-
1 ватага
1) ватага, гурт (ум. гурток), купа, (стая) зграя; (только о стаде) отара, шматок;2) (артель) артіль (р. -іли), ватага (рибальська, то-що); валка (чумацька).* * * -
2 партия
1) партія, сторона, (гал. устар.) сторонництво. [Комуністична партія];2) (отряд военный) загін (-гону), відділ (-лу), (навербованный) затяг (-гу). [А козаки тимчасом сунули з України повагом, свої загони до купи скликаючи (Куліш). Ой, де-ж твої, пане Саво, битії таляри, що їх набрав на Вкраїні, водячи затяги]; (группа) ватага, гурт, валка, батова, батівня, бурса, бурта, банда, (о чумаках) ходка. [Аж онде яка батова од шинку йде (Канів. п.). Чимала бурса (бурта) косарів пішла, - чи не на Дін? (Полт. г.). Яка-ж ватага розбишак (Котл.). Женуть гуртами християн у колізей (Шевч.). Валка новобранців (М. Левицьк.). Чумацька валка (Коцюб.). Ходка чумаків (М. Вовч.)]; см. Отряд;3) торг. - партія, гурт;4) (об игре, игроках) партія, (диал.) грайка. [Ходіть до мене на грайку];5) муз. - партія. [Басова партія];6) (о брачной партии) партія, пара.* * *I п`артияполит.па́ртіяII(группа; в музыке, игре) па́ртія; ( группа) гру́па -
3 артель
артіль (р. -іли); а. рыбаков - ватага, тахва; а. землекопов - грабарка. Артелью - громадно, артіллю.* * *арті́ль, -лі -
4 банда
банда, ватага, зграя. Разбойничья -да - розбійство.* * *ба́нда, вата́га, згра́я -
5 бражка
бра́жка; брага; жарг. ша́йка п'яниць, хуліганська ватага -
6 дружина
1) (рабочая, рыболовная и т. п.) товариство, артіль (р. артіли), гурт;2) (княжья в старину) дружина. [Гуляє Оліг віщий, гуляє дружина (Рудан.)]; (воен. отряд) загін (р. загону), ватага, затяг (р. -гу).* * *1) дружи́насанита́рная \дружина — саніта́рна дружина
2) ист., воен. дружи́на3) ( артель) диал. вата́га, дружи́на -
7 замаскировывать
замаскировать замасковувати, замаскувати; (залицовывать) заличковувати, заличкувати що; (личиной) замашкаровувати, замашкарувати. [Правда, їй сьогодні пощастило замаскувати перед Лаговським свою ображену жіночу амбіцію (Крим.). Заличкувать нікчемність свою (Тесл.). Заличкувати свій ляк (Мова)]. Замаскированный - замаскований; заличкований; (маской-личиной) замашкарований. [В покої вшелепалась ватага замашкарованих волоцюг-розбишак (Н.-Лев.)].* * *несов.; сов. - замаскиров`атьзамаско́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш, замаскува́ти -
8 мелкий
1) (некрупный) дрібний, (усеч. форма им.-вин. п. м. р. дрібен), дрібненький; (малый, небольшой) малий, невеликий, невеличкий, (незначительный) незначний. [На сухому високому лобі набігали густі дрібні зморшки (Н.-Лев.). Безупинне спадання дрібних крапель (дощу) (Коцюб.). Дрібні речі у кошик поклала (Звягельщ.). Дрібні війни (Л. Укр.). Дрібні події (Крим.)]. -кие владенья - дрібні (малі) добра. -кие деньги - см. Мелочь 3. -кий дождь - дрібний (дрібен, дрібненький) дощ (-щу). [І шумить, і гуде, дрібен дощик іде (Пісня)]. -кие долги - дрібні борги (-гів). -кая душонка - мізерна, дрібна душиця. -кое зерно - дрібне (заміркувате) зерно. [Заміркувата пшениця (Київщ.)]. -кий кредит - дрібний кредит (-ту). -кий кусок - дрібний шматок (-тка). На -кие куски, кусочки (разбить что) - на дрізки (диал. на друзки), на дрізочки, на дріб'язки, на дріб'язок, на дробину (розбити, потрощити що). -кий лес - см. Мелколесье. -кие листья - дрібне листя, дрібний лист (-ту). - кая монета - см. Монета. -кие деньги - дрібні гроші (-шей и -шів), дрібняки (-ків), дробина. -кий песок, порошок - дрібний пісок (-ску), дрібний порошок (-шку). -кая печать, -кое письмо, -кий шрифт - дрібний друк (-ку), дрібне письмо (писання), дрібний шрифт (-ту). -кие расходы - дрібні витрати. -кий сахар - дрібний цукор (-кру), цукор-сипець (-пцю). -ким смехом (смешком) - дрібним сміхом, дрібненько. [Сміялася м'яким, дрібним сміхом (Черкас.). Дрібненько зареготалась (Н.