Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

вдоволь

  • 41 нагревать

    нагреть
    1) нагрівати, гріти, нагріти, вигрівати, вигріти, у[о]грівати, у[о]гріти, пригрівати, пригріти, (о мног.) понагрівати, повигрівати, повгрівати, попригрівати. [Ну, то й справді нагрівай окропу (Рудч.). Грубка добре нагріває хату (Київщ.). Окропи гріти (Рудч.). Лежить собі проти сонця, живіт вигріває (Рудан.). Ледачого і кожух не вгріє (Грінч. I)]. Эту комнату одною печью не -греешь - цієї кімнати одною грубою не нагрієш, (не вгрієш, не огрієш). -грей железо путём - нагрій залізо як слід (добре);
    2) нагрівати, нагріти. -ть место - нагрівати, нагріти місце. Он нигде себе места не -греет - він ніде собі місця не нагріє. -ть руки у чего (перен.) - гріти, нагріти (погріти) руки (кишеню) коло чого, чим, напхати кишеню коло чого, поживитися коло чого; срв. Поживляться. [Буде чим руки погріти (Номис)]. -реть себе плечи - нагріти собі плечі, (перен.) намахатися;
    3) (колотить) лупцювати, налупцювати, м'яти, наминати, нам'яти, дуба[о]сити, надуба[о]сити, гамселити, нагамселити, гріти, нагріти кому що. -реть бока, шею кому - надавати стусанів під боки, напарити (полатати) боки, нам'яти в'язи, надавати по потилиці кому. Нагретый - нагрітий, вигрітий, у[о]грітий, пригрітий, понагріваний и т. п. -ться -
    1) нагріватися, грітися, нагрітися, понагріватися; бути нагріваним, нагрітим, понагріваним и т. п. [Як їсть - так нагріється, а як робить - так ізмерзне (Номис). Горн палав, залізо грілось (Грінч.). Груби добре понагрівалися (Васильківщ.). Уже попригрівалися окропи (Сл. Гр.)]. Комната уже -грелась - у хаті вже нагрілося, хата вже огрілася. Вода в комнате -грелась - вода в хаті нагрілася. В печи -грелось - у печі (в грубі) напалилося (нагрілося). Печь -грелась - піч (груба) напалилася (нагрілася). [Напалилася груба добре (Сл. Гр.)];
    2) (вдоволь, сов.) нагрітися (грея) попогріти (досхочу), (греясь) попогрітися (досхочу), (о мног.) понагріватися.
    * * *
    несов.; сов. - нагреть
    нагріва́ти, нагрі́ти; ( согревать) вигріва́ти, ви́гріти

    \нагревать ре́ть ру́ки — нагрі́ти ру́ки

    Русско-украинский словарь > нагревать

  • 42 нагромождать

    нагромазживать, нагромоздить что, чего на что
    1) нагромаджувати що и чого, громадити що, нагромадити, накопичувати, накопичити, накладати, накласти купою (горою, на купу), навергувати, навергати, (диал.) (грамуздом) награмужджувати, награмуздити, (о мног.) понагромаджувати, понакопичувати, понавергувати, понакладати купою (горою, на купу), понаграмужджувати що и чого. [Стільки природа нагромадила в йому чудного (Куліш). На Тарпейську скелю високих гір нехай собі громадять (Куліш). Накопичити перед його розумом цілу гору доказів (Черкас.)]. Не -ждай книг ворохом, упадут - не накладай книжок купою, (не накопичуй книжок), бо впадуть;
    2) (настраивать) настановляти, настановити, набудовувати, набудувати (купою), накопичувати, накопичити, (диал.) награмужджувати, награмуздити, (о мног.) понастановляти, понабудовувати (купою) и т. п. що и чого. -здил без вкуса вычурных башенок - понабудовував (понакопичував, понаграмужджував) без смаку цяцькованих башток. Нагромождённый -
    1) нагромаджений, накопичений, накладений купою (горою, на купу), наверганий, (грамуздом) награмужджений, понагромаджуваний и т. п. [Старі книжки, накопичені на ляді (Крим.). Купами наверганого каміння (Рада)];
    2) настановлений, набудований (купою), накопичений, награмужджений, понабудовуваний и т. п. -ться -
    1) нагромаджуватися, громадитися, нагромадитися, понагромаджуватися; бути нагромаджуваним, нагромадженим, понагромаджуваним и т. п.;
    2) (вдоволь, сов.) нагромадитися, (о мног.) понагромаджуватися.
    * * *
    тж. нагромоздить
    нагрома́джувати, нагрома́дити, джу, -диш, накопи́чувати, накопи́чити; ( накладывать) накладати, накласти, -кладу, -кладеш и мног. понакладати; ( наваливать) навалюва́ти, -люю, -люєш, навали́ти, -валю́, -ва́лиш и мног. понава́лювати

