Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

батьки-пілігріми

  • 61 происходить

    произойти
    1) (сделаться, статься) діятися, подіятися и здіятися, чинитися, зчинятися, зчинитися, учинятися, учинитися, робитися, зробитися, статися, скластися; (твориться) творитися, утворитися и створитися, коїтися, скоїтися; (совершаться, иметь место) відбуватися, відбутися, заходити, зайти. Срв. Случаться, Твориться. [Що було колись, те буде й знов, і що діялось, те й діятиметься, і нема нового нічого під сонцем (Еккл.). Давно колись те діялось у вас на Вкраїні (Шевч.). Побіжу мерщій додому, чи не подіялось чого там (Шевч.). Ось як воно здіялось, слухай (Стор.). Чинилося те у давню давнину (М. Вовч.). У мертвій тиші сонного гаю зчинився бій (Коцюб.). Не так воно робиться, як нам хочеться (Номис). Як сталось це? І як могло це статись? (Грінч.). Але тут і сталось чудо (Самійл.). Дивне диво склалося тут (Грінч.). Надворі таке коїться, що і виглянути не можна (Канів.). Що там скоїлося вчора межи вами? (Коцюб.). І ніхто не знає того дива, що твориться серед ночи в гаї (Шевч.). Як одбувалася ця боротьба - не треба нагадувати, бо одбувалась вона на наших очах (Єфр.). Батьки ніколи не знають того, що одбувається в душі їхніх дітей (Крим.). Еволюція значна зайшла від часів, як батьки боронились війною (Самійл.)]. Между ними -зошла ссора - між ними зайшла сварка, сталася сварка. Между ними что-то -зошло - між ними щось сталося, щось зайшло. [Що межи вами зайшло, най межи вами буде (Франко). Те, що межи нами зайшло, не було непорозуміння (Л. Укр.)]. -зошло землетрясение - стався, зчинився землетрус. -зошёл неожиданный случай с кем - сталася, склалася несподівана пригода кому и з ким. [Сталась йому пригодонька не вдень, а вночі: занедужав чумаченько з Криму ідучи (Пісня)]. Если -зойдёт перемена - якщо станеться, зайде, відбудеться зміна. В нём, с ним -зошла большая перемена - з ним сталася, зайшла, відбулася велика зміна. [Я почула, що від того часу з ним зайшла якась зміна (Франка)]. -дить, -зойти с кем - діятися, подіятися, статися, робитися, зробитися з ким и кому, поводитися з ким. [Сяя молодиця знала усе, що з Оксаною поводилось (Квітка)]. С ним что-то -зошло - з ним и йому щось сталося, подіялося, зробилося. [Що з їм сталося - не знати (Грінч.). Сталося хоробливій людині те, що й повинно було статися (Крим.)]. Не понимаю, что это со мною (с ним) -дит, -зошло - не розумію, що це зо мною (з ним) и мені (йому) діється, робиться, подіялося, сталося, зробилося. [Боже мій! де це я?.. Що це зо мною діється? (Н.-Лев.). Що вам оце такого подіялось? (Федьк.). Що се з нею подіялось? (М. Вовч.). Що це її зробилося? (Житом.)]. С ногами что-то -дит, -шло - ногам щось робиться, зробилося. Действие -дит - дія відбувається, ведеться, провадиться де. [Народні типи з тієї місцевости, де ведеться дія поеми (Рідн. Край)]. Дело -дило в 20-х годах XIX века - дія діялась в двадцятих роках XIX віку. Разговор -дит с глазу на глаз, шёпотом - розмова відбувається, ведеться, провадиться віч-на-віч, пошепки. [Розмова звичайно або уривалася, або провадилася вже пошепки, на ухо (Єфр.)]. Вчера -дили выборы - учора відбувалися вибори. Заседания -дят в здании городского совета - засідання відбуваються в будинку міської ради. Битва под Полтавой -дила 27 июня 1709 года - битва під Полтавою відбувалася 27 червня 1709 року;
    2) (возникать, брать начало, быть следствием чего-л.) виходити, вийти, походити, піти, ставати, стати, вставати, встати, по(в)ставати, по(в)стати з чого, виникати, виникнути, випасти з чого. [Вірш виходить з того, що слова розставляються так, що природні наголоси сами собою чергуються, як виміряні, ритмічно (Єфр.). Але не з тієї народньої поезії вийшло старе наше письменство (Єфр.). Звідкіля пішла мова людська (Крим.). Одні системи трактують, що мораль походить з абсолютного авторитету (Наш). Таким чином і стала азбука (Єфр.). З тихеньких усе лихо встає (Номис). Усяк знав, шо од його у селі усе лихо встає (Квітка). Біль, що повставав з нудьги (Крим.). Отаким способом і повстав той поділ праці, що ми тепер скрізь бачимо (Єфр.). З цього могло повстати велике лихо (Загірня). Хто й зна, що-б воно виникло з цього (Грінч.). З того-то й випало, що правди нігде було шукати (Куліш)]. -шло несогласие - повстала незгода. Это -дит от того, что… - це виходить, виникає, (по)стає з того, що… [Може це виникало з того, що українським критикам доводилося разом і обороняти право українського письменства на існування (Єфр.)]. Свет - дит от солнца - світло походить, виходить з сонця. Эта болезнь -дит от простуды - ця хвороба постає з простуди. От этого может -йти убыток - з цього може вийти шкода, збиток. -дить откуда - походити звідки. [Лоялем я зовусь. З Нормандії походжу (Самійл.)]. -дить, -йти от кого - походити, піти з кого и від кого, народитися (во множ. понароджуватися) від кого. [Сини усюди від отців походять (Куліш). З його усі ті і Савлуки пішли по світу (М. Вовч.). З Прометея походжу (Л. Укр.). Деякі з них, як от князі Острозькі понароджувались од варяго-руських і литво-руських князів (Куліш)]. Он -дит от знаменитого рода - він походить з славного роду.
    * * *
    несов.; сов. - произойт`и
    1) ( совершаться) відбува́тися, відбу́тися, ді́ятися, поді́ятися, чини́тися, учини́тися и зчини́тися; ( случаться) става́тися, ста́тися; ( делаться) роби́тися, зроби́тися; твори́тися, створи́тися; (преим. о чём-л. неприятном) ко́їтися, ско́їтися и уко́їтися
    2) (возникать, проистекать) виника́ти, ви́никнути, постава́ти, поста́ти
    3) ( брать начало) похо́дити, піти́

