-
21 backward
['bækwəd] 1. adj1) зворо́тний ( про рух)2) запізні́лий; рідк. мину́лий3) відста́лийbackward children — розумо́во (фізи́чно) відста́лі ді́ти
4) забарни́й; неохо́чийto be backward in one's duty — недба́ло ста́витися до свої́х обо́в'язків
5) несміли́вий, нерішу́чий; соромли́вий2. adv1) наза́д; за́дом2) навпаки́; за́дом напере́д; в зворо́тному на́прямі -
22 quick
[kwɪk] 1. adj1) прудки́й; мото́рний, жва́вий2) швидки́йquick march військ. — форсо́ваний марш; швидки́й крок
quick time військ. — рух швидки́м (широ́ким) кро́ком
to be quick — поспіша́ти
do be quick! — поспіша́йте!
3) кмітли́вий, тяму́щий; винахі́дливий4) го́стрий (про зір, слух, розум)5) пливу́чий, сипу́чий; м'яки́й ( про породу)2. advшви́дко, ху́тко; ско́ро3. nplease come quick — іді́ть шви́дше (хутчі́ш)
1) ( the quick) pl збірн. живі́the quick and the dead — живі́ й ме́ртві
2) найчутли́віші діля́нки шкі́ри (напр., під нігтями); перен. почуття́to touch [wound, sting] to the quick — дійня́ти до живо́го, допекти́
3) живоплі́т -
23 історія філософії
ІСТОРІЯ ФІЛОСОФІЇ - процес зародження і розвитку філософських знань; наукова галузь, що вивчає історію філософського мислення. Зародження філософських ідей в культурі Китаю, Індії, країн Близького Сходу і Стародавньої Греції дослідники датують поч. - серед І. тис. до н. е. З цього часу починається відлік історії філософії як процесу. Перші спроби зібрання свідчень про знання, здобуті в результаті філософської рефлексії, здійснюються в культурі Стародавнього Сходу й Єгипту. Більш спеціалізовано осмислення процесу розвитку філософської думки розпочинається в античності Аристотелем й грецьк. доксографами (Теофраст,Діоген Лаертський, Секст Емпірик). їх творчість започатковує розвиток І. Ф. як наукової дисципліни. В II - III ст. здійснюється перехід від опису і класифікації філософських текстів, - чим переважно обмежувався підхід доксографів, - до екзегези, коментування, витлумачення їх. Початок цьому етапові в розвитку І. ф. було покладено в Александрійській школі, на здобутки якої спираються представники історико-філософської науки доби Середньовіччя, що осмислюють переважно досвід античної філософії (Юстін Філософ, Іполіт, Тома Аквінський та ін.) С. уттєвий внесок в історико-філософське вивчення античної спадщини належить араб, вченим. Першим значним араб, істориком філософії був Шахрастані (XII ст.), твір якого "Релігійні секти та філософські школи" являє одну з ранніх спроб викладу всесвітньої І. ф. Аналогічний твір в Європі належить учневі Дунса Скота - Берлі ("Книга про життя і нрави давніх філософів і поетів", близько 1330 р.). Інтерес до осмислення античної філософської спадщини, філологічної критики й перекладу творів Платона, Аристотеля, Цицерона, Лукреція, Плотіна, Прокла та ін. визначає спрямованість історико-філософських досліджень доби Відродження. Переважні зусилля дослідників у цей час спрямовані на розробку фактографічного рівня історикофілософської науки (Йоанн Баптист Буонасеньї "Листи про знаменитіші секти філософів та їх відмінності між собою" (1458); Фриз "Хронологічна бібліотека класичних філософів" (1592). Суттєвий поворот до поглиблення методології історико-філософського дослідження здійснюється в XVII ст. (Бекон, Бейль) й наступному XVIII ст. (Бруккер "Критична історія філософії від створення світу до нашого часу" (1742 - 1744), Теннеман "Історія філософії" (1798 - 1819), Аст "Нарис історії філософії" (1807) та ін.) А. ктивізація історико-філософських досліджень в XVII - XVIII ст. створила передумови для переходу на новий етап розвитку, що позначений зверненням від методичної рефлексії до власне методологічного, теоретичного обґрунтування І.