-
101 vocalize
v2) висловлювати, кричати (про щось)3) співати, наспівувати4) муз. виконувати вокалізи5) фон. вокалізувати; вимовляти дзвінко6) позначати голосні звуки* * *v.2) виражати, висловлювати; кричати ( про що-небудь)3) співати; наспівувати; муз. виконувати вокалізи4) грам. вокалізувати, дзвінко вимовляти, озвончувати; позначати голосні звуки -
102 voice
1. n1) голосin a loud voice — гучним голосом, голосно
in a gentle voice — м'яким голосом, м'яко
2) звук3) думка, голос4) рупор, виразник думки5) чутка6) репутація, слава7) муз. голос, вокальна партія8) співак; співачка9) військ. радіотелефонний зв'язок10) грам. станactive (passive) voice — активний (пасивний) стан
voice call sjgn — рад. мікрофонний позивний сигнал
voice frequency — фіз. звукова частота
voice radio — військ. радіотелефон
voice recorder — звукозаписний апарат, магнітофон
voice recording — запис голосу, на плівку
voice trial — проба голосів, прослуховування співаків
voice vote — амер. голосування шляхом опитування
the voice of the turtle — бібл. голос горлиці
a still small voice — бібл. голос сумління
the voice of the people is the voice of God — голос народу — голос божий
2. v1) висловлювати, виражати (словами)2) бути виразником (думки)3) вимовляти (слово тощо)4) фон. вимовляти дзвінко5) поет. наділяти голосом6) муз. настроювати* * *I n.1) голос; in a gentle voice м’яко, м’яким тоном; in a loud voice гучно, гучним голосом; to raise one‘s voice підвищити голос; he likes to hear his own voice він любить слухати сам себе, він любить ораторствувати; здатність співати; voice trial проба голосів, прослуховування співаків; to teach voice займатися постановкою голосу; he‘s got a good voice у нього гарний голос, він гарно співає; рел. глас; the voice of God /of the Lord/ глас божий /господень/; the voice of one crying in the wilderness глас волаючого в пустелі2) звук; the voices of the night нічні звуки, голоси ночі; the voice of cuckoo кування; the voice of the stream журчання струмка; the voice of the waves [or the seaˌ of the storm] голос /рев/ хвиль [моря, бурі]; the voice of the hyena виття гієни; the hounds gave voice собаки подали голос; собаки загавкали3) вираження внутрішнього почуття, переконання ; внутрішній голос voice of duty [of conscience, of reason, of blood] голос боргу [совісті, розуму, крові]4) думка, голос; to have a voice in smth. мати право виразити свою думку, здійснити вплив I have no voice in the matter це від мене не залежить; to give voice to smth. виразити /висловити/ що-небудь.; they gave voice to their indignation вони виразили своє обурення; to givevoice to the general opinion виразити спільну думку; to follow the voice of the people прислухатися до голосу народу; to give voice for smth. висловитися з приводу чогось.; my voice is for peace я стою за мир; to raise one‘s voice against smth. висловитися проти чого-небудь; I count on your voice я розраховую, що ви говоритимете на мою користь/підтримуєте мене/; without a dissentient voice одноголосно; give few thy voice ( Shakespeare) говори менше, не будь; рупор, той, хто виражає думку; this newspaper is the voice of government ця газета є рупором/виражає думку/ уряду5) запорука муз. співак; співачка; вокальна партія; голос; the song is arranged for singing by 3 voice s пісня в /на/ три голоси7)військ., тех. (радіо-телефонний зв’язок; range of voice