Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

вдоволь

  • 61 наклёпывать

    наклепать
    1) что, чего - наклепувати, наклепати, (заклёпками) нанютовувати, нанютувати, (о мног.) понаклепувати, понанютовувати що, чого;
    2) на кого - см. Наклевётывать. Наклёпанный -
    1) наклепаний, нанютований, понаклепуваний, понанютовуваний;
    2) см. Наклеветанный. -ться -
    1) - а) наклепуватися, наклепатися, понаклепуватися; бути наклепуваним, наклепаним, понаклепуваним и т. п.; б) см. Наклевётываться 1;
    2) (напрашиваться на что) набиватися, набитися на що. Сам на грех - пался - сам на гріх нагодився (наліз, навернувся);
    3) (приставать с наклёпами) лізти (в'язнути) до кого з наклепами;
    4) (вдоволь, сов.) - а) наклепатися, нанютуватися; б) наклепатися, набрехатися, наплескатися; в) наклепатися, накалататися в що. Срв. Клепать.
    * * *
    техн.; несов.; сов. - наклеп`ать
    накле́пувати, наклепа́ти

    Русско-украинский словарь > наклёпывать

  • 62 накликать

    накликать, накликнуть
    1) кого - накликати, накликати, скликати, скликати, (о мног.) понакликати, поскликати кого; см. Называть 6;
    2) (клича вызывать что) накликати, накликати що; (на себя, на кого) накликати, накликати, просити, напросити, напитати що собі, на себе, кому, на кого. [Ворони літають і, здається, своїм криком бурю накликають (Рудан.). Журбою не накличу собі долі (Шевч.). Чого ти смерть на мене накликаєш? (Л. Укр.). Сам на себе смерти просив (Звягельщ.). Ну, напитав собі біду! (Н.- Лев.)]. Худую славу себе -чешь - недоброї слави собі напитаєш (набудеш), недоброї слави заживеш. Накликанный -
    1) накликаний, скликаний, понаклик(ув)аний, посклик(ув)аний;
    2) накликаний, напрошений, напитаний. -ться -
    1) (стр. з.) накликатися, бути наклик(ув)аним, накликаним, понаклик(ув)аним и т. п.;
    2) на что - набиватися, набитися, напрошуватися, напроситися на що; см. Называться 3. Сам на грех -кнулся - сам на гріх напросився (набився), сам собі гріха напитав;
    3) -каться (вдоволь) - а) накликатися, нагукатися кого и на кого; б) нагукатися, наволатися; в) надражнитися (з) кого. Срв. Кликать.
    * * *
    тж. накл`икивать; несов.; сов. - наклик`ать
    накли́кати, накли́кати, и мног. понаклика́ти

    \накликатьть [на себя] беду́ — наклика́ти, накли́кати [на себе] ли́хо (ли́ха, біду́, біди́), сов. напита́ти [собі] ли́ха (ли́хо, біди́, біду́)

    Русско-украинский словарь > накликать

  • 63 наковывать

    наковать
    1) см. Надковывать;
    2) (наклёпывать ковкой что, чего) наковувати, накувати що, чого, уковувати, укувати чого, (преим. о холодной ковке) наклепувати, наклепати що, чого, (насталивать) сталити що, насталювати, насталити що, чого, (о мног.) понаковувати, понаклепувати, понасталювати що, чого. [Треба накувати (насталити) сокиру (Канівщ.). Чого бог не дасть, того коваль не накує (Номис). Накував багато ухналів (Сл. Ум.). Вкуй кілька цвяхів (Сл. Гр.)];
    3) (насекать что) карбувати, накарбовувати, накарбувати, насікати, насікти, (о мельн. жернове ещё) кувати и (реже) кути, накувати, накути, (о мног.) понакарбовувати, понасікати що. Накованный -
    1) см. Надкованный;
    2) накований и накутий, укований и укутий, наклепаний, насталений, понаковуваний, понаклепуваний, понасталюваний;
    3) накарбований, насічений, накований и накутий, понакарбовуваний, понасіканий. -ться -
    1) см. Надковываться;
    2) наковуватися, накуватися, понаковуватися; бути наковуваним, накованим (накутим), понаковуваним и т. п.;
    3) (вдоволь, сов.) - а) накуватися, наклепатися, (о мног.) понаковуватися, понаклепуватися; б) накуватися; в) нас[ц]вірчатися, наспіватися, натріщатися. Срв. Ковать.
    * * *
    несов.; сов. - наков`ать
    нако́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш, накува́ти, -кую́, -кує́ш и мног. понако́вувати; (сов.: наклепать) наклепа́ти, -клепа́ю, -клепа́єш и -клеплю́, -кле́плеш

