-
41 ахшам
вечір; ахшам болуй настає вечір, вечоріє СМ; ахшам олду настав вечір СГ; ахшам сайы щовечора ВН, БТ, О, К; ахшам стӱ надвечір СМ, У, К; ахшама надвечір НКД; сабадан ахшамаҗе з ранку до вечора К; ахшамаҗаз кӧтэклеме лазым слід лупцювати до самого вечора СК; ахшамаҗе до вечора Г; ахшамда увечері СЛ; ахшамд' ерек СМ, ахшамерек СБ, ахшамйерек П до самого вечора; ахшам хайыр П, Б, ахшам хайыр болсун СБ, О, ахшам хайырлар осун СЛ, ахшам (лар) ыңыз хайыр олсун Б, Г, ахшам (ы) ныз хайыр осун Б, Г, СЛ, СГ добрий вам вечір. -
42 ачых-
бути голодним, зголодніти СБ, СМ, К; тиленчини тойдурғант'ерек ӧзӱң да ачхыс поки нагодуєш жебрака, сам зголоднієш НМ; мен бек ачыхтым я дуже зголоднів СМ. -
43 баарь
весна ВН, Б, К; баарь ачылнаставати весні Б; баарьлер ачылыр настануть весняні дні К; баарьдэ весною, навесні ВН, СМ, У; баарьд'ерек до весни У; пор. баар I, баир, баирь, байир, байыр, бар II, бары I, барь, бейер, бейир. -
44 бана
дав. в. займ. бен мені ВНСК, Кб.; бана д'ийдирсе д'ерек напевно, одягатиме на мене СК; пор. баңа, маа, маңа, див. бен. -
45 бек
I(беги, бед'и) вождь, старійшина, старшина, пан Г, СЛ, СГ, СК; ағалар беклер панове старійшини СЛ; бегим мій пане СК; уста бек пан майстер СЛ; беклер бед'и беглербек, голова ради старійшин ВН.II1. міцний, дужий, сильний, великий; оон папасы бек тӱркӱҗ ӱ эди його батько був сильним співаком У; насын сахалын бекти — траш олунмаа д'ерек яка велика в тебе борода — треба поголитися СГС.2. міцно, сильно, дуже сильно, дуже багато СМ, Б; бек эт- зміцнювати, укріплювати О; атлары бек чапайляр його коні скачуть сильно Б; бек хасевет кӧрдӱм я зазнала дуже багато горя ВН.3. дуже ВН-У, СГ, М; бек аз чаре халсын мабуть, залишиться дуже мало СМ; бек ахыллы дуже розумний СГ; бек бетэр набагато гірше У; бек бӱйӱк дуже великий Кб.; бек гӱзель дӱгӱл не дуже гарний СМ; бек зенд'ин дуже багатий П, СМ; бек коп дуже багато СБ; бек кӱч заман дуже тяжкий час Б; бек йырлар эдим я дуже (багато й добре) співала ВН; бек ӧкеси чыхай о камаралыға він дуже розізлився на того мешканця Комара У; бир бирин бек саймайляр не дуже шанують один одного Б; бу бек севда эт'ен він був дуже закоханим П; бу шалвар бек уҗуз ці штани дуже дешеві СГС; бек чох дуже багато СК; бек сойу чох боса, бек айахташы чох боса якщо дуже багато родичів, товаришів СМ; бек чохтан дуже давно У; пор. пек, пет'ит-.замок, засув О, К. -
46 бол-
(болий ВН, СБ, болуй П, СМ)1. бути, стати, статися, існувати, жити, перебувати, діставатися, належати ВН-СМ, зрідка Б, М; бизим бабалар стэмедлер, шоб урум сколя болғай наші батьки не хотіли, щоб була урумська школа НМ; болдуң эчки ти став козою Б; ишлемеэ т'ерек, шоп сениң ашавың болғай треба працювати, щоб у тебе було що їсти Б; йа ағач борона болмаса а якщо немає дерев'яно ї борони П; сав болған оса якби він був здоровий СМ; ахшам болуй настає вечір СМ; не болду саңа? що з тобою сталося? СМ; харт болғанчах йох бол краще не жити, ніж бути старим СБЧ; не болду хоранда биле? що сталося з родиною? НМ; шараб ичкен соң болий коп дэлиси від пиття вина багато хто дуріє ВН; иштэ алай ишлеп тэ болдулар алар отак вони й жили, працюючи СБ; таматама кӧль болуй калюжа утворюється по краплі