(якоїсь)

n ком. 1. валюта; гроші; 2. грошовий обіг; a валютний

1. грошова одиниця будь-якої країни; ♦ напр.: українська гривня, американський долар, євро тощо; грошові знаки, що крім монет і банкнот включають чеки (cheque), векселі (bill of exchange), прості векселі (promissory note) тощо; 2. рух грошей у процесі виробництва, розподілу й обміну суспільного продукту і перерозподілу національного доходу; ♦ здійснюється через готівкові та безготівкові розрахунки

═════════■═════════

accounting currency валюта розрахунку; adjustable currency еластичний грошовий обіг • обіг, який автоматично пристосовується до потреб торгівлі; agreement currency клірингова валюта • міжнародний кліринг; appreciated currency переоцінена валюта • валюта із завищеним курсом • валюта, яка подорожчала; article 8 currency валюта статті 8 • валюта, яка вільно конвертується; automatic currency грошовий обіг • еластичний грошовий обіг • обіг, який автоматично пристосовується до потреб торгівлі; base currency базова валюта • валюта, відносно якої котируються інші валюти; blocked currency блокована валюта; cheap currency валюта з низькою купівельною спроможністю; common currency спільна валюта; continental currency валюта країн континентальної Європи; controlled currency регульована валюта; convertible currency конвертована валюта; counterfeit currency підроблена валюта • фальшиві гроші; credit currency кредитні гроші • валюта кредиту; decimal currency десяткова грошова система; deposit currency гроші банківського обороту • гроші на депозиті • депоновані гроші; depreciated currency знецінена валюта; depreciating currency валюта, яка знецінюється; devalued currency знецінена валюта; domestic currency місцева валюта • валюта даної країни; double currency подвійна валюта; elastic currency еластичний грошовий обіг • обіг, який автоматично пристосовується до потреб торгівлі; emergency currency платіжні кошти, які випускаються під час фінансової кризи; Eurocurrency; falling currency валюта, вартість якої знижується; fiat currencyies валюти, не забезпечені золотом; fiduciary currency гроші, не забезпечені металевим резервом; fluctuating currency валюта, курс якої коливається; forced currency гроші з примусовим курсом; foreign currency іноземна валюта • девізи; fractional currency розмінна монета • дрібні гроші; free currency вільно конвертована валюта; freely convertible currency вільно конвертована валюта; freely floating currency валюта з курсом, який вільно коливається; fully convertible currency вільно конвертована валюта; functional currency функціональна валюта; general asset currency банкноти без спеціального забезпечення; gold currency золота монета; green currency «зелена валюта»; hand-to-hand currency вільна готівка; hard currency тверда валюта; home currency місцева валюта; inconvertible currency валюта, яка не конвертується • неконвертована валюта; international currency міжнародна валюта; irredeemable currency неконвертована валюта; jointly floating currency валюта, курс якої коливається спільно з іншою валютою; key currency ключова валюта; lawful currency законна валюта • законні платіжні кошти; leading currency ключова валюта; local currency місцева валюта • локальна валюта; major currencyies основні валюти; managed currency регульована валюта; metallic currency металеві гроші; mixed currency змішана грошова система; national currency національна валюта; nonconvertible currency неконвертована валюта; overvalued currency валюта із завищеним курсом; paper currency паперові гроші • банкноти • обіг кредитних документів; pegged currency валюта, курс якої прив'язаний до валюти іншої країни; reference currency валюта, на якій базується валютне застереження • валюта, що служить як стандарт; regulated currency регульована валюта; reporting currency валюта звітності • валюта, в якій складається звіт; reserve currency резервна валюта; revalued currency переоцінена валюта; shaky currency нестійка валюта; silver currency срібні гроші; soft currency неконвертована валюта; sound currency тверда валюта; standard currency стандартна валюта; trading currency ключова валюта • оборотна валюта; transaction currency валюта розрахунку • валюта операцій; treasury currency гроші скарбниці; undervalued currency валюта із заниженим курсом; unstable currency нестійка валюта; vehicle currency ключова валюта; wildcat currency банкноти спекулятивних банків

═════════□═════════

conversion of currency конверсія валюти; currency account валютний рахунок; currency adjustment factor (CAF) коефіцієнт вивіреного валютного курсу; currency appreciation подорожчання валюти; currency area валютна зона; currency auction валютний аукціон; currency band межа коливання валютного курсу; currency barrier валютний бар'єр; currency basket валютний кошик; currency broker валютний брокер • валютний маклер; currency circulation грошовий обіг; currency clause валютне застереження; currency clearing валютний кліринг; currency code валютний код; currency compensation валютна компенсація; currency contract валютний контракт; currency convertibility конвертованість валюти; currency council валютна рада; currency dealing валютна операція; currency depreciation здешевлення валюти • знецінення валюти • девальвація валюти; currency devaluation девальвація валюти; currency earnings валютні надходження; currency exchange receipt квитанція обміну валюти; currency exchange regulation контроль обміну валюти; currency hedging страхування валютного курсу • хеджування валюти; currency in circulation паперові гроші й монети в обігу • грошова маса в обігу; currency market валютний ринок; currency movement коливання курсів валюти; currency of an account валюта рахунка; currency of borrowing валюта позики; currency of a contract валюта контракту; currency of credit валюта кредиту; currency of payment валюта платежу; currency option валютний опціон; currency option transaction операція валютного опціону; currency parity валютний паритет; currency pegged to the dollar валюта, курс якої прив'язаний до долара; currency policy валютна політика; currency purchase купівля валюти; currency ration квота обміну валюти; currency realignment вирівнювання валютних курсів; currency reform грошова реформа; currency regime валютна система; currency reserves запаси валюти; currency restriction валютне обмеження; currency risk валютний ризик; currency shortage брак валюти • нестача валюти; currency smuggling контрабандне перевезення валюти; currency speculation валютна спекуляція; currency statistics статистика грошового обігу; currency transaction валютна операція; currency unit валютна одиниця; to back the currency забезпечувати/забезпечити валюту • підтримувати/ підтримати валюту; to compute in currency обраховувати/обрахувати у валюті; to conserve on foreign currency зберігати/зберегти іноземну валюту; to control currency регулювати валюту; to convert currency конвертувати валюту; to debase currency знецінювати/ знецінити валюту; to depreciate currency знецінювати/знецінити валюту; to devaluate currency девальвувати валюту • знецінювати/знецінити валюту; to devalue currency девальвувати валюту • знецінювати/знецінити валюту; to dump currency викидати/викинути валюту на ринок; to exchange currency обмінювати/обміняти валюту; to pay in currency платити/заплатити валютою; to transfer currency переносити/перенести валюту

n бірж. облігація; a облігаційний

довгострокове боргове зобов'язання з фіксованою відсотковою ставкою, сума якої виплачується через рівні проміжки часу, поки облігація належить кредитору (creditor); ♦ облігація є видом цінних паперів (securities), що видаються підприємством, державною установою або приватною організацією на підставі встановленої юридичної процедури

