-
121 decoupling
n1) порушення зв'язку; розв'язання, розв'язка, розчеплення, роз'єднання2) cпeц. декаплінг, ефект декаплінга; ослаблення сейсмічного ефекту ядерного вибуху -
122 demigauntlet
n; мед. -
123 dhoti
n; діал.дхоті, пов'язка на стегнах -
124 eye-patch
-
125 eyeshade
n1) мeд. очний бинт, очна пов'язка2) ( зелений) козирок для захисту очей від різкого світла3) = eye shadow -
126 faggot
1. n1) оберемок хмизу; пучок лозняку (пруття); фашина2) розм. в'язка, пучок3) іст. спалення на багатті (єретиків)4) запечена печінка5) пучка (щіпка) прянощів6) розм. нечепура, замазура, нетіпаха7) підставна особа8) тех. пакет (заліза)2. v1) зв'язувати хмиз в оберемки2) тех. з'єднувати метал у пакети3) іст. спалювати на багатті4) робити мережку* * *I = fagot II = fagot III = fagot -
127 fagot
див. faggot* * *I = faggot1; n1) в'язанка хмизу; фашина; в'язка, пучок2) icт. спалення на багатті ( єретиків)3) запечена е приправлена січена печінка; aмep. фрикаделька5) тих. пакет ( заліза)II = faggot2; v1) зв'язувати хмиз у в'язанки; тex. з'єднувати метал у пакети2) icт. спалювати на багаттіIII = faggot3; n; сл.педераст; мерзенна баба; мерзенний тип ( часто old fagot) -
128 field
1. n1) поле; лука, луг2) великий простір3) ділянка; майдан (призначений для чогось)flying field — льотне поле; аеродром
4) спорт. майданчик5) збірн., спорт. гравці, учасники змагання6) геол. родовище7) поле боюin the field — у діючій армії, у польових умовах
8) галузь, поле (сфера) діяльності9) мист. фон, ґрунт (картини)10) гладка сторона монетиfield bean — бот. кінський біб
field bindweed — бот. польова берізка
field brooder — курник, польовий брудер
field dodder — бот. повитиця
field pea — бот. польовий горох
field service — а) служба у діючій армії; б) обслуговування військ
out in left field — амер. несповна розуму
to leave smb. a clear field — надати кому-н. свободу дій
2. v1) приймати м'яч (крикет)2) сушити просто неба (зерно тощо)3) закладатися, піти на парі* * *I [fiːld] n1) поле, луг; великий простір2) майданчик, площадка, ділянка ( для якої-небудь мети); спортивний майданчик; cпopт. гравці, учасники змагання3) гeoл. родовище4) поле бою, поле битви; битва, бій; вiйcьк. район розгортання5) галузь, сфера діяльності6) cпeц. поле, областьfield of definition — мaт. область визначення
7) гepaльд. поле щита8) миcт. фон, ґрунт ( картини)10) тб. кадрII [fiːld] a1) польовий; field crop c-г. польова культура; який здійснюється у польових умовах; периферійний, який працює на периферії2) виїзний; роз'їзний3) вiйcьк. ( військово-) польовий4) cпopт. який відноситься до легкої атлетикиIII [fiːld] v1) приймати м'яч ( крикет)3) виставляти, висувати ( кандидатуру); робити ставку ( на коня); битися об заклад4) відповідати без підготовки, експромтом5) cпopт. випустити на поле, виставити ( гравців)
См. также в других словарях:
зав'язка — I зав язка и, ж. Початок, основа, вихідний пункт, момент чого небудь. || Епізод, яким починається розвиток сюжету в творі; прот. розв язка. II з ав язка и, ж. Те, чим зав язують що небудь (мотузок, стрічка, вірьовка і т. ін.) … Український тлумачний словник
перев'язка — I перев язка и, ж. 1) Дія за знач. перев язати, перев язувати. 2) Те, чим перев язано що небудь. || перен. Те, що охоплює, ніби перев язуючи, що небудь; смуга навколо чогось. 3) Те саме, що перев яз. 4) Пов язка, накладена на хворе місце, рану і… … Український тлумачний словник
прив'язка — іменник жіночого роду зав язка прив язка іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
зв'язка — кы, ж. Вр. Зв язка (капиця). Ремін, што зв язує держак з быльцьом в ціпах, називат ся зв язка або капиця … Словник лемківскої говірки
в'язка — и, ж. 1) Зв язані, скріплені мотузкою і т. ін. або нанизані на неї які небудь однорідні предмети. 2) діал. Зав язка. 3) мат. Сім я ліній або поверхонь, яка лінійно залежить від двох параметрів. 4) муз. Горизонтальна риска (ребро), що зв язує… … Український тлумачний словник
зв'язка — и, ж. 1) Зв язані, скріплені мотузкою і т. ін. або нанизані на неї які небудь однорідні предмети; в язка. || розм. Які небудь речі, зібрані та зв язані у вузол, пакунок; клунок. || перен. •• Логі/чні зв я/зки засоби, за допомогою яких з одних… … Український тлумачний словник
прив'язка — и, ж. Те саме, що зав язка … Український тлумачний словник
розв'язка — и, ж. 1) Кінець, завершення чого небудь. || Епізод, яким завершується розвиток сюжету в творі; прот. зав язка. 2) Розгадка чого небудь (кросворда, ребуса, загадки і т. ін.). 3) спец. Споруда на перехресті головних шляхів, призначена для… … Український тлумачний словник
ув'язка — и, ж., діал. Зав язка … Український тлумачний словник
зав'язка — іменник жіночого роду те, чим зв язують зав язка іменник жіночого роду початок … Орфографічний словник української мови
підв'язка — іменник жіночого роду стрічка підв язка іменник жіночого роду підв язування … Орфографічний словник української мови