Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

бери

  • 121 ноги в руки

    БРАТЬ/ВЗЯТЬ НОГИ В РУКИ; НОГИ В РУКИ both coll
    [VP or PrepP (used as predic; subj: human; usu. imper; usu. foll. by a verb of motion which, if ellipted, is implied; fixed WO]
    =====
    to waste no time (and go, run etc someplace), hurry off (to some place):
    - бери ноги в руки и (беги <ступай и т. п.>) в место X - hurry up (and go <run etc>) to place X;
    - get to place X, now!;
    || (а ну-ка,) ноги в руки get your butt in gear!;
    - shake a leg!;
    - get a move on!;
    - make tracks!;
    || бери ноги в руки и марш( беги и т.п.) отсюда get out of here, now!;
    - hit the road!
         ♦ Отец сказал: "Нужно срочно связаться с семьёй Андрея, но у них не работает телефон. А ну-ка, бери ноги в руки - и к ним, скажи им об аварии". Father said, "I've got to get in touch with Andrei's family right away, but their telephone isn't working. Hurry over to their place and tell them about the accident."

    Большой русско-английский фразеологический словарь > ноги в руки

  • 122 низ

    1) (нижняя часть предмета) низ (-зу), долина, (испод) спід (р. споду). [Стіни всі од вишки до низу розмальовані червоними пташками (М. Вовч.). Я подаю нотатки не в тексті, а в долині під текстом (Франко). Підпалили сосну від споду до верха (Чуб. V)]. Низ и верх строения - низ і верх будівлі. Низ горы - низ гори, підгір'я (-р'я), підгірок (-рка). Низ подсвечника - низ (спід) свічника. В самом -зу - на самому споді (низу). [У бричці, десь аж на самому споді цвірчав цвіркун (Яворн.)]. На низ - наспід. Под низ - під спід, наспід. [Підверне всіх собі під спід (Котл.). Сховала в скриню аж наспід (Сл. Гр.)]. Под -зом - насподі, під сподом. Станови тюк -зом - став паку сподом;
    2) (нижний этаж) діл (р. долу), долішній поверх (-ху). [Ви, матусю, казали-б ліжко перенести в діл, бо вам сутужно лазити на сходи (Л. Укр.). На Москві не звичай, щоб жінка мешкала на долі (Л. Укр.)];
    3) (фундамент) фундамент (-ту), (каменный ещё) підмурок (-рка), підмурівок (-вка);
    4) (низина) низ (-зу), низькоділ (-долу), (дол) діл (р. долу), долина. [Над долиною, низом - сонце горою! (П. Тичина). Пішли низами (Сл. Гр.). Скрізь уже висохло, а по низах вода стоїть (Кролевеч.). Я чвалав низькодолом, натрапляючи на кущі (Остр. Скарбів). Неси мене, сивий коню, горами, долами (Грінч. III). Що на горах та все сніги лежать, по долинах води стоять (Гнід.)]. Низ реки - пониззя (низ) ріки (річки); см. Низовье. Было, да на низ сплыло - було, та за водою пішло;
    5) Ходить, пойти на низ - випорожнятися, випорожнитися, (эвфем.) ходити, піти до вітру (до двору), (о больных) сідати на горщик (горня). Было на низ у кого - випорожнявся хто, (эвфем.) ходив до вітру (до двору) хто; сідав на горщик (горня) хто. Проглоченная монета вышла -зом - проковтнута монета вийшла відходом;
    6) низові ноти, (бас) бас (-са), низи (-зів). Бери -зом, а я верхом - бери басом (низами), а я горою (верхами), (в обиходе) бери товсто, а я тонко;
    7) -зы (мн.) - нижчі (неимущие: незаможні) класи (верстви), спід (суспільства); низ (-зу) и низи (-зів); (чернь) низота; (подонки) поденки (потолоч) (суспільства). [Вийшов із самого споду соціяльної піраміди (Рада). Із споду, з народніх мас вийшов Шевченко (Р. Край). Я прийшов із мас, із поля, з низу (Сосюра)].
    * * *
    1) низ, -у; ( нижняя часть) спід, род. п. спо́ду