дальність радіо-телефонного зв’яку; voice call sign радіо мікрофонний позивний; voice channel лінія /канал/ телефонного зв’язку; voice frequency тональна частотність; the voice of Nature поклик природи; with one voice (всі) в один голос, одностайно, одноголосно, як одна людина ; the voice of the turtledove рел. голос горлиці; поклик любові; a still small voice рел. віяння тихого вітру; голос совісті, внутрішній голос the voice of one man is the voice of no one поет. = один в полі не воїн; the voice of the people is the voice of God поет. глас народу — глас божийII v.1) виражати ( словами); висловлювати; to voice one‘s protest виразити протест; chosen to voice their grievance обраний, щоб висловити їх скаргу; бути тим хто виражає(ч.иєїсь думки); to voice the opposition бути рупором опозиції3) грам. вимовляти дзвінко, озвінчувати4) поет, наділяти голосом5) муз. настроювати ( орган) -
103 voiced
adj фон.дзвінкий, голосовий (про приголосний звук)* * *a1) грам. дзвінкий, голосовий ( про голосний)2) (-voiced) як компонент складних слів той, що має який-небудь голос; sweet-voiced з приємним /мелодійним/ голосом -
104 watch bell
1) мop. ринда, судовий дзвін2) icт. набатний або вістовий дзвін -
105 whack
1. n розм.1) сильний лункий удар; звук удару2) законна (належна) частка; пайка3) спроба, проба4) розм. справністьthe motor is out of whack — мотор несправний; мотор вийшов з ладу
5) амер., розм., псих. ненормальний2. v розм.1) бити, калатати2) перен., спорт. побити, розгромити (у змаганні)3) ділити, виділяти частку (тж whack up)* * *I [wʒk] n1) сильний, дзвінкий удар; удар з плеча; звук удару2) cл. доляto go whacks — увійти в долю (з ким-н.)
3) спроба4) в знaч. вигуку бац!, хлоп!5) cл. хороший стан; справністьII [wʒk] vto go out of whack — зіпсуватися, вийти з ладу, відмовити
1) бити, наносити сильні або дзвінкі удари; розбити, побити ( в змаганні)2) ділити, виділяти долю, частину ( whack up)3) cл. (in) вгризатися ( в роботу); із завзяттям братися (за що-н.)4) ( out) cл. програтися дощенту -
106 watch-bell
n1) мор. ринда, судновий дзвін2) іст. вістовий дзвін -
107 buzz
I [bez] n1) дзижчання; глухий гул, гудіння ( юрби)2) суєта; загальний рух3) поговір, чутки, плітки4) телефон; телефонний дзвінок5) aмep.; = buzz-saw6) лiнгв. звук вібрації голосових зв'язок7) заст. примхаII [bez] v1) дзижчати; гудіти ( про юрбу); видавати глухий гул2) снувати, швидко е шумно рухатися (тж. buzz along, buzz about)3) шпурляти, кидати4) aв.; жapг. пролітати на бриючому польоті; вiйcьк.; жapг. атакувати з повітря5) поширювати чутки, плітки6) телефонувати; викликати дзвінком ( секретаря)7) рідко витися, пурхати (тж. buzz about, buzz over)8) заст. бурмотати, бурчатиIII [bez] v IV [bez] n1) бoт. шип, колючка2) принада, насадка ( для рибного лову) -
108 call
I [kxːl] n1) крик2) крик, голос (тварини, птаха)3) поклик; окликwithin call — поблизу, поруч, неподалік
out of call — далеко; поза межами чутності
4) сигнал; дзвінок; свисток; збір ( барабанний)call letters — paд. позивні
5) миcл. манок; вабик ( для приманювання птахів)6) перекличка, переклик7) заклик8) виклик ( до суду); ( офіційне) запрошення на роботу, посаду, пропозиція обійняти посаду; скликання ( наради); aмep. рішення національного комітету партії про скликання з'їзду для висування кандидатур9) телефонний виклик, дзвінок або розмова (тж. telephone call)10) миcт. виклик ( оплесками на сцену)to take a call — виходити на оплески, розкланюватися