ф. Стимулом для такого переходу стала "критична філософія" Канта. Власне, підсумком, першим результатом його є історико-філософська концепція Гегеля С. уть гегелівської концепції - в обґрунтуванні погляду на І. ф. як закономірний процес розвитку, де всі філософські системи необхідно пов'язані одна з одною. Послідовність філософських систем обумовлена внутрішньою логікою виведення філософської ідеї. Кожна філософська система не зникає в історії, зберігаючись як момент єдиного цілого. Являючи специфічний вираз абсолютного, філософська система, згідно з Гегелем, належить своєму часові. Вона є "думкою своєї епохи", виражаючи її дух. Подальший поступ історико-філософської науки переважно спрямований на розвиток і подолання недоліків, властивих гегелівській концепції І. ф. У зв'язку з цим здійснюються спроби уточнити розуміння суб'єкта філософського розвитку. Якщо Гегель розглядав І. ф. як процес самопізнання абсолютного духа, то в концепціях кін. XIX - XX ст. реальним суб'єктом філософування вважається індивід (філософія життя, екзистенціалізм), суспільні класи (марксизм), нації (націоналізм) тощо. Всупереч гегелівському уявленню про І. ф. як однолінійно спрямований процес прогресивного розвитку, обґрунтовуються підходи, згідно з яким І. ф. являє плюралістичну сукупність самоцінних філософських систем (постмодернізм), аналізується діалогічний зв'язок між окремими системами як спосіб реального буття філософії (філософія діалогу, комунікативна філософія). Спеціально досліджуються процедури історикофілософського витлумачення тексту (герменевтика). Об'єктом дослідження І. ф. є тексти, що містять відображення філософськи значимих ідей, наявних у культурі. Загальна сукупність їх утворює зміст філософської культури суспільства на певному етапі його розвитку. Особливість предмета історико-філософської науки зумовлена специфікою співвідношення І. ф. із власне філософією. Філософія є не лише предметом історикофілософського вивчення, вона включає І. ф. як свій органічний компонент, завдяки якому здійснюється самопізнання й саморозвиток філософії. І.ф. як галузь наукового дослідження являє складне структурне утворення, що реалізує свої завдання на фактографічному, теоретичному та історіографічному рівнях. У процесі вивчення об'єкта історико-філософського дослідження здійснюється аналіз передумов його виникнення (генетичний аналіз), сутності (есенціональний аналіз) і особливостей функціонування філософських ідей в історії культури (функціональний аналіз). Історико-філософське дослідження здійснюється з огляду вимог логічного аспекту (де досліджується внутрішня логіка розгортання філософської ідеї в історії), соціологічного (досліджуване явище розглядається як результат діяльності філософських і нефілософських спільнот - філософські школи, напрями, течії, соціальні класи, нації тощо) та культурологічного аспекту (рух філософських ідей розглядається в контексті історії культури, в якій ідеї формуються й зазнають певних трансформацій в процесі функціонування). В межах, передусім, культурологічного аспекту здійснюється дослідження історії національної філософії як духовної квінтесенції культури певного народу. Історико-філософські дослідження особливо активізуються на кризових етапах історії, коли нагальною стає потреба переосмислення нагромадженого досвіду з огляду нових завдань філософського осягнення дійсності. Цим пояснюється зростання ролі історикофілософської науки на нинішньому етапі розвитку людства, зважаючи на корінні зміни, що відбуваються на поч. III тис З. добуття Україною державної незалежності фундаментально вплинуло на активізацію досліджень в галузі історії укр. філософії, суттєво розширило коло досліджуваних проблем, надало поштовху осмисленню й застосуванню як традиційних для укр. філософії, так і нових методологічних парадигм. Зародження укр. філософії охоплює тривалий період від V по IX ст. Воно тісно пов'язане з розвитком міфологічних уявлень