Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

взо...

  • 1 висаджений

    техн. взо́рванный

    Українсько-російський політехнічний словник > висаджений

  • 2 підірваний

    техн. взо́рванный ( подорванный), подо́рванный

    Українсько-російський політехнічний словник > підірваний

  • 3 измерять

    и Измеривать измерить что міряти, зміряти и змірювати, сов. зміряти и змірити, поміряти, виміряти й вимірювати, виміряти, (обмерять) обміряти и обмірювати, обміряти, (о мн.) поміряти, повимірювати, позмірювати, пообмірювати що чим. [І не зміряв він і моря, як не зміряв неба (Рудан.). Виміряти його (талант) й виважити - це діло історії (Єфр.). Отож цілісіньке літо міряли вони землі… На осінь обміряли (Кон.)]. -ть глубину чего - міряти, зміряти (виміряти, виміряти) глибінь чого, (постичь) зглибити що. Измеренный - зміря[е]ний, виміряний, обміряний, поміряний, міряний. -ться - мірятися, ви[об]мірятися и ви[об]мірюватися; бути зміря[е]ним, виміряним, обміряним. [Для людини цілий вік міряється десятками років (Єфр.)].
    * * *
    несов.; сов. - изм`ерить
    1) вимі́рювати, -рюю, -рюеш и виміря́ти, вимі́рити и ви́міряти, мі́ряти, помі́ряти, зміря́ти и змі́рювати, зміря́ти и змі́рити; ( обмерять) обмі́рювати и обміря́ти, обмі́рити и обміря́ти и мног. пообмі́рювати

    \измерять рить взгля́дом (взо́ром, глаза́ми) — перен. змі́ряти (змі́рити) по́глядом (очи́ма)

    \измерять рить си́лу — помі́ряти си́лу

    2) (исхаживать, объезжать) мі́ряти и виміря́ти, ви́міряти, змі́ряти и змі́рювати, змі́ряти и змі́рити

    Русско-украинский словарь > измерять

  • 4 образец

    зразок (-зка), зразець (-зця), взір (р. взору), взірець (-рця), взорець (-рця), приклад; (только модель) модло, манір, штиб, штем. Взять кого на -зец - взяти кого за зразок (взірець и т. д.). Ставить кого за -зец - становити кого за зразок (взір, взірець и т. д.). Он является -цом всем своим товарищам - його мають собі за зразок (взір, взірець, приклад) усі його товариші. По -зцу - на зразок (зразком) чого, на взір (взором) чого, на взірець (взірцем, взорцем) чого, на штиб, (штибом), (к)шталтом чого. [На зразок класичних поем (Єфр.) Творилися легенди на прадавній взірець. Зроби мені на такий штиб. Написано кшталтом стародавнього письма]. -зец квитанции, условия и т. п. - зразок (взір, взірець) квитка, умови и т. п.
    * * *
    зразо́к, -зка; (показательный экземпляр, пример чего-л.) взіре́ць, -рця́, взір, род. п. взо́ру; ( манера) штиб, -у

    Русско-украинский словарь > образец

  • 5 окидывать

    окидать, окинуть о(б)кидати, о(б)кидати, о(б)кинути що чим. Срв. Обкидывать. -нуть глазом (глазами), взором взглядом - скинути оком (очима) на кого, на що, окинути оком (очима), обвести оком (очима) кого, що, перебігти очима по кому, по чому, глянути по чому. [Глянув по хаті]. Сколько глазом -нешь - скільки оком сягнеш (захопиш, збагнеш), (безлич.) скільки оком сягнути, скільки зору. И глазом не -нешь - і оком не зглядиш, (безлич.) і оком не скинути. Лицо -дало - висипало, виприщило на виду, поприщило вид. Окиданный и окинутый - обкиданий, обкинутий.
    * * *
    несов.; сов. - ок`инуть

    \окидывать взгля́дом (взо́ром, глаза́ми) — огляда́ти, огля́нути и огле́діти и огля́діти, окида́ти по́глядом (очи́ма, о́ком), оки́нути по́глядом (очи́ма, о́ком), обво́дити очи́ма (о́ком, по́глядом, зо́ром), обве́сти очи́ма (о́ком, по́глядом, зо́ром); обкида́ти зо́ром (по́глядом, очи́ма), обки́нути зо́ром (по́глядом, очи́ма), оббіга́ти по́глядом (очи́ма), оббі́гти по́глядом (очи́ма)

