Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

визначати+місце

  • 21 localize

    v
    1) локалізувати, обмежувати поширення
    2) надавати специфічного місцевого характеру
    3) відносити до певного місця
    4) визначати місцеперебування (місце розташування)
    * * *
    v
    1) локалізувати; обмежувати поширення; локалізуватися
    3) відносити до певного місця; визначати місцезнаходження

    English-Ukrainian dictionary > localize

  • 22 tell

    I
    n розм.
    1) розмова; плітка
    2) розповідь, історія
    II
    v (past і p.p. told)
    1) розповідати
    2) говоритися, розповідатися
    3) говорити, сказати, повідомляти

    to tell the time — сказати, котра година

    4) розголошувати, виказувати; видавати
    5) наговорювати, нашіптувати, ябедничати
    6) запевняти; твердити

    I am telling you — запевняю вас, повірте мені

    7) визначати; упізнавати; відрізняти, розрізняти
    8) вирізнятися
    9) показувати; свідчити
    10) позначатися, даватися взнаки

    age begins to tell on him — роки починають позначатися на ньому; вік дається йому взнаки

    11) веліти, наказувати
    12) рахувати; підраховувати
    13) відлічувати (гроші); платити
    14) налічувати, нараховувати

    tell off — а) відраховувати (людей тощо); б) розподілятися (у строю); в) військ. призначати (в наряд); г) розм.. вилаяти когось

    tell on — набрехати, наклепати

    tell over — а) переповідати; б) перелічувати

    don't tell me!, never tell me! — не говоріть дурниць!; не вигадуйте!

    to tell the world — а) розповідати усьому світові, розголошувати на весь світ; б) категорично твердити

    do tell! — амер. от тобі й на!, не може бути!

    I'll tell you what — розм. знаєте шо; послухайте мене

    you never can tell, nobody can tell — усяке буває!; хто його знає!

    you are telling me! — ще б пак!, сам знаю!; кому ви розповідаєте!

    * * *
    I [tel] v
    ( told)

    to tell (smb) the truth [a lie, falsehood] — сказати ( комусь) правду [неправду]

    to tell smb about /of/ smth — розповісти комусь про щось; говоритися, розповідатися

    2) говорити; повідомляти

    to tell the time — сказати, котра година [див. 6,]

    to tell smb the facts [the news], to tell the facts [the news]to smb — повідомити кому-л факти [новини]

    3) розголошувати, розповідати, вибовкувати; видавати

    to tell a secret — розголошувати таємницю; (on) ябедничати, наговорювати; скаржитися ( на когось)

    4) завіряти, запевняти; затверджувати
    5) визначати; дізнаватися; відрізняти, розрізняти

    to tell the difference [the cause] — встановити різницю [причину]; відрізнятися, виділятися

    6) виявляти, вказувати, показувати

    to tell the time — показувати час [див. 2]; свідчити ( про щось)

    7) (часто on, upon) позначатися (на чомусь, комусь)
    8) веліти, наказувати
    9) icт. рахувати, перераховувати; підраховувати (голоси, гроші); відраховувати ( гроші); платити; нараховувати

    to tell the world — aмep. розповідати усьому світу; рішуче затверджувати

    to tell smb his own — сказати комусь правду в очі; = різати правду-матку

    to tell smb where to get off — поставити когось на місце, осадити когось

    to tell it like it is — cл. говорити правду; викласти всі на чистоту; не кривити душею

    do tell! — aмep. не може бути!

    never tell me!, don't tell — та що ви говорите!, не може бути!, не вигадуйте!

    tell me /us/ another — не розповідайте казок /байок/; = бреши побільше

    you're telling me! — можете не розповідати!, кому ви це розповідаєтеє, без вас знаю!

    you /one/ never can tell, nobody can tell, there is no tell ing, who can tell — є хто знає?, почім знати?

    tell it not in Gath — peл. не розповідайте в Гефе; ховайте своє горе, щоб у ворогів не було приводу тріумфувати

    II [tel] n
    курган, штучний пагорб

    English-Ukrainian dictionary > tell

  • 23 locality

    n
    1) місцеперебування, місце розташування, місцеположення
    2) місцевість, район; дільниця

    defended locality — військ. район оборони

    3) населений пункт (тж inhabited locality, populated locality)
    4) (часто pl) околиці
    5) pl характерні ознаки місцевості

    sense (bump) of locality — здатність орієнтуватися (визначати своє місцеперебування)

    * * *
    n
    1) місце розташування; місцезнаходження
    2) місцевість, район; населений пункт (inhabited /populated/ locality)
    4) pl характерні ознаки місцевості

    English-Ukrainian dictionary > locality

  • 24 scale

    1. n
    1) чаша (шалька) терезів

    to turn the scale — схилити чашу терезів; виявитися вирішальним фактором

    2) платформа вагівниці
    3) рідк. терези
    4) pl ваги, терези (тж a pair of scales)
    6) масштаб (карти тощо), мірило
    7) розмір; розмах; охоплення
    8) шкала, градуювання (приладу)
    9) градація, такса
    10) муз. гама

    major (minor) scale — мажорна (мінорна) гама

    to learn one's scales — розучувати гами; починати вчитися музики

    11) гама (барв)
    12) рівень, ступінь (розвитку); становище; місце
    13) драбина, щаблі драбини
    14) масштабна лінійка
    15) мат. система числення (тж scale of notation)
    16) збірн. луска (у риби)
    17) лушпиння, плівка, лусочка
    18) накип; осад, осадок
    19) тех. окалина
    20) камінь на зубах
    21) тонка металева платівка
    23) хім. неочищений парафін
    24) ент. попелиця, червець, щитівка
    25) pl перен. поволока

    Clerk of the Scales — службовець, що зважує жокеїв перед і після перегонів

    equal (even) scale — стан рівноваги або непевності

    victory was long in the scale — тривалий час важко було сказати, хто переміг

    2. v
    1) важити, мати вагу
    2) зважувати (ся)
    3) очищати, чистити
    4) лущити (горох тощо)
    5) зскрібати, зчищати
    6) знімати окалину
    7) прочищати гармату (пострілом)
    8) облуплюватися, злущуватися
    9) утворювати накип (окалину, осадок)
    10) покривати шаром (чогось)
    11) розм. розкидати, поширювати
    12) підніматися, вилазити, видиратися, залізати
    13) зображувати у певному масштабі
    14) визначати (обчислювати) за масштабом
    15) зводити до одного масштабу (до спільних масштабів)
    16) мати спільний масштаб; бути порівнянним (сумірним)
    17) градуювати; робити поділки
    * * *
    I [skeil] n
    1) чаш(к)а ваг; платформа ваг
    2) pl ваги ( a pair of scales)
    II [skeil] v
    1) важити, мати вагу
    2) зважувати; зважуватися
    III [skeil] n
    1) лусочка; луска
    2) лушпайка, плівка
    3) накип; осад; тex. окалина
    6) pl щічки, накладки ( на рукоятці складаного ножа)
    8) xiм. неочищений парафін
    9) eнт. червець, щитівка, попелиця
    IV [skeil] v
    1) очищати, чистити; знімати ( луску); лущити ( горох)
    2) зскрібати, зчищати (накип, наріст, зубний камінь); знімати окалину; прочищати гармату ( пострілом)
    3) обколупуватися, лущитися ( scale off)
    4) покривати накипом; утворювати осад; утворювати окалину
    5) дiaл. розкидати, поширювати, розповсюджувати
    V [skeil] n
    1) масштаб (карти, креслення)
    2) розмір, охват; розмах
    3) шкала, градуювання ( вимірювального інструмента); градація; такса
    4) мyз. гама; гама кольорів
    5) рівень, ступінь ( розвитку); положення, місце; icт. сходи
    7) мaт. система числення ( scale of notation)
    VI [skeil] v
    1) зображувати в масштабі; обчислити за масштабом; зводити до одного масштабу
    3) градуювати, наносити поділки
    4) обчислювати розмах, охоплення ( чим-небудь); регулювати обсяг ( чого-небудь)
    5) підніматися ( по драбині); перелазити (через огорожу, стіну)

