Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

быстро

  • 21 вскакивать

    вскочить и вскокнуть (на что и с чего) зіскакувати, зіскочити, скочити [Скочив на коня], схоплюватися, схопитися [Схопився з лави. Схопивсь на коня. Посхоплювалися й кинулися бігти], зриватися, зірватися, порватися [Порвалася Ганнуся з місця. Зірвавсь на рівні ноги], спасти, впасти (на коня), допасти (коня); (во что) вскакувати, вскочити [Вскочив у біду], вганятися, увігнатися, угнатися [За втікачами він угнавсь у мури, і ворітьми його заперто зараз], цибати, цибнути [Цибнув у льох], (поспешно) шурхнути, -ся. [Шурхнула, як пліточка, в першу дірку (Мир.)]; (со сна) кинутися; (о прыщах, чирьях) - сов. вискочити, нарядитися. [На щоці чиряк нарядивсь].
    * * *
    несов.; сов. - вскоч`ить
    1) (на что-л.) виска́кувати, вискочити и мног. повиска́кувати, спли́гувати, сплигну́ти, скака́ти, ско́чити и скакну́ти, стриба́ти, стри́бну́ти, вихо́плюватися, ви́хопитися и мног. повихо́плюватися
    2) (во что-л.) уска́кувати, уско́чити и мног. повска́кувати, скака́ти, ско́чити и скакну́ти, стриба́ти, стрибну́ти; уплигувати, уплигну́ти
    3) ( быстро вставать) схо́плюватися, схопи́тися, підхо́плюватися підхопи́тися, зіска́кувати, зіско́чити, підкида́тися, підки́нутися, сов. ско́чити
    4) ( о прыще) вискакувати, ви́скочити; набіга́ти, набі́гти

    Русско-украинский словарь > вскакивать

  • 22 вторгаться

    вторгнуться вдиратися, вдертися, впиратися, впертися; (в жизнь, в дела чьи) - втручатися, утрутитися, втискатися, втиснутися; быстро вторгаться (в страну) - вганятися, увігнатися (до якоїсь країни), чинити (вчинити) забіг(и).
    * * *
    несов.; сов. - вт`оргнуться
    удира́тися, уде́ртися, вторга́тися, вто́ргнутися; ( вмешиваться) втруча́тися, втру́титися; (глубоко вдаваться, врезаться) уганя́тися и уго́нитися, угна́тися и увігна́тися

    Русско-украинский словарь > вторгаться

  • 23 выдёргивать

    -ся, выдергать, -ся и выдернуть, -ся виривати, -ся, вирвати, -ся, висмикати, -ся, висмикнути, -ся, вискубати, -ся, вискубти, -ся, микати, вимикати. [Вирвати зуб. Висмикнути нитку. Ячмінь такий маленький, що косою не зачепиш,- доводиться микати]. Быстро выдёргивать, выдернуть - вишморгувати, вишморгнути. В-ать нитки из ткани - висотувати, висотати, вистріпувати, вистріпати, виторочувати, виторочити, висмикати, висмикати. [Висотала намітку (канву). Виторочила рушник, тепер можна торочки в'язати. Тут підрубиться, а з цього боку висотається,- будуть торочки]. В-ать льон, коноплю - брати, побрати, вибрати. Выдерганный - висмиканий, вимиканий, висотаний, вискубаний. Выдернутый - вирваний (напр. зуб), витягнений, витягнутий, висмикнутий, вискубнутий.
    * * *
    несов.; сов. - в`ыдернуть и в`ыдергать
    висми́кувати и висмика́ти, висмикати и висмикнути и мног. повисми́кувати и повисмика́ти; ( вырывать) вирива́ти, ви́рвати и мног. повирива́ти; ( вытягивать) витяга́ти и витя́гувати, ви́тягти и ви́тягнути и мног. повитяга́ти и повитя́гувати; (лён, коноплю) вибира́ти, ви́брати и мног. повибира́ти