    Русско-украинский словарь > нагромождать

  • 43 нагрызать

    нагрызть
    1) нагризати, нагризти, (нащёлкивать) налузувати, налузати, налущувати, налущити, налускувати, налускати, (о мног.) понагризати, поналузувати, поналущувати, поналускувати чого. [От мишва, скільки понагризала! (Харківщ.)]. -зи мне орехов - налузай (налущ, налускай) мені горіхів. Белка много шелухи -зла - білка багато лушпиння налущила;
    2) (надгрызать) надгризати, надгризти, (о мног.) понадгризати що. Нагрызенный -
    1) нагризений, налузаний, налущений, налусканий, понагризаний и т. п.;
    2) надгризений, понадгризаний. -ться -
    1) нагризатися, нагризтися, понагризатися; бути нагризаним, нагризеним, понагризаним и т. п. У них -ется столько шелухи, что и проходу нет - вони такого багато налузують насіння, що й пройти ніяк;
    2) (вдоволь, сов.) - а) (грызя) нагризтися, попогризти (досхочу), (о мног.) понагризатися; налузатися, налущитися, налускатися, пополузати (досхочу) и т. п. -зся так, что даже зубам больно - налузався, аж зуби болять (аж щелепи зводить); б) (грызясь) нагризтися, назаїдатися, нагиркатися, попогризтися (досхочу) и т. п., (только о человеке) насваритися. [Цілісінький день гризуться, а все не нагризуться (Полт.)].
    * * *
    несов.; сов. - нагрызть
    нагриза́ти, нагри́зти, -зу, -зе́ш и мног. понагризати; (семечек, орехов) налу́зувати, -зую, -зуєш, налу́зати и мног. поналу́зувати, сов. налу́щити, налу́скати и мног. поналускувати, -кую, -куєш

    Русско-украинский словарь > нагрызать

  • 44 нагуливаться

    несов.; сов. - нагул`яться
    нагу́люватися, -лююся, -люєшся, нагуля́тися; ( вдоволь гулять) вигу́люватися, ви́гулятися

    Русско-украинский словарь > нагуливаться

  • 45 надалбливать

    Надолбить
    1) надовбувати, надовбати и надовбти, (о мног.) понадовбувати чого;
    2) см. Наддалбливать;
    3) (пазы в чём) уґаровувати, уґарувати, (о мног.) повґаровувати що;
    4) что кому - втовкмачувати, втовкмачити що кому; (твердить) натуркувати, натуркати кому. Надолблённый -
    1) надовбаний, понадовбуваний;
    2) см. Наддолблённый;
    3) уґарований, повґаровуваний;
    4) втовкмачений; натурканий. -ться -
    1) (стр. з.) надовбуватися, бути надовбуваним, надовбаним, понадовбуваним и т. п.;
    2) (вдоволь, сов.) - а) надовбатися, надовбтися; б) см. Назубриться 2 (под Назубривать).
    * * *
    несов.; сов. - надолб`ить
    1) надо́вбувати, -бую, -буєш, надовба́ти и мног. понадо́вбувати
    2) (что - перен.: вдалбливать) утовкмачувати, утовкма́чити, утокма́чувати, утокма́чити (що); ( упорно твердить) нату́ркувати, нату́ркати и натурча́ти (що, чого)

