-
1 вверять
вверить звіряти, звірити, повіряти, повірити, доручати, доручити, приручати, приручити, довіряти, довірити. [Ти мене покидаєш, кому-ж мене приручаєш? (Метл.). Честь свою і долю звіряти комусь (Грінч.)].* * *несов.; сов. - вв`еритьзвіря́ти и зві́рювати, зві́рити, ввіря́ти, вві́рити, довіря́ти, дові́рити, доруча́ти, доручи́ти; повіря́ти, пові́рити -
2 вверить
см. вверять -
3 вверяться
ввериться1) (как страд. зал. к вверять) приручатися, приручитися; звірятися, звіритися, повірятися, повіритися, доручатися, доручитися. [Справа приручається (звіряється) певній людині];2) (полагаться на кого) здаватися, здатися на кого, покладатися, покластися на кого, упевнятися, упевнитися на кого, увірятися, увіритися кому, звірятися, звіритися на кого. [Жінці не ввіряйся. (Ном.). Не впевняйся на лейстрових дуже (Кул.). Не здавайсь на мене (Метл.)].* * *несов.; сов. - вв`еритьсязвіря́тися и зві́рюватися, зві́ритися, ввіря́тися, вві́ритися, довіря́тися, дові́ритися, поклада́тися, покла́стися
См. также в других словарях:
вверять — Вручать, доверять, предавать, поручать, препоручать, возлагать, навязывать, налагать; уполномочивать. Вверенное вам (директору) учебное заведение. Отдавать на сохранение. Я на него оставил всю квартиру. ... Ср. вручать, поручать... Словарь… … Словарь синонимов
ВВЕРЯТЬ — ВВЕРЯТЬ, вверить что кому; доверять, поверять; полагаясь на кого, веря ему, отдавать что на сохранение, в распоряженье; ся, вверять кому самого себя, состояние свое, мысли, чувства; полагаться на кого либо, иметь к кому полную доверенность; |… … Толковый словарь Даля
ВВЕРЯТЬ — ВВЕРЯТЬ, вверяю, вверяешь (книжн.). несовер. к вверить. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
вверять — ВВЕРИТЬ, рю, ришь; ренный; сов., кого что кому (книжн.). Поручить, доверив. В. свою судьбу кому н. Вверенное ему учреждение (то, к рым он руководит). Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
Вверять — несов. перех. 1. Поручать заботам, отдавать в чьё либо распоряжение, основываясь на доверии. 2. Сообщать, поверять тайну. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
вверять — ввер ять, яю, яет … Русский орфографический словарь
вверять — ‘снимать с себя обязанность и перекладывать ее на другого’ Syn: возлагать, поручать, доверять, поручать попечению, препоручать (приподн.) … Тезаурус русской деловой лексики
вверять — см. Вверить … Энциклопедический словарь
вверять — см. вверить; я/ю, я/ешь; нсв … Словарь многих выражений
вверять(ся) — в/вер/я/ть(ся) … Морфемно-орфографический словарь
доверять — См. верить … Словарь синонимов