    Русско-украинский словарь > окидывать

  • 6 пример

    I. 1) (действ.) приміряння, примірення;
    2) (прибавленное при мерянии) домірок (- рка);
    3) (излишек) перемір (-ру).
    II. Пример -
    1) (образец для подражания, следования) приклад (-ду), зразок (-зка), взірець (- рця), взір (р. взору); см. Образец; (повод, плохой -мер) призвід (-воду). [Будь ти нам духовним батьком, будь нам прикладом високим (Франко). Середні віки дають зразки вже свідомого наближування до народньої стихії (Єфр.). Вони-б (діти) не шкодили, а ти призвід даєш. Старший брат - злодій, а за його призводом краде вже й молодший (Звин.)]. Давать, подавать -мер кому - давати приклад, зразок, взірець кому. Показывать хороший -мер кому - показувати (давати) добрий приклад, показувати добру дорогу кому. Брать кого-л., что-л. в -мер - брати когось, щось за приклад (за зразок, за взірець). Брать с кого, с чего -мер - брати з кого, з чого приклад, зразок. Приводить, ставить в -мер кого - наводити як приклад, за зразок кого, за взірець становити кого, що. Ставить себе в -мер кого - мати собі за приклад (за взір, за зразок) кого. Делать по чьему -ру, следовать чьему -ру - іти за чиїм прикладом; робити чиїм робом, іти у чий слід, іти за ким, у слід кому вступати. По -меру кого - за прикладом, за зразком кого, чиїм. По -меру старших - за прикладом старших или прикладом старших. По -меру (образцу) чего - на зразок, на взір чого или зразком, взором яким. Сила -ра - вага прикладу, зразка;
    2) (образчик для сравнения, пояснения) приклад (-ду), зразок (-зка). [Кожне правило пояснюється прикладом. Приклади - не закон]. На -мер - наприклад. Этому был -мер - такий приклад (такий випадок) був. Этому не было -ра - такого прикладу не було. Не в -мер (невпример) -
    1) не для прикладу;
    2) (без всякого сравнения) незрівняно, без (всякого) порівняння, не в заміру. Не в -мер другим - не так, як инші. Награда не в -мер другим - нагорода, як виняток.
    * * *
    при́клад, -у; диал. при́від, -воду; ( образец) зразо́к, -зка́, взіре́ць, -рця́, взір, род. п. взо́ру

    для приме́ра — для при́кладу; ( для образца) для зразка́, для взірця́, на взіре́ць

    к приме́ру — напри́клад, примі́ром

    не в \пример (кому-чему) на — відмі́ну (від кого-чого); ( в противоположность) на протиле́жність (кому-чому); не так, як (хто-що); ( при сравнительной степени) незрівня́нно; ( гораздо) набага́то, бага́то, зна́чно, дале́ко, куди́

    Русско-украинский словарь > пример

  • 7 с

    предл.; тж. со
    1) с род. п. з, із (кого-чого); ( перед сочетанием некоторых согласных) зі, зо ( кого-чого); (со стороны чего-л. простирающегося) з-над, з-по́над (чого)

    окружи́ть со всех сторо́н — оточи́ти з усі́х бокі́в; ва́шего

    разреше́ния — з ва́шого до́зволу

    сверну́ть с доро́ги — зверну́ти з доро́ги

    с ви́ду — см. вид

    сорва́ть ма́ску с кого́ — см. маска

    уда́р с фла́нга — уда́р з фла́нгу

    ве́тер с мо́ря — ві́тер з мо́ря (з-над мо́ря, з-по́над мо́ря); ( начиная с - во временном и пространственном значении) від, з, із, од (чого)

    с де́тства — з дити́нства

    с нача́ла до конца́ — від (з) поча́тку до кінця́

    с головы́ до ног, с ног до головы́ — см. голова

    с пе́рвого взгля́да — см. взгляд

    с утра́ до ве́чера — від (з) ра́нку (ра́на) до ве́чора; з (від) рання́ (ра́на) до смерка́ння

    с го́ря — з го́ря

    со зла́ — см. зло

    со стыда́ — від (з) со́рому

    с тоски́ — від (з) нудьги́

    уста́ть с доро́ги — стоми́тися (утоми́тися) з доро́ги

    2) с вин. п. з, із (кого-що)

    высото́ю с де́рево — завви́шки з де́рево

    люде́й с полсо́тни — люде́й з півсо́тні

    он бу́дет с меня́ — він бу́де з ме́не

    про́был с ме́сяц — пробу́в з мі́сяць (около месяца: бли́зько мі́сяця; почти месяц: ма́йже мі́сяць)

    брат с сестро́й — брат із сестро́ю

    два с полти́ной — два з полови́ною

    ждать с нетерпе́нием — чека́ти з нетерпі́нням

    он челове́к с умо́м — він люди́на з ро́зумом, він розу́мна люди́на

    относи́ться с благогове́нием — ста́витися з благогові́нням; ( набожно) ста́витися побо́жно

