Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

без+дела

  • 1 дело

    діло (ум. дільце, ділечко), справа; (труд) робота (ум. робітка), праця; (вещь) річ (р. речи); (поступок, действие) вчинок, чин, дія. [Я діло все поробила. Діла незабуті дідів наших (Шевч.). Люди бралися до щоденних справ (Дн. Чайка). Того вимагає наша національна справа. Всі справи він носить у портфелі. Поставив у канцелярії дві шахви для справ. Ви надто обережні в справі чести (Грінч.). За працею час минає швидко. Лицарська річ - у бої полягти. Давня се річ: мабуть літ сорок тому буде (Конис.). Чистий думками і непорочний діями]. Плохо дело! - кепська справа! кепська робота! Странное дело! - дивна річ! чудасія! чуднота! Дела тайные, которые нужно скрывать - таємнощі (р. -щів). По делу - за ділом, за справою. [Я прийшов до вас за ділом]. По делам (поручениям) - за орудками. [Няньку посилала за орудками (Л. Укр.)]. По этому делу - в цій справі. По делам службы - в справах службових. Сидеть, быть без дела - сидіти, згорнувши руки, посиденьки справляти, лежні (сидні) справляти. Браться за дело - братися до роботи. Браться не за своё дело - не за свою справу братися, шитися не в своє діло (Конис.). Дело обстоит так - справа стоїть так. [Тепер справа стоїть инакше]. Известное дело - звісно, звичайно, відома (певна) річ, сказано. [Сказано: куди голка, туди й нитка]. Ясное дело - видима річ. Виданное ли, слыханное ли дело? - чи чувано, чи видано? (провинц.) чи-ж видансько? Дело житейское - світова річ. Дела нет до чего - байдуже про що. Не было дела до кого, чего - байдуже було, не доходило діла. [Не доходило мені до них діла]. Не твоё дело - то не твоя справа, тобі до цього зась, заськи [Ігумену - діло, а братії - зась], (шутл.) не твоє мелеться. Это дело другое - це що инше, це инша річ. В чём дело? - в чому річ? в чім сила? про що йдеться? Дело вот в чём - річ ось яка. В том-то и дело - а тож-то, отож-то й є, тож-то й воно, тим бо й ба, не тож бо то й що, не по чім б'є, як не по голові. [Ми не тою дорогою їдемо? - А тож-то, що не тою. Він хотів-би коняку купити, та тим бо й ба - грошей нема]. Не в том дело - не в тім річ, не про те річ, не про те мова мовиться, не в тім сила. [Не в тім сила, що кобила сива, а в тім що не везе]. То-ли дело - инша річ, хіба така річ? нема краще, як; нема в світі, як. [Не люблю зими, нема в світі, як літечко святе. Неохота йому працювати; хіба така річ - пити!]. Не к делу - не до-діла, не до-речи, не в лад. Пойти в дело - піти в надобу, піти до діла. Если уж до чего дело дойдёт - коли вже до чого (того) дійдеться, як до чого (того) ряд дійде. Ей до всего дело - без неї вода (ніде) не освятиться. Иметь дела с кем - мати справи (стосунки = отношения) до кого (или з ким). Я совсем не имею с ней дела - жадного діла в мене з нею нема, не причетний я зовсім до неї. Моё дело сторона - моя хата з краю. Плёвое дело - дурниця, пусте, пустячина, ка-зна-що. Статочное-ли дело - чи мислима річ? чи подобенство? чи годиться-ж? А мне что за дело? - а мені що до того? а мені яке діло? а мені якого батька горе? Что дело, то дело - що правда, то правда; що до пуття, то до пуття. Это дело - це добре, це гаразд, це до діла. Это особое дело - се инша річ, се инша стать. То и дело - раз-у-раз, раз-поз-раз, раз-по-раз, знай. [Коло його знай споминають літописці друге голосне ім'я - Остапа Дашковича (Куліш)]. В чём дело? - що сталося? про що річ? у чому справа? В самом деле, на самом деле - справді - см. В действительности. На словах, что на санях, а на деле, что на копыле - на словах, як на цимбалах, а на ділі, як на талалайці. Судебное дело - судова справа. [Він виграв у суді свою справу. Нехай судці розберуть тую справу. З бабою і дідько справу програв]. Тяжебное дело - позов (р. позву). Военное дело - військова справа. Комиссариат иностранных дел - комісаріят закордонних справ. Золотых дел мастер - золотник, золотар (р. -ря) (ум. золотарик).
    * * *
    1) (занятие, работа, труд) спра́ва, ді́ло

    уголо́вное \дело — юр. криміна́льна спра́ва

    3) канц. спра́ва

    па́пка для дел — па́пка для справ

    5) (сражение, бой) бій, род. п. бо́ю, бата́лія, би́тва
    6) (в сочетании с прил. в знач. сказ. или вводн. сл. жарг.) річ, спра́ва, ді́ло

    друго́е (ино́е) \дело — і́нша річ (спра́ва), і́нше ді́ло

    Русско-украинский словарь > дело

  • 2 околачиваться

    околотиться
    1) оббиватися, оббитися, пооббиватися; обтрушуватися, обтруситися, пообтрушуватися;
    2) обгородитися кіл(оч)ками;
    3) (баклушничать) байдики (байди) бити, байдикувати, виснути, вакувати(ся). [Наймит усе висне в хаті, не йде на роботу (Н.-Л.). Хлопець до школи не ходить та так дома вакується]. -ться без дела - никати без роботи.
    * * *
    I см. обколачиваться II
    ( бродить без дела) ве́штатися, тиня́тися

    Русско-украинский словарь > околачиваться

  • 3 поболтаться

    1) (о жидкости) побовтатися, поколотитися;
    2) (в воздухе) похилитатися, помотатися, помо[е]тлятися, потеліпатися, побаламкатися. -ться без дела - см. Побаклушничать.
    * * *
    1) ( о жидкости) побо́втатися; ( подвигаться из стороны в сторону) помота́тися, пометля́тися; ( поколыхаться) поколиха́тися, похилита́тися
    2) (без цели, без дела) потиня́тися, пове́штатися, помота́тися, пошве́ндяти

    Русско-украинский словарь > поболтаться

  • 4 надобность

    потреба, (потребность) потріб (-би), (ум. потрібка), треба (-би), потребина, (нужда) нужда, (польза, редко) пригода. [Їхати не треба було, але Корній вигадав потребу (Грінч.). Купив оце й я собі на потріб дерева (Сл. Гр.). У нас іде на потріб липа ціла, а не колена (Брацл.). Для своєї потрібки (Борзенщ.). Все продав, а пуд собі залишив на свою потрібку (Звин.). Мій дім обмислен (снабжён) сріблом-золотом про всяку требу (Куліш). На будову громадського намету і на всякі потребини його (Біблія). Нужди у всякого є: кому хліба, кому до хліба (Кониськ.). Годувала собі дочку для своєї пригоди, щоб принесла із криниці холодної води (Макс.)]. -ность в чём - потреба в чому и чого. -ность к кому - діло до кого. [Є дільце, дядечку, до вас (Глібів)]. Естественная -ность - а) природна[я] (натуральна) потреба; б) (испражнение) своя потреба (потріб). Крайняя, неотложная -ность - велика (конечна, пильна) потреба в чому, чого; конечність, доконечність (-ности). [Конечна є потреба, заміри ваші знать (Самійл.). Важливість і доконечність задуманої роботи (Н.-Лев.)]. Без -сти - без потреби, безпотрібно, (без дела) без діла. [Прошу без потреби не заходити до кабінету (Київ). Нікчемно й безпотрібно порубавши свій ліс (Основа 1862). Без діла не люблю я до його ходити (Київ)]. Для какой -сти? - за-для якої потреби? на (про) яку потребу? нащо? навіщо? про що? [«Дай я нап'юся мандрагори?» - «Про що, царице?» (Л. Укр.)]. По мере -сти - в міру потреби, як до потреби. [Вдається, як до потреби, до мови стислої (Рада)]. По встретившейся -сти - зважаючи на (таку) потребу; тому, що трапилася (виникла) потреба. По миновании -сти - а) (в будущем) коли (як) мине потреба; б) (в прошедшем) коли (як) минула потреба. Для своей, иной -сти - на свою потребу (потрібку), про свою потребу, (текущей: на свою обихідку), на иншу потребу. [Закупки на свою потрібку (Н.-Лев.). Про його потребу я дав йому (Звягельщ.)]. В случае -сти - в потребі; коли (як) буває (в наст. ещё: є, в прошл.: бувала, траплялася, в будущ.: буде, виникне, трапиться) потреба: коли що; як потреба вкаже (в будущ.); (книжный оборот) в разі потреби. [І грішми і худобою в потребі зазичить (Франко). До рідної мови може письменник докладати в потребі і чужих слів (Рада). Президент Академії скликає, коли бува потреба, спільні зібрання (Стат. Ак. Н.). Ми, коли що, і до царя не заблудимо (Кониськ.)]. Смотря по -сти - а) (когда, если надо) коли (як) треба; б) (сколько надо) скільки треба. Какая ему -ность знать это? - нащо (навіщо) йому знати це? Иметь -ность в чём - мати потребу в чому, потребувати чого. [Не потребуєм їй того казати, що ти рабиня (Л. Укр.)]. Нет -сти - нема на що, нема чого, нема потреби. [Нема на що тут це записувати (Грінч.). Нема чого похваляти се (Грінч.)]. В этом нет -сти - в цьому (на це) нема потреби. Мне в этом нет -сти - я цього не потребую; мені це без потреби. Явилась -ность - виникла (трапилася, зайшла, є) потреба.
    * * *
    потре́ба; зна́доба