давньоукр. племен. Середньовічний період розвитку укр. філософії починається від Княжої доби (XI - XIII ст.) і триває до серед. XIV ст.; він репрезентується філософськими ідеями (джерелом яких була філософія патристики, насамперед, східної), що утворили підґрунтя нефілософської (релігійної, мистецької) творчості, політичної діяльності тощо. Від серед. XIV ст. до кін. XVII ст. тривав ранньоновітній період в історії укр. думки, що характеризувався розвитком ренесансно-гуманістичних, реформаційних ідей, а також бароковою схоластикою в її православній версії. Від останньої започатковується професійна укр. філософія. Новітній період розвитку укр. філософії (XVIII - XIX ст.) пов'язаний із Просвітництвом, релігійною філософією, преромантичними і романтичними тенденціями, рецепцією нім. ідеалізму (Канта, Гегеля, Фіхте, Шеллінга), філософією мови (з опертям на ідеї Гумбольдта, Лотце і Штайнталя), позитивізмом; в суспільно-політичній думці розроблялись ідеї лібералізму, консерватизму, націоналізму. В укр. філософії XX ст. (на теренах колишнього СРСР) домінувала марксистсько-ленінська філософія; в Галичині переважали семіотичні і логіко-методологічні дослідження, автори яких дотримувалися матеріалістичної, позитивістської і неотомістської орієнтації (див. Львівсько-Варшавська логіко-філософська школа). Систематичне вивчення історії укр. філософії і суспільно-політичної думки почалося у XIX ст. Воно спиралося на панівний тоді в Україні народницький світогляд, джерелом якого була романтична філософія з характерною для неї ідеалізацією простого люду і сільської культури як підґрунтя національної самобутності (див. Куліш). В дослідженнях Антоновича, Грушевського, Лесі Українки, Франка домінувала методологія і філософія Просвітництва, частково - позитивізму. Історико-філософська концепція Чижевського ґрунтується на понятті національної філософії, передбачає виклад І. ф., в тому числі й укр., в історико-культурному контексті. Вагомим внеском у вивчення історії укр. філософії, зокрема політичної філософії, є праці Лисяка-Рудницького. У радянський час історія укр. філософії розглядалась переважно як складова частина всесвітнього розвитку філософії, що відбувався у формі боротьби матеріалізму з ідеалізмом. Помітним здобутком тогочасних укр. учених була підготовка тритомної "Історії філософії на Україні" (К., 1987), два томи якої були опубліковані. Незважаючи на обмеження і перешкоди, що їх створювала на шляху дослідницької праці марксистсько-ленінська методологія, вітчизняні історики філософії зробили чималий внесок у розвиток укр. історико-філософської науки, особливо щодо вивчення філософської думки Княжої доби, ренесансно-гуманістичних і реформаційних ідей, філософії барокової доби, насамперед, філософії КМА, спадщини Сковороди та видання його творів (дослідження Шинкарука, Горського, Іваньо, Нічик і очолюваної нею дослідницької групи). Нині, спираючись на різні методологічні підходи (герменевтику, структурний аналіз текстів, компаративно-історичний аналіз тощо), укр. історики філософії працюють над відтворенням цілісної картини історії укр. філософії, розуміючи її як невід'ємну частку загальноєвропейського духовного процесу, як плюралістичне поєднання різноманітних напрямів, течій, шкіл, що, взаємодіючи між собою, утворюють підвалини самобутнього побуту укр. філософії і культури (дослідження Лісового, Бадзьо, Забужко, Сирцової та ін.).В. Горський, Я. Стратій -
24 Телезіо, Бернардино
