Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

(явлений)

  • 1 мир

    I. 1) (согласие, лад) (добра) згода, (добра) злагода, (реже) мир (-ру), мирність (-ности), сумир (-ру). [Зникли скрізь тоді зо світу згода братня і любов (Грінч.). Культивування доброї злагоди й справжнього замирення (Єфр.). Помирилися так, що миру не стало й до вечора (Н.-Лев.). Щоби-сте дочекали (свят) в мирності, радості і веселості ( Kolb.)]. В -ре (с кем) - у згоді, у злагоді (з ким). [Я вмер-би з чистою душею у згоді з небом і землею (Черняв.). Умерти хотів у злагоді з усіма (Грінч.)]. Быть, жить в -ре с кем - бути, жити в (добрій) згоді, в (добрій) злагоді, ладнати з ким, у миру, сумиром жити з ким. [Помиріться та живіть у згоді (Коцюб.). Живемо в злагоді (Харківщ.). Він з братом ладнає (Сл. Гр.). Живуть, страх, не в миру (Тесл.). Сумиром з тобою не проживеш (Звягельщ.)]. Кончить дело -ром - дійти (добити) згоди (в справі). Покончить ссору -ром - перевести сварку на мир (Еварн.). Склонять, склонить к -ру кого - до згоди при[на]вертати, при[на]вернути, до згоди приєднувати, приєднати кого. [Батька з сином до згоди приєднайте (Самійл.)]. Худой мир лучше доброй ссоры - краща солом'яна згода, як золота звада (Приказка);
    2) (покой, спокойствие) спокій, упокій, супокій (-кою), (з)лагода, мирнота, сумир, (ц.-слав.) мир (-ру). [Се я сказав вам, щоб ви у мені спокій мали (Біблія). Святий спокою, добре з тобою (Номис). Для розвитку науки найбільш потрібно того супокою, яким даремно тужить сучасник (Єфр.). Вони мечем та кулаччям, а ми миром та лагодою (Куліш). Затишний куток, повний злагоди, ніжности й спокою (Ніков.). Спокій і мирнота були і в серці молодих людей (Н.-Лев.)]. Душевный мир - душевний спокій. Мир вам - мир вам; нехай буде з вами супокій или упокій (Біблія). Идите с -ром - ідіть з миром, ідіть щасливі. Мир праху твоему - см. Прах 2;
    3) (отсутствие войны) мир, замир'я (-р'я), замирення (-ння). [Захочемо правдивий із ляхами мати мир (Франко). Король трактував з ханом про довічне замир'я (Куліш)]. Заключать, заключить мир - замиряти(ся), замирити(ся), складати, скласти мир; см. Заключать. Заключение -ра - складання миру, замиряння, (оконч.) складення миру, замирення. [Після Зборовського замирення до якогось часу стало тихо (Ор. Лев.)]. Нарушение -ра - порушення спокою, розмир (-ру). [Чи мир, чи розмир - є на все свій звичай (Крим.)].
    II. Мир -
    1) (вселенная) світ (-ту, мн. світи, -тів), всесвіт (-ту), всесвіття (-ття), (в поэт., торжеств. речи) мир (-ру). [Ввесь пишний світ, ввесь рух життя отут у мені, в серці (Коцюб.). Доки світ світом, не буде баба дідом (Кониськ.). Ви світло світу (Куліш). І до мене цілий всесвіт усміхавсь (Олесь). Ой, видить бог, видить творець, що мир погибає (Колядка)]. От сотворения -ра - від с(о)творе[і]ння світу, від початку світу; відколи світ настав. [Відколи світ настав, не бувало ще такого (Брацл.)]. Ещё до сотворения -ра - ще з- передвіку, ще як світ не настав, ще перед сотворенням світу. Системы -ра - системи світу (всесвіту). Мир божий - світ (мир) божий. [І світ божий, як великдень, і люди, як люди (Шевч.)];
    2) (светило) світ. [Горять світи, біжать світи музичною рікою (Тичина)];