П; болмады не вдалося СБ; мендэн бир ший болалмаз від мене нічого не можна сподіватися СБ; саңа не болду? що з тобою сталося? У; болғанчез поки не став ВН; болаҗах майбутній, можливий, здійсненний О; болаҗах бала боғундан бельли дитину, якою вона буде, видно по гімну СБА; ай йавунлу болаҗах місяць буде дощовим СМ; ао тэшик болғаны (тэшик болған кӧпчеги) патлады розірвалось те колесо, в якому була дірка СМ; т'ет, болмаса,— йол доғуру іди, коли не так,— дорога пряма СБЧ; т'им халғайсыңыз, халий маңа, у болий маңа хто з вас залишиться, той лишиться мені, дістанеться мені ВН; бала болса, шох болсун, болмаса — йох болсун краще дитина бешкетлива, але здорова, ніж спокійна, але хвора, букв. якщо буде дитина, хай буде жвавою, а ні — то нехай не буде зовсім СБФ.2. могти ВН-СМ; болий можна СБ, досить НБЄ; болмай тийме кишид'е су ичт'ендэ не можна чіпати людину, коли вона п'є воду СМ; болмай йӱрмеге ходити неможливо ВН; ӧлӱ билен тиригэ табутха йатмаға болмай не можна живому лягти до труни разом із мертвим СБЧ; болмай? не можна? СБ; о да болалмады а він не зміг П; болғаны хадар ӧсей росте скільки можна НМ; пор. бо-, о-, ол-. -
47 бох
(боғу)1. екскременти, гній, перегній; ат бох, ат боғу кінський гній СБ; сығыр бох коров'ячий гній Г; олаҗах бала бохундан беңли якою має бути дитина, видно по її гімну СГ; надар бохну харыштырыс, у уғадар сасый скільки гімно мішаєш, стільки й смердить СБА; ны уғадар кӱлӱс? йохсам боғуңа мончах кӧрдиң ни? чому так смієшся? чи в своєму гімні побачив намисто? СБА; бох хурсах черевань, обжера СБА; бох та саймай ону не шанують його й за гімно Б; бох дэп тэзекке хошмай і в кізяк не мішає, не вважає навіть за гімно СБА; о мени бох дэп тэзеге хошмай він мене зовсім не шанує Г.2. непотріб; о д'ерек бох дуже треба СГ3. бохлар нутрощі Б. -
48 былай
такий, так, таким чином СБ-У; былай бир йумрух скӱлӱ отакий пук льону Б; не чӱ былайсы? чому ти такий? СМ; наз бу былай? як це так? Б; не т'ерек сана? — былай-былай що тобі треба? — так і так Б; былайбылай ший болду маңа зі мною сталося те й те СМ. -
49 бӱйӱк
(-гӱ) великий, високий, головний, старший, начальник; о — бӱйӱк ишт'е він на роботі за старшого У; бӱйӱк болғанлар вони стали великими П; бӱйӱк аға старший брат (серед старших) СГ; бӱйӱк бир адам велика людина Г; бӱйӱк апа (лар) старша сестра, старші сестри Б; бӱйӱк афта великодній тиждень, тиждень перед Великоднем СГ; бӱйӱк баба дід, дідусь Г, СЛ; Бӱйӱк барйам Великдень, Пасха; бӱйӱк җумаан ахшамы вечір великодньої п'ятниці Г; бӱйӱк йеҗе великодня ніч Г; бӱйӱк кӱн свято ВН, Г; о хадар бӱйӱк кӱн настільки великий день, велике свято Г; бӱйӱк оруч великий піст К, СГ; бӱйӱк сес гучний голос СМ; бӱйӱк пармах вказівний палець НМ; бӱйӱк улан дорослий син П; Бӱйӱк Хапу Велика Порта, Османська імперія У; бӱйӱк хапунун д'елини царська наречена У; бӱйӱк хзым моя старша дочка П; бӱйӱк хыз старша дочка П-Б; бӱйӱклер старші СМ, Б; ағалар, бӱйӱклер панове старшино СК; бӱйӱклердэн з начальства ВН; диннемеэ д'ерек бӱйӱклерни старших слід слухати СГ; бӱйӱгӱ йохстэсе — беле этий, стэсе — беле д'езий старшого над ним немаєхоче — так робить, хоче — так себе поводить СГ; кӧйнӱң бӱйӱгӱ найстарший у селі П; бек бӱйӱк дуже великий Кб.; эң бӱйӱгӱ найстарший СБ, П, Б, У; пор. бейӱк. -