    Русско-украинский словарь > наковывать

  • 64 наковываться

    несов.; сов. - наков`аться
    1) (сов.: поковать вдоволь) накува́тися, -кую́ся, -кує́шся; (наклепатьсяразг.) наклепа́тися, -клепа́юся, -клепа́єшся и -клеплю́ся, -кле́плешся
    2) страд. несов. нако́вуватися, -ко́вується

    Русско-украинский словарь > наковываться

  • 65 наковыривать

    наковырять, наковырнуть
    1) см. Надковыривать;
    2) наколупувати, наколупати що, чого, наколупнути що, накопирсувати, накопирсати, надовбувати, надовбати, надлубувати, надлубати, нашпортувати, нашпортати що, чого, (о мног.) понаколупувати, понакопирсувати, понадовбувати, понадлубувати, понашпортувати що, чого. [Піди, старий-старесенький, наколупай меду (Чуб. V). Наколупай масла (Сл. Ум.)]. -рять рану - надряпати (нашкрябати) рану. -рять червей - накопати (наколупати) черваків (хробаків);
    3) (лапти) підсмикувати, підсмикати, (о мног.) попідсмикувати (личаки); (выплетать по передку лаптя узор) мережа[и]ти, помережа[и]ти (личаки). Наковырянный -
    1) см. Надковырянный;
    2) наколупаний, накопирсаний, надовбаний, надлубаний, нашпортаний, понаколупуваний и т. п.; надряпаний, нашкрябаний; накопаний;
    3) підсмиканий, попідсмикуваний; мережа[е]ний и помережа[е]ний. -ться -
    1) см. Надковыриваться;
    2) (стр. з.) наколупуватися, бути наколупуваним, наколупаним, понаколупуваним и т. п.;
    3) (вдоволь, сов.) - а) накопирсатися, наколупатися, нашпортатися, надовбатися, надлубатися, надолубатися, накорпатися чий, в чому, напорпатися в чому; б) наплестися; в) накопирсатися з чим, напоратися коло (біля) чого, з чим, в чому, надлубатися коло чого, з чим, начовптися з чим, (ирон.) намучитися з чим, коло чого. Срв. Ковырять.
    * * *
    несов.; сов. - наковыр`ять
    1) наколу́пувати, наколупа́ти, сов. накопирса́ти; сов. надлуба́ти
    2) (сов.: плохо, небрежно сделать что-л.) надлуба́ти; ( о письме) нашкря́бати, надря́пати

