аҡ+ерек

(-ғы) добро, благодійність, доброта, приязнь, чеснота; йахшылыхларын хазнеси скарб доброти, чеснот Г; сен она йахшылых эт ти роби йому добро СЛ; йахшылых болур эт'еч йаманлых да ны т'ерек? якщо вже є добро, то навіщо іще й зло? СБЧ.

вік; олар эт'иси бир йашта вони обоє одного віку Г, К; йашым бек коп мені дуже багато років СБ; алтмыш йашна йому шістдесят СБ; алты йашна йому шість років ВН; беш йашна эдим мені було п'ять років СЛ; биз он алтышар йашна эдик нам було по шістнадцять років У; дохуз йашна йому дев'ять років П; йеди йашна мендэн кичик він молодший за мене на сім років У; мен энди йетмиш йашна мені вже сімдесят років Б; йетмиш беш йашына ихтийар старий у віці сімдесяти п'яти років Г; хач йашна? скільки йому років? СБ; хач йашнесиз? вам скільки років? ВН; йашына кӧре йер верди дав місце кожному за віком Г; т'елийлер о баллары он экишер йашна стає тим його дітям по дванадцять років Б; он эт'и он ӱч йашна бала дитина дванадцяти-тринадцяти років СМ; мен дэ сеэн йашта мені теж стільки років У; он алты он йеди йашнад'ерек до шістнадцятисімнадцяти років СМ; он йеди йашына в сімнадцять років У; т'еллер он йедишер он сет'изер йашна оланнар хлопці доросли до сімнадцяти-вісімнадцяти років Г; отуз эт'и йашындан хаста він хворий з тридцяти двох років У; отуз йашна оғлуму гӧмдӱм я поховала сина тридцяти років СК; сексен алты йашна йому вісімдесят шість років У; энди сексен йашна їй уже вісімдесят років М; сет'из йашнадан з семи років У; хырх йашынайым мені сорок років СЛ; ӱч йашна олуй энди йому вже три роки СГ; йашым т'ельди отуза я досяг тридцяти років Г; йашыма т'ель доживи до моїх літ К; йаш тол- виповнятися рокам, досягати повноліття СМ; йашы долмады вона ще не досягла повноліття СГ; сен хач йашна? — мен отуз йашнайым тобі скільки років? — мені тридцять років СГ, СК.

1. молодий, юний; хлопець, парубок, юнак; сизиң башыңыз йаш ви молоді Б; йаш йыллар молоді, юнацькі роки О; йашлар молоді люди, молодь СБ, СМ; бизим йашлар наші парубки У; йаш җан СМ, йаш киши СБ, йаш эриф СБ, П, Б молода людина; йаш чобан молодий чабан Г; мендэн йаш він молодший за мене М; йашна тай дийлер на молодого (коня) кажуть лоша, лошак К.

2. зелений, свіжий, соковитий, сирий, мокрий СБ; йаш от молода, зелена трава СБ; йаш хыйар молоді огірки Г; хуру билен йаш та йанай разом із сухим горить і мокре (зелене) СБЧ.

сльоза, сльози ВН, СМ, СГ; йаш / йашлар тӧк- лити сльози К / У; кӧзӱнден йаш тӱший у нього з очей капають сльози СМ; кӧз йаш (ы) сльози.

тирло ВН; пор. эгерек, эд'ерек, эйерек.

на дорогу ВН, К, СГС; йоллух ашав обід на дорогу К; д'ерек азирлемейе шийлер йоллух треба приготувати речі в дорогу СГ.

плакати, ридати ВН-Г; йыламах йыла- ридма ридати ВН; йыла-йыла бахтым аны я чекала на нього, весь час плачучи ВН; бала йылай — сӱт т'ерек дитина плаче — треба молока СМ; йыламаған балаға эмчек бермейлер дитині, яка не плаче, цицьки не дають СБЧ; пор. ағла-, ағле-, җыла-, йығла-.

Г, М, керез К раз; бир кере одного разу Г, М; кач кере? скільки разів? М; чох керез багато разів К; пор. герет, керес, керет, т'ере, т'ерез, т'ерек, т'ерес, т'ерет.

раз Г; чох керес багато разів Г; ӱч керет тричі Г; чох керет багато разів Г; пор. герет, кере, керез, т'ере, т'ерез, т'ерек, т'ерес, т'ерет.

раз Г; чох керес багато разів Г; ӱч керет тричі Г; чох керет багато разів Г; пор. герет, кере, керез, т'ере, т'ерез, т'ерек, т'ерес, т'ерет.

