(шире)

1) прил. ши́рший; ши́рший, розло́гіший

2) нареч. ши́рше; ши́рше, розло́гіше

союз але, (зап.) але, (усилит.) але-ж, (шире русского «да», часто, особ. вост.) та, (да, а) а, (всё же) проте, а проте, але-ж, (впрочем) а втім, (однако) одначе, однак, (диал.) отже ж, (да только) так, (диал.) дак, (да, однако) тале (из «та» и «але»), (диал.) дале, (усилит.) тале- ж, (диал.) дале-ж, (ан) аж. [Хотіла спать, але не спала (Шевч.). Читають, але не дуже хвалять (Грінч.). Ми хоч бідні, але чесні (Коцюб.). Пробачте, але я вас не питаю (М. Хвильов.). (Немає) нічого нового в її коханні, але-ж тоді (нема) нічого виключного в її чутті (В. Підмог.). Кунігунда померла. О, найкращий із світів, де ти? Але-ж на яку недугу вона померла? (Кандід). Дарма! нехай умру, та думка не умре (Л. Укр.). Він добре допік їм, та то була мала втіха (Кінець Неволі). Покірно гадав: «я не звільнюся від неї ніколи». Та не розкіш, а насолода бралася в нім з тої гадки (В. Підмог.). Хотів, він прогнать з-перед очей ту мрію, а мрія все стояла й манила його (Н.-Лев.). З-під білих, кострубатих брів визирають добрі, а (хотя и добрые, но) лукаві очі (Коцюб.). Вони (блудні вогники) манять, а гублять (В. Підмог.). Батько мій завжди говорив, що (через старого моряка) наш заїзд прийде до руїни.. Проте (но всё же) мені здається, що пробування у нас старого моряка виходило нам на користь. Була, проте, одна річ, що й справді могла призвести нас до руїни (Остр. Скарбів). Робота була часом важка, а проте звична (Коцюб.). Навіть для кохання він визначив час, а втім (но впрочем) він справді закоханий (В. Підмог.). Якби милий, чорнобривий, - умів-би спинити (ворогів). - Так далеко чорнобривий (Шевч.). І не був там, тале знаю (Звин.). Оженитись, я-б оженився, тале-ж з поганою-б не одружився (Вороний). Не няв віри, аж вийшло усе правда (Сл. Левч.)]. Но более того - ба більше. [Багато читаю, ба більше: дуже люблю театр (В. Підмог.)]. Но ведь - але-ж, але-ж бо, та-ж, адже-ж. [«Ти заїдеш (до хворого) з візитою.» - «Але-ж він цілком здоровий!» (В. Підмог.). Та-ж ти бачила, що купувала! (Брацл.). Адже-ж ви сами не знаєте, - нащо-ж питаєте? (Київщ.)]. Но вот - аж от (ось), (реже) та (але) от (ось). [Ніхто їх не турбував; аж ось несподівано простягся до них перший помацок зовнішнього світу (В. Підмог.)]. Но всё же - а все-ж (таки). [«Ви любите шоколяду?» - «Не дуже.» - «А все-ж таки?» (В. Підмог.)]. Но и - але (та) й, але-ж і. [Вона була вже не молода, але й не стара (Н.-Лев.)]. Не только… но и… - не тільки… - а (усилит.: ба) й:..; не то… - а (ба, та) й… [Служки вона не мала не тільки тому, що їй бракувало коштів, а й тому, що… (М. Хвильов.). Цікаво не тільки селянам, ба й інтелігентам (Крим.). Не встережуться мене не то вночі, а й серед дня (Мова). Страх безсилими робить не то поодиноких людей, ба й цілі народи (Коцюб.). Князьки не то самі стародавні звичаї переступали, та й своїх підручних до того призвичаїли (Куліш)].

* * *

1) союз але́, о́тже; (шире и чаще русского "да") та, так; (а) а; ( однако) проте́

2) в знач. сущ. але́, та (нескл., с.)

1) ( для понукания лошади) но; диал. вйо́, гаття́

2) ( для выражения предостережения) ну, но

можна, можлива річ, можливо, спроможно. Возможно, что (вероятно) - мабуть чи не. [Мабуть чи не бачив я тебе (Крим.)]. Насколько возможно - яко [як] мога, як спромога. Чем -жно - чим мога. Насколько возможно шире, больше - як-найширше, як- найбільше. Возможно-ли? - чи може бути? Ну, возможно-ли, чтобы… - де то вже таки. [Де то вже таки Господь так сказати може?! (Руд.)]. См. Невозможно.

* * *

1) нареч. можли́во, як мо́жна, якомо́га, по можли́вості, по змо́зі

2) в знач. сказ. можли́во; ( можно) мо́жна

3) в знач. вводн. сл. можли́во, мо́же; ( вероятно) мабу́ть и ма́буть

громадянин. Почётный гражданин - почесний громадянин. Граждане - громадяни, громада (ж. р.), (шире) люди. [Гей ви, кияни-громадо! Вдаюся я до вас, атенські люди].

