-
1 Осиповський, Тимофій Федорович
Осиповський, Тимофій Федорович (1765, с. Осипово Володимирської губ. - 1832) - рос. вчений-математик, філософ З. акінчив Петербурзьку учительську гімназію (1786). Докт. філософії (1807), проф. (1850). Викладав фізику та математику (Москва, Петербург), автор високо поцінованого на той час "Курсу математики" (Т. 1-2,1801 - 1802). Від 1803 р. - в Харкові: зав. кафедрою чистої математики (1805 - 1820), ректор (1813 - 1820) Харківського ун-ту. Переклав і видав "Логіку" Кондильяка. Створив і очолив "Тов-во наук при Харківському ун-ті" (1812 - 1832), редагував ж. "Український вісник". За філософськими поглядами - переконаний емпірик, об'єктивіст, критик апріоризму, ідеалістичного спекулятивного конструювання, містики. Зокрема, О. належить ґрунтовна критика ідей Канта стосовно простору і часу та "метафізичних основ" природознавства, логічної концепції Шада, фізики шеллінгіанця Стойковича.[br]Осн. тв.: "Про простір і час" (1807); "Міркування щодо динамічної системи Канта" (1813); "Відзив про підручник "Логіки" професора І.Є. Шада" (1816).Філософський енциклопедичний словник > Осиповський, Тимофій Федорович
-
2 секуляризація
СЕКУЛЯРИЗАЦІЯ (франц. secularisation, від лат. secularis - мирський, світський) - суспільна тенденція, яка відображає зменшення впливу церкви, її інституцій та релігійної ідеології на життя суспільства в усіх його проявах. Зростання масштабів і глибини С. є одним із визначальних векторів загальносвітового розвитку, формою соціальної емансипації, чинником всеохопної модернізації, що трансформує (і почасти руйнує) усталену цілісність традиційних суспільств. Проявами С., зокрема, вважаються: відокремлення церкви від держави (а також освіти від церкви), законодавче обмеження впливу церковних інституцій на духовне, ідеологічне і політичне життя. Передумови С. формувалися за доби Відродження, Реформації, всією багатовіковою історією вільнодумства і скептицизму. Філософські засади С. особливо активно розроблялися за часів європейського й амер. Просвітництва, у річищі якого зусиллями Вольтера, Дидро, Монтеск'є, Д'Аламбера, Гельвеція, Кондорсе, Руссо, Кондильяка, Пейна та ін. були створені умови для виникнення і подальшого розвитку нерелігійних ідеологій. С. є однією із важливих складових сучасного загальноцивілізаційного еталона, позаяк передбачає індивідуальну моральну автономію, свободу совісті, віротерпимість і толерантність, невтручання держави у релігійні справи громадян, повагу до релігійних переконань і почуттів тощо. Розвиток С. сприяє звільненню суспільства від крайніх форм клерикалізму і релігійної дискримінації, свободі самовизначення людини у сфері віри і сумління. Характерний прояв С. в умовах сучасності - зростання релігійного та атеїстичного індиферентизму, послаблення впливу релігійної свідомості на поведінку людей, переплетення (а то й підміна) зацікавлень нетрадиційними (зокрема східними) релігіями із пошуками екзотики й езотерики.В.Заблоцький -
3 універсалії
УНІВЕРСАЛІЇ ( від лат. universalis - загальний) - загальні поняття, що позначають роди і види буття. Питання про У. постало разом із платонівською теорією ідей. Платон вважав, що У. відповідають ідеї, які існують до і незалежно від речей. На противагу Платону, Аристотель підкреслював, що загальне є вторинною сутністю, яка реально виявляється тільки в одиничних речах (первинній сутності). Ці два протилежних погляди на природу У. Порфирій у своєму "Вступі" до аристотелівських "Категорій" сформулював у вигляді такої проблеми: чи У. (роди і види) існують у дійсності, чи тільки в мисленні; У. тілесні чи безтілесні; У. існують окремо від чуттєвих речей чи в них, нероздільно з ними. У Середні віки намагання дати відповідь на ці питання породило три основних вчення про У.: крайній реалізм, крайній номіналізм і концептуалізм. З позиції крайнього реалізму, У. наділялися онтологічним статусом і розглядалися в дусі платонівської традиції як ідеї, що існують "до речей". В