барило

1) див. break II + - er

2) зломщик

3) порушник ( закону)

4) дресирувальник

5) брейкер, виконавець брейка

6) бурун

7) гipн. відбійник

8) тex. дробарка

9) тeкcт. тіпалка

10) eл. вимикач, переривник

11) гiдp., льодоріз, бик ( мосту)

12) aвт. брекер ( покришки)

1) товстий кінець (інструмента, знаряддя або зброї)

2) торець; комель

3) недопалок; недогарок ( свічки)

4) бoт. основа або черешок листка

5) найтовща частина шкури тварини; товста шкіра; шкіра для підметок

6) дiaл. грубо зроблений візок

7) дiaл.; aмep.; див. buttock I

8) дверна завіса ( петля)

9) тex. з'єднання встик (тж. butt joint)

1) з'єднувати встик; розташовувати впритул

2) торцювати, обрізати кінці (дощок, колод неправильної форми)

1) стрільбищний вал

2) ціль, мішень

3) мішень для глузувань, нападок, предмет знущання, образ; людина, що служить предметом глузувань, нападок або образ, посміховище

4) заст. кінцева мета; межа

1) ударяти головою; буцати; буцатися

2) натикатися, натрапляти; зштовхнутися

3) видаватися, виступати, випирати, висовуватися, витикатися (тж. butt out)

4) заст. мітити в ціль; цілитися, прицілюватися

5) пpиcл. прямо, з нальоту, з наскоку

1) грядка; гребінь борозни; нерівно відділена частина грядки, борозни

2) дiaл. невеликий клаптик землі, відділений від прилягаючого поля

1) бочка; барило

2) cпeц. контейнер

1) прохолода

2) холоднокровність, незворушність

3) холодність, непривітність

1) прохолодний, свіжий; нежаркий

2) спокійний, незворушний, холоднокровний

3) сухий, непривітний, байдужий, холодний

4) зухвалий, нахабний

5) холодний ( про фарби)

6) круглий (про цифру, суму)

7) мислячий, розважливий

8) який висловлюється стисло або натяками, який щось недоговорює

9) cл. модний, сучасний; відмінний, першокласний

10) підходящий; задовільний

11) миcл. слабкий ( про запах); охололий ( про слід)

12) мyз.; cпeц. який виконується в класичних ритмах ( про джаз); спокійний

13) cпeц. нерадіоактивний

1) охолоджувати, студити; охолоджуватися, остигати, холонути (тж. cool down)

2) aмep.; cл. ігнорувати (кого-небудь, що-небудь); бути байдужим; не цікавитися

3) aмep.; cл. Убити, уколошкати

4) cпeц. поглинати тепло

5)

1) барило (ємністю до 40л)

2) одиниця ваги цвяхів (45кг)

1) шматок; частина; клапоть; pl уламки; осколки

2) ділянка ( землі)

3) штука, шматок; певна кількість

4) окремий предмет, штука

5) картина; твір мистецтва; короткий літературний твір; стаття, замітка, повідомлення

6) мyз. п'єса

7) монета ( a piece of money)

8) шашка; фішка ( в іграх); шax. фігура

9) вiйcьк. вогневий засіб; знаряддя, гвинтівка, пістолет; cл. пістолет, "пушка"

10) cпopт. гімнастичний снаряд

11) деталь; виріб, який обробляється

12) вставка, латка

13) барило вина

14) cл. легкий другий сніданок

15) дiaл. шматок, скиба хліба

16) зразок, приклад ( поведінки)

17) у виразах

18) дівчина, жінка

19) cл. місце, річ; багаж

20) cл. частка, пай ( у якій-небудь справі)

21) ( the piece) справа, питання

1) з'єднувати (в єдине ціле; piece together); збирати зі шматочків; надставляти (одяг; piece down); relf приєднуватися; об'єднуватися

2) лагодити, латати, штопати

3) тeкcт. присукувати ( нитку)

4) хапати шматки, перехопити ( перед обідом)

1) ( англійська) шпилька; шпилька для волосся ( hair pin); заколка ( bobby pin); брошка; значок; кнопка (канцелярська, креслярська); прищіпка (білизняна; clothes pin); цвях