    3) (земля) світ, наш світ, земний світ, (ум.-ласк.) світочок (-чка), світонько (-ка, ср. р.). [Зійду я на гірочку та гляну я по світочку: світе мій ясний, світе мій красний, як на тобі тяжко жити (Пісня). Над нашого козаченька і в світі нема (Метл.)]. Во всём -ре - в усьому світі (всесвіті), по всьому (по цілому) світі; на всьому світі. Нигде в -ре - ніде в світі. По всему -ру - по всьому (по цілому) світі. На весь мир - на ввесь світ. Дурак на весь мир - усьогосвітній, світовий дурень, (фамил.) перістий дурень (-рня). Горний мир - вишній (надземний) світ, (вишнє) небо. Дольний мир - долішній (земний) світ, земля. Этот, здешний мир, тот, потусторонний, загробный мир - цей (цьогобічний) світ, сьогосвіття, той (потойбічний) світ, тогосвіття (-ття). [Усе на цім світі зникає (Грінч.). Привели до неї одну бабу, що недавно обмирала і на тім світі була (ЗОЮР. I)]. Этого -ра, потустороннего - ра - сьогосвітній, тогосвітній (несьогосвітній, несвітній). [Блукали якісь тіні несьогосвітні (Н.-Лев.). Мара несвітня озивається (М. Вовч.)]. Он человек не от -ра сего - він людина несьогосвітня, (возвыш.) не від миру сього. Сильные -ра (сего) - можні, владні (-них), зверхники (-ків) (світу сього); володарі світу сього. Гражданин -ра - громадянин всесвіту, всесвітянин (-на, им. мн. -тяни, р. -тян), (космополит) всесвітник. [Я всесвітянин римський і бажав-би побачить Рим столицею всесвіту (Л. Укр.)];
    4) (перен.: круг явлений) світ. Два -ра (противоположных) - два світи. Внешний, внутренний мир - зовнішній (околишній, зверхній), внутрішній світ. Идеальный, физический мир - ідеальний, фізичний світ. Новый, старый (древний) мир - новий, старий світ. Мир красоты - світ краси. Мир психических явлений - круг (коло, світ) психічних явищ. В -ре неведомого - у світі невідомого;
    5) (все люди) світ, (общество) громада людська, загал (-лу). [Світ прозвав (діда Хо) страхом (Коцюб.). Хто так недавно приймав гучну славу, світ того хутко забув (Л. Укр.)]. Пустить по -ру - см. Пускать 1. Ходить, пойти по -ру, в мир - з торбами (з торбою), з довгою рукою ходити, піти, за проханим (за ласкавим) хлібом, попідвіконню, по жебрах (на жебри, в жебри) ходити, піти, на прошений хліб перейти, (пров.) по миру ходити, (нищенствовать) жебрачити, жебрати, жебрувати, старцювати. [Стара мати пішла з торбою і з того сім'ю годувала (Крим.). «Чим заробля?» - «По миру ходить» (Звин.)]. С -ру по нитке, голому рубашка - зернятко до зернятка - от і ціла мірка. На весь мир мягко не постелешь - всім не догодиш; всім (на всіх) не наста(р)чиш, на всіх не настараєшся. С -ром и беда не убыток - як усім біда, то то вже півбіди. На -ру и смерть красна - за кумпанію і цигани вішаються (Приказка);
    6) (социальная группа) світ. [Світ розбурканих людей (Єфр.)]. Крещённый, христианский мир - хрещений, христіянський світ. Преступный мир - злочинний світ, злочинна громада;
    7) (крестьянская община) громада, (редко) мир, (пров., рус.) обчество, (стар.) копа, (ум.) громадка, громадочка, громадонька. [Вже вся громада зібралася коло волости (Грінч.). Біля зборні зібрався ввесь мир (Коцюб.). Копа переможе й попа (Номис)]. - ром - громадою, миром. [Поховали громадою (Шевч.). Миром і богу добре молитися (Номис)]. Он выбран -ром - його обрала громада;
    8) (мирская сходка) сход (-ду), громада. [Як сход скаже, так і буде (Брацлавщ.). Прийшов батько з громади такий сердитий (Грінч.)]. Класть, положить на -ру - класти, покласти (вирішити) на сході;
    9) (светская, неотшельническая жизнь) (грішний) світ, світське (мирське) життя (-ття); мир. [Чернець Пахомій, у миру Петро Борзенко (Крим.)]. Жить в -ру - жити серед людей, провадити світське (мирське) життя, жити в світовій (в земній) марноті. Оставить, покинуть мир - а) (светскую жизнь) покинути світ, відійти від (грішного) світу. [Покидає світ і волю, щоб в печері смерти ждать (Франко)]; б) (умереть) покинути світ, зійти з(о) світу, переставитися. II.. Мир, бот. - см. Кудрявец 2.
    * * *
    I
    1) світ, -у; ( вселенная) все́світ, -у
    2) ( сельская община) ист. грома́да, мир