    English-Ukrainian dictionary > scale

  • 25 SET

    I
    1. n
    1) комплект, набір; колекція
    6) вставні зуби; вставна щелепа
    2) сервіз
    3) гарнітур
    4) прибор, приладдя

    toilet (dressing-table) set — туалетний прибор

    5) комплект видання (журналу, газети)
    6) серія, ряд; система; сукупність
    7) група, компанія, коло, склад (команди)
    8) набір, склад (студентів тощо)
    9) банда, ватага; зграя
    10) театр. декорація
    11) кін. знімальний майданчик
    12) прилад, апарат; установка; агрегат
    13) радіоприймач, радіоапарат
    14) ряд музичних творів, які становлять одно ціле
    15) збірн. церковні дзвони
    16) умебльована квартира
    17) упряжка
    18) брущатка
    19) спорт. партія (частина матчу); сет (теніс)
    20) розстановка гравців
    21) гірн. оклад кріплення
    22) мат. множина
    23) друк. гарнітура шрифту
    24) друк. набір
    25) тк. sing лінія, загальні контури
    26) будова, конфігурація, статура
    27) напрям (вітру, ріки)
    28) спрямованість; тенденція
    29) нахил, відхилення
    30) поет. захід (сонця)
    31) нора борсука
    32) затримка, зупинка
    33) молодий пагонець; зав'язь
    34) садивний матеріал
    35) тех. ширина розводу (пилки)
    36) буд. осідання (споруд)
    37) тех. залишкова деформація
    38) тех. обтискач
    39) друк. товщина (літери)
    40) твердіння; тужавіння (цементу)

    to make a dead set at smb. — а) нападати на когось; критикувати когось; б) нав'язувати комусь свою прихильність

    2. adj
    1) нерухомий, закляклий
    2) певний; постійний; визначений
    3) незмінний, непорушний; постійний
    4) установлений (законом); що відповідає певній формі, офіційний
    5) заздалегідь обумовлений
    6) упертий, наполегливий, настирливий
    7) умисний, навмисний
    8) готовий, ладний (зробити щось)
    9) вбудований, прикріплений

    set fair — а) гарний, ясний (про погоду); б) що має хороші перспективи

    set onion — бот. цибуля-сіянка

    set screw — тех. установочний гвинт

    to be sharp set — бути голодним, зголодніти

    to get set — товстіти, гладшати

    II
    v (past і p.p. set)
    1) ставити; класти; поміщати, розташовувати, розміщувати

    to set one's hand on smb.'s shoulder — покласти руку на чиєсь плече

    to set an ambush — військ. влаштувати засідку

    to set a crown on smb.'s head — покласти корону на чиюсь голову

    to set smb. at naught — зневажати когось

    2) звич. pass. розташовуватися; знаходитися

    a little town set south of Paris — маленьке містечко, розташоване на південь від Парижа

    3) садовити
    4) уставляти, вправляти
    5) повертати, спрямовувати
    6) готувати, підготовляти; споряджати

    set! — спорт. увага!, приготуватися!

    7) установлювати, визначати, призначати

    to set the course — спорт. визначити (виміряти) дистанцію

    8) пасувати, личити, бути до лиця
    9) здавати в оренду
    10) перевозити, доставляти
    11) робити ставку; віддавати в заставу
    12) сидіти (за столом)
    13) сідати (за стіл)
    14) установлювати, регулювати
    15) мор. пеленгувати
    16) робити кладку, мурувати
    17) сідати, заходити (про сонце)

    I want you to set your watch by mine — я хочу, щоб ви поставили свій годинник за моїм

    19) ставити (завдання, мету)
    20) задавати (уроки)
    21) ставити (запитання)
    22) подавати (приклад)
    23) запроваджувати (моду); впроваджувати
    24) стискати, зціплювати (зуби)

    to set one's teeth — а) зціпити зуби; б) прийняти тверде рішення

    25) стискуватися, зціплятися
    26) ставати нерухомим, застигати
    27) тверднути, тужавіти (про цемент тощо)
    28) згущуватися, скипатися, зсідатися
    29) сформуватися
    30) формувати (характер); розвивати (м'язи)
    31) ставити (рекорд)
    32) накривати (стіл)
    33) вправляти (суглоби)
    34) зростатися (про кістки)
    35) вставляти в оправу
    36) приводити в порядок (одяг), поправляти (краватку тощо)
    37) укладати (волосся)

    to set one's hair — робити зачіску; укладати волосся

    39) аранжувати
    40) подавати (сигнал)
    41) гострити, правити (ніж)
    42) виставляти (вартових)
    43) висаджувати (на берег)
    44) покладати (надії); накладати (заборону)
    45) накладати (штраф тощо)
    46) прикладати, ставити (печатку)
    47) садити, саджати (рослину)
    48) прийматися (про дерева)
    49) утворювати зав'язь
    50) складати, розробляти, перевіряти
    51) текти, дути, іти (про напрям течії, вітру тощо)
    52) примушувати рухатися (в певному напрямі)
    54) підсипати (квочку)
    55) підкладати (яйця під квочку)
    56) саджати в піч (хліб)
    57) установлюватися (про погоду)
    58) розтягувати (шкіру)
    59) закріпляти (фарбу)
    60) друк. набирати (шрифт)
    61) налагоджувати (верстат)
    62) збивати (заклепку)

    set afloat — а) спускати на воду; б) надавати руху (чомусь)

    set apart — а) відкладати (гроші); б) віддаляти; в) розділяти; г) не брати до уваги

    set aside — а) відкидати, зневажати; б) відкладати (гроші); в) не зважати (на щось); г) відхиляти (пропозицію); д) анулювати

    set back — а) класти (ставити) на (попереднє) місце; б) відсувати; в) повернути назад, надати зворотного руху; г) перешкоджати, затримувати; д) коштувати

    set by — а) відкладати (гроші); б) шанувати, цінувати

    set down — а) класти, ставити; б) записувати; в) висаджувати (пасажирів); г) ставити (когось) на своє місце, давати відсіч; д) розташовувати; є) вважати

    set forth — а) вирушати; б) виставляти (напоказ); в) висловлювати, формулювати; г) видавати, друкувати; д) прикрашати; є) розгортати війська

    set forward — а) вирушати в дорогу; рухатися уперед; б) викладати (думку), роз'яснювати; в) висувати (пропозицію), пропонувати; г) захищати, просувати

    set in — а) наставати, починатися; б) рухатися (в певному напрямі); в) саджати (рослини); г) братися до роботи

    set off — а) вирушати; б) висаджувати в повітря; в) запускати (ракету); г) починати; д) спонукати (до чогось); є) вирізняти; є) відділяти; ж) компенсувати; з) прикрашати, оздоблювати; і) хвалити

    set on — а) просуватися, рухатися уперед; б) надавати руху; в) іти в атаку; г) зазнати нападу

    set out — а) ставити, виставляти (за двері тощо); б) розкладати, розставляти; в) накривати (стіл); г) заставляти (стіл чимсь); д) висаджувати (рослини); є) виходити, вирушати; є) мати намір (щось робити); ж) викладати (думку); ж) прикрашати; з) споряджати; і) виступати в похід; й) обнародувати

    set over — а) перевозити на інший берег; б) передавати

    set to — а) енергійно братися (до чогось); починати (щось); б) устрявати в бійку; в) ставити підпис (печатку)

    set up — а) ставити, класти, розміщати; б) піднімати; в) вивішувати; г) споруджувати, зводити; д) засновувати, формувати; є) встановлювати (нові порядки); є) пропонувати; ж) викладати (думку), формулювати; з) підготовляти; і) зчиняти (галас); й) постачати, забезпечувати; к) відновлювати (сили); л) тренувати, загартовувати; м) спричинювати, завдавати; н) прославляти, вихваляти; о) зупинятися (в готелі); п) складати, монтувати; р) друк. набирати

    to set about smth. — братися за щось; починати робити щось

    to set free — звільнити, визволити

    to set smb. wrong — вводити когось в оману

    to set at ready — військ. приводити в готовність

    to set going — а) запускати (машину тощо); б) починати діяти

    to set sail — вирушити у плавання, почати подорож

    to set smb.'s back up — роздратовувати когось

    to set one's cap at smb. — заманювати когось, намагатися женити на собі

    to set things to rights — а) покінчити з усім поганим; б) дати усьому лад

    * * *
    I (скор. від search for extraterrestrial intelligence)