    Русско-украинский словарь > надобность

  • 5 праздный

    1) (о людях ничем не занимающихся) гулящий, нетруджений, нетрудящий, неробучий, нероботящий, неробітний (редко) празний. [На потіху гулящим людям (Куліш). Багато є дармоїдів нетруджених, що сами нічого зробити нездатні (Єфр.). Робочими руками, працею робітників живляться всі нетрудящі люди (Єфр.)]. -ный человек, -ные люди - гулящий (нетруджений, нетрудящий, нероботящий, неробучий) чоловік, люди. Быть, пребывать -ным - гуляти, вакувати(ся), порожнювати, дармувати. [Козак душа правдивая, сорочки не має, коли не п'є, так нужу б'є, а все не гуляє (Номис). Роби, не лежи, не гуляй! - сам бог сказав (Рудч.). Хлопець до школи не ходить та так дома вакується (Київщ.)]. Срв. Баклушничать. -ная жизнь - гуляще, нетруджене життя; см. Праздность, Баклушничанье;
    2) (суетный, вздорный) марний, пустий, порожній. -ные речи - марні, пусті слова, марні, пусті розмови, балачки. [Були марні слова, так і зосталися марні слова, а ніхто нічого доброго до ладу не зробив (Звин.)]. -ные затеи - пусті витівки;
    3) (о месте: незанятый) порожній; (о вещах: свободный, остающийся без употребления) гулящий, ваканцьовий, яловий. -ная земля (незанятая) - гуляща, ваканцьова земля, ваканець (-нця). - ный топор, -ный мост - гуляща сокира, гулящий, (образно) яловий міст. -ный скот - гуляща скотина (худоба). Время -ное - гулящий час, вільна година; см. Досуг. Быть -ным (без употребления) - гуляти, дармувати, вакувати, ваканцювати, (о доме, земле: пустовать) порожнювати; (специально о поле) лежати облогом, облогувати. [Шлях не гуляє (не остається без прохожих) (Номис). Сокира дармує (Гр.). Хата порожнює (Гр.). Дві десятини облогують вже третє літо];
    4) -ная (о самке) - ялова;
    5) см. Праздничный.
    * * *
    1) ( никем или ничем не заполненный) поро́жній, пусти́й
    2) (ничем не занятый, без дела) бездія́льний, безді́льний; ( свойственный бездельнику) гультя́йський; ( досужий) дозві́льний; гуля́щий

    \праздный челове́к — безді́льна (гуля́ща) люди́на; ( бездельник) гультя́й, -тяя́, ле́дар, -я, неро́ба

    3) ( бесцельный) перен. пусти́й, поро́жній; ( тщетный) ма́рний; ( излишний) за́йвий

    Русско-украинский словарь > праздный

  • 6 болтаться

    1) (о жидкости) бовтатися, колотитися, хлюпатися;
    2) теліпатися, метлятися, мотатися, майталати(ся), хилитатися. [Теліпаються хвости іззаду. На животі метлявсь товстий ланцюжок од годинника. На ціпку вгорі прив'язана тиковка хилитається порожня і калатає (Л. Укр.)];
    3) мотатися, мотлятися, тинятися, шалатися, вештатися. [Мотляється з хати до хати. Тиняється без діла]. Болтающийся без дела - байтало (ср. р.), байда (общ. р.).
    * * *
    1) бо́втатися; ( о жидкости) колоти́тися, хлю́патися
    2) ( колебаться) вихля́тися, хилита́тися, хита́тися; мота́тися, теліпа́тися, метля́тися, мотля́тися
    3) ( слоняться) тиня́тися, ве́штатися, шве́ндяти, шала́тися, мотля́тися

    Русско-украинский словарь > болтаться

  • 7 пребывание

    пробування (ум. пробуваннячко), перебування (ум. перебуваннячко); (бытность, побывка) побуток (-тку), пробуток (-тку), перебуток (-тку), буття (-тя), побут (- ту), бутність (-ности); (постоянное) вікування. [За шість років пробування в тій школі (Грінч.). Вирядимо їх, добрії люди, на нове життя, на нове пробуваннячко (Черкас.). За перших літ свого перебування в пансіоні (Крим.). Речінця побутові на Запоріжжі не визначалось нікому (Куліш). Не треба-ж того манастирського його побутку уважати за якесь суворе іночество (Куліш)]. Во время -ния моего - за мого пробування (перебування, буття, побутку, побуту, бутности) там, під час мого перебування (пробування и т. д.) там. -ние дома - домування (-ня), домарство. [Не маю кого на домарство лишити (Франко, Пр.)]. -ние без употребления, без дела - дармування (-ня). Место -ния - місце пробування, перебування, пробутку. Место постоянного -ния - місце постійного пробування (перебування, сидіння); оселя, домівка, житло, господа; срв. Жительство.
    * * *
    1) перебува́ння; пробува́ння; диал. по́бут, -у
    2) ( местопребывание) місцеперебува́ння; місцепробува́ння

    Русско-украинский словарь > пребывание

  • 8 зашататься

    1) (заколебаться) захитатися, захилитатися, загойдатися. [Захиталась, відчинилась мертвецькая хата (Куліш). Зрушились стіни немов живі, загойдались над головою (Коцюб.). Захилиталось, замахало як вітряк руками (Васильч.)];
    2) (начать бродить) затинятися, заблукати. [Підводилися з своїх ліжок в'язні і мовчки затинялися од стіни до другої (Васильч.)];
    3) (покачнуться о человеке) поточитися, заточитися. [Заточився, покинув хатні двері та пішов лапать стіни в темних сінях (Н.-Лев.)].
    * * *
    1) захита́тися, захилита́тися
    2) ( начать бродить без дела) поча́ти тиня́тися (ве́штатися, шве́ндяти), затиня́тися, заве́штатися, засновига́ти; см. шататься 2)

    Русско-украинский словарь > зашататься

  • 9 проболтаться

    1) см. Пробалтываться;
    2) -ся без дела - см. Пробаклушничать;
    3) (в воде изв. время) пробовтатися, прохлюпатися, прохлюпостатися якийсь час.
    * * *

    Русско-украинский словарь > проболтаться

  • 10 шалтай-болтай

    1) дурни́ця, нісені́тниця
    2) (в знач. нареч.: без дела, попусту) по-пусто́му; ( напрасно) даре́мно, даре́мне, ма́рно, ма́рне

    Русско-украинский словарь > шалтай-болтай

  • 11 шататься

    несов.; сов. - шатн`уться
    1) хита́тися, хитну́тися, хилита́тися, хилитну́тися; хиба́тися, хибну́тися; хили́тися; несов. хиба́ти, диал. хиля́ти
    2) (несов.: бродить без дела, слоняться) тиня́тися, ве́штатися, шве́ндяти, шве́ндятися, шала́тися, таска́тися, тяга́тися, волочи́тися, вала́ндатися, ника́ти, сновига́ти; диал. ми́катися, валаса́тися; ( беспокоя открыванием дверей) ри́патися

