(удосвіта)

Зорька, Зоренька, Зорюшка зоря, світова зоря. -ря утренняя - зоря світова, вранішня, заграва вранішня, (вечерняя) зоря вечірня, вечерова, заграва вечірня. [Досвітній огонь запали, коли ще зоря не заграла (Л. Укр.). Рожевих зор він більше не побачить (Грінч.). А молода не здрімалася, світової зорі дожидалася (Пісня). Вечірня зоря ще не погасне, а світова вже й занімається (Квітка). Вечірня заграва згасла і настала ніч (Країна Сліпих)]. На -ре - на світанку, удосвіта, на зорі. [Удосвіта встав я, ще темно надворі (Куліш). Прокинувся на зорі (Квітка)]. На -ре чего-л. - на світанку чого. [Яке-ж письменство було у нас тоді, на світанку нашого народнього життя (Єфр.)]. -ря занимается, занялась - світає, зоряє, зоряється, на світ благословляється, зазоріло, на світ благословилось. [Вже й зоряється, вже сонце, день (М. Вовч.). Лишень зазоріло - я встав та й пішов (Кам. п.)]. Занимается -ря чего - світає, зоряє на що. [Почало було світати на волю]. Ни свет, ни -ря - ще й на світ не зазоріло; ще й на світ не благословилось; (насмешл.) ще й чорти навкулачки не билися. Бывающий до -ри - дозірній, передзорній. [Я вмивала своє личко ранньою дозірньою росою (Н.-Лев.). В час передзорній (Дн. Чайка)].

* * *

1) зоря́; поэз. зірни́ця; ( рассвет) світа́нок, -нку, світа́ння, світ, -у

2) (перен.: зарождение чего-л.) світа́нок, світа́ння, зоря́

3) ( сигнал) воен. зоря́

1. n

1) світло; освітлення

2) освітленість; видимість

3) (the light) денне світло; день, денний час

4) джерело світла; вогонь; лампа, запалена свічка, ліхтар, фара, маяк тощо

5) військ. прожектор

6) pl світлофор

7) pl театр. рампа, вогні рампи

8) полум'я; іскра

9) pl дані; нові відомості, інформація

10) аспект; вигляд; інтерпретація; постановка питання

11) знаменитість, світило; світоч

12) pl (розумові) здібності, можливості

13) просвіт; вікно; шибка

14) поет. зір

15) pl розм. очі, баньки

2. adj

1) світлий

2) світлого кольору; блідий

3) освітлювальний

4) легкий, нетяжкий

5) граціозний, витончений, легкий

6) розрахований на невелике навантаження

7) полегшеного типу, полегшений

8) неповновагий, неправильної ваги

9) несильний, м'який, ніжний, легкий

10) неміцний (про напій)

11) легкий (про їжу)

12) пухкий, розпушений, нещільний

13) кул. що добре підійшов, легкий, духовий (про тісто)

14) несерйозний; пустий; легковажний; незначний, неістотний

15) неважкий, необтяжливий

16) несуворий, легкий

17) легковажний; непостійний; фривольний; розбещений

18) веселий, безтурботний

19) чуткий, сторожкий (про сон)

20) фон. ненаголошений (про звук, склад)

21) слабкий (про наголос)

3. adv

легко

4. v (past і p.p. lit, lighted)

1) освітлювати (ся) (часто light up)

2) запалюватися (часто light up); загоратися

3) засвічувати

4) світити, присвітити (комусь)

5) сходити, виходити (тж light down, light off, light from)

6) опускатися, сідати; падати (on, upon)

7) несподівано наштовхнутися; випадково натрапити (на — on, upon)

8) несподівано звалитися (на когось — про лихо тощо)

* * *

1) світло; освітленість, видимість; (звич. the light) денне світло, день, денний час; pl; миcт. світлі частини картини ( high lights)

2) джерело світла; вогонь, лампа; вiйcьк. прожектор; pl світлофор; маяк; pl; миcт.; cпeц. рампа, вогні рампи

3) вогонь, полум'я, іскра; вогник, світло ( очей); відображення душевного хвилювання ( на обличчі)

4) інформація, нові відомості, нові дані; гласність

5) аспект; сприйняття

6) знаменитість, світило; світоч

7) pl переконання, погляди; рівень

8) просвіт; вікно; скло ( у даху або стіні оранжереї)

9) пoeт. зір; pl очі

1) світлий

2) світлий, світлого кольору; блідий ( про колір); з молоком або вершками ( про каву)

3) як компонент складних слів ( light) світло-, блідо-; light-blue світло-голубой, блідо-голубий

1) запалювати, засвічувати; запалюватися, загорятися; освітлювати; освітлюватися; прикурювати (сигарету, цигарку)

2) світити, посвітити ( кому-небудь)

3) освітлювати, опромінювати; ( with) освітлюватися, опромінюватися; світитися, сяяти (про очі, обличчя)

1) легкий, неважкий

2) неповновагий, неправильної ваги

3) легкий, несильний, слабкий; тонкий, делікатний

4) легкий, не міцний (про вину, пиво); легкий ( про їжу); нещільний; негустий

5) несерйозний; незначний; несуттєвий; легкий, нескладний, розважальний; легкий, невеликий, несильний (нaпp., про напад хвороби, дощик)