    в са́мом \низ зу́ — ( на дне) на са́мому спо́ді

    2)

    \низ зы́ — (мн.: массы населения) низи́, -зі́в

    3)

    \низ зы́ — (мн.: низкие ноты) муз. низи́

    Русско-украинский словарь > низ

  • 123 поднимать

    и Подымать поднять підіймати (піднимати), під(ій)няти, здіймати (знимати), здійняти, зняти, підводити, підвести, зводити, звести, підносити, піднести, (о мн.) попідіймати, поздіймати, попідводити, позводити, попідносити. [Кинулися люди до того злота, набирали стільки, скільки хто здужав підійняти (Рудан.). Собака підвів свою морду вгору і сумовито завив (Крим.)]. -мать, -нять (рычагами) - підважувати, підважити (о мног. попідважувати) що, вивагом підіймати, підняти що. -ть камень, мешок муки - підіймати, під(ій)няти каменя (и камінь), мішок борошна. Тяжолое - не -му - важке - не підійму, не піднесу. Помогать -ть, или поднимать (на плечи, на спину: подсоблять, взваливать) - завдавати, завдати, піддавати, піддати. [Завдай-но мені мішка, бо сам не здужаю підняти (Звин.). Завдав я свого клумачка на плечі та й побрався шляхом-дорогою (Звин.)]. -мать, -нять что-л. держа перед собой - проти себе (перед себе) підіймати, під(ій)няти, підводити, підвести що. [Узяв колодку за комель, підвів проти себе, як свічку (Манж.)]. -ть плотину, дом и т. д. (повышать) - підіймати (піднимати), підняти, підвищувати, підвищити, підносити, піднести греблю, дім (хату). -мать, -нять руку, голову - підводити, підвести, зводити, звести, підіймати, під(ій)няти, здіймати, зняти, підносити, піднести руку, голову. [Голови не з[під]веду]. -ть руку на кого - здіймати, зняти, підіймати, під(ій)няти руку (руки) на кого. -нять на себя руки - смерть собі заподіяти, руки на себе наложити. -ть глаза - зводити, звести (о мног. позводити), підводити, підвести, підіймати, під(ій)няти, здіймати, зняти, (реже) скидати, скинути очі на кого; срв. Возводить 3. -нять глаза к небу - звести очі до неба. -ть лежащего, пьяного - підводити, підвести, зводити, звести лежачого, п'яного. Ребёнок упал, -ми его - дитина впала, підійми її. -нять больного (с одра болезни) - підняти, звести, відходити хворого. -нять кого на ноги (в прям. и перен. знач.) - звести кого на ноги. -нять на ноги бедняка - звести на ноги бідаря. -нять платок с полу - під(ій)няти хустку з долівки. -мать окно - підіймати, підводити вікно. -нять (усилить) лампу, свет - підкрутити лямпу, світло. -ть занавес - підіймати, підняти завісу (запону, заслону). -ть знамя, флаг - зводити, звести, підносити, піднести прапора, флага. нять знамя революции - піднести (зняти) прапора революції. -ть оружие, меч - здіймати, зняти, зводити, звести зброю, меч(а) на кого, проти кого, (иногда) зводити чим (зброєю, мечем, шаблею). [Як шабелькою звів - Львів ся поклонив (Іст. пісня)]. -ть вопрос, речь (разговор), дело - здіймати, з(дій)няти (порушувати, порушити) питання, мову или річ, справу. -нять голос в защиту кого, чего - підвести (подати) голос в (на) оборону кого, чого. -ть ссору, крик - здіймати, зняти, зводити, звести, зчиняти, зчинити, підіймати, підняти сварку, крик (галас). Срв. Крик. -ть шум - збивати, збити, здіймати, зняти бучу, зчиняти, зчинити бучу (ґвалт, шарварок), справляти, справити галас (Коц.). Публика -мает нетерпеливый шум - публіка здіймає нетерплячий