═════════■═════════

active bond облігація з фіксованою відсотковою ставкою; adjustment bonds облігації, які випускаються для зміни структури основного капіталу • реорганізовані облігації; annuity bond рентна облігація; arbitrage bond арбітражна облігація; assumed bond облігація, яка випускається однією компанією і гарантується іншою; baby bond дрібна облігація • облігація з низьким номіналом; bearer bond облігація на пред'явника • облігація на подавця; benchmark government bonds базові урядові облігації; blanket bond бланкова облігація; book-entry bonds балансові облігації; callable bond облігація з правом дострокової сплати; called bond облігація, яка пред'явлена до сплати; collateral bond облігація, яка забезпечена іншими цінними паперами; collateral mortgage bond облігація, яка забезпечена заставою • облігація, яка забезпечена іншими цінними паперами під заставу нерухомості; collateral trust bond облігація, яка забезпечена цінними паперами інших компаній; consolidated bond консолідований цінний папір; consolidated mortgage bonds облігації, які забезпечені сукупною заставою; continued bond облігація, яка не сплачена у визначений термін і продовжена на наступний період; convertible bond оборотна облігація • конвертована облігація; corporate bonds облігації компаній; coupon bond облігація на пред'явника; currency bond облігація, яка виплачується будь-якими видами законних платіжних засобів • облігація, яка випускається і сплачується у валюті іншої країни; cushion bonds облігації з високою купонною ставкою і помірною премією під час продажу; debenture bond облігація, яка не має спеціального забезпечення • сертифікат митниці для зворотного одержання імпортного мита; defaulted bond облігація, яка не сплачена в строк; deferred bond облігація з відстроченим платежем; definitive bond постійна облігація корпорації; detachable bond облігація з відривним сертифікатом; discount bond дисконтна облігація • облігація, при якій відсоток оплачується по закінченні терміну разом зі сплатою основного боргу; divisional bond облігація, яка забезпечена заставною на частину майна компанії; dual currency bonds дво-валютні облігації; equipment bond облігація, яка забезпечена рухомим майном; escrow bond облігація, яку зберігає довірена особа; exchequer bond облігація державної скарбниці; extended bond облігація, яка не сплачена у визначені строки і продовжена на наступний період; external bond закордонна облігація; farm loan bonds облігації, які випускаються федеральними земельними банками під заставу земельних ділянок; first lien bond облігація, яка забезпечена пріоритетною заставною; first mortgage bond облігація, яка забезпечена першою заставною; flat-income bond облігація, ціна якої включає визначену суму несплачених відсотків; floating rate bond облігація із гнучкою ставкою; foreign bond закордонна облігація; foreign currency bond облігація, яка виплачується будь-якими видами законних платіжних засобів • облігація, яка випускається і сплачується у валюті іншої країни; full-coupon bond облігація з повним купоном; general mortgage bond облігація, забезпечена пріоритетною заставною • облігація, забезпечена заставною на всю власність корпорації; gold bond облігація, сплачувана золотом; government bonds державні облігації • урядові облігації • державні цінні папери; guaranteed bonds гарантовані облігації; high yield bond облігація з високим доходом; income bonds облігації, за якими відсотки сплачуються лише за наявності прибутків компанії • прибуткові облігації; indexed bond індексована облігація; indorsed bond облігація, випущена однією компанією і гарантована іншою; industrial bond облігація промислової компанії; industrial development bond (IDB) облігація промислової компанії, забезпечена доходом; industrial revenue bond облігація промислової компанії, забезпечена доходом; instalment bond рентна облігація; interchangeable bond облігація з правом заміни на зобов'язання іншого типу; interest bearing bond облігація, виручка від продажу якої використовується для виплати відсотків за іншими облігаціями; interim bond тимчасова облігація; investment grade bonds облігації інвестиційного класу; irredemable bond облігація без права дострокової сплати; joint(-and-several) bond облігація, гарантована двома або більшим числом поручителів; junior(-lien) bond облігація без переважного права вимоги на майно компанії; junk bonds облігація з високим ступенем ризику; lien bonds облігації із заставою нерухомості; long-dated bond державна облігація терміном понад 15 років; long-term bond державна облігація терміном понад 15 років; lottery bond лотерейна облігація; matured bond облігація до сплати; medium-dated bond державна облігація терміном від 5 до 15 років; medium-term bond державна облігація терміном від 5 до 15 років; mortgage bonds облігації, забезпечені заставою нерухомості; mortgage revenue bond прибуткові облігації, забезпечені заставною під нерухомість; municipal bonds муніципальні облігації; naked bond незабезпечена облігація; noncallable bond облігація без права дострокової сплати; optional bond облігація з правом дострокової сплати; outstanding bond випущена облігація • несплачена облігація; overlying bond облігація без переважного права вимоги на майно компанії; participating bond облігація з правом на участь у прибутках компанії; passive bond безвідсоткова облігація; perpetual bond облігація без кінцевого терміну сплати • рентна облігація; plain bond облігація без спеціального забезпечення; preference bond облігація з першочерговою виплатою відсотків і першочерговою сплатою; premium bond преміальна облігація; prior lien bond облігація, забезпечена пріоритетною заставною; privilege bond облігація з правом конверсії; profit sharing bond облігація з правом на участь у прибутках компанії; public bond облігація, випущена урядом або іншим органом державної влади; purchasing power bonds облігації, що зберігають свою купівельну спроможність (в умовах інфляції); qualified redevelopment bonds пільгові облігації для поновлення економіки; redeemable bond облігація з правом дострокової сплати; refunding bond облігація, випущена для рефінансування • облігація, випущена для сплати попередніх облігацій; registered bonds зареєстровані облігації • іменні облігації; reorganization bonds облігації, випущені для зміни структури позичкового капіталу; revenue bonds прибуткові облігації, забезпечені доходами від об'єкта; savings bond ощадна облігація; second mortgage bond облігація, забезпечена другою заставною; secured bonds забезпечені облігації • заставні облігації; senior bond облігація з переважним правом вимоги; serial bonds облігації, випущені серіями із різними термінами сплати; short bond короткострокова облігація; short-dated bond державна облігація терміном до 5 років; short-term bond державна облігація терміном до 5 років; sinking-fund bonds облігації, що передбачають утворення викупного фонду • облігації з викупним фондом; special assessment bond муніципальна облігація спеціального призначення; split-coupon bond неіменна облігація з купоном із двох частин; stamped bond облігація зі штампом; state bond урядова облігація • облігація, випущена урядом штату; straight bond звичайна облігація; straw bond знецінене боргове зобов'язання; stripped bond облігація, з якої вилучені купони; T-bonds облігації державної скарбниці; tax-exempt bond облігація, дохід якої не оподатковується; term bonds строкові облігації; treasury bonds облігації державної скарбниці; underlying bond облігація, забезпечена пріоритетною заставною; unified bond консолідований цінний папір; unredeemed bonds невикуплені облігації; unsecured bonds незабезпечені облігації • беззаставні облігації; voting bonds облігації з правом голосу; zero-coupon bonds облігації з нульовим купоном

═════════□═════════

bond auction аукціон з продажу облігацій; bond certificate сертифікат облігації; bond coupon купон облігації; bond debt борг за облігацією; bond dividend облігаційний дивіденд; bond drawn for early redemption облігація з фіксованою ставкою для швидкої виплати; bond from bulk issue облігація масового випуску; bond holder власник облігацій; bond interest облігаційний відсоток; bond issue випуск облігацій; bond issued at par облігація за номіналом; bond issuing institution установа-емітент облігацій; bond market ринок облігацій • ринок цінних паперів з фіксованим відсотковим прибутком; bond of restricted negotiability облігація обмеженого обігу; bond price курс облігацій; bond price index курсовий індекс облігацій; bond purchase купівля облігацій; bond quotation курс облігацій; bond redeemed at a premium облігація, сплачена вище від номіналу; bond redemption сплачення облігації; bond register журнал реєстрації операцій з облігаціями; bond series серія облігації; bond sold on tap облігація відкритої серії; bond s redeemable by installments облігації з правом дострокового сплачення часткової виплати; bond subscription підписка на облігації; bond yield прибуток від облігацій • відсоток з облігацій; to call bonds оголошувати/оголосити сплачення облігацій; to draw bonds for redemption сплачувати/сплатити облігації; to issue bonds випускати/випустити облігації; to pay off bonds сплачувати/сплатити облігації; to pay off bonds at maturity сплачувати/сплатити облігації у визначений термін; to redeem bonds сплачувати/сплатити облігації; to register bonds реєструвати облігації; to secure bonds забезпечувати/забезпечити облігації

bond ‡ securities (391)

