися
5) корчитися, звиватися7) вивертати; закручувати ( to wring up)8) ( down) притискати; придавлювати9) мучитися, страждати (від болю, хвилювання)••to know where the shoe wrings (one) — знати, де болить /в чому біда/; wrung in the withers з натертою холкою ( про коня); винний, з нечистою совістю
-
6 виляние
виляння, крутня, крутійство, викрути (мн.), крути-верти (несклон.) [Тут потрібна щирість, а не крути-верти]. Межд. выражающее виляние - виль. [Сюди виль, туди виль].* * *1) виля́ння; маха́ння, круті́ння, метля́ння2) круті́ння, виля́ння; викру́чування -
7 зюзя
1) (промокший) хлюща (ж. р.) и хлющ (-ща) (м. р.);2) рюм(с)а (общ.), плаксій (-сія), (о женщ.) плаксійка; см. Плакса;3) п'яниця. Пьян как -зя - п'яний як хлюща, як земля, п'яний хоч викрути.* * *пья́ный (мо́крый) как \зюзя зя, \зюзя зя \зюзя зей — п'я́ний (мо́крий) як хлющ (як хлю́ща, як чіп)
-
8 извив
Извивина, Извой, Извилина (реки, дороги) закрут (-ту), коліно, заворот (-ту), заворотень (-тня), закривина; срвн. Изгиб, Излучина. [Річка закрутами повилась по низині (Харківщ.). З гори було видко, як Дніпро завертав коліном (М. Грінч.). Шлях крутився заворотами (М. Грінч.)]. Делать -вивы - крутитися, кривити; см. Извиваться. [Тут вуличка йде просто, нікуди не кривить (Звин.)]. -вивы пресмыкающегося - звої (-їв), гадючі викрути (-тів). -вив мозга - борозенка (в мізкові).* * *звив, -у, за́крут, -у, за́крутень, -тня, звій, род. п. звою; диал. закру́тина, луко́вина -
9 измачивать
-ся, измочить, -ся змочувати, -ся, змочити, -ся и змокнути, вимочувати, -ся, вимочити, -ся и вимокнути, (о мн.) позмочувати, -ся. [Який бог змочив, такий і висушить (Номис). Дощ нас так вимочив, хоч викрути (Звив.)]. -чить, -ся (в росе) - заросити, -тися. Измоченный - замочений, вимочений, (в росе) зарошений.* * *несов.; сов. - измоч`итьзмо́чувати, змочи́ти и мног. позмо́чувати, вимо́чувати, ви́мочити и мног. повимо́чувати, сов. помочи́ти -
10 лыко
лико, лут (-ту), соб. личчя, луття. [З однієї липи двічі лика не деруть (Номис)]. -ком шитый - ликом шитий, (перен.) валом підперезаний. [Хоч і валом підперезаний, а панич (Кониськ.)]. Не -ком шит - не повстяний. [Хлопець він не повстяний (Кониськ.)]. Он -ка не вяжет - він п'яний як хлющ, як ніч, хоч викрути, язиком не поверне. Борода велика, а ума ни на -ко - борода в пів аршина, а на розум дитина; вже з бородою, а наче й досі без штанів. Не всякое -ко в строку - не за всяку провину києм у спину. Хоть -ком шит, да мылом мыт - хоч і ликом шитий, та не в тім'я битий.* * *ли́колы́ка не вя́жет кто — перен. язико́м не пове́рне (не верне) хто, п'я́ний як хлющ (як хлю́ща, як ніч, як чіп) хто
-
11 плутовской
1) шахрайський, крутійський, махлярський, ошуканський. -ские увёртки - шахрайські викрути (викрутні);2) (шутливо-ласкательно) лукав(н)ий, лукавенький, хитренький. -ские глазки - лукавенькі (хитренькі) оченята.* * *1) шахра́йський; круті́йський, махля́рськийплутовско́й рома́н — лит. шахра́йський рома́н
2) ( лукавый) лука́вий; ( шаловливый) пустотли́вий -
12 пустой