    всем ми́ром — усіє́ю грома́дою, усім ми́ром

    II
    1) (отсутствие вражды, войны, ссоры) мир, -у; ( согласие) зго́да, зла́года; ( спокойствие) спокій, -кою и -ко́ю
    2) ( соглашение) мир; ( прекращение войны) замирення

    Русско-украинский словарь > мир

  • 2 оказанный

    1) зро́блений; спра́влений; ви́явлений, проя́влений; по́даний
    2) ви́явлений, проя́влений; пока́заний
    3) пока́заний

    Русско-украинский словарь > оказанный

  • 3 явленный

    I
    1) ви́явлений
    2) церк. явле́ний

    я́вленная ико́на — явле́на іко́на, явле́ний о́браз

    II прич.
    1) ви́явлений; я́влений, поя́влений; пока́заний
    2) приста́влений, доста́влений
    3) розголо́шений

    Русско-украинский словарь > явленный

  • 4 обнаруженный

    вчт, техн., физ.
    ви́явлений

    Русско-украинский политехнический словарь > обнаруженный

  • 5 обнаруженный

    вчт, техн., физ.
    ви́явлений

    Русско-украинский политехнический словарь > обнаруженный

  • 6 внешность

    1) (наружная поверхность) около. [Около (хатнє) було оббите дощем (Левиц.)];
    2) (внешний вид) зовнішність (р. -ности) вигляд, взір (р. взору). [Вигляд міста, села. Сіно гарне на взір];
    3) (наружная сторона явлений) поверховість (р. -вости), позверховість (позверховність), зверхність. [Любити поверховість, не ідею (Пачов.). Мужик переймає у пана позверховність (Грін.). Зверхність подій притемнює їхній внутрішній зміст];
    4) (внешность, наружность человека) - а) врода, природа, подоба. [Яка погана йому врода, а пан (Звиног.). Так, я, моя подоба, моє лице, мій вираз, все, зовсім (Фран.). Гарна дівчина, такої подоби не бачили у нас (Сторож.). Природа їй гарна, то й одягнутися хочеться краще (Звиног.)]; б) зовнішність, зверхність, поверховість. [Зовнішність у нього поважна. Всенька зверхність - од убрання й манер до способу розмови (Єфр.). Комічна поверховість (Фран.)];
    5) по внешности, внешним образом, внешне и т. д. - на погляд, на огляд, на око, з- погляду, з-околу, зверху, на взір. [То тільки здається, то тільки з-околу (Мирн.). Хоч як різняться зверху просте речення і найкращий твір (Єфр.). Становище, принадне на погляд, тяжке й образливе по суті (Єфр.). На взір чоловік середніх літ (Мирн.)]. Внешностью, наружностью, лицом (о людях) - на вроду, на обличчя, на вигляд. [Хороша дружина на вроду. Бридкий на обличчя. Непоганий на вигляд (Крим.)].
    * * *
    зо́внішність, -ності; ( внешний) [зо́внішній, зве́рхній] ви́гляд, ( человека) поста́ва

    по \внешностьти — за зо́внішністю, з зо́внішності, за зо́внішнім ви́глядом, з зо́внішнього ви́гляду, зо́внішньо, зо́вні

