-
81 quote
[kwəut] 1. v1) цитува́ти; посила́тися ( на когось)2) відкрива́ти лапки́; бра́ти в лапки́3) признача́ти ціну́; дава́ти розці́нку; коти́рувати (at)2. n розм.1) цита́та2) призна́чена ціна́3) pl лапки́ -
82 schedule
['ʃedjuːl] 1. n1) спи́сок, пере́лік; о́пис; катало́г2) гра́фік; план; програ́ма3) ро́зкладschedule time — час, вка́заний в ро́зкладі
4) тех. режи́м2. v1) склада́ти ро́зклад, зано́сити до ро́зкладу2) склада́ти ( перелік тощо)3) признача́ти, наміча́ти; планува́ти -
83 set
[set] 1. v ( past і p. p. set)1) ста́вити, кла́сти; поміща́ти; розставля́ти; устано́влювати; розташо́вувати, розмі́щувати2) приво́дити в пе́вний стан, надава́ти пе́вного ста́ну3) встано́влювати, нала́годжувати4) приганя́ти; вправля́ти; припасо́вувати5) вставля́ти в ра́му (опра́ву)6) вправля́ти ( кістку)7) саджа́ти ( рослину)8) посади́ти ( курку на яйця), підси́пати ( квочку)9) встромля́ти10) точи́ти, розво́дити ( пилку)11) ру́хатися ( в певному напрямку); ма́ти на́хил12) поверну́ти, спрямува́ти13) підно́сити, приставля́ти, наближа́ти14) приклада́ти ( печатку)15) зці́плювати ( зуби)16) признача́ти, устано́влювати (ціну, час тощо)17) задава́ти (роботу, завдання)18) подава́ти ( приклад)19) сіда́ти, захо́дити (про сонце, місяць, тж. перен.)20) сиді́ти ( про одяг)21) покла́сти на му́зику (тж. to set to music)22) роби́ти тверди́м (густи́м, міцни́м)23) тве́рднути, застига́ти24) сформува́тися; скла́стися25) зав'я́зуватися ( про плід)26) жоло́битися27) роби́ти сті́йку ( про собаку)28) виготовля́ти ( опудало)29) мор. пеленгува́ти30) мор. тягти́ ( такелаж)31) друк. набира́ти32) буд. роби́ти кла́дку•- set against
- set apart
- set ashore
- set aside
- set at
- set back
- set before
- set by
- set down
- set forth
- set forward
- set in
- set off
- set on
- set out
- set over
- set to
- set up
- set up for
- set upon 2. adj1) нерухо́мий, засти́глий (погляд, усмішка)2) обду́маний, обмірко́ваний ( про рішення)of set purpose — навми́сний
3) ви́значений, встано́влений, призна́чений ( про строк)4) заздалегі́дь скла́дений (про доповідь, промову)5) розм. що пра́гне (бажа́є) ( зробити щось)6) що встанови́вся ( про погоду)7) скипі́лий ( про молоко)8) затверді́лий ( про цемент)3. n1) набі́р, компле́кт; се́ріяset of teeth — ряд зубі́в
set of lectures — цикл ле́кцій
2) гру́па, компа́нія; ко́ло ( осіб)the literary set — літерату́рні ко́ла
3) театр. декора́ція4) спорт. сет5) тех. при́лад, апара́т; устано́вка; агрега́т6) радіоприйма́ч7) на́прям ( вітру)8) на́хил, тенде́нція; настано́ва9) конфігура́ція; о́брис; будо́ва10) крій11) ви́кривлення; згин; зсув12) поет. за́хі́д ( сонця)13) са́джанець14) молоди́й па́гонець ( рослини); за́в'язь15) сті́йка ( собаки)16) гірн. кріпи́льна ра́ма17) військ. мі́нна ра́ма18) тех. ширина́ розво́ду ( пилки)19) буд. осіда́ння20) тех. обтиска́ч -
84 settle
I ['setl] nла́ва, ослі́н; рунду́кII ['setl] v1) оселя́ти(ся)they settled in London — вони́ осели́лися в Ло́ндоні
2) приво́дити до ла́ду; заспоко́ювати3) встано́влювати; влашто́вуватиto settle an invalid among pillows — улаштува́ти хво́рого на подушка́х
to settle one's affairs — 1) влаштува́ти свої́ спра́ви 2) скла́сти запові́т
4) влашто́вуватися, усі́стися5) бра́тися до чо́гось (за щось) (тж. settle down)6) вирі́шувати, прийма́ти рі́шення7) заселя́ти; колонізува́ти8) відсто́юватися, оса́джуватися, дава́ти о́сад9) осіда́ти; опуска́тися на дно10) розрахо́вуватися, сплати́ти ( рахунок); розплати́тисяto settle an old score — зво́дити старі́ раху́нки
11) юр. закріпля́ти ( за кимсь); заповіда́тиto settle an annuity on smb. — признача́ти щорі́чну ре́нту кому́сь
••to settle down to married life — завести́ сім'ю́
-
85 tag