    Русско-украинский словарь > наковыривать

  • 66 наколачивать

    наколотить
    1) что и что на что (набивать) - набивати, набити, (о мног.) понабивати що, що на що. [Набив обручі на діжку (Сл. Ум.)]. -вать ракету - набивати ракету;
    2) чего во что, на что (вколачивать) - набивати, набити и (чаще) понабивати чого в що, на що, забивати, забити и (чаще) позабивати що в що; (дрань под штукатурку) решетити, порешетити, зарешетити, дранкувати, подранкувати (стіну). [Понабивав гвіздків у стіну (Сл. Ум.). Позабивай тут скрізь коляки (Богодух.). Попереду стінку зарешетимо, а тоді тинькуватимем (Звин.)];
    3) чего (разбивать) - набивати, набити, натовкти, натрощити чого;
    4) -тить кого - набити, налупити, налупцювати, (образно) набанити, намотлошити, намолотити и т. п. кого; срв. Колотить 3. -тить бока кому - полатати (облатати, потасувати) боки кому. [І боки так потасувала (Котл.)];
    5) (цену) набивати, набити ціну;
    6) (копейку, денежки) збивати, збити копійчину (грошики, грошенята, гріш, грошву), назбивати грошиків (грошенят), зібрати (чимало, читрохи) грошей. [Зібрав грошей і став хороший (Кропивн.)]. Наколоченный -
    1) набитий, понабиваний;
    2) набитий, забитий, пона[поза]биваний; порешете[я]ний, зарешетений, подранкований;
    3) набитий, натовчений, натрощений;
    4) набитий, налуплений, налупцьований и т. п.;
    5) набитий;
    6) збитий, назбиваний. -ться -
    1) набиватися, набитися, понабиватися; бути набиваним, набитим, понабиваним и т. п.;
    2) (вдоволь, сов.) - а) (стуча) наколотитися, нагрюкатися, налупитися, нагатитися, нагупатися; б) (избивая) набитися, налупитися, налупцюватися и т. п. Срв. Колотить 1 и 3; в) (бьюсь обо что) набитися, наколотитися об що, в що, (трясясь) натіпатися, натріпатися, накидатися, натрястися, (ударяясь) набитися, настукатися об що, в що; г) (стараясь) натовктися, набитися, напобиватися, напоратися, навпадатися коло чого, над чим, з чим; ґ) набратися (зазнати) лиха, натерпітися; набідуватися, назлиднюватися; срв. Намаяться.
    * * *
    несов.; сов. - наколот`ить
    1) набива́ти, наби́ти, -б'ю́, -б'є́ш и мног. понабива́ти
    2) (избивать, колотить) би́ти, наби́ти; товкти, -вчу́, -вче́ш, натовкти́
    3) (перен.: сколачивать капитал) збива́ти, зби́ти (зіб'ю́, зіб'є́ш) и назбивати; збира́ти, зібра́ти (зберу́, збере́ш)

    Русско-украинский словарь > наколачивать

  • 67 наколдовывать

    наколдовать
    1) что (воду, зелье и т. п.) - начаровувати, начарувати, наворожувати, наворожити, нашіптувати, нашептати, наговорювати, наговорити, замовляти, замовити, (о мног.) поначаровувати и т. п. що. [Як наговорить воду та вип'єш, то відразу поможе (Канівщ.). Оце-ж ворожка воду замовляє (Звин.)];
    2) что кому - наворожувати, наворожити, приворожувати, приворожити, начакловувати, начаклувати, (о мног.) понаворожувати и т. п. що кому. [Пішли вони вдвох до ворожки, щоб вона приворожила їм дитину (Звин.)]. -жить болезнь кому - наворожити х(в)оробу кому, поробити, починити що кому. [Так ворожка поробила (Шевч.). Це мені на весіллі так пороблено (Богодух.). Починено, та й знаючи починено! (Квітка)];
    3) (наживать колдовством) виворожувати, виворожити, заворожувати, заворожити, (о мног.) повиворожувати, позаворожувати що. [Виворожив карбованця в дурної баби (Канівщ.)]. Наворожённый -
    1) начарований, наворожений, нашептаний, наговорений, замовлений, поначаровуваний и т. п.;
    2) наворожений, приворожений, начаклований, понаворожуваний и т. п.;
    3) виворожений, заворожений, пови[поза]ворожуваний. -ться -
    1) начаровуватися, начаруватися, поначаровуватися; бути начаровуваним, начарованим, поначаровуваним и т. п.;
    2) (вдоволь, сов.) начаклуватися, начаруватися, навідьмуватися, (наворожиться) наворожитися.
    * * *
    этногр.; несов.; сов. - наколдовать
    1) (вызывать что-л. колдовством) начаро́вувати, -ро́вую, -ро́вуєш, начарува́ти, сов. начаклува́ти, -лу́ю, -лу́єш; (сов.: наворожить) наворожи́ти, -рожу́, -ро́жиш
    2) (придавать чему-л. волшебные свойства) начаро́вувати, начарувати, сов. наворожи́ти; ( нашёптывать) нашіптувати, нашепта́ти, -шепчу́, -ше́пчеш; ( наговаривать) нагово́рювати, -рюю, -рюєш, наговори́ти, -ворю́, -во́риш; ( заговаривать) замовля́ти, замо́вити, -влю, -виш

