виво

1) дееприч. виключа́ючи; виво́дячи; вилуча́ючи

2) (кого-что) предл. виключа́ючи (кого-що); ( за исключением) за ви́нятком (кого-чого)

ви(й)няток (-тку), виїмок (-їмку), (процесс) виключення, вилучення, вийняття. [Поки людині вірю, то вірю в усьом без винятку (Грінч.). Основним мотивом усіх історичних праць Антоновича (за деякими лише виїмками) єсть протиставлення двох чинників (Доман.). Вилучення з селянських громад поодиноких осіб - явище вже дуже давнє (Доман.)]. Без -ния - без винятку, без виїмку. Всё без -ния - всі без винятку, геть усі, всі огулом. Всё без -ния - все без винятку, все загалом, геть усе. За -нием кого, чего - з винятком, за виїмком кого, чого, вийнявши що; поминувши, виключивши кого, що. За -нием (отчислением) такой-то суммы - вирахувавши (відвернувши) таку-от суму. За небольшими -ниями - за невеличкими винятками, за малим не все (вся, всі). [В Норвегії за малим не вся земля в руках дрібних або середніх власників (Доман.)]. За -нием этого - поминувши це; по-за цим. [Та по-за цими хибами оповідання се гарне (Грінч.)]. Как -ние - як виняток, як (за) виїмок, винятково, виїмково. Представлять, составлять -ние - являти (собою), давати виняток, бути за виняток. -ние целого числа (из дроби), мат. - вилучення цілого числа (з дробу).

* * *

1) ( действие) ви́ключення, (неоконч.) виключа́ння; ви́ведення, (неоконч.) виво́дження; ви́лучення, (неоконч.) вилуча́ння

2) (уклонение от нормы, отступление от правила) ви́няток, -тку, ви́йняток, -тку

истребить

1) кого что (много, всё: губить, погублять) вигублювати и вигубляти, вигубити кого, що (багато, все), згублювати и згубляти, згубити кого, що, (о мн.) погубити, (уничтожать) винищувати, винищити кого, що (багато, багатьох, все), знищувати, нищити, знищити, (о мн.) понищити, повинищувати, познищувати, повигублювати кого, що; тлумити, (о мн.) витлумити, потлумити, вимордувати, (изводить) зводити, звести, (о мн. позводити), виводити, вивести, повиводити, переводити, перевести, попереводити, вибавляти, вибавити, повибавляти, (отравой) витруювати, витруїти, повитруювати кого (багато, все). [Сипав град буйний, вигублював скотину (Куліш). Прогнівивсь ти на народи, вигубив жорстоких (Куліш). Я вже миші вигубив (Звин.). Ми знищили гадюче кодло люте (Грінч.). Хотів-би я усіх їх до одного винищити, вибити (Грінч.). Супротивних собі людей до останку витлумити (Куліш). Шляхти вимордував безліч (Куліш). Да ніяк не можна вибавити тих мух (Борзенщ.). Усіх лящів позводиш (Глібов)]. -блять, -бить вредителей - винищувати, винищити, вибавляти, вибавити шкідників. -бить клопов - вигубити, вибавити, повиводити, позводити блощиці. -блять, -бить заразу - виповітрювати, виповітрити пошесть (Сл. Ум.). Мы -бляем леса без оглядки - ми нищимо (виплюндровуємо) ліси безоглядно. -бить до тла кого - вигубити, винищити, вивести, вибити до ноги, до-щенту кого. [Виб'ю всіх до ноги, у неволю і брати не буду (Манж.)]. -блять бесцельно - марнувати, глумувати що;

2) (потреблять, поедать) тлумити, стлумити, споживати, спожити, трубити, перетрубити що; см. Уничтожать. -блять, -бить (поедать) груши, арбузы - тлумити, стлумити, споживати, спожити груші, кавуни. [Тлумили ласощі (Мкр.)]. Я -бил массу груш - я перетрубив силу грушок. Истреблённый - згублений, знищений, зведений, (о мн.) вигублені, повигублювані, понищені, повинищувані и т. д. -ться -

1) вигублюватися, винищуватися, знищуватися, нищитися, зводитися, переводитися, вибавлятися, сов. вигубитися, знищитися, винищитися, звестися, перевестися, вибавитися; бути згубленим, знищеним, вигубленим, повигублюваними и т. д. [Бодай його корінь звівся (Номис)];

2) (потребляться) споживатися, спожитися.