[tæg] 1. n1) метале́вий наконе́чник на шнурку́2) петля́, ву́шко3) ярли́к (тж. перен.); етике́тка4) ві́льний кі́нчик, що теліпа́ється5) заяло́жена фра́за (цита́та)6) при́спів7) гра в квача́8) заклю́чні слова́ промо́ви (моноло́гу)9) рефре́н10) закі́нчення, заклю́чна части́на2. v1) причі́плювати (наві́шувати) ярли́к (тж. перен.)2) розм. іти́ на́зирці3) з'є́днувати; зв'я́зувати; скрі́плювати4) допо́внювати, додава́ти (до книги, документа тощо)5) признача́ти ціну́ -
86 tax
[tæks] 1. n1) (держа́вний) пода́ток; ми́то; збірdirect [indirect] tax — прями́й (непрями́й) пода́ток
value-added tax — пода́ток на до́дану ва́ртість, ПДВ
to levy taxes — стяга́ти пода́тки
heavy tax — вели́кий (обтя́жливий) пода́ток
nuisance tax амер. — дрібни́й пода́ток, що випла́чується части́нами
2) напру́ження, тяга́р, випро́бування2. vit is a great tax on my time — це вимага́є від ме́не забага́то ча́су
1) обклада́ти пода́тком, оподатко́вувати2) надмі́рно напру́жувати; піддава́ти випро́буванню; сто́млюватиthe work taxes my powers — ця робо́та на́дто важка́ для ме́не
I cannot tax my memory — не мо́жу пригада́ти
3) амер. розм. признача́ти (пра́вити) ціну́what will you tax me? — скі́льки це ко́штуватиме?
4) обвинува́чувати, осу́джувати ( with)5) юр. таксува́ти, визнача́ти ро́змір (збитків, штрафу тощо) -
87 tell off
-
88 time
[taɪm] 1. n1) часwhat is the time? — котра́ годи́на?
from time to time — час від ча́су
in time — вча́сно
to be in time — всти́гнути, прийти́ вча́сно
in course of time — зго́дом
out of time — несвоєча́сно
to have a good time, to make a time of it — до́бре провести́ час
in good time — 1) своєча́сно 2) завча́сно
to be in bad time — прийти́ невча́сно (пі́зно)
to keep good [bad] time — до́бре (пога́но) йти́ ( про годинник)
in no time — надзвича́йно шви́дко, миттє́во
before time — на́дто ра́но
in a short time — незаба́ром
for a short time — на коро́ткий час, ненадо́вго
to waste one's time — марнува́ти час
to have time on one's hands — ма́ти бе́зліч ча́су
there is no time to lose — не мо́жна га́яти ні хвили́ни
in one's own time — у ві́льний час
to make time — 1) знайти́ час 2) надолу́жити прога́яне 3) амер. прийти́ вча́сно, за ро́зкладом
on time амер. — то́чно, вча́сно
at one time — коли́сь
at times — ча́сом
some time or other — коли́-не́будь
at no time — ніко́ли
at the same time — 1) в той са́мий час 2) ра́зом з тим; проте́
for the time being — по́ки що, на яки́йсь час
2) те́рмін, строкit is time we were going — нам час іти́
time is up — те́рмін (строк) мину́в
to serve one's time — 1) відбу́ти строк слу́жби 2) відбу́ти те́рмін (строк) покара́ння
to do time sl. — відбува́ти ув'я́знення
she is near her time — вона́ ско́ро наро́дить
3) (часто pl) епо́ха, часи́; е́раhard times — тяжкі́ часи́
from time immemorial, time out of mind — з незапа́м'ятних часі́в; з да́вніх-даве́н
the time of Shakespeare — епо́ха Шекспі́ра
times to come — майбу́тнє
as times go — за тепе́рішніх часі́в
before [behind] the times — передови́й (відста́лий) за по́глядами
4) робо́чий часto work full [part] time — працюва́ти по́вний (непо́вний) робо́чий день
5) життя́, вікit will last my time — цього́ на мій вік ви́стачить
at my time of life — в мої́ ро́ки́, в моє́му ві́ці
6) разsix times five is thirty — шість разі́в по п'ять - три́дцять
ten times as large — у де́сять разі́в (вде́сятеро) бі́льше
time after time — повто́рно; раз по́ раз
times out of [without] number — бе́зліч разі́в
many a time — ча́сто, бага́то разі́в
7) муз. темп; тактto beat time — відбива́ти такт
to keep time — 1) відбива́ти такт 2) витри́мувати ритм 3) йти пра́вильно ( про годинник)
9) attr. періоди́чний••it beats my time — це по́над моє́ розумі́ння
to sell time амер. — надава́ти можли́вість ви́ступити по ра́діо і телеба́ченню ( за гроші)
lost time is never found again присл. — втра́ченого ча́су не пове́рнеш
to give smb. the time of the day, to pass the time of day with smb. — віта́тися; обмі́нюватися віта́ннями
that's the time of the day! — от такі́ спра́ви!