    Русско-украинский словарь > наколдовывать

  • 68 накомкать

    1) чего - набгати, нам'яти, нажужмити, нажма[и]кати чого;
    2) чего во что - набгати, напхати чого в що. [Напхала (набгала) аби-як білизни в чамадан (Київщ.)];
    3) (о работе) нажмакати, нажвакати, нажужмити;
    4) (о словах) нажмакати, нажвакати, нажувати. Накомканный -
    1) набганий, нам'ятий, нажужмлений, нажма[и]каний;
    2) набганий, напханий;
    3) нажмаканий, нажваканий, нажужмлений;
    4) нажмаканий, нажваканий. -ться -
    1) набгатися, нам'ятися, нажужмитися, нажма[и]катися; бути набганим, нам'ятим и т. п.;
    2) набгатися, напхатися; бути набганим, напханим;
    3) (вдоволь) набгатися, нам'ятися, нажужмитися, нажма[и]катися.
    * * *
    нам'я́ти, -мну, -мне́ш, набга́ти, нажу́жмити, -млю, -миш

    Русско-украинский словарь > накомкать

  • 69 накорчёвывать

    накорчевать накорчовувати, накорчувати, накичовувати, накичувати, (мелколесья) натеріблювати, натеребити, (о мног.) понакорчовувати и т. п. чого. [Вони за день небагато накорчують (Звин.)]. Накорчёванный - накорчований, накичований, натереблений, понакорчовуваний и т. п. -ться -
    1) (стр. з.) накорчовуватися, бути накорчовуваним, накорчованим, понакорчовуваним и т. п.;
    2) (вдоволь, сов.) накорчуватися, накичуватися, натеребитися.
    * * *
    несов.; сов. - накорчев`ать
    накорчо́вувати, -чо́вую, -чо́вуєш, накорчува́ти, -чу́ю, -чу́єш

    Русско-украинский словарь > накорчёвывать

  • 70 накраивать

    накроить накраювати, накраяти, накроювати, накроїти, (о мног.) понакра[о ]ювати що, чого. Накроённый - накраяний, накроєний, понакра[о]юваний. -ться -
    1) накраюватися, накраятися, понакраюватися; бути накраюваним, накраяним, понакраюваним и т. п.;
    2) (вдоволь, сов.) накраятися, накроїтися.
    * * *
    несов.; сов. - накро`ить
    накро́ювати, -кро́юю, -кро́юєш, накрої́ти