    Русско-украинский словарь > происходить

  • 62 father

    n
    2. заступник, захисник
    3. творець, створювач
    4. родоначальник; прародитель, предок
    5. найстаріший член/ діяч
    6. F. Бог
    7. духовний отець; священик; єпископ
    - city fathers батьки міста, члени міського управління, міські радники
    - the Fathers of the Constitution амер. іст. автори/ творці Конституції США
    - F. of his Country амер. батько вітчизни (прізвисько Дж. Вашингтона)
    - the Fathers of the Church отці церкви
    - F. of the House
    b) "батько палати", найстаріший член Палати представників (за терміном перебування в Палаті – США)
    - F. of the Senate амер. найстаріший сенатор
    - Founding Fathers амер. батьки-засновники (перші державні і політичні діячі США періоду війни за незалежність, 1775–1789 рр.)

    English-Ukrainian diplomatic dictionary > father

  • 63 батька

    муж. Не лезь поперед батьки в пекло. ≈ Don't rush ahead of people who know better.

    Большой англо-русский и русско-английский словарь > батька

  • 64 ПЕКЛО

    Большой русско-английский фразеологический словарь > ПЕКЛО

  • 65 СУЙСЯ

    Большой русско-английский фразеологический словарь > СУЙСЯ

  • 66 biological parents

    English-Ukrainian law dictionary > biological parents

  • 67 divorced parents

    English-Ukrainian law dictionary > divorced parents

  • 68 foster parents

    English-Ukrainian law dictionary > foster parents

  • 69 Framers

    English-Ukrainian law dictionary > Framers

  • 70 legitimatelyes

    English-Ukrainian law dictionary > legitimatelyes

  • 71 natural parents

    English-Ukrainian law dictionary > natural parents

  • 72 prospective parents

    English-Ukrainian law dictionary > prospective parents

  • 73 trans-racial adoption

    English-Ukrainian law dictionary > trans-racial adoption

  • 74 прибраний

    I

    при́брані батьки́ — на́званые роди́тели

    II
    1) у́бранный; при́бранный; приведённый в поря́док
    2) у́бранный; при́бранный; со́бранный
    3) принаря́женный; приоде́тый; облечённый; у́бранный

    Українсько-російський словник > прибраний

  • 75 хрещений

    Українсько-польський словник > хрещений

  • 76 baby-sit

    v
    працювати нахожою нянькою
    * * *
    v
    сидіти, залишатися з ( чужими) дітьми (за плату, поки батьки тимчасово відсутні); працювати нахожою нянькою

