Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

(у+себе)

  • 61 try

    1. n
    1) розм. спроба
    2) випробування; проба

    to give smth. a try — випробувати щось

    to give smb. a try — дати комусь змогу показати (випробувати) себе

    3) спорт. виграш трьох очок (у регбі)
    2. v
    1) намагатися, старатися
    2) затівати (щось), братися (до чогось)
    3) пробувати, перевіряти

    please try me for this job — дозвольте мені, будь ласка, перевірити себе на цій роботі

    4) випробовувати
    5) стомлювати, пригнічувати; роздратовувати
    6) мучити; завдавати страждань
    7) розслідувати; допитувати
    8) судити; притягати до судової відповідальності
    9) очищати (метал)
    10) витоплювати (сало)
    11) відбирати; відокремлювати
    12) гладко вистругувати рубанком; прифуговувати

    try back — розпочати знову, помітивши помилку

    try forа) прагнути (до чогось); б) добиватися, шукати

    try out — а) випробовувати, старанно перевіряти; б) намагатися зробити (щось)

    to try it on the dogа) перевіряти на собаці (їжу тощо); б) амер., театр. перевіряти спектакль на провінційному глядачеві

    * * *
    I [trai] n

    to have /to make/ a try at /for, to do/ smth — спробувати зробити що-н.

    he had two tries and failed each time — він зробив дві спроби, обидва рази зазнав невдачу

    he succeeded at the first try — перша його спроба увінчалася успіхом, у нього все вийшло з першої спроби

    2) випробування, проба

    to give smth; a try — випробувати що-н.

    to give smb; a try — перевіряти кого-н., дати кому-н. можливість показати /перевірити/ себе

    II [trai] v
    1) намагатися, старатися

    to try one's best /one's hardest/ — залучити всі зусилля, прикласти всі старання

    I don't think I can do it but I'll try — я не впевнений, що зможу це зробити, але спробую

    try to /and/ come earlier — намагайтесь прийти раніше; робити (що-н.), братися (за що-н.)

    don't try more than you can do — не беріть на себе більше, ніж ви можете зробити

    he tried an impossible feat — він узявся за непосильну справу; ( for) прагнути (до чого-н.)

    try for a calmer tone — намагатися говорити спокійніше; ( for) добиватися, шукати

    2) піддавати випробуванню, пробувати; перевіряти

    to try one's skill [one's strength] — випробувати свою спритність [свою силу]

    to try one's strength against smb — мірятися силами з ким-н.

    to try ones fortune /one's luck/ — випробовувати щастя

    the strength of the rope must be tried before it is used — потрібно перевірити міцність мотузки, раніше ніж використовувати її; перевірити на досвіді

    try how far you can jump — спробуйте, на яку відстань ви зможете пригнути

    let's try which way takes longest — давайте перевіримо, який шлях далі

    if you can't rind the letter try another drawer — якщо ти не можеш знайти листа, подивися в іншому ящику; випробувати; експериментально перевірити

    to try the medicine on animals — перевіряти /випробовувати/ ліки тварин

    3) пробувати; намагатися застосувати

    try knocking at the window if nobody answers the door — спробуйте постукати у вікно, якщо ніхто не відкриє двері

    please try me for this job — дозвольте мені, будь ласка, спробувати свої сили у цій роботі

    4) стомлювати; дратувати

    the last steep ascent tried his every muscle — на останньому крутому підйомі він напружував до межі кожен свій мускул; випробовувати

    to try smb 's patience — випробовувати чиє-н. терпіння

    5) мучити, заподіювати страждання

    it tried him to see that — він мучився, коли бачив таке; = він не виносив такого видовища

    6) допитувати, розслідувати (справу, випадок)

    to try a caseвести процес ( про суддю); судити; притягати до судової відповідальності

    he was tried and found guilty — його судили, визнали винним

    he will be tried for his life — його судитимуть за злочин, що карається стратою; досліджувати, розглядати

    7) очищати (метал; try out); витоплювати ( сало)
    8) icт. відбирати; відокремлювати
    ••

    to try one's hand at smth — спробувати свої сили в чому-н.; спробувати вперше зробити що-н.

    to try it on the dogпробувати на собаці ( їжу); cл.; миcт. перевірити спектакль на провінційному глядачі; to try conclusions with smb мірятися силами з ким-н.

    English-Ukrainian dictionary > try

  • 62 tub

    1. n
    1) діжка; цебер; шаплик; кадіб; бочонок, барило (тж як міра ємності = прибл. 4галонам)
    2) балія
    3) розм. ванна
    4) миття у ванні

    to take (to have) one's tub — прийняти ванну

    5) учбова шлюпка
    6) розм. незграбний широкий човен (корабель)
    7) розм. товста невисока людина
    8) гірн. шахтна вагонетка; ящик для руди
    9) гірн. водонепроникне кріплення
    10) ав., розм. літак
    11) амер., військ., розм. броньована розвідувальна машина
    2. v
    1) розм. купати у ванні
    2) митися у ванні, приймати ванну
    3) саджати рослину у діжку
    4) класти сало (масло) в діжку
    5) спорт., розм. тренуватися з веслування
    6) гірн. кріпити тюбінгами
    * * *
    I [tvb] n
    1) балія; бадді; чан, бак, бачок

    a metal tub for washing linen — залізне корито для прання білизни; діжка, бочонок

    tub gardening — вирощування рослин в діжках, культура кадовба

    to plant /to put/ trees in tubs — садити дерева в діжки; бочонок ( як міра ємкості)

    he jumped into his tub — він вліз у ванну; купання у ванні

    to take /to have/ one's tub — приймати ванну

    there's nothing like a cold tub to refresh you — ніщо так не освіжає, як холодна ванна

    fixed tub — зачальний човен з дзеркалом на румпелі; незграбний широкий човен або корабель

    old tub = — старе корито

    4) cл. товста приземиста людина; товстун, пузан
    5) пренебр. "жерстяний ящик" ( кафедра проповідник)
    6) горн. шахтна вагонетка; баддя; кузов

    tipping tub — кузов, що перекидається; водонепроникна крепь

    7) aв.; жapг. літак
    ••

    every tub must stand on its own bottom — = кожен повинен сам про себе піклуватися

    II [tvb] v
    1) купати у ванні; митися у ванні, приймати ванну
    2) садити рослину в діжку; класти масло або сало в діжку
    3) cпopт. вправлятися у веслуванні
    4) горн. кріпити тюбінгами

    English-Ukrainian dictionary > tub

  • 63 tuck

    1. n
    1) складка; зборка (на одязі)
    2) шк., розм. їжа; ласощі
    3) мор. опукла підводна частина корми
    4) барабанний бій
    5) трубний звук
    6) рапіра; тонкий гострий меч

    to take the tuck out of smb.амер. а) збентежити когось; б) поставити когось на своє місце

    2. v
    1) ховати, підгортати, підвертати під себе
    2) засовувати; ховати (тж tuck away)
    3) дбайливо укривати (ковдрою) (тж tuck in, tuck up)
    4) підгинати, підкочувати, підсовувати
    5) робити складки (на одязі); збирати у складки

    tuck awayжарт. їсти; уминати

    tuck in, tuck into — розм. жадібно їсти, давитися

    tuck up — а) підбирати, підсмикувати; засукувати (рукава); б) розм. вішати (злочинця)

    tucked up — а) підтягнутий, худорлявий; б) стиснений; в) стомлений, виснажений

    * * *
    I [tvk] n
    2) складка, збірка ( на платті)

    to put /to take up/ a tuck in a dress — зробити збірку на платті

    4) cпopт. угрупування ( у стрибку з вежі)
    5) cл.; жapг. їжа, особ. ласощі, тістечко
    6) мop. опукла підводна частина корму
    ••

    to take the tuck out of smbcл. бентежити кого-н.; поставити кого-н. на своє місце, збити пиху з кого-н..