1. око, очі ВН-К; кӧз ағы / ахы білок ока НМ, Б / Г, К; кӧз бебейи / бебеси зіниця ока СМ, К / О; кӧз йарых / йарығы кришталик ока СБ, О; кӧрмеге кӧз йарых очі б мої тебе не бачили НБЄ; кӧз йашы сльози Г; кӧзӱн йашы сель-сель олду вона ллє сльози ручаями Г; пор. кӧзйаш; кӧз мата (сы) зіниця СБ, Г, К; кӧз тиш ікло СБ-У, К; кӧз хапах СБ, У, К, кӧз (ӱн) хапа ғы Г, К повіка, віко; кӧз айдын радуйся СЛ, К; кӧз алмайып бах- дивитися, не відриваючи очей Г, К; эт'и кӧзӱң бирин алый обманює тебе — забирає одне з твоїх очей СБ; кӧз байля- зав'язувати очі, гіпнотизувати К; кӧз бузлады сени кӧрмед'е я вже стомився на тебе чекати Б; кӧзлерим бузлады да гӧрмей мої очі укрилися лудою й не бачать СК; кӧзлерим бузу чизильди у мене зійшла луда з очей СК; кӧз долаштыроглядати Г; кӧзлерим йола / йолда халды К, кӧзлерим йолға халды СБА я заждався, змучився, чекаючи; кӧз йумчух мить — змигування очей СБФ, О; кӧзӱме йуху т'ельмей я не можу заснути СБ; кӧзӱм йухуға т'етт' ен я дуже хочу спати У; кӧз кӧре відкрито, на очах О; бизни кӧрмеэ кӧзӱ йох эди вона нас ненавиділа ВН; абу йисаны / исаны кӧзӱм кӧрмий цю людину я ненавиджу Г / К; ағлей-ағлей кӧзнӱн нуру тӧкӱльмиш від ридань вона перестала бачити, букв. висипалося проміння з очей СК; эт'и кӧзӱ патлайҗах щоб йому очі полопалися Г; кӧз сахла- жмуритися (у піжмурках) К; кӧз сӱзӱль- витекти окові Б; кӧз сых- примружувати очі Б, У; кӧз тикле- задивлятися БТ; кӧзӱне т'ир- входити в довіру СБЧ; баштан ғарип, кӧздэн т'ӧр сам бідний, на очі сліпий — нерозсудливий, необачний СБЧ; кӧз ӱчӱ про людське око СМ; кӧз хамаш- сліпити очі К; кӧз харар- темніти в очах О; кӧз хах- кліпати, моргати, підморгувати, змигувати О; кӧз хахтыр- дати привід кліпати, моргати О; кӧз хой- покласти око, зазіхати, заздрити; зурочити СБ, О, К; кӧз-хулах бол- доглядати, наглядати, спостерігати СБ; меним йуртума да кӧз-хулах бол стеж за моїм подвір'ям СБЧ; кӧз хып- блимати, моргати, підморгувати Г; кӧздэн тахым т'ерек чечирмед'е треба все переглянути НМ; абу йисан / исан кӧзӱмдэн чыхты я зненавидів цю людину Г / К; халх кӧзӱндэн чых- ганьбитися в очах людей, втрачати довіру СБ, Б, набридати БТ; кӧздэн чыхарттлар падшаға вони зганьбили його перед царем, викликали в царя ненависть до нього Г; эм җаным, эм кӧзӱм ти моя душа, ти моє оченятко СК; буну алғанда кӧзлериң тӧбеге эди ни йохсам? коли ти це купував, твої очі були на потилиці чи де? СБЧ.

2. отвір; отвір у валі ткацького верстата, куди вставляється жердка Г; йине кӧзӱ вушко голки ВН-К.

3. відділення, засік ВНК; амбар кӧзӱ засік ВН.

4. вічко джерела К.

5. козир, світка СМ, Г, К.

6. віконна шиба БТ, К; пор. гӧз, коз, див. кӧзхапах.

кий, ціпок, дрючок; бійка; кӧтэк аша- бути побитим СБ, СМ, Г; кӧтэк ур- побити кийком СМ; сана кӧтэк т'ерек эшек судан т'елинҗез тебе треба лупити, поки осел повернеться з водопою СЛ.