═════════◇═════════

облігація < лат. obligatio — зобов'язання

* * *

1) (вопрос. мест.: кто (что) или какой из двух, из многих), котрий, (в литературе реже) которий. [Той питається (вовків): «Котрий коня ззів?» (Поділля, Дим.). Од котрого це часу ви мене не бачите? (Н.-Лев.). «Підіть-же в ліс, - которий лучче свисне?» (Рудч.)]. -рый (теперь) час? - котра (тепер) година? В -ром часу? - в котрій годині, (зап.) о котрій годині? (когда) коли? Когда вы уезжаете? В -ром часу, то есть? (Турген.) - коли ви їдете? О котрій годині, себ-то? -рое (какое) число сегодня? - котре число сьогодні? В -ром (каком) году это было? - якого року це було? До -рых (каких) же пор? - доки-ж? до якого-ж часу? -рый ей год? - котрий їй рік? -рым ты по списку? - котрим ти в реєстрі (в списку)? -рую из них вы более любите? - котру з них (з їх) ви більше кохаєте? -рого котёнка берёшь? - котре котеня береш? А в -рые двери нужно выходить - в те или в эти? (Гоголь) - а на котрі двері треба виходити - в ті чи в ці? -рый Чацкий тут? (Гриб.) - котрий тут Чацький? Скажи, в -рую ты влюблён? - скажи, в котру ти закоханий? -рый тебя день не видать (очень, долго, давно)! - кот(о)рий день тебе не видк[н]о!;

2) -рый из… (из двух или из многих; числительно-разделит. знач.) - котрий, (в литературе реже) которий. [Коні йому говорять: «ти вирви з кожного з нас по три волосині, і як треба буде тобі котрого з нас, то присмалиш ту волосину, которого тобі треба» (Рудч.). Один із їх - котрий, то тільки Господь відає - упаде мертвий (М. Рильськ.). Розказує їм (вовкам), котрий що має ззісти (Поділля. Дим.). По улиці йшов Василь і не знав, на котру улицю йти (Н.-Лев.). А в Марусі аж два віночки - которий - возьме, плаче (Пісня). Вже у дівчат така натура, що котора якого парубка полюбить, то знарошне стане корити, щоб другі його похваляли (Квітка)]. Она рассказывала, в -ром часу государыня обыкновенно просыпалась, кушала кофе (Пушкин) - вона оповідала, в (о) котрій годині (или коли: когда) государиня звичайно просипалась (прокидалась), пила каву. Он рассказывает, не знаю (в) -рый раз, всё тот же анекдот - він розповідає не знаю, котрий раз ту саму анекдоту. Ни -рого яблока не беру: плохи - ні котрого яблука не беру: погані. [Ні на кого і не дивиться і дівчат ні которої не заньме (Квітка)]. -рый лучший, -рый больший - котрий кращий, котрий більший, (получше) де- кращий, (побольше) де-більший. [Де-кращого шукає (Сл. Гр.)]. Не толпитесь! Которые лишние, уходите! (Чехов) - не товптеся! котрі зайві, йдіть собі;

