-
81 проболеть
* * *I совер. (пробыть больным в течение какого-либо времени) прахварэць II совер. (о какой-либо части тела, органе) прабалець -
82 проглядеть
прагледзець; праглядзець* * *совер. разг.1) прагледзець2) (не заметить) праглядзець, недагледзець -
83 продрать
совер. разг.продрать глаза прост.
— прадраць (прадзерці) вочы -
84 проплакать
-
85 просмотреть
прагледзець; праглядзець* * *совер.2) (пропустить) прапусціць, прагледзець, недагледзець, не заўважыць -
86 протереть
прашараваць; прашмараваць* * *совер.— даць наганяй, прабраць -
87 прямо
нареч.1) прама2) (непосредственно) проста, непасрэдна3) (откровенно) проста, адкрыта, шчыра— будзем гаварыць проста (адкрыта, шчыра)4) (в знач. усилительного слова: истинно, подлинно, действительно) проста, проста-такі -
88 пустить
пусціць; пусьціць* * *совер.пустить в отпуск разг.
— пусціць у водпуск2) (бросить) пусціць, кінуцьпустить кровь мед.
— пусціць кроўпустить по миру уст.
— пусціць з торбамі -
89 пыль
* * * -
90 пялить
несовер. прост. распінаць(напяливать) напінаць, нацягваць -
91 разбежаться
разбегчыся; разьбегчыся* * *совер.2) (бежать, увеличивая скорость) разбегчыся, разагнацца -
92 разгореться
-
93 раскрыть
адплюшчыць; выкрыць; павырываць; парасчыняць; разгарнуць; разявіць; раскрыць; расплюшчыць; расчыніць* * *совер. -
94 рубить
пляжыць; сячы; цяць* * *несовер.1) сячылес рубят — щепки летят погов.
— лес сякуць — трэскі ляцяць -
95 рыбий
-
96 рысий
рысьи глаза перен.
— рысіныя вочы -
97 рыскать
гайсаць; гойсаць; рыскаць* * *несовер.(лазить, ходить, ездить, бегать в поисках кого-чего-либо — о людях) разг. гойсаць, бегаць2) (искать, в том числе и глазами) разг. шнарыць, шнырыць, шныпарыць(перебегать с одного предмета на другой, высматривая что-либо — о глазах) бегаць, шнарыць, шныпарыць, шнырыць— шнарыць (шнырыць, шныпарыць) вачамі— вочы паставога бегалі (шнарылі, шнырылі, шныпарылі) па наведвальніку -
98 светиться
запрамяніцца; мігцець; прамянець; свяціцца; сьвяціцца* * *1) свяціцца2) (виднеться) відаць, віднецца -
99 свой
наскі; свой- не свой* * *свои (родственники, близкие люди)
— сваена своих двоих шутл.
— на сваіх на дваіх— як душа жадае, са здавальненнемсвоя рука владыка погов.
— свая рука ўладыка -
100 серый
См. также в других словарях:
Сипаков, Иван Данилович — Янка Сипаков, наст. Иван Данилович Сипаков (Янка (Іван Данілавіч) Сіпакоў; 15 января 1936(19360115), д. Зубревичи (Зубрэвічы) Оршанский район Витебской области 10 марта 2011[1], Минск) белорусский поэт, прозаик, переводчик и… … Википедия
Полесский язык — Полесский (микро)язык (западнополесский, ятвяжский; самоназвания: заходышнополiська лытырацька волода «западнополесский литературный язык[1]», полiська волода «полесский язык», русынсько полiська волода «русинско полесский язык», jiтвjежа волода… … Википедия
Дмитрий Войтюшкевич — Зьміцер Вайцюшкевіч … Википедия
Карамазов, Виктор Филимонович — В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Карамазов. Виктор Филимонович Карамазов белор. Віктар Філімонавіч Карамазаў Дата рождения: 27 июня 1934(1934 06 27) (78 лет) … Википедия
Белорусские песняры — Белорусские песняры … Википедия
мрутати — прымружваць, мігаць (пра вочы) … Старабеларускі лексікон