бувати

перепрыгнуть перестрибувати, перестрибнути, переплигувати, переплигнути, перескокувати, перескочити, перескікнути, (о мног.) поперестрибувати, попереплигувати, поперескокувати що и через що. -нуть через ров - перестрибнути (переплигнути, перескочити) рівчак и через рівчак. -нуть через плетень - перескочити тин (пліт) и через тин (через пліт). [З розгону перестрибнули байрак. Пішли до куреня, переплигуючи через огудиння (Неч.-Лев.). Перескочив рів глибокий].

* * *

несов.; сов. - перепр`ыгнуть

см. Перерубливать.

* * *

несов.; сов. - переруб`ить

I. перескочить и перескакнуть перескакувати, перескочити, перескакнути, перестрибувати, перестрибнути, переплигувати, переплигнути, пересягнути, ( о мног.) поперескакувати, поперестрибувати що, через що. [Перескочив рів глибокий. Пересягнув рівчак]. Срв. Перепрыгивать. Перескакивая от одного к другому - перескоком. [Говори- бо поряду, а не перескоком].

II. перескакать кого перескакувати, перескакати кого. Срв. Обскакивать 2.

* * *

перестегать

1) (наново) штапувати наново, перештапувати, перестьобувати, перестьобати що (напр. ковдру). -ся - перештаповуватися, перестьобуватися; бути перештапованим, перестьобаним. -ганный - перештапований, перестьобаний;

2) (много выстегать) перештапувати, перестьобати. [Багато ліжників (одеял) перештапувала я на своїм віку (за свого життя)];

3) (отодрать всех) перешмагати, перелущити;

4) -стёгивать, -ся, -тегать, -ся, перестегнуть, -ся (застегнуть сызнова) - перестібати, -ся, перестібнути, -ся.

* * *

повирубувати, повирубати.

* * *

тж. повыруб`ать

подметать, подметнуть

1) підкидати, підкинути, (о мн.) попідкидати. Срв. Подбрасывать;

2) (подшивать) підстьо[і]бувати, підстьо[е]бнути, (о мн.) попідстьо[і ]бувати; наживляти, наживити, фастриґувати, зафастриґувати;

3) підкидати, підкинути, (о мн.) попідкидати. [Підкинути підметки під чоботи]. Подмётанный -

1) підкинутий, (о мн.) попідкидуваний, попідкиданий;

2) підстьо[е]бнутий;

3) (о подмётках) підкинутий.

* * *

1) спец. підме́тувати, підмета́ти

2) спец. підбива́ти, підби́ти, попідбива́ти

подскоблить підскрібати, підскребти, підшкрябувати, підшкрябати, підскромаджувати, підскромадити, (о мног. или во мн. местах) попідскрібати, попідскромаджувати. Срв. Подчищать. Подскобленный - підскреблений, підскромаджений. -ся - підскрібатися, підскромаджуватися, бути підскребленим, підскромадженим.

* * *

несов.; сов. - подскобл`ить

подскрести и подскресть підскрібати, підскребти, підшкрябувати, підшкрябати, підскромаджувати, підскромадити, (о мног.) попідскрібати, попідшкрябувати попідскромаджувати. Подскребённый - підскреблений, підшкрябаний, підскромаджений, (о мног.) попідскрібаний, попідшкрябуваний, попідскромаджуваний.

* * *

несов.; сов. - подскрест`и

несов.; сов. - подщип`ать

покльовувати, подзю[ьо]бувати.

* * *

покуситься (сделать что-л.) замірятися, заміритися, важитися, поважитися и важити, поважити, замахуватися, замахнутися. [Замірявся обікрасти, та не пощастило. І не важся цього робити]. -ситься на дерзкий поступок - поважитися на зухвалий учинок. -шаться на чью жизнь, на чьё имущество - важити, (оконч.) поважитися на чиє життя, на чиє добро, на кого, на що; робити, зробити замах на чиє життя, на кого, на що. Срв. Посягать. [Він на моє життя важить. На його зроблено було замах. Хто на моє здоров'я важить, той сам його не має (Ном.). На віщо-ж ти важиш: чи на мою ясненькую зброю, чи на мого коня вороного, чи на мене козака молодого].