3) (относ. мест.): а) в придат. предл. после главн. (постпозитивных) (народн. обычно) що (для всех род. ед. и мн. ч. им. п.), (иногда) котрий, которий, (литер.) що, який, котрий, (реже) которий. [Панич, що вкрав бич (Приказка). Приходь до коня, що з мідною гривою (Рудч.). Ізнайшла вже я чоловіка, що мене визволить (М. Вовч.). А де-ж тая дівчинонька, що сонна блудила (Шевч.). Отож тая дівчинонька, що мене любила (Пісня). І це була перша хмара, що лягла на хлопцеву душу (Грінч.). І молодиці молоденькі, що вийшли замуж за старих (Котл.). За степи та за могили, що на Україні (Шевч.). З давніх давен, чути було про збройних людей, що звались козаками (Куліш). Його розпитували про знайомих офіцерів, що там служили (Франко). А нещаслива та дівчинонька, котра любить козака (Пісня). Смерть вільшанського титаря - правдива, бо ще є люди, котрі його знали (Шевч. Передм. до Гайдам.). Про конфедератів так розказують люди, котрі їх бачили (Шевч. Прим. до Гайдам.). Один дід, которий увійшов з нами в церкву… (Стор.). Це ті розбійники, которі хотіли убити (Рудч.). Піднявшись історію України написати, мушу я догодити землякам, которі Україну свою кохають і шанують (Куліш). До кого-ж я пригорнуся і хто приголубить, коли тепер нема того, який мене любить? (Котл.). Но це були все осужденні, які померли не тепер (Котл.). Потім мушу видати книжку про порядки, які завелись на Україні… (Куліш)]; в сложн. предложениях (из стилистических мотивов: для избежания повторения що) авторы употребляют: що, який, котрий, которий. [Червонець, що дав Залізняк хлопцеві і досі єсть у сина того хлопця, котрому був даний; я сам його бачив (Шевч. Прим. до Гайд.). А я багато разів чула від моєї матери, що та жінка не любить свого мужа, котра не любить його кревних (М. Рильськ.). Але й тут стрінемо у Левицького просто блискучі сторінки, які доводять, що він добре знав життя цих наших сусідів (Єфр.)]. -рый, -рая, -рое, -рые - (иногда, для ясности согласования) що він, що вона, що вони (т. е. к що прибавляется личн. мест. 3-го л. соотв. рода и числа). [Біда тому пачкареві (контрабандисту), що він (который) пачки перевозить (Чуб.). Знайшли Ентелла сіромаху, що він під тином гарно спав (Котл.). От у мене була собачка, що вони (которая) ніколи не гризлась із сією кішкою, а тільки грались (Грінч. I). Пішли кликати тую кобіту (женщину), що вона має вмерти (Поділля. Дим.)]. Человек, -рый вас любит - людина, що вас кохає (любить). Берег, -рый виднелся вдали - берег, що мрів (манячив) далеко. Море, -рое окружает нас - море, що оточує нас. Есть одно издание этой книги, -рое продаётся очень дёшево - є одно видання цієї книжки, що (или для ясности согласов що воно) продається дуже дешево. -рого, -рой, - рому, -рой, -рым, -рой, -торых, -рым, -рыми и др. косв. п.ед. и мн. ч. - що його, що її, що йому, що їй, що ним, що нею, що них (їх), що ним (їм), що ними (їми) и т. д. (т. е. при що ставится личн. м. 3-го л. соотв. рода, числа, падежа), якого, якої, якому, якій, яким, якою, яких, яким и т. д., кот(о)рого, кот(о)рої, кот(о)рому, кот(о)рій, кот(о)рих, кот(о)рим и т. д. [Ой чия то хата з краю, що я її (которой) не знаю? (Чуб. V). Ото пішов, найшов іще такого чоловіка, що наймита йому треба було (которому батрака нужно было) (Грінч. I). Переживеш царицю, що їй (которой) служиш (Куліш). У його є висока мета, є святиня, що він їй служить (Грінч.). Піди ще достань мені цілющої води, що стереже її (которую стережёт) баба-яга (Рудч.). В Катерині вже обурювалась гордість, що її мала вона спадщиною від матери (Грінч.). Чи справді є тут якась тайна, що її (которую) ховають від мене? (Франко). Праця, що її подаю тут читачеві… (Єфр.). І отой шлях, що ним (которым) проходить чесна, талановита селянська дівчина (Єфр.). Гущавина ся тяглася аж до муру, що ним обгороджено було сад (Грінч.). А то в його така сопілка була, що він нею звірів своїх скликав (Рудч.). Стоять верби по-над воду, що я їх (которые я) садила (Пісня). Не з гнівом і зневагою обернемось ми до панів, що кості їх (кости которых) взялись уже прахом (Куліш). Про що життя тим, що їм (которым) на душі гірко? (Куліш). Оті забивні шляхи, що ними (которыми) простувала Рудченкова муза (Єфр.). Що-б то такого, коли й жінку не бере (чорт), котру я зоставив на останок? (Рудч.). Задивляючись на невідомі місця, котрі приходилось переходити (Мирний). Це такі докази, котрих показати тобі не можу (Франко). Жий вже собі а вже з тою, котору кохаєш (Чуб. V). Він умовляє, щоб ти сплатив нарешті данину, котору йому винен (М. Рильськ.). Заплатив я великим смутком за ті розмови щирії, которі необачно посилав до вас на папері (Куліш). Хіба-ж є пани, яким гроші не милі? (Номис). З того самого Ромоданового шляху, яким ішов парубок… (Мирний). Почування, яким пронято сі вірші, вразило її надзвичайно (Грінч.). Того протесту, якого повно розлито по всьому творові (Єфр.). Ті нові почуття, яких він досі не знав, зовсім заполонили його (Крим.)]. -рого, -рую, -рые, -рых (вин. п.) - (обычно) що, вм. що його, що її, що їх; иногда и в др. косв. п. - що (т. е. що без личн. мест. 3-го л.). [Хвали мати того зятя, що я полюбила (Пісня). В кінці греблі шумлять верби, що я насадила; нема мого миленького, що я полюбила (Пісня). Все за того п'ятака що вкрав маленьким у дяка (Шевч.). Зайду до тієї кринички, що я чистила, то може там нап'юся (Рудч.). І намітку, що держала на смерть… (Н.-Лев.). Рушниками, що придбала, спусти мене в яму (Шевч.). На ті шляхи, що я міряв малими ногами (Шевч.). Приколень, що (вм. що ним: которым) припинають (Чуб. I). Осиковий прикілок, що (которым) на Ордані дірку у хресті забивають (Грінч. III)]. Книга, - рую я читаю - книга (книжка), що я читаю или що я її читаю. Надежды, -рые мы на него возлагали - надії, що ми на нього покладали (що ми на нього їх покладали). Через какой-то религиозный катаклизм, причины -рого ещё не совсем выяснены - через якийсь релігійний катаклізм, що його причини ще не вияснено гаразд (Крим.). Он (Нечуй-Левицкий) не мало внёс нового в сокровищницу самого нашего литературного языка, хорошим знатоком и мастером -рого он бесспорно был - він (Нечуй-Левицький) не мало вніс нового в скарбницю самої нашої літературної мови, якої добрим знавцем і майстром він безперечно був (Єфр.) или (можно было сказать) що добрим знавцем і майстром її він безперечно був. Великие писатели, на произведениях -рых мы воспитывались - великі письменники, що на їх творах (на творах яких) ми виховувалвсь. Изменил тем, в верности -рым клялся - зрадив тих, що на вірність їм клявся (яким на вірність клявся). С -рым (-рой), к -рому (-рой), в -рого (-рой), в -ром (-рой), в -рых, на -ром, через -рый, о -рых и т. д. - що з ним (з нею), що до його (до нього, до неї), що в його (в нього, в неї), що в йому (в ньому, в ній), що в них (їх), що на йому (на ньому, на ній), що через його (через неї), що про (за) них (їх) и т. д. - з кот(о)рим (з кот(о)рою), до кот(о)рого (до кот(о)рої), в кот(о)рого (в кот(о)рої), в кот(о)рих, на кот(о)рому (на кот(о)рій), через кот(о)рий (через кот(о)ру), про кот(о)рих и т. д., з яким (з якою), до якого (до якої), в якого (в якої), в якім (в якій), на якому (на якій), через який (через яку), в яких, про яких и т. д. [Тоді взяв тую, що з нею шлюб брав (Рудч.). Де-ж ті люди, де-ж ті добрі, що серце збиралось з ними жити (с которыми сердце собиралось жить), їх любити? (Шевч.). Що-то за пан, що в його ніщо не гниє (Номис). От виходе баба того чоловіка, що він купив у його (у которого купил) кабана (Грінч. I). Козаками в Татарщині звано таке військо, що в йому були самі улани, князі та козаки (Куліш). Бачить багато гадюк, що у їх на голові немає золотих ріг (рогів) (Грінч. I). А це сап'янці-самоходи, що в них ходив іще Адам (Котл.). Далека подорож, що ти в неї збирався вирушить уранці (М. Рильськ.). А то про яку (дівчину) ти кажеш, що до неї тобі далеко? (Квітка). Се колесо, що зверху пада на його (на которое) вода (Номис). Нема тії дівчиноньки, що я в їй кохався (Пісня). Вхопилась руками за дошку ту, що він на їй сидів (Рудч.). Картини природи, що на їх такий із Мирного митець (Єфр.). Романи «Голодні годи» та «Палій» (П. Мирного), що про їх маємо відомості… (Єфр.). Дивиться в вікно - ліс: може той, що він через його йшов? (Рудч.). Там був узенький такий волок, суходіл такий, що через його хижаки свої човни переволікали (Куліш). Лиха та радість, по котрій смуток наступає (Номис). Візьму собі молоду дівчину, із котрою я люблюсь (Грінч. III). А парубки, а дівчата, з котрими я гуляв! (Н.-Лев.). Став на гілляці да й рубає ту саму гілляку, на которій стоїть (Рудч.). Побачила, що він бере не тою рукою, на которій перстінь, та й випила сама ту чарку (Рудч.). В ту давнину, до которої не сягає наша писана пам'ять (Куліш). Дивувалися Миколиній енергії, з якою він поспішається до громадського діла (Грінч.). Він (пан) знов був сильний та хитрий ворог, з яким трудно було боротись, який все переможе (Коцюб.). Опріч юнацьких спроб, про які маємо згадки в щоденнику, але які до нас не дійшли (Єфр.)]; иногда сокращенно: що, вм. що в його (у -рого), що з неї (из -рой), що на йому (на -ром), що про неї (о -рой), що в них (в -рых) и т. д. [Пішов до того коня, що (вм. що в його: у которого) золота грива (Рудч.). Хто мені дістане коня, що (вм. що в його: у которого) буде одна шерстина золота, друга срібна, то за того оддам дочку (Рудч.). А де-ж тая криниченька, що (вм. що з неї: из которой) голубка пила? (Чуб. V). Чи це тая криниченька, що я воду брав? (Пісня). Дождавшись ранку, помазала собі очі росою з того дерева, що (вм. що на йому: на котором) сиділа, і стала бачить (Рудч.). Хотів він було заснуть у тій хаті, що (вм. що в ній или де: в которой) вечеряли (Грінч. I). Чи се тая криниченька, що голуб купався? (Пісня). У той день, що (вм. що в його или коли: в который) буде війна, прийдеш раненько та розбудиш мене (Рудч.). А тим часом сестра його пішла в ту комору, що брат казав їй не ходити туди (Рудч.) (вм. що в неї (в которую) брат казав їй не ходити) (Грінч.). Одвези мене в ту нору, що ти лежав там (вм. що в ній (в которой) ти лежав) (Грінч. I). Він пішов до тих людей, що (вм. що в них: у которых) води немає (Грінч. I)]. Это человек, за -рого я ручаюсь - це людина, що я за неї (или сокращенно що я) ручуся; це людина, за котру (за яку) я ручуся. Это условие, от -рого я не могу отказаться - це умова, що від неї я не можу відмовитися (від якої я не можу відмовитися). Материя, из -рой сделано это пальто - матерія, що з неї пошито це пальто. Дело, о -ром, говорил я вам - справа, що я про неї (що про неї я) говорив вам; справа, про яку я вам говорив. Цель, к -рой он стремится - мета, що до неї він (що він до неї) прагне. У вас есть привычки, от -рых следует отказаться - у вас є завички, що (їх) слід позбутися (кинутися). Король, при -ром это произошло - король, що за нього це сталося; король, за якого це сталося. Обстоятельства, при -рых он погиб - обставини, що за них він загинув; обставини, за яких він загинув. Условия, при -рых происходила работа - умови, що за них (за яких) відбувалася праця. Люди, среди -рых он вырос - люди, що серед них він виріс. Многочисленные затруднения, с -рыми приходится бороться - численні труднощі, що з ними доводиться змагатися. В -ром (-рой), в -рых, на -ром (-рой), в -рый (-рую), из -рого (- рой) и т. п. (о месте) - (обычно) де, куди, звідки, (о времени) коли, вм. що в (на) йому (в ній), що в них, що в нього (в ній), що з нього (з неї) и т. д. (т. е. сокращение придат. определит. через соотв. наречия: где, куда, откуда, когда). [Довго вона йшла у той город, де (вм. що в йому: в котором) жив сам цар із сліпою дочкою (Рудч.). Указуючи на те дерево, де (вм. що на йому) сиділа Правда (Рудч.). Високії ті могили, де (вм. що в них) лягло спочити козацькеє біле тіло в китайку повите (Шевч.). В Гадячому Панас (Мирний) вступив до повітової школи, де і провчився чотири роки (Єфр.). Ось і зачервоніло на тій дорозі, де (вм. що нею: по которой) йому треба йти (Квітка). Напровадила Христю саме на той шлях, куди (вм. що на його: на который) пхали її соціяльні умови (Єфр.). Проклятий день, коли я народився (Крим.). Хай буде проклятий той день, коли я вродилася, і той день, коли я ступила на цей корабль (М. Рильськ.)]. Красноярская тюрьма, в -рой (где) сидел т. Ленин - красноярська в'язниця, де сидів т. Ленін («Глобус»). Дом, в -ром я жил - (обычно) дім, де я жив, (можно) дім, що я (там) жив. Река, в -рой мы купались - річка, де ми купались; річка, що (вм. що в ній) ми купались. В том самом письме, в -ром он пищет - у тому самому листі, де він пише (вм. що в йому він пише; в якому він пише (Єфр.)). Страна, в -рую мы направляемся - країна, куди (вм. що до неї) ми простуємо. Источник, из -рого мы почерпнули наши сведения - джерело, звідки ми засягнули наші відомості. Положение, из -рого трудно выйти, нет выхода - становище, де (или що, що з ним) важко дати собі раду, становище, де (или що) нема ради. Постановление, в -рой… - постанова, де… Принято резолюцию, в -рой… - ухвалено резолюцію, де… Произведение, в -ром изображено… - твір, де змальовано. Картина народной жизни, в -рой автором затронута… - картина народнього життя, де (в якій) автор торкнувся… Общество, в -ром… - суспільство, де… В том году, в -ром это произошло - того року, коли це сталось. В тот день, в -рый будет война - того дня, коли буде війна; того дня, що буде війна (Рудч.). Века, в продолжение -рых шли беспрерывные войны - сторіччя, коли (що тоді, що протягом них) точилися безнастанні війни. Эпоха, в продолжение -рой… - доба, що за неї (що тоді, що протягом неї); доба, коли… Эпоха, во время -рой - доба, коли; доба, що за неї, що тоді. Но больше всего, конечно, влияла та самая эпоха, во время -рой всё это совершалось - але найбільше, звичайно, впливав той самий час, за якого все те діялось (Єфр.) или (можно сказать) коли все те діялось. Война, во время -рой погибло так много людей - війна, коли (що під час неї, що за неї, що тоді) загинуло так багато людей (загинула така сила людей). Зима, во время -рой было так холодно, миновала - зима, коли було так холодно, минула. Тот - который - той - що, той - який, той - кот(о)рий. [А той чоловік, що найшов у морі дитину, сказав йому (Грінч. I). Нема того, що любила (Пісня). Два змії б'ють одного змія, того, що в його (у которого) була Олена Прекрасна (Грінч. I). Силкувався не злетіти з того щабля, на який пощастило видряпатись (Єфр.). Щоб догодити вам, я візьму собі жінку, якщо ви найдете ту, котру я вибрав (М. Рильськ.)]. Я тот, -му внимала ты в полуночной тишине (Лермонт.) - я той, що в тиші опівнічній до нього прислухалась ти (Крим.). Такой - который - такий - що, такий - який (кот(о)рий). [Коли такий чоловік і з такими довгими усами, що ними (которыми) він ловив рибу (Грінч. I)]; б) в препозитивных (предшествующих главн. предложению) придаточных предл. - котрий, которий (в главн. предл. обычно соответствует указ. мест. той (тот), иногда указ. мест. опускается). [Два пани, а єдні штани: котрий раньше встав, той ся і вбрав (Номис). Котрі були по селу красивіші і багатіші дівчата, ті все ждали - от-от прийдуть від Костя старости (Квітка). Котрі земляки особисто були знайомі з Димінським, тих Академія дуже просить писати спомини за нього (Крим.). Котрий (чумак) корчму минає, той дома буває, котрий корчми не минає, той у степу пропадає (Чум. Пісня). Которий чоловік отця-матір шанує-поважає, бог йому милосердний помагає, которий чоловік отця-матері не шанує, не поважає, нещасливий той чоловік буває (Дума). Дивись, котора гуска тобі показується красна, ту й лови (Грінч. I). Котра дівчина чорнобривая, то чарівниця справедливая (Чуб. V). Которая сиротина, гине (Чуб. V) (вм. которая сиротина, та гине)]. -рая птичка (пташка) рано запела, той во весь день молчать - котра пташка рано заспівала, тій цілий день мовчати. -рый бог вымочит, тот и высушит - який (котрий) бог змочив, такий і висушить (Номис);