50 гирек
грек СБ; бир хазах, бир гирек, биздэн сизге т'им т'ерек? один українець, один грек, хто вам потрібен від нас? СБЧ; пор. грекча, ғрек. -
51 д'ене
знову, все одно, все-таки СБ, СГ-СК; он пармағын мум этсен, д'ене дэ д'ечмезсин хоч з усіх своїх десяти пальців зроби свічки, все одно не догодиш СГ; йарын д'ерек тавух соймаа — д'ене аша эт олур завтра треба зарізати курку — все-таки буде м'ясо на юшку СГС; пор. гене, йене, йени II, йине II, кене, т'ене, т'ине, эне. -
52 даан
1. іще, ще; даан бир сағат іще одна година СБФ; даан бар ахылма пара у мене в голові є ще трохи (пісень) У; даан бир йердэ даа іще в якомусь місці М; бӱгӱн даан ашамадым сьогодні я ще не їв СБФ; т'елин даан утаный наречена все ще соромиться П; он беш йашна даан іще в п'ятнадцять років СК.2. уже; даан эт'и йырладым я уже дві заспівав СБ.3. значно, більш; даан гӱзель іще гарніший У.4. згодом, знову, ще раз; тэкаран даан т'ерек сачма ға треба посіяти ще трохи Б; … бир даан а) згодом СМ; бир даан кӧзетий тӧпед'е згодом показує вгору Б; б) більше (при запереченні) ; кӧрмедим бир даан я більше не бачив СБ; бир даан этмем о шийни я більше не робитиму цього Б; пор. даа, дағын, дахи, дахы, даы, даын, таға. -
53 давлу
великий барабан У, СГ, СК; не давлу т'ерек, не зурна не треба ні барабана, ні зурни У; пор. давул, даул. -
54 долдур-
наповнювати ВН, Б-СЛ, СГ, СК; бу чувалны д'ерек долдурмаа боғдай в цей чувал треба насипати пшениці СГС. -
55 дэне
1. зерно, зернина; бир дэне да т'етирмей ні зернини не приносить У; нар дэне зернятко граната СК.2. нумератив, лічильне слово штука, душа, голова; бир дэнеси он алты килоғрам одна штука шість кілограмів У; он алты дэне шістнадцятеро К; он дэне десятеро П; эт'и дэнейди авеле кӧйдэ, ойняаннар у селі було тільки двоє таких, що вміли грати СК.3. щось; сӧле, ама гӱзель дэне заспівай, але щось дуже гарне Г; … бир дэне а) один, єдиний, один-єдиний; бир дэне уланлары бар у них є один син П; бир дэнеси один з них СЛ; бир дэне ми, эт'и дэне ми чи один раз, чи, може, двічі СМ; бир дэнечик хызым вар дівчина в мене одна-єдина ВН; бунда тэк мен бир дэне халдым тут лишилася тільки я одна-єдина М; тэк бир дэне стий хоче тільки одного СМ; тэк бир дэне мағбет т'ерек олмаға тільки треба бути хоч трохи дружними Б; б) хто-небудь, хтось, щось, якийсь; бир дэне тэшик якась нора СМ; в) значний, великий, справжній, видатний, видний, помітний; бир дэне кӧтэк чыхты зчинилася ціла бійка ВН; бир дэне хырсыз справжній злодій СБ; йасайляр бир дэне балабан эв будують такий собі величезний будинок Б; о бир дэне йаш эди, гӱзель він був видним хлопцем, гарним У; о Хрисан бир дэне адам эди той Хрисантій був видатною людиною У; эт'и дэне двоє ВН; пор. дане, тэне. -
56 дӧгӱль
не ВН, Б, Г-СК; у да бана бир иш дӧгӱль для мене це нічого не варто СБ; ичтэ т'ерек ший дӧгӱль це річ зовсім не потрібна Г; эвли дӧгӱлӱм я не є жонатим СЛ; адам дӧгӱльсӱз які ви недоладні — ви не люди СГ; шини дӧгӱль Айазма зараз Водохреща немаєМ; о аста дӧгӱль вона не хвора СК; пор. дӧль, дӧӱль, дӱгӱл, дӱгӱль, дӱд' ӱль, дэгиль, дэиль, дэйиль, д'ӱль II, тӱгӱл. -
57 индэме-