гомін (Л. Укр.). -ть тревогу - здіймати, з(дій)няти, збивати, збити тривогу. -ть бунт - см. Бунт. -нять дух (мужество) - підіймати, підняти, підносити, піднести духа кому; срв. Воодушевлять. -нять настроение - піднести настрій кому. -ть пыль (о ветре) - здіймати, підіймати куряву (пил), (соверш.) зняти, підняти (куряву, пил), спилити, скопотити. -ть пыль (о скоте, людях) - збивати, збити, здіймати, зняти, підіймати, підняти куряву (пил), курити, закурити, накурювати, накурити. -ть цену - підіймати, підняти, підвищувати, підвищити ціну на що, здорожити що. -ть производство, промышленность, авторитет чей - підносити, піднести виробництво, промисловість, авторитет чий. Это -мало её в собственных глазах - це її підносило у власних очах (Коц.). - ть на смех - підіймати, підняти, брати, взяти на глум, на глузи, на сміх кого. -ть на зубок - брати, узяти на зуби (на язики, на жарти). -мать нос перед кем - носа задирати, кирпу гнути проти кого. -нимай (бери) выше (в перен. зн.) - бери вище. [Ви полковник? - Бери вище!]. -ть (возбуждать) кого против кого-л., чего-л. - підіймати, підняти, збивати, збити кого проти кого, проти чого, на кого, на що; срв. Вомущать 4. -нять (разбудить) кого - звести, збудити, (о мног.) позводити, побудити кого. [Лисий віл (день) усіх людей звів]. -мать, -нять (пахать) новину, пар - орати, зорати цілину, пар (обліг). -нять землю (вспахать) - зорати, зворушити землю. -ть груз (о судне) - брати, взяти, здержувати, здержати вагу, вантаж. [Це судно бере багато тон ваги]. -ть паруса - розпускати, розпустити, напинати, напнути (нап'ясти) вітрила, напарусити (соверш.). -мать, -нять зайца, медведя, охотн. - виганяти, вигнати, зрушати, зрушити зайця, ведмедя. -ть якорь - підіймати, підняти, виважати, виважити ко[і]тву. -ть хвост (о животных) - підіймати, підняти, задублювати, задубити хвоста. -ть уши, шерсть - насторош[ч]увати, насторош[ч]ити, нашорошувати, нашорошити (вуха, шерсть). -ть шерсть, перья - стовбурчити, настовбурчити. -ть одежду - підійматися, піднятися (Сквир.), закас[ч]уватися, закас[ч]атися, підіймати, підняти, (задрать) задирати, задерти (сорочку, спідницю). -нять к.-л. дело, предприятие (в знач. управиться, одолеть) - підважити якесь діло, підприємство. [Це велике діло: ми його не підважимо]. Поднятый - під(ій)нятий, знятий, підведений, зведений, піднесений, знесений.
    * * *
    несов.; сов. - подн`ять
    1) підніма́ти и підійма́ти, підня́ти и підійня́ти и попідніма́ти и попідійма́ти; (руки, пыль, волны) здійма́ти, здійня́ти и поздійма́ти; ( руку на кого) зніма́ти, зня́ти и позніма́ти; (пыль - о движущихся людях, скоте) збива́ти, зби́ти и позбива́ти; (придавать чему-л. более высокое положение) підно́сити, піднести́ и попідно́сити
    2) (голову, глаза) підво́дити, підвести́ и попідво́дити, зво́дити, звести́ и позво́дити, підніма́ти и підійма́ти, підня́ти и попідніма́ти, підно́сити, піднести́ и попідно́сити
    3) ( начинать) підніма́ти и підійма́ти, підня́ти, здійма́ти и зніма́ти, зня́ти, зво́дити, звести́; ( бучу) збива́ти, зби́ти; (шум, спор) зчиня́ти, зчини́ти; (бунт, скандал) учиня́ти, учини́ти
    4) ( вопрос) пору́шувати, пору́шити, підніма́ти, підня́ти

    \поднимать ма́ть де́ло — пору́шувати спра́ву; ( начинать) почина́ти (розпочина́ти) спра́ву