Телезіо, Бернардино (1509, Козенца, побл. Неаполя - 1588) - італ. філософ З. акінчив ун-т у Падуї (1535). У заснованій ним Академії в Неаполі основна увага приділялась емпіричним методам дослідження. В основі натурфілософії Т. - вчення про матерію як тілесну, незнищенну, пасивну, кількісно незмінну і якісно однорідну сутність, що заповнює увесь простір. Активність матерії породжується двома безтілесними началами - теплом і холодом, які створені Богом разом з матерією. Тепло є джерелом розширення, внаслідок чого виникають світло, прозорість, рух. Холод, навпаки, породжує щільність, пітьму, спокій. Людину зі світовим теплом поєднує "життєвий дух" - надзвичайно тонка, рухлива, здатна до відчуття матерія, яка поширюється по всьому тілу та стає його рушійною силою. "Життєвий дух" помирає разом з людиною. Людина, як і все у світі, підпорядкована принципові самозбереження. Проте її суттєвою відмінністю є моральність - здатність відмовитися від власних інтересів але до самопожертви заради самовдосконалення душі і поведінки. Для її пояснення Т. вводить поняття "вищої душі", джерелом якої є Бог.[br]Осн. тв.: "Про природу речей відповідно до їхніх принципів" (1586). -
25 career
I n1) кар'єра; успіх2) життєвий шлях; справа життя3) професія, заняттяcareer service — aмep. державна служба
4) швидкий рух; кар'єрII v1) мчати, нестися щодуху -
26 left-hand
-
27 race
I [reis] n1) змагання в бігу; гонка, перегониmany-stage race — багатоетапна гонка ( велоспорт); pl перегони, гони; скачки; cпopт. дистанція; забіг; заїзд
2) ( життєвий) шлях3) гонка; погоня4) швидкий рух; швидка течія; aв. потік струменів за гвинтом5) лоток; канал6) тex. доріжка кочення підшипника; обойма7) c-г. розкіл ( прохід для худоби)II [reis] v1) змагатися у швидкості, брати участь у перегонах3) мчати, нестися (часто race along, race up)4) гнати (коня, автомашину); давати повний газIII [reis] n1) раса2) рід; плем'я; народ3) походження4) пoeт. рід, плем'я, родина5) порода; сорт6) букет (про вино; race of wine); неповторний, індивідуальний стиль, особлива манераIV [reis] n -
28 rhythm
n1) ритм; група інструментів, що забезпечує ритм (в естрадному оркестрі; rhythm section)2) пoeт. розмір3) гармонія ( у мистецтві)4) ритмічність; ритмічний рух; періодичність, циклічність, постійна зміна5) спосіб контрацепції, заснований на використанні безплідних періодів менструального циклу ( rhythm method) -
29 walk
I [woːk] n1) ходьбаto go for a walk — піти погуляти, вийти на прогулянку
3) крокat the walk! — вiйcьк. кроком!
4) ходаelastic [easy, clumsy] walk — пружна [легка, незграбна]хода /хода/; dignified walk величава хода
shambling walk — човгання, човгаюча хода
to know smb by his walk — впізнавати когось по ході
5) місце, стежка, маршрут для прогулянок; стежка, стежина; ( мощен доріжка)a walk in a garden — садова доріжка; тротуар; алея
a walk of chestnuts — каштанова алея; бульвар; галерея; колонада, портик; прохід (між рядами крісел, лав)
6) звичайний маршрут обходу ділянки (рознощиком, листоношею); об'їзд ( лісник)7) життєвий шлях; сфера діяльності; суспільне положення; заняття, професія (walk of life, редк. walk in life)people in the humbler walk s of life — люди, що займають скромне положення в суспільстві
people from /in/ all walk s of life — представники всіх шарів суспільства /всіх професій/
8) випас, вигін, для овець9) вест. -інд. плантація ( дерев); міжряддя10) = ropewalk11) дiaл. процесія12) поведінка; життєві правила; ( етичні) засади13) низький, сповільнений темп ( виробництв)15) повільне оьертання космічного корабля або штучного супутника навколо небесного тіла16) спорт, спортивна ходьба"fast-slow" walk — ходьба змінним темпом
17) вiйcьк. рух пішим порядком18) фiз. блуканняII [wxːk] v1) ходити, йти пішкиshall we walk it? — підемо пішки? гуляти, прогулюватися; проходжуватися
don't run walk — не біжи, йди кроком; пускати кроком ( коня)
3) виводити на прогулянку, водити гуляти, прогулювати ( когось), to walk a baby підтримувати дитину, що робить перші кроки; супроводжувати на прогулянці; проводжати пішки; довести до чогось ходьбою; виводити ( коня після швидкої їзди); проминати; пересувати, вести щось, йдучи пішки4) робити обхід, обходити (межу, залізничні колії), to walk the round(s) обходити свою ділянку ( про обхідник); ходити дозором ( про вартового)to walk post — вiйcьк. обходити ( свій) пост; унів. патрулювати вулиці ( про проктор)