    Русско-украинский словарь > надалбливать

  • 46 надаривать

    и Надарять надарить
    1) кого чем - надаряти и надарювати, надарити, обдаровувати, обдарувати, обдарювати, обдарити, (о мног.) понадарювати, пообдаровувати, пообдарювати кого чим, наділяти, наділити кому що, чого и кого чим; срв. Одаривать;
    2) кому чего - надарювати, надарити, надаровувати, надарувати кому чого и кого чим, надавати, надати кому чого, (о мног.) понадарювати, понадаровувати, поназдаровувати кому чого. [Родичі багаті, так усього їй понадарювали (Київщ.). Понадаровували йому грошей (Куліш). Поназдаровували люди хліба погорільцям (Вовчанщ.)]. Надарённый -
    1) надарений, обдарований, обдарений, наділений, пообдаровуваний, пообдарюваний. [Обдарований гострим розумом (Київ)];
    2) надарений, надарований, наданий, понадарюваний и т. п. -ться -
    1) (стр. з.) надарятися и надарюватися, бути надарюваним, надареним, понадарюваним и т. п.;
    2) (вдоволь, сов.) надаруватися.
    * * *
    несов.; сов. - надарить
    надаро́вувати, -ро́вую, -ро́вуєш, надарува́ти, -ру́ю, -ру́єш и мног. понадаро́вувати, -ровую, -ро́вуєш и понада́рювати, -рюю, -рюєш; надаря́ти, надари́ти, -дарю́, -да́риш

    Русско-украинский словарь > надаривать

  • 47 надёргивать

    надёргать
    I. 1) чего - (в прям. и перен. знач.) насмикувати, насмикати, (волос, перьев) наскубувати, наскубти и наскубати, (ниток из полотна, чулка) наторочувати, наторочити, насотувати, насотати, (поскони) набирати, набрати, (о мног.) понасмикувати, понаскубувати, понаторочувати, понасотувати, понабирати чого. [Принеси-но ключку та насмикаємо соломи (Звин.). Думає, ніби досить написати програму, навитягавши й насмикавши до неї звідусюди (Рада). Наскуби пір'я! (Сл. Ум.). Насотала ниток з рушника (Богодух.)];
    2) кого, что, за что - насіпувати, насіпати, насмикувати, насмикати, нашарпувати, нашарпати кого, що, за що, (двери, окна) наторгувати, наторгати що и чим, (о мног.) понасіпувати, понасмикувати, понашарпувати, понаторгувати. -гать (возжами) лошадь - насіпати (віжками) коня. [Такий уже з тебе возниця, - тільки насіпав коня (Сл. Гр.)]. Надёрганный -
    1) насмиканий, наскублений, наскубаний, наторочений, насотаний, набраний, понасмикуваний и т. п.;
    2) насіпаний, насмиканий, нашарпаний, наторганий, понасіпуваний и т. п. -ться -
    1) насмикуватися, насмикатися, понасмикуватися; бути насмикуваним, насмиканим, понасмикуваним и т. п.;
    2) (вдоволь, сов.) насіпатися, насмикатися, нашарпатися, натіпатися; наскубтися; (ногами) надриґатися; (о дверях, окнах) наторгатися; срв. Дёргать, -ся.
    II. Надёргивать, надёрнуть что на что - натягати, натяг(ну)ти, напинати, напнути и нап'ясти, наволікати, наволокти, (набрасывать) накидати, накинути, (о мног.) понатягати, понапинати, понаволікати, понакидати що на що. -нуть на себя что - (одежду) накинути на себе що, накинутися чим, (обувь) вступити(ся) в що. Надёрнутый - натягнутий и натягнений, напнутий и нап'ятий, наволочений, накинутий и накинений, понатяг(ув)аний и т. п. -ться - натягатися, натяг(ну)тися, понатягатися; бути натяг(ув)аним, натягнутим, натягненим, понатяг(ув)аним и т. п.
    * * *
    I несов.; сов. - надёргать
    насми́кувати, насми́кати и мног. понасми́кувати; (волос, перьев) наску́бувати, -бую, -буєш, наскубти́ и наскуба́ти и мног. понаскубувати; (конопли, льна) набира́ти, набра́ти, -беру́, -бере́ш и мног. понабира́ти
    II несов.; сов. - надёрнуть
    (надевать, накидывать) накида́ти, наки́нути; ( натягивать) натяга́ти, натягти́, -тягну, -тягнеш и мног. понатяга́ти, напина́ти, напну́ти и нап'я́сти, -пну, -пне́ш и мног. понапинати