2) тex. палець; штифт; шпилька; шплінт; чека; тex. шворінь, вісь; цапфа; шийка; цівка; п'ята; eл. штир; контакт; ніжка цоколя

3) pl ноги

4) кегля; pl гра в кеглі

5) барило в 41/2 галона

6) (cкop. від roiling pin) качалка

7) в'язальна спиця ( knitting pin)

8) мyз. кілочок

9) англійська шпилька

10) мop. кофель-нагель ( belaying pin); кочет

11) робоча частина ключа; стрижень замка

12) бyд. шип; з'єднання "ластівчин хвіст"

13) cпeц. пробійник 14 прапорець з номером ( гольф)

14) мeд. скоба

15) cпeц. пік; вершина

16) cпeц. вимірювальний стрижень

17) ступінь; рівень

18) виступаюча стегнова кістка

19) бoт. наріст

20) утримання супротивника на лопатках ( боротьба)

21) зашпилювання, пришпилювання; сколювання, приколювання

22) дріб'язок; дрібниця, дурниця

23) тепловиділяючий елемент ( ядерного реактора), твел ( fuel pin)

24) шax. зв'язка

1) який відноситься до шпильки [див. pin1 1]

2) cпeц. дрібнозернистий ( про шкіру)

1) приколювати ( часто pin up); скріплювати, сколювати ( часто pin together)

2) приколювати, пробивати

3) придавити, притиснути ( pin down); cпopт. покласти на обидві лопатки

4) міцно схопити

5) піймати на слові; притиснути до стінки; зв'язати обіцянкою ( pin down); точно визначити; встановити; підхопити; знайти, піймати, зловити ( кого-небудь); вiйcьк. накрити супротивника вогнем; pass; вiйcьк. знаходитися під вогнем

6) замкнути, закрити, загнати

7) вкрасти, поцупити

8) схопити; згарбати

9) pass; cл.; жapг. ( вирішити) заручитися з дівчиною ( давши їй значок своєї студентської організації)

10) cл.; жapг. кадритися; клеїтися

11) cл. просікати; знати, куди хилить співрозмовник

12) cл. знати; визнавати; розглядати, вивчати

13) (on) покладати (відповідальність, провину); пришивати (справу, злочин); покладати надію; довірятися

1) труба

2) люлька, курильна трубка; порція тютюну ( для люльки); cл. сигара

3) сопілка; дудка; труба ( в органі); pl волинка; pl флейта Пана; cл.; мyз.; жapг. саксофон

4) мop. боцманська дудка; сигнал боцманської дудки; заходження

5) спів, свист, щебет ( птахів); квакання; дзижчання; голос, звук голосу ( високого)

6) pl дихальні шляхи

7) cл. легка, раз плюнути, справа; вірна, надійна справа

8) pl високі чоботи

9) льодяникова паличка, довгий льодяник

10) бoт. трубка ( рослини)

11) бігуді ( з дерева або кераміки)

12) жерло ( вулкана)

13) cл. лист; записка

14) cл. ( ділова) розмова

15) cл. телефон

16) cл. гребінь хвилі ( серфінг)

17) гeoл. подовжене рудне тіло ( pipe vein); ( кімберлітова) трубка; трубкоподібна порожнина у вапняній породі, заповнена гравієм або піском

18) метал. усадкова раковина

19) cпeц. труба

1) грати на сопілці або дудці; прикликати, кликати сопілкою або дудкою; приманювати вабиком

2) мop. викликати дудкою, свистати

3) свистіти ( про вітер)

4) пищати; дзижчати; співати ( про птаха)

5) говорити тонким, пронизливим голосом, фальцетом; пищати

6) прост. плакати, ридати ( to pipe one's eyes)

7) палити люльку

8) обробляти кантом, окантовувати (сукню, покривало, штору); покривати цукровою глазур'ю ( торт)

9) метал. давати усадкові раковини

10) обладнати системою трубопроводів; прокладати труби

11) пускати по трубах; перекачувати по трубопроводу

12) передавати (по проводам; про радіо, телебачення, телефон)

13) cл. дивитися, спостерігати; глянути, помітити

14) cл. написати, черкнути листа

15) cл. говорити; розповідати; повідомляти новини

16) cпeц. розмивати струменем води

1) важке або складне становище

2) смітник навколо м'яча ( регбі)

1) туго зав'язаний (вузол, пояс), тугий

2) щільний, непроникний; компактний; герметичний

3) тісний, звужений, вузький; що облягає

4) туго натягнутий, напружений

5) щільно забитий, набитий, заповнений

6) cл. весело, під мухою, на взводі

7) важкий, складний; скрутний tight situation важка ситуація, важке становище; важко

8) строгий, твердий

9) скупий, скаредний

10) дiaл. охайний, акуратний

11) дiaл. живий; здатний, митецький; спритний

12) cпopт. майже рівний ( про шанси)

••

1) щільно, міцно, туго

2) щільно, тісно

3) дiaл., aмep. міцно, глибоко, ґрунтовно

пьяный) (п'яний) як ніч, як барило, як хлющ(а).

* * *

см. вдребезги

1) відерний. [Відерна клепка];

2) (мерою в 1 ведро) відровий. [Відрове барило];

3) Ведёрная продажа - продаж на відро;

4) Ведёрный промысел - відерництво. Ведёрная - відерня, бондарня.

* * *

виновий, винний. [Винова чарка, винний смак]. Винная лавка - винова крамниця, (вульг.) шкальня. Винный погреб - виновий льох, винарня. Винная бочка - винівка, (небольш.) винове барило. Винная ягода - фиґа (хвиґа), инжир. Винный камень - винник. Винный спирт - спирт.

* * *

закатать

I. 1) см. Укатывать;

2) (во что-л. катя) закачувати, закачати, що в що. [Сорочку попирскай, згорни щільно і закачай тісно в рушник, щоб була вогка до прасування];

3) (в раскатанное тесто) заліплювати, заліпити що в корж; загортати, загорнути коржем. [Заліпи шинку в корж і засунь у піч, хай печеться];

4) куда (заключать, ссылать) - завдавати, завдати, запро(в)торювати, запро(в)торити кого куди. [Завдано його до в'язниці аж на чотири роки. Його завдадуть (или запроторять) на Сибір, бо він душогуб]:

5) -тать розгами, плетьми на смерть - закатувати, забити, зашмагати кого різками, нагаями на смерть.

II. Закатывать, закатить -

1) зака[о]чувати, закотити. [Закотила клубок аж під піч];

2) укочувати, укотити; (только экипаж) заточувати, заточити, (о мн.) позаточувати. [Укотили барило в льох. Ой, де-ж твої, Нечаєнку, кованії вози? Під містечком Берестечком заточені в лози (Дума). Вози у возівню позаточував];

3) -ть глаза под лоб - заводити, завести (закотити) очі вгору (під лоба), пускати, пустити очі під лоба. [Завела очі вгору і вхопилася за лівий бік - тільки не крикне (М. Вовч.). Співаючи пускав очі під лоба];

4) (розог, плетей) сипати, усипати кому. [Усипано йому двадцять і п'ять]. Закаченный - закочений; укочений, заточений.

* * *

1) (завёртывать, обматывать во что) загорта́ти, загорну́ти, -горну́, -го́рнеш и мног. позагорта́ти

2) ( засучивать) засу́кувати, засука́ти и и мног. позасу́кувати, зака́чувати, закача́ти и мног. позака́чувати, зако́чувати, закоти́ти и мног. позако́чувати; (катая, сворачивать) згорта́ти и зго́ртувати, згорну́ти и мног. позгорта́ти и позго́ртувати

3) ( укатывать) укочувати, укоти́ти (укочу́, уко́тиш); ( дорогу) уторо́вувати и торува́ти, уторува́ти

4) ( в тюрьму) запрото́рювати, -рюю, -рюєш, запрото́рити

5) ( утомлять катанием) сто́млювати (-люю, -люєш) ката́нням, стоми́ти (-млю́, -миш) ката́нням, утомля́ти ката́нням, утоми́ти ката́нням; сов. заката́ти

6) сов. поча́ти кача́ти; см. катать

1) зако́чувати, закоти́ти и мног. позако́чувати; ( вкатывать) уко́чувати, укоти́ти; ( повозку) зато́чувати, заточи́ти, -точу́, -то́чиш

2) (сов.: уехать) покоти́ти, чкурну́ти; помча́ти, пої́хати, -ї́ду, -ї́деш

3) (устраивать, делать что-л.) улашто́вувати, улаштува́ти; сов. утну́ти и утя́ти (утну́, утне́ш), устругну́ти, учи́стити (учи́щу, учи́стиш), ушква́рити, уджиґну́ти; ( учинять) учиня́ти, учини́ти (учиню́, учи́ниш)

4) ( сильно ударять) улі́плювати, уліпи́ти (уліплю́, улі́пиш) (кому що), затопля́ти и зато́плювати, затопи́ти, -топлю́, -то́пиш

напеть

1) (про себя, только несов.) наспівувати, (гал.) лебедіти, (под нос себе) мугикати, курникати, кургикати що. [Ходить, щось думає, стиха наспівує (Васильч.). Зачав пісню лебедіти слізними словами (Млака). Арію якусь мугикав стиха (Шевч.). Бондар барило й бочку набиває, та ще й курникає (Шевч.)]. Он давно мне -вает (про) это (об этом, эту песенку) - він давно мені про це или цієї (пісні) співає (зап. піє);

2) (для грамоф. пластинки и т. п.) наспівувати, наспівати, (о мног.) понаспівувати що. Я -пел ему за это порядком - я добре вичитав йому за це;

3) (зарабатывать пеньем) заспівувати, заспівати, виспівувати, виспівати що. [Співав цілий вечір, та й карбованця не виспівав (Сл. Ум.)];

4) кому на кого - см. Наговаривать 2. Напетый -

1) наспіваний, понаспівуваний;

2) заспіваний, виспіваний. -ться -

1) наспівуватися, мугикатися, курникатися, кургикатися;

2) наспівуватися, бути наспівуваним, наспіваним, понаспівуваним и т. п.;

2) (вдоволь, сов.) наспіватися, (диал.) напі(я)тися; намугикатися, накурникатися, накургикатися.

* * *

несов.; сов. - нап`еть

перецедить (наново) переціджувати, перецідити, попереціджувати; (переливать выцеживая) переточувати, переточити, попереточувати. [Натрусилося чогось у молоко - переціджувати треба. Переточив горілку в инше барило]. Перецеженный - переціджений; переточений.

* * *

несов.; сов. - перецед`ить

пузань, черевань (-ня, ум. пузанчик, череванчик), черевко (-ка), (насмешл.) барило. [Незабаром прийшов якийсь пан-черевань (М. Вовч.)].

* * *

1) см. Полый 3;