    English-Ukrainian dictionary > SET

  • 26 spot

    1) місце; пляма
    3) упізнавати, виявляти; визначати місцезнаходження
    •
    - spot a criminal
    - spot audit
    - spot cash payment
    - spot check
    - spot contract

    English-Ukrainian law dictionary > spot

  • 27 station

    1) місце; пост; суспільне становище; пункт; ситний склад
    2) визначати позицію; розташовувати, дислокувати
    •

    English-Ukrainian law dictionary > station

  • 28 east

    1. n
    1) схід; мор. ост

    the E. — Схід

    Near (Far) E. — Близький (Далекий) Схід

    Middle E. — Середній Схід

    2) східний вітер (тж east wind)
    3) (E.) амер. північно-східна частина США

    E. or West home is best — присл. у гостях добре, а вдома краще

    2. adj
    1) східний
    2) мор. остовий
    3) спрямований на схід; що виходить на схід
    3. adv
    1) на схід, у східному напрямі
    2) зі сходу (про вітер)
    4. v
    1) рухатися у східному напрямі; повертатися на схід; ухилятися на схід
    2) задути зі сходу (про вітер)
    * * *
    I [iːst] n
    1) схід; (East) Схід; мop. ост
    3) (East) схід країни або району
    4) aмep. (East) північно-східна частина США, Нова Англія
    II [iːst] a

    east wind — східний вітер, ост; мop. остовий

    2) звернений на схід; який виходить на схід
    III [iːst] adv
    1) на схід, у східному напрямку
    IV [iːst] v
    1) рухатися у східному напрямку; повертати на схід; refl орієнтуватися; визначати своє місце розташування

    English-Ukrainian dictionary > east

  • 29 mark

    n ч. ім'я
    Марк (тж бібл.)
    * * *
    I n

    interrogation mark, mark of interrogation — знак питання

    mark of accent — наголос, знак наголосу; позначка

    2) штамп, штемпель; клеймо, тавро; фабрична марка; торговельний знак; штемпель ( яким ставиться фабричне клеймо); ярлик ( з вказуванням ціни); цінник
    3) орієнтир; мітка, позначка; зарубка; віха
    4) відмітка, мітка, риска

    check mark — cпopт. контрольна мітка

    high-water mark — мop. відмітка рівня припливу; вище досягнення; кульмінаційний пункт; cпopт. лінія старту, старт; cпopт. лінія фінішу

    5) слід; шрам, рубець; поріз; подряпина; відбиток
    6) (родим пляма, родимка)
    7) норма; стандарт; рівень
    8) оцінка, бал
    9) ціль; мішень
    10) ознака, показник
    11) популярність; значущість
    12) icт. межа, рубіж, границя; кордон; марка, селянська громада в середньовічній Німеччині
    13) cпopт.; жapг. ямка під грудьми
    14) жapг. те, що до смаку
    15) лiнгв. позначка, помітка
    16) стирання зубів у коня, по якому визначають його вік
    II [mark] v
    1) ставити знак, мітку, позначку, код
    2) штемпелювати; таврувати, клеймити ( худобу); маркірувати; ставити фабричну марку, фабричне клеймо або торговельний знак; (по)ставити розцінку ( на товарі)
    3) відмічати, позначати ( місце); розмічати; розставляти вказівні знаки; наносити ( на карту); вказувати ( на шкалі)
    4) залишати слід, пляму; залишатися (про слі; залишати шрам, відбиток)
    5) pass мати родимі плями
    6) виставляти оцінку, бал ( на письмовій роботі); виставляти бал (за виступ у змаганнях, у конкурсі); вести рахунок, записувати очки ( у грі)
    7) відмічати, характеризувати; вирізняти, виділяти
    8) відзначати, ознаменовувати
    9) виражати, проявляти
    10) зауважувати, помічати, запам'ятовувати; пoeт. спостерігати
    11) призначати, визначати; обумовлювати
    12) опікувати, прикривати ( гравця- футбол)
    III n
    1) icт. марка (грошова одиниця Німеччини, до вступу в ЕС)
    2) марка (міра ваги, особл. золота або срібл)

    English-Ukrainian dictionary > mark

  • 30 east

    I [iːst] n
    1) схід; (East) Схід; мop. ост
    3) (East) схід країни або району
    4) aмep. (East) північно-східна частина США, Нова Англія
    II [iːst] a

    east wind — східний вітер, ост; мop. остовий

    2) звернений на схід; який виходить на схід
    III [iːst] adv
    1) на схід, у східному напрямку
    IV [iːst] v
    1) рухатися у східному напрямку; повертати на схід; refl орієнтуватися; визначати своє місце розташування

    English-Ukrainian dictionary > east

  • 31 mark

    I n

    interrogation mark, mark of interrogation — знак питання

    mark of accent — наголос, знак наголосу; позначка

    2) штамп, штемпель; клеймо, тавро; фабрична марка; торговельний знак; штемпель ( яким ставиться фабричне клеймо); ярлик ( з вказуванням ціни); цінник
    3) орієнтир; мітка, позначка; зарубка; віха
    4) відмітка, мітка, риска

    check mark — cпopт. контрольна мітка

    high-water mark — мop. відмітка рівня припливу; вище досягнення; кульмінаційний пункт; cпopт. лінія старту, старт; cпopт. лінія фінішу

    5) слід; шрам, рубець; поріз; подряпина; відбиток
    6) (родим пляма, родимка)
    7) норма; стандарт; рівень
    8) оцінка, бал
    9) ціль; мішень
    10) ознака, показник
    11) популярність; значущість
    12) icт. межа, рубіж, границя; кордон; марка, селянська громада в середньовічній Німеччині
    13) cпopт.; жapг. ямка під грудьми
    14) жapг. те, що до смаку
    15) лiнгв. позначка, помітка
    16) стирання зубів у коня, по якому визначають його вік
    II [mark] v
    1) ставити знак, мітку, позначку, код
    2) штемпелювати; таврувати, клеймити ( худобу); маркірувати; ставити фабричну марку, фабричне клеймо або торговельний знак; (по)ставити розцінку ( на товарі)
    3) відмічати, позначати ( місце); розмічати; розставляти вказівні знаки; наносити ( на карту); вказувати ( на шкалі)
    4) залишати слід, пляму; залишатися (про слі; залишати шрам, відбиток)
    5) pass мати родимі плями
    6) виставляти оцінку, бал ( на письмовій роботі); виставляти бал (за виступ у змаганнях, у конкурсі); вести рахунок, записувати очки ( у грі)
    7) відмічати, характеризувати; вирізняти, виділяти
    8) відзначати, ознаменовувати
    9) виражати, проявляти
    10) зауважувати, помічати, запам'ятовувати; пoeт. спостерігати
    11) призначати, визначати; обумовлювати
    12) опікувати, прикривати ( гравця- футбол)
    III n
    1) icт. марка (грошова одиниця Німеччини, до вступу в ЕС)
    2) марка (міра ваги, особл. золота або срібл)

    English-Ukrainian dictionary > mark

  • 32 range

    I n
    1) ряд, лінія ( будинків); ланцюг, низка; серія, ряд; стрій, шеренга (людей, тварин)
    2) лінія; напрямок
    3) сфера, зона; область, коло; поле, арена
    4) межі, границі (особл. коливань, змін); eк. зміна, коливання, рух (курсів, цін); розмах; фiз. розмах коливань
    5) простір; межі; cпeц. радіус дії; межа застосування; досяжність

    range of vision — кругозір, поле зору; cпeц. діапазон; cпeц. чутливість (дозиметра е т. п.); cпeц. потужність ( телескопа); мaт. область значень функцій