мовчати ВН, СБ, СМ-У, К, СГ; т'ерек тэ йердэ лафланый — т'ерекмеэн йердэ лафланмай да, индэмей дэ говорить, де треба — де не треба, не говорить і мовчить Б; индэмез мовчазний О, К, СГ; гӱльмез падшаан индэмез хызы мовчазна дочка царя-несміяна СГ; индэме, тынма помовч, не подавай голосу Б, К. -
58 ич
I1. внутрішність, середина; ич йанындан із внутрішнього боку Г; ичне халтрай внутрішність тремтить Б; ичи чӧплӱкленд'ен засмічений усередині СМ; ичи толу шет'ер усередині повно цукру ВН; ичи долу сарош илен айныхлар усередині повно п'яних і тверезих СБ; ичи долу сығырчых усередині повно шпаків СГ; собаан ичи толду халды алтын піч наповнилася золотом Г; хап ичи внутрішність взуття СЛ; ичиндэн ізсередини СМ; ичиндэн йаман о середина в нього погана СК; эвин ични бойалама фарбувати внутрішність хати НКД.2. нутрощі, черево, живіт; ич йағ / май нутряний жир, здір О / НБЄ; ичим от тарзы йанай у мене всередині горить вогнем СБЧ; башлады аблай ичиме авурмаға почало у мене всередині отак боліти У; ичим туташты, йанай у мене всередині все запалене й горить СК; ичиндэн ур- бити в живіт СМ; ичи т'итий у нього понос СБ.3. сл. ім. внутрішня частина; хара да иче бийаз йолахлары бар чорне, а по ньому білі смужки ВН; хойар эдлер ичине поклали в нього СБ; Ортабазар ичине в Ортабазарі П; дағ ичине в лісі Б; дэнизин ичине боғул- потонути в морі Г; ӱч ай ичине тахымы д'ирими ресторан ӧртӱльдӱ протягом трьох місяців закрилися всі ресторани СК; мезарын ичине кирдилер залізли до могили Кб.; ичне бахалар, йыланлар у ньому жаби, гадюки СМ; хойайляр ичне бир адам кладуть у нього людину СМ; ичне дэ сув йиберийлер пускають туди (у нього) воду Б; алый бу казанок, бахай — ичне су вар бере цеберку, дивиться — в ній вода Г; т'ирди ичне зайшов туди (усередину) Г; хойайсы ичне вкидаєш туди К; таз ичне у мисці М; йыхылый чухурун ичне падає до ями СК; ичнен чых- виходити звідти ВН; пор. ч.IIзовсім, взагалі; ич отралмаз эдин ти зовсім не міг усидіти ВН; ич олсун алай ший щоб цього не було ніколи СБ; мен алай ич стэмедим айтханыңы я зовсім не хотів, щоб ти так сказав СМ; ич та да бильмер эди хазахчазна У; ич йухум йох ахшамдан у мене з вечора немає сну У; ич олаҗах ший дӧгӱль це неможлива річ Г; ич тэ сағ халмай не залишаються живими Г; не чағырды?— ич, ич тэ т'ерек ший дӧгӱль, ама айтмаа стийим чому ти мене кликав? — нічого такого, зовсім непотрібна річ, але хочу сказати Г; ич олмаса принаймні Г; ич хасевет этме нітрохи не журися Г; ич раатсыз олма онун ичӱн нітрохи не турбуйся про нього СЛ; ич олур му, падышаам, ғарипнен зенд'ин уйар сӧрпет? хіба це можливо, щоб багатий знався з бідним? СЛ; ич олмаанда принаймні СЛ; ич севдаңа тайанамам я не можу витримати кохання до тебе У; ич биламадым я не міг знати зовсім СЛ; бир хычырий — буға ич тэпренмий дэ кричить раз — бугай навіть не ворухнеться СГ; ич олур му айрылых север досттан? хіба можна розлучитися з коханим другом? СГ; ич олур му гӱзеле доймах? невже можна насититися красунею? М; ич лазым йох о він зовсім не потрібен СК; ич бир зарар олмасын онлара щоб їм не було жодної шкоди Кб.; пор. ичтэ. -
59 йалан