    5) ( повышать) підніма́ти и підійма́ти, підня́ти и підійня́ти и попідніма́ти и попідійма́ти, підви́щувати, підви́щити и попідви́щувати; (преим. перен., а также: увеличивать, улучшать) підно́сити, піднести́ и попідно́сити; (иногда: увеличивать) збі́льшувати, збі́льшити
    6) с.-х. підніма́ти, підня́ти и підійня́ти

    поднима́ть пар — підніма́ти (пахать: ора́ти) пар

    Русско-украинский словарь > поднимать

  • 124 бериллий

    * * *
    бери́ллий м.
    beryllium, Be
    металли́ческий бери́ллий — beryllium metal, the metal beryllium
    * * *

    Русско-английский политехнический словарь > бериллий

  • 125 В-355

    НА ВЫБОР (чей) давать, предлагать и т. п. PrepP Invar adv or nonagreeing modif) allowing s.o. to select from two or more things: (give (offer) s.o.) a choice (have (give s.o., offer s.o.) several things) to choose from (between) (have) one's choice (take) whatever one would like
    бери любой
    NP
    \В-355 - take any (whichever)
    NP
    you please (you'd like etc)
    любой
    NP
    - = any (whichever)
    NP
    one chooses (wants etc)
    (Альда:) Если б вы дали мне на выбор две одинаковых конфеты - я б не выбрала (Солженицын 11). (A.:) If you'd given me two identical pieces of candy to choose between-I wouldn't have been able to choose (11a).
    «Ты человек проверенный... Член партии со стажем... И вообще мы тебя знаем... Будешь сопровождать... архив... Бери любой классный вагон на выбор» (Максимов 3). "You've proved yourself reliable...and you're an old party member...And, well, we know you...you will go with the records...Take any passenger carriage you please" (3a).
    Сижу вот, пишу, на эти берёзы поглядываю. А надоест, куплю билет и поеду, куда захочу. Хоть в Америку, хоть в Италию... Любая страна на выбор (Войнович 1). I sit here and write, gazing out at those birches. If I get bored, I can buy a ticket and travel wherever I please. To the United States, to Italy...to any country I choose (1a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > В-355

  • 126 Д-29

    ДАЮТ - БЕРИ, БЬЮТ - БЕГИ (saying) accept what you are given, run away from what is harmful: = don't refuse a gift, don't accept a blow when offered something good accept it gratefully, when in clanger beat a fast retreat (when only the first half of the saying is used) take what you're given (and be thankful) don't look a gift horse in the mouth.
    «Берите (деньги), раз даю! Не на вовсе ведь. Взаймы»....Конечно! В течение года я всё выплачу, Дуся. А может, расписку написать, чтобы тебе спокойней было?» -предложила я. По лицу тёти Дуси пробежало лёгкое раздражение. «Пословицу знаете: бьют - беги, дают -бери!.. Неужто не поверю на слово? Не первый день знаемся...» (Гинзбург 2). Take it (the money), since I've given it to you! It's not as if I'm throwing the money away-it's on loan." "Of course! I'll pay it back within the year, Dusya. But perhaps you'd feel happier if I gave you a receipt," I ventured. A look of mild irritation flitted across Aunt Dusya's face. "You know the saying: 'Don't accept a blow, don't refuse a gift.'... You think I wouldn't take your word for it? We've known each other some time now..." (2a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > Д-29