    Русско-украинский словарь > выдёргивать

  • 24 вылетать

    вылететь вилітати, вилетіти, вилинути (мног. - повилітати, повилинати); прискати, приснути. [Приснув сніг із-під копит]. Вылететь у кого из головы - вилетіти з голови, відлетіти кому. [І обід йому відлетів (Свидн.)]. -ать роем - вироюватися, вироїтися.
    * * *
    несов.; сов. - в`ылететь
    виліта́ти, ви́летіти и мног. повиліта́ти; сов. ви́линути; (сов.: быстро выехать) ви́мчати

    Русско-украинский словарь > вылетать

  • 25 выпивать

    выпить
    1) випивати, випити; (с жадностью) видудлювати, видудлити, вижлу[о]ктати, спивати, спити (іспити). [Запале насіння, коріння пускає і силу чужую без жалю спиває]; (часть) надпивати, надпити;
    2) (о хмельном) випивати, випити, чаркати, чаркуватися, чарчину вкинути, хилити, вихиляти, хильнути, вихилити, кубрячити, торкати, торкнути, клюкати, смикати, смикнути, хлебеснути, укутати; (сразу, очень быстро) черкнути, дмухнути, видмухнути, хильцем ковтнути. Выпивать много (шутливо) - палю забивати. Выпить следует - по чарці треба. Выпить по случаю чего - покропити що, запити могоричі. Выпить в заключение - на потуху; (на дорогу) випити на коні, гладити дорогу; (за чьё здоровье, счастье) пити до кого, перепивати кого. Выпить лишнее - перебрати через край, добре перехилити. Есть постоянные случаи выпить - (шутл.) нашим усе чарчина ворочається. Любить выпить - (шутл.) не проливати, частенько до скляного бога прикладатися;
    3) выпивать (иметь привычку) - запиватися, у горілку вкидатися, заживати чарку, не розминатися з чаркою, закидати, хилити чарку, куликати. Быть выпивши - бути на підпитку, на підпитках, бути підпилим, підпитим, під чаркою, підчарченим, підп'яним; у голові було, у голові джмелі гули.
    * * *
    несов.; сов. - в`ыпить
    1) випива́ти, ви́пити и мног. повипива́ти
    2) (несов.: иметь склонность к спиртным напиткам) випива́ти; чаркува́ти

    Русско-украинский словарь > выпивать

  • 26 выскакивать

    выскочить, выскокнуть
    1) вистрибувати, вистрибати, вистрибнути, вискакувати, вискочити, виска[і]кнути, виплигувати, виплигнути, цибати, вицибнути, вигулькнути;
    2) вихоплюватися, вихопитися, вихвачуватися, вихвачатися, вихватитися, вирватися. [Вихопився з хати в чому сидів. Поперед війська не вихвичайсь. Не виривайся з своїм словом - сиди тихо];
    3) выскочить в - вилізти на, вискікнути в. [Пособив йому вилізти на старшину (вискікнути в старшини)];
    4) -ить на теле - нарядитися. Як що-небудь нарядиться зверха на тілі, то це називається чиряк].
    * * *
    I несов.; сов. - в`ыскочить
    виска́кувати, ви́скочити и ви́скокнути и мног. повиска́кувати; ( выпрыгивать) випли́гувати, ви́плигнути и мног. повипли́гувати, вистри́бувати, ви́стрибнути и мног. повистри́бувати; (быстро, неожиданно появляться откуда-л.) вихо́плюватися, ви́хопитися и мног. повихо́плюватися, вихва́чуватися, ви́хватитися и мног. повихва́чуватися, вирива́тися, ви́рватися и мног. повириватись
    II несов.; сов. - в`ыскакать
    ( на лошади) виска́кувати, ви́скочити, вихо́плюватися, ви́хопитися