    Русско-украинский словарь > надёргивать

  • 48 надраться

    I см. надираться II
    ( вдоволь подраться) наби́тися, -б'ю́ся, -б'є́шся

    Русско-украинский словарь > надраться

  • 49 надумываться

    надуматься
    1) (стр. з.) надумуватися, намишлятися, бути надумуваним, надуманим, намисленим;
    2) (подумав решаться) надумувати(ся), надумати(ся), намишляти, намислити и (редко) намислитися, здумати, (о мног.) понадумуватися (з)робити що; срв. Надумывать 1 и Задумывать. [Справді, надумайтеся та йдіть до мене сидіти на віру (Коцюб.). Поки понадумуєтесь, ми їхати, чи не їхати, то й вечір буде (Харківщ.). Намислилися ми по силі своїй допомогти нашій молоді (Наш). «Я за тим і прийшов до вас» (щоб подати вістку). - «Еге, коли здумали!» (М. Вовч.)];
    3) (вдоволь, сов.) надуматися, нагадатися, наміркуватися про кого, про що. [За довгу ніч про все надумаєшся, нагадаєшся (Канівщ.)].
    * * *
    несов.; сов. - надуматься
    наду́муватися, -муюся, -муєшся, наду́матися

    Русско-украинский словарь > надумываться

  • 50 надурить

    и Надурындить напустувати, нажирувати; (наделать глупостей) надурувати, накрутити (наробити) дурниць. -ться - надуріти, напустуватися, нажируватися, (набеситься) наказитися; (вдоволь наглупить) надуріти, надуруватися.
    * * *
    ( наделать глупостей) нароби́ти (-роблю́, -ро́биш) дурни́ць; ( нашалить) напустува́ти, нажирува́ти

    Русско-украинский словарь > надурить

  • 51 наезжать

    наездить
    I. 1) (лошадь) виїжджати и виїжджувати, виїздити коня, принатурювати, принатурити коня до їзди, (о мног.) повиїжджувати, попринатурювати. жать, -дить гончих - принатурювати, принатурити гончаків до (в)ловів (полювання);
    2) (дорогу) натирати, натерти, утирати, утерти, протирати, протерти, (преимущ. колёсной повозкой) накочувати, накотити, (о мног.) понатирати, понакочувати и т. п. [Сюдою возили дерево з лісу, - добре втерли дорогу (Брацлавщ.). Протерли шлях мужицькі сани (Франко)];
    3) (выручать ездой) наїжджати и наїздити, наїздити, виїздити що. [Я його в борг вожу: карбованців на п'ять наїздить та й заплатить одразу (Київщ.). Які наші заробітки візницькі: трьох карбованців за день не виїздиш! (Богодухівщ.)];
    4) (ездить много) наїжджувати, наїздити, виїздити; (изв. время) проїжджувати, проїздити, поїздити, попоїздити, виїздити. Кто много ездит, много -дит - хто багато їздить, багато наїздить (виїздить). Наезженный -
    1) виїжджений, принатурений, повиїжджуваний, попринатурюваний до їзди, уїжджений, їжджалий;
    2) натертий, у[про]тертий, накочений, понатираний, понакочуваний и т. п., (только о колёсном пути) битий. [Санна дорога уже накочена, слизька (Черняв.)];
    3) наїжджений, виїжджений;
    4) наїжджений, виїжджений; проїжджений, (по)поїжджений. -ться -
    1) виїжджатися, бути виїжджуваним, виїждженим, повиїжджуваним и т. п.;
    2) натиратися, натертися, понатиратися; бути натираним, натертим, понатираним и т. п.;
    3) наїжджатися и наїздитися, бути наїжджуваним, наїждженим, виїждженим;
    4) наїжджуватися, бути наїждженим и т. п.;
    5) (вдоволь, сов.) - см. отдельно Наездиться.
    II. Наезжать, наехать -
    1) на кого, на что - наїжджати и наїздити (-їжджу, -їздиш), наїхати, (о мног.) понаїжджати на кого, на що. [Наїхав на камінь (Київщ.)];
    2) (едучи приближаться) над'їжджати и над'їздити, над'їхати куди, до чого;
    3) (встречать в пути) натрапляти, натрапити на кого, на що, стріч[в]ати, стрі(ну)ти, зустріч[в]ати, зустріти кого, що;
    4) (приезжать во множестве) наїжджати и наїздити, наїхати, понаїжджати и понаїздити. [Багато знайомих наїздять до нас літувати (Богодухівщ.). Наїхали подоляни з Подолу (Метл.). Наїхало гостей повен двір (Брацл.). Понаїжджають у гості (Канівщ.). Звідусіль понаїздили люди (Київщ.)];
    5) (бывать наездом; нападать, несов.) наїжджати и наїздити, доїжджати и доїздити. [Пан-отець у нас доїжджає, а живе на парафії вдовиця (Свидн.). Ой, як узяли вражі здобичники часто до нас доїздити (Метл.)];
    6) (насовываться) насуватися и насовуватися, насунутися, (о мног. или во мн. местах) понасуватися и понасовуватися.
    * * *
    I тж. на`езживать; несов.; сов. - на`ездить
    1) наї́жджувати, наї́здити
    2) ( дорогу) уторо́вувати, и торува́ти, уторува́ти, утира́ти, уте́рти (утру́, утре́ш), наї́жджувати, наї́здити, уї́жджувати, уїздити; ( накатывать) нако́чувати, накоти́ти, и мног. понако́чувати
    3) ( лошадь) наї́жджувати, наї́здити, виї́жджувати, ви́їздити, об'їжджа́ти и об'їзди́ти (об'їжджу́, об'їзди́ш), об'ї́здити
    II несов.; сов. - на`ехать
    наїжджа́ти и наї́здити, наї́хати, и мног. понаїжджа́ти и понаї́здити