    Русско-украинский словарь > внешность

  • 7 возникший

    по(в)сталий, насталий, виниклий, з'явлений, вроджений, зроджений, народжений.
    * * *
    яки́й (що) ви́ник (поста́в), ви́никлий, поста́лий; який (що) уяви́вся (зри́нув)

    Русско-украинский словарь > возникший

  • 8 вскрытый

    1) розкри́тий; розпеча́таний; розпако́ваний
    2) розкри́тий, ви́явлений; ви́критий; пока́заний
    3) розрі́заний, розтя́тий, розі́тнутий; розчи́нений
    4) розкри́тий, ви́світлений

    Русско-украинский словарь > вскрытый

  • 9 выраженный

    1) ви́ражений; висловлений; відби́тий; ви́явлений; пере́даний
    2) ви́ражений

    Русско-украинский словарь > выраженный

  • 10 выявленный

    ви́явлений

    Русско-украинский словарь > выявленный

  • 11 изобличённый

    ви́критий; ви́явлений; обвинува́чений, звинува́чений

    Русско-украинский словарь > изобличённый

  • 12 изъявленный

    ви́явлений; ви́словлений; зая́влений

    Русско-украинский словарь > изъявленный

  • 13 имя

    1) ім'я (р. ім'я и архаич. імени, им. мн. імена), й[і]мення, (диал.) імено, (название) назва, назвисько, наймення; ум. іменнячко, найменнячко. Собственное, крестное имя - власне, хрещене ім'я (ймення). Имя предмета, животного - назва речи (предмета), тварини. Имя отца, друга - батькове, приятелеве ім'я (ймення). Полное имя - повне ім'я, ймення. [Хіба не можна назвати повним іменням: Герасим? (Мова)]. Имя, отчество, фамилия - ім'я, по батькові та прізвище. Дать имя - дати кому ім'я, ймення; срвн. Нарекать, Наречь 1. Носить имя - зватися. Об'явить своё имя - назвати, об'явити своє ім'я (ймення). По имени - на ім'я (на м'я), на ймення, на назвисько, [Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.). На назвисько Ялина (Липов. п.)]. Быть кем только по имени - бути ким тільки (лиш) на ймення, ім'ям. Назвать кого по имени - назвати кого на ймення. Как ваше имя? - як вас на ім'я, на ймення? яке вам ім'я? як ваше ім'я (ймення)? [Не знаю, хто ви єсть і як вас на ім'я (Самійл.)]. Как его имя? - як він (його) на ім'я (на ймення)? як йому ім'я (ймення)? [А як він на ім'я? Іван? (Звин.). Як на ім'я того пана? (М. Вовч.)]. По его имени - його ім'ям, за його ім'ям, (по нём) по йому. Школа -ни Франка - школа імени Франка. Именем кого, чего, чьим -нем - в ім'я кого, чого, в ім'я чиє (чиїм ім'ям) (гал.) в імени кого. [В ім'я народу беру тебе, ворога громадського порядку (Куліш)]. Именем закона, короля, императора - в ім'я закону, ім'ям короля, імператора, (гал.) в імени цісаря. Умоляю вас именем нашей дружбы - благаю вас в ім'я нашої приязни. Во имя чего - в ім'я чого. [В ім'я моїх заслуг (Куліш)]. Во имя Бога - в ім'я боже. На имя кого - на кого, на ім'я кого (чиє). Купить усадьбу на имя жены - купити садибу на жінчине ім'я, на жінку. Письмо на имя такого-то - лист на адресу такого-то. От имени кого, от чьего имени - від кого, на ім'я кого, чиїм ім'ям, (гал.) в імени кого. [Орудували замість самого пана і на його ім'я залюдняли неміряні пустині (Куліш). Моїм ім'ям дав Девісон його (смертний присуд) (Грінч.)]. От моего имени - від мене, від мого імени, (фам.) моєю губою. [Так і скажіть йому моєю губою, що він дурень (Звин.)]. Не иметь другого имени, как - не мати иншого ім'я, як; не виходити з чого. [Просвітку йому не буде від посмішища; з байстрюка не виходитиме (Квітка)]. Имя же им легион - їм же ім'я - легіон;
    2) (репутация, слава) слава, ім'я. Доброе, честное имя - добра слава, добре ім'я. [Їм зосталась добра слава (Шевч.). Моє все багатство єсть моє добре ім'я (Котл.)]. Худое имя - недобра слава, неслава. Приобрести имя, сделать себе имя - (з)добути, придбати (собі) ім'я, славу (и слави). Замарать своё доброе имя - заплямувати (закаляти) своє добре ім'я, свою добру славу. Человек с именем - людина з ім'ям;
    3) грам. - ім'я. Имя существительное, прилагательное, числительное - іменник (речівник), прикметник, числівник (-ка). Имя собственное, нарицательное, собирательное - ім'я власне, загальне, збірне.
    * * *
    1) ім'я́, род. п. і́мені и ім'я́; (преим. о личном названии человека, о названии предметов, явлений) іме́ння, йме́ння