4) (в знач. неопред. мест.: некоторый, иной) котрий, которий декотрий, кот(о)рийсь, який(сь); см. Иной 2. [А вб'є котрий у голову слово яке, - де й треба, де й не треба носиться з ним (Тесл.). Як доживе було которий запорожець до великої старости… (Куліш). Живе до котрогось часу (Звин.)]. -рые меня и знают - котрі (декотрі) мене і знають. Надо бы голубей сосчитать, не пропали бы -рые (Чехов) - слід-би голуби порахувати, не пропали-б котрі;

5) который - который, которые - которые (один - другой, одни - другие: из неопределен. числа) - кот(о)рий - кот(о)рий, кот(о)рі - кот(о)рі, який - який, які - які. [А єсть такі гадюки, що мають їх (роги): у котрої гадюки бувають вони більші, а в котрих менші (Грінч. I). І чоловіки коло їх, і діточки: которий - коником грається, которий - орішки пересипає (М. Вовч.). Которих дівчат - то матері й не пустили в дружки, которі - й сами не пішли, а як й ідуть, то все зідхаючи та жалуючи Олесі (М. Вовч.). Дивлюся - в могилі усе козаки: який безголовий, який без руки, а хто по коліна неначе одтятий (Шевч.). Які - посідали на лаві, а які - стоять (Март.)].