    Русско-украинский словарь > накраивать

  • 71 накрапливать

    и Накраплять накрапить (покрывать каплями краски и т. п.)
    I. накрапляти и накраплювати, накрапити, крапкувати, покрапкувати, накрапковувати, накрапкувати, цят(к)увати, поцят(к)увати, нацят(к)увати, (о мног.) понакрапляти и понакраплювати, понакрапковувати що. [Шовком вишивати, злотом накрапляти (Голов. І.)]. Накраплённый - накраплений, крапкований, покрапкований, накрапкований, цят(к)ований, поцят(к)ований, нацят(к)ований, понакраплюваний, понакрапковуваний. -ные карты - накраплені (крапковані) карти. -ться - накраплюватися, накрапитися, понакраплюватися; бути накраплюваним, накрапленим, понакраплюваним и т. п.
    II. Накрапливать и Накроплять, накропить (каплями дождя и т. п.) - накропляти и накроплювати, кропити, накропити, покропляти и покроплювати, покропити, скропляти и скроплювати, скропити що, (о мног.) понакропляти и понакроплювати и т. п. що. [Дощ покропив землю (Брацл.)]. Накроплённый - накроплений, покроплений, скроплений, понакроплюваний и т. п. -ться -
    1) накроплятися и накроплюватися, накропитися, понакроплятися и понакроплюватися; бути накроплюваним, накропленим, понакроплюваним и т. п. [Цілий день лляв дощ,- земля добре накропилася (Вінниччина)];
    2) (вдоволь, сов.) накропитися.
    * * *
    спец.; несов.; сов. - накр`апать
    накрапля́ти и накра́плювати, -люю, -люєш, накра́пити, -плю, -пиш, несов. цяткува́ти, -ку́ю, -ку́єш

    Русско-украинский словарь > накрапливать

  • 72 накрахмаливать

    накрахмалить накрохмалювати, накрохмалити, (о мног.) понакрохмалювати що, чого, покрохмалити що. [Тільки комірці покрохмаль, а пазуху не накрохмалюй (Звин.)]. Накрахмаленный - накрохмалений, понакрохмалюваний, покрохмалений. [Покрохмалені сорочки (Звин.)]. -ться -
    1) накрохмалюватися, накрохмалитися, понакрохмалюватися, покрохмалитися; бути накрохмалюваним, накрохмаленим, понакрохмалюваним, покрохмаленим;
    2) (вдоволь, сов.) накрохмалитися.
    * * *
    несов.; сов. - накрахм`алить
    накрохма́лювати, -люю, -люєш, накрохма́лити

    Русско-украинский словарь > накрахмаливать

  • 73 накручивать

    накрутить
    1) что на что - накручувати, накрутити, навірчувати, навертіти, (навивать) навивати, нави(ну)ти, (наматывать) намотувати, намотати, (о мног.) понакручувати, понавірчувати, понавивати, понамотувати що на що;
    2) чего - накручувати, накрутити, (насукивать) насукувати, насукати, (о мног.) понакручувати, понасукувати чого;
    3) -тить - а) (чем) накрутити, навертіти (хвостом ещё) намеляти, намелькати (хвостом); б) (кем) накрутити, навертіти, наверховодити, наорудувати ким; в) (о ветре, снеге, метели) накрутити, нахурделити (снігом); (воду: о водовороте) нануртувати, навирувати, накрутити (воду); г) (кости) накрутити (кістки, у кістках); ґ) см. Накружить. Накрученный -
    1) накручений, наверчений, нави(ну)тий, намотаний, понакручуваний, понавірчуваний, понавиваний, понамотуваний;
    2) накручений, насуканий, понакручуваний, понасукуваний;
    3) накручений, наверчений; нануртований, навирований. -ться -
    1) накручуватися, накрутитися, понакручуватися; бути накручуваним, накрученим, понакручуваним и т. п.;
    2) (вдоволь, сов.) накрутитися, навитися; навертітися; навируватися; навихоритися и т. п.; срв. Крутить, -ся.
    * * *
    несов.; сов. - накрут`ить
    1) накру́чувати, накрути́ти, -кручу́, -кру́тиш и мног. понакру́чувати

    \накручиватьть хвост (хвоста́) кому́ — перен. накру́чувати, накрути́ти хвоста́ (хвіст) кому

    2) ( кручением изготовлять) накру́чувати, накрути́ти и мног. понакру́чувати; ( насучивать) насу́кувати, насука́ти, -сука́ю, -сука́єш и -сучу́, -су́чиш; ( навивать) навива́ти, нави́ти, -в'ю́, -в'є́ш и нави́нути