* * *

несов.; сов. - покус`иться

1) (на кого-что, делать что) заміря́тися, замі́ритися (на кого-що, робити що); ( пытаться) намага́тися, намогти́ся (робити що); ( пробовать) про́бувати, спро́бувати (робити що); ( умышлять) ва́жити, пова́житися (на кого-що); ( совершать покушение) роби́ти за́мах, зроби́ти за́мах (на кого-що)

2) (решаться на что-л.) нава́жуватися, нава́житися

пострибувати, вистрибувати, поскакувати.

* * *

1) постри́бувати, вистри́бувати; ( шаловливо) вибри́кувати

2) (перен.: поживать) вибри́кувати

спробувати, (по)спитатися, попробувати(ся), запробувати, поважитися (що зробити); срв. Пытаться и Попробовать. [Я спробую дати історичний огляд українського письменства (Єфр.). Роман кинув тліючу губку на ожередь соломи, що лежав коло стодоли, і поваживсь тікати (Коцюб.). Я, каже, подушки тобі зложу, а спиталася, дак і ліжника не згорне - нема сили ніяк (Борз.). Чи йти, чи ще попробуватися? Ні, попробуюсь іще (Свид.)]. Хочу -ться управлять этим предприятием - хочу (по)спитатися (спробувати, поважитися) керувати цим підприємством. -тесь, можете-ли вы решить эту задачу - (по)спитайтеся, спробуйте, чи зможете ви рішити це завдання.

* * *

1) хвиськати, хвоськати, шмагати, стьобати, цвьохати (часто або часом), вихви[о]ськувати, вицвьохувати, вихльостувати. [Іде та лозиною вихвоськує по траві. Сидить собі на возі та тільки батіжком вицвьохує (Звин.). Дибав собі Антосьо, вихльостуючи різкою з жита (Свид.)]. То и дело -вает лошадку - одно шмагає, хвиськає и т. д. конячку;

2) штапувати, стьобати (потроху).

* * *

пребыть

1) (быть, существовать) бути (сов. пробути), бувати, існувати, існіти, сутніти. -вать долго, постоянно, вечно - тривати, вікувати, (сов.) протривати, про[з]вікувати. [Мертва сущність, сутніюча в становищі спокою (Башт.). Що творить Бог, триває навіки (Бібл.)];

2) (находиться) пробувати, перебувати, бути, бувати, (реже) мешкати, промешкати, (сов.) пробути, (славянизм) пребути; (обретаться) обертатися; (постоянно быть, не покидать) держатися чого, держатися десь. [Національну справу зрушено було з тієї мертвої точки, на якій вона доти пробувала (Єфр.). Пусто, глухо. Де-ж хазяйка молода буває? (М. Вовч.). Не знати, де-то наш Ілаш обертається (Маковей). Зимою риба держиться на дні (Грінч.). Хведір Безрідний на рани незмагає, а коло його джура промешкає (Дума)]. -вать на чужбине, в обществе, среди друзей, в школе - пробувати, перебувати на чужині, в товаристві серед друзів, у школі. -вать под землёю, во тьме (невежества), в ведении чьём-л., в связи с чем-л. - пробувати, перебувати під землею, в темноті, у віданні чиєму, в звязку з чим. -вать в праздности - см. Праздность. -вать в болезни - ходити (лежати) в недузі. -вать в мерзости, в грехе - мерзіти, нікчемніти в гріхах. -ваю к вам благосклонным - зостаюся, залишаюся до вас прихильний, зичливий;

3) (проживать) жити, мешкати, (дома) домувати. [Він у Пісках мешкає (Март.)].

