Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

брови

  • 1 посурьмить

    (брови) почорнити, начорнити (брови). [Ой дівчино чорнобрива, чим ти брови начорнила?].
    * * *
    почорни́ти, посурми́ти

    Русско-украинский словарь > посурьмить

  • 2 Похмурить

    брови) похмурити (брови). -ся - похмуритися (трохи).

    Русско-украинский словарь > Похмурить

  • 3 нахмуривать

    нахмурить нахмурювати, нахмурити, похмурити, схмурювати, схмурити, насумрювати, насумрити, (насупливать) насуплювати, насупити, посупити що, (только о бровях) насувати, насунути (брови), (о мног.) понахмурювати, посхмурювати, понасумрювати, понасуплювати, понасувати. -ть брови - нахмурювати (схмурювати, насумрювати, нахмарювати, насуплювати, напускати, насувати), нахмурити (похмурити, схмурити, насумрити, нахмарити, насупити, посупити, напустити, насунути) брови. [Схмуривши чорні брови, стиснувши уста (М. Вовч.). Нахмаривши брови (Крим.). Грізно насупила свої тонкі брови (Н.-Лев.). Посупив брови (Крим.). Напустила брови, як сова (Сл. Гр.)]. Нахмуренный - нахмурений, похмурений, схмурений, насумрений, насуплений, посуплений, насунутий и насунений, понахмурюваний, посхмурюваний, понасумрюваний, понасуплюваний, понасовуваний; (о человеке ещё, прлг.) охмарений, похмурий, хмурий, охмурий. [Нахмурене обличчя (Київ). Нахмурені (насуплені, насунуті) брови (Київ)]. -ться -
    1) (стр. з.) нахмурюватися, бути нахмурюваним, нахмуреним, понахмурюваним и т. п.;
    2) (возвр. з.) - а) (о человеке и перен.) нахмурюватися, нахмуритися, похмуритися, схмурюватися, схмуритися, похмуріти, похмарніти, насумрюватися, насумритися, (образно) заворситися, (насупливаться) насуплюватися, насупитися, (только о бровях) насуватися, насунутися, (о мног.) понахмурюватися, посхмурюватися, понасумрюватися, понасуплюватися, понасуватися. [Нахмурився, насупився, - мовчить, ані пари з уст (Київщ.). Височенні кручі понахмурювались (Свидн.). Не міг розхмурити брову, що сама собою була похмурилася (Крим.). Усі похмуріли, зажурилися (Мирний). Він похмарнів (Крем.). Полковник насумрився (Корол.). Слобідка потемніла і вся насумрилась понуро й сумовито (Корол.). Всміхнувся, але зараз-же заворсилося його лице (Франко). Нічого не каже, тільки ще гірше насуплюється (Л. Укр.). Брови насупились (Н.-Лев.). Хмара насупилась (Г. Барв.). Стіни понасуплювались (Тесл.). Захарко посупився (Крим.). Брови насунулись, очі викотились (Стор.)]; б) (о небе) нахмурюватися, нахмуритися, захмарюватися, захмаритися, насуплюватися, насупитися, засуплюватися, засупитися, смутніти, посмутніти, (безл.) нахмурити, нахмарити, захмарити, насупити(ся). [Небо засупиться (Свидн.). На небі нахмурило (Полтавщ.). Насупило, - аж світу божого не видно (Сл. Гр.)]. Нахмурившийся - нахмурений, насуплений и т. п.; см. выше Нахмуренный.
    * * *
    несов.; сов. - нахм`урить
    нахму́рювати, -рюю, -рюєш, нахму́рити; ( насупливать) насу́плювати, -люю, -люєш, насу́пити, -плю, -пиш и мног. понасу́плювати, сов. посу́пити

    Русско-украинский словарь > нахмуривать

  • 4 Насурьмлять

    насурьмить начорнювати, начорнити, (о мног.) поначорнювати, почорнити (брови) (антимоном, сюрмою). Насурьмлённый - начорнений, поначорнюваний, почорнений (антимоном, сюрмою). -ться -
    1) начорнюватися, начорнитися, поначорнюватися; бути начорнюваним, начорненим, поначорнюваним (антимоном, сюрмою);
    2) (-ть самому себе брови) начорнювати, начорнити брови, (о мног.) поначорнювати, почорнити собі брови (антимоном, сюрмою). [Гандзю моя, Гандзю мила, чим ти брови начорнила? (Пісня)].