    6) дальність; відстань, дистанція

    range mark — орієнтир; paд. дальність передачі; вiйcьк. далекобійність, дальність ( дії)

    range capacity, range capability. striking range — досяжність; вiйcьк. приціл

    7) перехід з місця на місце; блукання
    8) відкрита місцевість, степ; мисливське угіддя; c-г. необгороджене пасовище
    9) асортимент, сортамент; номенклатура
    10) гeoл. гірський кряж, гірська система
    11) cпeц. шкала

    aperture range — фoтo шкала діафрагм

    tonal range — пoлiгp. градаційна шкала

    12) бioл. ареал; район проживання ( тварини); область поширення ( рослини); період існування на Землі (рослини, тварини)
    13) клас, верства ( суспільства)
    14) фiз. довжина пробігу, пробіг ( частинок)
    15) cпeц. ступінь

    reduction range — пoлiгp., фoтo величина зменшення

    range of magnification — пoлiгp., фoтo величина збільшення; клас, розряд

    16) cпopт. напрямок атаки ( у боксі)
    17) мop. ряд портів, порти
    18) мop. стулка
    19) вiйcьк. полігон, стрільбище ( range area); тир
    20) вiйcьк. віднесення ( бомби)
    21) aмep.; гeoд. меридіанний ряд населених пунктів
    22) aмep. двосторонній стелаж ( у бібліотеці)
    II v
    1) вишиковувати в ряд; ставити, розташовувати по порядку; refl вишиковуватися, шикуватися в ряд(и); ставати, розташовуватися по порядку
    2) ( along) простягатися; тягтися уздовж ( чого-небудь); ( with) іти паралельно ( чому-небудь)
    3) ( with) стояти на одній лінії ( з чим-небудь); (with, among) бути на одному рівні, стояти нарівні; відноситися до числа (кого-небудь, чого-небудь)
    4) pass займати певну позицію; refl (with, against) стати на чий-небудь бік; залучати (в групу, на чий-небудь бік)
    5) (from, between) коливатися в певних межах (нaпp., про ціни)
    6) пoeт. (over, through) блукати; мандрувати; бродити ( про думки); блукати ( про погляд); охоплювати ( про думку)
    7) класифікувати; систематизувати; розподіляти по категоріях; відносити до класу, розряду
    8) прибирати, наводити лад
    9) наводити, націлювати
    10) мop., вiйcьк. ( over) пересуватися, переміщатися; вiйcьк. рухатися попереду, у першому ешелоні ( range ahead); мop. проходити, обганяти ( range by)
    11) проявляти несталість, мінливість ( почуттів)
    12) бioл. водитися, зустрічатися ( у якому-небудь ареалі або в яку-небудь епоху)
    13) c-г. випасати худобу на необгородженому пасовищі
    14) пoлiгp. вирівнювати ( рядок)
    15) мop. (along, about) іти паралельно ( берегу); проходити повз, уздовж
    16) мop. відпускати канат якоря
    17) вiйcьк. визначати відстань до цілі; пристрілювати ціль по дальності; пристрілюватися ( range in)
    III n
    2) тex. агрегат, установка

    English-Ukrainian dictionary > range

  • 33 set

    I [set] n 0. [set] n
    1) тк.; sing загальні обриси, лінія
    2) будова; конфігурація; статура
    3) тк.; sing напрямок; спрямованість; тенденція; психол. спрямованість, установка ( на прийняття наркотику); нахил, відхилення
    4) тк.; sing; пoeт. схил ( життя), захід ( сонця)
    6) caд. молодий пагін ( рослини); зав'язь ( плода)
    7) c-г.; = set onion; посадковий матеріал ( бульби картоплі)
    8) миcл. стойка
    9) тex. розводка для пилок, розвід пилки, ширина розводу
    10) бyд. осідання ( споруд)
    11) тex. залишкова деформація
    12) тex. обтискач, державка
    13) пoлiгp. товщина ( літери)
    II [set] a
    1) нерухомий; застиглий
    2) певний, твердо встановлений, постійний

    set price — тверда ціна; незмінний, постійний; непорушний

    set pattern — штамп; шаблонний; стереотипний

    3) встановлений (законом, традицією)
    4) заздалегідь встановлений, обумовлений
    5) упертий, наполегливий; завзятий
    7) готовий, прагнучий ( зробити що-небудь)
    8) вбудований, прикріплений
    III [set] v
    ( set)
    1) ставити, поміщати, класти; покласти, поставити; ставити на яке-небудь місце; надавати ( того або іншого) значення
    2) pass міститися, поміщатися, знаходитися, розташовуватися, розміщуватися
    3) саджати, посадити
    4) насаджувати, надягати
    5) (in) вставляти
    6) направляти; повертати

    to set a map — орієнтувати карту; мати ( той або інший) напрямок, ( ту або іншу) тенденцію

    7) підготовляти; споряджати; приводити в стан готовності
    8) встановлювати, визначати, призначати

    to set the style /tone/ — задавати тон

    to set the course — cпopт. виміряти дистанцію

    9) дiaл., часто ірон. іти, личити, пасувати; сидіти ( про сукню)
    10) тex. встановлювати, регулювати
    11) мop. пеленгувати
    12) бyд. робити кладку
    13) сідати, заходити ( про небесні світила)
    14) ставити (стрілку, годинник)
    15) ставити (завдання, мету); задавати (уроки, питання)
    17) вводити ( моду); вводити, впроваджувати ( модель)
    18) стискувати, стискати (зуби, губи); стискуватися (про губи, зуби)
    19) застигати, завмирати, ставати нерухомим (про обличчя, очі)
    20) тверднути ( про гіпс); бyд. тужавіти (про цемент, бетон); застигати (про желе, крем); змушувати тверднути або застигати ( вапно)
    21) загустіти, затужавіти; зсідатися, скипатися (про кров, білок); звурджуватися ( про молоко); згущати ( кров); звурджувати ( молоко)
    22) оформитися, сформуватися (про фігуру, характер); формувати ( характер); розвивати ( мускулатуру)
    25) вправляти (кістки, суглоби); зростатися ( про кістки)
    27) опоряджатися, поправляти (капелюх, краватку, волосся)
    28) укладати ( волосся); зробити укладку
    31) гострити, правити ( ніж)
    33) висаджувати (на берег, острів; set ashore)
    35) накладати (заборону, штраф)
    36) ставити, прикладати ( печатку)
    37) саджати, висаджувати (рослини, насіння)
    38) прийматися ( про дерева); бoт. зав'язуватися, утворювати зав'язь (про плоди, квіти)
    39) розробляти, складати ( екзаменаційні матеріали)
    40) визначитися (про напрямок вітру, течії); змушувати рухатися ( у якому-небудь напрямку)
    45) cпeц. розтягувати ( шкіру)
    47) пoлiгp. набирати (шрифт; set up)
    49) тex. осаджувати ( заклепку)
    50) cл. розподіляти учнів по паралельних класах або групах залежно від здібностей
    51) to set about (doing) smth братися за що-небудь, починати робити що-небудь, приступати до чого-небудь; to set smb about (doing) smth засадити кого-небудь за яку-небудь роботу, змусити кого-небудь взятися за що-небудь, почати що-небудь
    52) to set to do / doing / smth братися за що-небудь, починати робити що-небудь; to set smb (on) to (do) smth змусити кого-небудь взятися за що-небудь; поставити, посадити кого-небудь за яку-небудь роботу
    53) to set oneself to smth, to set oneself to do / doing / smth енергійно взятися за що-небудь; твердо вирішити зробити що-небудь
    54) to be set to do smth бути готовим що-небудь зробити; to be set on doing smth твердо вирішити зробити що-небудь
    55) to be set (up) on smth дуже хотіти чого-небудь; поставити собі за мету домогтися чого-небудь
    56) to be set against (doing) smth, to set oneself against (doing) smth бути категорично проти чого-небудь
    57) to set about /at, (up) on / smb нападати, накидатися на кого-небудь; to set smb at /on, against / smb нацькувати, напустити кого-небудь на кого-небудь

    to set a friend against friend — посварити друзів; to set smb on to do smth підбити ( на що-небудь); підштовхнути ( до чого-небудь)