    II [tvk] v
    1) ховати, підбирати під себе

    the bird tucked its head under its wing — птах заховав голову під крило; ховати, приховувати

    to tuck one's medals in a cigar box — тримати /ховати/ свої медалі в коробці з-під сигар; pass бути прихованим ( часто tuck about tuck away)

    the little cottage is tucked (away) under the hill — маленький будиночок прихований під горою

    a cabin tucked among the pines — хатина, загублена серед сосен

    2) засовувати, ховати ( tuck away)

    to tuck a letter [a handkerchief]into one's pocket — засовувати листи [носову хустку]в кишеню

    to tuck the book into a drawer(зсунути книгу в ящик; заправляти)

    to tuck a napkin under one's chin — заправити серветку за комір; входити, збожеволіти

    3) дбайливо вкривати (ковдрою; tuck in tuck up); she tucked the baby in bed вона прикрила дитину ковдрою; натягувати (ковдру на кого-н.); to tuck a blanket round the child укутати /закутати/ дитину в ковдру
    4) підгинати, підвертати
    5) робити складки ( на платті); збирати складками
    6) cпopт. (ć) групуватися; зібратися, стиснутися разом
    7) ( into) їсти з жадністю; впиватися зубами (у що-н.); уплітати, уписувати за обидві щоки
    III [tvk] n
    1) дiaл. барабанний бій
    2) icт. трубний звук
    IV [tvk] v; діал.
    бити в барабан, барабанити
    V [tvk] n; іст.
    рапіра; тонкий, гострий меч

    English-Ukrainian dictionary > tuck

  • 64 uncommitted

    adj
    1) який не взяв на себе зобов'язань; який не зв'язав себе (чимсь)
    2) не переданий у комісію (парламенту)
    3) військ. не введений у бій; невитрачений
    4) невчинений (про злочин)
    5) який не перебуває в ув'язненні
    * * *
    a
    1) що не прийняв на себе обов'язки, що не зв'язав себе (чим-н.); що не приєднався

    uncommitted nations /states, countries/ — країни, що не входять в блоки

    3) вiйcьк. не введений у бій; невитрачений

    English-Ukrainian dictionary > uncommitted

  • 65 work

    1. n
    1) робота, праця; труд; справа, діло

    easy (hard) work — легка (важка) праця

    to be at work upon smth. — бути зайнятим чимсь; працювати над чимсь

    to do no work — не працювати; нічого не робити

    to get (to set) to work — розпочати працювати; взятися за діло

    to go (to set) about (to) one's work — приступати до праці; братися за діло

    I have work to do — мені ніколи; я зайнятий

    2) місце роботи; посада; заняття

    in work — зайнятий; що має місце роботи

    to throw smb. out of work — звільнити когось з роботи

    what time do you get to (your) work in the morning? — коли ви вранці приходите на роботу?

    3) дія; вчинок

    bloody work — злодіяння; кровопролиття

    dirty work — підлота, брудна справа

    4) pl вчинки; діяння

    a person of good works — добродійник, благодійник

    5) виріб; вироби; продукція

    bad (faulty) work — брак

    6) твір, витвір, творіння; праця

    a learned (a historical) work — наукова (історична) праця

    the work of Godрел., поет. боже творіння (про людину)

    the works of Godпоет. світ божий

    7) рукоділля; шитво; вишивка, вишивання
    8) обробка

    hot workтех. гаряча обробка

    9) біда; лихо, нещастя; турбота; біль
    10) бродіння; піна при бродінні

    work clothes — робочий одяг; спецодяг

    work force — робоча сила; робітники, працівники

    work gang — робоча бригада; робітнича команда; амер., зал. колійна бригада

    work hardeningтех. механічне зміцнення

    work loadтех. корисне навантаження; обсяг роботи; завантаження

    work sheet — аркуш обліку роботи; завдання (шкільне); військ., розм. робочий документ штабу, робочий бланк

    health work — санітарія і гігієна; санітарне обслуговування; дозиметрія

    2. v
    1) працювати, робити, трудитися
    2) служити, мати роботу (місце, посаду)
    3) примушувати працювати

    to work smb. (oneself) to death — загнати когось (себе) в могилу непосильною працею

    4) діяти, працювати; бути справним, не мати пошкоджень
    5) приводити в рух (в дію)
    6) рухатися, бути в русі; ворушитися
    7) відпрацьовувати, відробляти; платити працею
    8) розм. використовувати
    9) розм. добиватися (домагатися) обманом; вимагати, виманювати
    10) займатися рукоділлям; шити; вишивати; в'язати
    3. v (past і p.p. тж wrought)
    1) діяти, справляти вплив (on, upon)
    2) обробляти; розробляти; піддавати (ся) обробці
    3) викликати, завдавати; спричиняти
    4) творити, створювати
    5) бродити (про напій); викликати бродіння; турбувати
    6) вираховувати (суму); розв'язувати, вирішувати

    work against (smb., smth.)боротися проти (когось, чогось)

    work aroundвійськ. обходити, робити обхід

    work downпоступово спускатися (про панчоху тощо); зрізати; зношувати; сточувати

    work in — уставляти, утискати; проникати, пролізати; узгоджуватися

    work off — позбутися, звільнитися; збути, розпродати; зганяти (зло)

    work onдив. work away

    work out — вирахувати, обчислити; розробити (план); скласти (документ); виснажувати; добиватися, домагатися; вийти, удатися; розм. закінчитися

    work over — переробляти; розм. взяти у стоси (в роботу); побити (когось)

    work roundповернути (ся); обігнути

    work up — обробляти; оздоблювати; збуджувати, розпалювати; провокувати; добиватися; завойовувати; наближатися; доходити; лізти вгору

    to work itрозм. досягти мети

    to work to rule — проводити італійський страйк; працювати сповільненим темпом з додержанням правил (норм)

    * * *
    I n
    1) робота, труд; справа; діяльність

    work clothes — робочий одяг; спецодяг

    to set /to get/ to work (on) — розпочати справу, почати працювати

    to set /to go/ about one's work — приступати до роботи

    to set smb to work — засадити кого-н. за роботу, змусити кого-н. працювати

    I have work to do — я зайнятий, мені немає коли

    at work — зайнятий на роботі, на постійній

    to be at work upon smth — бути зайнятим чим-н.; працювати над чим-н.; діючий, функціонуючий; в дії, в ході ( про машину)

    loom at work — увімкнений /працюючий/ ткацький верстат; що впливає

    the forces at work — діючі /рухомі/ сили

    three films are in work now — на даний момент готується три фільма; що має роботу ( про працівник)

    a work of time — робота, що вимагає великих затрат часу

    to set smb; a piece of work — дати кому-н. завдання; виконана робота; місце роботи; заняття; посада

    what time do you get to (your) work — є коли ви приходите на роботує

    my work is in medicine — я працює в області медицини /я медик по професії/

    3) результат праці; виріб; продукт

    bad /faulty/ work — брак; витвір, творіння; праця, твір

    works of Shakespeare [of Beethoven, of Michelangelo] — витвори /творіння/ Шекспіра [Бетховена, Мікельанджело]

    a learned [a historical] work — наукова [історична]праця

    collected /complete/ works — ( повне) зібрання творів

    the work of Godpeл., пoeт., боже створіння ( про людину)

    the works of Godпoeт. світ божий

    4) дія, вчинок

    dirty work — брудна справа; низький вчинок; pl справи, діяння

    a person of good works — благочинник; peл. Благочестиві діяння

    5) результат впливу, зусиль
    6) рукоділля; шиття; вишивання; в'язання

    open work — прорізна гладь, рішильє; ажурна строчка, мережка

    hot workтex. гаряча обробка; предмет обробки; оброблювана заготовка; оброблювана деталь

    8) фiз. робота
    9) дiaл. біль
    10) cпeц. піна при бродінні; бродіння
    11) cл. краплена кість
    ••

    not dry /thirsty/ work — не брудна робота

    to make short /quick/ work of smth — швидко покінчити з чим-н.

    to make short /quick/ work of smb — за два заходи покінчити з ким-н. /спекатися кого-н./;

    to make a piece of work about smth — перебільшувати складнощі чого-н.