    Русско-украинский словарь > наезжать

  • 52 нажёвывать

    нажевать нажовувати, нажувати и нажути, (грубее) нажвакувати, нажвакати, (о мног.) понажовувати, понажвакувати що, чого. Нажёванный - нажований, нажутий, нажваканий, понажовуваний, понажвакуваний. -ться -
    1) (стр. з.) нажовуватися, бути нажовуваним, нажованим, нажутим, понажовуваним и т. п.;
    2) (вдоволь, сов.) нажуватися, попожувати (досхочу), (грубее) нажвакатися попожвакати (досхочу), (о мног.) понажовуватися, понажвакуватися.
    * * *
    несов.; сов. - нажевать
    нажовувати, нажувати

    Русско-украинский словарь > нажёвывать

  • 53 нажёвываться

    несов.; сов. - нажеваться
    1) (сов.: вдоволь пожевать, поесть) нажува́тися; (чавкая, глодая) нажва́катися, нажва́куватися; ( хрупая) нахруматися
    2) страд. несов. нажо́вуватися

    Русско-украинский словарь > нажёвываться

  • 54 назеваться

    1) напозіхатися, назіхатися, випозіхатися, визіхатися. [Виспавшись любенько, випозіхавшись, устав (Квітка)];
    2) (наглядеться) надивитися, налупатися очима, наловити ґ[г]ав (витрішків) досхочу.
    * * *
    1) (вдоволь, много позевать) напозіха́тися
    2) ( наглазеться) надиви́тися; налу́патися очи́ма, наловити гав (витрішків) [досхочу]

    Русско-украинский словарь > назеваться

  • 55 накапчивать

    накоптить
    1) (о продуктах) накопчувати, накоптити, (зап.) навуджувати, навудити, (о мног.) понакопчувати, понавуджувати що и чого. [Накоптили гусей (Сл. Ум.)];
    2) (стекло) задимлювати, задимити, підкурювати, підкурити, (о мног.) позадимлювати, попідкурювати що. [Задимив скло над лямпою і став дивитися на сонце (Київ)]. Лампа -тила - лямпа накуріла (надиміла, начаділа). Накопчённый -
    1) накопчений, навуджений, понакопчуваний, понавуджваний;
    2) задимлений, підкурений, позадимлюваний, попідкурюваний. -ться -
    1) накопчуватися, накоптитися, понакопчуватися; бути накопчуваним, накопченим, понакопчуваним и т. п.;
    2) задимлюватися, задимитися, позадимлюватися; бути задимлюваним, задимленим, позадимлюваним и т. п.;
    3) (вдоволь, сов.) накоптитися, навудитися, (о мног.) понакопчуватися, понавуджуватися.
    * * *
    несов.; сов. - накопт`ить
    1) нако́пчувати, накопти́ти, -пчу́, -пти́ш; (мяса, рыбы диал.) наву́джувати, наву́дити, -джу, -диш
    2) (сов.: напустить копоти) накопти́ти; ( с угаром) начади́ти, -джу́, -ди́ш