    58) to set smth against smth протиставляти що-небудь чому-небудь, порівнювати що-небудь з чим-небудь; обпиратися чим-небудь об що-небудь, упиратися
    59) to set smb (up) over smb піднести кого-небудь, дати кому-небудь владу над ким-небудь
    60) to set oneself down as smb видавати себе за кого-небудь; зареєструватися, записатися ( у готелі)
    61) to set smb down for smb (помилково) вважати кого-небудь за кого-небудь
    62) to set up for smth видавати себе за кого-небудь
    63) to set smth in motion надавати чому-небудь руху
    64) to set smth with smth усипати, усівати що-небудь чим-небудь; прикрашати що-небудь чим-небудь; засівати що-небудь чим-небудь
    65) to be set to smth мати схильність до чого-небудь
    66) to set smth to smth підносити, прикладати, приставляти що-небудь до чого-небудь; наближати що-небудь до чого-небудь
    67) to set smth apart / aside / for smb; smth відводити, призначати, відкладати що-небудь для кого-небудь, чого-небудь
    68) to set smth before smb викладати, подавати на розгляд що-небудь кому-небудь
    69) у сполученні з наступним прикметником, прислівником або прийменниковим зворотом означає приведення в який-небудь стан

    to set smb 's mind at rest — заспокоїти кого-небудь

    English-Ukrainian dictionary > set

  • 34 tell

    I [tel] v
    ( told)

    to tell (smb) the truth [a lie, falsehood] — сказати ( комусь) правду [неправду]

    to tell smb about /of/ smth — розповісти комусь про щось; говоритися, розповідатися

    2) говорити; повідомляти

    to tell the time — сказати, котра година [див. 6,]

    to tell smb the facts [the news], to tell the facts [the news]to smb — повідомити кому-л факти [новини]

    3) розголошувати, розповідати, вибовкувати; видавати

    to tell a secret — розголошувати таємницю; (on) ябедничати, наговорювати; скаржитися ( на когось)

    4) завіряти, запевняти; затверджувати
    5) визначати; дізнаватися; відрізняти, розрізняти

    to tell the difference [the cause] — встановити різницю [причину]; відрізнятися, виділятися

    6) виявляти, вказувати, показувати

    to tell the time — показувати час [див. 2]; свідчити ( про щось)

    7) (часто on, upon) позначатися (на чомусь, комусь)
    8) веліти, наказувати
    9) icт. рахувати, перераховувати; підраховувати (голоси, гроші); відраховувати ( гроші); платити; нараховувати

    to tell the world — aмep. розповідати усьому світу; рішуче затверджувати

    to tell smb his own — сказати комусь правду в очі; = різати правду-матку

    to tell smb where to get off — поставити когось на місце, осадити когось

    to tell it like it is — cл. говорити правду; викласти всі на чистоту; не кривити душею

    do tell! — aмep. не може бути!

    never tell me!, don't tell — та що ви говорите!, не може бути!, не вигадуйте!

    tell me /us/ another — не розповідайте казок /байок/; = бреши побільше

    you're telling me! — можете не розповідати!, кому ви це розповідаєтеє, без вас знаю!

    you /one/ never can tell, nobody can tell, there is no tell ing, who can tell — є хто знає?, почім знати?

    tell it not in Gath — peл. не розповідайте в Гефе; ховайте своє горе, щоб у ворогів не було приводу тріумфувати

    II [tel] n
    курган, штучний пагорб

    English-Ukrainian dictionary > tell

  • 35 намечать

    наметить
    1) (меткой, знаком) значити, позначати и позначувати, позначити, назначати и назначувати, назначити, зазначати и зазначувати, зазначити, відзначати и відзначувати, відзначити, намічати, намітити, (зарубками) карбувати, накарбувати, (клеймом) таврувати, натаврувати, клейн[м]ити, наклейн[м]ити, (товары) шта[е]мпувати, нашта[е]мпувати, (о мног.) поназначати и поназначувати, позначити, поза[повід]значати и поза[повід]значувати, понамічати, помітити, покарбувати, потаврувати, поклейн[м]ити, пошта[е]мпувати що. [Узяв заступ та лопату, пішов ямки значити (ЗОЮР II). Позначив сокирою дерева ті, що рубати (Богодух.). Позначив найкращі кавуни (Сл. Ум.). Зазначи сього дуба, щоб ізнайти потім (Сл. Гр.). Став кожний заробляти власний хліб, орати землю, зазначати межі (Крим.). Помітили всі рушники (Сл. Ум.)]. Он -тил это место карандашом - він за[від]значив це місце олівцем;
    2) (перен.: в мыслях) намічати, намітити, накреслювати, накреслити, визначати и визначувати, визначити, назначати и назначувати, назначити що. [Молодий учений накреслив собі широкий план роботи (В. Підмог.)]. Он -тил себе эту цель - він визначив собі цю мету. -тить в общих чертах что - намітити (накреслити) в загальних рисах, (очертить) зачеркнути що. [Куліш пробував зачеркнути вже й межі української критики (Рада)]. -чать, -тить путь кому, чему - намічати, намітити, назначати, назначити, назнаменовувати, назнаменувати шлях (путь, стежку) кому, чому. [Намітити шляхи майбутньої роботи (Пр. Правда). Поставили на науковий грунт українське питання та назначили стежки, якими дальшим поколінням легше було йти (Доман.). (Квітка і Шевченко) познаменували нашій словесності правий і далекий шлях (Куліш)]. -чать ряд мероприятий - намічати (накреслювати) низку заходів. [Наша програма накреслює низку заходів (Азб. Комун.)];
    3) (наглядывать кого, что) намічати, намітити, наглядати, нагля[е ]діти и наглянути, назирати, назирити, назорити, набачити, назнати кого, що, взяти на око, накинути оком кого, (для какой л. цели ещё) націляти, націлити кого, (упорно, диал.) наповратитися. [Я вже назирила теличку, - коли-б тільки на гроші збитися, зараз куплю (Кониськ.). Ота дівчина, що я назорив, - моя буде (Червоногр.). Виважив двері, щоб живосилом схопити дочку безталанних пожильців, яку назнав собі раніш (Крим.). Инші собаки взяли на око онучкаря - біжать попри віз, хапають зубами за колеса (Франко). Капітан накинув оком Оксану та й почав її хвалити (Квітка). Або забіжи куди-небудь, або- що, бо тебе націлили у привод (Квітка). Націлили мене обікрасти (Канівщ.). Вже коли наповратилися вкрасти мою телицю, то вкрадуть! (Звин.)];
    4) (нацеливаться в кого, во что) націляти(ся) и націлювати(ся), націлити(ся) на (в) кого, в (на) що, поціляти, поцілити що, наміряти(ся), наміритися на (в) кого. Намеченный -
    1) позначений, назначений, за[від]значений, намічений, накарбований, наклейн[мл]ений, нашта[е]мпований, поназначуваний, помічений и т. п. [Йду до своєї наміченої стежиночки (М. Вовч.)];
    2) намічений, накреслений, визначений, назначений, зачеркнутий, назнаменований. Итти прямо к -ной цели - простувати до визначеної мети. -ный к исполнению - призначений (намічений) до виконання;
    3) нагляджений, наглянутий, назирений, назорений, назнаний, взятий на око, наглянутий оком, націлений. -ться -
    1) (стр. з.) значитися, назначатися, бути назначуваним, назначеним, поназначуваним и т. п. -ются к рассмотрению такие вопросы - намічено розглянути (обміркувати) такі питання. -ются новые пути - намічено нові шляхи. -ются такие кандидаты - намічено таких кандидатів;
    2) (возвр. з.) зазначатися, зазначитися, визначатися, визначитися, намічатися, намітитися. [На сході почало пробиватися крізь хмари сонце; спершу зазначилося блідим матовим кружалом (Грінч.). Те, що може визначитися на обрію нової доби (Рідний Край)];
    3) (вдоволь, сов.) намітитися, (зарубками) накарбуватися, (целясь) націлятися и т. п.; срв. Метить.
    * * *
    несов.; сов. - нам`етить
    1) наміча́ти, намітити, -мічу, -мітиш; ( план) накре́слювати, -люю, -люєш, накре́слити
    2) (ставить метку, знак) значи́ти и познача́ти и позна́чувати, позна́чити, назначати и назна́чувати, назначи́ти и мног. поназнача́ти и поназна́чувати, наміча́ти и намі́чувати, намітити
    3) (сов.: нацелить, нацелиться) націлити, націлитися