* * *

1) існува́ти

2) перебува́ти; пробува́ти

пренебречь (кем, чем или (реже) кого, что) нехтувати, знехтувати, понехтувати ким, чим и кого що, гордувати, згордувати, погордувати, погорджувати и погорджати, погордити, гордити, згорджувати и згорджати, (сов.) згордити ким, чим, поневіряти, поневірити ким, ганьбувати, по[з]ганьбувати ким, (оставлять без внимания, запускать) занехаювати, нехаяти, занехаяти и занехати, (о мн.) позанехаювати кого, що, занедбувати, занедбати, (о мн.) позанедбувати кого що, (мало ценить) легковажити, злегковажити що, не дбати про що, (не уважать) зневажати, зневажити, (о мн.) позневажати кого, що, (брезгать) гребувати и гребати, погреб(ув)ати ким, чим, (считать за ничто) упосліджувати и упосліджати, упослідити кого, що, брати, узяти кого, що-небудь за нізащо, (описат.) пускати, пустити за вітром, кидати, кинути під лаву що. [Нехтував своє тіло (Грінч.). Нехтує своїми обов'язками (Грінч.). Підійметься угору, кого знехтували люди (Куліш). Він нами гордує (М. Вовч.). Убогими не гордила (Драг.). Не гордуй ти життям молодим (Грінч.). Свої справи занехаяв за-для діла громадського (Єфр.). Камінь, що занедбали будівничі, той став у голову угла (Єванг.). Людей і славу занедбала (Котл.). Він мову свою зневажає як жаргон (Грінч.). Рідною культурою не гребували (Єфр.). Згордовано тобою невимовно (Куліш). Євменчуки пустили батьківський закон за вітром (Кониськ.)]. Не надо ничем -гать - не треба нічим (нічого) нехтувати. -гать опасностью - погоджувати, нехтувати небезпекою. -бречь добрыми советами - занедбати (занехаяти) добру пораду. Пренебрегаемый - погорджуваний, нехтуваний, занехаюваний, упосліджуваний. Пренебрежённый - з[по]гордований, погорджений, знехтуваний, занехаяний, занедбаний, зневажений, упосліджений від кого. [Зневажене кохання. Наша мова зосталась упослідженою (Куліш)].

* * *

несов.; сов. - пренебр`ечь

1) (кем-чем, кого-что - относиться с презрением) зневажа́ти, знева́жити (кого-що), гордува́ти, погордува́ти и згордува́ти, пого́рджувати и погорджа́ти, погорди́ти (ким-чим); ( гнушаться) гре́бувати, погре́бувати, гре́бати, погре́бати, диал. ганьбува́ти, поганьбува́ти (ким-чим)

2) (кем-чем, что - считать не заслуживающим внимания; не бояться) не́хтувати, зне́хтувати и поне́хтувати (кого-що, ким-чим); (забрасывать, забывать) зане́дбувати, занедба́ти (кого-що), занеха́ювати, занеха́яти и диал. занеха́ти (кого-що, диал. ким-чим); ( относиться легкомысленно) легкова́жити, злегкова́жити (ким-чим, що)

припрыгать, припрыгнуть

1) пристрибувати, пристрибати, пристрибнути, приплигувати, приплигати, приплигнути, прискакувати, прискакати, прискочити до кого, до чого. [Прискочив до лави. Приплигнув на одній нозі (Ум.)];

2) -прыгивать, -прыгнуть - підстрибувати, підстрибнути, вистрибувати, підплигувати, підплигнути, підскакувати, підскочити. [Підскакує, як зінське щеня (Номис). Іду собі, підскакую (Сторож.)]. Заяц бежит, -вает - заєць біжить, вистрибує (підстрибує, підскакує).

* * *

прорубить

1) прорубувати, прорубати, (о мн.) попрорубувати (слегка стуча) процюкати що чим; (только лес: прочищать) протереблювати, протеребити (ліс). [Прорубує тернову огорожу (Куліш). Прорубай вікно, щоб видно було (Чуб.) Він у тій коморі вікна попрорубував (Драг.). Та я-б і цілий ліс продати рада, або протеребити, - був-би ґрунт, як у людей (Л. Укр.)];

2) (разрубить) розрубувати, розрубати, перерубувати, перерубати що чим. Прорубленный -

1) прорубаний, процюканий; протереблений;

2) роз[пере]рубаний.

* * *

несов.; сов. - проруб`ить

1) прору́бувати, проруба́ти и попрору́бувати

2) (несов.: рубить в течение определённого времени) руба́ти [ці́лий день], проруба́ти

просечь просікати, просікти, прорубувати, прорубати (о мн. или местами) попросікати, попрорубувати що; см. Прорубать. [Сокирою прорубав ногу до кости]. Просеченный - просічений, прорубаний. -ться -

1) просікатися, прорубуватися, бути просіченим, прорубаним;

2) -чься сквозь что - прорубатися крізь що. [Кіннота прорубалась крізь ворожу піхоту];

3) (о ткани) см. Сечься.

* * *

несов.; сов. - прос`ечь