    Русско-украинский словарь > выскакивать

  • 27 выскальзывать

    выскользнуть вислизати, вислизнути, -ся, випорсати, випорснути, (гал.) виховзати, виховзнути, висуватися, висунутися. [Земля йому висувається з-під ніг. Миска випорснула з рук]. Быстро выскальзывающий - порский, порський. [Той хлопець - як порський в'юн: ти його побити, а він тобі так по-під руками й випорсне].
    * * *
    тж. выскольз`ать; несов.; сов. - в`ыскользнуть
    вислиза́ти, ви́слизнути, висковза́ти, ви́сковзнути, випо́рскувати и випорса́ти и випорска́ти, випорсну́ти, по́рскати, по́рснути, випри́скувати, ви́приснути

    Русско-украинский словарь > выскальзывать

  • 28 галдеть

    и галдить галасувати, галакати, галдикати. Срв. Галдёж.
    * * *
    галасува́ти, галди́кати; ( крикливо и быстро разговаривать) шваркота́ти, шваркоті́ти, шварґота́ти, шварґоті́ти

    Русско-украинский словарь > галдеть

  • 29 гнать

    гнати (я жену), гонити (я гоню), турити, турлити, туряти, виганяти, вигонити, перти. [Поперед себе вражих ляхів облавою пруть]; (быстро, усиленно) гоном гнати, туром гнати; (рысью) клусувати; (сверх сил) перенатужувати, натужати. [Ми, їдучи, не натужали коня]. Гнать водку - горілку гнати, г. курити. Гнать в шею - гнати у три-шия, в потилицю, в три вирви.
    * * *
    1) гна́ти, гони́ти
    2) (притеснять, преследовать) гноби́ти, гна́ти, ути́скувати, утиска́ти
    3) (выгонять, прогонять) гна́ти

    \гнатьть в ше́ю (взаше́й) — гна́ти в поти́лицю (в ши́ю, утриши́я, в пле́чі, в три ви́рви)

    4) ( изготовлять перегонкой) гна́ти; (спирт, водку) кури́ти

    Русско-украинский словарь > гнать

  • 30 говорить

    о ком о чём
    1) казати [Що кажеш? Чи казали йому про це?], говорити, мовити, мовляти про кого, про що, за кого, за що, а теснее: (сообщать) промовляти, хвалитися кому (до кого). -ить в защиту кого - говорити в обороні кого, промовляти за ким, за чим. [Все промовляє за його невинністю]; (в приподнятом стиле) глаголати, правити. [Про божественне діло глаголати, про високі науки правити];
    2) (беседовать) балакати, розмовляти, гомоніти з ким про що, за що. -ить на каком-л. языке - говорити, балакати, гомоніти якоюсь мовою. [Говорити українською мовою (по-ураїнському, -ськи). Він по- німецьки не балакає]. -ить на многих языках - говорити багатьма мовами. -ить (болтать) на чужом языке - цвенькати, чесати, вирубати [По-московському так і чешуть. Ляхом вирубати (Кул.)], на непонятн. яз. - джеркотіти, ґерґотати;
    3) (поговаривать) славити [Славили, що в нього тітка відьма (М. Вовч.)], подейкувати, гудкати (срв. Болтать). Говорят - кажуть (люди) подейкують;
    4) (произносить речь) промовляти. [Ісус, промовляючи, каже]. Начинать (начать) говорить - знімати (зняти) мову, річ, голос. Начинать -ить (о ребёнке) - починати балакати, нарікати. Продолжать говорить - казати далі, провадити далі. Нечего (не стоит) и говорить - шкода й казати (говорити). Говорят (же) вам, что - казано-ж-бо вам, що… -ить, не стесняясь - говорити (казати) без обрізків, непримушено. -ить наобум - говорити навмання. -ить в тон кому - говорити під лад кому. - ить чьему-л. сердцу - промовляти до серця кому. -ить быстро, как трещётка, скороговоркою - дріботіти, дроботіти, чесати, торохтіти. -ить сквозь зубы - цідити. -ить басом - баса говорити. -ить вздор - см. Вздор. -ить без сознания, не давая отчёта себе в знач. слов - блудити словами. -ить пространно - розводитися. Красно говоришь - золоті в тебе уста. -ить про себя, в душе - казати на думці, до себе. -ить изустно - казати з уст. -ить так и этак (противоречиво) - двоїти, гнути сюди й туди. -ить обиняками - говорити на здогад. Говоря без обиняков - без сорома казка, без околичностей кажучи. Откровенно говоря - щиро кажучи, направду кажучи. Говоря словами чего-л. (пословицы) - мовляв (кажучи) чим (приказкою). Говоря словами такого то - мовляв (кажучи) словами когось, мовляв он-той. [Мовляв проф. Владимиров. Мовляв словами однієї з «недостойних» (Єфр.)]. Не говоря о чём-л. - поминувши щось. Коротко говоря - найшвидче сказати, коротко кажучи. Не с тобой говорят - не до тебе мова (річ). Ни слова не говорит - ні пари з уст, ані слівцем не п(р)охопиться. Не говоря дурного слова - не казавши лихого слова. Едва может -ить (голоса не хватает) - ледві голос подає, голосу не відтягне. Лишиться способности -ить - стратити мову. -ить будто заученное - вичитувати. Говорит как по писанному - каже, як з листу бере. Говорящий (прилаг.) - говорящий, говорющий. [Говорюща машина]. Неумеющий -ить (о ребёнке) - немовлящий. Срв. Болтать, Бормотать, Лепетать, Мямлить и т. п.
    * * *
    1) говори́ти, бала́кати; мовля́ти, гомоні́ти; (выражать в устной речи; высказывать) каза́ти, мо́вити, промовля́ти; ректи́
    2) (разговаривать, беседовать) говори́ти, розмовля́ти, бала́кати
    3) (свидетельствовать о чём-л.) сві́дчити, говори́ти, промовля́ти