    Русско-украинский словарь > намечать

  • 36 находить

    нахаживать, найти, действ. з.
    I. 1) знаходити (в песнях и знаходжати) знайти, находити (в песнях и находжати), найти, (о мног.) познаходити, понаходити кого, що, (редко) повизнаходити що; специальнее: (отыскивать) нашукувати, нашукати, відшукувати, відшукати, вшукати що; (приискивать) винаходити, винайти що; (натыкаться) натрапляти, натрапити кого, що и на кого, на що, надибати и надибувати, надибати, (диал.) нагибувати, нагибати що. [Там втомлені знаходять опочивок (Куліш). Уміла ти матір покинути, умій-же й знайти її! (Квітка). Хоч ти знайдеш з русою косою, та не знайдеш з такою красою (Метл.). Блукав, дороги не знайшов (М. Вовч.). Я знайшов будинок, де він живе (Коцюб.). Якби то далися орлинії крила, за синім-би морем милого знайшла (Шевч.). У Назона теж ти про рибалку спогади знайдеш (М. Рильськ.). Не могла найти для мене слова потіхи (Франко). Стали тії сини до розуму доходжати, стали собі молоді подружжя знаходжати (Метл.). На труп побитий… шукали, та третього дні находжали (Март.). Однослуживців не можна було познаходити (Крим.). Де що було дідівське, - повизнаходила (Г. Барв.). Потім він нашукав свій портмонет і подивився, що в нім є (Крим.). Шукайте скільки хочете, не вшукаєте (Звин.). Коли-б нам слушну винайти годину, то ми поговорили-б про сю справу (Куліш). Не встиг винайти собі якийсь відповідний ґешефт (Франко). Шукає живущої води і не знає, де її натрапити (Мирний). Чув якесь незадоволення, мов не натрапивши на те, що повинно бути його заняттям (Франко). Не міг надибать гарнішого собі зятя (Федьк.). Чудові були пущі, - тепер таких і не надибаєш (М. Вовч.). Якби ти скарб нагибав, то ходив-би ти в саєтах (тонких сукнах) (Грінч.)]. -дить, -ти вкус, приятность в чём - набирати, набрати смаку до чого, розбирати, розібрати смак у чому, знаходити, знайти приємність у чому; срв. Вкус 4. [Зачав набирати смаку до лінивства (Франко). Люди починають розбирати смак в инших промислах (Звин.). Дали мені щось скуштувати; не розібрав я смаку в тому (Звин.). Я не знаходжу приємности в цього роду спорті (В. Гжицьк.)]. -дить, -ти по вкусу кого, что - знаходити (добирати), знайти (добрати) (собі) до смаку (до вподоби), уподобати кого, що. -дить, -ти вновь (потерянное) - віднаходити, віднайти, (о мног.) повіднаходити (загублене). -дить, -ти для себя выражение в чём - знаходити, знайти собі вираз у чому, виливатися, вилитися в чому. [Цей настрій найкраще вилився в організації братства (Рада)]. -дить, -ти выход (исход) в чём - знаходити, знайти вихід (порятунок, раду) у чому, давати, дати собі раду (пораду) з чим; срв. Исход 2. [Знаходить собі раду зовсім реальну, життьову (О. Пчілка)]. -ти в ком друга - знайти в кому приятеля (друга). -дить, -ти себе место - знаходити, знайти собі місце; притикатися, приткнутися. [Молода не сідає за стіл, а де- небудь приткнеться (Полтавщ.)]. Он не -дит себе места - він не знаходить собі місця; він не знає, де приткнутися (де приткнути себе); він ходить, як неприкаяний; він марудиться, він попору не знайде. [Нудився, марудився; чогось хотілося - і сам не знав чого (Свидн.)]. -ти кого своими милостями - вдарувати (обдарувати) кого своєю ласкою. -дить, -ти ощупью - намацувати, намацати, налапувати, налапати, (о мног.) понамацувати, поналапувати кого, що. [Намацав свічку і встромив її в свічник (Велз)]. -дить, -ти приют кому, себе - знаходити, знайти притулок (захист, захисток) кому, собі, притуляти, притулити кого, (себе ещё) притулятися, притулитися. [Де сирота безрідний притулиться? де захисток собі знайде? (Сл. Гр.)]. -дить, -ти путём расспросов - напитувати, напитати кого, що, допитуватися, допитатися кого и до кого, чого. [Приїхали ми, напитали адвоката (Франко). Може-б ви - напитали мені пару курей? (Кролевеч.). Допитався до того багатого купця (Грінч. II)]. -дить, -ти в себе силу для чего - знаходити, знайти в собі силу на що, здобуватися, здобутися на що. [Не раз ми здобувалися колосальну руїнницьку енергію (Ніков.)]. Не -ду слов, чтобы выразить своё возмущение - слів не доберу, щоб висловити своє обурення. -дить, -ти удовольствие (наслаждение) в чём - знаходити, знайти втіху (насолоду) в чому, кохатися (милуватися), закохатися (замилуватися) в чому, тішитися (втішатися), втішитися чим и з чого. -шёл у кого спрашивать! - знайшов, у кого (кого) питатися! було (мав, не мав) у кого (кого) питатися! Вот -шёл кого! - от знайшов кого! Не знаешь, где -дёшь, где потеряешь - не знаєш, де заробиш, де проробиш; хіба хто знає, де він що знайде, де втеряє. За чем пойдёшь, то и -дёшь - чого шукаєш, те й напитаєш. Лучше с умным потерять, чем с дураком (глупым) -ти - см. Потерять. Дай бог с умным -ти и потерять - дай боже з розумним загубити, а з дурним не найти; з дурнем ні найти, ні поділити; з дурнем знайдеш, то й не поділишся (Приказки). По лесу ходит, дров не -дёт - по лісі товчеться, а до дров не допадеться; по горло в воді, а шукав, де напитися;
    2) (открывать) знаходити, знайти, відкривати, відкрити, відшукувати, відшукати що, (выявлять) віднаходити, віднайти що, (обнаруживать, изобретать: о научн. данных, открытиях) винаходити, винайти що, (преступника, преступное) викривати, викрити кого, що. [Спроби віднайти манівці, якими відбувався перехід від багатобожжя Вед до пантеїзму Упанішад (М. Калин.). Порівнюючи опис Московського царства з твором Йовія, можна винайти деякі паралелі (Україна). Винайти таку мову, що-б була зрозуміла руському й українцеві (Ґ. Шкур.)]. -дить, -ти поличное - витрушувати, витрусити, (о мног.) повитрушувати крадене. -дить, -ти способ (средство) - знаходити (винаходити), знайти (винайти) спосіб, (в просторечии обычно) добирати (прибирати), добрати (прибрати) способу (розуму, ума). [Ви повинні добрати способу, щоб цього не було (Грінч.). Тамтешні мудреці не добрали способу попередити руїну (Кандід). Прибрали люди способу літати (Дещо). Отаман чумацький собі ума прибирає, що йому робить (ЗОЮР I)]. Русские мореплаватели -шли несколько неизвестных островов - російські мореплавці знайшли (відкрили) кілька (декілька) невідомих островів. Ревизор -шёл много упущений - ревізор знайшов (викрив) багато, недоглядів (хиб);
    3) (определять) визначати и визначувати, визначити, (вычислять) обчисляти, обчислити, вираховувати, вирахувати що. По радиусу круга -дят длину його окружности - за радіюсом круга обчисляють довжину його кола;
    4) (заставать) знаходити, знайти, заставати, застати, (встречать) зустрів[ч]ати, зустріти, стрічати, стрінути, стрівати, стріти кого, що. [Забрів до брата, знайшов його вдома (Звин.). Повернувшися з мандрівки додому, він застав усіх родичів живих і здорових (Київ). Застав його за обідом (Сл. Ум.). Застав дома цілковитий безлад (Брацл.). Прийшов до нього, зустрів його в садку (Київ). Рішучости такої не стрічав ніколи у дівчини (Франко)]. -шёл её в хлопотах - знайшов (застав) її заклопотану (в клопоті);
    5) (видеть, усматривать) бачити, вбачати, добачати, побачити в чому що. [Не бачу в твоїй, синку, роботі ніякої користи (Сл. Ум.). Природа була велична і благодійна, - захват поета побачив у ній неперевершене (М. Калин.)]. Не -хожу в этом ничего остроумного - не бачу (не вбачаю, не добачаю) в цьому нічого дотепного;
    6) (полагать) уважати (кого, що за кого, за що и (реже) ким, чим), (думать) гадати, думати, подумати (що), (считать) визнавати, визнати кого, що за кого, за що, (казаться кому) здаватися, здатися, видаватися, видатися кому; (называть) називати, назвати кого, що ким, чим; (приходить к заключению) приходити, прийти до висновку. [Я вважаю, що він має рацію (Київ). Я зовсім не вважаю, що мої одмітки були погані (Крим.). Уважаю тебе за людину розумну (Харківщ.). Він уважав мене дуже гарною (Кандід). Я подумав собі, що вона дуже змарніла (Київ). Він не визнав моїх аргументів за слушні (Київ). Ті шибеники, здається йому (-дит он), ненавиділи ввесь світ (Кінець Неволі). Скільки він міг змалювати їм небо, воно видавалося їм (они -дили его) жахливою порожнечею (Країна Сліпих). Було в йому дещо таке, що ворог назвав-би фертівством (Кінець Неволі). Я переглянув його статтю і прийшов до висновку, що друкувати її не можна (Київ)]. -дить, -ти возможным, нужным - уважати (визнавати), визнати за можливе за потрібне. [Не вважала за потрібне крити своєї втіхи з того від'їзду (Л. Укр.). Вища сила визнала за потрібне не лишити йому нічого (Кінець Неволі)]. -дить, -ти кого невиновным - уважати (визнавати), визнати кого за невинуватого (за без(не)винного). -дить, -ти хорошим, плохим - визнавати, визнати за гарне (за добре), за погане (за кепське, за лихе). Я -хожу это странным - мені це здається (видається) дивним (чудним), я вважаю це за дивну річ. Находимый - що його (її, їх) знаходять и т. п.; знаходжений, находжений. Найденный -
    1) знайдений, найдений, познаходжений, понаходжений; нашуканий, відшуканий; винайдений; натраплений, надибаний, нагибаний; намацаний, налапаний, понамацуваний, поналапуваний; напитаний; дібраний, прибраний;
    2) знайдений, відкритий, відшуканий; винайдений; викритий; витрушений, повитрушуваний;
    3) визначений, обчислений, вирахуваний;
    4) зустрінутий, стрінутий;
    5) побачений;
    6) визнаний; названий.
    II. Находить, нахаживать, найти, ср. з. -
    1) (наталкиваться) находити, найти, натрапляти, натрапити, трапити, (наскакивать) наганятися, нагнатися, наскакувати, наскочити, (набегать) набігати, набігти, (нападать) нападати, напасти, (напарываться) напорюватися, напоротися на кого, на що. [За наші гріхи находять ляхи (Номис). Бодай на тебе лиха година найшла! (Брань). Хто зна, щоб часом на якого ворога не (на)трапив (Брацл.). Трапила (Натрапила) коса на камінь (Приказка). Пароплав нагнався на мілину (Київ)]. Не на такого -шёл! - не на такого напав (натрапив, наскочив)!;
    2) (о тучах, облаках) наступати, наступити, надходити, надійти, набігати, набігти; срв. Надвигаться 2. [Набігла хмара, мов чумацьке ряденце (Коцюб.)]. -шёл туман - запав (упав, насунув, наліг, наполіг) туман. -шёл шквал - зірвався (знявся, схопився) шквал, зірвалася (знялася, схопилася) буря; 3 (натекать) набиратися, набратися, набігати, набігти, натікати, натекти, находити, найти, (усилит.) понабиратися, понабігати, понатікати, понаходити. [В човен набралося (набігло) багато води (Київщ.)];
    4) (о людях: собираться во множестве) находити, найти, понаходити, збиратися, зібратися, назбиратися, (наталпливаться) натовплюватися, натовпитися; понатовплюватися. [Найдуть купою у хату (М. Вовч.). Найшло до шинку багато людей (Сл. Ум.). На ярмарок багато людей понаходило з околишніх сіл (Київщ.). До зборні багато людей зібралося (Сл. Ум.)];
    5) (перен.: нападать на кого) находити, найти на кого, нападати, напасти на кого и кого, опадати, опасти кого, спадати, спасти на кого; срв. Нападать 4. [На мене таке находить, що сам не тямлю, що чиню (Кониськ.). На мене находить щось, від чого все навкруги тьмариться (Країна Сліпих). Це на мене часом нападає, - ось нічого не хочу робити, та й вже! (Гр. Григор.). На нього спадала байдужість (Стефаник)]. На меня -шёл такой стих - такий стих на мене найшов (накатил: насунув, наринув), такий вітер на мене війнув, таке на мене найшло. II.. Находить - см. II. Нахаживать.
    * * *
    I несов.; сов. - найт`и
    1) знахо́дити, -джу, -диш, знайти́, -йду, -йдеш и мног. познаходити, нахо́дити, найти́ и мног. понахо́дити, віднахо́дити, віднайти́; ( открывать) відкрива́ти, відкри́ти, -крию, -криєш и мног. повідкрива́ти; ( изобретать) винахо́дити, ви́найти, -йду, -йдеш; ( заставать) застава́ти, -стаю, -стаєш, заста́ти, -стану, -станеш и мног. позастава́ти; ( подыскивать) нашу́кувати, нашука́ти; ( при обыске) витру́шувати, -шую, -шуєш, витрусити, -трушу, -трусиш

