-
1 Зброя
Зброя бронь -
2 зброя
техн. вооруже́ние ( оружие), ору́жие -
3 Зупелнеся зброя
Зупелнеся зброя [Помилка, треба зуполная, пор. див. П. Беринда, Лексіконъ славенорѡсскїй, К., 1627, стовпчик 25)] всеѡружїе -
4 атомна зброя
а́томное ору́жие -
5 бактеріологічна зброя
бактериологи́ческое ору́жиеУкраїнсько-російський політехнічний словник > бактеріологічна зброя
-
6 вогнепальна зброя
огнестре́льное ору́жиеУкраїнсько-російський політехнічний словник > вогнепальна зброя
-
7 лазерна зброя
ла́зерное ору́жие -
8 пневматична зброя
пневмати́ческое ору́жиеУкраїнсько-російський політехнічний словник > пневматична зброя
-
9 протимінна зброя
противоми́нное ору́жиеУкраїнсько-російський політехнічний словник > протимінна зброя
-
10 ракетна зброя
раке́тное ору́жие -
11 реактивна зброя
реакти́вное ору́жиеУкраїнсько-російський політехнічний словник > реактивна зброя
-
12 самозарядна зброя
самозаря́дное ору́жиеУкраїнсько-російський політехнічний словник > самозарядна зброя
-
13 самострільна зброя
самостре́льное ору́жиеУкраїнсько-російський політехнічний словник > самострільна зброя
-
14 термоядерна зброя
термоя́дерное ору́жиеУкраїнсько-російський політехнічний словник > термоядерна зброя
-
15 хемічна зброя
хими́ческое ору́жие -
16 хімічна зброя
хими́ческое ору́жие -
17 оружие
зброя, броня, бронь (-ни), оружжя, (военное) військове знаряддя. Огнестрельное - жие - самопал, стрільба, огниста стрільба, грімка стрільба, пальна зброя. Холодное -жие - січна зброя. С -жием (в руках) - оружно, збройно, (при -жии) при зброї. К -жию! - до зброї! до брони! Во всеоружии - при повній зброї. Браться, взяться за -жие - братися, взятися до зброї, ставати, стати до зброї. Поднять -жие - зняти зброю проти кого. Призывать к -жию - закликати до зброї. Сложить -жие - скласти, зложити, здати зброю. Добыть что - жием и кровью - здобути (чого и що) збройно і кров'ю.* * *збро́я, ору́жжя; ( вооружение) озбро́єння -
18 оружейный завод
зброя́рня, збройови́й заво́д -
19 оружейный завод
зброя́рня, збройови́й заво́д -
20 оружие
аружжа; зброя* * *— друк — магутная зброя
См. также в других словарях:
зброя — ї, ж. 1) Знаряддя для нападу чи оборони. || Сукупність засобів для ведення війни, бою; озброєння. •• Автомати/чна збро/я автомати, кулемети, авіагармати та ін., у яких затвор спрацьовує для стрільби чергами. Бактеріологі/чна (біологі/чна) збро/я… … Український тлумачний словник
зброя — 1. зброя; 2. даспехі, браня … Старабеларускі лексікон
зброя — [збро/йа] йі, ор. йеійу … Орфоепічний словник української мови
зброя — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
збруя — зброя [X] … Толковый украинский словарь
бронь — зброя … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
ґвинтівка — (зброя), рушниця, карабін, ґве[и]р, обріз, обрізан, кріс … Словник синонімів української мови
зброяр — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
зброярня — іменник жіночого роду розм … Орфографічний словник української мови
зброярський — прикметник … Орфографічний словник української мови
приправа — зброя, озброєння … Зведений словник застарілих та маловживаних слів