    вообще́ (в су́щности) говоря́ — в знач. вводн. сл. взагалі (загало́м) ка́жучи

    Русско-украинский словарь > говорить

  • 31 говорливо

    балакливо, гомонливо, (быстро) дріботливо.
    * * *
    нареч.
    гомінли́во, го́мінко, говірли́во

    Русско-украинский словарь > говорливо

  • 32 довозить

    довезти и довезть довозити, довезти. Быстро довезти - домчати. Довезенный - довезений.
    * * *
    I несов.; сов. - довезти
    дово́зити, довезти́
    II сов.
    довози́ти

    Русско-украинский словарь > довозить

  • 33 доносить

    донести что
    1) доносити, донести. [Ложки до рота не донесе]. Донести с трудом - дотягти, доперти, дотарабанити, доцупити. [Мішок важенний, - на превелику силу допер];
    2) -ть о чём, на кого - доносити, донести про що, на кого, донос дати, (с жалобой) підскаржувати, підскаржити, (докладывать) доповідати, доповісти. [Він ото прирозумів дати донос на Зінька, що він і такий, і сякий (Грінч.). Підскаржував на своє товариство (Ном.). Усе доповідає, кому треба (Грінч.)]. Донесенный - донесений, (с трудом) дотягнений, допертий и пр.
    * * *
    I см. донашивать II несов.; сов. - донест`и
    1) (доставлять до какого-л. места) доно́сити, донести́
    2) (сов.: быстро довезти, домчать) домча́ти, донести
    III несов.; сов. - донест`и
    (кому-чему - сделать донесение, донос) доно́сити, донести́ (кому-чому); вно́сити (вклада́ти) у ву́ха, внести́ (вкла́сти) у ву́ха (кому́); (докладывать, сообщать) доповіда́ти, доповісти́ и допові́сти (кому-чому), повідомля́ти, повідо́мити, сексо́тничати