    \находитьти себя — перен. знайти́ (найти́, віднайти́) себе́

    \находить ть, \находитьти [для себя́] вы́ход [из положе́ния] — знахо́дити, знайти́ (нахо́дити, найти) [для себе] ви́хід [із становища], знаходити, знайти́ (давати, дати) [собі] ра́ду

    не \находить дить вку́са в чём — не добира́ти (не знаходити) смаку́ в чо́му

    2) ( приходить к заключению) ба́чити, поба́чити, знахо́дити, знайти́; ( усматривать) вбача́ти, вба́чити
    3) (что каким - считать, признавать) визнавати, -знаю, -знаєш, визнати ( що яким и за яке), знаходити, знайти (що яким); (несов.: полагать) вважати ( що за яке и яким)

    \находитьть возможным — вважати за можливе (можли́вим), визнавати можливим (за можли́ве)

    как вы его \находить хо́дите? — ( какого мнения) яко́ї ви ду́мки про ньо́го?

    II несов.; сов. - найт`и
    1) (наталкиваться на кого-что-л.) натрапля́ти, натра́пити, -плю, -пиш, нахо́дити, -джу, -диш, найти́, -йду́, -йдеш; надиба́ти и нади́бувати, -бую, -буєш, нади́бати
    2) (надвигаясь, закрывать) насува́тися и насо́вуватися, -совуюся, -совуешся, насу́нутися, нахо́дити, найти́; ( приближаться) надхо́дити, надійти́
    3) (на кого - охватывать, нападать) нахо́дити, найти́ (на кого), напада́ти, напа́сти, -паде (на кого, кого), опада́ти, опа́сти (кого)

    блажь (дурь) нашла́ на кого́ — дур найшов (напа́в) на кого

    нашла́ тоска́ — найшла́ (напа́ла, опа́ла) нудьга

    4) (собираться в каком-л. количестве) нахо́дити, найти́ и мног. понахо́дити; (сов.: преим. о людях, животных) насхо́дитися, -диться, понасхо́дитися (мног.), настяга́тися

    нашло́ мно́го госте́й — найшло́ (понахо́дило; насхо́дилося, понасхо́дилося) бага́то госте́й

    III сов.
    1) (покрыть расстояние; проложить дорогу) находи́ти, -ходжу́, -хо́диш; (походить много, вдоволь) попоходи́ти
    2) (повредить себе что-л. ходьбой) находи́ти

    Русско-украинский словарь > находить

  • 37 locate

    v
    1. встановлювати, визначати точне місце розташування
    2. розташовувати, розмістити