11) aмep. прослуховування; репетиція; оголошення про час репетиції12) потяг; покликання13) візит, відвідини; прихід; захід ( корабля в порт); зупинка ( поїзда на станції)14) вимогаat call — напоготові, до послуг, в ( чиєму-небудь) розпорядженні
15) eк. попит ( на товар)16) eк., кoм. вимога сплати боргу, чергового внеску; вiйcьк. заявка, вимога; викликcall for action — бойова тривога; заклик до дії
17) повноваження; право18) потреба, необхідність19) eк. попередня премія; опціон; угода з попередньою премією20) кapт. оголошення ( козирної масті)21) цepк. пропозиція парафії, місця пастора22) виклик ( підпрограми), звернення ( до підпрограми)23)II [kxːll] v1) кричати, закричати2) кликати, покликати; підкликати (тж. call over); окликати, гукати; будити, розбудити3) називати, звати4) викликати; голосно читати список5) скликати6) викликати; кликати ( до себе), запрошувати; викликати, давати сигнал, сигналізувати; викликати (звідки-небудь; тж. call out); юp. викликати ( до суду)7) (on, upon, unto, to) закликати, призивати; благати, звертатисяto call to witness — посилатися на кого-небудь; призивати кого-небудь у свідки;; юp. викликати свідка
8) (on, upon) надавати слово; викликати на трибуну; (on, upon) викликати учня (on, upon, to) pass бути покликаним; відчувати покликання, потребу; (on, upon, to) pass бути змушеним9) повідомляти; оголошувати10) (in, at, on, round) (тж. call in, call by) відвідувати; наносити візит; заходити, завітати; (in, at) заходити ( про корабель); (in, at) зупинятися ( про транспорт)11) ( for) заходити (за чим-небудь, ким-небудь)12) ( голосно) вимагати; зажадати; мати потребу ( у чому-небудь); передбачати; pass вимагатися; бути потрібним, доречним; викликати ( актора)13) дзвонити, телефонувати або говорити по телефону14) вважати, розглядати; припускати15) дiaл. гнати ( череду); поганяти, підганяти16) миcл. вабити, приманювати птахів17)to call in /into/ question, to call into doubt — сумніватися, ставити під сумнів
-
109 ding-dong
I n3) пристосування, за допомогою якого годинник відбиває кожну чвертьII a1) який дзвенить, дзвінкий4) напружений; відчайдушнийIII advзавзято, всерйоз, по-справжньомуIV vдзвонити, дзвеніти (тж.) -
110 gong
I n1) гонг2) чашка електричного дзвінка; дзвінок3) вiйcьк.; жapг. медаль; нагорода; почесна преміяII v; спец. -
111 handbell
-
112 hard
I n1) тверда брукована або бетонована доріжка; твердий ґрунт, по якому можна пройти через грузьке болото3) cл. каторга5) = hard-onII a1) твердий; жорсткий, неприємний на дотик; твердий ( про воду)2) важкий, тяжкий; який потребуює напруги; такий, з яким важко ( зробити що-небудь); який піддається з трудом3) міцний, загартований, сильний4) строгий, суворий; безжалісний, жорстокий; важкий ( про характер)5) тяжкий, суворий, сповнений труднощів, нестатків6) суворий, холодний7) різкий; грубий; неприємний8) завзятий; старанний; який не знає впину9) стійкий, усталений; cпeц. стійкий, який не піддається біологічному розпаду10) жадібний, скупий11) дзвінкий ( про монету)12) реальний; практичний, позбавлений романтики13) жорсткий, частий ( про пульс); сильний ( про кашель); міцно зав`язаний ( про вузол)14) aмep. міцний; алкогольний; кислий, терпкий (про вино, пиво)15) cпeц. контрастний16) густий, тягучий ( про рідину)17) фiз. проникаючий ( про випромінювання)18) гpaм. твердий ( про приголосний)19) який створює звикання (про ліки, наркотики)20) Захищений (про стартову позицію, пускову площадку)III adv1) сильно, інтенсивно2) наполегливо, завзято; ретельно3) твердо, міцно; круто ( зварити яйце)4) важко, з трудом5) непомірно, надмірно6) близько, на невеликій відстані; біля7) мop. круто, до відмови ( про поворот керма) -