    Русско-украинский словарь > шататься

  • 12 запускать

    запущать) запустить
    1) кого куда (впускать) - упускати, упустити, (о мн.) повпускати кого куди, до чого. -ти-ка телят в сарай - впусти-но телята в повітку (до повітки). -скать, -стить в хлеб (производить потраву) - запускати, запустити що ким, (за)пускати, (за)пустити в спаш, в пашню (коні, корову). [А ми просо засієм. А ми стадом запустим, запустим (Метл.). Не пусти коні в спаш! Пустив коні в пашню (Поділля)];
    2) кого что (оставлять без ухода, в небрежении) - занедбовувати и занедбувати, занедбати, занехаювати, занехаяти и занехати, залишати, залишити кого, що, (редко) запускати, запустити, (о мн.) позанехаювати. [Занехаяла геть усе, і виховання своїх дітей (Звин.) Занедбав поле. Одна жінка запустила діжу, що вона й на діжу не похожа (Грінч. I)]. -скать, - стить дела - занедбувати, занедбати, запускати, запустити и т. д. справи. -скать, -стить корову - запускати, запустити корову. -скать, -стить болезнь - задавнювати, задавнити, (редко) запускати, запустити хоробу. -скать, -стить бороду, кудри - запускати, запустити бороду кучері. -скать, -стить ногти - відпускати, відпустити (ніготь), повідпускати нігті (пагності, пазурі);
    3) (бросать чем-н. в кого) шпурляти, шпурнути, жбурити, пожбурити, пошпурити, (однокр.) жбурнути, шпурнути чим на (в) кого;
    4) (гнать, погнать) пускати, пустити, затинати, затяти. [Пустив коні що-духу. Як затяв коня, аж летить (Звин.)]. -скать, - стить храпенье - (зав)давати, (зав)дати, затинати, затяти хропака, хропти хропака;
    5) (вонзать в кого, во что) запускати, запустити в кого, в що, вгороджувати, вгородити в кого, в що, втереблювати, втеребити, впірити в кого, в що; см. ещё Вонзать. [Як на ляха козак налітав, в нього спис запускав (Мог.). І запустить пазурі в печінки Шевч.). Та вгородила в своє серденько гострий ніж (Пісня)]. -стить руку в карман - закласти (засунути, застромити) руку в кишеню. -стить куда-л. руки (воспользоваться ч.-н. чужим) - простягти лапу, сунути руку куди, погріти руки чим. -стить кому (в нос) гусара - запустити пинхву кому. -скать, -стить глаз (глазуна, глазенапа) - закидати, закинути оком, зиркати, зир(к)нути (кутиком ока) куди, на кого. -скать, -стить в паз - запускати, запустити в жолоб (паз, бурт), забуртовувати, забуртувати, (вколачивать) за[у]саджувати, за[у]садити, забивати, забити, вбивати, вбити;
    6) (класть закваску) заквашувати, заквасити що, запускати, запустити що чим (дріжджами). -скать, -стить дрожжами (квас, пиво) - запускати, запустити дріжджами (квас, пиво);
    7) -скать, -стить за галстук (выпивать) - заливати, залити и залляти очі, пити-непроливати;
    8) (сильно ругать) загинати, загнути кому;
    9) -скать змея - пускати змія. -кать кубарь (волчка) - пускати дзиґу. -стить шарманку - завести катеринку. Запущенный - впущений; занехаяний, занедбаний, (редко) неприкоханий, (о болезни) задавнений; (вонзённый) запущений, угороджений. -ные дела - занедбані справи. Дела -щены - справи занедбано.
    * * *
    I несов.; сов. - запуст`ить
    ( приводить в движение) запуска́ти, запусти́ти и мног. позапуска́ти, пуска́ти, пусти́ти; ( бросать чем в кого-что) ки́дати, ки́нути, шпурля́ти, шпурну́ти и пошпу́рити, диал. шпуря́ти, шпу́рити и пошпурну́ти; ( когти) упина́ти, уп'ясти́ (упне́)

    \запускать ти́ть слове́чко (словцо́) — заки́нути слівце́ (слове́чко)

    II несов.; сов. - запуст`ить
    ( доводить до запустения) запуска́ти, запусти́ти и мног. позапуска́ти; ( оставлять без ухода) зане́дбувати, занедба́ти, занеха́ювати, -ха́юю, -ха́юєш, занеха́яти; ( болезнь) зада́внювати, зада́внити; ( отпускать) відпуска́ти, відпусти́ти

    \запускатьть дела́ — запуска́ти, запусти́ти и мног. позапуска́ти (зане́дбувати, занедба́ти, занеха́ювати, занеха́яти) спра́ви (діла́)

    Русско-украинский словарь > запускать

  • 13 по

    предл.
    1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;
    2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]
    3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.
    * * *
    предл.
    1) с дат. п. по с предложн. п., а также переводится иными предлогами или конструкциями без предлогов, в частности: (при указании на пространство, поверхность) по; (при обозначении направления действия, пути движения - чаще) конструкции с твор. п. без

    го́род лежи́т по обо́им берега́м реки́ — мі́сто лежи́ть по (на) обо́х берега́х рі́чки (ріки́)

    доро́га пролега́ла по боло́ту — доро́га йшла́ боло́том(по боло́ту)

    идти́ по бе́регу — іти́ бе́регом (по бе́регу; вдоль: вздо́вж бе́рега)

    пла́вать по мо́рю — пла́вати по мо́рю; (куда-л.) пла́вати мо́рем

    по грани́це — вздовж кордо́ну

    по́лзать по́ полу — по́взати (ла́зити) по підло́зі

    по обе́им сторона́м чего́ — по оби́два боки́ (оба́біч, з обо́х бокі́в, по оби́дві сто́рони) чого́

    разброса́ть кни́ги по столу́ — розки́дати книжки́ (кни́ги) по столу́ (реже по столі́)

    резьба́ по де́реву — різьба́ (рі́зьблення) по де́реву; (при указании на пределы, границы действия, движения) по

    бе́гать по магази́нам — бі́гати по магази́нах

    гуля́ть по го́роду — гуля́ти мі́стом

    зайти́ по доро́ге к кому́ — зайти́ по доро́зі до ко́го

    по места́м! — на місця́!

    ходи́ть по ко́мнате — ходи́ти по кімна́ті

    шепта́ться по угла́м — шепта́тися по (в) кутка́х; (в направлении чего-л., следуя направлению чего-л.) конструкции с твор. п. без предлога; по; за (чим); (со словом "направление") у, в (чому)

    идти́ по ве́тру — іти́ за ві́тром

    идти́ по чьи́м следа́м — іти́ чиї́ми сліда́ми (по чиї́х сліда́х)

    плы́ть по тече́нию — пливти́ (пли́сти́) за течіє́ю (за водо́ю)

    по все́м направле́ниям — в усі́х на́прямах (на́прямках)

    по направле́нию к ле́су — у на́прямі (у на́прямку) до лі́су

    спра́ва по но́су корабля́ — мор. спра́ва в на́прямі (в на́прямку) но́са корабля́; (при обозначении предмета, на который направлено действие) по; у, в (кого-що)

    бараба́нить по кры́ше — бараба́нити по даху́

    связа́ть по рука́м — и

    нога́м кого́ — зв'яза́ти ру́ки й но́ги кому́

    стреля́ть по проти́внику (по врагу́) — стріля́ти в проти́вника (у во́рога, по проти́вникові, по во́рогові)

    уда́рить по стру́нам — уда́рити у стру́ни (по стру́нах); (при обозначении рода деятельности, сферы, места её распространения) з (чого); по; конструкции без предлогов

    дежу́рный по шко́ле — черго́вий по шко́лі

    иссле́дования по фи́зике — дослі́дження з фі́зики

    прика́з по а́рмии — нака́з по а́рмії

    специали́ст по проекти́рованию доро́г — спеціалі́ст (фахіве́ць) із проектува́ння шляхі́в (у спра́ві проектува́ння шляхі́в); (при обозначении качества, свойства, отношения; касательно чего; при указании на предмет или лицо) за (чим); щодо (чого); з (чого); конструкции без предлогов

    второ́й по ва́жности — дру́гий за важли́вістю (щодо важли́вості)

    до́брый по нату́ре — до́брий за вда́чею, до́брої вда́чі, до́брий з нату́ри

    курс ле́кций по агра́рному вопро́су — курс ле́кцій з агра́рного пита́ння

    литерату́ра по э́тому вопро́су — літерату́ра з цього́ пита́ння

    ме́дик по образова́нию — ме́дик за осві́тою

    огро́мная по свои́м масшта́бам рабо́та — величе́зна свої́ми масшта́бами (щодо свої́х масшта́бів, за своїми масшта́бами) робо́та (пра́ця), ро́бота (пра́ця) величе́зних масшта́бів

    отли́чный по каче́ству — відмі́нної я́кості

    по по́воду — з при́воду

    по спо́собу образова́ния — за спо́собом (щодо спо́собу) утво́рення

    ста́рший по во́зрасту — ста́рший ві́ком (за ві́ком)

    схо́дный по вку́су — и

    по цве́ту — схо́жий (поді́бний) на сма́к і за ко́льором (і ко́льором, і на ко́лір, і щодо ко́льору)

    экза́мен по геогр афии — і́спит (екза́мен) з геогра́фії; (при обозначении способа, приёма называния) на (що), по

    называ́ть по и́мени — назива́ти на ім'я́

    называ́ть по и́мени — и

    о́тчеству — назива́ти на ім'я́ і по ба́тькові

    назва́ть по фами́лии — назва́ти на прі́звище; (при обозначении родства, близости) по

    ро́дственник по му́жу — ро́дич по чолові́кові

    това́рищ по ору́жию — това́риш по збро́ї; (в соответствии, согласно с чём-л.; на основании чего-л.) по; за (ким-чим); з (чого); на (що); конструкции без предлогов