5) бродити ( про лунатик)6) з'являтися, бродити ( про привид)8) cл. йти не по добрій волі; вмирати; вiйcьк. зникати9) марширувати; йти процесією; унів. проходити урочистим маршем; вiйcьк. здійснювати піший марш10) пoeт. поводитися, жити; жити чесно; бібл. поводитися благочинноto walk in love — бібл. поступати по любові
to walk by /after/ a rule — діяти за правилом, керуватися правилом
walk" after the flesh — вдаватися до плотської насолоди; бібл. покорятися плоті
to walk after the spirit — жити духовним /праведним/ життям
to walk by faith — жити вірою або по заповітах віри; бібл. ходити
walk while you have the light — ходіть, поки є світло
to walk with God — ходити перед Богом; вести праведне життя, жити по заповітах Божим; спілкуватися з Богом
11) театр, бути статистом, виконувати роль без слів12) мop. виходжувати (якірний ланцюг, трос); ходити на шпилі13) поволі обертатися по орбіті навколо небесного тіла ( про космічний корабель або штучний супутник)14) ( into) накинутися на когось; люто критикувати або дорікати комусь; жадібно накидатися на їжу; швидко витратити щось; легко отримати певну роботу; необережно натрапити на щосьto walk the boards — виступати на сцені; бути актором
to walk the floor — ходити назад, вперед
to walk the ties — eл. йти по шпалах
to walk heavy — користуватися владою /впливом/; займати високе положення в суспільстві; мати можливість наказувати, залякувати; величатися, напускати на себе важливий вигляд
to walk in on smb — уломлюватися до когось; приголомшити когось; застати зненацька когось
to walk on air3 — ніг під собою не чути ( від радості); тріумфувати
to walk in golden /in silver/ slippers — = їсти на сріблі, купатися в золоті
don't run before you can walk — = не забігайте вперед; не передбачайте подій
III [wxːk] v; діал.to walk the plank — див. Plank II
2) декатирувати ( тканину) -
30 неизменный
1) (неизменяющийся) незмінний, беззмінний, незмінливий, невідмінний, (непоколебимый) непорушний, непохитний. [Права довічні, незмінні наче зорі (Грінч.). Основна моя теза лишається цілком незмінна (В. Підмог.). Чуття незмінне (Вороний). На світі нема незмінливого буття (Н.-Лев.). Природа діє за невідмінними законами (Павлик). Неодмінним зостається лиш невпинний вічний рух (Самійл.)];2) (несклонный к изменам) незрадливий, незрадний. [Вітаю знов товаришку незрадливую мою (Крим.). Беріг твердий, незрадливий (Грінч.). Незрадливе кохання (Самійл.). Любов незрадную, побачить ваша хата (Самійл.)].* * *1) ( не меняющийся) незмі́нний; ( непоколебимый) непохи́тний; ( постоянный) пості́йний; ( обычный) звичайний2) ( верный) незрадли́вий, ві́рний -
31 переменный
перемінний, змінний. [Перемінний капітал. Змінна частина капіталу]. -ный ветер - змінний вітер. -ная величина, мат. - змінна величина. -ный шок - змінна течія. -ное движение, физ. - змінний рух. -ные лошади - підставні коні. [Він держав на половині дороги підставні коні (Чик.)].* * *1) змі́нний, перемі́нний; ( переменчивый) мінли́вийпереме́нная величина́ — мат. змі́нна величина́
переме́нная звезда́ — астр. перемі́нна зоря́ (зі́рка)
\переменный капита́л — эк. змі́нний капіта́л
\переменный ток — эл. змі́нний стру́м
2) ( сменяемый на почтовых станциях) підставни́й -
32 повелительный
владний, приказовий, наказний. -ный тон, жест, вид - владний тон, рух, вигляд. -ное наклонение, грам. - вольовий спосіб (-собу).* * *вла́днийповели́тельное наклоне́ние — грам. наказо́вий спо́сіб
-
33 пышный