    Русско-украинский словарь > доносить

  • 34 дух

    1) (бестелесное существо, доброе или злое) дух. [Янголи - небесні духи]. Злой дух (дьявол) - нечистий дух, нечистий, нечиста сила, враг. Злой дух в виде призрака, морочащий людей - мара (ув. марюка, марище), мана. [Мара його обмарила. Згинь ти, марюко!]. Духи (привидения, призраки) - духи, привиди. [Кругом духи, маняки, відьми та русалки (Кул.)];
    2) (душа, духовн. начало, направление, решимость) дух. [Малі тілом, та великі духом (Ном.). Багатство духа. Якимсь пантеїстичним духом обвіяна поезія Кримського (Єфр.). Нову статтю написано в тім самім дусі]. Русский и польский дух - русчина і польщина (Кул.), руськість і польськість. Воспрянул -хом кто - дух вступив у кого, піднісся духом хто. [В мене аж трохи дух вступив (Франко)]. Падать, пасть -хом - занепадати духом, сов. занепасти духом. Поднять дух, придать духа - додати кому духа[у], відваги, духу піддати. Собраться с -хом - набратися духу (смілости, відваги), добрати смілости, зібратися на відвагу (Стеф.). Упадок -ха - підупад духу, зневір'я. [Хвилинне зневір'я не розбило ясного світогляду письменника (Єфр.)]. Упавший духом - занепалий духом. Не хватило духа - не стало відваги;
    3) (расположение, настроение) дух, гумор, настрій (р. -рою). [У веселому дусі (настрої)]. Не в духе - не в доброму дусі, не в доброму гуморі, в поганому настрої. Не в духе быть - матися на дусі погано, не в доброму дусі (гуморі, настрої) бути [На дусі він мавсь препогано], (насмешл.) он не в духе - у нього муха в носі;
    4) (дыхание) - дух, віддих, дихання. [Над ним воли своїм духом дихали (Чуб.)]. Дух захватывает - дух захоплює (захопляє), дух забиває (займає), дух спирається (запирається). Дух захватило - сперло (зіперло) дух, захопило дух, перехопило дух, забило дух, запнуло дух, дух занявсь, дух забивсь. Перевести дух - віддихатися, віддихати, віддихнути, -ся передихнути, відсапати, -ся, відсапнути, -ся, звести дух. [Дайте мені дух звести (М. Вовч.)]. Притаить дух - затаїти (заперти, затамувати) дух (віддих), мовчати й тихо дихати. Испускать (-тить) дух (умирать) - пускатися (пуститися) духу, спускати (спустити) душу, зітхнути или визіхнути духа, спускати (спустити) дух, (опис.) богові душу віддати;
    5) (пар) пара, дух. [Дихнеш, то пару (дух) видко, - так холодно в хаті];
    6) (запах) дух (ум. душок, р. -шка), пах. [Куривсь для духу яловець (Котл.). Вовчий дух. Національний душок. Московський дух]; (вонь) поганий дух, сморід (р. -роду). Тяжёлый дух - важкий дух (напр., у кімнаті). Идёт дух - чути, вже чути. [Цього сала не беріть: уже чути];
    7) (быстрота) дух, мент, мах. В один дух - удух. [Завтра удух були-б удома (М. Лев.)]. Во весь дух - що-духу, (фамил.) на всі заставки. [Що-духу бігти]. Духом, душком - духом, душком, одним духом, за один дух; вмах, миттю, вмент. [Душком винив пиво (Коц.)]. Живым духом - живим махом; одна нога тут, друга там. Что есть духу - скільки духу, що дух у тілі (М. Вовч.), на всю витягу. Вольный дух (умерен. теплота в хлебн. печи) - легкий дух;
    8) (исповедь) сповідь (р. -ди). Быть на духу - на сповіді бути, сповідатися, сов. висповідатися. Итти на дух - до сповіди йти. Ни слуху, ни духу о нём - слухи загули за ним, ні звістки, ні чутки про нього, ні слуху, ні вісти про нього, слід за ним загув.
    * * *
    1) дух, -у

    па́дать ду́хом — занепада́ти (па́дати) ду́хом, зневі́рюватися

    2) миф. дух, -а

    до́брый \дух — до́брий дух

    3) ( дыхание) дух, -у; по́дих, -у, ві́ддих, -у, ди́хання

    [одни́м, еди́ным] ду́хом — (быстро, мигом) [одни́м, єди́ним] ду́хом, за оди́н дух, вмить, ми́ттю; (в один приём, сразу) [одни́м, єди́ним] ду́хом, за оди́н дух; душко́м

