-
101 put out
phr v1) витягати, висувати; вивішувати; викладати ( речі)2) виносити; виганяти; випускати; виколювати ( очі)3) гасити (світло, пожежу)4) витрачати5) вивихнути6) розстроїти, вибити з колії, виводити з рівноваги; завдавати незручностей; утрудняти, ускладнювати8) віддавати ( на сторону)9) давати під відсотки ( гроші)10) давати пагони ( про рослини)11) відправлятися; виходити в море12) випускати, виробляти13) cпopт. заплямувати, позбавляти можливості збільшити рахунок (крикет, бейсбол)14) жapг. "давати" ( про жінку) -
102 report
I n1) доповідь; повідомлення; звіт ( для преси)progress report — доповідь про досягнуті результати /про хід роботи/; ; кoмп. проміжний звіт
weather report — бюлетень погоди; повідомлення ( у пресі)
first-hand report — повідомлення очевидця; вiйcьк. повідомлення; рапорт; доповідь; запис судових рішень; pl збірник судових рішень ( law reports)
2) поголос, чутки3) репутація, слава5) звук вибуху, пострілуII v1) повідомляти; розповідати; описувати; робити офіційне повідомлення, висновок; доповідати; представляти звіт; вiйcьк. доповідати4) скаржитися ( на кого-небудь); виставляти обвинувачення; (on, upon, of) відзиватисяto report on /upon, of/ smb; smth — відзиватися про кого-небудь, що-небудь
5) з'являтися ( де-небудь), прибувати ( ку-ди-небудь)6) (to) підкорятися; знаходитися в підпорядкуванні або у віданні -
103 rumble
I n1) гуркіт, гримання, грюкання, гуркотіння; гул2) ремство, скарги; невдоволення; недобрі чутки4) = rumble seat5) aмep.; cл. сварка, скандал; бійка між бандами підлітків6) cл. піймання на місці злочину; обшук (особл. у пошуках наркотиків)II v1) гриміти, гуркотіти, грюкати3) гурчати4) говорити голосно (rumble out, rumble forth)5) тex. очищати в галтувальному барабаніIII vбачити наскрізь, розуміти -
104 rumormonger
n; амер.пліткар; любитель розпускати чутки -
105 rumour
I nчутка, поголоска, поголосII v -
106 stalk
I [stxːk] n1) бoт. стебло, квітконіжка; черешокcabbage stalk — качан; зooл. ніжка, стеблинка
2) стрижень4) довга пряма частина будь-якого предмета; трубка термометра5) висока підставка; ніжка ( чарки)7) бyд. вертикальна грань підпірної стінкиII [stxːk] n1) обережне переслідування (дичини, звіра; підкрадання)2) велична, урочиста ходаIII [stxːk] v1) підкрадатися, ( крадькома) переслідувати; вистежувати; потай просуватися; прочісувати2) часто през. простувати, виступати; ступати3) поширюватися, розповзатися (про епідемію, чутки) -
107 strew
[struː]v(strewed [-d]; strewed, strewn)1) розкидати; розприскувати, розбризкувати; ( with) покривати; посипати ( піском); усипати ( квітами)2) покривати ( поверхню), бути розкиданим ( по поверхні)3) розстеляти ( матерію); покривати, застеляти ( ліжко) покривалом4) пoeт. зрівняти з землею5) icт.,; пoeт. заспокоїти, угамувати бурю6) поширювати ( чутки) -
108 talebearing
I nпоширення пліток або чутокII aщо розносить плітки або чутки -
109 tough
I n; амер.небезпечний хуліган, бандитII a1) жорсткий; щільний, пружний2) міцний, твердийtough knees — міцні коліна; надійний
3) в'язкий; тягучийtough putty [pitch] — густа мастика [смола]
4) міцний, міцної статуриtough guy — міцний хлопець; справжній чоловік [див.; тж. 10]
he was thin but tough — він був худорлявий, але міцний, витривалий
he was tougher in body than his brother — статура у нього була міцніша, ніж у брата; стійкий, витривалий, наполегливий
tough soldier — стійкий /витривалий/ солдат
5) грубий, крутийtough customer — непоступлива /важка/ людина; витривала /міцна/ людина
6) упертий, наполегливий, незговірливийto get tough with smb — круто /жорстко/ себе повести по відношенню до кого-н.