    II v
    (worked [-t]; wrought)
    1) працювати, трудитися

    to work like a horse /like a navvy, like a slave/ work — працювати як віл

    to work at smth — займатися чим-н.; працювати над чим-н.; вивчати що-н.

    we have no data to work on — ми не можемо працювати, оскільки у нас немає вихідних даних; працювати по найму; служити

    to work smb [oneself] to death — звести кого-н. [себе] в могилу непосильною працею

    3) діяти, працювати; бути справним

    machinery worked by electricity — машини, що приводяться в рух електричним струмом

    5) рухатися, бути в русі; ворушитися

    conscience was work ing within him — в ньому заворушилася /прокинулася/ совість

    6) (past, p. p. wrought; on, upon) діяти, мати вплив

    to work on smb 's sympathies — намагатися викликати чиє-н. співчуття

    7) (past, p. p. wrought) оброблювати; розроблювати

    to work smb to one's way of thinking — схиляти кого-н. на свою сторону; нав'язувати кому-н. свої переконання

    this salesman works the North Wales district — цей комівояжер обїжджає район Північного Уельса; піддаватися обробці, впливу

    8) ( work out) відпрацьовувати, платити працею

    to work one's passageвідпрацювати проїзд (на пароплаві в якості матрос; cл. не ухилятися від роботи;)

    to work one's charm to get one's way — використовувати власну чарівність, щоб домогтися свого

    10) добиватися облудним шляхом; вимагати, виманювати

    he worked the management for a ticket — он ухитрився отримати білет у адміністрації; влаштовувати

    11) займатися рукоділлям; шити; вишивати; в'язати
    12) (past, p.; p. wrought) викликати, спричиняти (часто що-н. неочікуване або неприємне)

    to work harm — заподіяти шкоду; завдати шкоди

    to work the ruin of smb — погубити кого-н.

    the storm worked /wrought great ruin — ураган спричинив велику розруху

    the frost worked havoc with the crop — мороз погубив врожай; творити, створювати

    to work wonders /miracles/ — творити чудеса

    13) бродити ( про напої); викликати бродіння ( про дріжжі); хвилювати
    14) (work out, work up) вичисляти ( суму); вирішувати ( задачу)
    15)

    to work against smb; smth — боротися проти кого-н., чого-н.

    to work for smth — боротися за що-н.; сприяти чому-н.; докладати зусилля до чого-н.

    16)

    to work (one's way) to /through, etc. smth — пробиратися, проникати куди-н. через що-н.

    to work one's way down — виконувати повільний, обережний спуск з гори

    17) (past, p. p. wrought)

    to work smb into a state, to work oneself into a state. to work oneself into a rage — довести себе до божевілля

    18)

    to work smth out of smth — із складнощами витягувати що-н. звідки-н.

    to work smth into smth — з трудом втиснути що-н. куди-н.

    19)

    to work ( smb; smth) + прикметникпоступово або з трудом приводити (кого-н., що-н.) в який-н. стан

    to work smb free — звільнити кого-н.

    to work smth tight — поступово затягувати що-н.

    to work (oneself) + прикметникпоступово або з трудом приходити в який-н. стан

    20)

    to work out at smth — складати яке-н. число, виражатися в якій-н. цифрі

    the cost worked out at $ 5 a head — витрати склали 5 доларів на особу

    to work one's will upon smb — нав'язувати кому-н. свою волю; розправлятися з ким-н. на свій розсуд

    it won't work — це не вийде; номер не пройде

    to work itcл. досягнути мети

    to work up to the curtainмиcт. грати "під завісу"

    English-Ukrainian dictionary > work

  • 66 write

    1. n
    1) рел. писання, письмо
    2) розм. почерк (тж hand of write)
    2. v (past wrote, writ; p.p. written, writ)
    1) писати

    to write a good (a legible, an illegible) hand — мати гарний (чіткий, нерозбірливий) почерк

    to write English (уміти) писати по-англійському

    to write shorthand — стенографувати; знати стенографію

    he writes himself «Judge» — він називає себе суддею

    2) написати, виписати

    how is this word written?, how do you write this word? — як пишеться це слово?

    3) послати листа; повідомити листом
    4) скласти, написати

    to write for «The Times» — бути кореспондентом газети «Таймс»

    to write for the stage — писати п'єси, бути драматургом

    to write for the screen — писати сценарії, бути сценаристом

    5) виражати, показувати
    6) бути переписувачем (діловодом, клерком)
    7) страхувати (життя)

    write down — записувати; викладати письмово

    write for — виписати; викликати листом (когось)

    write in — уписувати, уставляти (слово); заповнювати (анкету); амер. подавати начальству заяву (скаргу)

    write outвиписувати (з тексту); переписувати

    write over — переписати наново; переробити написане; списувати

    write up — дописувати; доводити до нинішнього дня (щоденник); рекламувати; вихваляти у пресі

    * * *
    I [rait] n; діал. II [rait] v
    (wrote, writ; written, writ)

    to write large [small, plain] — писати крупно [мілко, розбірливо]

    to write in ink [in pencil] — писати чорнилом [олівцем]

    to write with a pen [with a brush, with a piece of chalk] — писати ручкою [пензлем, крейдою]

    to write a good [a legible, an illegible]hand — мати хороший [чіткий, нерозбірливий]почерк

    to write Greek( вміти) писати по-грецьки; refl офіц. іменувати себе ( в адресі)

    he writes himself "Colonel" — він іменує себе полковником, він підписується "полковник" такий-то

    2) написати (тж, to write down)

    to write a cheque [a prescription] — виписати чек [рецепт]

    how do you write this word є, how is this word written — є як пишеться це словоє

    3) повідомляти в письмовій формі; написати, відіслати лист ( to write off)
    5) складати, писати

    to write books [articles, poems, reviews] — писати книги [статті, вірші, рецензії]

    to write in /for/ papers /for the press/ — бути журналістом

    to write for "The Times" — співробітничати в газеті "Таймс"

    to write for the stage — писати для театру, бути драматургом

    to write for the screen — писати сценарії, бути сценаристом

    to write music — писати музику, бути композитором

    to write from experience — писати на основі власного досвіду, писати про те, що знаєш

    he writes on /about/ gardening — він пише про садівництво

    6) виражати, показувати

    to be written on /all over/ one's face — бути написаним на обличчі

    7) залишати незгладимий слід; увічнювати
    8) cтpax. приймати на страхування
    9) обч. вводити інформацію
    ••

    author who wrote himself out in his first novel — письменник, що вичерпав себе в першому ж романі

    to write oneself man /woman/ — досягнути повноліття

    written in the dust /in the sand, in the wind/, written /wri ц in /on/ water — відомий ( про ім'я); недовговічний, минущий ( про слово)

    English-Ukrainian dictionary > write

  • 67 yourselves

    pron (pl від yourself)
    себе, собі, собою; -ся
    * * *
    pron; refl
    себе, собі, собою, -ся (про 2 oc.; мн.); як додаток, після прийменника себе, собі, собою (про 2 oc.; мн.); boys, look at yourselves in the mirror подивіться на себе в дзеркало, хлопці

    among yourselves — між вами, між собою

    emphсамі (про 2 oc.; мн.)

    you yourselves were present thereви ( всі) самі були присутні там; самі, без сторонньої допомоги

    have you done it (all) by yourselves? — ви зробили це самі /своїми силами/; одни

    English-Ukrainian dictionary > yourselves

  • 68 выдавать

    выдать
    1) видавати, видати. [У їх хліб видавцем видають];
    2) (кого, что) виказувати, виказати на кого, що, зраджувати, зрадити кого, що, зрадитися з чим, виявляти, виявити. [Виказала всі його таємниці. Осла зрадили його вуха. Як-би чоловіка вбили, дак зараз-би пішов виявив];
    3) (себя за кого) видавати, видати себе за кого, показувати, показати себе ким; пошиватися, пошитися в кого, виставляти, виставити себе за кого; удавати, вдати з себе кого;
    4) (замуж) давати, віддавати, віддати за кого, одружувати, одружити кого з ким. Выдавать, выдать насильно - силувати, усилувати, неволити, зневолити за кого.
    * * *
    несов.; сов. - в`ыдать
    видава́ти, ви́дати и мног. повидава́ти; (секрет, тайну) вика́зувати, ви́казати и мног. повика́зувати

    Русско-украинский словарь > выдавать

  • 69 звать

    1) (призывать кого) кликати кого (кличу, -чемо, -чуть) (реже на кого), гукати кого (на кого), (приглашать) закликати, звати, зазивати, узивати кого. [Кличе мати вечеряти (Шевч.). Одарка зараз-же почала вдвох із братом кликати маму й плакати (Грінч.). От брат пристав трохи та й кличе на мене (Федьк.). Просили мене і кликали до себе (М. Вовч.). Вона й закликає Романа в клас (Васильч.). Варваро! - гукав пан Валеріян (Коцюб.). Чує, що хтось гукає на нього: «Мужичок, мужичок!» (Квітка). Маланка почала гукати Андрія (Коцюб.). Ти звеш мене, й на голос милий твій з гарячою любов'ю я полину (Самійл.). Зазиває мене до себе в гостину (Кониськ.). Узивають її в хату, питають - чи підеш, чи ні? (Грінч.)]. -ть на помощь - кликати кого на підмогу, (кричать караул) на ґвалт, (без дополн.) ґвалтувати. [Упав комар та й ґвалтує (Пісня)]. -ть друг друга - кликати одне одного, скликатися;
    2) (называть) звати, узивати, називати, назвати, кликати. [Старшого Кайдашевого сина звали Карпом (Н.- Лев.). Нехай мати буде знати, кого зятем звати (Чуб.). Я повинен «холопом Стьопкою» себе взивати та руки цілувати, як невільник (Л. Укр.). А як тебе, кличуть? - Павло Хоменко]. Его звали - він звався. Как вас (его) зовут? - як вас (його) на ім'я, як вас кличуть (звуть)? Как (его) -вут по имени и отчеству? - як (його) на ім'я й по батькові? Поминай как -ли - тільки його й бачили, і слід за ним загув;
    3) (взывать) гукати, волати;
    4) (давать насм. имена) прозивати кого, прозиватися з кого. Званный - кликаний, закликаний, проханий, прошений, званий, зазваний.
    * * *
    1) кли́кати (кли́чу, кли́чеш), зва́ти (зву, звеш и зову́, зове́ш); ( зазывать) заклика́ти, уклика́ти; ( к себе) приклика́ти; ( приглашать) запро́шувати; ( подзывая) гука́ти; ( кричать об опасности) ґвалтува́ти, крича́ти на ґвалт (ґвалт, про́бі, на про́бі)
    2) ( именовать) зва́ти; ( называть) назива́ти

    Русско-украинский словарь > звать

  • 70 исключительно

    нрч. виключно, виїмково, ви(й)нятково, (только) єдино, одиноко, (только лишь) само, само-но, (только кто, что) сам (сама) за себе, сами за себе, сам-но (сама-но). [Ті виключно-тяжкі обставини, серед яких довелося животіти в Росії українському письменству (Єфр.). Мене судити могли-б єдино тільки королі (Грінч.). Добрі яблука покупили, і там лишилась сама за себе падалиця (Липовеч.). З 1894-го року Коцюбинський віддає себе вже самій-но розповідній, повістевій літературі (Єфр.)].
    * * *
    1) (нареч.: насть) винятко́во; ( чрезвычайно) надзвича́йно

    \исключительно но одарённый челове́к — винятко́во (надзвича́йно) обдаро́вана люди́на

    2) (в знач. част.: только) ви́ключно, ті́льки, лише́, лиш
    3) (нареч.: за исключением, кроме) ви́ключно

    от А до К \исключительно но — від А до К ви́ключно

    Русско-украинский словарь > исключительно

  • 71 красивый

    гарний, красний, хороший, красивий, (зап.) файний, (о внешности ещё) вродливий, гожий, пригожий, чепурний, красовитий, красітний, ловкий, (фамил.) бравий; см. Пригожий; (прелестный, пленительный) чарівний, лепський, (привлекательный) принадний, привабний, сподобний, (щеголеватый) чепурний, чупарний. [Гарна, як квітка гайова (Номис). Я знав, що є у нас в селі дівчата гарні, що ся хороша, а ся краща (М. Вовч.). Красна теорія говорить у його одно, а прикра практика вимагає зовсім иншого (Єфр.). Жести його такі вимовні і красиві (Крим.). Не родись багатий та вродливий, а родись при долі та щасливий (Номис). Така красна, коби рожа, як тополя така гожа (Пісня). Схудле чепурне обличчя було, як біль, біле (Грінч.). Ловка молодичка (Полт.). Вдовине личко красовите (М. Вовч.). Ой, паничу, паниченьку, гарний, бравий на личеньку! (Пісня). А лепський, кажуть, город (Мирн.). Кому то вже така краля не сподобна буде! (М. Вовч.)]. Более -вый - кращий. [Така дівка, кажу, що кращої в селі нема: біла, повна, тіло ніжне, як панночка (Сторож.)]. Самый -вый - найкращий. Удивительно -вый - гарний напрочуд, гарний на диво (на продиво). [Вишию лишень я йому подушку гарну на продиво (Н.-Лев.). Хайка була напрочуд гарна з лиця (Н.-Лев.)]. -вый, как картина - гарний, як намальований (як мальований, як написаний). [А що вже гарна! Як намальована (Н.-Лев.). Ой оддайте мене та за писаря, щоб я була молода, як написана (Грінч.). Йде було собі, як мальована (М. Вовч.)]. -вый собой, лицом - гарний із себе, красовитий із себе, гарний з лиця, на красу гарний, на вроду гарний. [Обоє молоді, гарні із себе (Грінч.). Він був не дуже то красовитий із себе (Яворн.)]. Становиться, стать более -вым - кращати, покращати, краси набиратися, краси набратися, гарнішати, погарнішати, чепурнішати; срвн. Хорошеть, Похорошеть. [Лице стає мрійне, кращає (Васильч.). Поки Явтух, ріс та краси набирався (Свидн.). Вона вдвоє покращала (Н.-Лев.)]. -вым делать, придавать красу - см. Красить 3. Не родись -сив, а родись счастлив - не родися красен, а родися щасен (Приказка).
    * * *
    1) га́рний, краси́вий; кра́сний; диал. файний; ( о внешности человека) вродли́вий, га́рний на вро́ду, хоро́ший, красови́тий, сподо́бний
    2) (блестящий, эффектный) краси́вий

    Русско-украинский словарь > красивый

  • 72 креститься

    Крещаться
    1) хре[и]ститися, хрест на себе приймати; (об иноверцах) вихрещуватися, хрест на себе приймати. Принуждать -ться - силувати вихрещуватися, до хреста силувати. [Князі й бояри, охрестившись, до хреста людей силували (Куліш)];
    2) (осенять себя крестом) хреститися, хреста на себе покладати, хрестом себе благословити.
    * * *
    рел.
    хрести́тися и христи́тися

    Русско-украинский словарь > креститься

  • 73 лицо

    1) (физиономия) обличчя (-ччя), лице (-ця), вид (-ду), твар (-ри), образ (-зу), (персона, часто иронич.) парсуна, (морда) писок (-ску). [Звичайна маса людська має обличчя не типові (Крим.). Гарна, хоч з лиця води напитися (Номис). В його на делікатному виду зайнявся рум'янець (Н.-Лев.). Дзеркало, що об'єктивно показує скривлену твар (Єфр.). Парсуна розпухла (Борзенщ.). От вітер! так і смалить писок (Проскурівщ.)]. Большое -цо - велике (здорове) обличчя (лице), великий (здоровий) вид, -ка (-ва) твар. Здоровое -цо - здорове обличчя (лице). Красивое -цо - гарне (вродливе) обличчя (лице). Открытое -цо - відкрите обличчя (лице). Полное -цо - повне обличчя (лице), повний вид, -на твар. [Твар у діда Євмена була повна (Кониськ.)]. Светлое, чистое -цо - ясне, чисте обличчя (лице), ясний, чистий вид. [З ясним видом випустив останнє дихання (Франко)]. Убитое -цо - сумне обличчя (лице), сумний (приголомшений) вид. Умное, интеллигентное -цо - розумне, інтелігентне обличчя (лице), розумний, інтелігентний вид. [Розум проймав кожну риску на інтелігентному видові (Грінч.)]. Выражение -ца - вираз (-зу), вираз обличчя, вираз на лиці (на обличчі, на виду). [Супротивність у всьому, - в убраннях, у виразі обличчів, у поглядах (О. Пчілка)]. -цо его мне знакомо, незнакомо - його обличчя мені відоме, невідоме, по знаку, не по знаку. В -цо знать, помнить кого - в обличчя, в лице, в образ, у твар знати, пам'ятати (тямити) кого. [Хоч не бачила вас в образ, та чула й знала вас (Харківщ.). А козака ні однісінького у твар не знав і не тямив (Квітка)]. -цом, с -ца - з лиця, з виду, на виду, на лиці, на обличчя, на вроду, образом, в образ; (по виду) лицем, обличчям, видом. [Непоганий з лиця (Н.-Лев.). Висока й огрядна, повна на виду (Н.-Лев.). Моя мила миленька, на личеньку біленька! (Пісня). Бридкий на обличчя (Крим.) Хороша на вроду (Глібов). А який же він в образ? (Короленко). Він мені одразу не сподобався, перш усього обличчям (Крим.)]. -цом к кому, к чему - обличчям (лицем) до кого, до чого, очима до чого, куди, проти кого, чого. [Стояла вона очима до порога, коло вікон (Свидниц.)]. -цом к селу - обличчям (лицем) до села. -цом к -цу с кем - лицем до лиця, лицем (лице) в лице, віч-на-віч, очі-на-очі, око-на- око з ким, перед віччю в кого. [В писанні (М. Вовчка) сам народ, лицем до лиця, промовляє до нас (Куліш). Ми стали мовчки, лице в лице, око в око (Кониськ.). Вони стояли одна проти одної, віч-на-віч (Єфр.). Перед віччю в хижої орди (Куліш)]. -цом к -цу с чем - віч-на-віч, на-віч, лицем в лице з чим. [Віч-на-віч з неосяжним видовищем вічности (М. Зеров)]. Встретиться -цом к -цу - зустрітися (стрітися) лицем до лиця, лицем в лице, віч-на-віч. [Лицем в лице зустрівся з отим страхом (Кониськ.)]. Говорить с кем с -ца на -цо - розмовляти з ким віч-на-віч. Ставить, поставить кого -цом к -цу, с -ца на -цо - зводити, звести кого віч-на-віч (очі-на-очі, на-віч) з ким, з чим. [Нехай же я вас віч-на-віч зведу; тоді побачимо, хто бреше (Сл. Гр.). Письменник звів тих людей на-віч з обставинами, які вимагали жертв (Єфр.)]. Перед -цом кого, чего - перед лицем кого, чого, перед чолом чого, перед очима чиїми. Перед -цом всех присутствующих, всего света - перед лицем (перед очима) усіх присутніх, усього світу. По -цу - з лиця, з обличчя, з виду, з твари. [Видно це було з його лиця (Франко). З твари знати було, що Явдосі справді не гаразд (Кон.)]. Быть к - цу, не к -цу кому - бути до лиця (редко до твари), не до лиця, личити, не личити, лицювати, не лицювати кому, (поэтич.) подібно, не подібно кому, (подходить) приставати (пристати), не приставати (не пристати) кому, пасувати, не пасувати кому и до кого, (подобать) випадати, не випадати, впадати, не впадати кому; срв. Идти 7. [Тобі яка (шапка) до лиця: сива чи чорна? (Кониськ.). Червона гарасівка тобі до твари (Шейк.). Ці бинди їй дуже личать (Поділля). Так говорить не личить пуританам (Л. Укр.). Це сантименти, які не лицюють нам тепер (Єфр.). Дивися, ненько, чи хорошенько і подібненько (Чуб. III). Сидіти дома не пристало козакові (Бороз.). Землею владати не випадало людям не гербованим (Куліш)]. Она одета к -цу - вона вдягнена (вбрана) до лиця, її вбрання личить (лицює, до лиця, пристає) їй. Изменяться, измениться на -це - мінитися, змінитися, (о мн.) помінитися на лиці, на виду, (реже) з лиця. [Затремтів, аж на лиці змінився (Мирний). Вона, бідна, й з лиця змінилась та труситься (Тесл.)]. На нём -ца нет, не было - на йому образу нема(є), не було, він на себе не похожий (зробився, став), був. [На жадному не було свого образу: всі білі, аж зелені (Свидниц.)]. Вверх -цом - догори обличчям, горілиць, (диал.) горізнач. [Ниць лежить, рука під головою; повернув його Олекса горілиць (М. Левиц.)]. Вниз -цом - обличчям до землі, долілиць. Написано на -це у кого - написано (намальовано) на виду (на обличчі) у кого. Спадать, спасть с -ца - спадати, спасти з лиця, охлявати, охлянути на обличчі. Ударить в -цо, по -цу - ударити в лице (у твар, грубо у писок), ударити по лицю (по виду). [Як ударить у писок, так кров'ю й заллявся (Проскурівщ.). Вдарив конокрада по виду (Дм. Марков.)]. Не ударить -цом в грязь - і на слизькому не спотикнутися. С -ца не воду пить - байдуже врода, аби була робота;
    2) обличчя, образ (-зу); срв. Облик. [Куліш каже, що москаль хоче загладити наше обличчя серед народів (Грінч.)];
    3) (особа) особа, персона, (устар. или иронич.) парсуна. [Ач, яка висока парсуна! Харк.)]. Это что за -цо? - це що за особа (персона, людина)? (иронич.) що це за парсуна? Аппеллирующее -цо - особа, що апелює. Важное -цо - важна (поважна, велика) особа, велика персона (ирон. парсуна, моція). Видное -цо - видатна (поважна, значна, більша) особа. Видные -ца - видатні (більші) люди (особи), високі голови. Это одно из самых видных лиц в городе - це один з найвидатніших (найзначніших) людей в (цьому) місті. Действующее -цо - дійова (чинна) особа; (в драм., литер. произв.) дійова особа, діяч (-ча), (персонаж) персонаж (-жа). Главное действующее -цо - головна дійова особа; головний діяч, головний персонаж, герой, героїня. Доверенное -цо - (м. р.) вірник, повірник, (ж. р.) вірниця, повірниця. [Пан Дзерон, мій повірник, перший купець з Молдави (Маков.)]. Должностное -цо - урядова особа, урядовець (-вця), особа на (офіційнім) уряді. [Пильнував перейнятися видом значної урядової особи (Кониськ.)]. Должностные -ца - урядові люди (особи), урядовці. Духовное - цо, -цо духовного звания - духовна особа, духовник, особа духовного стану. Знатное -цо - значна (вельможна, висока) особа. Оффицальное -цо - офіційна особа. Подставное -цо - підставна особа. Постороннее -цо - стороння (чужа) особа. Посторонним -цам вход воспрещён - стороннім (особам) входити заборонено. Сведущее -цо - тямуща особа, (осведомленное) обізнана особа. Сведущие -ца - тямущі (обізнані) люди, (стар.) свідомі люди, досвідні особи (люди). Физическое, частное, юридическое -цо - фізична, приватна, юридична особа. -цо, принимающее участие в деле - особа, що бере участь у справі, учасник у справі. Три -ца Тройцы, церк. - три особи Трійці (торж. Тройці). Бог один, но троичен в -цах, церк. - бог один, але має три особи. В -це кого - в особі, в образі кого, (о двух или нескольких) в особах, в образі кого. [В його особі виправдано увесь єврейський народ (О. Пчілка). Такого він знайшов собі в образі Юрія Немирича (Грінч.). Українська нація в особах кращих заступників своїх (Єфр.). Голос народу, в образі кількох баб (Єфр.)]. От чьего -ца - від кого, від імення, від імени, (гал.) в імени кого. От своего -ца - від себе, від свого ймення. Торговать от своего -ца - торгувати від себе, держати крамницю на себе. От -ца всех присутствующих - від імени (в імени) всіх присутніх; від усіх присутніх. Представлять чьё -цо - репрезентувати (заступати) кого, чию особу. Смотреть на -цо - уважати на кого, на чию особу, сприяти чиїй особі, (возвыш.) дивитися на чиє лице. [Ти не догоджаєш нікому, бо не дивишся на лице людей (Єв. Мор.)]. Правосудие не должно смотреть на -ца - правосуддя не повинно вважати ні на чию особу, сприяти чиїйсь особі. Служить делу, а не -цам - служити ділу (справі), а не окремим особам (а не людям);
    4) грам. - особа. Первое, второе, третье -цо - перша, друга, третя особа;
    5) (поверхность) поверх (-ху), поверхня. -цо земли - поверхня (лице) землі. Стереть с -ца земли - см. Земля 7. Исчезнуть с -ца земли - зникнути (щезнути, зійти) із світу, з лиця землі. По -цу земли - по світах. [Пішла по світах чутка, що у пустелі… (Коцюб.)]. По -цу земли русской - по лицю землі руської. Сровнять что под -цо, запод -цо - зрівняти що врівень з чим, пустити що за-під лице. -цо наковальни - верх (-ху) ковадла;
    6) (лицевая сторона) лице, личко, перед (-ду), правий (лицьовий, добрий, горішній, зверхній) бік (р. боку); срв. Лицевой 2. [Дав спід із золота, лице - з алмазів (Крим.). У ваших чоботях шкура на личко поставлена (Лебединщ.)]. -цом, на -цо - лицем на лице, з-переду, на добрий (на правий, на горішній) бік. [Хоч на лице, хоч навиворот, то все однаково (Кобеляч.). Не показуй з вивороту, покажи на лице (Кониськ.). На виворот сукно ще добре, а з-переду зовсім витерлося (Сл. Ум.). Та як бо ти дивишся? Подивись на добрий бік! (Звин.)]. Подбирать под -цо что - личкувати що. Показывать, показать товар -цом - з доброго кінця крам показувати, показати. Товар -цом продают - кота в мішку не торгують. Человек ни с -ца, ни с изнанки - ні з очей, ні з плечей; ні з переду, ні з заду нема складу. -цо карты, монеты - см. Лицевой 2;
    7) (фасад здания) чоло, лице, перед. [Наняв великий двір і хату чолом на базар (М. Макаров.). Хата у його лицем на вулицю (Кониськ)]. Обращённый -цом к чему - повернутий (чолом) до чого. [Всі повернуті до моря будинки були зачинені (Кінець Неволі)]. Это здание имеет двадцать сажен по -цу - ця будівля має з чола двадцять сажнів;
    8) лице; см. Поличное;
    9) быть, состоять на -цо - (об одушевл.) бути присутнім; (о неодушевл.) бути наявним, бути в наявності, наявно; срв. В наличности (под Наличность). По списку сто человек, на -цо восемьдесят - за списком (за реєстром) сто чоловік(а), присутніх вісімдесят. Все ли служащие на -цо? - чи всі службовці тут? (є тут? присутні? тут присутні?). По счёту хлеба (зернового) много, а на -цо ничего - за рахунком збіжжя багато, а в наявності (наявно) нема нічого. По кассовой книге числится сто рублей, а на -цо только десять - за касовою книгою є (лічиться) сто карбованців, а в наявності (наявних, готових грошей, готівки) тільки десять. Вывести на -цо кого - вивести (витягти) на світ, на сонце (на сонечко), на чисту воду кого; (дать личную ставку) звести кого на очі з ким.
    * * *
    1) обли́ччя, лице́; вид, -у

    вверх лицо́м — догори́ обли́ччям (лице́м), горі́ли́ць

    вниз лицо́м — вниз обли́ччям (лице́м), долі́лиць

    2) (перен.: облик) обли́ччя, лице́
    3) ( личность) осо́ба

    от лица́ кого́-чего́ — від ко́го-чо́го, від імені кого́-чого́

    5) грам. осо́ба

    Русско-украинский словарь > лицо

  • 74 манить

    манивать
    1) (подзывать кивками) манити кого, кивати на кого. [Манить як кота мишею (Номис)]. -нить кого (к себе) рукою - манити кого (до себе) рукою;
    2) манити, вабити, надити; срв. Влечь, Привлекать. [Хотів він прогнать з-перед очей ту мрію, а мрія все стояла і манила його (Н.-Лев.). Невеличка, метка і жвава, з веселою на виду усмішкою, вона так і вабила до себе (Мирн.). Рука, що геть тоді її штовхала, тепер-би надила її до себе (Куліш)]. -нить птицу привадою - вабити, надити птицю (принадою). [Ви вабите, сину, пташку золотим пшоном (Федьк.)]. Хорошая погода -нит на прогулку - добра година вабить (манить, тягне) на прогулку, на прохідку. -нить кого надеждой, обещаниями и т. п. - манити, надити, (обманывать) дурити кого надією, обіцянками и т. п. [А Хмельницький собі ляхів миром манив, а тим часом на весну новий поход обраховував (Куліш). Вони його манили всякими обіцянками-цяцянками (Грінч.)]. Маненный -
    1) манений;
    2) манений, ваблений, наджений. Манящий, прлг. - (з)вабливий, вабний, звабний, принадний. [Мовчки поглядала на Грицька, блискаючи на його своїми сміливими звабливими очима (Грінч.). Тремтять, летять вабливі звуки (Чупр.). Малював їм принадні картини їх майбутнього життя (М. Грінч.)]. Маняще - (в)вабливо, звабно, принадно. [Усміхається звабливо. Булка так принадно всміхалась (Коцюб.)].
    * * *
    ( звать) мани́ти; перен. ва́бити, мани́ти, на́дити, зва́блювати; ( соблазнять) спокуша́ти; ( рукой) кли́кати, зва́ти, підклика́ти

    Русско-украинский словарь > манить

  • 75 мнить

    думати, гадати, (воображать) уявляти. Мнить о себе много - багато, (слишком) занадто про себе думати, високо нестися, заноситися (в хмари), (фам.) кирпу гнути.
    * * *
    ду́мати; ( предполагать) гада́ти; (представлять себе, воображать) уявля́ти

    мно́го (высоко́) \мнить о себе́ — на́дто багато ду́мати про се́бе, бу́ти на́дто висо́кої ду́мки про се́бе, надто зано́ситися

    Русско-украинский словарь > мнить

  • 76 надевать

    надёвывать, надеть
    1) (об одежде, предм. туалета) вдягати, вдягти и вдягнути, надягати, надяг(ну)ти, надівати, надіти що на кого, на що, (на себя) убирати, убрати на себе що, убиратися, убратися в що, (на кого-л. другого) убирати, убрати кого в що, (о мног.) повдягати, понадягати, понадівати, повбирати, повбиратися; (об обуви) взувати, взути, назувати, назути, обувати, обути що, (пров.) вступати(ся), вступити(ся) в що; (себе на ноги) узуватися, узутися, обуватися, обутися, вбуватися, вбутися в що, (о мног.) повзувати, поназувати, поо[пов]бувати, повзуватися, пообуватися. [Маланка вдягла кожушанку (Коцюб.). Ніч удягла з зірками пишні шати (Грінч.). Став він свиту надягати (Глібів). Жупан надівають (Шевч.). На вибранця свого надів плащ своєї любови (Франко). Понадівав на їх ксьондзівську одежу (Чуб. II). Скидай з себе свої лати, вбирай дорогії шати (Голов. I). Вибрав ризи що-найкращі, на себе вбирає (Рудан.). Калоші забула взути (Коцюб.). Назувай постоли (Коцюб.). Червоні чоботи обула (Котл.). Вступив я в чоботи, вийшов з хати (Липовеч.)]. -ть венок - накладати, накласти вінок. [Дівчата літом накладають на голови вінки (Звин.)]. -ть кольцо на палец - надівати, надіти каблучку (обручку) на палець, (с одного пальца на другой) передівати, передіти каблучку (обручку). [«А де перстінь?» - «Переділа на другий палець» (Звин.)]. -ть очки - накладати, накласти, надівати, надіти окуляри. [Не встиг накласти окуляри (Коцюб.). Надівши сині окуляри (Н.-Лев.)]. -ть передник - підв'язувати, підв'язати, обпинати, обіпнути и обіп'ясти хвартух (попередник), запинатися, запнутися и зап'ястися, обпинатися, обіпнутися и обіп'ястися хвартухом (попередником), заперізуватися, заперезатися хвартухом (попередником). [Ой, фартушок обіп'яла, чоботоньки взула (Гол. I)]. -ть перчатки - надівати, надіти рукавички. -ть чистое бельё - надягати, надяг(ну)ти, брати, взяти чисту білизну (чисте шмаття), брати, взяти білу сорочку, брати сорочки; срв. Менять (1) бельё. [Треба сорочку білу взяти (Г. Барв.)]. -ть шляпу, шапку - надівати, надіти, (реже) надягати, надягти, накладати, накласти капелюха, шапку, (о мног.) понадівати и т. п. капелюхи, шапки. Надёванный - (об одежде) вдяганий, надяганий, надіваний, убираний; (об обуви) взуваний, назуваний. [Черевички нові, ще не назувані (Свидниц.)];
    2) (накладывать, наволакивать оболочку) накладати, накласти, (натягивать, покрывать) напинати, напнути и нап'ясти, (нацеплять) начі[е]пляти и начі[е ]плювати, начепити, (насаживать) насаджувати, насадити, настромлювати, настромити, (о мног.) понакладати, понапинати, почі[е]пляти, поначі[е]плювати, понасаджувати, понастромлювати що на що. [Уздечки не напнуть на його (на коня) (Греб.). Почепив на плечі торбу (Коцюб.) Настромивши губку на тростину, піднесли до уст його (Біблія)]. -ть наволоку на подушку - убирати, убрати подушку (у пошивку), натягати, натяг(ну)ти, надівати, надіти, наволочувати, наволочити пошивку на подушку. [Вбери подушки! (Брацл.). Треба нову наволочити пошивку (Звягельщ.)]. Надетый -
    1) вдягнений, надягнений, надітий, убраний, повдяганий и т. п.; взутий, назутий, обутий, повзуваний и т. п.; накладений; передітий; підв'язаний, обіпнутий. [Сорочка на ньому біла, мов-би тільки нині рано вбрана (Франко)];
    2) накладений, напнутий и нап'ятий, начеплений, насаджений, настромлений, понакладаний и т. п. -ться - надягатися, надяг(ну)тися, понадягатися; бути надяганим, надягненим, понадяганим и т. п. [Ця суконька надягається через голову (М. Грінч.). Чобіт малий - не назувається (Київщ.), не набувається (Сл. Гр.)].
    * * *
    несов.; сов. - над`еть
    1) ( что - одежду) надяга́ти, надягну́ти и надягти́, -дягну, -дягнеш, удягати, удягну́ти и удягти́, надіва́ти, наді́ти (що); ( одеваться) убира́тися, убра́тися (уберу́ся, убере́шся) и мног. повбира́тися (в що), убира́ти, убра́ти и мног. повбира́ти (що); ( натягивать) напина́ти, напну́ти и нап'я́сти, -пну, -пне́ш и мног. понапина́ти (що), понапина́тися (чим); (сов.: нацепить) почепи́ти, -чеплю́, -че́пиш (що); ( фартук) обпина́ти, обп'я́сти (обіпну, обіпнеш) и обіп'я́сти и обіпну́ти (що)

    \надеватьть ша́пку — надівати, наді́ти ша́пку

    2) ( что - обувь) взува́ти, взу́ти и мног. повзува́ти, назува́ти, назу́ти; озува́ти, озу́ти и мног. поозува́ти (що)

    \надеватьть сапоги́ — взува́ти, взу́ти и т. д. чо́боти; вступа́ти, вступи́ти в чо́боти

    3) (вставлять, укреплять что-л. на чём-л.) надіва́ти, наді́ти, -ді́ну, -ді́неш и мног. понадіва́ти

    \надевать деть очки — надіти (почепи́ти) окуля́ри

    \надевать деть рюкза́к — наді́ти (почепи́ти) рюкза́к

    Русско-украинский словарь > надевать

  • 77 накликать

    накликать, накликнуть
    1) кого - накликати, накликати, скликати, скликати, (о мног.) понакликати, поскликати кого; см. Называть 6;
    2) (клича вызывать что) накликати, накликати що; (на себя, на кого) накликати, накликати, просити, напросити, напитати що собі, на себе, кому, на кого. [Ворони літають і, здається, своїм криком бурю накликають (Рудан.). Журбою не накличу собі долі (Шевч.). Чого ти смерть на мене накликаєш? (Л. Укр.). Сам на себе смерти просив (Звягельщ.). Ну, напитав собі біду! (Н.- Лев.)]. Худую славу себе -чешь - недоброї слави собі напитаєш (набудеш), недоброї слави заживеш. Накликанный -
    1) накликаний, скликаний, понаклик(ув)аний, посклик(ув)аний;
    2) накликаний, напрошений, напитаний. -ться -
    1) (стр. з.) накликатися, бути наклик(ув)аним, накликаним, понаклик(ув)аним и т. п.;
    2) на что - набиватися, набитися, напрошуватися, напроситися на що; см. Называться 3. Сам на грех -кнулся - сам на гріх напросився (набився), сам собі гріха напитав;
    3) -каться (вдоволь) - а) накликатися, нагукатися кого и на кого; б) нагукатися, наволатися; в) надражнитися (з) кого. Срв. Кликать.
    * * *
    тж. накл`икивать; несов.; сов. - наклик`ать
    накли́кати, накли́кати, и мног. понаклика́ти

    \накликатьть [на себя] беду́ — наклика́ти, накли́кати [на себе] ли́хо (ли́ха, біду́, біди́), сов. напита́ти [собі] ли́ха (ли́хо, біди́, біду́)

    Русско-украинский словарь > накликать

  • 78 недурной

    непоганий, (диал.) незгірший, несугірший, (ничего себе) нічогенький, байдуженький. [На селі в нас є непогані шевці (Житом.). Що-ж, і горщик непогана річ в потребі (Рада). Наче незгірші оселедці (Борз.). Чоловік він несугірший (Липовеч.). Нічогенький тютюн (Свидн.). Борщ байдуженький (Звин.)]. -рён собой - непоганий з себе (з лиця, на вроду, по виду: на вигляд), незгірший на вроду. [Чоловік років 35, непоганий з себе (Грінч.). Вона непогана на вроду (Звин.). Се був чоловік і на вроду незгірший і на вдачу (М. Вовч.)]. -но было бы пообедать - не погано (не зле) було-б пообідати, не завадило-б пообідати.
    * * *
    непога́ний, незли́й; ( ничего себе) нічоге́нький

    \недурной рной (\недурной рен, \недурной рён) собо́й — непога́ний з се́бе, непога́ний на вро́ду (по виду: на ви́гляд)

    \недурной рно́й вне́шности (нару́жности) — непога́ної вро́ди, непога́ний з лиця́

    Русско-украинский словарь > недурной

  • 79 ограждаться

    оградиться
    1) см. Огораживаться. -ться каменной стеной - обмуровуватися, обмуруватися;
    2) захищатися, захиститися, забезпечатися, забезпечитися, убезпечатися, убезпечитися, захищати, захистити себе, забезпечати, забезпечити себе від кого, від чого.
    * * *
    несов.; сов. - оград`иться
    1) (отделяться, отгораживаться) відгоро́джуватися, відгороди́тися
    2) (перен.: защищаться) захища́тися, захисти́тися; ( обеспечивать себя от опасности) забезпе́чувати себе́, забезпе́чити себе́
    3) строит. (несов.) обгоро́джуватися, огоро́джуватися; відгоро́джуватися; захища́тися; охороня́тися; забезпе́чуватися, убезпе́чуватися

    Русско-украинский словарь > ограждаться

  • 80 отдавать

    отдать
    1) віддавати, віддати, відступати, відступити кому що. -ать назад - повертати, повернути. -вать все свои силы, всё своё время чему - усі сили свої, увесь свій час віддавати чому, усі сили свої обертати (покладати) на що. -дать свою жизнь чему - своє життя віддати, присвятити чому, своє життя покласти на що. -дать богу душу - богу душу віддати. -ать долг, долги - віддати, повернути кому борг, повіддавати, повертати борги. Не - дать (долга) - (шутл.) віддати на жидівське пущення (на жидівського Петра). -вать деньги в долг, взаймы, на проценты - давати гроші в позику, на процент. Срв. Долг. -ать в-наём, в- наймы кому что - наймати, на(й)няти кому що. -дать на хранение, на продержание - дати на перехованку, на передерж(ув)ання. -дать под заклад - дати в (на) заставу, заставити що. - дать в залог (недвижимое имущество) - записати в заставу (нерухоме майно). -дать в дар (пожаловать) кому что - віджалувати, повінити кому що. Он -дал жене половину своего состояния - він віддав (відступив, повінив) жінці половину свого статку. -вать в наследство - поступати в спадок кому. -вать землю в аренду, на откуп - здавати (пускати) землю в посесію, в (на) оренду. -дать рукопись в печать - віддати рукопис до друку, пустити рукопис у друк. -дать приказ, повеление - дати наказ, наказати, звеліти, загадати. -ать поклон - віддавати, віддати поклін кому, (ответно) відклонитися кому. -дать честь, хвалу кому - віддати шану, хвалу кому. -дать долг природе - віддати належне натурі. -дать последний долг кому - останню шану кому віддати. -вать салют - ясу воздавати. -дать кому пальму первенства - віддати (признати) першенство кому. -дать кому справедливость - признати кому справедливість, визнати за ким справедливість. -даю это на вашу волю, на ваше усмотрение, на ваш выбор - даю це вам на волю (на вашу волю). -дать на чей суд - дати на чий суд. Не -вать себе отчёта в чём-л. - не здавати собі справи в чому, не тямити чого. Не -даю себе отчёта, что со мною происходит - сам себе не розбираю, що зо мною робиться (діється). Ни в чём не -вать себе отчёта - нічого не приймати до свідомости. -вать в школу - віддавати, записувати до школи кого. -дать в ученье - (від)дати в науку кого. -ать под суд - ставити, поставити на суд, віддавати, віддати до суду кого. -дать город на разрушение (разграбление) - пустити місто на руїну (на пограбування). -ать кого-л. в жертву, в добычу кому, чему - (по)давати, (по)дати, (по)пускати, (по)пустити кого на поталу кому, чому. -ать на посмеяние, на смех - подавати, подати на глум, на сміх кому кого, що. -ать на попечение кому кого - припоручати, припоручити кому кого, що. -дать руку дочери - заручити дочку. -ать дочь замуж - видавати, видати, (від)давати, (від)дати дочку заміж за кого, дружити, одружити дочку з ким. -дать в солдаты, в лакеи - віддати (завдати) в москалі, в льокаї. -дать в услужение, в наймы - (від)дати в службу, в найми, завдати на послуги кого, на(й)няти кого куди. -дать кого под власть (под иго) кому - піддати кого під кого, піддати кого під ярмо кому, піддати кого під чию кормигу. -дать кого, что во власть кому - віддати, попустити кого, що кому. [Не попустимо рідного краю ляхам];
    2) (о вкусе, запахе) відгонити, дхнути, душити, безл. відгонитися. Вода -даёт гнилью - вода відгонить (дхне, душить) гнилизною. Его образы -дают чем-то екзотическим - його образи відгонять (дхнуть) чимсь екзотичним;
    3) відбивати, відбити. Это ружьё сильно -даёт - ця рушниця дуже відбиває. Пушка -даёт (назад) - гармата відбиває (сідає). -дай назад - оступись! поступись!
    4) (отражать звук) віддавати, віддати, відгукувати, відгукнути. Эхо -вало слова - луна відбивала слова;
    5) мор. (о снасти) - попускати, попустити. -ать паруса - розпустити, розвинути вітрила. -дать якорь - (за)кинути якір (кітвицю), стати на якір. -дать корму - відвернути корму. -дать причал - віддати кінці, спустити з линов. -дай причал! - віддай кінці! спускай з линов!
    6) віддавати, віддати, відлиг(ну)ти; полегшати. На дворе -дало немного - надворі трохи віддало, відлигло. Стужа -даёт - мороз меншає. Больному -дало - хорому полегшало. Отданный - відданий и т. д.
    * * *
    несов.; сов. - отд`ать
    1) віддава́ти, відда́ти и повіддава́ти ( давать) дава́ти, да́ти; ( отражать звуки) відбива́ти, відби́ти
    2) (несов.: иметь какой-л. привкус, припахивать) відго́нити, віддава́ти; тхну́ти
    3) (об огнестрельном оружии, о механизме) відбива́ти, відби́ти, віддава́ти, відда́ти
    4) ( снасти) мор. віддава́ти, відда́ти; ( отпускать) попуска́ти, попусти́ти
    5) (становиться слабее; отпускать) відпуска́ти, відпусти́ти, віддава́ти, відда́ти; ( становиться легче) ле́гшати, поле́гшати

    Русско-украинский словарь > отдавать

См. также в других словарях:

  • СЕБЕ НА УМЕ — СЕБЕ НА УМЕ. В русских идиомах явственно обнаруживается аналитический процесс формирования грамматической категории, совмещающей в себе синтаксические функции наречия, имени прилагательного и категории состояния. Соответствующие идиомы играют… …   История слов

  • себе — частица. Разг. (употр. обычно постпозитивно при глаг. или местоим.). Подчёркивает, что действие совершается свободно, независимо. Ступай себе домой. Сяду себе в уголочке. Вы себе сидите, отдыхайте! ◁ Знай себе, в зн. нареч. Разг. Не обращая… …   Энциклопедический словарь

  • себе — СЕБЕ, частица (разг.). Относится к глаголу сказуемому, внося значение продолжающегося свободного, независимого и как бы противопоставляемого другому действия. Сидит с. (он с. сидит), ничего не замечая. Иди с.! Тебя не трогают, и молчи с. • Ничего …   Толковый словарь Ожегова

  • СЕБЕ — 1. СЕБЕ (без удар.) (разг.). Частица, примыкающая к предыдущему глаголу или местоимению со знач. в свое удовольствие, в своих интересах. Давай, думаю себе, посмотрю. «Смотри, уж ты хрипишь, а он себе идет вперед и лая твоего не примечает.» Крылов …   Толковый словарь Ушакова

  • себе — 1. СЕБЕ (без удар.) (разг.). Частица, примыкающая к предыдущему глаголу или местоимению со знач. в свое удовольствие, в своих интересах. Давай, думаю себе, посмотрю. «Смотри, уж ты хрипишь, а он себе идет вперед и лая твоего не примечает.» Крылов …   Толковый словарь Ушакова

  • СЕБЕ — 1. СЕБЕ (без удар.) (разг.). Частица, примыкающая к предыдущему глаголу или местоимению со знач. в свое удовольствие, в своих интересах. Давай, думаю себе, посмотрю. «Смотри, уж ты хрипишь, а он себе идет вперед и лая твоего не примечает.» Крылов …   Толковый словарь Ушакова

  • себе — 1. СЕБЕ (без удар.) (разг.). Частица, примыкающая к предыдущему глаголу или местоимению со знач. в свое удовольствие, в своих интересах. Давай, думаю себе, посмотрю. «Смотри, уж ты хрипишь, а он себе идет вперед и лая твоего не примечает.» Крылов …   Толковый словарь Ушакова

  • себе в убыток — себе дороже, невыгодно, не расчет, нет расчета, несходно, начетисто, накладно, в убыток Словарь русских синонимов. себе в убыток нареч, кол во синонимов: 9 • в убыток (3) • …   Словарь синонимов

  • себе на шею — на свою голову, на свою шею, на свою задницу, себе во вред Словарь русских синонимов. себе на шею нареч, кол во синонимов: 5 • на свою голову (5) • …   Словарь синонимов

  • себе во вред — на свою голову (разг.) Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова. 2011. себе во вред нареч, кол во синонимов: 5 • …   Словарь синонимов

  • себе не господин — подчиняющийся, несамостоятельный, подневольный, подвластный, подчиненный, себе не хозяин, зависимый Словарь русских синонимов. себе не господин прил., кол во синонимов: 7 • зависимый (28) • …   Словарь синонимов

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»