-Лев.)]. -кие шаги - дрібна хода, дрібні кроки (-ків). [Гнідко пішов дрібною ходою (Мирний)]. -кими шажками - видрібцем, дрібно, дрібненько. [Видрібцем виступати (Сл. Гр.). Ступає дрібненько (Хведорович)]. -кая птица, соб. - дрібні пташки, дрібне птаство, дробина, дріб (р. дробу). -кий скот - дрібна худоба (скотина), дрібний товар (-ру), дріб'язок (-зку). [В мене овець ватага, а дійнику без ліку, а дріб'язку як піску (Лавр.)]. -кая буржуазия - дрібна буржуазія. -кий дворянин - см. Мелкопоместный дворянин. -кое дворянство - дрібне дворянство, дрібна шляхта. -кие людишки - дрібні людці (-ців), низота, дрібнота; срв. Мелкота 3. -кий (малорослый) народ - дрібний народ (люд) (-ду). -кая публика - мізерна (дрібна), невисока публіка. -кий служащий, чиновник - дрібний службовець, урядовець (-вця). -кий собственник - дрібний власник. -кий бес - чорт з дрібніших. Рассыпаться -ким бесом перед кем - підсипатися до кого; срв. Подольщаться;2) (неглубокий) - а) (о воде) мілкий, низький, (гал.) плиткий. [Капітан Уоллей вів судно мілкою водою (Кінець Неволі). Тут вода низька (Звин.). Вода мала кудись розлитися, тому він сподівався найти тут плиткі місця (Маков.)]. -кая река - мілка ріка. В этом месте море -ко - в цьому місці море мілке; б) (о посуде, судне) неглибокий, плескатий, мілкий, (гал.) плиткий. -ная тарелка - плеската (мілка, плитка) тарілка.* * *1) ( некрупный) дрібний, дрібча́стий2) (неглубокий) мілки́й -
9 начальствовать
1) над кем, над чем, где (управлять) - керувати ким, чим, правити ким, чим, де, порядкувати, правувати, старшинувати, урядувати, стояти над ким, над чим, де, орудувати чим, (не только верховодить) верховодити ким, чим и над ким, над чим, де, (командовать) командувати ким, чим, (предводительствовать) отаманувати над ким, (быть во главе) бути на чолі кого, чого, (властвовать) панувати над ким. [Нашою округою керував тоді Волинець (Брацл.). Озаріф, що старшинував над ними, зрікся свого ймення (Л. Укр.). Хто більше з нас їстиме, так той над нами буде старшинувать (Рудч.). Вони в класі старшинують і їм ніхто нічого, бо кожен боїться (Свидн.). Ватага ваша велика, а чи розумний хто стоїть над вами? (Звив;). Нема Січи, пропав і той, хто всім верховодив (Шевч.). Коли я змій, а ти прозмій, так ти над нами будеш верховодить (Рудч.). Отаманує наша панночка над дівчатами (Квітка)]. -вать над войском - командувати військом;2) (быть начальником) начальникувати, головувати, старшинувати, урядувати, бути начальником, (за начальника) и т. п.; срв. Начальник. [Вже другий рік старшиною, а начальникувати не навчився (Грінч.)].* * *( быть старшим) старшинува́ти, -ную, -нуєш, старшувати, -шую, -шуєш (над ким-чим); ( руководить) керувати, -рую, -руєш (ким-чим) -
10 отряд
1) см. Отряжанье:2) загін (-гону), ватага, реймент, батова. -ряд навербованного войска - затяг. -ряд татарской конницы для набега, разъезда в степи - чамбул. -ряд сторожевой - чата. -ряд летучий - летучий загін. -ряд санитарный - відділ санітарний. -ряд военных судов - ескадра. Навербовать -ряд - затягти затяг.* * *1) загі́н, -го́ну, ви́права2) зоол. ряд, -у -
11 полчище
військо; ватага, юрма. Полчища, мн. - великі юрми війська, велика сила війська, потуги.* * *1) по́лчище; по́лчища мн. по́лчища, -чищ2) (перен.: несметное количество) юрба́, ю́рма́, згра́я, на́товп, сто́вписько, сто́впище -
12 прикреплять
прикрепить прикріпляти, прикріпити, примоцьовувати, примоцювати, (цепью, верёвкой) припинати, припнути и прип'ясти, присилювати, присилити що до чого чим. [Примоцюй чересло до граділя (Липовеч.). Не можу вийти я відціль… мов хто припнув до цеї хати залізним ланцюгом (Тобіл.). Ватага позчіпляла тепер сі плоти вужевками і передній пліт присилила сильно до берега (Маков.)]. Прикреплённый - прикріплений, примоцьований, припнутий и прип'ятий, присилений до чого.* * *несов.; сов. - прикреп`итьприкрі́плювати и прикріпля́ти, прикріпи́ти -