    Русско-украинский словарь > накапчивать

  • 56 накатывать

    накатать
    I. 1) (дорогу колёсами) накочувати, накотити, (полозьями) натирати, натерти, утирати, утерти, протирати, протерти, (торить) торувати, уторовувати, уторувати, (о мног.) понакочувати, пона[пов,попро]тирати, повторовувати що. [Гладкий протерли шлях мужицькі сани (Франко)];
    2) (навивать) навивати, нави(ну)ти, накачувати, накачати, нагортати, нагорнути, (наматывать) намотувати, намотати, (о мног.) понавивати, понакачувати, понагортати, понамотувати що на що. [Навинув картину на качалку (Київ)];
    3) (чего: придавая округлённую, цилиндрич. форму) накачувати, накачати, (шариков из хлеба ещё) накручувати, накрутити, (сена) нагромаджувати, нагромадити, (о мног.) понакачувати, понакручувати, понагромаджувати чого;
    4) (чего: придавая гладкость, плоскость) накачувати, накачати; (о белье) накачувати, накачати, (на станке) намаґльовувати, намаґлювати; (о металлах) накачувати, накачати, навальцьовувати, навальцювати; (о шерсти) навалювати, наваляти и навалити, набити; (о мног.) понакачувати, понамаґльовувати, понавальцьовувати, понавалювати чого; б) (чего: навозить) навозити, навезти и навозити чого;
    6) (кого: навозить) накатувати, накатати, попокатати кого (кіньми). [Добре попокатав дітей (Богодух.)];
    7) (что: наделать во всю) накатувати, накатати, нашкварювати, нашкварити, начісувати, начесати що. [Накатав я йому листа довжелезного (Київ)]. Накатанный -
    1) накочений, натертий, у[про]тертий уторований, понакочуваний, пона[пов,попро]тираний, повторовуваний. -ная дорога - накочена и т. п. дорога, накочений (битий) и т. п. шлях. [Їхав добре накоченим шляхом (Грінч.)];
    2) навитий и навинутий, накачаний, нагорнутий и нагорнений, намотаний, понавиваний, понакочуваний, понагортаний, понамотуваний;
    3) накачаний, накручений, нагромаджений, понакачуваний, понакручуваний, понагромаджуваний;
    4) накачаний, намаґльований, навальцьований, наваляний, набитий, понакачуваний, понамаґльовуваний, понавальцьовуваний, понавалюваний;
    5) навезений;
    6) накатаний, нашкварений. -ться -
    1) накочуватися, накотитися, понакочуватися; бути накочуваним, накоченим, понакочуваним и т. п.;
    2) (покататься вдоволь) - а) (перекатываясь) накачуватися, накачатися; б) (ездя) накатуватися, накататися, (верхом, сов.) наїздитися верхи; (с горки на салазках) наспускатися з гори; (на коньках) набігатися на ковзана[я]х; (по льду) на(с)ковзатися, насовгатися (на льоду).
    II. Накатывать, накатить, накатнуть, действ. з. -
    1) что на что - накочувати, накотити, скочувати, скотити, (о мног.) понакочувати, поскочувати що на що. [Накотили хуру з дровами на терези, зважили (Богодух.). Скотили деревину на дроги (Чорвоногр.)];
    2) -вать, -тить, что, чего куда к чему - накочувати, накотити, (о мног.) понакочувати що, чого, куди, до чого. [Накотили каміння (Київщ.). Накотили діжок до льоху (Канівщ.)]. Накаченный -
    1) накочений, скочений, понакочуваний, поскочуваний;
    2) накочений, понакочуваний. -ться -
    1) накочуватися, накотитися, скочуватися, скотитися, пона[пос]кочуватися; бути накочуваним, накоченим, понакочуваним и т. п. [Колесо накотилося на пень (Брацл.)];
    2) (вином) - см. Накачиваться 2 (под Накачивать);
    3) (о плодах) см. Наливаться 2. II.. Накатывать, накатить, ср. з. -
    1) наїздити и наїжджати, наїхати, понаїздити и понаїжджати. [Наїхало до нас гостей багато, - відкіля їх стільки понаїздило? (Богодух.)];
    2) -ть и -ться (о грозе, туче) насувати(ся), насунути(ся); см. Надвигаться;
    3) (у хлыстов, сов.) насунути, наринути, налетіти на кого.
    * * *
    I несов.; сов. - накат`ать
    1) ( наезжать) нако́чувати, накоти́ти, -кочу́, -ко́тиш и мног. понако́чувати; ( укатывать дорогу) уторо́вувати, и торува́ти, уто́рувати, утира́ти, уте́рти (утру́, утре́ш)
    2) (наготавливать, катая) нака́чувати, накача́ти
    3) (рисунок, резьбу) спец. нака́тувати, наката́ти
    4) (навёртывать, наматывать, катаясь) нака́чувати, накача́ти
    5) ( наглаживать катком) нака́чувати, накача́ти
    6) (сов.: написать быстро) наката́ти
    II несов.; сов. - накат`ить
    1) (надвигать; катя, собирать) нако́чувати, накоти́ти, -кочу́, -коти́ш
    2) ( наезжать) наїжджа́ти и наїзди́ти, -їжджу́, -їзди́ш, наї́хати, -ї́ду, -ї́деш
    3) (перен.: внезапно появляться, возникать) насува́ти, насу́нути, насува́тися, насу́нутися
    4) (на кого - о чувстве, состоянии) нахо́дити, -дить, найти́, -йде и -йде́ (на кого), напада́ти, напа́сти, -паде (на кого, кого)