* * *

1) ( вопросительное) котри́й; ( какой) яки́й

2) ( относительное - в придаточном предложении) яки́й, що, котри́й

3) ( неопределённое) котри́й, яки́й; ( некоторый) де́котрий, де́який

мест. неопр.

1) (какой-то) якийсь, деякий(сь), котрийсь, один, (с оттенком пренебрежения) якийсь-там, котрийсь-там. -рый человек - якась (котрась, одна, якась-там, котрась-там) людина. -рое время - який(сь) (деякий, реже котрийсь) час, яка(сь) часина. [Коло цього твору якийсь час крутилася увага громадянства (Крим.). Мовчить який час, далі не видержує (Л. Укр.). Через який час полічить (гроші) і перехова у друге місце (Грінч.). Жде до котрогось часу (Номис). Молодиця спинилася; якусь часину вона придивлялась (Коцюб.)]. В продолжении -рого времени - який(сь) (деякий) час, яку(сь) (деяку) часину. На -рое время - на який(сь) (деякий) час, на яку(сь) (деяку) часину. В -ром царстве, в -ром (не в нашем, в тридесятом) государстве - в деякімсь царстві, в деякімсь государстві (Рудч.); не в нашій землі - в далекій стороні; в якомусь царстві, тридесятому державстві. [Пригоди в Ґрюневальді, - якомусь царстві, тридесятому державстві, - принця Отто (М. Калин.)];

2) (кое-какой, известный) деякий (р. деякого, до деякого и (редко) де до якого и т. п.), декотрий; (известный, определённый) певний; (кое-какой) де-не-який, який-не-який, (пренебр.) який-такий, такий-сякий, сякий-такий; (пустячный) якийсь. [Забравши деяких троянців, п'ятами з Трої накивав (Котл.). Деякі варяги з грецького царя служить наймалися (Куліш). Деякі ідоли бронзового періоду мають вигляд досить гарний (Л. Укр.). Деякий матеріял до міркуваннів про се (Грінч.). Навіть і в вірі була деяка одміна у нас проти їх (Грінч.). Сонечко підлизує сніг де з яких горбиків на піску (Квітка). Декотрі грецькі купці (Крим.). Не міг втримати думки про потворність декотрих білих людей (Кінець Неволі). Я пригадую тільки декотрі його жарти (Н.-Лев.). З ним Лаговський мав декотру знайомість (Крим.). Певну кількість книжок продано (Київ). З того завзяття було-б нічого не вийшло, коли-б не щасливий випадок, що показав який-такий заробок (Франко)]. -рое количество - деяка (певна, якась) кількість, деяке число, скільки(сь), (пренебр.) скільки(сь)-там. [Дайте йому скільки-там грошей, - і нехай собі йде (Звин.)]. В -рых случаях - в деяких випадках, (изредка) коли-не-коли. -рым образом - деяким чином (робом), (в известной степени) до певної міри, в деякій (в якійсь) мірі;

3) (иной, который) инший, декотрий, котрий и (редко) которий, який; см. Который 4. [В инших губерніях, напр. на півночі Росії, такої землі немає (Доман.). Ти-ж не така, як инші жінки: ти розумієш, що… (Грінч.). Которі селяни вже й пастки становили на тхора, - так ні, не ловиться (Остерщ.). До нас часом і доходять які чутки, але запізно (Брацл.)];

4) -рые (в значении сщ.) - дехто (р. декого, де до кого и до декого и т. п.), декотрі (-рих), деякі (-ких), (кое-кто) денехто (р. денекого). [Дехто брав читати (Грінч.). Трошки згодом вернулись до Бруса дехто і посідали край його (Квітка). Позбирав декого та й учинив проти ляхів тривогу (Сніп). Не всі сплять, що хроплять, - лиш декотрі (Кам'янеч.). Всі сплять, хропуть, а деякі сопуть (Гул.-Артем.)]. -рые подумают, что… - дехто подумає (подумає дехто), що…, декотрі (деякі) подумають, що… -рые из них - дехто (декотрі, деякі) з них;

5) -рые - -рые (одни-другие: из неопр. количества) - деякі - деякі, декотрі - декотрі, які - які, котрі - котрі и (редко) которі-которі, инші-инші, які-ті, инші - а декотрі, инші - а деякі. [Деякі оповідання були друковані, деяких ще й не було тоді (Грінч.). Які лежать, які сидять, які сновиґають по кутках (Грінч.). Которі пристають на се, а которі кажуть - ні (Грінч.). Коні та воли - які пасуться, ті - лягли (Грінч.). Инші гомонять, а декотрі понурі сидять М. Вовч.)].

* * *

1) ( какой-то) яки́йсь, де́який, котри́йсь; ( точно не определённый) пе́вний

2) (кое-какой, незначительный) де́який

3)

4)

1) причина; (основание) підстава, рація; (повод) привід (-воду), приключка, нагода. [Не постали ще ті причини, які навпослі поділили козаків і шляхту на два табори (Куліш). Таку саме вагу мали тут і причини соціяльно-економічні (Грінч.). Бог його знає, що то за причина (Рудан.). Виросте десять причин на сварку, на розбрат (Єфр.). Він завсіди знайде привід до сварки. Всі сміялись без нагоди, як діти (Васильч.). Без приключки ніхто не ворогує (Крим.)]. Следствие принято за -ну - наслідок узято за причину, в наслідкові вбачено причину. -на всех -чин - найперша причина. -на тепла, движения - причина тепла, руху. Нет следствия без -ны - не буває наслідку без причини. Есть -на надеяться - єсть рація (підстава) сподіватися. Эта строгость имеет свою -ну - ця суворість має свою причину (підставу). Нет -ны - нема причини (рації), нема чого. [Нема вже чого мені сваритися, коли він до мене по-людському озивається (Грінч.)]. Тут нет -ны сердиться - тут немає рації (причини, підстави) гніватися, тут нема чого гніватися. -на этому та, что… - причина цьому та, що… -на основательная, уважительная - причина поважна, слушна. [Він не прийшов з причин слушних (по причинам уважительным)]. -на ничтожная, маловажная - причина мала. Из-за маловажной, незначительной -ны - з малої причини; (из-за пустяка) через (за) марницю (дурницю, дрібницю), з малого чого. [Велику пожежу погашено, та з малого чого полум'я запалає знов (Куліш)]. -на побудительная - призвідна причина, привід (-воду), мотив. [Мотивів того вчинку не розуміли (Грінч.)]. -на (повод) поступка - привід для вчинку; (цель) мета вчинку. Какая тому -на - яка тому причина. [Яка-ж тому, благаю вас, причина? (Куліш)]. По -не чего - через що, через віщо, за чим, з причини, з приводу чого. [Не приїхали за холодом (через холод)]. По -не жестоких морозов - за лютими морозами, через люті морози. По -не недостатка в квалифицированных работниках - за браком кваліфікованих робітників. По -не позднего времени - за пізнім часом. По чьей -не - з чиєї причини, через кого. По какой -не - з якої причини, з якого приводу, з чого, через що, через віщо? [З якої-ж причини він так перемінився? (Кониськ.)]. По той -не - з тієї причини, з того приводу, через те. Но иным -нам - з инакших (з инших) причин (приводів). По этим двум -нам - через ці дві причини, з цих двох причин. По какой -не арестовали их? - задля якої причини, задля чого їх заарештовано? По какой -не (с какой целью, ради чего) вы это сделали? - з яким приводом, задля якої причини, задля чого ви це зробили? [Задля якої такої причини ви це робите? (Крим.)]. По той -не, что… - з тим приводом, що…, задля того, що…, за тим, що… [Приїхав я до Київа з тим приводом, що хочу тут дочку в школу оддать (Козел.)]. Не без -ны, не без -чин - не без причини, не без причин; срв. Не даром. [Мабуть його не без причин піддані звали татом (Самійл.)]. Без -ны - без причини, без приводу. Без видимой -ны - без видимої причини, не знати з чого. Без всякой -ны - без (жадної) причини (рації), без жадного приводу; (описат.) з доброго дива; ні сіло, ні впало. [Чіпляються до людини з доброго дива (Доман.). Ні сіло, ні впало, - давай йому грошей]. Бывать, -быть, служить, послужить -ной чего - спричинюватися и спричинятися, спричинитися до чого и чому, спричинювати и спричиняти, спричинити що; см. ещё Причинять что. [Історичний процес, що спричинився до українського відродження (Єфр.). Благала простити їй, наче вона спричинилася його смерті (Кониськ.). Це спричинює ворожнечу до його]. Это послужило -ною тому, что… - це спричинилося до того, що…, це спричинило те, що… Всецело являться -ной чего, быть исключительной - ной чего - бути на всій причині чого. [У перших поезіях Шевченкових на всій причині лиха бувають «злії люде» (Єфр.)];

