-
1 блищати
to shine, to gleam; ( про метал) to glitter -
2 блищати
= бли́снути, блисті`тиблесте́ть, блесну́ть, сверка́ть, сверкну́ть; (только несоверш.) блиста́ть, игра́ть -
3 блищати
błyszczatyдієсл. -
4 połyskiwać
блищати, блискотіти -
5 rozbłyskiwać
блищати, сяяти -
6 йалтра-
блищати, виблискувати СБ, П, Б,М; пор. йылтра-, йылтыра-. -
7 йылтра-
блищати, сяяти, виблискувати, вилискувати; пор. йалтра-, йылтыра-. -
8 йылтыра-
блищати, виблискувати СМ; пор. йалтра-, йылтра-. -
9 йылтырда-
блищати, яскріти, блискотати, блискотіти, сяяти О. -
10 фарелен-
блищати сяяти СГ СК. -
11 фарылда-
блищати, сяяти О. -
12 glitter
1. n1) яскравий блиск; блискання, виблискування2) пишність, помпа3) дрібні блискучі прикраси, дрібнички; мішура2. v1) блищати; блискати, виблискувати2) сяяти, вражати пишнотоюall is not gold that glitters — не все те золото, що блищить
* * *I n1) яскравий блиск; блискотіння; пишність, помпа2) дрібні блискучі прикраси, дрібничкиII v1) блищати, блискати2) блищати, сяяти; вражати розкішшю -
13 блиснути
-
14 blaze
1. n1) полум'я; яскравий вогонь2) пожежа3) блиск; сяяння; пишнота4) спалах (гніву тощо)5) яскраве світло; яскравий колір6) pl пеклоlike blazes — шалено, нестямно, несамовито
7) мітка, біла пляма (на лобі тварини)8) зарубка (на дереві)2. v1) горіти яскравим полум'ям; палати, палахкотіти; запалювати2) сяяти, блискати, виблискувати3) блищати, вражати (славою тощо)4) кипіти, шаленіти5) розголошувати (тж blaze abroad)□ blaze away — військ. відкривати вогонь, вести вогонь; розм. швидко і палко говорити; працювати з захопленням (над — at)
blaze away! — валяй!, шпар!
□ blaze out — розгніватися (на когось — at)
□ blaze up — спалахнути
* * *I n1) полум'я, яскравий вогонь2) спалах, вибух ( гніву)3) пожежа4) яскраве світло або колір5) блиск, пишнота; краса6) pl; eвф. пекло7) емоц.- посил. щосилиII v1) горіти яскравим полум'ям; рідко запалювати (тж. blaze up)2) сяяти (нaпp., про очі), блискати ( часто blaze forth); виблискувати, блищати3) кипіти, шаленітиIII n1) мітка, біла пляма ( на лобі тварини)IV vмітити ( дерева); робити відмітки ( на чому-небудь); відмічати ( дорогу) зарубкамиV vрозголошувати ( часто blaze abroad); поширювати -
15 burnish
-
16 coruscate
vсяяти; блищати, виблискувати* * *vвиблискувати, блищати -
17 glisten
1. n1) блискання, виблискування; блиск2) відблиск; іскра2. v1) блищати; блискати, виблискувати2) сяяти; іскритися* * *I nблискотіння, блиск; відблиск; іскраII vблищати, блискати; іскритися; сяяти -
18 glister
1. n розм.блиск, блискання2. v розм.блищати, виблискувати* * *I n; іст., діал.блиск, блискотінняII v; іст., діал.блищати, блискати -
19 outflame
v1) бути яскравішим; блищати дужче2) поет. загорітися, спалахнути яскравим полум'ям* * *v1) бути яскравішим, блищати сильніше2) пoeт. зайнятися, спалахнути яскравим полум'ям -
20 resplend
vсяяти, виблискувати, блищати* * *[ri'splend]vблискати, блискотіти, блищати
См. также в других словарях:
блищати — 1) (чим і без додатка давати блиск, бути блискучим, відбиваючи світло), світити(ся), сяяти, променіти, променитися, зоріти, ясніти 2) (світитися внутрішнім світлом під впливом сильного почуття), горіти, палати, палахкоті[а]ти; світити(ся), сяяти … Словник синонімів української мови
блищати — щу/, щи/ш, недок. 1) чим і без додатка. Світитися яскравим світлом; сяяти. || Давати блиск, бути блискучим. || Вирізнятися білизною, блиском (про очі, зуби, тіло); біліти; лисніти. 2) перен. Вражати зовнішнім блиском, пишністю … Український тлумачний словник
блищати — [блиешча/тие] шчу/, шчи/ш, шчиемо/, шчиете/; нак. шчи/, шч і/т … Орфоепічний словник української мови
блищати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
виблискувати — ую, уєш, недок. 1) Яскраво сяяти, світитися переливчастим світлом. || Раз у раз спалахувати. 2) Раз у раз блищати, яскраво переливатися, відбиваючи проміння, світло. || чим. Раз у раз блищати якоюсь своєю частиною, окремою деталлю і т. ін. || чим … Український тлумачний словник
світити — I (про вогонь, небесні світила, ліхтарі тощо випромінювати світло), світитися, горіти, променіти, променітися, променитися, промінитися, зоріти; мерехтіти, блимати, мигтіти, мріти, іскритися, тремтіти, тріпатися, мигати, полискувати, ряхтіти… … Словник синонімів української мови
висвічуватися — ується, недок. 1) Яскраво світитися; сяяти, блищати. 2) Робитися видним, починати яскраво світити; сяяти, блищати. 3) карт. Показуватися, відкриватися (про козирну карту) … Український тлумачний словник
грати — гра/ю, гра/єш, недок. 1) перех. і без додатка, неперех., на чому – що. Виконувати що небудь на музичному інструменті (про людину). || Виконувати який небудь музичний твір (про оркестр, радіолу і т. ін.). || перен., на чому. Впливаючи на чиї… … Український тлумачний словник
зблискувати — ує, недок. 1) без додатка і чим. Час від часу раптово спалахувати вогнем. || Світити, сяяти переливаючись. || Час від часу блищати, виражаючи збудження (про очі). || чим, перен. Набирати час від часу якогось виразу – гніву, веселості, цікавості і … Український тлумачний словник
лисніти — і/є, недок., чим, від чого і без додатка. Блищати своєрідним лиском (про начищену, лаковану, змащену і т. ін. поверхню). || Яскраво відсвічувати, сяяти, блищати … Український тлумачний словник
променіти — і/є, недок. Випромінювати яскраве світло; світити. || Відбиваючи світло, сяяти; блищати на сонці. || Пломеніти, майоріти (у 2 знач.). || чим і без додатка, перен. Світитися внутрішнім світлом (про очі); блищати, сяяти. || перен. Переповнювати… … Український тлумачний словник