    ви́дно по глаза́м — ви́дно по оча́х

    жени́ться по любви́ — несов. одружи́тися (жени́тися, ожени́тися) коха́ючи (з коха́ння, з любо́ві)

    зна́ть по ви́ду — зна́ти на ви́гляд

    зна́ть по газе́там — зна́ти з газе́т

    не по си́лам — не під си́лу, не до сна́ги

    по а́дресу — на адре́су

    по ви́ду — на ви́гляд

    по возмо́жности — по можли́вості, по змо́зі

    по его́ жела́нию — на його́ бажа́ння, за його́ бажа́нням

    по его́ зо́ву — на його́ за́клик

    по зака́зу — на замо́влення

    по зако́ну — за зако́ном, згі́дно з зако́ном

    по заслу́ге — по заслу́зі

    получа́ть по счёту — оде́ржувати за раху́нком (згі́дно з раху́нком)

    по моему́ мне́нию — на мою́ ду́мку, на мі́й по́гляд

    по мои́м све́дениям — за мої́ми (согласно: згі́дно з мої́ми) відо́мостями

    по на́шей инициати́ве — з на́шої ініціати́ви, за на́шою ініціати́вою

    по ны́нешним времена́м — як на тепе́рішні часи́, як на тепе́рішній час; ( теперь) за тепе́рішніх часі́в

    по образцу́ — за зразко́м

    по обыкнове́нию — як звича́йно; ( как всегда) як за́вжди́

    по обы́чаю — за (згі́дно із) зви́чаєм

    по о́череди — почерго́во, за че́ргою, че́ргою, почере́жно

    по пла́ну — за пла́ном, по пла́ну

    по поруче́нию — з дору́чення, за дору́ченням

    по после́дней мо́де — за оста́нньою мо́дою

    по предложе́нию — за пропози́цією, на пропози́цію, з пропози́ції

    по прика́зу — з нака́зу, за нака́зом, згі́дно з нака́зом ( согласно), відпові́дно до нака́зу ( соответственно)

    по приме́ру — за при́кладом

    по про́сьбе — на проха́ння

    по свиде́тельству — за сві́дченням

    по слу́хам зна́ю — з чуто́к (з чутки́) зна́ю

    по со́бственной (по свое́й, по до́брой) во́ле — з вла́сної (з своє́ї, з до́брої) во́лі, вла́сною (своє́ю) во́лею, самохі́ть

    по со́бственному жела́нию — за вла́сним бажа́нням, з вла́сного бажа́ння

    по сообще́ниям газе́т — за (згідно з) повідо́мленнями га́зет

    по старшинству́ — за старшинство́м

    по тре́бованию — на вимо́гу

    пье́са по рома́ну — п'є́са за рома́ном

    смотря́ по пого́де — зале́жно від пого́ди, як до пого́ди, як яка́ пого́да

    узна́ть по го́лосу — пізна́ти з го́лосу

    украи́нец по происхожде́нию — украї́нець з похо́дження (ро́дом, похо́дженням); (посредством чего-л., с помощью чего-л.) за (чим); конструкции с твор. п. без предлога; по

    идти́ по ко́мпасу — іти́ за ко́мпасом

    переда́ть по ра́дио — переда́ти по ра́діо

    по желе́зной доро́ге — залізни́цею

    по по́чте — по́штою

    сообщи́ть по телефо́ну — повідо́мити телефо́ном; (по причине, в результате, вследствие) з, із (чого); через (що); по; за (чим)

    о́тпуск по боле́зни — відпу́стка через хворо́бу

    по зло́бе — зі зло́сті, ма́ючи зло́бу (злі́сть)

    по знако́мству — через знайо́мство

    по ине́рции — за іне́рцією

    по ле́ности — з лі́нощів, через лі́нощі

    по мое́й вине́ — з моє́ї вини́ (прови́ни)

    по невнима́тельности — через неува́жність (неува́жливість), з неува́жності (неува́жливості)

    по недоразуме́нию — через непорозумі́ння, з непорозумі́ння

    по необходи́мости — з [доконе́чної] потре́би

    по несча́стью — в знач. вводн. сл. на неща́стя

    по оши́бке — помилко́во ( ошибочно), через поми́лку ( вследствие ошибки)

    по по́воду чего́ — з при́воду чо́го

    по подозре́нию в чём — підозріва́ючи в чо́му; ма́ючи підо́зру, що...; за підозрі́нням у чому́

    по принужде́нию — з при́мусу

    по причи́не чего́ — через що

    по мно́гим причи́нам — з багатьо́х причи́н

    по то́й причи́не — з тіє́ї (то́ї) причи́ни, через те

    по слу́чаю чего́ — з наго́ди чого́; ( из-за чего) через що; ( благодаря чему) завдяки́ чому́

    по счастли́вой случа́йности — завдяки́ щасли́вому ви́падкові (ви́падку); ( при указании на время) у, в, на (що); конструкции без предлога; по

    не захо́дит по неде́лям, по месяца́м — не захо́дить ти́жнями, місяця́ми

    не пи́шет пи́сем по го́ду — ці́лими рока́ми (иногда: ці́лий рік) не пи́ше листі́в

    по весе́ннему вре́мени — навесні́, весно́ю, у весня́ну́ по́ру (добу́)

    по времена́м — ча́сом, часа́ми; ( иногда) і́ноді, і́нколи

    по выходны́м дня́м — у вихідні́ дні́, вихідни́ми дня́ми

    по деся́тому го́ду — у де́сять ро́ків, як мину́ло (скінчи́лося) де́сять ро́ків

    по ноча́м — ноча́ми

    по о́сени — восени́

    по пра́здникам — у (на) свята́, свята́ми

    по суббо́там — у субо́ти, субо́тами; ( еженедельно) щосубо́ти

    по це́лым дня́м — ці́лими дня́ми, ці́лі дні́

    расти́ не по дня́м, а по часа́м — рости́ як з води́; рости́ на оча́х; рости́ не щодня́ (не щодни́ни), а щогоди́ни; (с целью, назначением, для чего-л.) для (чого); по; у, в (чому); конструкции без предлога; ( по делам) у спра́ві, у спра́вах

    вы́звать по дела́м слу́жбы — ви́кликати у службо́вих спра́вах

    коми́ссия по составле́нию резолю́ции — комі́сія для склада́ння (для скла́дення) резолю́ції

    комите́т по разоруже́нию — коміте́т у спра́ві роззбро́єння

    мероприя́тия по — за́ходи щодо (для, до)

    я пришёл по де́лу — я прийшо́в у спра́ві (у спра́вах; за ді́лом); (при обозначении размера, количества) по

    да́ть ка́ждому по я́блоку — да́ти ко́жному по я́блуку

    по ло́жке — по ло́жці

    2) с вин. п. (в значении: до, вплоть до чего-л.) до (чого); по (що)

    коса́ по по́яс — коса́ до по́яса

    она́ ему́ по плечо́ — вона́ йому́ до плеча́ (по плече́)

    по коле́ни в воде́ — по колі́на (до колі́н) у воді́

    по март включи́тельно — до бе́резня (по бе́резень) вклю́чно

    по сию́ по́ру — до цьо́го ча́су, до́сі, дони́ні, дотепе́р; (в сочетании со словами "рука", "сторона") по (що); з (чого)

    по пра́вую ру́ку — право́руч, по пра́ву ру́ку; в (на, по, у) пра́ву руч

    по ту сто́рону — по той бік, з того́ бо́ку; ( при обозначении цели) по (кого-що); за (ким-чим)

    по ду́шу — по ду́шу

    ходи́ть по во́ду — ходи́ти по во́ду

    ходи́ть по грибы́ — ходи́ти по гриби́

    3) с предложн. п. (после чего-л.) пі́сля (чого); по (чому); конструкции без предлогов

    по возвраще́нии — пі́сля пове́рнення (поворо́ту); ( возвратясь) поверну́вшись

    по истече́нии сро́ка — пі́сля закі́нчення стро́ку, по закі́нченні стро́ку

    по минова́нии на́добности — коли́ (як) мине́ потре́ба; ( о прошлом) коли́ (як) мину́ла потре́ба

    по получе́нии чего́ — пі́сля оде́ржання чого́; ( получив) оде́ржавши що

    по прибы́тии — пі́сля прибуття́, по прибутті́; ( прибыв) прибу́вши

    по проше́ствии до́лгого вре́мени — че́рез до́вгий час, пі́сля до́вгого ча́су, по до́вгому ча́сі

    по рассмотре́нии чего́ — пі́сля ро́згляду чого́; ( рассмотрев) розгля́нувши що

    по сме́рти отца́ — пі́сля сме́рті ба́тька, по сме́рті ба́тька; (после кого-л. по положению, значению) пі́сля (кого); за (ким)