* * *

несов.; сов. - истреб`ить

несов.; сов. - истреб`иться

представить

1) кого, что куда, к чему (доставить, поставить) - приставляти, приставити и пристановити кого, що, поставляти, поставити, виставляти, виставити кого (напр., свідків), подавати, подати (напр., пояснення, докази). -вить кого на суд - поставити кого перед судом, припровадити кого на суд. -вить свидетелей, виновного на суд - поставити (виставити) свідків, винуватого перед суд. -вить поручителя - поставити поручника. Отыскать виноватого и -вить кому - знайти (розшукати) винного (винуватого) і поставити перед кого. -вьте доказательства своей невиновности - подайте доводи (докази), що ви невинні. -вить об'яснения - подати пояснення. -вить извинения - попрохати пробачення;

2) кого кому - рекомендувати, відрекомендувати, представляти, представити (руссизм) кого кому ким, (гал.) запрезентувати кого кому, (знакомить) зазнайомлювати, зазнайомити кого з ким. [Ходімо, я тебе представлю тим, що вволять твою усяку волю (Куліш). Я в простий одяг уберусь, а ти рекомендуй мене вітцю старому вчителем (Куліш)]. Он был мне -лен - його мені було представлено (відрекомендовано);

3) кого к чему (к награде, чину), в кого (в полковники) - виставляти, виставити кого (на нагороду, на чин), на кого (на полковника). -вить к производству в полковники - виставити кого на полковника;

4) что или о чём кому (подавать, доносить, докладывать) - подавати, подати що, кому про що, здавати, здати, (вносить) вносити, внести. [Здавати рапорти комісарові (Фр.)]. -вить отчёт, проект закона - подати звіт (звідомлення), проєкт закону. -вить об этом об'яснения секретарю - подати пояснення про це секретареві. -вить на заключение, решение комиссии - подати на висновок, на вирішення (розвязання) комісії. -влять, -вить на чьё-л. усмотрение - подавати, подати на волю чию, виставляти, виставити перед очі чиї. -вьте о нём сведения - подайте про його відомості. -вьте свои соображения по этому вопросу - подайте свої міркування (думки) в цій справі. -вить свои документы в секретариат - подати свої документи до секретаріяту. -вить дело для пересмотра - подати справу на перегляд. -вляя при сем - подаючи при цьому;

5) кого, что (изображать словами, описанием, в картине) - малювати, змалювати, (резцом) різьбити, вирізьбити кого, що. Писатель в своём произведении -вил сельский пролетариат - письменник у своїм творі змалював сільський пролетаріят. Картина -ет морское сражение - на картині намальовано морський бій. -лять (изображать) дело (вопрос) - ставити, поставити, становити, постановити, виставляти, виставити, подавати, подати справу. [Ця гіпотеза ставить справу так, ніби в Київі до татарського лихоліття сиділи великороси (Єфр.)];

6) кого (быть представителем кого) - заступати, репрезентувати кого. [Ми тут усю громаду заступаєм, то й радити старим звичаєм будем (Грінч.). Маємо чимало письменників, що репрезентують різні сторони новішої української поезії (Єфр.). Посли заступають (репрезентують) (собою) уряд своєї держави];

7) -лять, -вить собою - являти, явити собою, становити (собою) що. [Що являв собою Коцюбинський тоді, на переломі свого життя… (Єфр.). Тут немає в'їзду, берег становить сторчову стіну (Корол.). Пореволюційні часи становлять немов другу фазу розвитку Винниченкової творчости (Єфр.)]. Что -ет он из себя теперь? - що являє він собою тепер? Это -ет большие неудобства - це становить великі незручності, в цьому є великі незручності. -влять исключение - становити, давати виняток. Что он собой -вляет? - що він (вона) за людина?