    Русско-украинский словарь > накручивать

  • 74 накуривать

    накурить
    1) чем - накурювати, накурити, накаджувати, накадити, (чем.-л. благовонным ещё) напахувати, напахати, (о мног.) понакурювати, понакаджувати, понапахувати чим; (табаком) накурювати, накурити, (попыхивая) напа[и]хкувати, напа[и ]хкати, напакати, (о мн.) понакурювати, понапа[и]хкувати (тютюном). [Оці ще мені курії! Понакурюють так, що й світу не видно! (Харківщ.)];
    2) (водки, смолы и т. п.) гнати, виганяти, вигнати, накурювати, накурити, викурювати, викурити, (о мног.) понакурювати, повикурювати (горілки, дьогтю). [Вигнав десять відер горілки (Сл. Ум.)];
    3) (столбы) обпалювати, обпалити, (о мног.) пообпалювати комлі (в стовпів);
    4) (о снеге, сов.) накурити, намести, нахурделити;
    5) (набахвалить, сов.) напустити туману кому и на кого, нахвалитися, нахизуватися;
    6) см. Накутить. Накуренный -
    1) накурений, накаджений, напаханий, понакурюваний, понакаджуваний, понапахуваний; накурений, понакурюваний, напа[и ]хканий, напаканий;
    2) вигнаний, накурений, викурений, пона[пови]курюваний. -ться -
    1) накурюватися, накуритися, понакурюватися; бути накурюваним, накуреним, понакурюваним и т. п.;
    2) (вдоволь) - а) (табаку) напалюватися, напалитися, накурюватися и (редко) накурятися, накуритися тютюну, (насосаться) насмоктатися, натягнутися тютюну, (попыхивая) напа[и]хкатися, напакатися (тютюном и тютюну, з люльки). [Кури, кури, накуряйсь (Грінч. III). Та як натягнувсь того тютюну, то так одразу і очманів (Яворн.)]; б) (благоуханно курясь) накуритися; в) (тлея с дымом) накуритися, накуріти.
    * * *
    несов.; сов. - накур`ить
    1) наку́рювати, -рюю, -рюєш, накури́ти, -курю́, -ку́риш и мног. понаку́рювати; (сов.: трубкой, папиросой) напали́ти, -палю́, -па́лиш и мног. понапа́лювати, -люю, -люєш, насмали́ти, -смалю́, -сма́лиш, начади́ти, -джу́, -диш, накади́ти, -каджу́, -ка́диш
    2) ( добывать перегонкой) наганя́ти и наго́нити, нагна́ти (нажену́, нажене́ш) и мног. понаганя́ти и понаго́нити, наку́рювати, накури́ти и мног. понаку́рювати

    Русско-украинский словарь > накуривать

  • 75 налаживаться

    наладиться
    1) (стр. з.) лагодитися, налагоджуватися, бути лагодженим, налагоджуваним, налагодженим, поналагоджуваним и т. п.;
    2) (возвр. з.) налагоджуватися, лагодитися, налагодитися, наладновуватися, ладнатися, наладн(ув)атися, ладитися, наладитися, іти, піти в(на) лад, (пров.) напосуджуватися, напосудитися, (устраиваться) в[на]лаштовуватися, в[на]лаштуватися, (о мног.) поналагоджуватися, поналадновуватися; (готовиться, собираться) лагодитися, налагоджуватися, налагодитися, злагоджуватися, злагодитися, лаштуватися, налаштовуватися, налаштуватися, збиратися, зібратися, (о мног.) поналагоджуватися, поналаштовуватися; (поправляться) поправлятися, поправитися, (выздоравливать) одужувати, одужати, видужувати, видужати. [Стара капіталістична організація розлізалася; нова, соціялістична, ще не налагоджувалась (Азб. Ком.). Ладнається справа (Грінч.). Справа йде на лад (Звин.). Вже осінь, уже весілля всюди ладяться (М. Вовч.). Дочка оце вмерла, та й син щось напосудився,- лагодиться вмирати (Канівщ.). Господарство починає влаштовуватись (Азб. Ком.). Зовсім налаштувалися в дорогу (Київщ.)];
    3) (вдоволь, сов.) налагодитися, наладнатися, (о мног.) поналагоджуватися и т. п.; срв. Ладить, -ся.
    * * *
    несов.; сов. - нал`адиться
    1) нала́годжуватися, -джуюся, -джуєшся, нала́годитися, -джуся, -дишся, сов. нала́дитися; упорядко́вуватися, -ковується, упорядкува́тися, -кується, упоряджа́тися, упоряди́тися, -ди́ться
    2) сов. прост. ( повадиться) зана́дитися, -джуся, -дишся, уна́дитися; (приспособиться, приноровиться) пристосува́тися, -су́юся, -су́єшся

