Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

банька

  • 1 банька

    матем.; техн.; физ. колпа́к ( стекло для лампы)

    Українсько-російський політехнічний словник > банька

  • 2 банька

    уменьш.
    ла́зенька

    Русско-украинский словарь > банька

  • 3 колокол

    1) дзвін (р. дзвону, им. мн. дзвони), (диал.) звін. [Дзвін до церкви скликає, а сам у ній не буває (Приказка). На дзвіниці вдарили в дзвони (Н.-Лев.)]. Большой -кол - великий (старший) дзвін. Зазвонный -кол - скликанець (-нця), ум. скликанчик. [Скликанчиком зветься той дзвін, що в його дзвонять одного, найперше (Звин.)]. Перечасный -кол - підстарший дзвін. Постный -кол - постовик (-ка). Станционный -кол - станційний дзвін, дзвінок на станції. Вечевой -кол - см. Вечевой. Потонувший -кол - потоплений дзвін. Не имеющий -лов - бездзвінний. Звонить во все -ла - дзвонити в усі дзвони. -ла лить, перен. (о вздорной молве) вигадувати нісенітниці, химери гнати (ганяти, гонити), дзвін великий лити. [Десь дзвін великий ллють (Номис)]. Не посмотревши в святцы да и бух в -кол - ударив у дзвів, як треба в макогін;
    2) (колоколообразный сосуд) дзвін, банька, (ventouse) вантуза. Воздушный -кол - повітряний дзвін, повітряна банька (вантуза). Водолазный -кол - норецький дзвін, -цька вантуза.
    * * *
    дзвін (род. п. дзво́на)

    Русско-украинский словарь > колокол

  • 4 купол

    баня, ум. банька; (маковка) маківка. [Стара дубова церква з п'ятьма банями (Н.- Лев.). А на нашій церковці що за банька хороша (Сл. Гр.)]. Небесный -пол - небесна баня, небесне шатро. [Блакитна баня спускається все нижче (Коцюб.). Під синім зоряним шатром неба було тихо та тепло (Коцюб.)]. Гранный -пол - гранчаста баня. Сферический -пол - сферична баня.
    * * *
    ба́ня, ма́ківка; ( о небе) шатро́, склепі́ння; купол

    Русско-украинский словарь > купол

  • 5 пузырь

    1) пузир (-ря), міхур (-ра). Плавательный -зырь - плавальний пузир, пухир (-ря). Жёлчный -зырь - жовчний міхур. Мочевой -зырь - сечовий пузир (міхур), сечник, (диал.) бордюг (-га), пуздро (-дра);
    2) (волдырь) пузир (-ря), ум. пузирчик, пухир (-ря), ум. пухирчик, (диал.) піхур (-ря), ум. піхурчик, міхур (-ра), ум. міхурець (-рця), (наполненный гнойной жидкостью) гноянка, (с бесцветной жидкостью) водянка. [Впіймав за руку - подряпану, з пухирями од кропиви і гарячу (Васильч.). На пальчиках піхурчики намуляти (Грінч. III). Нащо-ж тобі, моя мила, працювати, на пальчиках міхурчики намуляти (Пісня)]. - зырь вскочил - пузир, пухир набіг. -зыри появились на чём, покрыли что - скидало (обкидало) пузирями, пухирями що. [Усю пику йому скидало пузирями (Миргор. п.). Скидало пухирями (Хорол. п.)]. Покрыться -рём, -рями - пузирем, пузирями, пухирем, пухирями знятися, взятися. [Мале… до половини пузирем знялося (Г. Барв.)];
    3) (водяной или мыльный) бульбашка, булька, бульбах, бульба, бульбочка, банька, брижа. [То до гори ногами ходять, то стовбура перекидаються, то бульбахи дмуть (Квітка). А надворі дощик іде, аж бульбашки дмуться (Грінч. III). Як каменюка пішла на дно, аж тільки бульбашки забулькотіли (Квітка). Бульбашки скачуть од крапель скрізь по воді (Коцюб.). Мов бульбашки у чавуні клекочуть (Гул.-Арт.). Аж бульки на воді стають (Франко, Пр.). Чоловік на світі, як банька на воді (Номис). Налляв він у чарку того вина, в чарці стали брижі, аж кипить (Звин.)]. Пускать мыльные -зыри - бульбахи, баньки дути;
    4) (малыш) капшук (-ка).
    * * *
    1) пузи́р, -а; ( нажидкости) бу́лька, бу́льбашка, ба́нька
    2) ( волдырь) пухи́р, -я
    3) анат. міху́р, -а

    мочево́й \пузырь — сечови́й міху́р

    4) (перен.: ласкательно о малыше) капшу́к, -а

    Русско-украинский словарь > пузырь

  • 6 банка

    I. банка, слоїк; (ум.) слоїчок, (только стекл.) скляниця, (жестян.) бляшанка, (жестян. или дерев.) пушка [Пушка на цукор]; (больш. глинян. б.) куман; (б. оплет. лозой) балцанка.
    II. мед. банька. Ставить, поставить сухие -ки - скидати, скинути горща, прикладати, прикласти баньки.
    * * *
    I
    1) ( сосуд) ба́нка; ( глиняная или стеклянная) сло́їк
    2) биол. ба́нка

    \банка кровосо́сная — ба́нка кровосо́сна (кровоси́сна, кровосса́льна)

    II III
    ( мель) ба́нка

    Русско-украинский словарь > банка

  • 7 белок

    1) (яичный) білок (р. білка), біле (р. -ого);
    2) (глазной) білок, (насмешливо) банька; (имеющий большие белки в глазах) білкатий, (ирон.) банькатий.
    * * *
    біло́к, -лка́, білковина́

    Русско-украинский словарь > белок

  • 8 глазастый

    1) окатий, окань, вирлоокий, витрішкуватий, банькатий, банькач;
    2) (зоркий) бачучий, бачущий, бистроокий.
    * * *
    1) ока́тий; ( пучеглазый) витрішкува́тий, банька́тий, вульг. балуха́тий; диал. зірка́тий
    2) ( зоркий) зірки́й

    Русско-украинский словарь > глазастый

  • 9 глазной

    очний. Г-ное яблоко - очна банька. -ная впадина - см. Глазница. Г-ная болезнь - очна хороба. -ной врач - очний лікар (р. -ря), окуліст. -ная примочка - примочка для очей.
    * * *
    о́чний

    глазно́е я́блоко — анат. о́чне я́блуко

    глазны́е зу́бы — анат. о́чні зу́би

    Русско-украинский словарь > глазной

  • 10 горлан

    -нья
    1) горлань (р. -ня), горлань-верлань, горлай (р. -ая), -ка, горлач, -чка, (диал.) горлепа, горлепище, горле[о]пань (р. -ня), галай (р. -лая), галайка;
    2) глек, глечик, гладущик, (с узким горлом, как у бутылки) банька.
    * * *
    горла́нь, -ня́, зіпа́ка

    Русско-украинский словарь > горлан

  • 11 забивать

    забить
    1) (заколотить) забивати, забити, (о мн.) позабивати що. [Позабивали вікна й двері]. -бить железн. полосами - заштабувати. -вать, -бить гвоздём - забивати, забити цвяхом, загвожджувати, загвоздити;
    2) (вколачивать) забивати, забити, гнати, заганяти, загнати, (о мн.) позабивати, позаганяти що куди, у віщо. [Позабивати тут скрізь кілки. Загнати клин(а)]. -бить в колодки - забити в диби, в дибиці, (провинц.) здибати. [Ноги здибають, руки сплутають і везуть до прийому (Руданськ.)];
    3) -бить (загромоздить) дорогу снегом - забити (забуртити) дорогу (путь). -бить наносом, песком, грязью, снегом - забузувати намулом, піском, багном, брудом, снігом. [Банька скляна, та забузована, то й не видко, що в їй. Коси в тебе брудні - бач як гребінець забузувала, розчісуючись]. -бить (засорить) отверстие - забити відтулину, (безл.) заснітити (и засмітити), захарастити. [Щось заснітило крант у самоварі, - вода не біжить];
    4) -бить в набат, тревогу - бити (ударити) на ґвалт. -бить в барабан - заб[т]арабанити, (дробь) задріботіти. [Раптом задріботів на своїм тарабані (Франко)];
    5) -вать, -бить голову кому - забивати, забити кому баки (голову), задурювати (задурити) кого (голову кому), дурити кому голову, морочити, заморочити, запаморочити, затуркувати, затуркати голову кому. [Чоловік дурний, бо жінка задурила. Мене, такого пана, сюди задурювать прийшла! (Гліб.). Не мороч (не дури) мені голови, бо вже й так, обертом іде. Оці дітиська так затуркають голову, що за день зовсім дурна стану];
    6) -вать, -бить кого (притупить умств. способности) - забивати, забити, приголомшувати, приголомшити, заголомшити, задурювати, задурити, затуркувати, затуркати кого. -бить толчками - заштовхати, затовкти, затолочити кого. -бить плетьми до смерти - забити, зашмагати кого нагаями (канчуками) на смерть. -бить до полусмерти - мало дух не вибити; тільки(-но) живого пустити. Забитый - забитий; заштабований; забитий цвяхом, загвожджений; загнатий куди, у віщо; забитий у диби, у дибиці, здибаний; забитий, забузований (мулом, снігом, піском и т. п.); (о ребёнке, человеке) забитий, приголомшений, заголомшений, задурений, затурканий; заштовханий, затовчений, затолочений. [Найгірша в класі школярка, засміяна та забита (Васильч.). Приголомшений темний люд. Мала на зріст, а на вдачу залякана та заштовхана (М. Левиц.)]. -тый плетьми до смерти - забитий, зашмаганий нагаями, (канчуками) на смерть, (до полусмерти) тільки (-но) живий. -тая дорога (путь) - забитий, забивний шлях (забита, забивна дорога, путь). [Забивні шляхи, що ними простувала Рудченкова муза (Єфр.). Забивна путь: замети навергало такі (Мирн.)].
    * * *
    несов.; сов. - заб`ить
    1) забива́ти, заби́ти, -б'ю́, -б'є́ш и мног. позабива́ти; (вколотить мно г.) понабива́ти; (загромождать, засорять) захара́щувати, захара́стити, -ра́щу, -ра́стиш; ( доводить до отупения) зату́ркувати, зату́ркати; ( глушить) глуши́ти и заглуша́ти и заглу́шувати, заглуши́ти и мног. поглуши́ти и позаглуша́ти и позаглу́шувати; ( морочить) заду́рювати, задури́ти (зату́ркувати, зату́ркати) го́лову кому́
    2) (сов.: начать бить) заби́ти

    Русско-украинский словарь > забивать

  • 12 кабан

    1) (кастрированный) кабан (-на), (некастр.) кнур (-ра), (дворовой) надвірний кабан, надвірняк, (дикий) веп(е)р (-пра), (зап.) дик (-ка), (ходящий в одиночку) одинець (-нця), о[є]динак; ум. кабанчик, кабанчичок (-чка), (маленький) кабаня (-няти), кабанець (-нця); (увелич.) кабанище, кабанисько, кабанюга, кабанюка, кабаняка; (собир.) кабаняччя. Заводской -бан - кнур. Откормленный -бан - годований кабан;
    2) (глыба) брила;
    3) (толстая бутылка) ведмедик;
    4) (кувшин для стока патоки) банька;
    5) (рудная толща гнездом) брила, рудна брила;
    6) (техн.: блок, связь) брус (-са), (стоячий) шток (-ка).
    * * *
    1) ( дикий) [ди́кий] каба́н, -а, вепр
    2) (домашний) каба́н; ( хряк-производитель) кнур, -а; диал. вепр
    3) спец. каба́н, -а; бри́ла

    Русско-украинский словарь > кабан

  • 13 колос

    колос (-са), мн. ч. колосся (-сся); и (соб.) колос (-су); (проса, овса) волот (-ту), волоть (-ти), волотка, (мн. и соб.) волоття (-ття), (травы) кашка, волот, волоть, волотка; (гречихи) головка. [Шумить золотим колосом пшениця (Н.-Лев.). Молоде колосся з жита зриваю (Г. Барв.). Як миша їсть волот, так буде хліб дорог (Номис). Час траву жати, бо вже вона кашку викинула (Звин.)]. Двойной -лос - близнюки (-ків). -лос в -лос - колос до колоса; (переносно: о сходстве) як викапаний. Метёлка -са - волотка. Наливать -лос - набирати колос. Пускать, выбрасывать -лос - викидати, висипати колос, колоситися. Стоять -сом - колосіти. [Там дивлюсь - жита колосіють, волошки блакитніють (Г. Барв.)]. Пустой -лос - порожній колос, стоян; (переносно о человеке) порожня банька, порожняк, пустобляха, (диал.) пустоб'яка. Нет тебе дела, Федосья, обирать чужие -лосья - не пхай (не сунь) свого носа до чужого проса (Приказка).
    * * *
    ко́лос, -а

    коло́сья — собир. коло́сся, ко́лос, -у

    Русско-украинский словарь > колос

  • 14 кровосос

    1) см. Вампир;
    2) кровоссальна банька.
    * * *
    1) зоол. кровосо́с, кровосмо́к
    2) ( вампир) диал. упи́р, -я, вампі́р
    3) перен. кровосо́с

    Русско-украинский словарь > кровосос

  • 15 кровососный

    кровоссальний. -ная банка - кровоссальна банька.
    * * *
    мед.
    кровосо́сний

    Русско-украинский словарь > кровососный

  • 16 куб

    I. 1) (арифм., алг.) куб (-ба). Куб числа - куб числа. Возвышать в куб - підносити до куба (до третього степеня), кубувати;
    2) (геом. тело) куб (-ба). Куб дров - куб (кубічний сажень (-жня)) дров;
    3) (сосуд) куб; (перегонный) (а)лембик (-ка). [Переганяють воду в особливих приладах, які звуть лембиками (Троян.)]. Пить воду из -ба - пити воду з куба. Куб кровососный, мед. - банька.
    II. Куб, бот. Indigofera tinctoria L. - індиґо (-ґа); (краска) калія.
    * * *
    I
    1) мат. и пр. куб
    2) ( кубический метр) кубоме́тр; ( дров) складоме́тр
    II
    ( сосуд) куб
    III бот.
    інди́говець, -вця, індигофе́ра

    Русско-украинский словарь > куб

  • 17 кубышка

    1) кубушка; (глиняный кувшин, фляга) банька, тиква. [«Вишнівки кварту дай сюди!» - Їм повну налили кубушку (Алекс.). Приніс на поле води в баньці (Звиног.). Узяти собі хліба шматок та тикву води (Грін. III)]; (деревянная обручная) кадіб (-доба), кад[і]бець (-бця), кадка; (дуплянка из липов или иного дерева) липівка; (баклага) боклаг (-га), боклага;
    2) (для денег) кубушка, ум. кубушечка. [Грошики готовенькі в кубушечках у схові (Зіньк.)]. Набить -ку - набити калитку;
    3) (о человеке) гладун (-на), гладуха (ж. р.), пузань, черевань (-ня) (м. р.), стужка (общ. р.), (о ребёнке) пузанчик, череванчик, гладунчик (-ка). [На таку стужку, як ти, моя одежа не зійдеться (Борзен.)];
    4) см. Голотурия;
    5) бот. Nymphaea Nuphar Sibth. et Sm. - жовте латаття, жовті глечики (-ків). Белая -ка - см. Кувшинка.
    * * *
    1) кубу́шка; ( глиняный кувшин с узким горлом) ба́нька

    класть де́ньги в кубы́шку, наполня́ть кубы́шку — кла́сти гро́ші в кубу́шку (в кали́тку)

    2) (м., ж.: о полном, малорослом человеке) гладу́н, -а (м.), гладу́ха (ж.); черева́нь, -ня́ (м.), пуза́нь, -ня́ (м.), пуза́н, -а (м.); уменьш.-ласк. пуза́нчик (м.), черева́нчик (м.), гладу́нчик (м.)
    3) бот. гле́чики, -ків

    Русско-украинский словарь > кубышка

  • 18 лупоглазый

    окатий, вирлоокий, банькатий, балухатий, (сущ.) окань (-ня), вирлач (-ча); срв. Пучеглазый. [Немов павук гладкий, окатий сидить у павутині (Коцюб.)].
    * * *
    банька́тий, банькуватий, вирлоокий, витрішкува́тий, балуха́тий, ока́тий

    Русско-украинский словарь > лупоглазый

  • 19 мыльный

    миляний, мильний. -ная вода - (з)милини (-лин), миловиння (-ння), змилки (- лок и -лків); срв. Обмылки. -ный остаток - змилок, недомилок (-лка). -ная пена - миляний шум (-му). -ный пузырь - миляна банька (булька, бульба, бульбашка). Пускать -ные пузыри - баньки дути. -ный камень - см. Мыляк. -ный корень (цвет); см. Мыльник 1. -ная трава, бот. Salsola Kali L. - курай (-раю) (поташевий), поташник, колючка, солонець (-нцю), зольник (-ку), перекоти-поле.
    * * *
    ми́льний; диал. ми́ляний

    \мыльный пузы́рь — ми́льна бу́льбашка (бу́лька, ба́нька)

    Русско-украинский словарь > мыльный

  • 20 навыкат

    нрч. навикот, наввирле. Глаза -кат - очі наввирле, банькаті (вирлаті) очі. Рукава - кат - рукава навикот, рукава з закаврашами.
    * * *
    нареч.; тж. нав`ыкате

    глаза \навыкатт (\навыкат те) — витрішкува́ті (опу́клі) о́чі; банька́ті (банькуваті, булька́ті, вирла́ті) о́чі, о́чі бу́льками

    Русско-украинский словарь > навыкат

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • Банька — Плотина на Баньке Характеристика Длина 18 км …   Википедия

  • банька — сущ., кол во синонимов: 1 • баня (52) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • Банька — р. в Моск. обл. Географические названия мира: Топонимический словарь. М: АСТ. Поспелов Е.М. 2001 …   Географическая энциклопедия

  • банька — см.: Ты моя банька, я твой тазик …   Словарь русского арго

  • Банька — ж. разг. 1. уменьш. к сущ. баня I 1., 2. 2. ласк. к сущ. баня I 1., 2. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • банька — банька, баньки, баньки, банек, баньке, банькам, баньку, баньки, банькой, банькою, баньками, баньке, баньках (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») …   Формы слов

  • БАНЬКА — Стопить берёзовую баньку кому. Пск. Выпороть, наказать кого л. СПП 2001, 16 …   Большой словарь русских поговорок

  • банька — б анька, и, род. п. мн. ч. б анек …   Русский орфографический словарь

  • БАНЬКА —    То же, что БАНЯ …   Словарь Петербуржца

  • банька — I и, ж. Зменш. до баня I 1). II и, ж. 1) Зменш. до баня II 1). 2) Кулястий або опуклий предмет, здебільшого порожній усередині; куля, кулька. 3) Глиняна чи скляна циліндрична посудина або кругла пляшка; банка, пляшка, глек. 4) діал. Очне яблуко …   Український тлумачний словник

  • банька — Те саме, що і главка …   Архітектура і монументальне мистецтво

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»