8) кого что (показывать) - виявляти, виявити, виставляти, виставити кого, що. [Це виявляло його в найкращому світлі (О. Пчілка). Цю подію виставлено не такою, як вона справді була];

9) кого, что из себя (корчить, копировать) - удавати, удати кого, що з себе. [Не вдавай із себе дурня. Одна сторона (дітей) удавала татар, друга якутів (Єфр.)];

10) (в театре) виставляти, виставити що. [Виставлено було «Ревізора» з участю М. Садовського в головній ролі];

11) (воображением) уявляти, уявити, (редко) виявляти, виявити, привиджувати, привидіти, (в мыслях) здумувати, здумати (думкою здумувати, здумати), (умом) змірковувати, зміркувати. [Не таким вона собі уявляла його (Н.- Лев.). Важко уявити собі ту творчу силу, що є в народі (Крим.). Я просто й здумати собі не можу (Л. Укр.). Легко зміркувати, що перетерпів він (Єфр.). Я привиджував, як увійде, як заговорить (М. В.)]. -влять, -вить себе - уявляти собі, уявити собі, здумувати собі, здумати собі. -вьте себе - уявіть собі, здумайте собі, майте собі, маєте собі. [Уявіть собі моє здивування]. Вы и -вить себе этого не можете - ви і уявити собі цього не можете. -вьте себя на моём месте - уявіть себе на моєму місці. Представленный - приставлений; (кому) рекомендований, представлений, (поданный) поданий; змальований, поставлений; заступлений, репрезентований; виявлений; уданий; (о пьесе) виставлений; уявлений, здуманий, зміркований. Законопроект -лен на утверждение в Совнарком - законопроєкта подано на затвердження до Раднаркому. Представляемый - (подаваемый) подаваний (кому); (воображаемый) уявлюваний. [Уявлювані речі. Уявлюваний світ]. -емые отчёты - подавані звіти.

* * *

несов.; сов. - предст`авить

1) ( подавать) подава́ти, пода́ти; представля́ти, предста́вити; ( предъявлять) пока́зувати, показа́ти; ( приводить) наво́дити, навести́

2) ( доставлять), приставля́ти, приста́вити и поприставля́ти

3) ( кого кому - знакомить) знайо́мити, познайо́мити (кого з ким); ( рекомендовать) рекомендува́ти сов., несов., відрекомендо́вувати, відрекомендува́ти, несов. порекомендува́ти (кого кому); представля́ти, предста́вити (кого кому)

4) ( к чему - возбуждать ходатайство) представля́ти, предста́вити (до чого)

5) ( изображать) зобража́ти и зобра́жувати, зобрази́ти; ( в литературном произведении) виво́дити, ви́вести, пока́зувати, показа́ти; (словом, красками) змальо́вувати, змалюва́ти

6) ( воспроизводить на сцене) зобража́ти и зобра́жувати, зобрази́ти; ( играть) гра́ти, зігра́ти; ( давать представление) виставля́ти, ви́ставити, ста́вити, поста́вити

7) (кого-что - копировать, принимать на себя личину) удава́ти [з се́бе], уда́ти [з се́бе] (кого-що); представля́ти, предста́вити (кого-що); прикида́тися, прики́нутися (ким-чим)

8) (что - вызывать, причинять) виклика́ти, ви́кликати (що), завдава́ти, завда́ти (чого)

9) (понимать, осознавать, воображать) уявля́ти [собі́], уяви́ти [собі́]

10) (несов.: являться) явля́ти [собо́ю], станови́ти; ( быть) бу́ти; 1

11) (несов.: быть представителем) представля́ти, репрезентува́ти

представиться

1) (куда: о ком) приставлятися, поставлятися, виставлятися, бути приставленим, поставленим, виставленим. Свидетели -вляются на суд - свідки поставляються перед суд;

2) (кому: рекомендоваться) рекомендуватися, зарекомендуватися, представлятися, представитися кому;

3) (к чему) виставлятися, виставитися (напр. на нагороду, на вищий ранг (к чину)). Сотрудники -вляются к награде - співробітники виставляються на нагороду;

4) (подаваться) подаватися, бути поданим. [Законопроєкти подаються на затвердження до Раднаркому]. -ется вашему вниманию вопрос о… - подається до вашої уваги справа про… Ежемесячно -ются отчёты секретарю - що- місяця подаються звіти секретареві;

5) (изображаться) малюватися, бути змальованим. [В оповіданні малюється робітниче життя]; (о деле, вопросе и т. п.) (стр. з.) ставитися, виставлятися, бути по[ви]ставленим, (средн. з.) виглядати, мати вигляд. Дело -ется (на суде) так - справа ставиться (на (в) суді) так. -ться в виде чего - мати вигляд чого, виглядати як що. Дело -ется (мне) в следующем виде - справа виглядає (для мене) ось як;