піднімати, підіймати, підносити, здіймати, підтримувати, тримати на собі; путахлар кӧтэрмей фишне гілки не витримують ваги вишень У; кӧтэр (ип) ат викинь Б, К, СГ; кӧтэринҗе йылдыз піднявши зірочку — випивши СБ; арпа алдлар — эндир кӧтэрмей набрали ячменю — не поміщається на току СБ; йуғары кӧтэр- піднімати вгору П; ӧзӱн кӧтэр- підносити себе П; бостанны энди кӧтэрмед'е т'ерек уже треба збирати баштан СМ; буз халхын кӧтэрий крига витримує людей Б; о хадар чошхун чалай эриф — йӱректэн кӧтэрий до того завзято грає чоловік — до самого серця діймає Г.

маніжність, кокетство, вередування, примха ВН-СК; маніжна, вередлива красуня СБ; назыйлен кокетливо, маніжно ВН; бу дӱнйа т'име этэр назлары? кому цей світ показує свої примхи? СЛ; иштэ д'ельдик назларынен ось ми й прийшли з їхньої примхи СЛ; этмен бу назы Г, этме сен беле назлары СК не вередуй так; йердэ йезен наз мы сы? чи ти примхлива красуня, що гуляє по землі? СБ.

як, який; наз айтийлер оңа як його називають? ВН; наз йахшы який добрий ВН; наз җампаз бу бала до чого жвава ця дитина СБ; йа наз болған? а як сталося? СМ; наз алай як так У; наз ишлериң? як твої справи? Б, У; наз оса осун хай буде, як буде К; наз да оса сӧлегендим як би там не було, я сказав СГ; наз т'ерек як слід СЛ; наз этийим да чечейим? як мені перебратися? СМ; наз этип чыхаряким чином витягти У; назын бед'енийси? котрий з них тобі подобається? К; пор. нас.

слово для рими

арпа сачтым — саз халды, боғдай сачтым — наз халды посіяв я ячмінь — лишилося багно, посіяв я пшеницю — лишилося щось таке саме СБ.

1. пит. займ. що, який; нениң, неге, нени, недэ, недэн СБ; неэн, нейе, нейи, недэ, недэн К; нелер мн. що, які ВН; не дэ ахчи верийим сизе? що за гроші я мушу тобі дати? Г; не алай? що таке? Б, СМ; не бар? що сталося? що там? Б, У; не вар? що таке? СЛ, як справи? СГ; недир шай? що таке? ВН; не бар, хой став (на стіл) те, що є У; не бар не йох, эпсини буна халдырый усе, що в нього було, залишає йому Б; нелер тапмады бизни що тільки нас не мучило У; не вахкарек Б, не вахтайҗез СГ доки; не заман коли ВН,М; не болса що-небудь СМ; мен саңа не болса берейим я тобі щось дам СМ; не дэ олса що б там не було НКД; не дэ оса, сен дэ бизе д'ирдин що б там не було, але ти до нас зайшов СГС; не йердэ де СБФ; не ӧ (й) ле що таке К; не хадар скільки Б; не чӱ чому, для чого СМ; не чӱ былайсы? чому ти такий? СМ; неге ВН, нед'е СМ, нейе П, Г, СК чому, для чого, навіщо; нед'е алай айттың? навіщо ти так сказав? СМ; нед'е сен йалан айтыс? нащо ти брешеш? СМ; нед'е сормайляр? чому не питають? Б; нед'е мен алай эдим? чому я була такою? У; нейе т'ельдин? для чого ти прийшов? Г; о блай айтый нейе хызна? для чого так говорить дочці? П; нени сағындын? за чим ти зажурилася? СМ; недэн чому Б; т'имин неси вар що в кого є НМ; онуң йохтур неси у нього нічого немає П; о хорандаан несне да шлемеэ т'ерек за їхнім цим (=звичаєм) слід робити П; хычырды ӧзӱ неснен дӱгӱль закричала не своїм тим (=голосом) У.

2. пит. займ. чому П, СМ, У; не вермедин хызыны? чому ти не віддала свою дочку? П; не мени сучлаҗахлар? чому мене звинувачуватимуть? СМ; не йатыс? чому лежиш? СМ; йа не айтмадың? а чому ти не сказав? У; не бахайсын? чому дивишся? Г; хапу ачых, не д'ирмейсин? двері відчинено, чому не заходиш? СГС.

3. відн. займ. що, який, котрий; не здэйим, аны тавуп айталмам що хочу, не можу згадати, щоб сказати СБ; не тапты ӱй чӱндэн, алт'етий, ашай що знайде вдома, відносить, їсть П; хыдырый ахыллы адамнары, не буна версиннер ахыл щукає розумних людей, які б дали йому пораду Г.

