Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

ать-два

  • 1 ать-два

    General subject: hep two

    Универсальный русско-английский словарь > ать-два

  • 2 ать-два!

    General subject: hup, two!

    Универсальный русско-английский словарь > ать-два!

  • 3 ать-два

    one, two!, hep two!

    Русско-английский словарь Wiktionary > ать-два

  • 4 hep-two

    Conversation vocabulary and slang. English-Russian dictionary > hep-two

  • 5 hup

    I
    1. [hʌp] v
    1) понукать
    2) поворачивать (лошадь) направо
    3) поворачивать направо ( о лошади)
    2. [hʌp] int
    II [hʌp] int

    hup, two! - ать-два!

    НБАРС > hup

  • 6 hup

    1. v понукать
    2. v поворачивать направо
    3. v поворачивать направо
    4. int но!
    5. int ать!

    hup, two! — ать-два!

    English-Russian base dictionary > hup

  • 7 hep

    I [hep] a амер. сл. (to)
    знающий (что-л.), знакомый (с чем-л.), осведомлённый, разбирающийся (в чём-л.)

    to put smb. hep - «просветить» кого-л. растолковать кому-л. что к чему

    he is a pretty hep boy - ≅ он парень не промах, он знает что к чему; ему пальца в рот не клади; его не проведёшь

    he was hep to all really important things - он хорошо разбирался во всех по-настоящему важных вещах

    by running with the older boys I soon began to get hep - ребята постарше быстро меня «просветили»

    II [hep] = hip2 II [hep] int

    hep two - ≅ ать-два

    НБАРС > hep

  • 8 hep two

    Общая лексика: ать-два

    Универсальный англо-русский словарь > hep two

  • 9 hup, two!

    Общая лексика: ать-два!

    Универсальный англо-русский словарь > hup, two!

  • 10 Voom-va voom!

    амер. Ать-два!

    Difficulties of the English language (lexical reference) English-Russian dictionary > Voom-va voom!

