абатство

абатство

абатство

абатство.

* * *

абатство, монастир

* * *

1) абатство, монастир

2) головна церква абатства

3) розм. ( the Abbey) Вестмінстерське абатство ( у Лондоні)

абатство; сан абата

* * *

1) абатство, посада або сан абата

2) термін виконання настоятелем монастиря своїх обов'язків

1) Вестмінстер (район Лондона)

2) англійський парламент

* * *

1) Вестмінстер ( район Лондон)

2) англійський парламент

1) абатство, монастир

2) головна церква абатства

3) розм. ( the Abbey) Вестмінстерське абатство ( у Лондоні)

1. n

1) обітниця; клятва; урочиста обіцянка; зарікання, зарок

2) чернеча обітниця

3) благання, молитва

4) мрія, пристрасне бажання

5) жертвування

2. v

1) давати обітницю (клятву); клястися, присягатися; урочисто обіцяти

2) урочисто обіцяти

3) присвячувати (комусь, чомусь); прирікати

4) проголошувати; урочисто заявляти

* * *

1) обітниця; клятва; зарік, урочиста обіцянка; lovers’ vows клятви в вірності ( закоханих); the marriage vow щлюбна обітниця; to break [to hold, to keep] a vow порушувати [дотримати] обітницю /клятву/; to make a vow дати обітницю /клятву, зарік/; to exchange vows поклястися один одному в вірності; to be under а vow /to be bound by a vow/ to do smth. поклястися зробити щось; the vow of chastity обітниця безшлюбності; to take the vows постригтися в ченці, стати ченцем

2) мольба, молитва; мрія, палке бажання желание

1) давати обітницю, клятву, зарік; клястися, урочисто обіцяти; to vow celibacy дати обітницю безшлюбності; to vow vengeance against smb. поклястися помститися комусь; урочисто обіцяти; the king vowed an abbey to God for the victory король дав богу обітницю побудувати абатство в випадку перемоги

2) (to) присвячувати (комусь, ч.омусь): обрікати; to vow oneself to a life of self-sacrifice присвятити себе служінню іншим

3) проголошувати, урочисто заявляти; she vowed that she was delighted вона заявила, що дуже рада; to vow and protest завірити клятвою; = клястися усіма святими; to vow and declare урочисто обіцяти; дати урочисту обіцянку; урочисто проголосити

1) абатство, посада або сан абата

2) термін виконання настоятелем монастиря своїх обов'язків

1) обітниця; клятва; зарік, урочиста обіцянка; lovers’ vows клятви в вірності ( закоханих); the marriage vow щлюбна обітниця; to break [to hold, to keep] a vow порушувати [дотримати] обітницю /клятву/; to make a vow дати обітницю /клятву, зарік/; to exchange vows поклястися один одному в вірності; to be under а vow /to be bound by a vow/ to do smth. поклястися зробити щось; the vow of chastity обітниця безшлюбності; to take the vows постригтися в ченці, стати ченцем

2) мольба, молитва; мрія, палке бажання желание

1) давати обітницю, клятву, зарік; клястися, урочисто обіцяти; to vow celibacy дати обітницю безшлюбності; to vow vengeance against smb. поклястися помститися комусь; урочисто обіцяти; the king vowed an abbey to God for the victory король дав богу обітницю побудувати абатство в випадку перемоги

2) (to) присвячувати (комусь, ч.омусь): обрікати; to vow oneself to a life of self-sacrifice присвятити себе служінню іншим

3) проголошувати, урочисто заявляти; she vowed that she was delighted вона заявила, що дуже рада; to vow and protest завірити клятвою; = клястися усіма святими; to vow and declare урочисто обіцяти; дати урочисту обіцянку; урочисто проголосити

1) Вестмінстер ( район Лондон)

2) англійський парламент

 с абатство

 ч абатство

Паскаль, Блез (1623, Клермон-Ферран - 1662) - франц. філософ, математик, фізик. Отримав домашню освіту. В житті та творчості П. чітко вирізняється два періоди: 1)дот.зв. "другого навернення" (ніч 23/24.XI.1654) і 2) після нього. П. першого періоду - геній науки, другого - ще й "геній християнства" (Шатобріан), релігійний мислитель. Стояв на порозі відкриття інтеграційного та диференційного числення ("Нариси про конічні перетини", 1639; "Трактат про арифметичний трикутник", 1654; 6 трактатів з проблем циклоїди, 1658 - 1659 та ін.). Уґрунтував основи класичної гідростатики ("Нові досліди щодо пустоти", 1647 та ін.). Сконструював лічильну ("арифметичну") машину. Зазнав впливу творів Янсенія та янсеністів ("перше навернення", 1648); а в 1654 р. відбулося друге навернення - "вогняне хрещення" (перебування більше двох годин у стані екстатичного осяяння). За П., Бог - це не бог філософів і вчених, а персональний (особистісний) Бог Біблії, Євангелій; позарелігійне, світське ("мирське") життя є боговідступництвом. У 1655 р. приєднався до подвижників-самітників Пор-Рояля - групи філософів, логіків і теологів, осередком діяльності яких стало розташоване поблизу Парижа абатство Пор-Рояль; інтелектуальні підвалини осередку становило вчення Янсенія (див. Пор-Рояля логіка). Наприкінці 1655 р. П. був звинувачений у єресі та осуджений. Арно - чільна постать осередку Пор-Рояля В. ідповіддю П. на цю подію були 18 листів ("Провінціали, або Листи провінціала"), у яких він виступав із роз'ясненнями та став на захист поглядів, що їх сповідували прихильники Арно. Від цього часу П. зосередив свої творчі зусилля на обстоюванні християнської віри. Його розмисли з цього питання були посмертно опубліковані у "Думках про релігію". У центрі уваги П. - Бог, Христос, людина. Становище людини у світі П. оцінював як "нестерпне", адже вона не в змозі ані раціонально обґрунтувати свої переконання, ані цілковито капітулювати перед скептицизмом. Славнозвісний вислів П. щодо людини - "очерет, який мислить" містив, з одного боку, думку про велич людини, перевагу людського індивіда над універсумом через наявність свідомості, а з другого - цей же індивід є "ніщота" і безугавна суперечність. Раціонального виходу з цієї суперечності немає; він - на шляху віри Л. юдина, за П., "впала зі свого місця", але може і мусить піднятися. Розрізняв у людині "дві природи": залишок першопочаткової, "величної" та такої, що нас уярмлює, "ушкодженої гріхом". Перша єднає з Богом, друга відокремлює. П. вчив дослухатися до серця; саме воно "чує Бога"; в ідеалі - розумом ми доводимо лише те, що відчуваємо у серці Н. авіть для глибоко гріховної людини, неспроможної повірити у Бога, його присутність доводить існування у світі Божої милості і благодаті. У соціальних стосунках, за П., домінує сила, а не справедливість. Людський загал легковірний і нерозсудливий, тому довіряє владі, яка цим користується задля власних інтересів. Але на народ не потрібно тиснути, аби в чомусь переконати, інакше постає загроза громадянських воєн ("найгіршої із бід"). В управлінні вважав за вірогідне поєднання "імперії розуму" та "імперії влади", підтвердженням чого вбачав владарювання Христини Шведської.

[br]

Осн. тв.: "Трактат про конічні перетини" (1640); "Бесіди із м. Де Сасі про Епікура та Монтеня" (1645); "Нові дослідження стосовно пустоти" (1647); "Листи провінціала" (1656 - 1657); "Про геометричний розум" (1658); " Думки про релігію"(1669).