    Русско-украинский словарь > Насурьмлять

  • 5 бровь

    брова, бровина; (уменьш.) брівка, брівонька, бровеня (р. -няти) (с. р.) (мн. бровенята). [Писав два дні й дві годині, поки списав дві бровині]. Брови узенькие, ровные - брови на шнурочку (шнуровані). Сдвигать -ви - насуплювати брови. Сдвинутые, нажмуренные -ви - насупуваті брови. Человек с такими -вями - насупуватий.
    * * *
    брова́

    \бровь ви — мн. бро́ви, род. п. брів

    Русско-украинский словарь > бровь

  • 6 наморщивать

    наморщить
    1) (делать морщины) наморщувати, наморщити, зморщувати, зморщити, (о мног.) понаморщувати, позморщувати що. -вать, -щить лоб, брови - наморщувати, наморщити лоб(а) (чоло), брови, (нахмуривать) нахмурювати, нахмурити, насуплювати, насупити чоло, брови, насуплюватися, насупитися,
    2) (делать складки) наморщувати, наморщити, набрижувати, набрижити, побрижити, (о мног.) понаморщувати, понабрижувати що. [Халяви в чоботях треба понабрижувати (Грінч.)]. Наморщенный -
    1) наморщений, зморщений, пона[поз]морщуваний; нахмурений, насуплений;
    2) наморщений, набрижений, понаморщуваний, понабрижуваний. -ться -
    1) (стр. з.) наморщуватися, бути наморщуваним, наморщеним, понаморщуваним и т. п.;
    2) (покрываться морщинами) наморщуватися, наморщитися, зморщуватися, зморщитися, (складками) набрижуватися, набрижитися, побрижитися; (о мног.) пона[поз]морщуватися, понабрижуватися;
    3) морщитися, наморщитися, зморщитися, (нахмуриваться) нахмурюватися, нахмуритися, насуплюватися, насупитися, (о мног.) понахмурюватися, понасуплюватися, посупитися.
    * * *
    несов.; сов. - наморщ`ить
    намо́рщувати, -щую, -щуєш, намо́рщити, сов. помо́рщити

    Русско-украинский словарь > наморщивать

  • 7 из-за

    I. 1) (і)з-за кого, (і)з-за чого, з-поза кого, з-поза чого. [Сіло сонце, з-за діброви небо червоніє (Шевч.). З-поза срібного туману хвиля срібного фонтану плеще та бринить (Крим.)]. Встать из-за стола - встати з-за столу. Возвратиться из-за границы - повернутися (о мног. повертатися) з-за кордону. Выглянуть из-за двери - виглянути, визирнути з-поза дверей. [З-поза дверей визирнуло веселе Одарчине обличчя (Крим.)]. Из- за горы - (і)з-за гори, з-поза гори. [Із-за гори вітер віє, березоньку хилить (Метл.). З-поза скали виїхало двоє кавказців-верхівців (Крим.)]. Из-за тучи (туч) - з-за, з-поза хмари (хмар). Из-за моря - (і)з-за моря, з-поза моря;
    2) (вследствие, по причине чего) за чим, через що, (диал., зап.) без що; (ради чего) за-для чого, за-ради, ради чого, (диал.) про що, (за что) за що. [Довго не спали обоє - кожне за своїми думками (Грінч.). За лихими людьми та за ворогами гуляти не вільно (Пісня). Мусів через малярію й болюче знервування покинути тепле Туапсе (Крим.). Ой вронила я віночок без свій дурний розумочок (Чуб. V). Отож і є найважніші причини, за-для яких я вдягаюся бідно (Крим.). За-ради власних інтересів (Корол.). Стида ради не зможе вимовити ні словечка (Квітка). Як я тепер мушу рідні свої чада про хліба кавалок тручати до аду? (Федьк.). За карії оченята, за чорнії брови серце рвалося, сміялось, виливало мову (Шевч.). Йому ця квартира незвичайно припала до вподоби за свою ідеальну тихість і безшумність (Крим.)]. Из-за собственной неосторожности - через власну необережність. Из-за кого (меня, тебя и т. д.) - через кого (мене, тебе і т. д.). [Через неї мій вік молодий пропадає (М. Вовч.). Ідіть, діти, ви од нас, нема життя через вас (Гнід.)]. Спорить, ссориться из-за чего, из-за пустяка - сперечатися (суперечитися), сваритися за щось, за дурницю. [От учора взяла за щось суперечитися зо мною (Крим.)]. Из-за выеденного яйца - за масляні вишкварки, за онучу. [За онучу збили бучу]. Соперничество из-за кого, чего - суперництво за кого, за що, через кого, через що.
    II. см. под Из.
    * * *
    предл. с род. п.
    1) (при обозначении действия или движения откуда-л.) з-за, із-за, з-по́за, з-по́між, з-над, з-по́над