2) (неприятный случай) причина, пригода. [Сталась йому причина: сіль голову пробила (Пісня)].

* * *

1) миф. чорт, ді́дько, ку́ций, -ого, куца́к, -а; ( житель ада) пеке́льник; ( нечистый) лихи́й, -о́го, нечи́стий, -ого; диал. анти́пко, а́рідник; ( в болоте) анци́бол, анци́болот, анциболо́тник

2) бран. чорт, ді́дько, біс, га́спид, мара́

3) жлоб

1) неспритно, (неуклюже) незграбно, (диал., вульг.) неоковирно, невковирно, (мешковато: об одежде) бахмато, (о человеке) вайлувато, (непроворно) немоторно, неметко, (неумело) невправно; срв. Ловко. [Трохи незграбно гладив її долонею по білій головці (Л. Укр.)]. Вы всё делаете -ко - ви все робите (у вас все робиться) незграбно (немоторно, невправно). Он -ко танцует - він незграбно танцює; він невправно танцює;

2) (неудобно: о вещи) незручно, не з руки, невигідно, непохватно, (немётко) незамашно, некидко. [Підмости сіна, бо невигідно сидіти (Звин.). Сідайте в крісло, - на тому стільці невигідно вам буде (Київ). Непохватно склав, то й незручно нести (Мирг.)]. -ко сделанный, пошитый - недоладно (не до ладу) зроблений, пошитий. Платье -ко сидит - вбрання лежить негарно (не до ладу, недоладно, неуклюже: незграбно, мешковато: бахмато);

3) (неудобно: о положении и т. п.) ніяково, незручно, негарно, недобре, (диал.) ніяко, яковось, варівко. [Синявський ніяково посміхнувся (Ле). Розмову починає незручно якимись уривками (Грінч.)]. Делается, сделалось -ко - робиться (стає), зробилося (стало) ніяково (незручно, недобре). [Тому й зовсім ніяково стало (Номис). Романові робиться ніяково (Васильч.)]. Он чувствует себя -ко - він себе почуває ніяково (ні в сих, ні в тих), він ніяковіє. Он почувствовал себя, ему стало -ко - йому стало ніяково, він зніяковів. Вы поступили -ко - ви зробили (вчинили) негаразд (недобре, негарно);

4) (неметко) невлучно; невлучливо, невлучко. [І знову невлучно ударив (Київ)];

5) (сказ. безл. предл.) - а) ніяково, незручно, негарно, недобре, (диал.) ніяко, яковось, варівко. [Андрієві було ніяково (Коцюб.). Спочатку було якось варівко: чужа людина, очевидно, трохи псувала настрій (Коцюб.)]. Ему здесь как- то -ко - йому тут якось ніяково (недобре). Ему -ко встречаться с вами - йому ніяково (образно: не видне око) зустрів[ч]атися з вами; б) (не годится, не подобает) не личить, не годиться, не випадає, ніяково, незручно, негарно, недобре, не до ладу, неподоба, (диал.) нечля, ніяко, яковось, (неприлично) непристойно, (зап.) непризвоїто. [Ніяково мені з старцями знатися (Мартин.). Він почував себе ніяково (Полт.). Ні, Марку, ніяко мені матір'ю сидіти (Шевч.). Іскинь, іскинь, бо неподоба, не пристає хустина до лоба (Пісня). Нечля в день коло церкви блукати (Н.-Лев.). Тепер вже мені яковось іти по воду (Кременч.). Якось навіть непризвоїто самій проходжуватися (Л. Укр.)]. Как-то -ко хвалить своих - якось-то не випадає вихваляти своїх (Л. Укр.).

* * *

1) нареч. неспри́тно, невпра́вно; незуга́рно; незгра́бно; незру́чно, невигі́дно; невда́ло, недоте́пно; невлу́чно; невпра́вно; ні́яково и нія́ково, нія́ко; незру́чно

2) (нареч.: нехорошо) недо́бре, негара́зд; ( неудобно) му́лько

3) в знач. сказ., незру́чно; нія́ково; незру́чно

1) (у лошади) повід (-вода); мн. невода. -водья - поводи, повіддя; ум. повідець (- дця); (у рогатого скота) налигач. Отпустить -дья у лошади - попустити поводи коневі. Связывать лошадей -дьями - батувати коні. Вести лошадь за повод или в поводу - вести коня за повід, на поводі. Он на -ду у своей жены - він на поводі у своєї жінки. Пускай во все повода - поганяй в три батоги;

2) привід, призвід (-воду), причина, притока, приключка, зачіпка, приклеп (-лепу), приклепка. Срв. Предлог, Причина. [Не давав я йому жадного приводу так говорити. З якої причини це сталося? Хоче знайти приключку, щоб вигнати його з хати (Звин.). Лишень притоки шукав, щоб за вітця помститися на хлопцеві (Франко). Дають зачіпку до такої розмови (Грінч.)]. По какому поводу - з якого приводу, з якої причини. По этому -ду - з цього приводу. По -ду чего - з приводу чого. По -ду этой ссоры - з приводу цієї сварки (суперечки). По всякому ничтожному -ду - будь з якого приводу (якої причини), будь з чого, аби з чого. Без всякого -да - без жадного (ніякого) приводу, без жадної (ніякої) причини (приключки), (шутл.) ні сіло, ні впало; гарма-дарма. Подавать, давать -вод к чему - давати, дати привід до чого. Я не давал никакого -да - я не давав ніякого (жадного) приводу, я нічим не спричинився, я не призводив до чого. Искать -да к чему - шукати приводу (приключки) до чого. От маловажного -да - з малого приводу, з малого чого. Это послужило (было) -дом к жалобе, кассации - це було приводом (це сталося за привід) до скарги, до касації.

* * *

1) у просторовому значенні — від, з, із

2) вказує на відправну точку або відстань — від, з, на

3) вказує на часові відношення — з, від, через

4) вказує на джерело, походження тощо — від, з

5) вказує на матеріал, речовину, з яких щось виготовляють — з, із

6) вказує на особу, у якої щось купують, одержують — у

7) вказує на відтворення з оригіналу, на переклад з мови тощо — з

8) вказує на причину, підставу для дії — від, з, через

9) вказує на захист, звільнення, розлучення, утримання від чогось — від, з

10) показує співставлення, розрізнення — від

* * *

1) у просторовому значенні вказує на вихідний пункт дії або руху з; вихідний пункт при визначенні або відліку відстані від; положення предмета або його частини стосовно іншого предмета на; з, зі

2) у часовому значенні вказує на початковий момент процесу з, починаючи з; дату до; передається орудн. вiдм.