  • 127 К-454

    КУДА КАК... coll, often iron (Particle Invar foil. by AdjP usu. short form or compar) or AdvP (which in some English equivalents may be replaced by a corresponding NP) fixed WO
    very (much), to a great degree: куда как весело (интересно и т. п.)! - what could be more fun (interesting etc)!
    what fun (how interesting etc)! (when used ironically only) a lot of fun (that would be etc)!
    куда как умен (независим и т. п.) = (he etc is) so smart (independent etc)
    (he etc is) as smart (independent etc) as could be (as they come)
    куда как лучше (значительнее и т. п.) — far (a lot) better (more important etc)
    what could be better (more important etc) much better ( more important etc)
    Meg куда как не глуп (не юн и т. п.) = far from stupid (young etc)
    (Катерина:) Ну, бери меня с собой, бери!.. (Кабанов:) Куда как весело с тобой ехать! (Островский 6). (Kat.) Well, take me with you, take me!... (K.) A lot of fun it would be to travel with you! (6a).
    Приедет (деревенская старуха), живет и первое время куда как довольна. И готовит, и стирает, и внуков в школу снаряжает, да еще и в церковь сходит, свечку за упокой души своего старика поставит (Войнович 1). She (the old country woman) arrived, lived in Moscow a while, and at first was as pleased as could be. She cooked, did the washing, outfitted her grandchildren for school, and went to church to light a candle tor her late husbands soul (1a).
    С с-сединой куда как л-лучше. Сейчас, говорят, с-седые мужчины в моду вошли» (Семенов 1). "It's m-much better with g-grey hair. They say grey-haired m-men are in fashion now" (1a).
    «Советы и раньше уже были... - в иных случаях они тогда распоряжались куда как авторитетней и решительней, чем впоследствии, когда все государство стало именоваться „советским"» (Копелев 1). "The Soviets had existed earlier;...in some cases they handled things with much more authority and decisiveness than they did later, when the entire state was called 'soviet.'" (1a).
    Письмо было куда как не глупое и первый русский трезвый голос с Запада (Лимонов 1)... It was a far from stupid letter and the first sober Russian voice in the West (1a)

    Большой русско-английский фразеологический словарь > К-454

  • 128 резиносмеситель

    n
    1) eng. Gummikneter, Gummimischer
    2) textile. Banburymischer (с овальными валками, типа бен-бери), Banburymixer (с овальными валками, типа бен-бери), Innenmischer

    Универсальный русско-немецкий словарь > резиносмеситель

См. также в других словарях:

  • бери — получи и распишись, держи, возьми, на, получай, получи Словарь русских синонимов. бери см. возьми(те) Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова. 2011 …   Словарь синонимов

  • Бери — Бери, сын Цофаха из колена Асира (1Пар 7:36) …   Библейская энциклопедия Брокгауза

  • бери́лл — (минерал) …   Русское словесное ударение

  • Бери — У этого термина существуют и другие значения, см. Бери (значения). Город Бери Bury Страна ВеликобританияВеликобритания …   Википедия

  • бериё — [بي ريا] 1. ғайримунофиқона, бе рӯйбинӣ 2. беғараз, бетамаъ: дӯсти бериё; хайри бериё хайр кардан бе чашмдошти мукофоте, хайри холисона …   Фарҳанги тафсирии забони тоҷикӣ

  • бериёӣ — [بي ريائي] бериё будан, як будани зоҳиру ботин, садоқат …   Фарҳанги тафсирии забони тоҷикӣ

  • БЕРИ-БЕРИ — (beri beri, по японски и китайски «какке»), син.: polyneuritis enderni са (Balz), neuritis multiplex endemica (Scheu be), hydrops asthmaticus, multiple chronische alimentare Nervendegeneration (Nocht). A. Кастеллани и Чалмерс (A.… …   Большая медицинская энциклопедия

  • БЕРИ-БЕРИ — (у японцев как ке). Эпидемическая, иногда очень скоротечная болезнь, состоящая в малокровии, отеке и параличах нижних конечностей, переходящих постепенно на все тело. Свойственна Японии, Австралии, Индии, о. Цейлону. Словарь иностранных слов,… …   Словарь иностранных слов русского языка

  • бери-бери — нескл., ж. béri béri m. Болезнь, возникающая вследствие недостатка в пище витамина B1 или нарушения его усвоения в организме. БАС 2.В Евгеньевском госпитале в Гудзядах лежит раненый японец, страдающий вместе с тем бери бери . Е. С. Боткин Свет и… …   Исторический словарь галлицизмов русского языка

  • Бери (значения) — Бери: Бери  город в Англии. Бери (футбольный клуб) Бери, Джон Багнелл См. также Бери бери Бери Сент Эдмендс Берри Бэрри Бьюри …   Википедия

  • Бери-бери — Тиамин МКБ 10 E …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»