    English-Ukrainian diplomatic dictionary > locate

  • 38 spot

    n місце, район
    - trouble spot район/ вогнище напруженості

    English-Ukrainian diplomatic dictionary > spot

  • 39 антропологічний напрям у філософії

    АНТРОПОЛОГІЧНИЙ НАПРЯМ У ФІЛОСОФІЇ - у загальному значенні - сукупність філософських вчень про природу і сутність людини, у вужчому - напрям західної, переважно нім. філософії, започаткований Шелером та розвинутий у теоріях Плеснера, Ротхакера, Гелена, Хенгстенберга, Кассирера, Больнова та ін. А.н. у ф. є спробою шляхом узагальнення новітніх досягнень гуманітарних наук про людину - антропологи, етнографії, етнології, психології, соціології та ін. - на світоглядних засадах нім. романтичної філософії та філософії життя, неокантіанства, феноменології, екзистенціалізму з'ясувати самобутність людини, специфічність засад її буття, а також роль та місце у системі соціальних зв'язків у суспільстві. Фундамент філософської антропології як відносно самостійної галузі досліджень, який заклав Шелер, створив програму вивчення своєрідності людини та її буття в усій повноті їх виявів. Ця програма була спрямована на взаємоузгодження спеціально-наукового дослідження різних галузей і аспектів людського буття з цілісним осягненням проблеми людини засобами філософії. Визначаючи людину як єдність нерозумного життєвого пориву та нежиттєздатного розуму (духу), Шелер вбачав відмінність людини від тварини у духовності та здатності вільно і творчо ставитися до процесів, явищ і речей довкілля. За такого підходу філософська антропологія постає як галузь метафізичних знань про походження людини, її фізичні, психічні та духовні начала й спонуки. В умовах інтенсивно зростаючого обсягу різноманітної наукової людинознавчої інформації вона покликана відновити цілісний філософський образ людини та її ставлення до самої себе і процесів навколишнього світу. А.н. у ф. має декілька відгалужень: культурно-філософський (Ротхакер, Ландман), з опорою на версію філософії життя, розроблену Дильтеєм; біологічний (Плеснер, Гелен, Портман), що спирається на розроблене Ніцше розуміння людини як біологічно недосконалої та непридатної до повноцінного існування на основі власного волевиявлення істоти; релігійний (Генгстенберг), за яким специфіка людини полягає у "спрямованості до Бога"; педагогічний (Больнов), орієнтований на розвиток спроможності до самостійного мислення, вміння особистості визначати і постійно відтворювати власну, неповторну і нестійку міру життя. Хоча означені мислителі різняться розумінням специфіки і функцій філософської антропології, основних її категорій, законів, методів, стану та перспектив розвитку, вони усе ж постають як представники єдиного напряму в філософії, наполягаючи на поверненні до розгляду змістовних онтологічних проблем, пов'язаних з природою буття людини як цілісного суб'єкта життєвого процесу.
    І. Бойченко

    Філософський енциклопедичний словник > антропологічний напрям у філософії

  • 40 батьківщина

    БАТЬКІВЩИНА - історично усталена сфера буття людської спільноти; місце народження людини (або походження народу) як носія певних культуротворчих, духовно-моральних потенцій; просторово визначене положення в бутті, що є для людини вихідним у її ставленні до світу. Історична, культурна, національна й особистісна значущість поняття "Б." відбиває глибинний зв'язок суб'єктивних інтенцій, свідомості й духовності людини з відповідним природним і культурним середовищем. Проте цей зв'язок стосується не німотних "уз крові", що символізують біологічну спільність походження, а внутрішніх, суб'єктивних актів визнання і любові, котрі втілюють людську потребу в онтологічному оперті власного існування Р. озрізняють поняття "велика" і "мала" Б. Перше визначає онтологічну вкоріненість людини в контексті уявлень про державну або національну єдність; друге фіксує досвід сприйняття безпосередньої локальної цілісності, з якою пов'язаний життєвий шлях даної особистості. Поняття "велика Б." (або "Вітчизна") апелює переважно до загального ідеологічного осмислення (зокрема, в річищі національної державницької ідеології), натомість "мала Б." відтворює досить конкретний "буттєвий" ландшафт людського становлення. Здатність особистості самостійно визначати місця та траєкторії свого суб'єктивного входження у світ знаходить вияв у поняттях "друга Б.", "духовна Б." Якщо ідея національної причетності пов'язує долю людини з певною самодостатньою спільнотою, відмінною від інших подібних спільнот, її специфічними цілями й ідеалами, то любов до Б. не має такого розмежувального характеру: її ціннісний контекст заздалегідь зорієнтований на вихід у великий світ. Постаючи своєрідним просторовим тілом національного духу, феномен Б. разом з тим окреслює життєво конкретний простір міжнаціонального спілкування й відкритості.
    В. Малахов

    Філософський енциклопедичний словник > батьківщина

Страницы

См. также в других словарях:

  • визначати — а/ю, а/єш і рідко визна/чувати, ую, уєш, недок., ви/значити, чу, чиш, док., перех. 1) Встановлювати, розпізнавати що небудь за певними ознаками. || Обчислюючи, вимірюючи і т. ін., знаходити певну величину, місце і т. ін. 2) Розкривати сутність… …   Український тлумачний словник

  • розміряти — I розм іряти див. розміряти. II розмір яти я/ю, я/єш і рідко розмі/рювати, юю, юєш, недок., розмі/ряти, я/ю, я/єш і рідко розмі/рити, рю, риш, док., перех. 1) Міряючи, визначати величину, розміри чого небудь, відстань між чимсь. || Міряючи,… …   Український тлумачний словник

  • орієнтувати — у/ю, у/єш, недок. і док., перех. 1) Допомагати кому небудь визначати місце його перебування в просторі або напрям його руху. || Надавати чому небудь потрібного напряму, користуючись картою, приладами і т. ін.; спрямовувати. 2) у чому і без… …   Український тлумачний словник

  • орієнтуватися — у/юся, у/єшся, недок. і док. 1) Визначати місце свого перебування в просторі або напрям свого руху. Орієнтуватися по карті. || Розбиратися в розташуванні чого небудь, вільно рухаючись, пересуваючись. 2) у чому, перен. Уміти розбиратися в якихось… …   Український тлумачний словник

  • орієнтація — ї, ж. 1) Дія за знач. орієнтуватися 1); визначення місця свого перебування у просторі або напряму свого руху. || Здатність визначати місце свого перебування у просторі або напрям свого руху. || мат. Узагальнення поняття напряму на прямій на інші… …   Український тлумачний словник

  • прицілюватися — ююся, юєшся і рідко приціля/тися, я/юся, я/єшся, недок., приці/литися, люся, лишся, док. 1) Готуватися до стрільби або метання, наводячи на ціль, спрямовуючи на кого , що небудь зброю чи предмет метання. || Спрямовувати що небудь на якийсь об єкт …   Український тлумачний словник

  • топестезія — ї, ж. Різновид чутливості, що проявляється здатністю визначати місце подразнення …   Український тлумачний словник

  • вибирати — а/ю, а/єш, недок., ви/брати, беру, береш, док., перех. 1) Вирізняючи за якими небудь ознаками, відокремлювати від інших предметів. || Знаходити, визначати що небудь як зручне, придатне для чогось (місце, час). || з кого. Надавати переваги кому… …   Український тлумачний словник

  • давати — даю/, дає/ш; мин. ч. дава/в, дава/ла, дава/ло; наказ. сп. дава/й; недок., да/ти, дам, даси/, дасть; дамо/, дасте/, даду/ть; мин. ч. дав, дала/, дало/; наказ. сп. дай; док. 1) перех. Передавати від однієї особи до іншої. || Надавати в чиєсь… …   Український тлумачний словник

  • примірятися — I прим ірятися див. примірятися. II примір ятися я/юся, я/єшся і примі/рюватися, ююся, юєшся, недок., примі/рятися, яюся, яєшся і примі/ритися, рюся, ришся, док. 1) Спрямовувати знаряддя дії, визначаючи точне місце; націлюватися. || Прицілюватися …   Український тлумачний словник

  • ставити — влю, виш; мн. ста/влять; недок., перех. 1) Примушувати кого небудь або допомагати комусь стати на ноги, набути вертикального (стоячого) положення. || Примушувати або просити когось стати де небудь. || у сполуч. з деякими присл. Примушувати кого… …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»