    с ва́шей по́мощью — з (при: за) ва́шою допомо́гою, за ва́шої допомо́ги

    с года́ми пройдёт — з рока́ми (з ча́сом) мине́ться

    с обе́их сторо́н — см. сторона 1)

    со мно́й — зі мно́ю

    с ору́жием в рука́х — зі (із) збро́єю в рука́х, поэз. ору́жно

    с откры́той душо́й — з (із, зі) щи́рою душе́ю (щи́рим се́рцем)

    с удивле́нием — з по́дивом, із здиву́ванням, із здиво́ванням; ( удивлённо) здиво́вано

    с я́сным взо́ром — з я́сним по́глядом, з я́сним чоло́м

    встать с зарёй — уста́ти на зорі́ (з зоре́ю)

    приве́тлив с кем — приві́тний до ко́го

    с больны́м о́бморок — хво́рий знеприто́мнів

    с больши́м трудо́м — на превели́ку си́лу

    Русско-украинский словарь > с

  • 8 спускать

    несов.; сов. - спуст`ить
    спуска́ти, спусти́ти (спущу́, спу́стиш) и мног. поспуска́ти; ( попускать) попуска́ти, попусти́ти; ( прощать) проща́ти, прости́ти (прощу́, прости́ш), дарува́ти, -ру́ю, -ру́єш, подарува́ти; (перен.: растрачивать, проматывать) гайнува́ти, -ну́ю, -ну́єш, згайнува́ти и прогайнува́ти, розтри́нькувати, -кую, -куєш, розтри́нькати и мног. порозтри́нькувати

    не \спускать ка́ть глаз (оче́й, взо́ра) с кого́-чего́ — не зво́дити (не спуска́ти) оче́й (по́гляду) з ко́го-чо́го, не відво́дити оче́й від ко́го-чо́го; не випуска́ти з оче́й кого́-чого́, не спуска́ти з оче́й (з о́ка) кого́-що, не спуска́ти о́ка з ко́го-чо́го

    не \спускать ка́ть с глаз кого́-что — не спуска́ти з оче́й (з о́ка) кого́-що; не випуска́ти з оче́й кого́-що

    \спускать ти́ть жир (жиры́) — спусти́ти жир (са́ло)

    \спускать ти́ть пе́тлю — спусти́ти петлю́

    \спускать ти́ть су́дно (ло́дку) — спусти́ти судно́ (чо́вен)

    \спускать ти́ть шку́ру — спусти́ти шку́ру

    \спускать тя́ рукава́ — аби́як; ( безразлично) ба́йду́же

    Русско-украинский словарь > спускать

  • 9 ясность

    я́сність, -ності, яснота́; вира́зність; погі́дність

    приводи́ть, привести́ в \ясность что — з'ясо́вувати, з'ясува́ти що

    с я́сностью во взо́ре — з я́сним по́глядом, з я́сни́м чоло́м

    Русско-украинский словарь > ясность

См. также в других словарях:

  • взо... — ВЗО... см. ВЗ …   Энциклопедический словарь

  • ВЗО — вечерне заочное отделение ВЗО Всеволожское земельное общество Ленинградская обл., организация Источник: http://www.crime research.ru/news/02.10.2008/4886/ ВЗО внучатое зависимое общество РАО «ЕЭС России» организация …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • взо — взо. То же, что (вз). Употр. 1) перед й, 2) перед согласной, после к рой следует ъ, 3) во многих словах перед такой группой согласных, где есть р, л, м, н напр. взойти, взовьюсь, взорву, взопреть и 4) в нек рых отдельных случаях, напр. взошел.… …   Толковый словарь Ушакова

  • взо… — То же, что вз…. употр. 1) перед й, 2) перед согласной, после которой следует ъ, 3) во многих словах перед такой группой согласных, где есть р, л, м, н напр. взойти, взовьюсь, взорву, взопреть и 4) в некоторых отдельных случаях, напр. взошел.… …   Толковый словарь Ушакова

  • взо... — взо... ВЗО..., прист. То же, что вз... ; употр. вместо «вз» перед «й» (j) и нек рыми сочетаниями согласных, напр. взойти, взорвать, взопреть. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • Взо- — префикс; = вз I, II, III Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • Взо- — префикс; = вз I, II, III Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • Взо- — префикс; = вз I, II, III Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • взо́рванный — взорванный, ан, ана, ано, аны …   Русское словесное ударение

  • взо… — приставка (см. вз…). Употребляется вместо „вз…“ перед „й“ и некоторыми сочетаниями согласных, например: взойти, взобраться, взорваться …   Малый академический словарь

  • взо... — I перед некоторыми группами согласных: взобьёт, взорвать; см. вз... II см. вз …   Словарь многих выражений

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»