    English-Ukrainian dictionary > baby-sit

  • 77 doctor

    1. n
    1) лікар, доктор
    3) законник, законознавець
    4) учений богослов, теолог
    5) учений муж; авторитет
    6) наставник, учитель
    7) pl отці церкви (тж Doctors of the Church)
    8) жарт. начальник
    9) штучна муха (як наживка)
    10) розм. прохолодний вітерець
    11) амер., розм. кок, кухар на кораблі
    12) тех. допоміжний пристрій
    13) тех. скребачка; адаптер
    2. v розм.
    1) лікувати, займатися лікарською практикою
    2) приймати ліки; лікуватися
    3) розводити (напої)
    4) фальсифікувати (продукти)
    5) підробляти (документи)
    6) ремонтувати (лагодити) нашвидкуруч; налагоджувати (машину)
    7) присуджувати докторський ступінь
    * * *
    I n
    1) доктор, лікар
    4) законник, знавець законів
    5) учений богослов, теолог; учена людина, авторитет; наставник, учитель; pl батьки церкви (тж. Doctors of the Church)
    9) aвcтpaл. кухар
    10) тex. допоміжний пристрій
    11) тex. шкребок
    12) тex. адаптер; перехідна муфта
    13) сурогат; фальсифікований або зіпсований домішками продукт
    14) пoлiгp. ракель, ракля (тж. doctor blade)
    II v
    1) лікувати; займатися лікарською практикою; лікуватися; приймати ліки
    2) (тж. doctor up) розбавляти ( напої); фальсифікувати ( продукти)
    4) підправляти, лагодити нашвидкуруч; ремонтувати

    English-Ukrainian dictionary > doctor

  • 78 folk

    n
    1) збірн. (вжив. з дієсл. в pl) народ; населення

    country folk — сільське населення; сільські мешканці

    2) pl люди
    3) pl розм. рідня, родичі

    my folks — моя рідня, мої близькі

    the old folks at home — батьки, старики

    4) народність, плем'я
    5) pl розм. друзі, близькі знайомі
    * * *
    n
    1) у мн. люди, народ; населення, жителі; pl люди
    2) рідня, рідні, родичі
    3) icт. народ, народність, плем'я
    4) pl; дiaл. друзі, близькі знайомі

    English-Ukrainian dictionary > folk

  • 79 fossil

    1. n
    1) скам'янілість; викопні рештки
    2) людина з застарілими поглядами
    3) допотопна річ
    2. adj
    1) скам'янілий; викопний

    fossil wax — озокерит, гірський віск

    2) застарілий, допотопний, старомодний
    * * *
    I n
    1) скам'янілість; копалина; викопні рештки; органічні рештки або їхні відбитки
    2) допотопна людина, людина із застарілими поглядами, консервативними поглядами; допотопна річ; pl; cл. батьки, "предки"
    II a
    1) скам'янілий, викопний
    2) застарілий, допотопний

    English-Ukrainian dictionary > fossil

  • 80 foster-parents

    n
    прийомні батьки ( без формального всиновлення); подружжя, яке прийняло на виховання дитину

    English-Ukrainian dictionary > foster-parents

См. также в других словарях:

  • Батьки — Батьки  топоним: Батьки (Рязанская область)  посёлок, Сасовский район, Рязанская область, Россия. Батьки (Полтавская область)  село, Зеньковский район, Полтавская область, Украина. См. также Батька (значения) …   Википедия

  • батьки — множинний іменник, істота …   Орфографічний словник української мови

  • батьки хрещені — і батьки хресні Хрещений батько та хрещена мати; хресні родичі …   Словник церковно-обрядової термінології

  • Батьки (Полтавская область) — У этого термина существуют и другие значения, см. Батьки. Село Батьки укр. Батьки Страна …   Википедия

  • Батьки (Рязанская область) — У этого термина существуют и другие значения, см. Батьки. Посёлок Батьки Страна РоссияРоссия …   Википедия

  • батьки — і/в, мн. 1) Батько й мати стосовно до своїх дітей. 2) Предки …   Український тлумачний словник

  • Батьки мои! — Астрах. Выражение удивления. СРНГ 2, 148 …   Большой словарь русских поговорок

  • батьки вінчальні — Вінчальний батько та вінчальна мати …   Словник церковно-обрядової термінології

  • Жаль батьки, да везти на погост. — Жаль батьки, да везти на погост. См. ВОЛЯ НЕВОЛЯ Жаль батьки, да везти на погост. См. СЧАСТЬЕ УДАЧА Жаль батьки, да везти на погост. См. УГОДА УСЛУГА …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Банда батьки Кныша — Жанр приключенческий фильм …   Википедия

  • Лезть поперёд батьки — Прост. Экспрес. Стараться, стремиться сделать что либо первым, раньше того, кто больше заслуживает, имеет больше оснований. Он, куда то сбегав, принёс вести для Сергея нерадостные. Из маршевой роты сформировано несколько команд… Никогда не… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»