    пе́рвый по Ломоно́сове авторите́т в э́той о́бласти — пе́рший пі́сля Ломоно́сова авторите́т у ці́й га́лузі

    4) (с дат. п. в сочетании с личными мест. и с предложн. п. в сочетании с мест. 3-го лица в значении: согласно с желанием, привычками; на основании чьего-л. примера; по внешнему виду кого-л.; под силу кому-л.) по (кому); также передаётся другими предлогами и беспредложными конструкциями

    всё не по нём — все́ йому́ не до вподо́би (не до смаку́)

    не по мне( не под силу) не по мені́, мені́ не під си́лу (не до снаги́); ( не по вкусу) мені́ не до вподо́би (не до смаку́); ( что касается меня) як на ме́не, що́до ме́не, що стосу́ється мене́

    по мне хоть трава́ не расти́ — про ме́не хоч вовк траву́ їж

    по ней бы́ло ви́дно, что... — по ній було́ ви́дно, що

    5) (с дат. п. и с предложн. п. при словах: "скучать", "тоска") за (ким-чим); (при словах: "траур", "тризна", "поминки") по (кому-чому)

    тоска́ по ро́дине — ту́га за батьківщи́ною

    тра́ур по отцу́ (по отце́) — жало́ба (тра́ур) по ба́тькові

    6) ( с числительными) (с дат. п.) по (с предложн. п.)

    по одному́ (одно́й) — по одному́ (одні́й); ( поодиночке) пооди́нці; (с дат. п. и с вин. п.) по (с вин. п.)

    по сорока́ (по со́рок) тетра́дей — по со́рок зо́шитів; (с вин. п.) по (с вин. п.)

    по́ два (две) — по два́ (дві́)

    по две́сти — по дві́сті

    по́ двое — по дво́є; особо

    по девятисо́т, по девятьсо́т — по дев'ятсо́т

    по пятисо́т, по пятьсо́т — по п'ятсо́т

    по полтора́ (полторы́) — по півтора́ (півтори́). см. частные случаи употребления этого предлога под отдельными словами

    Русско-украинский словарь > по

  • 14 нужда

    и Нужда
    1) потреба, (изредка, ц.-слав.) нужда, (потребность) потребина, (редко) потріб (-си), треба; срв. Надобность. [Вже яка потреба, - ні до кого не йду, - вона зарятує (Г. Барв.). Надумались збирати гроші про таку народню нужду (Куліш)]. -да в чём - потреба чого или в чому, на що, нужда в чому; срв. Потребность. Иметь -ду в чём - мати потребу (нужду) в чому, потребувати чого; срв. Нуждаться 1. А тебе какая -да до этого дела? - а тобі яке діло до цієї справи? а тобі що до цього (до того)?, (фам.) а тобі до цього якого батька горе? -да в ком - потреба в кому, на кого. Ему -да в нём - йому він потрібний (потрібен), він має діло (справу, зап. інтерес) до його. -да к кому, до кого - діло (справа, зап. інтерес) до кого. [Є в мене діло до вас (Київ)] Какая мне -да до тебя? - яке мені діло (яка мені нужда) до тебе? [Яка мені нужда до тебе? (Квітка)]. Мне до них -ды мало - мені про них (їх) малий клопіт (байдуже). Не твоя -да, не заботься - не твій клопіт, не турбуйся. Что нужды? - яка потреба?, (какой смысл?) яка рація?, (зачем?), нащо? навіщо?, (пустое!) дарма! Велика -да! - велика вага! овва! велике діло опеньки!, (пустое!) дарма. Что за -да (Какая -да) знать это? - яка потреба (нащо треба) знати це? Нет нужды говорить об этом - нема потреби говорити про це. Нет нужды (кому до чего) - байдуже (байдужки, байдужечки) (кому про (за) що), дарма (кому), (и горя жало) мале горе (кому), ні гадки (гадки мало) кому про (за) що, і гадки не має хто про (за) що, (шутл.) і за вухом не свербить кому. [Недоля жартує над старою головою, а йому байдуже (Шевч.) Дитина кричить, як не розірветься, а їй і байдуже (Сл. Ум.). «Байдуже!» - сказала: «не журись, коханий!» (Дніпр. Ч.). А мені про те й байдужечки (Кролевеч.). Хай світ завалиться, - дарма мені! (Грінч.). «Піду, тільки нехай об осени!» - «Дарма, й підождемо» (Квітка)]. Тебе, небось, и нужды нет (Гоголь) - тобі, бачиться, й за вухом не свербить (перекл. М. Рильськ.). Нужды нет, что - дарма що. [Дарма що старий, аби багатий Приказка)]. Без видимой -ды - без видимої (явної, очевидної) потреби. В случае -ды, при -де - в потребі, під нужду; см. ещё Надобность (В случае -сти). [Що-ж, і горщик річ непогана в потребі (Рада). Ви постерегли що і під нужду, як вашої запобігав він ласки (Куліш)]. Крайняя (неотложная) -да в чём - велика (конечна, пильна) потреба в чому й чого; скрута на що. Я имею крайнюю -ду в деньгах - мені аж надто (конче, до скруту) треба грошей, мені аж надто (конче, до скруту) треба (потрібно) мати гроші. Я имею крайнюю -ду видеть его - см. Крайний 3. По -де от -ды - з потреби, через потребу. По крайней (неотложной) -де - з великої (конечної) потреби, через велику (конечну, пильну) потребу. Испытывать -ду в чём - зазнавати не достачі, (нужди) в чому, (нуждаться) потребувати чого, нуждатися чим. [Роздавати хліб не тільки своїм підданцям, а й иншим, хто його потребував (Ор. Левиц.). Злидар Максим поліном дров нуждавсь (Боров.)]. Он не испытывает -ды ни в чём - він не знає нужди ні в чому, він нічим не нуждається, йому нічого не бракує. -ды - потреби (-треб), нужди (р. нужд), (редко) потребини (-бин). [Устами письменників народ говорить про своє життя і потреби (Н. Громада). Се не може перешкодити нам писати про свої потреби (Грінч.). Нужди у всякого є: кому хліба, кому до хліба (Кониськ.). Оплачували податки, мита і инші рядові потребини (Куліш)]. Повседневные, текущие -ды - повсякденні (щоденні), поточні потреби, (фам.) потрібка. На все -ды не запасёшься - на всі потрібки не наста(р)чишся; і не треба, і те треба, і тому требові кінця немає (Приказка). Отправлять свои -ды - відбувати свої (природні) потреби. Удовлетворение нужд - задовол(ьн)ювання (заспокоювання), оконч. задовол(ьн)ення (заспокоєння) потреб. Большая, малая -да (естественная надобность) - велика, мала потреба, велике, мале діло. [Треба на часиночку спинитися, за малим ділом (Звин.)];
    2) (недостаток) нужда, нестаток (-тку) и (чаще мн.) нестатки (-ків), (реже) недостаток и (чаще мн.) недостатки, недостача и недостачі (-тач), (нищета) злидні (-нів), убозтво, (реже) убожество, (стеснённое матер. положение) скрут (-ту, м. р.) и скрута (-ти, ж. р.). [Нужда закон зміняє (Приказка). Гнала козаків нужда і жадоба волі на Низ (земли войска запорожского) (Куліш). Поки був живий батько, ми нужди й не знали (Мирний). Він, як і всі, з хатин убогих, повитих мороком нужди (Сосюра). І голодом не раз намлівся і всякої нужди натерпівся (Свидн.). Прийшов нестаток, забрав і остаток (Приказка). Нестатки ймуть (-да одолевает) (М. Вовч.). А чи відаєш ти, що то недостатки, ти, що зросла в розкошах? (Коцюб.). Зістарена тяжкою працею та недостатками жінка (Грінч.). Її врода красна, змарніє у злиднях та недостачах (Мирний). Я побоялася злиднів, звичайного матеріяльного вбожества (Л. Укр.)]. -да всему научит - нужда (біда) всього навчить, нестатки (злидні) всього навчать, нужда-мука - добра наука (Приказка). По -де - через нужду (нестатки, злидні, убозство). Жить в -де, терпеть -ду - жити в нужді (в не(до)статках, в злиднях, в убозтві, при злиднях, при вбозтві, серед злиднів, серед нужди), жити вбого (нужденно, злиденно, скрутно), терпіти нужду (злидні), (бедствовать) (дуже) бідувати, злиднювати. [Вони живуть скрутно (Звин.)]. Жить без -ды - жити без нужди (без недостатків, несутужно, безнуждно, невбого). Денег наживёшь, без -ды проживёшь - грошей здобудеш, життя-вік перебудеш (или біду перебудеш). Крайняя -да - як-найбільша (крайня, остання) нужда, злидні злиденн, останні (великі) злидні, велике вбозтво. Быть, нах(о)диться в крайней -де - бути в як-найбільшій (крайній) нужді, терпіти як-найбільшу (крайню) нужду, жити у великих злиднях (недостатках, у великому вбозтві), сильно бідувати. Испытывать, испытать -ду - зазнавати, зазнати нужди (недостатків, злиднів, убозтва), (бедствовать) бідувати. [Змалечку зазнав нужди та бідування (Васильч.)]. Про -ду закон не писан - як нема нічого, то й закон ні до чого; на порожню кешеню й закон не важить. Он близок к -де - йому недалеко до злиднів. -да скачет, -да плачет, -да песенки поёт - злидні навчать співати й скакати. -да горемычная - злидні злиденні, (голь перекатная) голота нещадима. -да -птица - пугач (-ча). -да-хлеб - голодний хліб;
    3) нужда, (затруднительное положение) скрут (-ту, м. р.) и скрута (-ти, ж. р.), скрутне становище, (стеснённое положение) сутуга, (реже притуга), сутужне становище, тіснота, (бедствие) біда, лихо, халепа, (горе) горе. Быть, находиться в -де - бути в нужді, бути в скрутному становищі, бути в скруті (в тісноті, в біді, в притузі), зазнавати (сов. зазнати) халепи. [Хіба ви ніколи не читали, що вчинив Давид, коли був у нужді і зголоднів? (Морач.)]. Кто в море не бывал, тот -ды не знал - хто на морі не і бував, той лиха не зазнав;
    4) (неволя) неволя, (принуждение) сила, примус, мус (-су), принука. -дою - а) (поневоле) зневолі, мимоволі, несамохіть; б) (принудительно) силою, примусово, примусом; в) (по принуждению) з примусу, з мусу, з принуки, неволею.
    * * *
    диал. н`ужа
    1) ( бедность) нужда́; ( недостаток) неста́ток, -тку, неста́тки, -ків; ( нищета) зли́дні, -нів
    2) ( потребность) потре́ба, нужда́