    Русско-украинский словарь > налаживаться

  • 76 налакировывать

    налакировать налаковувати, лакувати, налакувати, лачити, налачити, (о мн.) поналаковувати, полачити що. Налакированный - налакований, налачений, поналаковуваний, полачений. -ться -
    1) налаковуватися, налакуватися, поналаковуватися; бути налаковуваним, налакованим, поналаковуваним и т. п.;
    2) (вдоволь) сов.) налакуватися.
    * * *
    несов.; сов. - налакиров`ать
    налако́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш, налакува́ти, -ку́ю, -ку́єш

    Русско-украинский словарь > налакировывать

  • 77 наламывать

    и Наламливать наломать наламувати, наламати, (реже) наломлювати, наломити, (намелко, накрушить) натрощувати, натрощити, (о мног.) поналамувати, поналомлювати, понатрощувати чого. [Наламай трошки сухоньких дровець (Сл. Гр.). Натрощив трісочок (Богодух.)]. -мать камня, соли - наламати (набити, налупати) каменю (каміння), налупати соли. Наломанный - наламаний, наломлений, натрощений, поналамуваний, поналомлюваний, понатрощуваний; набитий, налупаний. -ться -
    1) наламуватися, наламатися, поналамуватися; бути наламуваним, наламаним, поналамуваним и т. п.;
    2) (вдоволь, сов.) - а) (ломая) наламатися, наломитися; (намелко, круша) натрощитися и т. п.; б) (ломаясь) наламатися, навиламуватися, навивертатися; (чинясь) наманіритися, наманіжитися, навикривлятися, напишатися; (упрямясь) накомизитися, накоцюбитися; (важничая) навеличатися, начванитися, наприндитися; (издеваясь над кем) назнущатися з кого и т. п.; срв. Ломать, -ся.
    * * *
    несов.; сов. - налом`ать
    нала́мувати, -мую, -муєш, налама́ти и мног. понала́мувати, нало́млювати, -люю, -люєш, наломи́ти, -ломлю́, -ло́миш; ( превращать в щепки) трощи́ти, -щу́, -щиш, натрощи́ти и мног. понатро́щувати, -щую, -щуєш

    \наламывать мать дров — перен. налама́ти дров

    Русско-украинский словарь > наламывать

  • 78 нализываться

    нализаться
    1) (вволю) нализуватися, нализатися, (насм.) нализькатися, (о мног.) понализуватися. [Чим не наїсися, тим не налижешся (Номис)];
    2) (напиваться) нализуватися, нализатися, насмоктуватися, насмоктатися, нарізуватися, нарізатися, набиратитися, набратися, надудлюватися, надудлитися, наджудитися, налигатися, (налить бельма) залити сліпи. [Ведуть раба божого нарізаного так, що ледве тямить себе (Квітка). Надудлившись пива, задумали танцювати (Н.-Лев.). Налигавшись рому та портеру (Н.- Лев.)].
    * * *
    несов.; сов. - нализ`аться
    1) (сов.: вдоволь полизать) нализа́тися, -лижуся, -лижешся
    2) ( напиваться) нали́зуватися, -зуюся, -зуєшся, нализа́тися, насмо́ктуватися, -туюся, -туєшся, насмокта́тися, -смокчуся, -смокчешся, сов. наду́длитися, налига́тися, нажлу́ктитися, мног. понали́гуватися, -гуємося, -гуєтеся