don't get so tough with me! — (по)легше на поворотах!; жорсткий
to take a tough line — зайняти жорстку позицію; строгий
the law is too tough — закон занадто суворий; позбавлений сентиментальності; жорсткий, строгий, суворий
tough book — сувора /правдива/ книга
7) сильний, лютийtough fight — запеклий /гарячий/ бій
tough resistance — війск. наполегливе опір; наполеглива оборона
8) важкий; суворийtough job [proposition] — важка робота [завдання]
its getting really tough — жаркий, запахло смаженим, тепер не минути лиха
economic conditions are expected to get tougher — очікується подальше погіршення економічних умов; важкий, такий, що погано піддається впливу
9) неймовірний, неправдоподібний10) aмep. гангстерськийtough guy — гангстер, бандит, головоріз [див.; тж. 4]; злочинний, хуліганський, бандитський
tough district — район, що кишить злочинними елементами
11) горн. міцний ( про породу)12) cл. чудовий, класний••a tough nut to crack, a tough row to hoe — важке завдання
III adv IV vtough luck!, that's tough! — ось невдача!
винести, витримати ( tough out)tough it out! — кріпися!, не падай духом!
-
110 unconfirmed
-
111 underbreath
n1) шепітshe spoke in an underbreath — вона говорила пошепки /впівголосу/
2) чутки, що передаються пошепки3) пpикм. переданий пошепки4) пpиcл. пошепки -
112 unreliable
aненадійний, не заслуговуючий довіри; недостовірний -
113 wild
I [ˌwaild] n1) pl ( the wilds) гущавина, хаща2) пoeт. незаймана природа; лоно природиthe call of the wild — поклик предків, прагнення на лоно природи
in the wild — в природних умовах, на волі
II [ˌwaild] ato play the wild — cл. поводити себе нестримано /невгамовно, безросудно/; ( with) розстроїти, заплутати, висміяти, розіграти (кого-л)
1) дикий; той, що дико росте; некультивованийwild honey — дикий мед; нецивілізований
3) необроблений, цілиннийwild land — цілина, залеж
to bring wild land into a state of cultivation — розорювати цілину; незайманий, дикий ( про місцевість)
wild country — пустинна /незаселена/ місцевість
wild forest — лісова гущавина; незайманий ліс
4) неконтрольований, неотесанийto be wild about /over/ smth; smb — бути схибленим на чому-н., кому-н.
to drive /to make/ smb wild — довести кого-н. до божевілля, вивести кого-н. із себе
to be wild with smb — розізлитися на кого-н.
to be wild to do smth — бажати /горіти бажанням/ зробити що-н.
wild with joy [with anger] — не при собі від радощів [від гніву]
6) гучний; бурхливий; шалений; нестримнийwild applause /cheers/ — бурхливі аплодисменти, овація
7) необґрунтований; необдуманийto make wild statements — говорити навмання /необдуманно/
8) навіжений, дикий, безглуздий, фантастичнийwild schemes — шалені /безглузді, фантастичні/ плани
9) штормовий, бурхливий (про море, погоду)wild wind — шторм, ураган
a wild coast /sea-coast/ — берег, небезпечний для суден
10) раозпущений; розгульнийwild fellow — гультяй, гульвіса
11) розкуйовджений, в безладі12) той, що відхиляється від заданого напряму, від нормиwild shot — вiйcьк. снаряд, що відірвався
13) крайній, екстремістський14) метал. бурхливо киплячий ( про плавлення)15) кapт. той, що може бути прирівняний до будь-якої карти••to run wild — здичавіти, повернутися в первісний стан; розростатися ( про бур'ян); зарастати ( про парк); рости без нагляду /без виховання/; they allow their children to run wild вони зовсім не дивляться за дітьми; вести розгульний спосіб життя; марнувати життя
III [ˌwaild] advwild horses won't drag it out of /from/ me — цього з мене кліщами не витягнуть
1) дико, по-дикому4) навмання; як попало -
114 wind
I n1) вітерfair /favourable/ wind — попутний вітер
adverse /contrary, head, foul/ — зустрічний /супротивний/ вітер