    из-за грани́цы — з-за (із-за) кордо́ну

    из-за двере́й — з-за (із-за) двере́й

    из-за крыш — з-за (із-за, з-по́за, з-по́над) дахі́в

    из-за кусто́в — з-за (із-за, з-по́за, з-по́між) кущі́в

    из-за о́блака — з-за (із-за, з-по́за, з-над, з-по́над) хма́ри

    из-за угла́ — см. угол 2)

    2) (по вине, по причине кого-чего-л.) че́рез (кого-що), з-за, із-за (чого), за (що), по (чому); за́для (кого-чого)

    из-за вас — че́рез вас

    из-за отсу́тствия — че́рез відсу́тність

    из-за сла́бости — че́рез сла́бість, по сла́бості

    из-за со́бственной неосторо́жности — че́рез вла́сну необере́жність

    из-за чего́ — че́рез що

    ссо́ра из-за пустяка́ — сварка за дурни́цю

    3) ( при указании цели действия) ра́ди, зара́ди

    из-за куска́ хле́ба — ра́ди (зара́ди) шматка́ (куска́) хлі́ба

    Русско-украинский словарь > из-за

  • 8 наводить

    навести и навесть
    1) кого на что, что на кого - наводити, навести, напроваджувати, напровадити, (о мног.) понаводити, понапроваджувати кого на що, що на кого. [Напровадив його на п'яну дорогу (Закр.)]. Он -вёл нас на засаду - він навів (напровадив) нас на засідку. -дить кого на след - наводити (напроваджувати) кого на слід. -дить, -сти кого на мысль - наводити, навести, напроваджувати, напровадити кого на думку (на гадку), давати, дати на розум кому, насувати кому думку. [Чи не читання, бува, й напровадило вас на оці гадки? (Крим.). Коб йому бог на розум дав, щоб ударив кого (Звягельщ.)]. -дить, -сти на путь - направляти, направити, напроваджувати, напровадити кого на шлях, давати, дати навід кому. -дить на кого подозрение - накидати на кого підозру. Это -вело меня на подозрение - це викликало в мені підозру, це насунуло мені підозру. Не - води меня на грех - не призводь мене до гріха. -дить разговор на какой-л. предмет - справляти (спроваджувати) розмову на яку тему;
    2) (об аппарате, орудии: направлять) направляти, направити, справляти, справити, наставляти, наставити, накеровувати, накерувати, скеровувати, скерувати, (целить, метить) націлювати, націлити, нарихтовувати, нарихтувати и нариштовувати, нариштувати, вирихтовувати, вирихтувати, вимірювати, вимірити, (о мног.) понаправляти, посправляти, понакеровувати, поскеровувати, понацілювати, понарих[ш]товувати, повирихтовувати, повимірювати що на кого, на що. [Направив на його рушницю (Сл. Ум.)]. -дить, -сти телескоп - направляти, направити, справляти, справити телескоп(а). [Галілей, справивши свій телескоп на сю планету, відкрив, що сподівані фази справді існують (Павлик)]. -дить, -сти пушку, пушки на что - націлювати и націляти, націляти, нарих[ш]товувати, нарих[ш]тувати, вирихтовувати, вирихтувати, вимірювати, виміряти гармату, гармати, понарих[ш]товувати, повирихтовувати, повимірювати гармати на що. [Велів гармати нарихтувати, на Вирвин город стріли пускати (Ант.-Драг.). Нариштуйте джерела огняні на Чорне море (Куліш). Сто гармат на нас вимірили (Маковей)];
    3) (насылать) наводити, навести, насилати, наслати; (нагонять) нагонити, нагнати на кого що; (причинять) завдавати, завдати кому чого. [Простягни руку твою і наведи жаби на Єгипетську землю (Куліш). Наслав бог на людей кару (Сл. Ум.)]. -дить на кого тоску (скуку), грусть - наводити (нагонити) нудьгу, смуток (сум) на кого, завдавати нудьги, смутку (суму) кому, сов. занудити, засмутити кого. [Та згадка навела сум на всіх (Н.-Лев.). Засмутив я тебе, мою ясочку (Грінч.)]. Эта книга -дит на меня сон - ця книга (книжка) нагонить на мене сон. -дить страх, ужас на кого - завдавати страху, жаху кому. [Просте козацтво завдає жаху не то комісарам, та й усьому козацькому панству (Куліш)]. -вести порчу на кого - причину зробити кому. [Отаку-то їй причину ворожка зробила (Шевч.)];
    4) (покрывать чем-л. поверхность; устраивать что-л. на поверхности) наводити, навести, (о мног.) понаводити що. -дить на что лак - наводити лаком що, лакувати, покощувати що. -дить узор чернилами - наводити узір чорнилом. -дить брови - наводити (підводити) брови. -дить зеркальные стекла - вилощувати (вигладжувати) дзеркальні стекла. -дить лоск, бронзу на что - наводити лиск (полиск, ґлянс[ц]; вигладу), брон(д)зу на що, лощити (ґлянсувати), наброн(д)зовувати що; срв. Лощить 1. -дить тень - затінювати що; ману (на)пускати. -дить мост через реку - ставити (наводити, перекидати, наста(но)вляти) міст, (пловучий) наплавляти міст через ріку (річку);
    5) (настаивать) доводити, довести (свого), повертати, повернути (на своє). Я -веду на своё - я доведу свого, я таки поверну на своє;
    6) (приводить кого во множестве) наводити, навести, понаводити, напроваджувати, напровадити, понапроваджувати кого куди. [Або сам ходиш то до Васюти, то до Грицька, то до себе наведеш їх повну хату (Грінч.). Е, та ти тут не один, з тобою ще якісь п'яниці, - понаводив уже! (Чуб. I)]. Он -вёл ко мне гостей - він навів (напровадив) до мене гостей. [Напровадив гостей повну хату (Сл. Гр.)];
    7) (справку о ком, о чём) робити, зробити довідку, брати, взяти довідку про (за) кого, про (за) що, (диал.) забирати, забрати справу про що (Звин.). Наведённый -
    1) наведений, напроваджений, понаводжений, понапроваджуваний;
    2) направлений, справлений, наставлений, накерований, скерований, націлений, нарих[ш]тований, вирихтуваний, вимірений, понаправляний и т. п.;
    3) наведений, насланий, нагнаний, завданий. -ный (индуктивный) ток, физ. - навідний (індуктивний) струм.
    * * *
    несов.; сов. - навест`и
    наво́дити, -джу, -диш, навести́, -веду́, -веде́ш и мног. понаво́дити; (перен.: тоску, страх) наганя́ти и нагонити, нагна́ти (нажену́, нажене́ш); (направлять на что; приводить) напрова́джувати, напрова́дити; ( нацеливать) рихтува́ти, нарихтува́ти