    из \нужда ды, по \нужда де — з нужди́

    не испы́тывать \нужда ды ни в чём — не потребува́ти нічого, не ма́ти потре́би (не зна́ти нужди́) ні в чо́му

    \нужда ды ма́ло кому́ — го́ря (нужди́) мало кому́

    \нужда ды нет — ( неважно) дарма́ [що], го́ря (нужди́) ма́ло, ба́йду́же

    нет \нужда ды говори́ть об э́том — нема́є (нема́) потреби говори́ти про це

    Русско-украинский словарь > нужда

  • 15 милосердие

    милосердя (-дя), милосердність (-ности), змилування (-ння), милость (-ти) до кого, для кого или над ким. [Мати милосердя над рабами (Л. Укр.). Милосердність і любов (Грінч.). Немає в їх змилування (Грінч.). Не було милости у них, вони на сльози не вважали (Рудан.)]. Без -дия - без милосердя, немилосердно, без (п)ощадку. Дела -дия - добрі (милосердні) вчинки. Сестра -дия - сестра-жалібниця, милосердна сестра. [Обов'язки милосердної сестри (Коцюб.)].
    * * *
    милосе́рдя

    без милосе́рдия — без милосе́рдя; ( немилосердно) немилосе́рдо, немилосе́рдно, безжа́лісно

    Русско-украинский словарь > милосердие

  • 16 замедление

    загаяння, гаянка, гайка, загайка, загай (-гаю) чого, забара, забаріння, забарність, дляння; см. ещё Задержка. [Він не любить зупиняння, ні загайки (Куліш). Пізно приїхали, бо трапилась гаянка: вісь зламалася (Сл. Гр.). Аби-б загаю не було, а то я не баритимусь (Лубенщ.). На добре й зле приспішує без дляння (Куліш)]. -ние дела - загаювання, затримування справи.
    * * *
    1) ( действие) спові́льнення, упові́льнення, (неоконч.) спові́льнювання, упові́льнювання; прити́шення, сти́шення; затри́мання, заде́ржання, (неоконч.) затри́мування, заде́ржування
    2) ( задержка) за́тримка и затри́мка, заде́ржка, зага́яння; зага́йка

    без \замедление ния — без затри́мки, без заде́ржки; ( немедленно) нега́йно

    Русско-украинский словарь > замедление

  • 17 счёт

    1) ( действие) лічба́, лічі́ння, лі́чення, лік, -у, рахува́ння; (результат подсчётов, вычислений) раху́нок, -нку

    без \счёт та (\счёт ту) — без лі́ку, без числа́; ( несчётно) незлі́ченно, бе́зліч; як за гріш ма́ку

    брать (принима́ть) в \счётт — бра́ти до ува́ги (на ува́гу)

    быть (име́ть) на \счёт ту́ — бу́ти (ма́ти) на раху́нку

    в \счётт чего́ — в раху́нок чого́

    де́ньги \счётт лю́бят — погов. гро́ші лік лю́блять

    знать \счётт де́ньга́м — зна́ти лік гро́шам

    ка́ждая мину́та на \счёт ту́ — не мо́жна га́яти ні хвили́ни (жо́дної хвили́ни)

    не [и́дти] в \счётт — не [йти́] в раху́нок, не рахува́тися

    пе́рвый по \счёт ту — пе́рший число́м

    потеря́ть (забы́ть) \счётт кому чему́ — загуби́ти (забу́ти) лік кому́-чому́, ма́ти бага́то (бе́зліч) кого́-чого́

    сбро́сить (ски́нуть) со \счёт та — перен. ски́нути з раху́нку

    \счёт та (\счёт ту) нет чему́ — нема́ лі́ку (числа́) чому́, без лі́ку чого́

    \счётт игры́ — -2

    3 — спорт. раху́нок гри - 2:3

    \счётт по па́льцам — лічба́ (рахува́ння) на па́льцях

    \счёт том — в знач. нареч. ( по счёту) по раху́нку, за раху́нком; полічи́вши, порахува́вши; лічма́; ( согласно счёту) згі́дно з раху́нком; ( общим числом) всього́; лічма́

    2) ( документ) раху́нок, -нка

    заплати́ть по \счёт ту — заплати́ти по раху́нку, оплати́ти раху́нок

    относи́ть за (на) \счётт кого́-чего́ — перен. відно́сити за раху́нок кого́-чого́

    получа́ть по \счёт ту — оде́ржувати по раху́нку

    предъяви́ть \счётт кому́-чему́ — пода́ти (книжн. пред'явити) раху́нок кому́-чому́

    принима́ть на сво́й \счётт — бра́ти (прийма́ти) на свій раху́нок; (перен.) відно́сити до се́бе

    т за электри́чество — раху́нок за еле́ктрику

    сказа́ть на чей \счётт — сказа́ти на чию́ адре́су (про ко́го)

    3)

    \счёт та — (мн.: денежные расчёты, дела) раху́нки, -ків

    \счётт — ед. раху́нок, -нку

    свести́ \счёт та (\счёт т) — звести́ раху́нки (раху́нок)

    4)

    \счёт ты — (мн.: взаимные расчёты) раху́нки

    поко́нчить [все] \счёт ты — ( оборвать связи) покінчи́ти (порва́ти) з усі́м

    свести́ \счёт ты с кем — звести́ раху́нки з ким, розрахува́тися з ким

    что за \счёт ты! — які́ мо́жуть бу́ти раху́нки (порахунки)!, що за раху́нки!

    5) ( средства) ко́шти, -тів, кошт, -у, раху́нок

    жить на чужо́й \счётт — жи́ти на чужі́ ко́шти (на чужи́й кошт, чужи́м ко́штом)

    за \счётт чего́ — за раху́нок чого́

    обогаща́ться за \счётт други́х — збага́чуватися за раху́нок (ко́штом) і́нших

    содержа́ть на (за) свой \счётт — утри́мувати на свої́ ко́шти (свої́м ко́штом, вла́сним ко́штом)

    быть на хоро́шем \счёт ту́ — см. быть 1)

    в коне́чном (в после́днем) \счёт те — в остато́чному пі́дсумку; ( в конце концов) кіне́ць кінце́м, вре́шті-решт, зре́штою

    на э́тот \счётт — щодо цьо́го

    поста́вить в \счётт (на \счёт т) кому́ — поста́вити (узя́ти) на карб кому́, закарбува́ти кому́