2. vtake your time! — не поспіша́йте
1) вда́ло обира́ти час; розрахо́вувати ( за часом); приуро́чуватиto time to the minute — розрахо́вувати до хвили́ни
2) признача́ти часthe train timed to leave at 6.30 — по́їзд (по́тяг), що відхо́дить за ро́зкладом о 6 год. 30 хв.
3) спорт. пока́зувати час ( в перегонах тощо)4) танцюва́ти в такт -
89 undercharge
['ʌndəʧɑːʤ] 1. v1) бра́ти (признача́ти) зана́дто низьку́ ціну́2) військ. заряджа́ти ме́ншим заря́дом3) недованта́жувати2. n1) зана́дто низька́ ціна́2) зме́ншений заря́д
См. также в других словарях:
призначання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
призначати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
призначатися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
арбітражний — а, е. Стос. до арбітра/жу. •• Арбітра/жна уго/да угода сторін про передачу в арбітраж усіх чи певних суперечок, які виникли або можуть виникнути між ними в зв язку з якими небудь правовідносинами. Арбітра/жний коміте/т орган, який призначає… … Український тлумачний словник
штрафний — а/, е/. 1) Прикм. до штраф. || Який є штрафом. || у знач. ім. штрафна/, но/ї, ж., жарт. Чарка або келих горілки, вина, що їх мусить випити той, хто спізнився. || у знач. ім. штрафни/й, но/го, ч. Те саме, що Штрафни/й уда/р (кидо/к). •• … Український тлумачний словник
адреса — и, ж. 1) Позначення місця розташування житла людини або будівлі (території) юридичної особи. || Напис на конверті, пакунку і т. ін., що вказує на місце призначення та одержувача. Помилитися адресою. •• Пошто/ва адре/са місцезнаходження житла… … Український тлумачний словник
адресат — а, ч. 1) Той, кому адресується, посилається лист, телеграма і т. ін.; одержувач. 2) перен. Про того, кому що небудь призначається, для кого створюється що небудь … Український тлумачний словник
біржовий — а/, е/. Прикм. до біржа 1). Біржовий крах. Біржовий бум. || Який здійснюється на біржі. •• Біржова/ інтерве/нція втручання держави, банків та великих підприємців в операції на фондових біржах з метою штучного впливу на курси цінних паперів.… … Український тлумачний словник
для — прийм., з род. в. 1) Указує на особу, предмет і т. ін., заради яких що небудь здійснюється, відбувається, яким що небудь призначається. || Указує на призначення предмета. 2) Указує, з якою метою здійснюється, відбувається що небудь. 3) Указує на… … Український тлумачний словник
днювальний — ного, ч. Військовослужбовець добового наряду, який призначається для допомоги черговому підтримувати порядок, охороняти приміщення, майно і т. ін. у своїй частині … Український тлумачний словник
епілог — а, ч. 1) Заключна частина літературного твору, в якій розповідається про подальшу долю героїв. 2) перен., книжн. Кінець, розв язка чого небудь. 3) У програмуванні – спеціальна група команд, що розміщується компілятором наприкінці кожного блоку та … Український тлумачний словник