    \наводить ть, \наводить ти́ критику на кого-что — см. критика

    \наводить ть, \наводить ти́ на мысль — наво́дити, навести́ (нашто́вхувати, наштовхну́ти) на ду́мку

    \наводить ть, \наводитьти на ум (на ра́зум) — наво́дити, навести́ на ро́зум

    \наводить ть, \наводитьти орудие — наводити́, навести (рихтува́ти, нарихтувати) гарма́ту

    \наводить ть, \наводитьти поря́док — наводити, навести́ поря́док (лад), роби́ти, зробити (дава́ти, да́ти) лад, несов. порядкува́ти, -ку́ю, -ку́єш

    \наводить ть, \наводитьти ску́ку (тоску́) на кого — наво́дити, навести (наганя́ти и наго́нити, нагнати́) нудьгу́ (нудо́ту, ску́ку) на ко́го, нуди́ти, зануди́ти и мног. попону́дити кого́

    \наводить ть, \наводитьти у́жас — наганя́ти (наго́нити), нагна́ти (наво́дити, навести́) жах, завдава́ти, завда́ти жа́ху

    Русско-украинский словарь > наводить

  • 9 надвигать

    I. что чего насовати, надвигати що, чого.
    II. надвинуть насувати и насовувати, насунути, (о мног.) понасувати, понасовувати що на що, куди; (придвигать) присувати и присовувати, присунути, (о мног.) поприсувати, поприсовувати що до чого, куди. [Шапку на очі насунув (Котл.). Понасували шапки аж на вуха (Богодух.). Не присувай шафи до самої стіни (Брацл.)]. -нуть брови - насунути (насупити) брови, насупитися. Надвинутый - насунутий и насунений, присунутий и присунений, понасовуваний, поприсовуваний.
    * * *
    несов.; сов. - надв`инуть
    насува́ти и насо́вувати, -со́вую, -со́вуєш, насу́нути и мног. понасува́ти и понасо́вувати