13 шайка
-
14 Плестися
и Плесться1) плестися, витися по чому, обвиватися круг чого. [Як густо сей личак плівся. Хміль в'ється по тичині];2) (брести, итти медленно) плестися, плентатися, бре[и]сти, волоктися, шкандибати, тягтися, чвалати, чвалювати, чимчикувати, човпти, тюпати, тіпатися, чалапати, цьохати, телепатися, тюпорити, плуганитися, теліжитися, с[ц]урганитися, сундачитися, лестатися. [Грицько плівся ззаду. Втомлені коні ледве пленталися (Грінч.). І в одній свитині іде Катря шкандибає (Шевч.). До діла від думок далеко ще чвалати (Самійл.). Пішки по болоті чвалює (Франко). Стомлена ватага з заробітків чимчикує (Манж.). Човпе старий селом (Драг.). Коні тюпають собі помалу]. Дело кой-как плетётся - справа йде помаленьку, діло робиться аби-як (потихеньку). -
15 Понурно
похнюплено, похило. [У тій куряві похило стомлена ватага з заробітків чимчикує (Манж.)].
См. также в других словарях:
ВАТАГА — жен. дружная толпа, шайка, артель; временное или случайное товарищество, для работ, для понутья и пр. Разбойничья ватага. Ватага бурлаков. За ватагу нищих одного богача не выменяешь. По ватаге атаман, по овцам пастух. В кулачных боях, играх,… … Толковый словарь Даля
ватага — См. стадо … Словарь синонимов
ВАТАГА — (тат.). Толпа. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. ВАТАГА тат. Толпа. Объяснение 25000 иностранных слов, вошедших в употребление в русский язык, с означением их корней. Михельсон А.Д., 1865 … Словарь иностранных слов русского языка
ВАТАГА — ВАТАГА, ватаги, жен. 1. Толпа, шайка. Итти целой ватагой (разг.). 2. Артель, преим. рыбачья (обл.). 3. У казаков походный строй колонной (ист.). Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
ВАТАГА — ВАТАГА, и, жен. 1. Шумная толпа, сборище (разг.). В. ребятишек. 2. Рыболовецкая артель (обл.). | прил. ватажный, ая, ое (ко 2 знач.). Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
ВАТАГА — (Gang, band, horde) артель рыбаков на Волге, Днепре, в Каспийском и Черном морях, а также пристанище рыбаков. Самойлов К. И. Морской словарь. М. Л.: Государственное Военно морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941 … Морской словарь
Ватага — Ватага слово татарского происхождения, обозначало: Артель из людей, собравшихся для какого либо общего дела или промысла; временное товарищество для работ, попутчиков и пр. На Волге и на Каспийском море так называли места ловли рыбы, места… … Википедия
ВАТАГА — От начала и до конца идея создания группы Ватага принадлежала Юрию Мухину. В 1996 году в московском районе Коньково Ватага собралась с силами. К лидеру Ю. Мухину (гитара) присоединились Олег Рогов (вокал), Константин Савельевских (бас, позднее… … Русский рок. Малая энциклопедия
ВАТАГА — временное или случайное товарищество для выполнения тех или иных работ, дружная толпа (В.И. Даль), обычно состоявшая из людей сомнительного свойства разбойничья ватага, ватага бурлаков или нищих. Источник: Энциклопедия Русская цивилизация … Русская история
ватага — гурьба, стая; шайка , укр. ватага – то же, др. русск. ватага шатер , грам. 1234 – 1304 гг.; Ипатьевск. летоп. под 1184 и 1190 гг.; см. Корш, AfslPh 9, 659. Заимствиз др. чув. *våtaɣ, *uotaɣ, др. тюрк. otaɣ палатка, комната, семья , тур. odak,… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
Ватага — [Польское слово вата (wata) означает рыболовную сеть, не слишком длинную и не слишком широкую, концы которой прикрепляют к двум палкам, держась за эти палки, рыбаки бродят по воде. Слово ватага в актах Северо западного края и Царства Польского не … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