cardinal winds — вітри чотирьох основних напрямків (що, дують з півночі, заходу, півдня або сходу)
dead wind — зустрічний /лобовий/ вітер
before /down, with/ the wind — за вітром; з попутним вітром
up /into, on/ the wind — проти вітру
in the eye /in the teeth/ of the wind, in the wind's eye — прямо проти вітру
off the wind — спиною до вітра; мop. попутним вітром, на фордевінд
by the wind — мop. за вітром, на бейдевінд
wind falls [rises] — вітер стихає [посилюється]
a breath /a waft/ of wind — легкий порив вітру; подих вітерця
a gust /a blast/ of wind — порив вітру
to have the wind in one's face — йти проти вітру; йти складним шляхом
to gain the wind — мop. виграти вітер
to get the wind — мop. вийти на вітер
2) потік повітря, повітряна струміньthe wind of a passing train — повітряний струмінь від поїзда, що проходить
3) запахto get /to catch, to have/ (the) wind of — відчути, почути
the deer got wind of the hunter — олені почули мисливця; дізнатися, пронюхати
within wind of — на близькій відстані ( від дичини); чутка, натяк
there is something in the wind — в повітрі щось назріває; ходять деякі чутки
what's in the wind — є що чутноє; що відбуваєтьсяє
4) диханняto get /to recover, to fetch/ one's wind — віддихатися, перевести дух
sound in wind and limb — повністю здоровий; у відмінній формі
he has /got/ the wind knocked out of him — у нього перехватило подих від удару в сонячне сплетіння
5) тенденція, курс, віяння6) пусті слова, балачкиtheir promises are but wind — їх обіцянки - пусті слова; похвальба
7) мeд. вітри, ( кишкові) гази; метеоризм8) icт. повітря9) мyз. ( the wind) духові інструментиfrom the four winds — з усіх сторін, з усього світу
to sctatter /to blow/ to the four winds of heaven — розмітати у всі сторони; розкидати по всьому світу; розгромити ( ворог)
to cast /to fling, to throw/ smth to the winds — відкинути що-н.
to talk /to preach/ to the wind (s) — кидати слова на вітер, проповідувати в пустелі
gone with the wind — зникнувщий безслідно; що відійшов в минуле
to hang /to twist/ in the wind — вагатися, бути нерішучим; бути в невизначеному стані
to take the wind out of /from/ smb 's sails — випередити чиї-н. слова або дії; вибити землю з-під ніг
to put the wind up smb — налякати кого-н.
to raise the wind — cл. роздобути гроші
to give smb the wind — cл. прогнати кого-н.; дати відставку кому-н.
to find out /to see/ how /which way/ the wind blows — вияснити /подивитися/, куди вітер дме
to sail with every (shift of) wind — використовувати будь-яку можливість
to be three sheets in /to/ the wind — мop.; жapг. випити
between wind and water — мop. по ватерлінії; в уразливому або небезпечному положенні
to strike between wind and water — боляче кольнути; cпopт.; жapг. нанести удар в сонячне сплетіння
to sail close to /near/ the wind — див. sail
10)it's an ill wind that blows nobody (any) good, it's an ill wind that turns none to good — прис. = нема добра без лиха
trim one's sails before the wind — так кравець крає, як йому матерії стає
II [wind] vto sow the wind and to reap the whirlwind — = посієш вітер - пожнеш бурю
1) чуяти; почуяти; йти по сліду; принюхуватися2) визвати віддишку або затримку диханняwe stopped to wind our horses — ми зупинились, щоб дати перепочити коням
4) сушити на повітрі; провітрювати; дiaл. віяти зерно5) [,waind](past, p. p. wound) сурмити; грати на духовому інструментіIII [ˌwaind] n1) виток2) поворот, вигин; звивина3) оберт; виток4) лебідка; коловорот5) намотування, навивка; намотка, перемоткаIV [ˌwaind] v( wound)1) витися, звиватисяthe path [the river] winds — доріжка [ріка]в'ється /звиваєтся/
2) намотувати, обмотувати; мотати ( wind up)to wind into smth — вплітати в що-н.