Iголий, босий; йалан айах босий, босоногий, босоніж; йалан баш а) з непокритою головою; б) дурень К; йалан хылыч оголена шабля Г.IIбрехня, наклеп, омана, ошука; сӧзиме йаланы йох у моїх словах брехні немає СБЧ; йалан айт- брехати П; йалан айтмаға бет т'ерек щоб брехати, треба мати належне обличчя СБФ; йалан айтыйсы брешеш К; йалан айттыр- змушувати брехати, підбріхувати О,К; йалан айтыш- забрехатися О; йалан дӱня брехливий світ П; йалан сӧле- брехати, перебріхувати Г-СК; мане йалан сӧлесе якщо перебреше частушку К; йаланның йолы хысха у брехні шлях короткий СБА. -
60 йары
половина; дэрйа балых йар ы д'итий, йарымысы йылап д'итэр; йарем онда, бен мында — севдалығы йанып т'итэр / д'итэр риба в морі — половина пливе, половина плаче; милий там, я тут, кохання до нього — суцільна мука П; йары д'еҗе СГС, йары җеҗе ВН, йары йеҗе СМ, Б, Г, К, йары йеҗе вахты СЛ північ; йары йеҗе вахтына ВН, йары йеҗедэ К, йары йеҗеэн вахтына У опівночі; йары йеҗед'ерек до півночі Б; йары йол півдороги К; йары йола хал- лишитися на півдорозі Г; йары йолу алсыннар олар, оларын атлары півдороги нехай займуть вони, їхні коні СК; йары кӧйӱмӱз половина нашого села У; йары кӱй півсела Г; йары падшахлых півцарства Г; йары шорбаҗлигин берий хыз биле т'ийевйе він віддає дочці із зятем половину маєтку П; айырлыйляр эт'и йарыға діляться на дві частини СМ; ӧзен йарысна варды доплив до середини річки СЛ; йарыснаҗас до половини СГ; йары-йары ға бӧльнӱйлер розподіляються половина на половину СМ; йары-йарыйа наполовину, навпіл, пополам К.
Страницы
См. также в других словарях:
Ерек Манкунк — Монастырь Ерек Манкунк арм. Երից Մանկանց Վանք … Википедия
ерек — (Қост., Жанг.; Орал: Чап., Жымп.; Жезқ., Ұлы.) ерекше, айрықша, бөлек. Жұрттан е р е к шығып, көзге түскен Дәулетбек болды. Ол бұрын да е р е к жүретін (Жезқ., Ұлы.). Осының өзі басқаларға қарағанда е р е к бала (Қост., Жанг.) … Қазақ тілінің аймақтық сөздігі
ерек-серек — (Маң., Маңғ.) ербиген, селтиген. Арғымақтың құлағы е р е к с е р е к, Бүгін керек ағайын ертең керек (Мақал; Маң., Маңғ.) … Қазақ тілінің аймақтық сөздігі
мәлҗерек — с. Мәлҗерәгән … Татар теленең аңлатмалы сүзлеге
Притоки Северского Донца — Содержание 1 Притоки / где впадает 1.1 Белгородская область 1.2 Харьковская область 1.3 … Википедия
Список притоков Северского Донца — Содержание 1 Притоки 1.1 Данные водного реестра 1.2 Белгородская область … Википедия
Яковлев, Корнилий (Корней) — по прозвищу Черкас донской войсковой атаман, оставшийся верным Москве во время бунта Стеньки Разина. Начиная с 1646 г., Я. неоднократно, еще в качестве рядового казака, побывал в Москве с Донскими станицами, приезжавшими почти ежегодно для… … Большая биографическая энциклопедия
Ахтанизовский лиман — озеро в дельте реки Кубань. 110 км2. В Ахтанизовский лиман впадает река Казачий Ерек рукав Кубани. Соединён с Азовским морем. * * * АХТАНИЗОВСКИЙ ЛИМАН АХТАНИЗОВСКИЙ ЛИМАН, озеро в дельте Кубани. 110 км2. В Ахтанизовский лиман впадает р. Казачий … Энциклопедический словарь
История Нагорного Карабаха — Доисторический период Азыхская пещера … Википедия
Джраберд (крепость) — Крепость Джраберд Страна Нагорно Карабахская Республика[1]/Азербайджан[1] … Википедия
Котельниковский район Волгоградской области — Котельниковский муниципальный район Герб Флаг … Википедия