6) (репрезентоваться) заступатися, бути заступленим, репрезентуватися через кого. Государства -вляются на конференции послами - держави репрезентуються на конференції через послів;

7) (казаться) видаватися, видатися, видавати, видати чим, за що. [Оддалеки все видається меншим (Ком.). Школа видавалась їй иноді сосновою домовиною (Коцюб.). У кожного історика вона (історія) видається зовсім иншою (Л. Укр.)];

8) (показываться) показуватися, показатися, ставати, стати перед ким. Нам -вился великолепный вид - нам показався (перед нами став) розкішний крайовид;

9) -ться кем, чем - удавати, удати з себе кого, що; см. Прикидываться;

10) (в театре) виставлятися, бути виставленим;

11) (в воображении видеться, мерещиться) уявлятися, уявитися, (перед глазами) увижатися, привиджуватися, привидітися кому чим, яким, бачитися, убачатися, убачитися. [Ввижається або й сниться йому, ніби він… (Крим.). Невиразною постаттю уявляється кождий «Новий Рік» (Р. Край)];

12) (о случае) траплятися, трапитися, випадати, випасти. -вился случай - трапилася (випала) нагода, оказія. Как только -вится удобный случай - скоро нагодиться (набіжить) добра оказія, за першої-ліпшої нагоди.

* * *

несов.; сов. - предст`авиться

1) (рекомендоваться) рекомендува́тися несов., відрекомендо́вуватися, відрекомендува́тися, представля́тися, предста́витися; осві́дчуватися, осві́дчитися; ( объявлять о себе) оповіща́тися, оповісти́тися

2) ( представать в воображении) уявля́тися, уяви́тися; ( казаться) здава́тися, зда́тися, видава́тися, ви́датися; ( возникать) постава́ти, поста́ти, повстава́ти, повста́ти; ( чудиться) ввижа́тися и диал. уви́джуватися (несов.), приви́джуватися и привиджа́тися, приви́дітися; убача́тися, уба́читися; ( слышаться) причува́тися, причу́тися

3) (являться, случаться) трапля́тися, тра́питися

4) ( кем-чем - притворяться) удава́ти [з се́бе], уда́ти [з се́бе] (кого-що); прикида́тися, прики́нутися (ким-чим)

5) страд. (несов.) подава́тися; представля́тися; пока́зуватися; наво́дитися; приставля́тися; рекомендува́тися; представля́тися; представля́тися; зобража́тися, зобра́жуватися; виво́дитися, пока́зуватися; змальо́вуватися, зобража́тися, зобра́жуватися; гра́тися; виставля́тися, ста́витися; виклика́тися, завдава́тися

произвести и произвесть

1) (творить, рождать) родити, зродити и породити, плодити, сплодити; (о земле) зрощати, зростити що; (создавать) творити, створити, витворяти, витворити що; (делать, совершать) робити, зробити, чинити, зчиняти, зчинити, учиняти, учинити, справляти, справити що; (служить причиной чего) спричиняти, спричинити що, спричинятися, спричинитися до чого. [Я-ж бо не своєю волею родивсь на світ, мене зродила природа (Крим.). Земля все була як камінь, хліба не родила (Рудан.). Де мерзлий ґрунт нічого не зроща (Грінч.). Нічого, опріч протесту та опозиції, система репресій не витворила (Єфр.)]. -сти на свет - зродити на світ, сплодити. [Та я-ж тебе зродила на світ. Я тебе годую (Крим.). Не той тато, що сплодив, а той, що вигодував (Номис). Та бодай тая річка риби не сплодила (Чуб. V)]. -сти из себя - вродити з себе, видати з себе. [Дощі не упадуть на землю, а земля буде як камінь і не видасть плода із себе (Стефаник)]. Страна эта -водит золото - країна ця родить (видачі) золото. Эта земля -водит много овса - ця земля родить (видає, зрощає) багато вівса. Ничтожные причины -водят часто большие перевороты - незначні причини спричиняються часто до великих переворотів (спричиняють часто великі перевороти). Это -ведёт хорошее действие - це справить (зробить) добрий вплив, це добре подіє. -дить, -сти впечатление на кого - справляти, справити, робити, зробити, чинити, вчинити враже[і]ння на кого, вразити кого. [Доклад Лаговського справив велике вражіння на з'їзді (Крим.). Той сон таке на мене зробив вражіння, що й не знаю (Кониськ.). Вражіння, яке вони чинили, нагадало мені Шіллерову баладу (Грінч.)]. -сти неприятное впечатление на кого - справити, зробити, вчинити прикре враження на кого, прикро вразити кого. Это событие -вело на него сильное впечатление - ця подія справила (зробила, вчинила) на його велике враження, дуже його вразила. -дить эффект, фурор - робити, чинити ефект, фурор. [Темні очі, натхнуті коханням, робили великий ефект (Неч.-Лев.). Його проповідь чинила фурор (Крим.)]. -сти чудо - справити, зробити чудо. [І указ сей чудо справив (Франко)]. -дить шум, беспорядок сумятицу - чинити, зчиняти, робити шум (галас, ґвалт), чинити, робити нелад, колот, бунт. [Він чинить у громаді всякий нелад (Грінч.). Погляди Д. Куліша зчинили превеликий колот і в московській, і в українській пресі (Грінч.)]. -дить, -сти опустошение - чинити, зчинити и учинити спустошення в чому, пустошити, спустошити що. -дить сон, испарину - спричиняти сон, випар. -дить давление - робити тиснення, натискати на що. -дить опыты - робити досліди;

