-
61 происходить
произойти1) (сделаться, статься) діятися, подіятися и здіятися, чинитися, зчинятися, зчинитися, учинятися, учинитися, робитися, зробитися, статися, скластися; (твориться) творитися, утворитися и створитися, коїтися, скоїтися; (совершаться, иметь место) відбуватися, відбутися, заходити, зайти. Срв. Случаться, Твориться. [Що було колись, те буде й знов, і що діялось, те й діятиметься, і нема нового нічого під сонцем (Еккл.). Давно колись те діялось у вас на Вкраїні (Шевч.). Побіжу мерщій додому, чи не подіялось чого там (Шевч.). Ось як воно здіялось, слухай (Стор.). Чинилося те у давню давнину (М. Вовч.). У мертвій тиші сонного гаю зчинився бій (Коцюб.). Не так воно робиться, як нам хочеться (Номис). Як сталось це? І як могло це статись? (Грінч.). Але тут і сталось чудо (Самійл.). Дивне диво склалося тут (Грінч.). Надворі таке коїться, що і виглянути не можна (Канів.). Що там скоїлося вчора межи вами? (Коцюб.). І ніхто не знає того дива, що твориться серед ночи в гаї (Шевч.). Як одбувалася ця боротьба - не треба нагадувати, бо одбувалась вона на наших очах (Єфр.). Батьки ніколи не знають того, що одбувається в душі їхніх дітей (Крим.). Еволюція значна зайшла від часів, як батьки боронились війною (Самійл.)]. Между ними -зошла ссора - між ними зайшла сварка, сталася сварка. Между ними что-то -зошло - між ними щось сталося, щось зайшло. [Що межи вами зайшло, най межи вами буде (Франко). Те, що межи нами зайшло, не було непорозуміння (Л. Укр.)]. -зошло землетрясение - стався, зчинився землетрус. -зошёл неожиданный случай с кем - сталася, склалася несподівана пригода кому и з ким. [Сталась йому пригодонька не вдень, а вночі: занедужав чумаченько з Криму ідучи (Пісня)]. Если -зойдёт перемена - якщо станеться, зайде, відбудеться зміна. В нём, с ним -зошла большая перемена - з ним сталася, зайшла, відбулася велика зміна. [Я почула, що від того часу з ним зайшла якась зміна (Франка)]. -дить, -зойти с кем - діятися, подіятися, статися, робитися, зробитися з ким и кому, поводитися з ким. [Сяя молодиця знала усе, що з Оксаною поводилось (Квітка)]. С ним что-то -зошло - з ним и йому щось сталося, подіялося, зробилося. [Що з їм сталося - не знати (Грінч.). Сталося хоробливій людині те, що й повинно було статися (Крим.)]. Не понимаю, что это со мною (с ним) -дит, -зошло - не розумію, що це зо мною (з ним) и мені (йому) діється, робиться, подіялося, сталося, зробилося. [Боже мій! де це я?.. Що це зо мною діється? (Н.-Лев.). Що вам оце такого подіялось? (Федьк.). Що се з нею подіялось? (М. Вовч.). Що це її зробилося? (Житом.)]. С ногами что-то -дит, -шло - ногам щось робиться, зробилося. Действие -дит - дія відбувається, ведеться, провадиться де. [Народні типи з тієї місцевости, де ведеться дія поеми (Рідн. Край)]. Дело -дило в 20-х годах XIX века - дія діялась в двадцятих роках XIX віку. Разговор -дит с глазу на глаз, шёпотом - розмова відбувається, ведеться, провадиться віч-на-віч, пошепки. [Розмова звичайно або уривалася, або провадилася вже пошепки, на ухо (Єфр.)]. Вчера -дили выборы - учора відбувалися вибори. Заседания -дят в здании городского совета - засідання відбуваються в будинку міської ради. Битва под Полтавой -дила 27 июня 1709 года - битва під Полтавою відбувалася 27 червня 1709 року;2) (возникать, брать начало, быть следствием чего-л.) виходити, вийти, походити, піти, ставати, стати, вставати, встати, по(в)ставати, по(в)стати з чого, виникати, виникнути, випасти з чого. [Вірш виходить з того, що слова розставляються так, що природні наголоси сами собою чергуються, як виміряні, ритмічно (Єфр.). Але не з тієї народньої поезії вийшло старе наше письменство (Єфр.). Звідкіля пішла мова людська (Крим.). Одні системи трактують, що мораль походить з абсолютного авторитету (Наш). Таким чином і стала азбука (Єфр.). З тихеньких усе лихо встає (Номис). Усяк знав, шо од його у селі усе лихо встає (Квітка). Біль, що повставав з нудьги (Крим.). Отаким способом і повстав той поділ праці, що ми тепер скрізь бачимо (Єфр.). З цього могло повстати велике лихо (Загірня). Хто й зна, що-б воно виникло з цього (Грінч.). З того-то й випало, що правди нігде було шукати (Куліш)]. -шло несогласие - повстала незгода. Это -дит от того, что… - це виходить, виникає, (по)стає з того, що… [Може це виникало з того, що українським критикам доводилося разом і обороняти право українського письменства на існування (Єфр.)]. Свет - дит от солнца - світло походить, виходить з сонця. Эта болезнь -дит от простуды - ця хвороба постає з простуди. От этого может -йти убыток - з цього може вийти шкода, збиток. -дить откуда - походити звідки. [Лоялем я зовусь. З Нормандії походжу (Самійл.)]. -дить, -йти от кого - походити, піти з кого и від кого, народитися (во множ. понароджуватися) від кого. [Сини усюди від отців походять (Куліш). З його усі ті і Савлуки пішли по світу (М. Вовч.). З Прометея походжу (Л. Укр.). Деякі з них, як от князі Острозькі понароджувались од варяго-руських і литво-руських князів (Куліш)]. Он -дит от знаменитого рода - він походить з славного роду.* * *несов.; сов. - произойт`и1) ( совершаться) відбува́тися, відбу́тися, ді́ятися, поді́ятися, чини́тися, учини́тися и зчини́тися; ( случаться) става́тися, ста́тися; ( делаться) роби́тися, зроби́тися; твори́тися, створи́тися; (преим. о чём-л. неприятном) ко́їтися, ско́їтися и уко́їтися2) (возникать, проистекать) виника́ти, ви́никнути, постава́ти, поста́ти3) ( брать начало) похо́дити, піти́ -
62 father
n1. батько2. заступник, захисник3. творець, створювач4. родоначальник; прародитель, предок5. найстаріший член/ діяч6. F. Бог7. духовний отець; священик; єпископ- city fathers батьки міста, члени міського управління, міські радники- the Holy F. його святість (титул Папи Римського)- the Fathers of the Constitution амер. іст. автори/ творці Конституції США- F. of his Country амер. батько вітчизни (прізвисько Дж. Вашингтона)- the Fathers of the Church отці церкви- F. of the Houseb) "батько палати", найстаріший член Палати представників (за терміном перебування в Палаті – США)- F. of the Senate амер. найстаріший сенатор- Founding Fathers амер. батьки-засновники (перші державні і політичні діячі США періоду війни за незалежність, 1775–1789 рр.)- Most Reverend F. in God його високопреосвященство (титул архієпископа)- Right Reverend F. in God його преосвященство (титул єпископа) -
63 батька
-
64 ПЕКЛО
-
65 СУЙСЯ
-
66 biological parents
-
67 divorced parents
-
68 foster parents
-
69 Framers
= Framers of the US Constitution -
70 legitimatelyes
-
71 natural parents
-
72 prospective parents
-
73 trans-racial adoption
-
74 прибраний
IIIпри́брані батьки́ — на́званые роди́тели
1) у́бранный; при́бранный; приведённый в поря́док2) у́бранный; при́бранный; со́бранный3) принаря́женный; приоде́тый; облечённый; у́бранный -
75 хрещений
-
76 baby-sit
vпрацювати нахожою нянькою* * *vсидіти, залишатися з ( чужими) дітьми (за плату, поки батьки тимчасово відсутні); працювати нахожою нянькою -
77 doctor
1. n1) лікар, доктор2) доктор (учений ступінь)D. of Law (Medicine) — доктор юридичних наук (медицини)
3) законник, законознавець4) учений богослов, теолог5) учений муж; авторитет6) наставник, учитель7) pl отці церкви (тж Doctors of the Church)8) жарт. начальник9) штучна муха (як наживка)10) розм. прохолодний вітерець11) амер., розм. кок, кухар на кораблі12) тех. допоміжний пристрій13) тех. скребачка; адаптер2. v розм.1) лікувати, займатися лікарською практикою2) приймати ліки; лікуватися3) розводити (напої)4) фальсифікувати (продукти)5) підробляти (документи)7) присуджувати докторський ступінь* * *I n1) доктор, лікар2) знахар3) доктор ( вчений ступінь)4) законник, знавець законів5) учений богослов, теолог; учена людина, авторитет; наставник, учитель; pl батьки церкви (тж. Doctors of the Church)6) начальник7) штучна муха ( для вудіння)9) aвcтpaл. кухар10) тex. допоміжний пристрій11) тex. шкребок12) тex. адаптер; перехідна муфта13) сурогат; фальсифікований або зіпсований домішками продукт14) пoлiгp. ракель, ракля (тж. doctor blade)II v1) лікувати; займатися лікарською практикою; лікуватися; приймати ліки3) підробляти ( рахунки)4) підправляти, лагодити нашвидкуруч; ремонтувати -
78 folk
n1) збірн. (вжив. з дієсл. в pl) народ; населенняcountry folk — сільське населення; сільські мешканці
2) pl люди3) pl розм. рідня, родичіmy folks — моя рідня, мої близькі
the old folks at home — батьки, старики
4) народність, плем'я5) pl розм. друзі, близькі знайомі* * *n1) у мн. люди, народ; населення, жителі; pl люди2) рідня, рідні, родичі3) icт. народ, народність, плем'я4) pl; дiaл. друзі, близькі знайомі5) = folk song; мyз. фольк ( поп-музика на основі народних мелодій) -
79 fossil
1. n1) скам'янілість; викопні рештки2) людина з застарілими поглядами3) допотопна річ2. adj1) скам'янілий; викопнийfossil wax — озокерит, гірський віск
2) застарілий, допотопний, старомодний* * *I n1) скам'янілість; копалина; викопні рештки; органічні рештки або їхні відбитки2) допотопна людина, людина із застарілими поглядами, консервативними поглядами; допотопна річ; pl; cл. батьки, "предки"II a1) скам'янілий, викопний2) застарілий, допотопний -
80 foster-parents
nприйомні батьки ( без формального всиновлення); подружжя, яке прийняло на виховання дитину
См. также в других словарях:
Батьки — Батьки топоним: Батьки (Рязанская область) посёлок, Сасовский район, Рязанская область, Россия. Батьки (Полтавская область) село, Зеньковский район, Полтавская область, Украина. См. также Батька (значения) … Википедия
батьки — множинний іменник, істота … Орфографічний словник української мови
батьки хрещені — і батьки хресні Хрещений батько та хрещена мати; хресні родичі … Словник церковно-обрядової термінології
Батьки (Полтавская область) — У этого термина существуют и другие значения, см. Батьки. Село Батьки укр. Батьки Страна … Википедия
Батьки (Рязанская область) — У этого термина существуют и другие значения, см. Батьки. Посёлок Батьки Страна РоссияРоссия … Википедия
батьки — і/в, мн. 1) Батько й мати стосовно до своїх дітей. 2) Предки … Український тлумачний словник
Батьки мои! — Астрах. Выражение удивления. СРНГ 2, 148 … Большой словарь русских поговорок
батьки вінчальні — Вінчальний батько та вінчальна мати … Словник церковно-обрядової термінології
Жаль батьки, да везти на погост. — Жаль батьки, да везти на погост. См. ВОЛЯ НЕВОЛЯ Жаль батьки, да везти на погост. См. СЧАСТЬЕ УДАЧА Жаль батьки, да везти на погост. См. УГОДА УСЛУГА … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Банда батьки Кныша — Жанр приключенческий фильм … Википедия
Лезть поперёд батьки — Прост. Экспрес. Стараться, стремиться сделать что либо первым, раньше того, кто больше заслуживает, имеет больше оснований. Он, куда то сбегав, принёс вести для Сергея нерадостные. Из маршевой роты сформировано несколько команд… Никогда не… … Фразеологический словарь русского литературного языка