-
1 оружие
аружжа; зброя* * *— друк — магутная зброя -
2 атомный
* * *атомная энергия физ.
— атамная энергіяатомное ядро физ.
— атамнае ядроатомная масса физ.
— атамная маса -
3 вооружение
узбраенне; узбраеньне* * *ср. -
4 колющий
-
5 обоюдоострый
* * *1) востры з абодвух бакоў, двухбаковавостры -
6 огнестрельный
* * * -
7 орудие
гармата; прылада* * *ср.— мова — сродак зносін -
8 холодный
вятрыска; зімны; сцюдзёны; сьцюдзёны; сцюжны; сьцюжны; халодны* * *в разн. знач. халодныхолодный пояс геогр.
— халодны поясхолодная клёпка, прокатка тех.
— халодная клёпка, пракатка -
9 ядерный
См. также в других словарях:
зброя — ї, ж. 1) Знаряддя для нападу чи оборони. || Сукупність засобів для ведення війни, бою; озброєння. •• Автомати/чна збро/я автомати, кулемети, авіагармати та ін., у яких затвор спрацьовує для стрільби чергами. Бактеріологі/чна (біологі/чна) збро/я… … Український тлумачний словник
зброя — 1. зброя; 2. даспехі, браня … Старабеларускі лексікон
зброя — [збро/йа] йі, ор. йеійу … Орфоепічний словник української мови
зброя — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
збруя — зброя [X] … Толковый украинский словарь
бронь — зброя … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
ґвинтівка — (зброя), рушниця, карабін, ґве[и]р, обріз, обрізан, кріс … Словник синонімів української мови
зброяр — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
зброярня — іменник жіночого роду розм … Орфографічний словник української мови
зброярський — прикметник … Орфографічний словник української мови
приправа — зброя, озброєння … Зведений словник застарілих та маловживаних слів