113 jingle
I n1) дзенькіт, передзвін, брязкіт3) що-небудь, що дзвенить, дзвіночок, бубонець4) співзвуччя, алітерація; віршики, вірші5) радіо, тб. рекламна пісенька ( виконується в рекламній передачі)II v1) дзвеніти, дзенькати, бряжчати2) бути багатим на співзвуччя, алітераціїIII n; діал., австрал. -
114 jingle bell
1) дзвіночок, бубонець ( санної запряжки)2) мop. сигнальний дзвін у машинному відділенні -
115 knell
I [nel] n2) ознака кінця, передвістя смерті3) скорботний плач; похоронна пісняII [nel] v -
116 ringing
I [`riçiç] n1) дзвін, дзенькіт, дзвоніння2) виклик; посилання викличного сигналуII [`riçiç] aдзвінкий; звучнийIII [`riçiç] n -
117 smacker
-
118 sonority
n1) звучність, дзвінкість; благозвучність2) урочистість, пишномовність3) фон. дзвінкість -
119 tang
I v1) надавати присмак або запахII na tang of onion — присмак цибулі; ( чітко виражений) смак
the tang of mustard — гострий смак гірчиці; гострий запах
a tang of sea-salt — запах моря та солі; колючість, свіжість (повітря, вітру)
2) домішка, слід; відтінок, налітthere was a tang of displeasure [of irony]in her voice — у її голосі почулася /пролунала/ нотка невдоволення [іронічна нотка]; помітна або характерна риса; особливість
3) зooл. акантурус, риба-хірург ( acanthurus)4) cпeц. хвостовик ( інструмент); повідець ( хвост)III n IV v1) дзвонити; дзенькати, звучати2) говорити дзвінким голосом, говорити лунко або голосноV n; бот. -
120 tantony
n1) ( tantony bell) ручний дзвіночок; невеликий церковний дзвін
См. также в других словарях:
Дзвін — «ДЗВІН» литературно художественный и общественно политический ежемесячный журнал, орган украинской соц. дем. рабочей партии, издавался в Киеве в эпоху «Звезды» и «Правды» (1913 1914). Руководящую роль в журнале играли Юркевич, Антонович и др.… … Литературная энциклопедия
дзвіночок — 1 іменник чоловічого роду дзвін дзвіночок 2 іменник чоловічого роду квітка … Орфографічний словник української мови
дзвін буденний — Дзвін, у який дзвонять в усі дні літургійного року, крім неділь та великих церковних свят; простодневний дзвін … Словник церковно-обрядової термінології
дзвінок — і дзвіночок, заст. дзвінець Мініатюрні порожнисті кульки з ударниками всередині на архиєрейському сакосі, кадильницях, каціях … Словник церковно-обрядової термінології
дзвін — 1 іменник чоловічого роду річ дзвін 2 іменник чоловічого роду звук … Орфографічний словник української мови
дзвін — [дзв ін] дзво/на, м. (на) дзво/н і, мн. дзво/ние, дзво/н іў (річ) … Орфоепічний словник української мови
дзвіниця — [дзв іни/ц а] ц і, ор. цеийу … Орфоепічний словник української мови
дзвіночок — [дзв іно/чок] чка, м. (на) чку, мн. чкие, чк іў … Орфоепічний словник української мови
дзвін малий — Дзвін, у який дзвонять під час Великого Посту … Словник церковно-обрядової термінології
дзвін недільний — Дзвін, у який дзвонять у неділі … Словник церковно-обрядової термінології
дзвін полієлейний — Дзвін, у який дзвонять під час полієлею … Словник церковно-обрядової термінології