1) см. Полый 3;2) порожній, пустий; голий. -той дом, -тая изба, церковь - пустий, порожній будинок, пуста, порожня хата, хата-пустка, пуста, порожня церква. [Привезли вас аж на край села, завели у велику пусту хату й зачинили там (М. Вовч.). Церква була зовсім порожня (Н.-Лев.)]. -тая комната, зал - пуста, порожня кімната (світлиця), заля. [Над тією кімнатою є ще п'ять инших, зовсім порожніх (Л. Укр.). Перша світличка порожня, зовсім без меблів (Кониськ.)]. -той кошелёк, бочёнок, сума - порожній, пустий, гаманець, порожнє, пусте барило (порожня, пуста бочка), порожня, пуста торба (торбина). [Порожня бочка гучить, а повна мовчить (Приказка). І довго ще не міг ніяк втекти від того порожнього млина: порожній млин за мною гнався, і я чув довго ще, як у порожньому млині товчуть порожні ступи й мелють порожнії каміння (Тобіл.). Хоче їсти сіромаха, та пуста торбина (Рудан.)]. -той сундук - порожня скриня. С -тыми вёдрами - з порожніми відрами, упорожні. [Не переходь мені дороги впорожні (Н.-Лев.)]. С -тыми руками - з порожніми (з голими) руками, голіруч, порожняком. [Кождий дає десять процентів свойого зарібку на компанію до рівного поділу. Се на те, щоб один не паношився занадто, коли йому пощастить, а другий щоб не виходив голіруч (Франко)]. -той город - пусте (безлюдне) місто. Улицы были совершенно -ты - вулиці були зовсім пусті (голі), пустісінькі. -тое (не занятое) место - порожнє місце, голе місце. -той желудок - порожній шлунок. -тое пространство -порожнява. -тая полоса (типогр.) - біла сторінка. Переливать из -того в порожнее - воду в ступі товкти, теревені правити. -тая голова - пуста голова. -той человек - пуста (порожня, пустограшня) людина, ледащо, шелихвіст (-хвоста), пустоб'яка. -тое семя, зерно - пужина. [Переточи зерно, нехай пужина відійде (Ум.). Пужину й маленький вітер знесе (Ум.). Сіяв добре зерно без пужини (Кониськ.)]. -той орех - порожній, холостий оріх, дутель, мокляк. [Дутеля взяв (Черк. п.). Цього року нема горіхів, а як є де які, то все мокляки (Поділля)]. -тые щи - нізчимний, голий борщ, (шутл.) нежонатий борщ. [Нізчимний борщ йому обрид (Гліб.). Чи знаєте ви, що то за страва - голий борщ? (Бордуляк)];3) (тщетный, бесплодный) марний, пустий, порожній, химерний. -тая надежда - марна (пуста, порожня) надія. [Порожня надія твоя (Вовч. п.)]. -тые издержки - марні трати. -тая мечта - химерна мрія, даремна мрія. -тая слава - марна (пуста) слава. -тые радости - марні радощі. -тые сожаления - марні (порожні) жалі. [Смутнії картини не безнадію, не жалі порожні плодять у Грінченковій душі (Єфр.)]. -тая трата времени - марна трата, марне витрачання, марнування часу;4) (вздорный, ничего не стоящий) порожній, марний, пустий, нікчемний, незначний; срв. Пустячный. [Проти міщанської буденщини, нікчемного й порожнього животіння серед мізерних утіх знайдеться у Чернявского потужне слово (Єфр.)]. -тая книга - пуста книга. -той разговор - порожня (пуста, марна) розмова, бесіда, балачка. [Розмова була якась порожня (Грінч.). Да ти пусту оце бесіду звів (Федьк.)]