    на него ча́сто \накатывать тывает — безл. на ньо́го ча́сто находить (нападає)

    Русско-украинский словарь > накатывать

  • 57 накачивать

    накачать, накачнуть
    1) (насосом) помпувати що, напомповувати, напомпувати, насмоковувати, насмокувати, (редко, рус.) накачувати, накачати що, чого, (воздуха ещё, гал.) млинкувати що, намлинкувати чого, (о мног.) понапомповувати, понасмоковувати, понакачувати чого. [Машина помпує воду (Коцюб.). Напомпували (накачали) десять відер води (Київ)];
    2) -вать, чать кого чем - а) (вином) упоювати, упоїти, надудлювати, надудлити, (шутл.) напомповувати, напомпувати, (о мног.) повпоювати, понадудлювати, понапомповувати кого чим; б) (знаниями и т. п.) напихати, напхати кого чим, набивати, набити кому голову чим, (шутл.) напомповувати, напомпувати кого чим; срв. Напичкивать;
    3) -вать, -чать кого (на качелях) - нагойдувати, нагойдати, наколихувати, наколихати, (шутл.) навихати, (о мног.) понагойдувати кого (на гойдал[н]ці);
    4) -вать, -чнуть кого, что на что - нахитувати, нахитнути, нагойдувати, нагойднути кого, що на що. Накачанный -
    1) напомпований, насмокований, накачаний, намлинкований, понапомповуваний, понасмоковуваний, понакачуваний;
    2) упоєний, надудлений, повпоюваний, понадудлюваний; напханий, напомнований чим;
    3) нагойданий, наколиханий, навиханий, понагойдуваний. -ться -
    1) помпуватися, напомповуватися, напомпуватися, понапомповуватися; бути напомповуваним, напомпованим, понапомповуваним и т. п. [Юрма дедалі напомповувалася власними вигадками (Коцюб.)];
    2) (напиваться) упиватися, упитися, напиватися, напитися, надудлюватися, надудлитися, (шутл.) напомповуватися, напомпуватися, (о мног.) пов[пона]пиватися, понадудлюватися, понапомповуватися; срв. Напиваться 2;
    3) на кого - нахитуватися, нахитнутися, нагойдуватися, нагойднутися на кого;
    4) (вдоволь) нахитуватися, нахитатися, нахилитатися, нахилятися, наколих[в]атися, накиватися, нахибатися; (на качелях) нагойдуватися, нагойдатися, наколихуватися, наколихатися, (шутл.) навихатися; (о мног.) понагойдуватися и т. п. [Нагойдалися добре на гойдалці (Брацл.)].
    * * *
    несов.; сов. - накач`ать
    1) нака́чувати, накача́ти