1) (великолепный, торжественный) пишний, бучний, бундю[я]чний; розкішний. [Пишними рядами виступають отамани, сотники з панами і гетьмани, - всі в золоті (Шевч.). Що з того, що замкнули мене у сей холодний льох, коли ввесь пишний світ, всі барви, увесь рух життя отут у мені, в голові, в серці (Коцюб.). Мов панський дім - будинок пишний твій (Грінч.)]. -ное празднество, -ная свадьба - пишне, бучне, бундю[я]чне свято, весілля. [Наш возний… на свій кошт таке бундячне весілля уджиґне, що ну! (Котл.)]. -ный обед - пишний, розкішний обід. -ная одежда, -ное убранство - пишні, розкішні шати, пишне, розкішне убрання. [Являється мій світ у пишних шатах (Куліш)];2) (роскошный, обильный) пишний, буйний, розкішний. -ные волосы - пишне, розкішне, буйне волосся; (только у женшин) пишні, розкішні, буйні коси. [Хвилі шовкові пишного волосся спадали на плечі (Грінч.). Розкішне чорне волосся хвилею впало на плечі (Коцюб.). Поет поправив своє буйне волосся (Л. Укр.)]. -ная борода - пишна борода. [Увійшов піп, погладжуючи свою пишну бороду (М. Вовч.)]. -ный цвет, -ная зелень - пишний, буйний цвіт, пишна, буйна зелень. -ные колосья - пишне, розкішне, буйне колосся, пишні, розкішні, буйні колоски (и пишний колос). [Як їдем сіяти, то раз-у-раз добре пообідаєм, - то тоді будуть розкішні колоски на всякому хлібові (Звин.)];3) (раздутый, полный) пишний, пухнатий. -ное праздничное платье - пишне святне убрання;4) (спесивый, чванный) пишний, пихатий, бундючний, пиндючний. [І в багатих санках пан пихатий (Грінч.)].* * *пи́шний; ( роскошный) розкі́шний; (богатый, шумный) бучни́й, диал. бучли́вий; (о растительности) буйний; (мягкий: о хлебных изделиях) пухки́й; ( напыщенный) бундю́чний -
34 dummy
['dʌmɪ] 1. n1) ля́лька, манеке́нbaby's dummy — со́ска
2) маке́т3) підставна́ (фікти́вна) осо́ба4) знаря́ддя в чужи́х рука́х; маріоне́тка5) спорт. фінт, обма́нний рух ( у футболі)2. adj1) підро́блений; підставни́йdummy window архт. — неспра́вжнє вікно́
2) тех. холости́й3) навча́льний, бутафо́рськийdummy cartridge — навча́льний патро́н
4) тимчасо́вий -
35 perpetual
[pə'peʧuəl]adj1) ві́чний; безконе́чнийperpetual motion — ві́чний рух
2) дові́чний; безстроко́вий3) розм. безпере́рвний; пості́йний -
36 positive
['pɒzɪtɪv] 1. adj1) позити́вний2) ви́значений, безсумні́вний, то́чний3) упе́вненийhe is positive that this is so — він переко́наний, що це так
4) самовпе́внений5) розм. абсолю́тний, в по́вному розумі́нні сло́ва6) грам. звича́йний ( про ступінь)7) мат. дода́тний8) тех. примусо́вий ( про рух)2. n1) грам. звича́йний сту́пінь2) фот. позити́в -
37 progressive
[prəu'gresɪv] 1. adj1) поступа́льний ( про рух)2) поступо́вий3) прогреси́вний, передови́й4) що прогресу́є2. nпрогреси́вний дія́ч -
38 rush
[rʌʃ] I nочере́т, трости́на, ситни́к; рогі́зII 1. v1) ки́датися; мча́ти; руша́ти; порива́тисяan idea rushed into my mind — мені́ ра́птом спа́ло на ду́мку
2) ді́яти (вико́нувати) на́дто квапли́воto rush to a conclusion — роби́ти поспі́шний ви́сновок
to rush a bill through Parliament — провести́ спі́шно законопрое́кт че́рез парла́мент
3) хли́нути, ри́нути4) підганя́ти, ква́пити5) військ. бра́ти нава́льним на́тискомto be rushed — зазна́ти несподі́ваного на́паду
6) sl. обдира́ти ( покупця)2. n1) нава́льний рух; кидо́к; на́тиск; напли́в; напі́р2) прили́в ( крові)3) військ. стрімка́ ата́ка4) амер. змага́ння5) гірн. рапто́ве осіда́ння покрі́влі6) напру́ження, по́спіх, метушня́7) attr. поспі́шний, терміно́вий; що вимага́є швидки́х дійrush work амер. — напру́жена, терміно́ва робо́та
rush meeting амер. — по́хапцем скли́кані збо́ри
-
39 service
['sɜːvɪs] I II 1. n1) слу́жбаto take into one's service — найма́ти, бра́ти на слу́жбу
to take service with smb. — вступа́ти на слу́жбу до ко́гось
in active service — на ді́йсній слу́жбі
2) обслуго́вування; се́рвісmedical service — меди́чне обслуго́вування
3) по́слугаat your service — до ва́ших по́слуг
can I be of service to you? — чи (не) мо́жу я бу́ти вам кори́сним?