    во и́мя кого́-чего́ — в ім'я́ кого́-чого́

    и́менем кого́-чего́ — ім'я́м (і́менем) кого́-чого́

    и́мени кого́-чего́ — і́мені кого́-чого́

    называ́ть ве́щи свои́ми (со́бственными, настоя́щими) имена́ми — назива́ти ре́чі свої́ми (вла́сними, спра́вжніми) імена́ми

    на и́мя чьё — ( адресованный) на ім'я́ чиє́

    носи́ть и́мя — ма́ти ім'я́

    от и́мени кого́ — від і́мені кого́

    по и́мени — на ім'я́, на йме́ння

    с мировы́м и́менем — зі світови́м ім'я́м (і́менем)

    соста́вить (сде́лать) себе́ и́мя — здобу́ти собі́ ім'я́

    то́лько по и́мени — (внешне, формально) ті́льки (лише́, лиш) за на́звою (на йме́ння)

    2) грам. ім'я́

    и́мя прилага́тельное — прикме́тник

    и́мя существи́тельное — іме́нник

    и́мя числи́тельное — числі́вник

    собира́тельное и́мя — збі́рне ім'я́

    Русско-украинский словарь > имя

  • 14 казать

    1) (что кому) являти, явити. [А всі решта, кілька тисяч, носа не являють (Рудан.)]. -зать весёлый вид - удавати веселого. И виду не -зать - і знаку не подавати. Не -зать глаз - очей не навертати, очей не показувати. -жет себя (барином) - удає з себе (пана);
    2) (давать видеть) показувати, показати що. -жи паспорт - покажи (показуй) пашпорт;
    3) (являть) появляти;
    4) (приказывать) казати, сказати. [Вам казано: любіть братів (Олесь)]. Казанный - явлений; показаний; казаний.
    * * *
    пока́зувати

    не \казать глаз (но́су, носа) — не пока́зувати оче́й (но́са), не пока́зуватися на о́чі

    Русско-украинский словарь > казать

  • 15 калейдоскоп

    калейдоскоп (-па). [Мов калейдоскоп гігантський, грає світ весь перед ним (Франко)].
    * * *
    1) ( прибор) калейдоско́п
    2) (перен.: смена явлений) кругове́рть, -ті, коло́верть, вир, -у

    Русско-украинский словарь > калейдоскоп

  • 16 контора

    контора, бюро (-ра). -ра банкирская - банкірська контора. -ра об'явлений - бюро оповісток (оголошень). -ра справочная - інформаційне бюро, контора для довідок, довідкове бюро. -ра транспортов - транспортова (перевозова) контора.
    * * *
    конто́ра

    Русско-украинский словарь > контора

  • 17 облечённый

    1) у́браний, одя́гнений, одя́гнутий, удя́гнений, удя́гнутий; при́браний
    2) покри́тий, опови́тий, пови́тий, ого́рнений, ого́рнутий
    3) вті́лений; ви́явлений, ви́словлений; на́даний и нада́ний
    4) наді́лений

