(учёное)

(від)ливарний. -ное дело - ливарство. -ный двор - ливарний (гарматний) двір (р. двора и двору), (від)ливарня. -ный завод, -ное заведение - см. Литейная. -ный мастер - см. Литейщик. -ное искусство, мастерство - ливарництво. -ная печь, форма - ливарна піч (р. печи), форма.

* * *

1) (относ. к машинам) машинний, машиновий; (о частях машины, машинки ещё) до машини, до машинки. [Топільник з машинового відділу (Тур. Охор. роб.). В машиновій праці з багатьма робітниками один робить тільки одну працю (Екон. Наука)]. -ный зал - машинарня. -ное колесо - колесо до машини. -ное масло - см. Масло 3. -ный мастер - см. Механик;

2) (изготовл. при помощи машин) машиновий. -ная работа - машинова робота, машиновий вироб (-бу). -ное производство - машинове виробництво, машинова продукція. [Коли розвинулась машинова продукція (Доман.)]. Изделия -ного производства - машинові вироби. -ная индустрия - машинова індустрія, машинництво. [Розвиток машинництва (Екон. Наука)].

* * *

миг[ґ]далевий. -ное дерево - см. Миндальник 1. -ный камень - см. Миндалевик. -ное масло, молоко - миг[ґ]далева олія, -леве молоко, (подслащённое) оржат (-ту). -ное печенье - см. Миндальник 3. -ные, бот. Amygdalaceae - миг[ґ]далюваті (-тих).

* * *

1) мигда́льний, мигдале́вий

2) (перен.: слащавый) солоде́нький; ну́дно-соло́дкий

I. 1) (спокойный, миролюбивый) мирний, сумирний, тихомирний, спокійний, супокійний, упокійний, лагідний, тихий. [Дай-же, боже, щоб ваша спілка була мирна і жила в ладу та в мирі (Н.-Лев.). Початок нового, сумирного розмежування народів (Н. Рада). Брати! Чи всіх ми способів вже брались тихомирних? (Грінч.). Ідилія - це картинка з тихомирного, близького до природи життя (Єфр.). Упокійний (прошедший без войны) рік (Куліш). Не Литва та Україна винні, що їх гарну лагідну спілку розбито (Грінч.)]. В -ное время - за мирних часів, за мирного часу, мирними часами, під мирний час. -ные жители - мирна людність (-ности). -ный народ - мирний народ (-ду). -ный нрав - лагідна (сумирна) вдача. -ные отношения - мирні стосунки (-ків), сумир (-ру), згода, злагода. -ное положение - мирне становище, -ний стан (-ну). На -ном положении - на мирному становищі, (зап.) на стані супокою. -ный сон - тихий (лагідний) сон (р. сну). [Все лагідним сном спочивало (Вороний)]. -ное царствование - мирне царювання;

2) (мировой) мировий. -ный договор - мирова угода (умова). -ная конференция - мирова конференція. -ные переговоры - мирові пересправи (-прав), перемови (-мов), переговори (-рів). Вести -ные переговоры - провадити мирові пересправи (перемови про мир), трактувати, пактувати, переговорювати про мир з ким. -ные условия - мирові умови. [Парламент ухвалив мирові умови (Н. Рада)].

II. Мирный (от Миро) - мировий, миряний, мирний.

* * *

неповний; (умалённый) нецілий, не (в)весь; (незаконченный) недовершений, незавершений; (невсецелый) нецілковитий; срв. Полный. Ей -ных пятнадцать лет - їй неповних п'ятнадцять років (літ), їй несповна п'ятнадцять років (літ), їй добирається п'ятнадцять років. -ное зерно - неповне (неядерне, морхле, послідувате) зерно. -ное представление - неповне (нецілковите, незавершене) уявлення. -ное сходство - нецілковита схожість (подібність). -ный цветок - неповна квітка, неповноцвіт (-та). -ный экземпляр издания - нецілий (дефектний) примірник видання.

* * *

1) непо́вний

2) ( не достигший нужного предела) непо́вний, нецілкови́тий

3) ( не отличающийся полнотой) непо́вний, негладки́й

непомірний, (преимущ. невоздержанный) непоміркований, невміркований; (чрезмерный) надмірний. [Непоміркована самостійність (Доман.)]. -ный едок - непоміркований їдець; срв. Обжора. -ный климат - невміркований (непоміркований) клімат. -ное прилежание - непомірна (надмірна) запопадливість (пильність). -ное употребление чего (пользование чем) - непомірне (надмірне) вживання чого, надуживання чого. -ное употребление алкоголя - непомірне (непомірковане, надмірне) вживання алкоголю, надуживання алкоголю.