2) (изготовлять, выделывать) виробляти, робити, виробити що, продукувати, спродукувати и випродукувати що. [Робітник виробляє ті прегарні матерії, з яких другий пошиє одежу (Єфр.). Хто робить багатство, той і повинен з його користуватись (Єфр.). Робітникові повинно-б достатися все те, що він власною працею виробить (Єфр.)];

3) (дело) переводити, перевести, робити, зробити; (исполнять) відбувати, відбути що. [Мусила стародавня Русь байдаками плавати і торги свої, і войни водою відбувати (Куліш). Атмосфера, в якій доводиться одбувати свою роботу комісії (Н.-Рада)]. -дить следствие, дознание - переводити, провадити, робити слідство, дізнання. -дить допрос - чинити, переводити допит. -дить суд - чинити, відправляти суд. -дить ревизию - переводити (робити) ревізію, відбувати ревізію. [Сьогодні в волості одбувають ревізію (Звин.)]. -дить работу, уплату - переводити, справляти, робити роботу, виплату. -дить раздел - переводити (робити) поділ. -дить торговлю - вести, провадити торг. -дить учёт - робити облік чому. Воен. -сти смотр - перевести, зробити, учинити огляд;

4) что из чего, от чего - виводити, вивести що з чого, від чого. Он -дит свой род от знаменитых предков - він виводить свій рід під славних предків. Это слово -дят от греческого корня - це слово виводять від грецького кореня;

5) кого во что - промувати, попромувати кого в що. -дить, -сти в следующий чин - промувати, попромувати кого в вищий чин, ранг. Произведённый -

1) зроджений, сплоджений, зрощений; створений, витворений; зроблений, зчинений, учинений, справлений, спричинений;

2) вироблений, спродукований;

3) переведений, зроблений, відбутий;

4) виведений з чого;

5) попромований в що. -ться -

1) родитися, бути зродженим, плодитися, бути сплодженим, зрощатися, бути зрощеним; творитися, бути створеним, витворятися, бути витвореним, чинитися, зчинятися, бути зчиненим, учиненим, справлятися, бути справленим, спричинятися, бути спричиненим;

2) вироблятися, бути виробленим, продукуватися, бути спродукованим;

3) переводитися, бути переведеним, робитися, бути зробленим, відбуватися, бути відбутим. [Вибори до 3-ої й 4-ої дум всюди в Росії, а найбільше на Україні, переводились силами духовенства (Н. Рада), Робота дружніше одбувається, коли йде плавним, рівним ходом (Єфр.)]. Продажа -дится - продаж провадиться, торг ведеться;

4) виводитися, бути виведеним з чого и від чого;

5) промуватися, бути попромованим.