to wind off — розмотувати; розкручувати; розмотуватися; розкручуватися
to wind a shawl round a baby, to wind a baby in a shawl — укутати дитину платком; намотуватися, обмотуватися
3) обвивати, обніматиshe wound her arms round the child, she wound the child in her arms — вона кріпко обняла дитину; обвиватися
6) піднімати лебідкою, коловоротом ( wind up)7) гнутися; коробитися ( про дошку)•• -
115 yarn
I n1) пряжа; нитка, нитки; cпeц. шпагат2) ( довг розповідь (про щось)); історія ( про пригоди); казка, вигадкаcotton (bleached, weft, wool, woolen, worsted) yarn — бавовняна (вибілена, уточна, вовняна, шерстяна, камвольн пряжа)
rope yarn — мop. канатна пряжа, каболка
elastic /rubber/ yarn — гумова нитка; гумова жилка
II vto spin a yarn /yarns/ — розповідати історії/байки/небувальщину/чутки тощо
розповідати історії/байки/небувальщину; базікати *he was yarning and clowning він базікав, дурів -
116 весть
1) вість (р. вісти), вістка, звість (р. звісти), звістка. Дать весть о себе - подати звістку, датися чути про себе. Без вести - безвісти. [Пропав безвісти. Загиблий (пропалий, пропащий) безвісти];2) чутка, чуття. [Нема й чуття про його].* * *I сущ.зві́стка, ві́стка, вість, -тібез ве́сти пропа́сть — без ві́сті, бе́звісти пропа́сти
IIве́сти — (мн.: молва) чутки́, -то́к, плітки́, пльо́тки, ві́сті, -те́й, вістки́, звістки́
не \весть что — не зна́ти що; бозна-що, ка́зна-що
-
117 говор
1) (диалект) говірка, мова. [Гуцульська говірка. Проста мова];2) (шум, гул голосов) гомін (р. -мону), говір (р. -вору), (громкий) гамір (р. -мору). [Чувся гомін і регіт. В містечку зчинився гамір].* * *1) го́вір, -вору; (шум, гул) го́мін, -мону; ( гам) га́мір, -мору2) (молва, слухи) поголоска, по́голос, -у, чу́тка, чутки́, -то́к3) ( манера говорить) мо́ва, го́вір; гові́рка, говіро́к, -рка4) лингв. го́вір, гові́рка -
118 дух
1) (бестелесное существо, доброе или злое) дух. [Янголи - небесні духи]. Злой дух (дьявол) - нечистий дух, нечистий, нечиста сила, враг. Злой дух в виде призрака, морочащий людей - мара (ув. марюка, марище), мана. [Мара його обмарила. Згинь ти, марюко!]. Духи (привидения, призраки) - духи, привиди. [Кругом духи, маняки, відьми та русалки (Кул.)];2) (душа, духовн. начало, направление, решимость) дух. [Малі тілом, та великі духом (Ном.). Багатство духа. Якимсь пантеїстичним духом обвіяна поезія Кримського (Єфр.). Нову статтю написано в тім самім дусі]. Русский и польский дух - русчина і польщина (Кул.), руськість і польськість. Воспрянул -хом кто - дух вступив у кого, піднісся духом хто. [В мене аж трохи дух вступив (Франко)]. Падать, пасть -хом - занепадати духом, сов. занепасти духом. Поднять дух, придать духа - додати кому духа[у], відваги, духу піддати. Собраться с -хом - набратися духу (смілости, відваги), добрати смілости, зібратися на відвагу (Стеф.). Упадок -ха - підупад духу, зневір'я. [Хвилинне зневір'я не розбило ясного світогляду письменника (Єфр.)]. Упавший духом - занепалий духом. Не хватило духа - не стало відваги;3) (расположение, настроение) дух, гумор, настрій (р. -рою). [У веселому дусі (настрої)]. Не в духе - не в доброму дусі, не в доброму гуморі, в поганому настрої. Не в духе быть - матися на дусі погано, не в доброму дусі (гуморі, настрої) бути [На дусі він мавсь препогано], (насмешл.) он не в духе - у нього муха в носі;4) (дыхание) - дух, віддих, дихання. [Над ним воли своїм духом дихали (Чуб.)]