    э́то не в \счётт — це не бере́ться до ува́ги, це не раху́ється

    Русско-украинский словарь > счёт

  • 18 назначать

    назначить
    1) (обозначать, отмечать что) значити, визначати и визначувати, визначити, зазначати и зазначувати, зазначити, на[по]значати и на[по]позначувати, на[по]значити, відзначати и відзначувати, відзначити, (о мног.) позначити, повизначати, повизначувати и т. п. що. [Визначує дорогу блискавицям (Куліш)]. -чить границы чему - визначити межі чого. -чить север и юг на карте - зазначити (позначити) північ і південь на мапі (на (географічній) карті). -начь верх на тюке - на[по]значи верх на паці;
    2) (определять что кому, чему, для кого, для чего, предназначать на что) призначати и призначувати, призначити, визначати и визначувати, визначити, приділяти, приділити, (наметить) назнаменати, (о мног.) попризначати, попризначувати, повизначати, повизначувати, поприділяти що кому, чому, (за-)для кого, (за-)для чого, на що. [Делегаціям від селян призначено ці місця, а від робітників - оці (Київ). Я призначив читання на один вечір (Грінч.). Шевченко, пишучи свої твори, не призначав їх за-для читання народові (Грінч.). Частину свого заробітку він призначив на певну мету (Київ). Я визначила розписання таке, що на російську мову йде небагато годин (Крим.). У ту башточку вкидали дівчат і замикали там чи на два тижні, чи на два роки, - то вже як пан приділить (М. Вовч.). Діточкам моїм пан щось приділить за мою смерть (М. Вовч.). Брахманізм обеззброїв стихійність цих поривів, назнаменавши, як час для їх здійснення, два останні перегони на життьовому шляху (М. Калин.)]. -чить заседание на пятницу - призначити засідання на п'ятницю. -чить награду - призначити нагороду. -чать наказание - визначати (призначати) кару. -чить опеку над кем - призначити опіку над ким. -чать, -чить плату - визначати, визначити, призначати, призначити, класти, покласти плату (платню). [Плату кладуть чималу їй за рік (Грінч.)]. -чить в продажу, к продаже что - призначити до продажу що. -чать работу кому - призначати (визначати) працю кому. -чить себе сделать что - призначити собі (сказати собі) зробити що. [Як чого не скінчить у тиждень, що казала собі скінчити, то… (М. Вовч.)]. -чить свидание кому - призначити побачення кому. Мне -чили притти в понедельник - мені призначено прийти в понеділок. -чать следствие - призначати слідство. -чать срок - призначати (визначати) термін (строк, речінець). -чать, - чить цену - визначати, визначити, класти, покласти, становити, постановити, нарядити ціну. [Ціну на землю визначали вони всі гуртом (Грінч.). Базар ціну становить (Богодух.). Взяли тому коню ціну нарядили - півтораста карбованців та й чотири (Пісня)];
    3) (на должность, для исполнения какой-либо обязанности) призначати, призначити, настановляти и настановлювати, настановити, наставляти, наставити, ставити, поставити, становити, постановити кого ким, на кого, за кого, на яку посаду, приділяти, приділити кого за кого, нарядити кого ким, (гал.) іменувати, на(й)менувати кого ким, на яку посаду, (о мног.) попризначати, понастановлювати, понастановляти, понаставляти, поприділяти; (только куда, кому, к кому) надавати, надати (о мног.) понадавати кого куди, кому, до кого. [Неписьменних не призначають на відповідальні посади (Київ). Його козаки злюбили, до себе в курінь пустили, ще й отаманом настановили (ЗОЮР I). Щоб воєводами настановити, того не буде зроду (Л. Укр.). Князями нас понастановляє (Куліш). Нас ніхто не обирав, нас настановили на парафії (Н.-Лев.). Його скинули з пристава й настановили на стражника (Васильч.). Вони його поставили собі лакеєм (Грінч. I). Соргія поставив пан за ключника (Основа 1862). Постановили на дяка (М. Вовч.). Постановили її за царинного (Кониськ.). Пан приділив батька за лісника (М. Вовч.). Доти чоловік добрий, доки його десятником не нарядили (Приказка). Агрономів надають нам з Київа (Київщ.)]. -чить наследника - призначити спадкоємця. -чить кого опекуном над кем - призначити (настановити) кого опікуном (на опікуна, за опікуна) над ким. [Громада настановила над їми опікуном Панаса Момота (Грінч.)]. -чить себе преемника - призначити собі наступника. -чить сына в военную службу - призначити сина до військової служби. -чать, -чить кому какую-либо роль в чём - призначати, призначити, приділяти, приділити кому яку ролю в чому. [Салкові, що мав грати старшину, приділили роль свідка (Грінч.)];
    4) (о судьбе: предопределять) судити, присудити, призначати, призначити, приділяти, приділити, надавати, надати, нарікати, наректи, назнаменувати кому що. [Мені літа тії доля присудила (Рудан.). Хто зможе ухилитись, що нам боги всесильні присудили? (Куліш)]. Назначаемый - визначуваний, зазначуваний; настановлюваний, призначуваний и т. п. Назначенный -
    1) визначений, зазначений, на[по]значений, відзначений, повизначуваний и т. п.;
    2) призначений, визначений, приділений, покладений, поприділяний и т. п. [Творчі сили, - ті гнатимуть вас у призначене місце (Франко). Заковане в залізні обручі письменство незабаром переросте призначену йому мірку (Рада). Гроші, від громади призначені на школу (Грінч.)]. -ная цена - визначена ціна. В -ный час, в -ное время - у призначену годину (призначеної години), у призначений час (призначеного часу);
    3) призначений, настановлений, наставлений, поставлений, постановлений, приділений, наряджений, іменований, наданий, попризначуваний и т. п. Вновь -ный - новопризначений, новонаставлений ким, на кого, за кого, на яку посаду, новонаданий кому, до кого;
    4) суджений, присуджений, призначений, приділений, наданий, наречений, назнаменований. [До своєї мети, назнаменованої йому од бога, дійде (Куліш)]. -ться -
    1) визначатися и визначуватися, бути визначуваним, визначеним, повизначуваним и т. п.;
    2) призначатися и призначуватися, бути призначуваним, призначеним, попризначуваним и т. п. [Речінця побутові на Запоріжжі не визначалося нікому (Куліш). Щоб полагодити спір, визначується губерніяльна комісія (Франко). Її ще здавна призначено мені (Грінч.). Почала лічити йому лінійкою в долоню, скільки було то вже йому призначено (Васильч.)]. Деньги -чались на одно, а пошли на другое - гроші призначено було на одно, а пішли на инше. Срок -чался длинный, а теперь его сократили - термін (строк, речінець) призначено (визначено) було довгий, а тепер скорочено. Срока не -чалось никому - терміну (строку, речінця) не становлено (не визначали, не визначалося) нікому;
    3) призначатися, настановлятися и настановлюватися, бути призначуваним, настановлюваним, призначеним, настановленим, попризначуваним, понастановлюваним и т. п. ким, на кого, за кого, на яку посаду. [Панна настановляється на вчительку в село С. (Коцюб.). Ті батюшки, що вчилися в академії й були понастановлювані на парафії (Н.-Лев.). Інструктора від нас забрано, а нам надано иншого (Київщ.). Полковники і сотники надані теж із польського панства (Куліш)]. Он -ется инструктором - його призначено (настановлено, призначають, настановляють) на (за) інструктора. -ется комисия для рассмотрения дела - призначається комісія (призначають комісію), щоб розглянути справу. -ется следствие по этому делу - призначається (призначають) слідство в цій справі;
    4) судитися, призначатися, приділятися, бути призначеним, приділеним, наданим, назнаменованим, нареченим. [Щоб не було одних, яким ніби призначено тільки працювати, і других, яким призначено з чужої праці живитися (Рада). Шлях без міри, вік без ліку їй надано від творця (Самійл.). Та вже коли наречено вмирати, і знахури не відшепчуть (ЗОЮР I)].
    * * *
    несов.; сов. - назначить
    1) призначати и призначувати, призначити и призначити а мног. попризначати; ( определять) визначати и визна́чувати, ви́значити

    \назначатьть лека́рства — признача́ти, призна́чити лі́ки

    \назначатьть свида́ние — признача́ти, призна́чити побачення

    \назначатьть цену — признача́ти, призна́чити (визначати, визначити) ці́ну

    2) (куда; кем - на должность, работу) признача́ти и призна́чувати, призна́чити и мног. попризначати (куди; ким, на кого, за кого); (ставить кем-л.) наставля́ти, наста́вити и мног. понаставля́ти, настановля́ти, настанови́ти и мног. понастановля́ти и понастано́влювати (ким, на кого, за кого); (направлять куда-л.) наряджа́ти, наряди́ти (куди)