. Это пустой разговор - шкода про це й говорити. -тое слово, -тые слова - порожнє (марне, пусте) слово, порожні, марні, пусті, химерні слова, пустословні речі. [За всяке порожнє слово, котре промовить чоловік, воздасться йому в день судний (Куліш). У мене син марного слова не скаже (Звяг.). Химерні слова (Шевч.). Хто-б же подумав, що сі пустословні речі прорвуть на рідній землі велике джерело води живої (Куліш)]. -тая похвала - порожня хвала. -тые отговорки - пусті вимовки, викрути. -тое любопытство - пуста (порожня) цікавість. Под самым -тым предлогом - за найменшим приводом, за аби-що. -тое дело, -тая работа - пуста, дрібна, незначна справа, пусте, марне діло, пуста робота. [Розгнівався мій миленький та за марне діло (Чуб.)]. За -тую вы работу взялись, -тое вы затеяли - за пусту ви роботу взялися, пуста вас робота взялася, дурницю робите. -тая забава - марна іграшка, мізерна втіха. Пустое! -пусте! дурниця! марниця! нікчемниця! пустяковина! дарма! байка! срв. Пустяк. [Кажуть - діти щасливі: дитина не знає біди, не знає лиха! Пусте! Скільки сягає його пам'ять в час дитинства, - усе не вбачає він себе щасливим (Коцюб.). Ну, це - дарма, це пройде, мотнула вона байдуже головою (Гр. Григор.)].* * *1) ( ничем не заполненный) поро́жній, пусти́й; безлю́дний2) ( полый) пусти́й, поро́жнистий3) (бессодержательный, легкомысленный; бесполезный) пусти́й, поро́жній; (тщетный, напрасный) ма́рний -
13 пьяный
1) п'яний, напилий, напитий, (вульг.) налиганий. [Буде твоя голівонька що-дня п'яна (Пісня). В походах напилого козака карано смертю (Куліш). Ти тверезий, я напита (Грінч. III). Любив Бога хвалити, та любив і в горло лити. Так і вмер налиганий (Свидн.)]. Несколько, немного -ный - п'януватий, п'яненький, підпилий, підохочений, на підпитку. Сильно -ный - п'яненний, п'янезний; срв. Пьянёхонький. [Молодий Петро п'яненний лежить (Грінч. III)]. -ным-пьяно - п'яний-п'янезний. [Вернувся аж світом - п'яний- п'янезний (Мирн.)]. Мертвецки пьян, пьян, как стелька - п'яний, як ніч, як земля, як чіп, як квач, як хлюща, напивсь, як белька, п'яний - аж валяється, хоч візьми та й викрути, що й стежки не бачить. Он вечно пьян - він не виходить з горілки, не висихає з горілки, нема йому просипу, він кисне в шинку. Под -ную руку - під п'яну руч. В -ном виде - під чаркою, з п'яних очей, по п'яному, поп'яну. Быть -ну - під чаркою бути, п'яним бути. Напиться -ным - упитися, оп'янитися, підхмелитися, залити, налити очі (сліпи), зачмелити голову, набрати повну голову, насмоктатися, нарізатися, наджулитися, наджуґлитися, забити палю;2) (пьянящий) п'янкий, п'янкуватий. -ный мёд - граний мед. -ная трава - см. Пьяничник.* * *1) п'я́ний; ( свойственный опьяневшему) п'яни́цький2) в знач. сущ. п'я́ний, -ого -
14 (as) wet as a drowned rat
(as) wet as a drowned rat (as a fish) мокрий як хлющ, як кіт, як курка; мокрий до рубця (до рубчика); мокрий (аж) до кісток (до останньої нитки); мокрий хоч викрутиEnglish-Ukrainian dictionary of proverbs > (as) wet as a drowned rat
-
15 (as) wet as a fish
(as) wet as a drowned rat (as a fish) мокрий як хлющ, як кіт, як курка; мокрий до рубця (до рубчика); мокрий (аж) до кісток (до останньої нитки); мокрий хоч викрутиEnglish-Ukrainian dictionary of proverbs > (as) wet as a fish
Перевод: со всех языков на все языки
со всех языков на все языки- Со всех языков на:
- Все языки
- Со всех языков на:
- Все языки
- Английский
- Украинский