-
21 legislative punishment
санкція, що призначається по справі законодавчим органом ( в порядку імпічменту) -
22 nominating
1) призначення; висунення ( кандидатом)•- nominating convention
- nominating district
- nominating primaries
- nominating process -
23 patron
заступник, захисник; особа, яка призначає на посаду; постійний клієнт -
24 presidential officer
посадова особа, яка призначається президентом -
25 summary punishment
покарання, що призначається в сумарному порядку; військ. дисциплінарне стягнення -
26 ward of court
недієздатна особа, опікун якої призначається судом; особа, яка перебуває під опікою суду -
27 assigned counsel
-
28 committor
nсуддя ( лорд-канцлер), що призначає опікуна над душевнохворими -
29 constituent
1. n1) складова частина, елемент2) виборець3) лінгв. складова4) юр. довіритель2. adj1) що має право голосу2) установчий, законодавчий3) складовий* * *I n1) складова частина, елемент2) виборець3) лiнгв. складник4) юp. довірительII a1) який має право голосу, який обирає2) правомочний створювати конституцію; законодавчий3) який призначає ( на посаду); який вибирає, підбирає ( кадри)4) складова частина цілого, складовий -
30 constitutive
-
31 intend
v1) мати намір, збиратися, думати (щось зробити)2) призначати, визначати (для когось, чогось — for)3) мати на увазі4) спрямовувати, керувати5) вирушати, прямувати6) поширювати, розширювати, розтягувати7) піклуватися, стежити8) тлумачити, пояснювати* * *[in'tend]v1) мати намір; хотіти, збиратися, гадати, мати на увазі, задумати2) ( for) призначати4) направляти, керувати5) icт. направлятися -
32 prescriptible
a1) який пропонується, який рекомендується; який призначається; який встановлюється2) який прописується ( про ліки)3) юp. заснований на праві, давності або звичаї -
33 prize
1. n1) приз; нагорода; премія2) виграш (у грі тощо); знахідка; несподіване щастя3) предмет (мета) бажань4) мор. приз, трофей5) важіль; зусилля важеляprize essay — нарис, удостоєний нагороди
prize idiot — ірон. класичний дурень!
2. v1) високо цінувати (оцінювати)2) мор. захоплювати як приз3) піднімати (пересувати, зламувати) за допомогою важеля* * *I [praiz] n1) нагорода, премія, приз2) виграш (у лотереї, грі)3) предмет бажань, прагненьII [praiz] aпризовий; премійований; гідний премії, нагороди або виграшу; який призначається як премія або нагородаIII [praiz] v1) високо цінувати; оцінювати2) мop. захоплювати як призIV [praiz] n1) дiaл. важільV [praiz] vпіднімати, пересувати або зламувати за допомогою важеля -
34 settler
n1) поселенець, колоніст2) постійний мешканець3) особа, яка призначає пенсію (ренту)4) розм. нищівний удар; вирішальна подія; вирішальний аргумент5) тех. відстійник; сепаратор* * *n2) поселенець, колоніст; постійний житель3) = settlor4) cл. нищівний удар; вирішальна подія, вирішальний доказ5) тex. відстійник, сепаратор -
35 assigned counsel
-
36 committor
nсуддя ( лорд-канцлер), що призначає опікуна над душевнохворими -
37 constituent
I n1) складова частина, елемент2) виборець3) лiнгв. складник4) юp. довірительII a1) який має право голосу, який обирає2) правомочний створювати конституцію; законодавчий3) який призначає ( на посаду); який вибирає, підбирає ( кадри)4) складова частина цілого, складовий -
38 constitutive
-
39 convener
n1) член (комітету, товариства), що призначає день зборів, готує його скликання2) керівник конференції або симпозіуму -
40 dative
I n II a1) гpaм. давальний3) змінюваний (про посаду судді, чиновника)
См. также в других словарях:
призначання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
призначати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
призначатися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
арбітражний — а, е. Стос. до арбітра/жу. •• Арбітра/жна уго/да угода сторін про передачу в арбітраж усіх чи певних суперечок, які виникли або можуть виникнути між ними в зв язку з якими небудь правовідносинами. Арбітра/жний коміте/т орган, який призначає… … Український тлумачний словник
штрафний — а/, е/. 1) Прикм. до штраф. || Який є штрафом. || у знач. ім. штрафна/, но/ї, ж., жарт. Чарка або келих горілки, вина, що їх мусить випити той, хто спізнився. || у знач. ім. штрафни/й, но/го, ч. Те саме, що Штрафни/й уда/р (кидо/к). •• … Український тлумачний словник
адреса — и, ж. 1) Позначення місця розташування житла людини або будівлі (території) юридичної особи. || Напис на конверті, пакунку і т. ін., що вказує на місце призначення та одержувача. Помилитися адресою. •• Пошто/ва адре/са місцезнаходження житла… … Український тлумачний словник
адресат — а, ч. 1) Той, кому адресується, посилається лист, телеграма і т. ін.; одержувач. 2) перен. Про того, кому що небудь призначається, для кого створюється що небудь … Український тлумачний словник
біржовий — а/, е/. Прикм. до біржа 1). Біржовий крах. Біржовий бум. || Який здійснюється на біржі. •• Біржова/ інтерве/нція втручання держави, банків та великих підприємців в операції на фондових біржах з метою штучного впливу на курси цінних паперів.… … Український тлумачний словник
для — прийм., з род. в. 1) Указує на особу, предмет і т. ін., заради яких що небудь здійснюється, відбувається, яким що небудь призначається. || Указує на призначення предмета. 2) Указує, з якою метою здійснюється, відбувається що небудь. 3) Указує на… … Український тлумачний словник
днювальний — ного, ч. Військовослужбовець добового наряду, який призначається для допомоги черговому підтримувати порядок, охороняти приміщення, майно і т. ін. у своїй частині … Український тлумачний словник
епілог — а, ч. 1) Заключна частина літературного твору, в якій розповідається про подальшу долю героїв. 2) перен., книжн. Кінець, розв язка чого небудь. 3) У програмуванні – спеціальна група команд, що розміщується компілятором наприкінці кожного блоку та … Український тлумачний словник