  • 11 натаскивать

    натаскать и натащить
    1) что - натягати, натяг(ну)ти, напинати, напнути и нап'ясти, наволікати, наволокти, (о мног.) понатягати и понатягувати, понапинати, понаволікати що; срв. Натягивать. [Натягни на себе укривало (Київщ.)];
    2) (во множестве) натягувати, натягати (сов.), натаскувати, натаскати, натирювати, натирити кого, чого, натарабанити, натарганити, (наносить) наносити, нанести и наносити, (наволакивать) наволікати, наволокти и наволочити чого, (о мног.) понатягувати, понатаскувати, понатирювати, понаносити, понаволікати; (вытаскивая отовсюду, сов.) навитягати чого. [Нащо ти сюди мішків такого багато натягав? (Сл. Гр.). Повну холодну натирили людей (Квітка). Звідусіль понаносили харчів на ярмарок (Київщ.). Нащо то ти всякого ломаччя сюди понаволікав? (Харківщ.). Написати програму, навитягавши й насмикавши до неї звідусюди (Рада)];
    3) (накрадывать) натягувати, тягати, натягати, накрадати, накрасти, (о мног.) понатягувати, понакрадати чого; срв. Натибрить;
    4) -кать кого - а) (на руках, на плечах) натаскати, попотаскати кого. -кать кого по судам - натягати кого по судах; б) (задать потасовку) (зав)дати прочуханки (прочухана) кому, (с тасканьем за волосы) натягати за чуба кого, нагріти чуба, дати чубійки (чубрія) кому;
    5) -вать, -кать кого - а) (собаку, охотн.) муштрувати, вимуштрувати, намуштрувати (собаку), призвичаювати, призвичаїти, принатурювати, принатурити (собаку) до чого. [Свого собаку він сам вимуштрував (Звин.)]; б) (ученика) намуштровувати, намуштрувати, натовкмачувати, натовкмачити, натоптувати, натоптати, наламувати, наламати и наломлювати, наломити кого до чого. [Маєте за два місяці намуштрувати (наламати) мені сина до іспиту (Київ). Натовкмачте його добре, щоб не зрізався на іспиті (Київ)]. Натасканный -
    1) натягнутий и натягнений, напнутий и нап'ятий, наволочений, понатяг(ув)аний, понапинаний, понаволіканий;
    2) натяганий, натасканий, натирений, натарабанений, натарганений, нанесений наволочений, понатягуваний, понатаскуваний, понатирюваний, понаношений, понаволіканий) навитяганий;
    3) натяганий, накрадений, понатягуваний, понакраданий;
    4) натасканий, попотасканий; натяганий;
    5) муштрований, вимуштруваний, намуштрований, призвичаєний, принатурений; намуштрований, натовкмачений натоптаний, наламаний и наломлений. [Тра це щенятко вимуштрувати, - буде муштрований (Звин.)]. -ться -
    1) натягатися, натяг(ну)тися, понатягатися и понатягуватися; бути натяг(ув)аним, натягнутим и натягненим, понатяг(ув)аним и т. п.; натягуватися, натягатися (сов.), понатягуватися; бути натягуваним, натяганим, понатягуваним и т. п.; муштруватися, намушровуватися, бути муштрованим, намуштровуваним, вимуштруваним, намуштрованим и т. п.;
    2) (сходиться во множестве) стягатися, настягатися, сходитися, насходитися, находити, найти, понаходити куди;
    3) (вдоволь, сов.) - а) (таская) натягатися, натаскатися, попотягати, попотаскати (досхочу), (о мног.) понатягуватися, понатаскуватися и т. п.; б) (таская друг друга) натягатися, попотягатися. [Натягалися за чуба (Сл. Гр.)]; в) (слоняясь) натягатися, наволочитися, натинятися, навештатися, наблукатися, попотягатися (досхочу) и т. п. Срв. Таскать, -ся.
    * * *
    I несов.; сов - натаск`ать
    1) (притаскивать, нанашивать) нано́сити, -ношу, -носиш, нанести́ и наноси́ти, -ношу, -носиш и мног. понанясити; натя́гувати, -гую, -гуєш, натяга́ти и мног. понатяга́ти и понатя́гувати, настяга́ти сов., ната́скувати, натаска́ти и мног. поната́скувати
    2) (вытаскивать, извлекать из чего-л.) натя́гувати, натяга́ти и мног. понатяга́ти
    3) ( наворовывать) накрада́ти, накра́сти, -краду, -крадеш и мног. понакрада́ти; ната́скувати, натаска́ти и мног. поната́скувати, сов. натягяти и мног. понатяга́ти и понатя́гувати
    4) ( кого - наказывать) дава́ти (даю́, дає́ш) прочуха́нки (прочуха́на), да́ти (дам, даси́) прочуха́нки (прочуха́на) (кому); ( дёргая за уши) скубти́ (-бу, -бе́ш) за ву́ха, наску́бти за ву́ха, скуба́ти (ску́бати) за ву́ха, наскуба́ти за ву́ха (кого), скубти́ (скубати) ву́ха, наскубти́ ву́ха, м'яти (мну, мнеш) ву́ха, нам'я́ти вуха (кому); ( дёргая за волосы) тяга́ти за чу́ба, натя́гати за чу́ба (кого)
    II несов.; сов. - натаск`ать
    1) охотн. муштрува́ти, намуштрува́ти, ната́скувати, натаска́ти
    2) перен. ната́скувати, натаска́ти
    III несов.; сов. - натащ`ить
    1) см. натаскивать I
    2) ( натягивать) натяга́ти и натя́гувати, -гую, -гуєш, натягти́, -тягну, -тягнеш и натягну́ти и мног. понатяга́ти и понатя́гувати

    Русско-украинский словарь > натаскивать

  • 12 называть

    назвать
    1) (давать название, имя, кличку) звати, називати, назвати, нарікати, наректи, кликати кого, казати на кого, на що, (не только именовать) іменувати, на(й)меновувати, на(й)менувати, (преимущ. с оттенком пренебр.) узивати, узвати, (прозывать) дражнити, продражнити, (величать) величати, звеличати, (о мног.) поназивати, понарікати, пона(й)меновувати, повзивати кого, що ким, чим, яким. [Дехто звав тую квартиру катакомбою (Крим.). Їдного назвав Гавриїлом, другого Михаїлом, - усіх поназивав. (Чуб. I). Своє дитя без сорома байстрям нарікає (Шевч.). То як-же наректи мою психіку? (Крим.). Не кличте преподобним лютого Нерона (Шевч.). Тільки найгіршу жінку лахудрою кличуть (Крим.). Поступ веде за собою те, що можемо найменувати ростом особи (Доман.). Сонце найменував він небесним оком (М. Калин.). Автор наменував свого писаря таким ім'ям, що його ніхто не може вимовити (Грінч.). Нас хлопами взивали (Франко). Проклятим начинням не взивай святої арфи (Л. Укр.). То тільки собак дражнять рудими (Н.- Лев.). Народня муза так гарно звеличала Хмельницького Русином (Куліш)]. Как -вают это? - як зветься це? як кажуть на це? [В Херсонській губерні кажуть на затірку «мотузка» (Звин.)]. Он -вает себя вашим родственником - він зве себе вашим родичем. -вать кого дураком - дурнем звати (узивати, величати), назвати, дурняти (женщину: дуркати) кого, дурня завдавати, завдати, дурня загинати, загнути кому. Так называемый - так званий, так зветься, (мн.) так звуться. [Так звана слава (Грінч.). Ходить до нас, так зветься, мироносниця (Звин.). Бувають, так звуться, характерники (Звин.)];
    2) (по имени, по фамилии) звати, називати, назвати, кликати, величати кого на ім'я (на ймення, на прізвище), на(й)меновувати, на(й)менувати кого. [Та забула людей розпитати, як милого на імнячко звати (Пісня). Де-ж таки видано, щоб мати звала сина на прізвище? (Грінч.). Ой ти, дівчино, ти, мила моя, як-же тя кличе мати твоя? (Голов.). Їх ім'я всяке тепер знає і не треба їх тут наменовувати (Грінч.)]. -звать кого по имени и отчеству - назвати кого на ім'я й по батькові;
    3) (перечислять) називати, назвати кого, що (одно на одним, одно за другим), переказувати, переказати що, (о мног.) поназивати, попереказувати. [Цар переказав усе, що було в його найкращого, а чорт все кажс: «ні!» (Рудч.)]. -звал два-три имени и обчёлся - назвав два чи три (з два-три) ймення, - і край лікові (і недолік);
    4) (считать кем чем) звати, називати, назвати кого, що ким, чим, уважати, визнавати, визнати кого за кого, за що, що за що. Вы -ете это любовью? - ви це звете любов'ю (коханням)? ви вважаєте це за любов (кохання)?;
    5) (выдавать кого) виказувати, виказати кого. [Його піймано, мордовано, вимагаючи, щоб він виказав товаришів; він не виказав нікого (Грінч.)];
    6) (напрашивать) накликати, накликати, напрошувати, напросити, напрохувати, напрохати, (о мног. или в большом количестве) понакликати, наскликати, понапрошувати, понапрохувати кого. [Накличу веселих гостей (Н.-Лев.). Напросила старців і вбогих (Н.-Лев.). Нащо ти так багато людей понакликав, - де ми їх посадимо? (Харківщ.). Понапрохували гостей, а гостити не дуже є чим (Харківщ.)]. -вать гончих, охотн. - скликати, скликати, (о мног.) поскликати гончаків. Названный -
    1) названий, наречений, на(й)менований, поназиваний, пона(й)меновуваний; визнаний; виказаний;
    2) (напрошенный) накликаний, напрошений, напроханий, понакликуваний, понапрошуваний: понапрохуваний; (о гончих) скликаний.
    * * *
    I несов.; сов. - назв`ать
    1) назива́ти и звати (зву, звеш и зову, зовеш), назва́ти и мног. поназива́ти; наріка́ти, наректи́, -речу́, -рече́ш; (несов.: по имени, фамилии, кличке) кли́кати (кличу, кличеш); ( давать название) узива́ти, узва́ти и увізва́ти

    \называтьть себя — ( представляться) назива́ти, назва́ти себе

    2) (сообщать, объявлять) назива́ти, назва́ти
    II
    назва́ть (приглашать, сзывать) наклика́ти, наклика́ти, -кли́чу, кличе́ш и мног. понаклика́ти

    Русско-украинский словарь > называть

  • 13 двадцать

    числ. twenty;
    a score (два десятка)
    двадц|ать - twenty;
    a score (два десятка) ;
    ~ один twenty-one;
    ~ первый twenty-first;
    ему около ~ти лет he is about twenty.

    Большой англо-русский и русско-английский словарь > двадцать

  • 14 наматывать

    намотать и намотнуть
    1) что на что - намотувати, намотати, намотнути, накручувати, накрутити, (редко) навірчувати, навертіти (навивать) навивати, навити (-в'ю, - в'єш) и навинути (-вину, -винеш), (о мног.) понамотувати, понакручувати, понавірчувати, понавивати що на що. [Намотувала пасмо свого волосся на палець (Л. Укр.). Навертіла ганчірку на патичок - ото й лялька (Київщ.). Ткач навиває основу на верстат (Київщ.)]. -тать два клубка ниток - намотати два клубки ниток. -тать себе на ус - замотати (закрутити) собі на вус, узяти на розум. [Замотай собі на вус (Номис). На вус це треба накрутить (Тобіл.)];
    2) (проматываться) намотувати, намотати, нароблювати, наробити боргів, (о мног.) понамотувати, понароблювати боргів. Намотанный -
    1) намотаний, накручений, наверчений, навитий и навинутий, понамотуваний, понакручуваний, понавірчуваний, понавиваний;
    2) намотаний, понамотуваний. -ться -
    1) намотуватися, намотатися, понамотуватися; бути намотуваним, намотаним, понамотуваним и т. п.;
    2) (вдоволь, сов.) - а) (мотая нитки, пряжу и т. п.) намотатися; б) (мотая деньги, имущество) намарнотратитися, нац(в)индритися, намотатися; в) (суетясь) намотатися, накидатися, (диал.) набадатися; г) (слоняясь) натинятися, навештатися.
    * * *
    несов.; сов. - намот`ать
    намо́тувати, намота́ти; ( навивать) навива́ти, нави́ти, -в'ю́, -в'є́ш и нави́нути

    \наматыватьть [себе] на ус — перен. намо́тувати, намота́ти (реже замо́тувати, замота́ти) [собі́] на вус (на ву́са)

    Русско-украинский словарь > наматывать

  • 15 осуждать

    несовер. - осуждать;
    совер. - осудить( кого-л./что-л.)
    1) (порицать) condemn, blame, censure;
    denounce
    2) (на что-л.) doom (to) ;
    condemn (to), sentence
    3) (приговаривать) condemn;
    convict юр.
    осужд|ать -, осудить
    1. (вн.;
    приговаривать) юр. convict (smb.) ;
    ( вн. на вн.) condemn ( smb. to), sentence ( smb. to) ;
    ~ преступника convict a perpetrator;
    ~ за совершённое преступление convict of a crime;
    ~ на краткий срок лишения свободы sentence short;
    ~ на длительный срок лишения свободы sentence long;
    ~ кого-л. на два года sentence smb. to two years;
    ~ на пожизненное заключение sentence to life;
    ~ на смертную казнь sentence to death;

    2. ( вн. за вн. ;
    порицать) blame ( smb. for) ;

    3. ( вн. на вн. ;
    обрекать на что-л.) condemn ( smb., smth. to), doom ( smb., smth. to) ;
    ~ение с.
    4. юр. conviction;
    ~ение по обвинению в преступлении conviction on a charge;
    ~ение за преступление, вменённое по обвинительному акту conviction on indictment;
    ~ение за преступление, вменённое по заявлению об обвинении conviction on information;
    добиваться ~ения seek* conviction;
    поддерживать ~ение support conviction;

    5. (порицание) blame, censure;
    ~ённый м. юр. convicted person, convict;
    ~ённый, бежавший из заключения convict at large;
    ~ённый, освобождённый из мест лишения свободы returned convict;
    ~ённый за совершение насильственного преступления violent convict.

    Большой англо-русский и русско-английский словарь > осуждать

  • 16 пропускать

    несовер. - пропускать;
    совер. - пропустить( кого-л./что-л.)
    1) let pass/in/through, admit
    2) (через что-л.) run/pass (through) пропускать мясо через мясорубку ≈ to mince meat
    3) (не упоминать) omit, leave out
    4) miss, fail to attend;
    let slip
    5) только несовер. let pass, let in;
    drink, absorb( о бумаге) пропускать воду не пропускать воды
    6) только несовер.;
    спорт (гол и т.д.) allow
    пропуск|ать -, пропустить
    1. (вн.;
    давать проникнуть) let* in (smth.), admit (smth.) ;
    штора не ~ает света the blind keeps the light out;
    ~ воду let* in water;

    2. (вн.;
    обслуживать, обрабатывать) handle (smb.), cater( for), serve( smb.) ;
    столовая ~ает за день тысячу человек the cafeteria caters for a thousand people a day;

    3. ( вн. через вн.) put* ( smth. through) ;
    пропустить ток через реостат put* current trough the rheostat;

    4. (вн.;
    давать пройти, проехать) let* (smb.) pass, let* (smb.) go;
    (давать дорогу) make* wау (for) ;
    (впускать куда-л.) admit (smb.), let* (smb.) in;
    пропустить детей вперёд let* the children go first;
    пропустите женщину с ребёнком make way for a woman* with a child*;
    пропустить кого-л. на выставку admit smb. to an exhibition;

    5. (вн.) разг. (разрешать к напечатанию, к постановке) pass (smth.) ;

    6. (вн.) спорт. miss (smth.), let* (smth.) through;
    пропустить мяч в ворота let* the ball into the goal;

    7. (вн.;
    упускать) let* (smth.) pass, miss (smth.) ;
    пропустить удобный случай miss a good chance;
    пропустить срок let* the time-limit expire;

    8. (вн.;
    при переписывании, исполнении) omit (smth.), leave* (smth.) out;
    (при чтении) skip (smth.) ;
    он пропустил две строчки he left out two lines;

    9. (вн.;
    не являться) miss (smth.) ;
    мальчик пропустил два урока the boy has missed two lessons;
    ~ мимо ушей (вн.) разг. turn a deaf ear (to) ;
    ~ стаканчик и т. п. toss off a glass etc.

    Большой англо-русский и русско-английский словарь > пропускать

  • 17 опаздывать

    опаздыв||ать
    несов ἀργῶ, καθυστερω-ἀργοπορώ:
    \опаздывать на два часа ἀργῶ δυό ὠρες· поезд \опаздыватьает на три часа́ τό τραϊνο Εχει καθυστέρηση τρεις ὠρες· \опаздывать на поезд χάνω τό τραίνο· не \опаздыватьайте! νά μήν ἀργήσετε!

    Русско-новогреческий словарь > опаздывать

  • 18 испытывать

    испытать
    1) (пробовать, проверять) спитувати, поспитати, брати, узяти на спиток, на спробунок кого, що, чаще: випробовувати и випробувати, сов. випробувати, пробувати, спробувати кого, що, досвідчати и досвідчувати, досвідчити кого, чого, (выверять) вивіряти, вивірити (редко довірити), вивідувати, вивідати кого, що и чого; см. Пробовать 1, Искушать 1. [Бог випробовує святого (Куліш). Це щира правда, Єфреме, яку я сам на собі спробував (Крим.). Нехай дурнями броди спитують (Черкащ.). І задумує, як сина на спробунок взяти (Рудан.). Ти думаєш, козаченьку, що я умираю, а я в тебе, молодого, ума вивіряю (Мил.). Не всякому духові віруйте, а досвідчайте духів, чи від Бога вони (Св. П.)]. -тать свои силы - поспитати, спробувати свої сили. -тать чью-л. верность - спробувати, вивірити чию-небудь вірність, досвідчити чиєї вірности. Я -тал это на опыте, на своём личном опыте - я сам спробував, досвідчив це, я спробував це на собі. -тать на практике - досвідчити на практиці, спрактикувати що. [Я вже спрактикував, що на цій землі гречка не родить (Городище)]. Не -тав, не узнаешь - не спробувавши, не взнаєш;
    2) (исследовать) досліджувати, дослідити що (напр. природу); см. Исследовать. -тать таинства природы - дослідити таємниці природи;
    3) (экзаменовать) іспитовувати, виіспитувати, проіспитувати, виспитати, вивіряти, вивірити кого; срвн. Экзаменовать. [Пан Лукаш, вивіривши мене, сказав, що дасть мені науку усю, як сам уміє (М. Вовч.)];
    4) (пережить, изведать) зазнавати, зазнати, ді[о]знавати, ді[о]знати и ді[о]знаватися, ді[о]знатися, спізнавати, спізнати, досвідчати(ся) и досвідчувати(ся), досвідчити(ся), заживати, зажити, сов. спробувати, поспитати чого, (вкусить) скуштувати чого, (набраться) набиратися, набратися (напр. лиха), (принять) приймати, прийняти чого (напр. біди, лиха, нужди); срвн. Изведать 2. [Хто не зазнав зла, не вміє шанувати добра (Приказка). Жила в батька не рік, не два, не зажила добра (Грінч. III). (Шевченко) добре на самім собі досвідчив усього, що сердешний люд терпів під тим ярмом (Куліш)]. -вать недостаток, нужду в чём - зазнавати недостачі, нужди в чому, (иногда) нуждатися чим. -тать много превратностей судьбы - зазнати химерної долі, багато злигоднів (бедствий). Я -тал что на себе, на личном опыте - я сам зазнав чого, я на собі зазнав (дізнався) чого, я сам на собі спробував що, (грубов.) я на власній шкурі спробував (досвідчився) чого. -тать много всего - зазнати (скуштувати) усячини чимало, (образно) перейти крізь сито й решето (Номис). -вать давление - зазнавати тиску, нагніту. -вать терпение чьё - брати на пробу (випробувати, спокушати) чий терпець. -вать страх - відчувати страх, зазнавати страху. -вать чувство - зазнавати почуття. -тать неприятное чувство - зазнати прикрого почуття;
    5) (замучить пыткой) закатувати, замордувати кого; см. Запытать. Испытанный, прич. и прил. -
    1) випробуваний, спробуваний, досвідчений, вивірений. [Треба йти відомим і випробуваним шляхом (Н. Рада). Це вже спосіб спробуваний (Звин.)]. -ный друг - певний друг, випробуваний, вивірений друг;
    2) (пережитый) зазнаний, дізнаний, спізнаний, спробуваний, зажитий. -ться - випробовуватися, спитуватися, бути випробуваним и т. д.
    * * *
    несов.; сов. - испыт`ать
    1) (кого-что) випробо́вувати и випро́бувати, ви́пробувати (кого-що), робити (-блю́, -биш) і́спит, зроби́ти і́спит (кому-чому); (несов.: экзаменовать) іспи́тувати (кого); (несов.: пробовать) спи́тувати (що); ( проверять на опыте) переві́рити, переві́рити и мног. поперевіря́ти (кого-що); ( исследовать) дослі́джувати, досліди́ти, -сліджу́, -сліди́ш (кого-що)
    2) ( что - изведывать) зазнава́ти, -зна́ю, -зна́єш, зазна́ти (чого), зві́дувати, зві́дати (чого, що), дізнава́ти, ді́знати (чого); зажива́ти, зажи́ти, -живу́, -живе́ш (чого, що), сов. скуштува́ти (чого); ( ощущать) відчува́ти, відчу́ти (що), почува́ти, почу́ти (що); ( переживать) переживати, пережи́ти (що); ( узнавать) пізнава́ти, пізна́ти (що)

    \испытыватьть влече́ние к чему́ — см. влечение

    \испытыватьть наслажде́ние — зазнава́ти, зазна́ти насоло́ди (вті́хи)

    \испытывать вать нужду́ в ком-чём — потребува́ти кого́-чого́

    \испытыватьть удово́льствие от кого́-чего́ — зазнавати, зазна́ти насоло́ди (вті́хи) від ко́го-чо́го, утіша́тися, уті́шитися ким-чим, несов. ті́шитися ким-чим

    Русско-украинский словарь > испытывать

  • 19 недодавать

    недодать недодавати, недодати що, чого; (о зараб. плате ещё: вычитывать) вивертати, вивернути що. [Карбованця вивернув за те, що вила залізні загубив (Кубань)]. Недоданный - недоданий, вивернутий. -ться - недодаватися, бути недоданим. [Мені недодано два карбованці (Київ)].
    * * *
    несов.; сов. - недод`ать
    недодава́ти, -даю, -даєш, недода́ти, -да́м, -даси́

    Русско-украинский словарь > недодавать

  • 20 пережидать

    переждать пережидати, переждати, сов. перечекати, перетривати, перебути що, пересиджувати, пересидіти, (остановившись) перестоювати, перестояти що, (погодить) перечасувати, перегодити, пробавитися. Срв. Выжидать. -ждать дождь, день-другой - переждати, перечекати, пересидіти, перестояти дощ, день-два дні. [Зашлюбитись - не дощик перечекати. Заміж вийти - не дощову годину пересидіти]. -ждать тяжёлое время - переждати, перетривати, перебути лиху годину. Нужно -ждать, ничего не поделаешь - треба переждати (перечасувати, перегодити) - нічого не зробиш. -ждать неделю - переждати тиждень; перетижнювати. -ждать некоторое время - переждати, перечекати, пересидіти, перечасувати, перегодити, перепустити деякий час. Давай ждать, кто кого -ждёт - давай ждати (чекати), хто кого пережде (перечекає). -жидаем его со дня на день - наджидаємо (дожидаємо) його з днини на днину. Пережданный - пережданий.
    * * *
    несов.; сов. - пережд`ать
    перечі́кувати, перечека́ти, пережида́ти, пережда́ти; (несов.: повременить) перегоди́ти, перечасува́ти; ( ожидать сидя) переси́джувати, переси́діти; ( ожидать стоя) пересто́ювати, пересто́яти

    Русско-украинский словарь > пережидать

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • ать-два — ать дв а, неизм …   Русский орфографический словарь

  • Дулов, Александр Андреевич — Александр Дулов, концерт 1998 г. Александр Андреевич Дулов (15 мая 1931, Москва  15 ноября 2007, Москва)  автор песе …   Википедия

  • Дулов, Александр — Александр Дулов, концерт 1998 г. Александр Андреевич Дулов (1931 2007) российский химик, доктор химических наук (1995), бард, композитор. Содержание 1 Биография 2 Издания …   Википедия

  • Дулов А. — Александр Дулов, концерт 1998 г. Александр Андреевич Дулов (1931 2007) российский химик, доктор химических наук (1995), бард, композитор. Содержание 1 Биография 2 Издания …   Википедия

  • Дулов А. А. — Александр Дулов, концерт 1998 г. Александр Андреевич Дулов (1931 2007) российский химик, доктор химических наук (1995), бард, композитор. Содержание 1 Биография 2 Издания …   Википедия

  • Дулов Александр — Александр Дулов, концерт 1998 г. Александр Андреевич Дулов (1931 2007) российский химик, доктор химических наук (1995), бард, композитор. Содержание 1 Биография 2 Издания …   Википедия

  • Дулов Александр Андреевич — Александр Дулов, концерт 1998 г. Александр Андреевич Дулов (1931 2007) российский химик, доктор химических наук (1995), бард, композитор. Содержание 1 Биография 2 Издания …   Википедия

  • По щучьему веленью — Жанр сказка …   Википедия

  • По щучьему веленью (фильм) — По щучьему веленью Жанр сказка Режиссёр Александр Роу Автор сценария Елизавета Тараховская В  …   Википедия

  • Гудочкин, Дмитрий Викторович — Дмитрий Гудочкин Имя при рождении: Гудочкин Дмитрий Викторович Дата рождения: 7 октября 1985(1985 10 07) (27 лет) Место рождения: Кемерово …   Википедия

  • маршировка — и, м. marcher, marschieren. То же, что марширование. БАС 1.Указ дали к министру своему в Гагу о маршировке трупов их части аглинской с трупы галанскими в корпо, где будет назначено соединиться. АК 2 341. Излишне говорить сколько ранжировки,… …   Исторический словарь галлицизмов русского языка

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»