XIV ст. реалізм набуває своєї поміркованої форми в доктрині Томи Аквінського, де У. існують "в речах" (на зразок аристотелівської "форми"). На противагу реалістичній онтологізації У., останні було проголошено суто раціональними конструктами в контексті таких філософських напрямів, як номіналізм, де У. подавалися лише як імена одиничних предметів (Росцелін, XI - XII ст.) та концептуалізм, що розглядає У. лише як продукт абстрагуючої діяльності розуму, відокремлення загальних властивостей від реальних речей, в результаті чого формується певний концепт ( Абеляр, XI - XII ст.) У. філософії XVII - XVIII ст. вчення про У. знайшло продовження у Мальбранша (реалізм), Гоббса, Берклі, Г'юма, Кондильяка (номіналізм), Локка (концептуалізм). У сучасній філософії науки проблема У. набуває нової гостроти при теоретико-множинному обґрунтуванні математики та логіки (вже в силу амбівалентності самого поняття "множина": з одного боку, воно відображає очевидно реальну множинність речей, а з іншого - "абстрактну річ", котра не є емпіричним фактом). Найбільш відомі сучасні концепції У. Вітгенштайна та Куайна.Д. Кирик, О. Гвоздік
См. также в других словарях:
СТАТУЯ КОНДИЛЬЯКА — Субъект мысленного эксперимента философа XVIII века Этьена Бонно де Кондильяка. Его воображаемая статуя была мраморной и имела форму человека. Кондильяк воображал, что она наделена, поочередно, несколькими обычными человеческими ощущениями,… … Толковый словарь по психологии
Кондильяк — Жизнь и творчество В рамках французского Просвещения Кондильяк осуществил самую последовательную попытку развития эмпиризма Локка в подлинно философском смысле. В то время как большинство философов, по примеру Вольтера, довольствовались… … Западная философия от истоков до наших дней
Кондильяк, Этьен Бонно де — Этьен Бонно де Кондильяк Étienne Bonnot de Condillac … Википедия
Кондильяк — Кондильяк, Этьен Бонно де Этьен Бонно де Кондильяк Étienne Bonnot de Condillac Дата рождения: 30 сентября … Википедия
Кондильяк, Этьен-Боннот — Etienne Bonnot de Condillac Этьен Бонно де Кондильяк (фр. Étienne Bonnot de Condillac) аббат, французский философ, родился в Гренобле в 1715 году; его брат известный аббат Мабли. Вращался некоторое время в кругу энциклопедистов, в 1768 году… … Википедия
Кондильяк, Этьенн Бонно де — Etienne Bonnot de Condillac Этьен Бонно де Кондильяк (фр. Étienne Bonnot de Condillac) аббат, французский философ, родился в Гренобле в 1715 году; его брат известный аббат Мабли. Вращался некоторое время в кругу энциклопедистов, в 1768 году… … Википедия
Кондильяк Этьен-Боннот — Etienne Bonnot de Condillac Этьен Бонно де Кондильяк (фр. Étienne Bonnot de Condillac) аббат, французский философ, родился в Гренобле в 1715 году; его брат известный аббат Мабли. Вращался некоторое время в кругу энциклопедистов, в 1768 году… … Википедия
Кондильяк Этьен Бонно де — Etienne Bonnot de Condillac Этьен Бонно де Кондильяк (фр. Étienne Bonnot de Condillac) аббат, французский философ, родился в Гренобле в 1715 году; его брат известный аббат Мабли. Вращался некоторое время в кругу энциклопедистов, в 1768 году… … Википедия
Кондильяк Этьенн Бонно де — Etienne Bonnot de Condillac Этьен Бонно де Кондильяк (фр. Étienne Bonnot de Condillac) аббат, французский философ, родился в Гренобле в 1715 году; его брат известный аббат Мабли. Вращался некоторое время в кругу энциклопедистов, в 1768 году… … Википедия
Этьен-Боннот Кондильяк — Etienne Bonnot de Condillac Этьен Бонно де Кондильяк (фр. Étienne Bonnot de Condillac) аббат, французский философ, родился в Гренобле в 1715 году; его брат известный аббат Мабли. Вращался некоторое время в кругу энциклопедистов, в 1768 году… … Википедия
Этьен Бонно де Кондильяк — Etienne Bonnot de Condillac Этьен Бонно де Кондильяк (фр. Étienne Bonnot de Condillac) аббат, французский философ, родился в Гренобле в 1715 году; его брат известный аббат Мабли. Вращался некоторое время в кругу энциклопедистов, в 1768 году… … Википедия