    Русско-украинский словарь > назначать

  • 19 польза

    користь (-сти), пожиток (-тку); пожива, поживок, ужиток (-тку), уживок, нажиток, вигода, зиск (-ску), (гал.) хосен (р. хісна); (прок) пуття (-тя); (помощь, облегчение) пільга, помога. [Коли він стає для инших тягарем, а хісна не приносить їм ніякого, тоді він уже не чоловік, а завада (Франко)]. Для общей -зы - для загального добра. Для своей (собственной) -зы - для своєї (власної) користи (вигоди), на свою (власну) користь (вигоду), для свого пожитку (нажитку). [Іванець для своєї користи роздуває старе огнище (Куліш)]. -за государства, государственная -за - інтерес (добро) держави, державний інтерес, державна користь. Частная -за - приватний інтерес, приватна вигода. На -зу отечества, человечества - на користь (на пожиток) батьківщині, людськості. [П'ю за працю на пожиток країні нашій, панове (Коцюб.)]. Общественная -за - громадський ужиток. [З мене нема громаді ніякого вжитку (Стор.). От які попи! От який з них ужиток для пастви (Свидн.)]. В -зу бедных - на користь (на вжиток, на поміч) бідним. Что -зы из того, что… - яка користь із того, який ужиток з того, який хосен із того, яка вигода з того, що… [Яка тобі користь з того, що Походенка виб'ють різками? (Конис.). Який з того був нам ужиток? (Куліш). Який з тебе, чоловіче, для народу хосен? (Маковей)]. Невелика -за, мало -зы из того - мало користи (пожитку), малий спасибіг и мале спасибі з того. Приносить -зу, служить на (в) -зу кому, чему - бути, іти кому на користь (на пожиток, на хосен), на чию користь (на чий пожиток, на чий хосен), користувати кого. [Як мають вони чужих людей користувати, то нехай лучче нашому князеві на зброю складуться (Куліш). Працею, і тільки нею одною, перетворюється усе сирове в готове - таке, що йде людям на пожиток (Єфр.)]. Получать, извлекать -зу из чего - мати користь (пожиток, поживок, вигоду и т. п.) з чого, брати (узяти) користь з чого, використовувати (використувати) що, срв. Пользоваться. Я не извлёк ни малейшей -зы из этого дела - я не мав ані найменшої користи (пожитку, поживи, поживку, нажитку, вигоди, зиску) з цього діла (з цієї справи). Извлекать для себя -зу из чего-л. - (фигур.) грати на чому в свою сопілку. [На цьому увесь час грало в свою сопілку галицьке москвофільство (Єфр.)]. Употребить с -зой что-л. - спожиткувати що. Обращать что в свою -зу - повертати, обертати що на свою (собі на) користь, собі на пожиток, вернути (навертати, повертати, горнути) що на свою руч. [Люди повернули оці сили на користь собі (Комар). На свою руч навертали справу (Грінч.)]. Всё обратилось к его -зе - все повернулося йому на користь (на пожиток), на його руч. Располагать в свою -зу - привертати, привернути до себе. На -зу кому, в чью -зу - на користь (на вигоду) кому. [Лишаю все, що на мою вигоду закони рицарства установили (Куліш)]. Говорить в чью-л. -зу - на чию руч казати. [Таких, щоб вони на нашу руч казали (Грінч.)]. Всё это говорит не в вашу -зу - все це не за вас (не на вашу руч) промовляє (говорить). Суд вынес решение в -зу истца - суд вирішив на користь позовникові. Высказаться в -зу кого-л, чего-л. - висловитися за кого, за що. Он расположен в мою -зу - він прияє мені, він прихильний до мене. Он истолковал это в свою -зу - він витовмачив це на свою користь (вигоду), собі на користь (на вигоду). Некоторые соображения говорят в -зу этого предположения, а не против него - деякі мірковання промовляють (говорять) за цю гадку, а не проти неї. Мои советы не принесли ему никакой -зы - мої поради нічого йому не врадили (не зарадили). Это лекарство приносит -зу - ці ліки помагають, це помічні ліки. Пойти без -зы - піти без пуття, марне, даремне, даром, пусто; срв. Бесполезно.
    * * *
    1) ко́ристь, -ті и кори́сть; ( выгода) ви́года, пожи́ток, -тку; ужи́ток, -тку; ску́ток, -тку; диал. хосе́н, род. п. хісна́ и хісну́; ( полезность) кори́сність, -ності
    2) (нажива, барыш) зиск, -у

    Русско-украинский словарь > польза

  • 20 прямо

    1) (некриво) прямо, просто, право, (напрямик) прямцем, навпрямець, навпростець, навпрямки, навпрошки, упрост; см. Прямиком (под Прямик). [Прямо неси до моєї хати (Рудч.). Простяглась (улиця) кудись без краю просто-просто, мов стріла (Франко). Показують хрестики всякі, що просто стоять або навскіс (Н.-Лев.). Не бійтесь, лягайте просто - усюди сіно і м'ягко (М. Вовч.). Іде пані та просто до їх у двір (Рудч.). Вона осміхнулась і глянула Карпові просто в вічі (Неч.-Лев.). Ми не лукавили з тобою, ми просто йшли, у нас нема зерна неправди за собою (Шевч.). Право стоїть (Черк. п.). Сів на коня та й поїхав прямцем до старого (Мова). Як скочить на ноги та впрост до короля (Гр.)]. Отсюда - мо до города будет не более пяти вёрст - звідси навпростець (навпрямки, прямо) до міста буде не більше, як п'ять верстов. Кто -мо ездит, дома не ночует - хто простує, той дома не ночує (Номис). Итти -мо - прямувати, простувати и іти просто, навпрямки и т. д. Совсем - мо - прямісінько, простісінько; см. Прямёхонько;
    2) -мо чего (против) - просто, проти чого, кого; см. Напротив, Против. [Хата його стоїть просто церкви (Борз. п.)];
    3) (откровенно, без обиняков) просто, прямо навпрямець (напрямець), навпрямки, прямцем, навпростець; см. Прямиком (под Прямик). [Кажи мені навпрямець (Мова). Лядські писателі прямцем казали, що Низовці живуть на татарській землі (Куліш). Він просто виказав йому всю правду (Сл. Ум.)]. Говорить -мо - казати (говорити) просто, навпрямець, навпрямки, (образно) говорити просто, з моста;
    4) (непосредственно) просто, прямо, безпосередньо. [Зінько-ж не схотів іти до тестя, а прийшов просто сюди (Грінч.). Прийшов я до вас просто з дому]. Это вытекает -мо из дела - це випливає безпосередньо із справи. Я еду -мо в Париж - я їду просто до Парижу. Окна выходят -мо в сад - вікна виходять (дивляться) просто в сад. Пить -мо из ведра, бутылки - пити просто з відра, з пляшки;
    5) (впрямь) справді, дійсно, (даже) аж. [Аж моторошно (прямо страшно) за них робиться (Єфр.)]. Он -мо честный человек - він (з його) справді чесна людина. Я -мо с ума схожу - я просто божеволію. -мо беда с ним - чисте лихо (чиста біда) з ним.
    * * *
    1) (по прямой линии; непосредственно) нареч. пря́мо; впрост, навпросте́ць, прямце́м; ( просто) про́сто
    2) ( открыто) нареч. пря́мо; ( откровенно) відве́рто; ( искренне) щи́ро
    3) (в знач. усилит. част.: совершенно, действительно) про́сто, пря́мо

    Русско-украинский словарь > прямо

См. также в других словарях:

  • без дела — прил., кол во синонимов: 8 • баклушник (8) • гулящий (13) • лентяй (66) • …   Словарь синонимов

  • Без дела жить - только небо коптить. — Без дела жить только небо коптить. См. РАБОТА ПРАЗДНОСТЬ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Без Дела — нареч. качеств. обстоят. Ничего не делая, ничем не занимаясь. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • слонявшийся без дела — прил., кол во синонимов: 24 • бездельничавший (148) • бивший баклуши (51) • бивший балду …   Словарь синонимов

  • болтавшийся без дела — прил., кол во синонимов: 38 • баклушничавший (45) • балбесничавший (24) • без …   Словарь синонимов

  • шатающийся без дела — досужий, праздный, праздношатающийся Словарь русских синонимов. шатающийся без дела прил., кол во синонимов: 4 • досужий (9) • …   Словарь синонимов

  • болтаться без дела — сидеть как именинник, лентяя праздновать, голубей гонять, собак гонять, лежать на печи, пальцем не шевельнуть, не пошевельнуться, слонов гонять, пальцем не пошевелить, лежать на боку, плевать в потолок, палец о палец не ударить, валять дурака,… …   Словарь синонимов

  • Ваше благородие завсегда без дела лаяться изволите — Из комедии «Недоросль» (1782) Дениса Ивановича Фонвизина (1744 1792), слова учителя Цыфиркина, адресованные своему ученику Митрофанушке (действ. 3, явл. 7). Цитируется: в ответ на излишнюю придирчивость того, кто пытается себя вести как «большой… …   Словарь крылатых слов и выражений

  • Кто без дела божится, на того нельзя положиться. — Кто без дела божится, на того нельзя положиться. См. БОЖБА КЛЯТВА ПОРУКА …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • На Бога уповай, а без дела не бывай! — См. РАБОТА ПРАЗДНОСТЬ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • сидевший без дела — прил., кол во синонимов: 4 • бездельничавший (148) • плющивший булки (2) • …   Словарь синонимов

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»