* * *

1) ( не знающий меры) непомірко́ваний

2) ( переходящий границы необходимого) непомі́рний; ( чрезмерный) надмі́рний

1) (о времени) невизначений, непризначений; (ненадлежащий) неналежний, невідповідний; (несвоевременный) невчасний; неслушний; (незаконный) незаконний, (недозволенный) недозволений; (для работы) невизначений. непризначений, (сверхурочный) позанормовий, (по)наднормовий, позачерговий. В -ное время - а) невизначеного (непризначеного) часу, в невизначений (непризначений) час; (не во-время) невчас(но). [Непризначеного часу заліз був на дзвіницю та й ну калатати (Корол.)]. Притти в -ное время - прийти невчасно (в неслушний час);

6) недозволеного часу, в недозволений час. Охотиться в -ное время - полювати в недозволений час; в) (для работы) позанормового ((по)наднормового) часу, в позанормовий ((по)наднормовий) час;

2) (о работе) незагаданий, ненормований, (сверхурочный) (по)наднормовий, позачерговий.

* * *

1) позачерго́вий

2) ( неопределённый) неви́значений; ( не назначенный) непризна́чений; ( недозволенный) недозво́лен

нічний, (происход. ночью, свойственный -чи ещё) вночішній. [Погляд звів геть на небо нічнеє (Л. Укр.). В темряві нічній (Вороний). Калатало нічного сторожа (Коцюб.). Гудок прорізав повітря; кінчалася нічна зміна (Ледянко). Холодне вночішнє повітря (Грінч.) Серед вночішньої тиші (Корол.). Цвірчали вночішні цвіркуни (Загірня)]. -ная бабочка, -ной мотылёк - нетля, нічний метелик. [В гнівливе серце помисл злий, як нетля в світло, лине (Франко)]. -ным бытом - вночі; см. ниже -ной порой. -ное время, -ная пора - нічний (вночішній) час, нічна доба, (редко) нічна діб (р. доби); см. Пора 1. В -ное время, -ной порой, в -ную пору - вночі, за ночи, нічного (вночішнього) часу, нічної доби, нічною добою, (диал.) унічпори (Біл.-Нос.); срв. Ночью. -ной горшок - нічний горщик, нічний горщечок, (нічне) горня(тко), уринал (-ла), нічна ваза, (эвфем.) генерал. [Передайте мені, будь ласка, нічний горщик (М. Хвильов.). Карло Іванович увійшов з порожнім «генералом» і поставив його обережно під кровать (М. Хвильов.). Швидше посади дитину на горнятко! (Звин.)]. -ной дозор - нічний дозір, нічна варта (чата). -ная красавица, бот. - а) (Hesperis matronalis L.) вечерниці (-ниць) (пахучі), вечірня (нічна) фіялка, вечірня (нічна) доба; б) -ная красавица и -ная красота (Mirabilis Jalappa L.) нічна краса; в) -ная красавица и -ные духи (- ной дух) (Platanthera bifolia Rchb.) любка (дволиста), нічна фіялка. -ной мрак - см. Мрак. -ной отдых - нічний відпочинок (-нку), спокійне ночівля (-ля, ср. р.). [Як тебе забрали в москалі, - ні одного спокійного ночівля не мали ми (Г. Барв.)]. -ной пастух - нічний пастух, нічліжник, (редко ночліжник), нічліжанин, (редко) ночліжанин (мн. -жани, -жан). [Ночліжники бачили, що такі-то коло їх коней ворожили (Номис)]. -ная птица - нічний (вночішній) птах, нічна (вночішня) птаха (пташка), нічниця. -ная работа - нічна (вночішня) робота; нічкування. -ная рубашка - нічна сорочка, сорочка на ніч. -ное светило - нічне світило, місяць (-ця), місяць яснорогий, нічник (-ка) (Чуб. I), (поэт., аллег.) золота діжа. -ная тень - нічна (вночішня) тінь; (видение) нічний привид.