    Русско-украинский словарь > нализываться

  • 79 наломаться

    1) ( устать) натоми́тися, -томлюся, -томишся; намори́тися, -морюся, -моришся
    2) ( над кем-чем - вдоволь поиздеваться) назнуща́тися, наглузува́тися, -зуюся, -зуєшся (з кого-чого, над ким-чим); диал. назбиткува́тися, -куюся, -куєшся (над ким-чим)

    Русско-украинский словарь > наломаться

  • 80 налущивать

    и Налущать налущить
    1) (шелушить) налущувати, налущити, (нащёлкивать) налускувати, налускати, налузувати, налузати, (шутл.) надзьобати, (о мног.) поналущувати, поналускувати, поналузувати чого. [Налускала волоських горіхів до куті (Богодух)];
    2) (набросать шелухи от орехов и т. п.) налускувати, налускати, налузувати, налузати, (о мног.) поналускувати, поналузувати чого. [Скрізь поналускували насіння (Богодух.). Не люблю, як ви скрізь поналузуєте; візьміть хто-небудь та позамітайте (Пирятинщ.)]. Налущённый - налущений, налусканий, налузаний, поналущуваний и т. п. - ться -
    1) налущуватися, налущитися, поналущуватися; бути налущуваним, налущеним, поналущуваним и т. п.;
    2) (вдоволь, сов.) налущитися, налускатися, налузатися и т. п.; срв. Лущить.
    * * *
    несов.; сов. - нал`ущить
    налу́щувати, -щую, -щуєш, налу́щити; (нащёлкивать, нагрызать) налу́зувати, -зую, -зуєш, налузати и мног. поналу́зувати, налускува́ти, налу́скати и мног. поналу́скувати

    Русско-украинский словарь > налущивать

Страницы

См. также в других словарях:

  • вдоволь — вдоволь …   Орфографический словарь-справочник

  • вдоволь — Вволю (вволюшку), всласть, досыта, до отвала, по душе, сколько угодно. Этого нам не занимать стать; сколько хочешь, столько просишь. Наесться и напиться досыта. В помоях по уши до сыта накупалась... Крыл. Ср …   Словарь синонимов

  • ВДОВОЛЬ — ВДОВОЛЬ, нареч. (разг.). 1. До полного удовлетворения. Вдоволь наелся. 2. в знач. сказуемого. В изобилии, вполне достаточно. У нас всего вдоволь. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • ВДОВОЛЬ — ВДОВОЛЬ, вдовол нареч. вволю, сколько хочешь, доволи, довольно, досыть, вдосыть, достаточно, много, обильно; ·противоп. мало, вомало, вобрез, бедно, скудно, недостаточно. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 …   Толковый словарь Даля

  • вдоволь —     ВДОВОЛЬ, вволю, всласть, досыта, разг. сниж. вдосталь …   Словарь-тезаурус синонимов русской речи

  • ВДОВОЛЬ — ВДОВОЛЬ, нареч. До полного удовлетворения, вполне достаточно. В доме всего в. В. посмеялись. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • вдоволь — • вдоволь, вдосталь, вволю, всласть, досыта Стр. 0075 Стр. 0076 Стр. 0077 Стр. 0078 …   Новый объяснительный словарь синонимов русского языка

  • ВДОВОЛЬ — Не вдоволь кому. Кар. (Ленингр.). Не доволен. СРГК 1, 168 …   Большой словарь русских поговорок

  • вдоволь — вдо/воль, нареч. Вдоволь наотдыхался …   Слитно. Раздельно. Через дефис.

  • вдоволь —   вдо/воль   Хочется вдоволь наесться …   Правописание трудных наречий

  • вдоволь помечтавший — прил., кол во синонимов: 1 • намечтавшийся (1) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»