3) указує на джерело або походження від, з; передається poд.; вiдм.; особу, у якої що-небудь отримують, здобувають, купують у, в; відтворення оригіналу або зразка, а мову, з якої робиться переклад з

4) указує на причину, спонуку від, з, із, по; через; підставу по, з, із

5) указує на запобігання або утримання від чого-небудь від; звільнення, позбавлення кого-небудь, рідше чого-небудь від, з; приховування чого-небудь від кого-небудь від; розставання з; віднімання з, від

6) указує на зіставлення від

7) указує на матеріал, з якого що-небудь зроблено з, із

8) указує на особу або предмет, на честь яких що-небудь називають по, за

9) у сполученнях

1) ніжно, лагідно, м'яко; тихо, спокійно

2) легко; обережно

3) полого

* * *

1) м`яко; тихо, спокійно; лагідно; ніжно

2) легко, обережно

3) полого, положисто

1) м'яко, добродушно

2) соковито

* * *

1) м'яко, добродушно

2) м'яко; соковито

1) на належність — передається родовим відмінком

2) на авторство, володіння чимсь — передається родовим відмінком

3) на об'єкт дії — до

4) на матеріал — з

5) на причину — через що, з якої причини — від

6) на якість, властивість, вік

7) на вміст посудини

8) на походження

9) на напрям, відстань, місце розташування — від

10) на кількісну характеристику

11) на час

12) на смак, запах

13) про, щодо

14) вводить прикладку

15) зв'язує словосполучення, де перший іменник є означенням

* * *

1) вказує наналежність, приналежність- передається poд. відмінком; володіння чим-небудь- передається poд. відмінком; авторство- передається poд. відмінком; належність до якої-небудь організації або участь у роботі якого-небудь органу- передається poд. відмінком; родинні, дружні, ділові та ін. зв'язки в звороті, що включає іменник у присвійному відмінку або присвійний займенник в абсолютній формі

2) указує наскладову частину чого-небудь- передається poд. відмінком; співвідношення частини е цілого з; передається poд. відмінком; певну кількість чого-небудь- передається poд. відмінком

3) указує на виділення особи або предмета з групи осіб або предметів з

4) указує наякість, властивість або особливість- передається poд. відмінком; у сполученні з іменником передається прикметником

5) указує на сферу поширення якості або ознаки- разом з наступним іменником часто перекладається складним прикметником

6) вказує напоходження або джерело з; передається poд. відмінком; віднесення до якого-небудь часу або періоду- передається poд. відмінком

7) указує на причину, підставу від, за, з, через, по

8) указує на напрямок, відстань або віддаленість від якого-небудь пункту від, до

9) указує нахвилини (при визначенні часу по годиннику) без; передається poд. відмінком

10) час здійснення повторної дії по; разом з іменником передається прислівником

11) уживаєтьсяу зворотах, де в ролі образного епітета виступає те, що визначається

12) з ослабленим значенням уживається в означальних зворотах до іменників- передається poд. відмінком; разом з іменником передається прикметником

13) указує наоб'єкт дії- передається poд. відмінком

14) указує натему розмови, предмет спогадів про, відносно; предмет підозри, побоювань, страху; передається непрямими відмінками

15) указує назвільнення або порятунок від чого-небудь від; позбавлення, вилучення чого-небудь від; передається poд. відмінком; особу, у якої що-небудь беруть, просять, вимагають в, у; передається poд. відмінком

16) icт. указує на мету з; по

17) у сполученнях

будь-якої форми; що набирає будь-якої форми

* * *

1. n

1) шматочок підсмаженого хліба; грінка; тост

2) грінка у вині

3) старий п'яниця (тж old toast)

4) тост; виголошення тосту

5) особа (установа, подія), на честь (в пам'ять) якої пропонується тост

6) красуня, на честь якої проголошується тост

2. v

1) підрум'янювати на вогні

2) підрум'янюватися, засмажуватися

3) зігрівати; сушити

4) зігріватися; сушитися

5) обпалювати

6) проголошувати тост

* * *

1) υl. підрум'янювати на вогні

2) зігрівати; сушити

1) тост; пропозиція тосту

2) особа або подія, в честь або на пам'ять яких проголошується тост

3) icт. красуня, на честь якої проголошується тост

4) загальний улюбленець; популярна, знаменита людина

1. n

1) верхівка; вершина (гори); маківка, верх

2) верхня частина, верхній кінець

3) шпиль; купол, баня

4) верхня поверхня

5) найвищий ступінь

6) найвищий ранг; високе становище; перше місце

7) людина, яка займає високе становище (перше місце)

8) найкраща (відбірна) частина

9) початок, ранній етап

10) жмут (волосся)

11) волосся

12) голова

13) pl закоти (у чоботях)

14) високі чоботи з закотом

15) pl бот. бадилля

16) перо (цибулі)

17) гірн. покрівля (виробки)

18) мет. колошник

19) мор. марс

20) pl хім. дистиляти

21) pl фіз. звуки верхніх частот

22) дзига

2. adj

1) верхній

2) найвищий, максимальний

3) найголовніший

3. у

1) приставляти верхівку; вкривати (зверху)

2) зрізати верхівку

3) досягати вершини

4) перевалити (через гору); перестрибнути (через щось)

5) бути вершиною; височіти; увінчувати

6) бути на чолі (на першому місці)

7) досягати (певної величини)

8) переважати, бути першим

9) покривати (новою фарбою); підфарбовувати

10) с.г. підживлювати (посіви)

11) с.г. вивершувати (стіг)

12) с.г. покривати

13) розм. відтинати голову, обезглавлювати

14) повісити (тж top up)

15) спорт. бити по м'ячу зверху

* * *

1) верхівка; вершина; верхівка

2) верхня частина, верхній кінець

3) тім'я; голова

4) вищий ступінь

5) почало, ранній етап

6) pl одвороти ( чобіт); високі чоботи з одворотами

7) pl; бoт. бадилля

8) кapт. старша карта якої-н. масті ( у руці одного гравця); туз або король; pl дві старші карти якої-н. масті ( у бриджі)

9) гipн. крівля ( вироблення)

10) метал. колошник

11) мop. марс; топ

12) pl; xiм. легкі фракції, дистиляти

13) pl; фiз. звуки верхніх частот

14) удар по м'ячу вище за центр ( гольф)

••

1) верхній

2) вищий, максимальний; останній

3) найголовніший, найважливіший; вищий; високопоставлений

4) кращий, перший, ведучий

1) забезпечувати верхівкою; покривати ( зверху)

2) зрізати верхівку

3) досягати рівня, досягати вершини

4) бути завершенням; увінчувати, підноситися

5) бути на чолі; стояти на першому місці

6) бути більше (якої-н. величини)

7) покривати ( новою фарбою), підфарбовувати

8) c-г. проводити підкормку ( посіві)

9) cпopт. ударяти ( по м'ячу) зверху

10) c-г. вивершувати (стіг, скирту)

11) c-г. покривати

••

1. n

джерело; походження; місце виникнення

2. adv

1) звідки; з якого місця (джерела)

2) як, яким чином; з якої причини

3. conj

звідки; з якого джерела

* * *

1) inter з якокого місця, джерелає, звідкиє

2) conj звідки, з якого джерела

3) звідки, який

4) в сполученнях from whence звідкоє