4) військ. рід військthe [fighting] services — а́рмія, морськи́й і пові́тря́ний флот
5) серві́з6) судове́ повідо́млення7) спорт. пода́ча ( м'яча)8) сполу́чення, зв'язо́к; рух9) слу́жба, сфе́ра дія́льності10) attr. службо́вий2. v1) обслуго́вувати2) прово́дити о́гляд і пото́чний ремо́нт ( автомобіля тощо)3) заправля́ти ( автомобіль) -
40 активність
АКТИВНІСТЬ ( від лат. activus - дієвий, практичний) - одна з характерних рис способу життєдіяльності соціального суб'єкта (особистості, соціальної групи, історичної спільноти, суспільства в цілому), що відображає міру (рівень) спрямованості його здібностей, знань, навичок, прагнень, концентрації вольових, творчих зусиль на реалізацію нагальних потреб, інтересів, цілей, ідеалів. А. здійснюється в індивідуальній, груповій, колективній, масовій, трудовій, політичній, організаційній, управлінській, культурній, дозвільній та інших формах життя суспільства. Як антипод соціальної пасивності, проявляється в діяльності політичних і громадських організацій, рухів, реалізації соціальних ініціатив та ін. Через свою неоднорідність соціальна А. може використовуватися різними суспільними силами і приводити як до позитивних, так і негативних наслідків. Абсолютизація А. виявляється у вигляді формального активізму, запереченні споглядальності, ототожненні смислу життя тільки з активністю суб'єкта. Як наукова категорія, А. застосовується в різних галузях гуманітарного пізнання для дослідження динамізму історичних подій, соціальних проблем особи і суспільства, групової поведінки, політичного життя суспільства.
См. также в других словарях:
рахунок — ч. 1) род. у. Виражений у числах результат яких небудь підрахунків, обчислень; загальна кількість, підсумок. || Результат спортивних зустрічей, змагань, цифрове співвідношення очок. Нічийний рахунок матчу. •• Відкрива/ти раху/нок у спортивній грі … Український тлумачний словник
обіг — у, ч. 1) Використання, вжиток. Вилучати з обігу. 2) ек. Характерна для товарного виробництва форма обміну продуктів праці та інших об єктів власності через купівлю продаж; рух товарів та інших цінностей у суспільстві. •• Банкно/тний о/біг… … Український тлумачний словник
грошовий — а/, е/, розм., рідко гроше/вий, а, е. Прикм. до гроші. || Виражений грошима, у формі грошей. Грошовий обіг. •• Грошова/ одини/ця встановлена у законодавчому порядку назва грошей країни. Грошова/ ма/са грошові знаки, що знаходяться в обігу … Український тлумачний словник
швидкий — I 1) (про дії, рухи, темп тощо який вирізняється великою швидкістю, інтенсивністю, частотою), стрімкий, стрімливий, прудкий, хуткий, шпаркий, бурхливий, невпинний, шалений; поспішний, спішний, поспішливий, квапливий, поквапливий, поквапний,… … Словник синонімів української мови
Чернобаевский район Черкасской области — Чернобаевский район Чорнобаївський район Герб Флаг Страна Украина Статус район Входит в … Википедия
Чорнобаевский район — Чернобаевский район Чорнобаївський район Герб Флаг Страна Украина Статус район Входит в … Википедия
хуй — (маринованный, моржовый, голландский, мамин, с горы, стоптанный, ёбаный, вонючий); °° хер, ху; ··· а, абдула, абзац, абонент, абориген, абракадабра, абсурд, абсцесс, абутор, ав, аванс, авалокитешвара, авва, авто, автоген, автомат, автоматчик,… … Словарь синонимов
Грипич, Владимир Григорьевич — В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Грипич. Владимир Грипич … Википедия
баланс — у, ч. 1) бухг. Порівняльний підсумок прибутків і видатків при завершенні розрахунків, а також відомість, у якій зафіксовано цей підсумок. || Елемент методу бухгалтерського обліку. || Система показників, згрупованих у зведену таблицю, що… … Український тлумачний словник
безготівковий — а, е. Який здійснюється без виплати готовими грішми, готівкою, у спосіб перерахування. •• Безготівко/ві гро/ші а) економічна категорія, що означає кредитові рештки різних рахунків клієнтури у банках: розрахункових, поточних, поточних валютних,… … Український тлумачний словник
доцентровий — а, е. Направлений під час руху до центра кривини; прот. відцентровий. •• Доцентро/вий нерв фізіол. нерв, яким передається збудження від периферії до центральної нервової системи. Доцентро/ва си/ла сила, що зумовлює рух тіла по криволінійній… … Український тлумачний словник