2) порожній, пустий; голий. -той дом, -тая изба, церковь - пустий, порожній будинок, пуста, порожня хата, хата-пустка, пуста, порожня церква. [Привезли вас аж на край села, завели у велику пусту хату й зачинили там (М. Вовч.). Церква була зовсім порожня (Н.-Лев.)]. -тая комната, зал - пуста, порожня кімната (світлиця), заля. [Над тією кімнатою є ще п'ять инших, зовсім порожніх (Л. Укр.). Перша світличка порожня, зовсім без меблів (Кониськ.)]. -той кошелёк, бочёнок, сума - порожній, пустий, гаманець, порожнє, пусте барило (порожня, пуста бочка), порожня, пуста торба (торбина). [Порожня бочка гучить, а повна мовчить (Приказка). І довго ще не міг ніяк втекти від того порожнього млина: порожній млин за мною гнався, і я чув довго ще, як у порожньому млині товчуть порожні ступи й мелють порожнії каміння (Тобіл.). Хоче їсти сіромаха, та пуста торбина (Рудан.)]. -той сундук - порожня скриня. С -тыми вёдрами - з порожніми відрами, упорожні. [Не переходь мені дороги впорожні (Н.-Лев.)]. С -тыми руками - з порожніми (з голими) руками, голіруч, порожняком. [Кождий дає десять процентів свойого зарібку на компанію до рівного поділу. Се на те, щоб один не паношився занадто, коли йому пощастить, а другий щоб не виходив голіруч (Франко)]. -той город - пусте (безлюдне) місто. Улицы были совершенно -ты - вулиці були зовсім пусті (голі), пустісінькі. -тое (не занятое) место - порожнє місце, голе місце. -той желудок - порожній шлунок. -тое пространство -порожнява. -тая полоса (типогр.) - біла сторінка. Переливать из -того в порожнее - воду в ступі товкти, теревені правити. -тая голова - пуста голова. -той человек - пуста (порожня, пустограшня) людина, ледащо, шелихвіст (-хвоста), пустоб'яка. -тое семя, зерно - пужина. [Переточи зерно, нехай пужина відійде (Ум.). Пужину й маленький вітер знесе (Ум.). Сіяв добре зерно без пужини (Кониськ.)]. -той орех - порожній, холостий оріх, дутель, мокляк. [Дутеля взяв (Черк. п.). Цього року нема горіхів, а як є де які, то все мокляки (Поділля)]. -тые щи - нізчимний, голий борщ, (шутл.) нежонатий борщ. [Нізчимний борщ йому обрид (Гліб.). Чи знаєте ви, що то за страва - голий борщ? (Бордуляк)];

3) (тщетный, бесплодный) марний, пустий, порожній, химерний. -тая надежда - марна (пуста, порожня) надія. [Порожня надія твоя (Вовч. п.)]. -тые издержки - марні трати. -тая мечта - химерна мрія, даремна мрія. -тая слава - марна (пуста) слава. -тые радости - марні радощі. -тые сожаления - марні (порожні) жалі. [Смутнії картини не безнадію, не жалі порожні плодять у Грінченковій душі (Єфр.)]. -тая трата времени - марна трата, марне витрачання, марнування часу;

4) (вздорный, ничего не стоящий) порожній, марний, пустий, нікчемний, незначний; срв. Пустячный. [Проти міщанської буденщини, нікчемного й порожнього животіння серед мізерних утіх знайдеться у Чернявского потужне слово (Єфр.)]. -тая книга - пуста книга. -той разговор - порожня (пуста, марна) розмова, бесіда, балачка. [Розмова була якась порожня (Грінч.). Да ти пусту оце бесіду звів (Федьк.)]. Это пустой разговор - шкода про це й говорити. -тое слово, -тые слова - порожнє (марне, пусте) слово, порожні, марні, пусті, химерні слова, пустословні речі. [За всяке порожнє слово, котре промовить чоловік, воздасться йому в день судний (Куліш). У мене син марного слова не скаже (Звяг.). Химерні слова (Шевч.). Хто-б же подумав, що сі пустословні речі прорвуть на рідній землі велике джерело води живої (Куліш)]. -тая похвала - порожня хвала. -тые отговорки - пусті вимовки, викрути. -тое любопытство - пуста (порожня) цікавість. Под самым -тым предлогом - за найменшим приводом, за аби-що. -тое дело, -тая работа - пуста, дрібна, незначна справа, пусте, марне діло, пуста робота. [Розгнівався мій миленький та за марне діло (Чуб.)]. За -тую вы работу взялись, -тое вы затеяли - за пусту ви роботу взялися, пуста вас робота взялася, дурницю робите. -тая забава - марна іграшка, мізерна втіха. Пустое! -пусте! дурниця! марниця! нікчемниця! пустяковина! дарма! байка! срв. Пустяк. [Кажуть - діти щасливі: дитина не знає біди, не знає лиха! Пусте! Скільки сягає його пам'ять в час дитинства, - усе не вбачає він себе щасливим (Коцюб.). Ну, це - дарма, це пройде, мотнула вона байдуже головою (Гр. Григор.)].

* * *

1) ( ничем не заполненный) поро́жній, пусти́й; безлю́дний

2) ( полый) пусти́й, поро́жнистий

3) (бессодержательный, легкомысленный; бесполезный) пусти́й, поро́жній; (тщетный, напрасный) ма́рний