    4) ( воздух) дух, -у

    лесно́й \дух — лісови́й дух

    5) ( запах) дух, -у; пах, -у

    тяже́лый \дух — важки́й дух

    Русско-украинский словарь > дух

  • 35 ехать

    їхати. [Їхати кіньми, машиною, морем], (быстро) бігти; (медленно) тюпати, плуганитися, теліжитися. -ать верхом - їхати верхи, бігти верхи, бігти конем. [Татарин біжить конем]. -ать галопом - бігти з копита, учвал, чвалем, чвалувати. [Їздець чвалує (М. Вовч.)]. -ать рысью - їхати тюпки, в-клус, клусом, труськом. -ать шагом - їхати ходою, ступою. -ать цугом - витягом, упростяж їхати. -ать в направлении к чему - прямувати до чого.
    * * *
    ї́хати (ї́ду, ї́деш)

    Русско-украинский словарь > ехать

  • 36 жечь

    жигать палити, перепалювати, пекти. Солнце жжёт - сонце пече. Сердце жжёт - коло серця пече. Жечь кирпичи, известь - палити (перепалювати) цеглу, вапну. Жечь кофе - палити (перепалювати) каву. Крапива жжёт - кропива жалить(ся). Жжёный - палений, перепалюваний.
    * * *
    1) пали́ти, -лю́, -лиш; ( истреблять огнём) спалювати
    2) (припекать, печь) пекти́ (печу́, пече́ш), пали́ти; ( о солнце) смали́ти, -лить, шква́рити; ( о крапиве) жали́ти, -лить
    3) (волновать, мучить) пекти
    4) ( обжигать) спец. випа́лювати
    5) (действовать быстро, возбуждённо; бить) жа́рити, шква́рити, смали́ти, -лю́, -лиш

    Русско-украинский словарь > жечь

  • 37 завозить

    завезти, завезть (что куда, откуда) завозити, завезти; (ввозить) ввозити, ввезти. [Завези моєму синові чоботи. Завіз ти мене в чужу сторононьку (Пісня). Із Одеси преславної завезли чуму (Шевч,). Кінь мене в болото ввіз]. -везти быстро - замчати. Завезённый - завезений, ввезений; замчаний.
    * * *
    I
    несов.

    завезти́ — заво́зити, -во́жу, -во́зиш, завезти́ и мног. позаво́зити

    II сов.
    1) ( испачкать) заяло́зити, -яло́жу, -яло́зиш и мног. позаяло́жувати, -яло́жую, -яло́жуєш, засмальцюва́ти, -цю́ю, -цю́єш и мног. позасмальцьо́вувати, -цьо́вую, -цьо́вуєш
    2) ( начать возить ногами) зачо́вгати

    Русско-украинский словарь > завозить

  • 38 загалдеть

    загаласувати, загалакати, загалдикати, гучно загомоніти.
    * * *
    загаласува́ти, загалди́кати; ( крикливо и быстро заговорить) зашваркота́ти, зашваркоті́ти, зашварґота́ти, -ґочу́, -ґо́чеш, зашварґоті́ти, -ґочу́, -ґоти́ш

    Русско-украинский словарь > загалдеть

  • 39 залепетать

    1) (о детях) залепетати(ся), (о листьях) залопоті[а]ти. [Залопотять (листочки) стиха про щось (Васильч.)];
    2) (заговорить непонятно) забелькотати (-кочу, -кочеш) и -котіти (-кочу, -котиш), залопотати, зацвенькати;
    3) (заговорить быстро, скороговоркой) залепетати, задріботіти. [Ой, буде, буде! - залепетала Кайдашиха (Н.-Лев.). Я не хочу нічого знати, слухати, бачити, - задріботіла пані (М. Вовч.)].
    * * *
    забелькота́ти, забелькоті́ти; ( о детях) залепета́ти, -печу́, -пе́чеш, зажебоні́ти, диал. залебеді́ти, залебоні́ти