* * *

и Нужен

1) потрібний, (усеч. форма им. п. ед. ч. м. р.) потрібен (кому, для кого, на що, до чого, для чого), (пригодный для чего) спосібний, здатний, придатний до чого, на що. [Лазар розумів, що йому годять,що він потрібний (Коцюб.). Бабуся знайшла потрібне вбрання (Л. Укр.). Ти думаєш, що всім язик потрібний твій (Самійл.). Бачу, що воно таки на щось потрібне (Липовеч.). Мені потрібні були наукові додатки французького перекладача (Крим.). На що воно спосібне, це залізо? (Поділля)]. Всё -ное кому - все потрібне кому; все, чого треба (потреба) кому (потребує хто). -ное место - см. Нужник. -ный человек - потрібна людина, спосібна людина. [Частували її в покоях, як потрібну людину (Н.-Лев.). Він мені чоловік спосібний, бо він лісу стереже, то й дров дасть (Кам'янеч.)]. Быть -ным кому для чего - бути потрібним кому на що, до чого, для чого, (пригодным) здаватися (сов. здатися), придаватися (сов. придатися) кому до чого, на що. [На що здалось мені моє життя? (Самійл.). «Я хочу бути великим чоловіком». - «Не знаю, на що се тобі придасться» (Франко)]. Мне -но платье - мені потрібне вбрання (женское ещё: мені потрібна сукня), мені треба вбрання (сукню). Находить, считать -ным - вважати (мати) за потрібне. Очень -ный - дуже потрібний; (безотлагательный, спешный) (дуже, вельми) пильний. Очень -ное дело - (дуже, вельми) пильна справа. Не нужен - не потрібний, не потрібен. Мне это не -но - мені цього не треба (не потрібно). Ни на что не -ный - ні на що (ні до чого) не потрібний, (непригодный) ні до чого (ні на що) не спосібний (не здатний, не придатний);

2) устар. - см. Нуждающийся;

3) (истощалый, хилый) миршавий, хир(н)ий, кволий. -ный год - голодний (недорідний, неїлий) рік, (голодовка) голод(н)івка.

* * *

величезний, величенний, великонний, здоровенний, здоровезний, надмірний, безмірний. -ное состояние - величезний статок, величезні статки-маєтки. -ные суммы, средства - величезні суми, кошти. -ные пространства - величезні, безмірні простори. -ное большинство - величезна більшість. -ная величина - безмірна великість (величина). -ная потеря - величезна (безмірна) втрата. -ное честолюбие - надмірна честолюбність (амбіція). -ная тыква - здоровенний гарбуз. -ная муха - здоровенна муха. -ный человек - здоровенний чолов'яга. Срв. Большущий, Громадный, Громадина.

* * *

1) відповідний, відмовний, відказовий, відвітний. -ное слово - відповідне (відвітне) слово. -ное письмо - відповідний, відписний лист, відписка. -ное известие - відвість (-сти);

2) см. Ответственный.

* * *

1) прил. далекий, дальній, далешній, відлеглий. -ные времена - давні часи, давні давна. С -ных (с самых -ных) времён - з (від) давніх (найдавніших) часів, з давніх (з найдавніших) давен. В -ные времена - за давніх часів, за давніх давен. В более -ное время - за давнішого часу, давніше. -ное будущее - далека будуччина (майбутність, прийдешність), (описат.) безвість віків. Самое -ное потомство - найпотомніші (найдальші) нащадки. В -ных краях, местах - по далеких світах;

2) см. Отдалять.

* * *

1) прич. відда́лений

2) в знач. прил. дале́кий, відда́лений; ( приблизительный) прибли́зний

3) (в знач. прил. отчуждённый, отсутствующий) відсу́тній, відчу́жений; ( безразличный) байду́жий

окрем(н)ий и окром(н)ий, окро[е]мішний, опрічний и -ній, осо[і]бний, особшаний; відрубний; (взятый порознь, в одиночку) нарізний, поодинокий; (находящийся отдельно от жилья) відшибний. -ный договор - окрем(н)ий договір. -ное издание - окре[о ]ме видання. -ное купэ - окреме купе. -ная комната - окрем(н)а (опрічна, осібна) кімната (хата). -ная нация (народ) - окрем(н)а (окромішня, осібна, опрічна, відрубна) нація (народ). -ные фразы - (в отрывистой речи) окремі фрази, (выделенные) опрічні фрази (речення). -ное управление, суд - осі[о]бне урядування, осі[о]бний суд. Две -ные части одного целого - дві відрубні частини одного цілого. -ные люди, писатели, факты, явления - поодинокі люди, письменники, поодинокі (відособлені) факти, з'явища. -ный огород - відшибний город.

* * *

пічний, печовий, грубний. Срв. Печь. -ное устье - (пічні) челюсти (-тів). -ная труба - димар (-ря), димник (-ка), димниця; срв. Труба. [Один димар печовий, а другий грубний]. -ное отверстие (ведущее в трубу) - кагла. -ное мастерство - пічництво.