. Дух захватывает - дух захоплює (захопляє), дух забиває (займає), дух спирається (запирається). Дух захватило - сперло (зіперло) дух, захопило дух, перехопило дух, забило дух, запнуло дух, дух занявсь, дух забивсь. Перевести дух - віддихатися, віддихати, віддихнути, -ся передихнути, відсапати, -ся, відсапнути, -ся, звести дух. [Дайте мені дух звести (М. Вовч.)]. Притаить дух - затаїти (заперти, затамувати) дух (віддих), мовчати й тихо дихати. Испускать (-тить) дух (умирать) - пускатися (пуститися) духу, спускати (спустити) душу, зітхнути или визіхнути духа, спускати (спустити) дух, (опис.) богові душу віддати;5) (пар) пара, дух. [Дихнеш, то пару (дух) видко, - так холодно в хаті];6) (запах) дух (ум. душок, р. -шка), пах. [Куривсь для духу яловець (Котл.). Вовчий дух. Національний душок. Московський дух]; (вонь) поганий дух, сморід (р. -роду). Тяжёлый дух - важкий дух (напр., у кімнаті). Идёт дух - чути, вже чути. [Цього сала не беріть: уже чути];7) (быстрота) дух, мент, мах. В один дух - удух. [Завтра удух були-б удома (М. Лев.)]. Во весь дух - що-духу, (фамил.) на всі заставки. [Що-духу бігти]. Духом, душком - духом, душком, одним духом, за один дух; вмах, миттю, вмент. [Душком винив пиво (Коц.)]. Живым духом - живим махом; одна нога тут, друга там. Что есть духу - скільки духу, що дух у тілі (М. Вовч.), на всю витягу. Вольный дух (умерен. теплота в хлебн. печи) - легкий дух;8) (исповедь) сповідь (р. -ди). Быть на духу - на сповіді бути, сповідатися, сов. висповідатися. Итти на дух - до сповіди йти. Ни слуху, ни духу о нём - слухи загули за ним, ні звістки, ні чутки про нього, ні слуху, ні вісти про нього, слід за ним загув.* * *1) дух, -упа́дать ду́хом — занепада́ти (па́дати) ду́хом, зневі́рюватися
2) миф. дух, -адо́брый \дух — до́брий дух
3) ( дыхание) дух, -у; по́дих, -у, ві́ддих, -у, ди́хання[одни́м, еди́ным] ду́хом — (быстро, мигом) [одни́м, єди́ним] ду́хом, за оди́н дух, вмить, ми́ттю; (в один приём, сразу) [одни́м, єди́ним] ду́хом, за оди́н дух; душко́м
4) ( воздух) дух, -улесно́й \дух — лісови́й дух
5) ( запах) дух, -у; пах, -утяже́лый \дух — важки́й дух
-
119 западать
I. запасть (во что, за что) западати, запасти, (о мног.) позападати в що, за що, засуватися, засунутися, завалюватися, завалитися за що. [Лаврінові слова запали Карпові в душу (Н.-Лев.). Книга завалилася за скриню. Сонце западає за ліс. Хмара за гору засувається (Свидн.)]. Подозрение -ло мне в голову - взяла мене непевність. Заяц -пал - заєць прич[т]аївся. Дело -пало - справа загинула. И след его -пал - і слід його запався. И слух -пал - і чутки немає, і слід за ним загув. -ла ему ко мне дорога - заросла йому стежка до мене. Вода -ла - вода збуває. Сильно -пал кто - дуже занепав хто. Где ты -пал? - де ти пропав? де ти зашився? Запавший - запалий, (о мн.) позападалі.II. западати, почати падати.* * *I запад`атьзапада́тиII несов.; сов. - зап`астьзапада́ти, запа́сти, -паду́, -паде́ш и мног. позапада́ти; (о глазах, щеках) запада́тися, запа́стися, -паду́ться и позапада́тися, упада́ти, упа́сти -
120 известие
