-
1 компроміс
-
2 terms of submission
-
3 компромисс
компромі́с, -у -
4 კომპრომისი
компроміс -
5 kompromis
компроміс -
6 компрометировать
компромітувати, (сов.) скомпромітувати, у славу (у неславу) вводити (сов. ввести), виславляти, (сов.) виславити кого. [Нас вони компромітують (Франко). Сватай мене, козаченьку, та не вводь у славу (Пісня). Але дяк знає, хто з'їв, а не хоче його виславляти і стиду йому завдавати (Казка)]. Компрометирующий - той, що компромітує (вводить у славу, неславу), компромітовний. -рованный - компромітований, (оконч.) скомпромітований. -ться - компромітуватися, (сов.) скомпромітуватися, вводити (сов. ввести) себе у славу (у неславу); бути скомпромітованим.* * *компрометува́ти, компромітува́ти -
7 Компромис(с)
компроміс (-су), поступка. Итти пойти на -мис(с) - іти, піти на компроміс (на згоду), учинити компроміс, поступатися, поступитися чимсь. [Треба вчинити який компроміс (Грінч.)]. -
8 Компромис(с)
компроміс (-су), поступка. Итти пойти на -мис(с) - іти, піти на компроміс (на згоду), учинити компроміс, поступатися, поступитися чимсь. [Треба вчинити який компроміс (Грінч.)]. -
9 компрометация
компромітування; компромітація.* * *компромета́ція, компроміта́ція -
10 Компромисность
компромісовість (-вости). [Термін «українофільство» робиться синонімом неглибокого розуміння українських потреб, компромісовости та полохливости (Єфр.)]. -
11 kompromis
[компроміс]m -
12 kompromisowy
[компромісови]adj -
13 arbitration memorandum
компроміс; третейський запис -
14 composition with creditors
English-Ukrainian law dictionary > composition with creditors
-
15 compromise action
-
16 compromise clause
компроміс; третейський запис -
17 compromise formula
-
18 compromise legislation
-
19 compromise proposal
компромісна пропозиція, пропозиція укласти мирову угоду -
20 compromise settlement
См. также в других словарях:
компроміс — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
компроміс — у, ч. Згода з ким небудь у чомусь, що досягається взаємними поступками; поступка заради досягнення мети. •• Іти/ (піти/) на компромі/с поступатися чимось заради досягнення мети … Український тлумачний словник
компромісний — прикметник … Орфографічний словник української мови
компромітація — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
компромітований — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
компромітування — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
компромітувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
компромітуватися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
компромісний — а, е. Прикм. до компроміс; який є компромісом … Український тлумачний словник
компромісарний — а, е, діал. Стос. до компромісу … Український тлумачний словник
компроміс — [компроум’і/с] су, м. (на) с і, мн. сие, с іў … Орфоепічний словник української мови