* * *

I. Кармакан, Кармачок (снаряд для ловли рыбы подо льдом) кармак (-ка).

II. 1) ке[и]шеня, (редко) карман (-мана), ум. кешенька, карманець (-нця), карманок (- нка). [Визирав кінчик гаманця з кешені в її пальтечку (О. Пчілка). Ті каптани та не ті кармани (Номис)]. Бить по -ману - бити по гаманцю. Бить по -манам кого - кешені трусити кому. Боковой -ман - бокова кешеня. [Весело схопився доктор, витягаючи з бокової кешені якусь писульку (Крим.)]. Часовой -ман - кешенька (на годинник). Держи -ман шире! - підставляй поли! наставляй кешеню! взавтра, з мішком! дам, дам - коли б лиш здоров зносив! дідька лисого! -ман дыряв - кешеня гроші сіє. Дружба дружбой, а в -ман не лезь - дружок, дружок, та не твій пиріжок (Херсонщ.). -ман жидок (тонок, пуст) - в кешені гуде, в кешені вітер гуде (свище). Иметь кого в -мане - мати (тримати) кого в жмені. За словом в -ман не лезет - за словом до батька не бігає; по слово до кешені не ходить. Набить -ман (на чём) - напхати кешеню, нагріти руки (коло чого, на чому). Не по -ману нам - не з нашою кешенею; не з нашими грошиками (достатками); не по наших грошах; купило притупило (Лохв. п.). Невзначай рука в чужой -ман попала - до своєї торби ліз, а з дядькової витяг; гуманський дурень з чужого воза брав, а на свій ховав (Приказки). Обработал -маны публике - почистив добрим людям кешені. Полный -ман (чего) - повна (повнісінька) кешеня чого. -ман трещит - на гроші утратно, на кешеню важко. Тугой, толстый -ман - повна калитка. Ударить по -ману - витрусити кешеню. По чужим -манам не ищи - людям у руки не заглядай. Из чужого -мана платить легко - за чужу калитку хап, а за свою лап. Широкий -ман - попівська кешеня;

2) (не пришитый, привязной, особ. у дам) карман (-мана), карманей (-нея), калитка, ладунка;

3) техн. - ківш (р. ковша);

4) (автомоб., каретный) кошик (-ка).

* * *

1) кише́ня

2) техн. карма́н

(рубин) рубін (-на); (шире) самоцвіт (-ту). Лал вишнёвый - аметист (-та). Лал синий см. Сапфир.

* * *

рубіновий; (шире) самоцвітний.

* * *

I. сущ. (у)ловчий, (шире) псар (-ря). [Вловчий і хорти погналися за зайцем (Н.-Лев.). Увіходить пан із ловів з ловчими (Куліш)].

II. прлг. (у)ловчий, ловецький, мисливський. [Вловчий сокіл].

* * *

1) лове́цький, ло́вчий, уло́вчий

2) (служащий ловушкой) лови́льний

3) в знач. сущ., ист. ло́вчий, -ого

нрч. можна (ср. ст. можніше), (дозволено) вільно. [Чого-ж це так, що йому можна, а мені - ні? Вільно кожному (Грінч.). Теперенька дитина підбільшала, то мені можніше буде на роботу йти (Вовчанщ.). Дома мені все вільно (М. Вовч.)]. -но ли? - чи можна? чи вільно? Если -но, -но будет - як (якщо, коли) можна, можна буде. Как -но больше, быстрее, шире и т. п. - як-найбільше, як-найшвидше, як-найширше и т. п., як(о)-мога більше, швидше, ширше и т. п. Как -но так говорить? - як можна (хіба можна) так казати? Одолжите мне пять рублей. - Как -но! Я сам сижу без денег - позичте мені п'ять карбованців. - Де там! (Де ви бачили? или Що ви кажете!) Я сам сиджу без грошей.

* * *

сщ. м'ясиво, м'ясна страва, (шире) скоромина, скором (-му). [Коли-б він їв собі м'ясиво, а то він сіно їв! (Гребінка). Столи його погнулись від м'ясива (Куліш)].

* * *

1) (в знач. им. сущ.) підлеглий, підручний, підвладний (-ного), підручник, послухач, покірник;

2) (в знач. прил.: зависимый) підлеглий, підвладний, підручний, підпорядкований. Я человек -ный - я людина підлегла, підвладна. -ная нация - підлегла, підвладна нація. -ное предложение, грам. - підрядне, підлегле речення.

* * *

1) прич. підко́рений; підпорядко́ваний; упідле́глений

2) в знач. прил. підле́глий; ( подвластный) підвла́дний; (неосновной, второстепенный) підпорядко́ваний

3) в знач. сущ. підле́глий, -ого; ( шире) підвла́дний, -ого; ( подручный) підру́чний, -ого

4) грам. підпорядко́ваний прич., в знач. прил.; (в знач. прил.: о предложении) підря́дний

1) (расступаться, раздвигаться) розступа́тися, розступи́тися, -сту́питься; роздава́тися, -дає́ться, розда́тися, -да́сться; ( расходиться) розхо́дитися, -диться, розійти́ся (розі́йдеться)

2) ( распадаться) розпада́тися, розпа́стися, -паде́ться, розсіда́тися, розсі́стися, -ся́деться

3) ( становиться просторнее) роздава́тися, розда́тися; ( растягиваться) розтяга́тися и розтя́гуватися, -гується, розтягти́ся, -тя́гнеться и розтягну́тися; ( расширяться) розши́рюватися, -рюється и розширя́тися, розши́ритися

4) (толстеть, становиться шире) роздава́тися, -даю́ся, -дає́шся, розда́тися, -да́мся, -даси́ся

несов.; сов. - расш`ириться

1) розши́рюватися, -рюється и розширя́тися, розши́ритися; ( становиться шире) ши́ршати, поши́ршати; (распространяться, усиливаться) поши́рюватися и ши́ритися, поши́ритися; (несов.: делаться просторнее) широчи́тися; ( раздаваться) роздава́тися, -дає́ться, розда́тися, -да́сться

2) страд. несов. розши́рюватися, розширя́тися; поши́рюватися, ши́ритися; роздава́тися; розто́чуватися, -чується