    Русско-украинский словарь > надвигать

  • 10 насупливать

    и Насуплять насупить насуплювати, насупити (лоб(а) или чоло, брови); (о мног.) понасуплювати (лоби или чола, брови); срв. Нахмуривать. Насупленный - насуплений, понасуплюваний. [Мені казали, ти сварлива, злюща, насуплена (Куліш). Насуплене лице (Н.-Лев.)]. -ться - насуплюватися, супитися, на[по]супитися, (диал.) насумритися, (о мног.) понасуплюватися, посупитися; (о небе) насуплюватися, насупитися, засуплюватися, засупитися, за[при]хмарюватися, за[при]хмаритися, повиватися, повитися в хмари; срв. Нахмуриваться. [Один з троянської громади, насупившися, все мовчав (Котл.). Не супишся, не дивишся з-під лоба (Куліш). Насупивсь як той сич (Номис). Сидить, насумрився, - ото сердиться (Грінч.)]. Небо (на небе) -пилось - небо на[за]супилося. Насупившийся - що насупився и т. п.; насуплений.
    * * *
    несов.; сов. - нас`упить
    насу́плювати, -люю, -люєш, насу́пити, -плю, -пиш и мног. понасу́плювати, сов. посу́пити

    Русско-украинский словарь > насупливать

  • 11 нахлобучивать

    нахлобучить насувати и насовувати, насунути, (о шапке ещё, диал.) нахлучувати, нахлучити, наплюскувати, наплюснути, (о мног.) понасувати и понасовувати що на що. [Насунув шапку на самі очі (Сл. Ум.). На чуб нахлучив каплаух (Біл.-Нос.). Наплюснув шапку на голову (Квітка)]. -ть горшки на плетень - настромлювати, настромити, (о мног.) понастромлювати горщики на пліт. -чить брови - насунути (насупити) брови, насупитися. Нахлобученный - насунутий и насунений, нахлучений, наплюснутий, понасовуваний; настромлений, понастромлюваний; насуплений. [Низько на очі насунутий капелюх (Васильч.)]. -ться - насуватися и насовуватися, бути насовуваним, насунутим и насуненим, понасовуваним и т. п.
    * * *
    несов.; сов. - нахлоб`учить
    1) насува́ти и насо́вувати, -со́вую, -со́вуєш, насу́нути и мног. понасува́ти и понасовувати
    2) (давать нахлобучку кому-л.) дава́ти (даю́, дає́ш) прочуха́на (прочуха́нки, на́гінки, на́труски), да́ти (дам, даси́) прочуха́на (прочуха́нки, на́гінки, на́труски)

    Русско-украинский словарь > нахлобучивать

  • 12 поблёкнуть

    поблякнути, зблякнути (диал. зблякувати), полиняти, злиняти, пополовіти, споловіти, вицвісти; (увянуть) зів'янути, змарніти, помарніти. [Від суші й пилу все поблякло. Чи ти нездужаєш, - якось ніби збляк на виду (М. Вовч.). Полиняла стрічка, брови полиняють (Шевч.). Чорні брови не злиняють. Марнів, хирів, вицвів на виду, як віск (М. Левиц.)]. Срв. Поблёклый.
    * * *
    побля́кнути, збля́кнути; ( побледнеть) зблі́днути, поблі́днути; ( потерять яркость) полиня́ти, злиня́ти; (о человеке: увянуть) змарні́ти, помарні́ти

    Русско-украинский словарь > поблёкнуть

  • 13 принахмуривать

    принахмурить (брови) супити, насуплювати, насупити трохи (брови); срв. Нахмуривать. Принахмуренный - насуплений трохи. -хмуриться - насупитися, насумритися, похмур(н)іти трохи. [Усі похмуріли, зажурилися (Мирн.). Обличчя їй похмурніло трохи]. Небо -лось - на небі похмарило, небо нахмарилось, похмаріло. Осень -лась - осінь насупилася.
    * * *
    несов.; сов. - принахм`урить
    [зле́гка] нахму́рювати, [зле́гка] нахму́рити, [тро́хи] су́пити и насу́плювати, [тро́хи] насу́пити

    Русско-украинский словарь > принахмуривать

  • 14 Натопыривать

    натопырить
    1) (натягивать) натягати и натягувати, натяг(ну)ти, напинати, напнути и нап'ясти, (о мног.) понатягати и понатягувати, понапинати що; (растягивать) розтягати и розтягувати, розтяг(ну)ти, розпинати, розіпнути и розіп'ясти, (о мног.) понатягати и понатягувати, порозпинати що. -рить рядно на кольях - на[роз]тяг(ну)ти рядно на колах (між колами). -рить сапог - натяг(ну)ти чобіт (чобота);
    2) (пальцы) розчепірювати, розчепірити, (о мног.) порозчепірювати (пальці); (губы) закопилювати, закопилити, (о мног.) позакопилювати (губи);
    3) (перья, шерсть) настовбурчувати, настовбурчити, настовпужувати, настовпужити, (о мног.) понастовбурчувати, понастовпужувати що; срв. Напыживать 1. [Кабан настовбурчив щетину (Сл. Ум.)]. -рить брови - настовбурчити брови. Натопыренный -
    1) натягнений и натягнутий, напнутий и нап'ятий, понатяг(ув)аний, понапинаний;
    2) розчепірений, порозчепірюваний;
    3) настовбурчений, понастовбурчуваний. -ться -
    1) (стр. з.) натягатися и натягуватися, бути натяг(ув)аним, натягненим и натягнутим, понатяг(ув)аним и т. п.;
    2) (о человеке, животных) наїжуватися, наїжитися, напутрюватися, напутритися, напужуватися, напужитися, (о мног.) понаїжуватися, понапутрюватися, понапужуватися;
    3) (о перьях, шерсти) настовбурчуватися, настовбурчитися, напужуватися, напужитися, (о мног.) понастовбурчуватися, понапужуватися; срв. Напыживаться 2.

    Русско-украинский словарь > Натопыривать

  • 15 заплетаться

    заплесться
    1) заплітатися и заплітуватися, бути заплетеним;
    2) заплітатися, плестися, заплестися, (о мног.) позаплітатися, поплестися. [Дівчата русначки заплітаються там в дрібниці (Свидн.). Згадай мене, ненько, в суботу пізненько, як дівчата помиються й плетуться дрібненько (Грінч. III). Вмию личко, вмию брови, сяду, заплетуся (Руданськ.)]. У него язык -тается - язик йому плутається. Он говорит -таясь - балакає плутаючи(сь) язиком.
    * * *
    несов.; сов. - заплест`ись
    запліта́тися, заплести́ся, -плету́ся, -плете́шся и мног. позапліта́тися; ( плестись) плести́ся, поплести́ся; (о ногах, языке) плу́татися и заплу́туватися, -тується, заплу́татися

    Русско-украинский словарь > заплетаться

  • 16 засматриваться

    засмотреться на кого, куда задивлятися, задивитися, заглядатися, заглядітися на кого, на що, виглядатися, видивлятися, видивитися в що, (жадно) пасти очима кого, що, чим. [Зінько зупинився, задивившись (Грінч.). Не заглядайся на його брови чорні (Г. Барв.). Видивилася в воду на свою вроду. Любо місяцю з зорями в воду виглядатись (Куліш). В-останнє рідними лугами й берегами дід очі приязні пасе й не напасе (Куліш)]. -реться с удивлением - задивуватися на кого, на що.
    * * *
    несов.; сов. - засмотр`еться
    задивлятися, задиви́тися, -дивлю́ся, -ди́вишся, загляда́тися, загляді́тися, -джу́ся, -ди́шся

    Русско-украинский словарь > засматриваться

  • 17 из

    и Изо предл. с род. пад.
    1) (на вопросы: а) откуда; б) из какого материала) з (перед группою согласных із) чого. [Вийшов з води (Єв.). А тин часом із діброви козак виїжджає (Шевч.). Не дай, Боже, з Івана пана, з кози кожуха, з свині чобіт (Номис)]. Смотреть из окна - дивитися, виглядати з вікна. Из какого он звания - з якого він стану, з кого він, з яких він. Её вырвали из его рук - її вирвали (видерли) з його рук или йому з рук. У него из носу кровь идёт - у його (йому) з носа кров іде. Вычитать из жалованья - вивертати з платні. Черпать воду из источника - черпати воду з джерела. Цитата из Шевченка - цитата з Шевченка. Выйти из себя - знесамовитіти, знетямитися. Из года в год - від року до року. Из рода в род - від роду до роду. Из конца в конец - від краю до краю. Так что ж из этого? - то що ж (і)з того? Что из того, что… - що з того, що…; що по тому, що… [Що-ж по тому, що кохаю, коли в неї не буваю (Грін. III)]. Он хорошо отвечал из географии - він добре відказував з географії. Изо всех сил - з усієї сили (снаги), що-сили, що було сили (снаги), чим дуж, як тільки мога. Из вас (из них, из всех), из среды вас (их, всех) - з вас (з них, з усіх), з-поміж (з-проміж, з-між, з-межи) вас (їх, усіх). [Хто з вас не грішний, нехай перший кине на неї камінь (Єв.). Хто з-поміж нас городян тепер не нервовий? (Крим.). З- межи всіх найкраща (Свидн.)]. Большая часть из них, из среды их - (най)більша частина, більшість із них, з-поміж (з-проміж, з-між) них, з-межи їх. Из средины, из среды чего - з середини чого, (і)з-серед, (і)з-посеред чого. [Озвавсь до нас із-посеред чужини знакомий голос (Куліш)]. Посуда из чистого золота, серебра - посуд із чистого (щирого) золота, срібла. Дом построенный из брёвен, из кирпича - будинок збудований з дерева, з[ви ]мурований з цегли. Обед из пяти блюд - обід на п'ять страв. Эскадра из семи кораблей - ескадра на сім кораблів;
    2) (на вопрос: вследствие чего, по какой причине) з чого. Из страха, из боязни, из ненависти, из чувства самосохранения - із страху, з боясти, з ненависти, з почуття самоохорони. Из милости, из сострадания, из сочувствия к нам - з милости, з жалю, із співчуття до нас. Из своекорыстных побуждений - з своєкористовних мотивів.
    * * *
    предл. с род. п.; тж. изо
    з, із, ( перед согласным) зі, зо (кого-чого); ( из среды кого) з-по́між, з-посере́д, з-промі́ж (кого-чого)

    ро́дом из Сиби́ри — ро́дом з (із) Сибі́ру

    Русско-украинский словарь > из

  • 18 изменяться

    измениться змінятися и змінюватися, мінитися, змінитися, відмінятися и відмінюватися, відмінитися, (пров.) обмінитися, (о мн.) позмінятися, повідмінятися, пов[повід]мінюватися, (переменяться) перемінятися, перемінитися, (переиначиваться) переинач[кш]уватися, переинач[кш]итися; бути зміненим, відміненим, переинач[кш]еним. [Зміняються нахильності людські (Грінч.). Що-ж то за звичаї такі? хіба вони не міняться з людьми? (Мирн.). З того часу багато відмінилося (Грінч.). Змінився він на виду і брови насупив (Стор.). Одразу погляд одмінився (Васильч.)]. -няться, -ниться в (на) лице - мінитися, змінитися, (о мн.) помінитися з лиця, на лиці, на виду. [Глянули на Домаху - вона з лиця міниться (Кониськ.)]. -ниться к лучшему, худшему - змінитися на краще, на гірше. [Обставини дуже змінилися на гірше (Н. Рада)]. Ваши чувства, мысли -нились - ваші почуття, думки відмінилися (змінилися). Погода беспрестанно -няется - погода безперестану міниться. -няться во что - з[від]мінятися, перемінятися на що. Изменяющийся - змінний. [Змінна частина капіталу].
    * * *
    несов.; сов. - измен`иться
    1) змі́нюватися и зміня́тися, зміни́тися, -ню́ся, -нишся и мног. позмі́нюватися и позміня́тися, несов. міня́тися, міни́тися; відміня́тися и відмі́нюватися, відміни́тися, -міню́ся, -мі́нишся; переміня́тися и перемі́нюватися, переміни́тися и мног. попереміня́тися и поперемі́нюватися

    \изменяться ни́ться в лице́ — зміни́тися (переміни́тися) на обли́ччі (на лиці́, на виду́)

    \изменяться ни́ться к лу́чшему — зміни́тися (переміни́тися) на кра́ще

    2) (несов.: в роде, числе, падеже) грам. відмі́нюватися, відміня́тися

    Русско-украинский словарь > изменяться

  • 19 изнашивать

    износить что (одежду и т. п.) зношувати, зносити, поносити, сходжувати, сходити, (о мн.) позношувати, поносити, посходжувати, походити що (одежу), (об обуви ещё) стоптувати, стоптати, потоптати, постоптувати що (взуття), (много изнашивать) виношувати, виносити, (обувь) витоптувати, витоптати, повитоптувати що. [І в жупанах не ходила, доброї свити не зносила (Метл.). Без розкоші, без любови зношу свої чорні брови (Шевч.). Не берім цієї матерії, що це я сходив, бо бачиш: один місяць походив та й порвав (Звин.). Що матка дала, поносила усе чисто (Рудч.)]. -сить сапоги - сходити, стоптати чоботи. -ться - зношуватися, зноситися (о мн. поноситися) виношуватися, виноситися сходжуватися, сходитися, (об обуви) стоптуватися, стоптатися, (о мн.) потоптатися; бути зношеним, поношеним, сходженим, стоптаним, потоптаним; (об организме) виснажуватися, виснажитися, знесилюватися, знесилитися; (о машинах и т. п.) спрацьовуватися, спрацюватися, вироблятися, виробитися. [Зносилася свита (Сл. Гр.). Це сукно швидко зношується (Київщ.)]. Совсем -сился - геть обносився, обідрався; см. Обнашиваться 2. -ситься (похилеть) - виснажитися, змарніти. Изношенный - зношений, поношений, сходжений, стоптаний, (об организме) виснажений, знесилений, (о машине, механизме и т. п.) спрацьований. -ное платье - зношене (сходжене) вбрання. -ное лицо - виснажене, змарніле лице (обличчя).
    * * *
    несов.; сов. - износ`ить
    зно́шувати, зноси́ти (зношу́, зно́сиш) и поноси́ти и мног. позно́шувати, вино́шувати, ви́носити, -ношу, -носиш; сов. сходи́ти, уходи́ти; ( обувь) сто́птувати, стопта́ти, -пчу́, -пчеш и потопта́ти; (машину, орудие) спрацьо́вувати, -вую, -вуєш, спрацюва́ти, -цю́ю, -цю́єш; ( организм) висна́жувати, ви́снажити

    Русско-украинский словарь > изнашивать

  • 20 косматый

    (в космах) кошлатий, патлатий, пелехатий, кудлатий, кос[ш]трубатий, (шерстистый) волохатий, вовнистий, (в лохмотьях) лахматий, лахматуватий. [Слухай-но ти, голово кошлата, чи довго ти тут стовбичитимеш? (Київщ.). Патлаті тіні (Васильч.). Якийсь нестрижений, пелехатий (Звин.). Пелехата хмара (Васильч.). Вхопив за бороду кудлату (Котл.). Кіт волохатий (Сл. Гр.). Москалі руді, пикаті та бородаті, та коштрубаті (Н.- Лев.). Кострубаті брови (Коцюб.)].
    * * *
    кошла́тий, косма́тий, коструба́тий; кудла́тий, кудла́стий, патла́тий, пелеха́тий; ( лохматый) лахма́тий

    Русско-украинский словарь > косматый

Страницы

См. также в других словарях:

  • брови — бархатные (Тургенев, Фет); брови щеткою (Златовратский); белесые (Сергеев Ценский); взъерошенные (Григорович, Куприн); висячие (Л.Толстой); вскинутые (А.Измайлов); высоко выросшие (Гоголь); густые (Бальмонт, Гоголь, Тургенев); дерзко брошенные (А …   Словарь эпитетов

  • БРОВИ — защищают глаза от падающего сверху света и от пота, стекающего с кожи лба. Волосы на бровях более толсты (по сравнению с волосами на других участках кожи), растут медленно. Для лучшего роста волос на бровях их рекомендуется смазывать каким либо… …   Краткая энциклопедия домашнего хозяйства

  • БРОВИ — БРОВИ, см. Волосы …   Большая медицинская энциклопедия

  • Брови — Женская бровь Бровь  дугообразное возвышение кожи над глазницами, покрытое короткими волосами и снабженное особым мускулом corrugator supercilii, защищающее глаза от сильного света, стекания на них пота и дождя[1]. На лице у человека расположено… …   Википедия

  • БРОВИ —     Сон, в котором вам бросаются в глаза чьи то необычные брови, означает, что наяву вам придется столкнуться с трудностями в личной жизни.     Рассматривать в зеркале свои брови, ухаживая за ними, – ваши усилия, направленные на то, чтобы… …   Сонник Мельникова

  • Брови — Темные здоровье; обжечь спор о наследстве; брить брови ты пустой человек …   Сонник

  • Брови —     Чьи то брови снятся к неожиданным помехам на вашем пути …   Большой универсальный сонник

  • Брови —     Увидеть во сне чьи то брови – означает, что неожиданные помехи встанут на Вашем пути …   Сонник Миллера

  • Брови сдвинуть, сжимать — (иноск.) задуматься. Брови нависли дума на мысли. Ср. Не хочетъ ли онъ мнѣ сдѣлать сцену... и брови ея особенно сжались. Б. М. Маркевичъ. Бездна. 1, 3. Ср. Брови тѣсно сжались какъ бы отъ напряженія мозга надъ ворвавшеюся въ него докучливою… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • Брови застрехой. — Брови, что медведи лежат (густые). Брови застрехой (навесом). См. ЧЕЛОВЕК …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Брови пригожи, а дровни угожи. — Брови пригожи, а дровни угожи. См. СУЩНОСТЬ НАРУЖНОСТЬ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»