* * *

зрозумілий, зрозуміливий, втямливий, розумний кому, розбірливий. -ное для кого изложение - зрозумілий кому виклад. Это дело трудно -ное для кого - це справа важко зрозуміл(ив)а кому (для кого). Речи твои очень -ны - річі твої дуже втямливі (розбірливі). Мне это вполне -но - мені це цілком розумно (зрозуміло). Сделаться -ным - вирозумітися, стати на очі. [Той те скаже, другий друге, третій третє, а од того вирозуміється діло (Основа)]. Дело -ное - звісно, річ зрозуміла.

* * *

1) зрозумі́лий; ( разборчивый) розбі́рний

2) см. понятливый

почесний, поважний. -ный гражданин - почесний громадянин. -ный член, председатель - почесний член, голова. -ный титул, -ное звание - почесний титул, (мн.) гонори (-рів). -ная должность - почесний уряд. -ные знаки - відзнаки. -ная стража - почесна варта. -ное место - почесне місце, чільне місце. -ное место новобрачных на свадьбе - посад (-ду). Занимать -тное место - займати почесне, чільне місце, сидіти на почесному, на чільному місці, (образно) сидіти на покуті (собств. в красном углу). -ная свита - гоноровий почет. -ные гости - почесні, поважні гості.

* * *

1) (великолепный, торжественный) пишний, бучний, бундю[я]чний; розкішний. [Пишними рядами виступають отамани, сотники з панами і гетьмани, - всі в золоті (Шевч.). Що з того, що замкнули мене у сей холодний льох, коли ввесь пишний світ, всі барви, увесь рух життя отут у мені, в голові, в серці (Коцюб.). Мов панський дім - будинок пишний твій (Грінч.)]. -ное празднество, -ная свадьба - пишне, бучне, бундю[я]чне свято, весілля. [Наш возний… на свій кошт таке бундячне весілля уджиґне, що ну! (Котл.)]. -ный обед - пишний, розкішний обід. -ная одежда, -ное убранство - пишні, розкішні шати, пишне, розкішне убрання. [Являється мій світ у пишних шатах (Куліш)];

2) (роскошный, обильный) пишний, буйний, розкішний. -ные волосы - пишне, розкішне, буйне волосся; (только у женшин) пишні, розкішні, буйні коси. [Хвилі шовкові пишного волосся спадали на плечі (Грінч.). Розкішне чорне волосся хвилею впало на плечі (Коцюб.). Поет поправив своє буйне волосся (Л. Укр.)]. -ная борода - пишна борода. [Увійшов піп, погладжуючи свою пишну бороду (М. Вовч.)]. -ный цвет, -ная зелень - пишний, буйний цвіт, пишна, буйна зелень. -ные колосья - пишне, розкішне, буйне колосся, пишні, розкішні, буйні колоски (и пишний колос). [Як їдем сіяти, то раз-у-раз добре пообідаєм, - то тоді будуть розкішні колоски на всякому хлібові (Звин.)];

3) (раздутый, полный) пишний, пухнатий. -ное праздничное платье - пишне святне убрання;

4) (спесивый, чванный) пишний, пихатий, бундючний, пиндючний. [І в багатих санках пан пихатий (Грінч.)].

* * *

-но дисциплінарний, -но. -ное взыскание - дисциплінарна кара. -ная власть - дисциплінарна влада. -ное производство - дисциплінарна справа.

* * *

урядовий, службовий. -ное лицо - урядова особа; урядовець (р. -вця). -ное преступление - службовий злочин.

* * *

сить, сало, жир, (топл.) лій (р. лою) (ум. сальце, лойок, жирок). [Як виросте кабан, то вже аж тоді кладе на собі сить. Гуска гарно вгодована - на палець сала на їй. З кабана два пуди сала взяли. Помастив рану козиним лоєм (Зв.). Хоч вичищаємо гнойок, так їмо лойок]. Ж. у убойного скота - нагул. Ж. топлёный свиной, гусиный, утиный - смалець; топлёный говяжий, бараний, козий, барсучий - лій (р. лою). Ж. внутренний - здір (р. здору). Тонкий слой жира на жидкости - осуга. Ж., пережаренный с мукой для заправки кушанья - запряжка, засмажка. Вытопки жира - вишкварки. Жиры - омаста. [Служниця спалювала далеко більше дров, видаткувала більше омасти, ніж я (Франко). Крупи є, тільки омасти немає]. Помазанный жиром - масний. [Масні пироги]. С жиру беситься - навісніти з розкошів. Ж. рыбий - тран, трин. [Трин - риб'яче топлене сало, риб'яча сить (Неч.-Лев.)].

* * *