* * *

1) ( делать) роби́ти, зроби́ти; ( совершать) учиня́ти, учини́ти; (проводить, выполнять) прова́дити (несов.), прово́дити, провести́

2) (вырабатывать, изготовлять) виробля́ти и виро́блювати, ви́робити и повиробля́ти и повиро́блювати, несов. продукува́ти

3) (вызывать, порождать) виклика́ти, ви́кликати, роби́ти, зроби́ти; ( впечатление) справля́ти, спра́вити; (причинять, становиться источником чего-л.) спричиня́ти и спричи́нювати, спричини́ти

4) (давать жизнь, рождать) роди́ти и поро́джувати, породи́ти

5) ( создавать) ство́рювати, створи́ти, утво́рювати, утвори́ти

6) (кого в кого-что, кем - присваивать звание, чин) підви́щувати, підви́щити, підви́шувати, підви́сити (кого в кого-що), надава́ти, нада́ти (кому що)

7) (несов.: устанавливать происхождение кого-чего-л.) виво́дити

несов.; сов. - произвест`ись

1) ( совершаться) відбува́тися; ( делаться) роби́тися, зроби́тися; (несов.: выполняться) прова́дитися

2) (несов.: вырабатываться, изготовляться) виробля́тися, виро́блюватися, продукува́тися

3) страд. (несов.) роби́тися; учиня́тися; прова́дитися, прово́дитися; виробля́тися, виро́блюватися, продукува́тися; виклика́тися, роби́тися; спричиня́тися, спричи́нюватися; поро́джуватися; ство́рюватися, утво́рюватися; підви́щуватися, надава́тися виво́дитися

1) ( действие) зве́дення, (неоконч.) зво́дження; ви́ведення, (неоконч.) виво́дження; ви́нищення, ни́щення, зни́щення, (неоконч.) вини́щування, зни́щування; перебива́ння, переве́дення, перево́дження

2) (объединённые данные, сведения) зве́дення

1) зво́зити (зво́жу, зво́зиш), звезти́, -зу́, -зе́ш

2) (вывозить, увозить) виво́зити, ви́везти, -зу, -зеш

3) (сов.: отвезти) відвезти́

1) зво́зитися (зво́зиться)

2) виво́зитися

1) зганя́ти и зго́нити, зігна́ти (зжену́, зжене́ш) и мног. позганя́ти и позго́нити; ( прогонять) проганя́ти и прого́нити, прогна́ти и мног. попроганя́ти и попрого́нити; ( выгонять) виганя́ти и виго́нити, ви́гнати, (ви́жену, ви́женеш) и мног. повиганя́ти и повиго́нити

2) ( сплавлять - лес) сплавля́ти, спла́вити, -влю, -виш, несов. гна́ти

3) ( выводить - пятна) виво́дити, -джу, -диш, ви́вести, -веду, -ведеш и мног. повиво́дити

4) ( сбавлять в весе) спуска́ти, спусти́ти (спущу́, спу́стиш)

1) (заставить побывать где-л.) погна́ти (пожену́, пожене́ш); ( сходить) збіга́ти; ( съездить) з'ї́здити (з'ї́жджу, з'ї́здиш)

2) ( сыграть) зігра́ти

1) зганя́тися, зго́нитися; проганя́тися, прого́нитися; виганя́тися, виго́нитися

2) сплавля́тися, гна́тися (го́ниться)

3) виво́дитися, -диться

1) ( истреблять отравой) труї́ти

2) ( отравлять) отру́ювати

3) (рисунок, узор химическим путём) трави́ти; щави́ти, проща́влювати; ( пятна) виво́дити, витра́влювати, витравля́ти

4) ( производить потраву) спаса́ти, спасува́ти, трави́ти, роби́ти шко́ду; ( вытаптывать) толочи́ти, витоло́чувати; ( выбивать) вибива́ти

5) (тратить, расходовать) перево́дити

6) охотн. цькува́ти; ( охотиться) полюва́ти

7) перен. цькува́ти

1) мор. попуска́ти

2) (выпускать, ослабляя давление) спец. випуска́ти

3) (в языке моряков: тошнить) нуди́ти и ну́дити, мло́їти

4) (в языке моряков: врать) бреха́ти

1) труї́тися

2) страд. труї́тися; отру́юватися; трави́тися; виво́дитися, витра́влюватися; спаса́тися, трави́тися, витоло́чуватися; вибива́тися; перево́дитися; цькува́тися; цькува́тися

1) попуска́тися

2) випуска́тися

1) відво́зитися; заво́зитися

2) кра́стися, викрада́тися, виво́зитися; забира́тися

(сов.: сильно испачкаться) прост. завози́тися; заяло́зитися и позаяло́жуватися, засмальцюва́тися и позасмальцьо́вуватися