    не́ было печа́ли [так] че́рти \накачивать ча́ли — погов. не ма́ла ба́ба кло́поту, [та] купила порося́; не було́ кло́поту, так чорт нада́в

    2) ( поить) напува́ти и напо́ювати, напої́ти; наду́длювати, наду́длити
    3) (кого - перен.: разъяснять, убеждать) утовкма́чувати, утовкма́чити, утокма́чувати, утокмачити (кому)

    Русско-украинский словарь > накачивать

  • 58 накачиваться

    несов.; сов. - накач`аться
    1) (сов.: вдоволь покачаться) нагойдатися, наколихатися
    2) ( напиваться) напива́тися, напи́тися; наду́длюватися, наду́длитися, нали́гуватися, налига́тися; ( допьяна) нали́зуватися; нализа́тися
    3) страд. несов. нака́чуватися; напо́юватися

    Русско-украинский словарь > накачиваться

  • 59 накашиваться

    несов.; сов. - накос`иться
    1) (сов.: покосить вдоволь) накоси́тися, -кошу́ся, -ко́сишся, покоси́ти
    2) страд. несов. нако́шуватися, -шу́ється

    Русско-украинский словарь > накашиваться

  • 60 наклеивать

    наклеить наклеювати, наклеїти, (налеплять) наліплювати, наліпити, (о мног. или во мн. местах) понаклеювати, поналіплювати що, чого. -ить нос кому - утерти (наставити, приправити) носа кому; (при сватанье) гарбуза піднести (дати) кому. Наклеенный - наклеєний, наліплений, понаклеюваний, поналіплюваний. [Лист з наліпленими поштовими марками (Крим.)]. -ться -
    1) наклеюватися, наклеїтися, понаклеюватися; бути наклеюваним, наклеєним, понаклеюваним и т. п.;
    2) (вдоволь, сов.) наклеїтися, попоклеїти (досхочу), (о мног.) понаклеюватися.
    * * *
    несов.; сов. - накл`еить
    накле́ювати, накле́їти и мног. понакле́ювати, налі́плювати и наліпля́ти, наліпи́ти, и мног. поналі́плювати и поналіпля́ти

    Русско-украинский словарь > наклеивать

Страницы

См. также в других словарях:

  • вдоволь — вдоволь …   Орфографический словарь-справочник

  • вдоволь — Вволю (вволюшку), всласть, досыта, до отвала, по душе, сколько угодно. Этого нам не занимать стать; сколько хочешь, столько просишь. Наесться и напиться досыта. В помоях по уши до сыта накупалась... Крыл. Ср …   Словарь синонимов

  • ВДОВОЛЬ — ВДОВОЛЬ, нареч. (разг.). 1. До полного удовлетворения. Вдоволь наелся. 2. в знач. сказуемого. В изобилии, вполне достаточно. У нас всего вдоволь. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • ВДОВОЛЬ — ВДОВОЛЬ, вдовол нареч. вволю, сколько хочешь, доволи, довольно, досыть, вдосыть, достаточно, много, обильно; ·противоп. мало, вомало, вобрез, бедно, скудно, недостаточно. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 …   Толковый словарь Даля

  • вдоволь —     ВДОВОЛЬ, вволю, всласть, досыта, разг. сниж. вдосталь …   Словарь-тезаурус синонимов русской речи

  • ВДОВОЛЬ — ВДОВОЛЬ, нареч. До полного удовлетворения, вполне достаточно. В доме всего в. В. посмеялись. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • вдоволь — • вдоволь, вдосталь, вволю, всласть, досыта Стр. 0075 Стр. 0076 Стр. 0077 Стр. 0078 …   Новый объяснительный словарь синонимов русского языка

  • ВДОВОЛЬ — Не вдоволь кому. Кар. (Ленингр.). Не доволен. СРГК 1, 168 …   Большой словарь русских поговорок

  • вдоволь — вдо/воль, нареч. Вдоволь наотдыхался …   Слитно. Раздельно. Через дефис.

  • вдоволь —   вдо/воль   Хочется вдоволь наесться …   Правописание трудных наречий

  • вдоволь помечтавший — прил., кол во синонимов: 1 • намечтавшийся (1) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»