звістка, вість (-ти), вістка, (новость) новина, (извещение) оповістка, оповість, повідомлення; срвн. Весть. [Прийшла звістка до милої, що милого вбито (Мет.). Прийшли вісті недобрії (Шевч.). Почав виходити місячник «Бібліографічні вісті». Ні чутки, ні вістки про сина не маю (Харківщ.). Чом-же ти, мій сину, оповісточки ніякої не дав? (Основа)]. Хорошее (нехорошее) -тие - добра, гарна (недобра, негарна, лиха) (з)вістка, вість, новина. Свежее, запоздалое -тие - свіжа, запізнена звістка, вість, новина. При первом же -тии он выехал отсюда - скоро прийшла звістка, він зараз-же виїхав звідси. Ответное -тие - відвість, (на письме) відпис (-су). Послать ответное -тие - відвістити. [Громада одвістила, що Микола добра людина (Основа)]. Давать, дать -тие - (по)давати, (по)дати (з)вістку (вість). О нём нет никакого -тия - про його немає жадної (з)вістки.* * *1) зві́стка, ві́стка, вість, -тіиме́ть \известие тие (\известие тия) — ма́ти зві́стку (зві́стки, ві́стку, ві́стки, вість, ві́сті); ( сведения) ма́ти відо́мості
после́дние \известие тия — оста́нні ві́сті
2)\известие тия — (мн.: о периодическом издании) ві́сті, -те́й
См. также в других словарях:
На деньги люди чутки — На деньги люди чутки. Ср. Оставить такъ его, такъ можетъ кладъ пропасть; Нельзя ручаться ни за сутки; И вырыть могутъ, и украсть: На деньги люди чутки. Крыловъ. Скупой … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
на деньги люди чутки — Ср. Оставить так его, так может клад пропасть; Нельзя ручаться ни за сутки; И вырыть могут, и украсть: На деньги люди чутки. Крылов. Скупой … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона
чуткий — прикметник … Орфографічний словник української мови
чуткий — ая, ое; ток, тка, тко; чутче. 1. Тонко воспринимающий что л. органами чувств. Ч ая птица. Ч. конь, пёс. Ч. к запахам, на запахи. Я ч., всё слышу. 2. Обладающий высокой чувствительностью; тонкий, изощрённый. Ч. слух, нюх. Музыкальное, ч ое ухо. Ч … Энциклопедический словарь
чуткий — ая, ое; ток, тка/, тко; чу/тче см. тж. чутко, чуткость 1) Тонко воспринимающий что л. органами чувств. Ч ая птица. Чу/ткий конь, пёс. Чу/ткий к запахам, на запахи … Словарь многих выражений
Подсемейство Быки (Bovinae) — Быки самые крупные из полорогих. Это могучие и сильные животные. Массивное тело их покоится на крепких конечностях, тяжелая, широкая, низкопосажен ная голова как у самцов, так и у самок увенчана рогами, толстыми и короткими у одних видов … Биологическая энциклопедия
чу́ткий — ая, ое; ток, тка, тко; чутче. 1. Быстро и легко воспринимающий что л. органами чувств (обонянием, слухом). Вы никак задремали? Нет, ничего. Я так только. Ты рассказывай. Я ведь все слышу, я чуток. Гл. Успенский, На бегу. Собака чуткая и умная;… … Малый академический словарь
Добролюбов, Николай Александрович — (род. 17 января 1836, ум. 17 ноября 1861) один из замечательнейших критиков русской литературы и один из характерных представителей общественного возбуждения в эпоху "великих реформ". Он был сыном священника в Нижнем Новгороде. Отец,… … Большая биографическая энциклопедия
Авангардизм — (франц. avant gar disme, от Авангард) условное наименование художественного движения 20 в., для которого характерны разрыв с предшествующей традицией реалистического художественного образа, поиски новых средств выражения и формальной… … Большая советская энциклопедия
Подсемейство Впнторогие антилопы (Tragelaphinae) — Винторогие антилопы животные средних и крупных размеров, рога их (за немногими исключениями) закручены в более или менее выраженную спираль. Подсемейство насчитывает 4 рода с 10 видами, распространенными в Африке и Южной Азии.… … Биологическая энциклопедия
Овцы бараны* — (Ovis) род жвачных из семейства бычачьих или полорогих (Bovidae s. Cavicornia). Вместе с близким родом коза, козел (Capra) О. составляют особое подсемейство (Ovidae s. Caprinae). Род овцебык, мускусный бык (Ovibos) соединяет это подсемейство с… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона