-
1 підкидати
= підкинути1) ( кидати вгору) to throw up, to toss upпідкидати монету — to toss up, to toss coin
підкидати дитину на руках — to dance ( to dandle) a child
2) ( додавати) to addпідкидати дитину комусь — to leave a child at someone's door (in someone's charge, care), to abandon a baby
-
2 відкидати
= відкинути1) to throw (to cast, to fling) off ( away); to toss (away, off, down); ( верх машини) to fold back; ( портьєру) to rip aside3) (відмовлятися, відхиляти) to reject, to give up; to deny; to decline, to avert; to discard; to repudiate, to reprobate, to exceptвідкинути ноги — to kick the bucket, to turn one's toes up
-
3 відкидати
I відки́датисм. відкидати III відкида́ти= відки́нути1) отбра́сывать, отбро́сить, отки́дывать, отки́нуть; ( с силой) отшвы́ривать, отшвырну́тьвідкида́ти го́лову — отки́дывать, отки́нуть (запроки́дывать, запроки́нуть) го́лову
відкида́ти но́ги перен. — (умере́ть) протяну́ть но́ги
2) (поворотив или сняв, открывать) отки́дывать, отки́нуть; ( о двери) отворя́ть, отвори́ть3) (отворачивая, открывать) отки́дывать, отки́нуть, отвёртывать, отверну́ть; ( полу одежды) отпа́хивать, отпахну́ть; ( резким движением) захлёстывать, захлестну́ть4) (отклонять, не принимать чего, отказываться от чего) отбра́сывать, отбро́сить; отверга́ть, отве́ргнуть; (только соверш.) отри́нуть5) (только несоверш: не признавать какого-нибудь факта) отрица́ть6) ( давать отражение) отбра́сывать, отбро́сить, отража́ть, отрази́ть, отдава́ть, отда́тьIII відкида́ти= відки́датиотбра́сывать, отброса́ть, отки́дывать, откида́ть; ( с силой) отшвы́ривать, отшвыря́тьвідкида́ти сніг — ( без указания от чего) чи́стить снег
-
4 відкидати
abnegate, discard, overrule, rebut, refuse, repel, throw out a charge, turn down -
5 відкидати вимоги терористів
Українсько-англійський юридичний словник > відкидати вимоги терористів
-
6 відкидати вимогу
override a claim, reject a demand, turn down a demand -
7 відкидати демарш
-
8 відкидати доказ
-
9 відкидати домагання
Українсько-англійський юридичний словник > відкидати домагання
-
10 відкидати обвинувачення
deny prosecution, repudiate a charge, refute charges, repel accusation, waive indictmentУкраїнсько-англійський юридичний словник > відкидати обвинувачення
-
11 відкидати підозри
Українсько-англійський юридичний словник > відкидати підозри
-
12 відкидати сексуальні домагання
Українсько-англійський юридичний словник > відкидати сексуальні домагання
-
13 відкидати ультиматум
Українсько-англійський юридичний словник > відкидати ультиматум
-
14 підкидати дитину
-
15 підкидати
= підки́нути, підки`дувати1) подбра́сывать, подбро́сить, подки́дывать, подки́нуть; ( поднимать с места высоко кверху) взмётывать, взмета́ть, взбра́сывать, взбро́сить; (дёргая, поднимать вверх) вздёргивать, вздёрнуть2) (бросая, добавлять что или чего к чему-нибудь) подбра́сывать, подбро́сить, подки́дывать, подки́нуть, диал. прики́дывать, прики́нуть; ( сваливая с чего - -нибудь) подва́ливать, подвали́ть3) ( тайком класть) подбра́сывать, подбро́сить, подки́дывать, подки́нуть, (только соверш.) подметну́ть -
16 повідкидати
1) поотбра́сывать, поотбро́сить, отбро́сить, поотки́дывать, отки́нуть; ( с силой) поотшвыря́ть, отшвырну́ть2) (отогнув, отодвинуть) поотки́дывать, отки́нуть, поотвора́чивать, отверну́ть; ( полы одежды) отпахну́ть -
17 попідкидати
подбра́сывать -
18 відкидати
widkydatyдієсл. -
19 підкидати
pidkydatyдієсл. -
20 відкидати
матем.; техн.; физ. отбра́сывать, отки́дывать, отрица́ть ( отвергать)
См. также в других словарях:
відкидати — I відк идати аю, аєш, недок., відки/нути, ну, неш, док., перех. 1) Кидати вбік або назад від кого , чого небудь. || Різким рухом відстороняти, відштовхувати когось від себе. 2) Відводити геть, піднімати вгору або опускати вниз що небудь,… … Український тлумачний словник
підкидати — а/ю, а/єш і рідко підки/дувати, ую, уєш, недок., підки/нути, ну, неш, док., перех. 1) Різко кидати вгору або піднімати. || Робити різкий рух вгору (рукою, головою, частиною тулуба і т. ін.). || перев. безос., розм. Сильно трусити (під час їзди… … Український тлумачний словник
повідкидати — а/ю, а/єш, док., перех. 1) Відкинути вбік або назад від кого , чого небудь усе чи багато чого небудь, скрізь або в багатьох місцях. 2) Лежачи, безвладно відвести вбік ноги, руки, голови; відхилити назад тіло, обпершись об що небудь (про всіх чи… … Український тлумачний словник
попідкидати — а/ю, а/єш, док., перех. Підкинути що небудь багатьом (кожному зокрема); підкинути багато чогось (по одному) … Український тлумачний словник
відкидати — відкинути 1) (різким рухом переміщати назад, убік руку, ногу, голову); відвертати, відвернути, відводити, відвести (також повільно, нерізко); закидати, закинути (перев. назад) 2) (про погляд, теорію тощо не визнавати чогось, не приймати чогось),… … Словник синонімів української мови
підкидати — I = підкинути 1) (різко кидати / піднімати вгору); чукикати, чукати, гуцати, гуцикати, гецати (перев. дитину на руках / колінах) 2) (потай класти, залишати у кого н. із певною метою), підкладати, підкласти, підсувати, підсовувати, підсунути II ▶… … Словник синонімів української мови
відкидати — дієслово доконаного виду відкидати дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
підкидати — дієслово доконаного виду підкидати дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
повідкидати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
попідкидати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
відбивати — I = відбити 1) (ударами відокремлювати частину від цілого), оббивати, оббити, надбивати, надбити, збивати, збити, відколювати, відколоти, лупати 2) (успішно протидіяти наступові супротивника, боєм змушувати його відступити), відкидати, відкинути … Словник синонімів української мови