    Русско-украинский словарь > облечённый

  • 18 обличённый

    1) ви́критий; ви́казаний; заплямо́ваний
    2) ви́явлений

    Русско-украинский словарь > обличённый

  • 19 обнажённый

    1) прич. ого́лений; ви́добутий, добу́тий, ви́йнятий, ого́лений; ого́лений; розкри́тий; відкри́тий; ви́критий; ви́явлений
    2) в знач. прил. ого́лений; ( нагой) го́лий, наги́й; ( непокрытый) непокри́тий

    Русско-украинский словарь > обнажённый

  • 20 обнаруженный

    ви́явлений; зна́йдений; відкри́тий; розкри́тий; ви́критий

    Русско-украинский словарь > обнаруженный

См. также в других словарях:

  • явлений — I явлений а, е, заст. Який з явився перед кимсь, чимсь. || я/влено, безос. присудк. сл. Заявлено. II явл ений явле/нний, а, е, церк. Чудодійний. || у знач. ім. явле/ний, явле/нний, ного, ч.; явле/на, явле/нна, ної, ж. Чудодійна ікона …   Український тлумачний словник

  • явлений — [йа/ўлеинией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і (виявлений, показаний) …   Орфоепічний словник української мови

  • явлений — дієприкметник виявлений, показаний рідко явлений прикметник чудодійний рідко …   Орфографічний словник української мови

  • Законы явлений природы — Наука о природе имеет конечною целью определение З., управляющих явлениями. З. здесь называется количественная зависимость одного явления от другого или нескольких других, служащих причиною первого или совместных с ним явлений; также… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • ГОСТ Р 22.1.08-99: Безопасность в чрезвычайных ситуациях. Мониторинг и прогнозирование опасных гидрологических явлений и процессов. Общие требования — Терминология ГОСТ Р 22.1.08 99: Безопасность в чрезвычайных ситуациях. Мониторинг и прогнозирование опасных гидрологических явлений и процессов. Общие требования оригинал документа: 1 высота волны: Превышение вершины волны над соседней подошвой… …   Словарь-справочник терминов нормативно-технической документации

  • мониторинг опасных природных процессов и явлений — мониторинг опасных природных процессов и явлений: По ГОСТ Р 22.1.02; Источник …   Словарь-справочник терминов нормативно-технической документации

  • ГОСТ Р 22.1.06-99: Безопасность в чрезвычайных ситуациях. Мониторинг и прогнозирование опасных геологических явлений и процессов. Общие требования — Терминология ГОСТ Р 22.1.06 99: Безопасность в чрезвычайных ситуациях. Мониторинг и прогнозирование опасных геологических явлений и процессов. Общие требования оригинал документа: вулканическое извержение: По ГОСТ Р 22.0.03; Определения термина… …   Словарь-справочник терминов нормативно-технической документации

  • Мониторинг опасных природных процессов и явлений — система регулярных наблюдений и контроля за развитием опасных природных процессов и явлений в окружающей среде, факторами, обусловливающими их формирование и развитие, проводимых по определенной программе, выполняемых с целью своевременной… …   Официальная терминология

  • прогнозирование опасных геологических процессов и явлений — 3.3.2 прогнозирование опасных геологических процессов и явлений: Система мероприятий по определению возможности возникновения, развития опасных геологических процессов и явлений, их характера, масштабов и продолжительности, вероятности… …   Словарь-справочник терминов нормативно-технической документации

  • стандартный мониторинг природных гидрологических процессов и явлений — 5 стандартный мониторинг природных гидрологических процессов и явлений: Система регулярных наблюдений и контроля за развитием природных гидрометеорологических явлений и процессов в окружающей природной среде и обусловливающими их формирование и… …   Словарь-справочник терминов нормативно-технической документации

  • Мониторинг опасных природных процессов и явлений — система регулярных наблюдений и контроля за: развитием опасных природных процессов и явлений в окружающей природной среде; а также факторами, обуславливающими их формирование и развитие. Мониторинг проводится по определенной программе и… …   Финансовый словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»