ум. форма допом. дієсл. о- якщоє; хоч, хоча (при запереченні) ВН, СБ, Г-М; хайл оса якщо він згоден СБ; харт оса, йаш та оса, эп тэ бир селам бермей хоч старий, хоч молодий, все одно не вітаються Б; йатыйым, ӧле оса ляжу, коли так Г; т'ерек оса якщо треба Г; ӧле оса, бахарым якщо так, доглядатиму СЛ; оса, осун коли так, то й так СГ; сувух оса якщо холодно СЛ; а лафетмеэ адам оса а якби була людина, щоб розмовляти М.

розговорювати, змушувати розмовляти, заохочувати до розмови У; сен севлетмедиң — мен лафламадым

т'елинд'е севлетмеэ т'ерек ти не спонукала мене розмовляти, я й не розмовляла — невістку треба заохочувати до розмови У.

рік; сене бин сет'из йӱз йетмиш дӧрт сенедэ тисяча вісімсот сімдесят четвертого року ВН; йирим биринҗи сене т'ельди ачлых двадцять першого року стався голод СМ; отуз бешинҗ и сенедэ доғду він народився тридцять п'ятого року ВН; эвлендим сет'из сенедэ я одружився восьмого року СБ; сет'изинҗи сенедэ восьмого року СМ; хырх бир сенедэ дӧгӱш чыхты війна розпочалася сорок першого року К; д'ирим алты сенедэ доғду він народився двадцять шостого рокуМ; он ӱч сенесиндэ доғдум я народився тринадцятого року ВН; бин дохуз йирим дӧрдӱнҗи сенесиндэ тисяча дев'ятсот двадцять четвертого року П; мен ӧзӱм йирим ӱч сенедэн сам я двадцять третього року У; отуз эт'и сенедэн хырх бир сенед'ерек з тридцять другого по сорок перший рік Б; эльли эт'и сенейерек до п'ятдесят другого року П; … сене толду СБ, сенелер толду СБ, Г, СЛ воповнилися літа, роки, настала пора; пор. сине I.

кий, ціпок, палиця СБ-СГ; саа сопа т'ерек тобі треба кийка, тебе треба бити П.

кінець, потім, потому, відтак, після ВН, СБ, СМ-У, СГ; айтхан соң айтмаа т'ерек доғру якщо вже почав говорити, то розказувати слід правдиво СБ; соңдан після цього, відтак СБФ, нарешті О, СБФ; соңна після цього У; соңуна насамкінець, потому ВН, СМ, Б; чах соңуна врешті СБ; энди бостан соңуна ось насамкінець баштанного сезону СМ.

звинувачувати; карати; рызсыз кишид'е бир ший дэ этамаз, тэк сучлама т'ерек безчесній людині нічого не вдієш, тільки треба карати НМ.

(т'елий)

1. іти в цей бік, приходити, приїздити, прибувати, підходити, доходити, домовлятися ВН-К; т'ел кӧйге приїзди до села ВН; т'елеҗек йыл наступний рік О; т'елди він прийшов ВН; т'елий сув йанна підходить до річки СМ; т'елим приходжу, т'елис приходиш, т'елимиз приходимо, т'елийсиз приходите Б; киши бле лафетис дэ т'елис, не хадар т'ерек ахча бермед'е розмовляєш із людиною й домовляєшся, скільки грошей слід дати СМ; т'ельмей оон башмагы онун айағына черевик тієї (дівчини) цій не підходить Б; хулағыма сес т'еген им? чи мені почулося? СЛ; бир йере т'ель- сходитися Г; вар да т'ель сходи, збігай Г; о балчых чиндэн уруп т'ельсе якщо проскочить через те болото Б; айляный т'елий тавну об'їздить гору Б т'ельд'ен т'итт' ен СМ, т'елип д'ечен Б перехожий; т'елип т'ет- ВН-У, т'елип т'ит- Г-К заходити, ходити сюдитуди; он алтышар — он йедишер йашна т'елийлер досягають вони шістнадцяти-сімнадцяти років Г; барып т'ель- ВНУ, варып т'ель- Г-К сходити, з'їздити; чапып т'ель- прибігти НКД; т'ель-эле підійди-но Г, СЛ; ош (хош) т'ельдин див. ош, хош.

2. допом. дієсл., передає закінчену дію; ӧстӱ т'ельди вит' ріс СБ; мен энди ону этип т'ельдим я вже його, те, це зробивП; тӱшӱнӱп т'ельсе якщо задуматися СМ; ӧсӱп т'ель- вирости ВН-К; пор. гель-, д'е-, д'ель-, йель- II, кель-, т'е-, чель-.