    Русско-украинский словарь > залепетать

  • 40 заменять

    заменить (кого, что) заміняти, замінити, переміняти, перемінити, заступати, заступити кого, що, ставати, стати за кого, замість кого; (служить чем) відбувати за що, за кого. [Це слово треба замінити иншим. Старий нездужа, а перемінити нікому: у його не було синів (Чуб. II). А на господарстві заступити мене нікому (Мова). У залі містечкового клубу, що заступала театр, було повно народу (М. Левиц.). Вона мені замість матери стала. Та воно не піч, а тільки за піч тут одбува (М. Вовч.)]. -нить чем - замінити, об[д]мінити що на що. [Досить тільки одмінити деякі старі слова на наші теперішні (Єфр.)]. -нить тюремное заключение денежным штрафом - замінити ув'язнення на грошову пеню. Одна мысль быстро -няет другую - думка думку побиває. Не могу уйти из дому, некому меня -нить - не можу піти з хати (з дому), бо нема кому заступити мене; ні від кого мені піти з дому, бо сама-одна. Он -нён новым лицом - його замінила (заступила) нова людина. Заменённый - замінений, перемінений (на кого, на що), заступлений.
    * * *
    несов.; сов. - замен`ить
    заміня́ти и замі́нювати, заміни́ти, -міню́, -мі́ниш и мног. позаміня́ти и позамі́нювати; (занимать место кого-чего; приходить на смену) заступа́ти, заступи́ти, -ступлю́, -сту́пиш

    Русско-украинский словарь > заменять

Страницы

См. также в других словарях:

  • быстро — быстро …   Орфографический словарь-справочник

  • быстро — Живо, бойко, бегло, проворно, поспешно, спешно, скоро, стремительно, торопливо, борзо, резво, оживленно, лихо, шибко, мгновенно, опрометью, вскачь, рысью. Несется на всех парусах. Бежать со всех ног, во весь дух, во весь опор, во всю мочь, во всю …   Словарь синонимов

  • быстро — (9*) нар. 1.Нар. к быстрыи: быстро поидѣмъ СбТр XII/XIII, 21; старци быстро шествоваху КТур XII сп. XIV, 6; Нынѣ новоражаѥмии агньци, быстро путь перуще, скачють, и скоро къ мт҃рмъ възращающесѩ, веселѩтсѩ Там же, 21; зосима же забы свою старость …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • БЫСТРО: — БЫСТРО: БЫСТРО... Первая часть сложных слов со знач.: 1) быстрый, быстро, напр. быстродействующий, быстрорастворимый, быстросъёмный, быстрорежущий, быстросохнущий; 2) с быстрым, с быстрыми, напр. быстроглазый, быстрокрылый, быстроногий,… …   Толковый словарь Ожегова

  • быстро... — быстро... Первая часть сложных слов со знач.: 1) быстрый, быстро, напр. быстродействующий, быстрорастворимый, быстросъёмный, быстрорежущий, быстросохнущий; 2) с быстрым, с быстрыми, напр. быстроглазый, быстрокрылый, быстроногий, быстроходный.… …   Толковый словарь Ожегова

  • Быстро... — быстро... Начальная часть сложных слов, вносящая значение сл.: быстрый I 1. (быстрокрылый, быстроногий, быстрорастущий, быстрорежущий и т.п.). Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • быстро... — БЫСТРО... Первая часть сложных слов. Вносит зн. сл.: быстрый, с быстротой. Быстрокрылый, быстрорастущий, быстросменный, быстроходный …   Энциклопедический словарь

  • быстро — нар. Пост. пр.: смысловая группа образа действия. ЛЗ Скоро, стремительно. Словообразовательный анализ, Морфемный анализ: Для увеличения кликните на картинку Непост. пр.: неизм. Основа словоформы: быстро Основа слова: быстро …   Морфемно-словообразовательный словарь

  • быстро — см.: Лысину быстро причёсывать …   Словарь русского арго

  • быстро — • жутко быстро …   Словарь русской идиоматики

  • быстро — I. Характер движения II. Быстро/медленно …   Словарь синонимов русского языка

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»