6) неважкий, необтяжливий; легкий, несуворий (нaпp., про вирок)

7) легковажний; непостійний; фривольний; розпущений; веселий, безтурботний

8) легкий, чуткий ( про сон)

9) гpaм. неударний ( про склад); слабкий ( про наголос)

1) (on, upon) зненацька, випадково натрапити ( на що-небудь); звалитися, обрушитися ( про удар)

2) сходити, виходити (звич. light down, light off, light from)

3) ( into) нападати, накидатися

на світанку, удосвіта

1) спів півнів удосвіта

2) перен. світанок; вранішня зоря

1) спів півнів удосвіта

2) перен. світанок; вранішня зоря

день (р. дня), (ум. деньок, деньочок: ув. днище), днина (ум. днинка, днинонька; почти без мн. ч.). [Не все деньок, буває і днище. Їв разів із п'ять на днину. У суботу на годинку, у неділю на всю днинку. Днинонька погожа (Крим.)]. Присутственный, неприсутственный день - урядова, неурядова днина. Белый день - білий день, (реже) старий день. [Співають, а надворі вже старий день (Свидн.)]. День наступает - дніє. День-денской - увесьденечки, день-денечки, день-денно, увесь день, цілісінький день. Днём - удень. В тот день - того дня. На тех днях - тими днями. [Сталося тими днями]. На днях - цими днями. На следующий день - навзавтра, другого дня. [Навзавтра, як розвидніло, пішов до моря]. Третьего дня - позавчора, завчора, передучора. В один из дней - одного дня. [Сидів я, одного літнього дня, в своїй кімнатці (Крим.)]. В день, в течение дня - денно, за день. [Яка яма давала дві, а яка й по п'ять бочок денно (Франко)]. В продолжение целого дня - через цілісінький день, протягом цілої днини. [Окроме сухого хліба через цілісінький день нічого не побачить (Квітка)]. День идёт за днём - день по дню минає. В течение одного и того же дня - тієї самої днини, обидень, обиденкою, обіддень. [Я обиденкою справлюсь: уранці поїду, а на ніч і додому. Як обіддень хочеться із'їздить у Борзну, дак устаю удосвіта. Мені трапилося бачити, як обидень ховали дочку й матку]. Сделанный в один день - обиденний. [Щоб зловити відьму, треба зробити обиденну борону]. Продолжающийся целый день - цілоденний. Несколько дней - скількись день. На несколько дней (об отпуске, поездке и т. п.) - кількаденний. В течение первых дней - у перших днях. Изо-дня-в-день - день крізь день, день-у-день, день при дневі. Со дня на день - день одо дня, з днини на днину (на другу). День за днём - день по-за день, день за день. [День по-за день - так і пропала справа]. Каждый день - що-дня, що-день, день-у-день. С каждым днём - з кожною дниною, від дня до дня. [А тимчасом від дня до дня Соломон мудрився (Рудан.)]. Каждые два, каждые три дня - що-два дні, що-три дні. Спустя два-три дня - за два дві, за три дні, по двох, по трьох днях. По сей день - по сюю днину, понині, аж досі, дотепер. Проводить, провести день - днювати, переднювати, день з(о)днювати. Рабочий день - робочий день. Четверть рабочего дня - опруг. [З ранку до снідання - опруг, до обід - другий, до полудня - третій, до вечора - четвертий]. Чорный день - чорний день, скрутний (сутужний) час. [Про гроші про чорний день вона ніколи не дбала (Мирн.)]. Красные дни - ясні (гарні) дні, (только перен.) розкоші. День без росы - суховень (р. -вня). Добрый день (приветствие) - добридень. [На добридень вам!]. Желать доброго дня - на день добрий (на добридень) давати, на добридень поклонитися.

* * *

см. Заря. На -ке - удосвіта. Красавица -ка - красуня-зоря. -ка занялась - зазоріло.

* * *

1) ласк. см. заря I 1)

2) ( утренний ветерок) диал. світа́нковий вітере́ць (вітре́ць, -терця́)

и Пред

1) предл. - перед, передо (обычно если след. слово начинается сочетанием согл. «мн.» - передо мною), поперед ким, чим и кого, чого, сперед кого, (относительно кого, чего, перед к.-л днём, событием) проти кого, проти чого. [Своїх колін ні перед яким князем не гнули ми (Грінч.). Застогнав, як перед смертю (Грінч.). Вареників наварили, перед хлопців становили. Безлюдная доріженька попередо мною (М. Вовч.). Нема того, хто встоїть проти його. Проти смерти двох синів мені снилось, що два голуби прилетіло в оселю (Мил.). Мені приверзлося чудне - бог знає проти чого (Васильч.). Як зайці, вороги бігтимуть сперед тебе (Леонт.)]. Перед праздниками, отъездом - перед святками, перед від'їздом. Перед самым отъездом - саме перед від'їздом. Перед самым носом - перед самим носом. Виновный перед законом - винуватий проти закону и перед законом. Изменник перед отечеством - зрадник проти батьківщини. Перед лицом всего света, всей Европы - перед лицем усього світу, усієї Европи. Я даю этому автору предпочтение перед прочими, другими - я даю перевагу цьому авторові проти решти, проти инших. Извиниться перед кем - перепросити кого. Перед ним пробежал зайчик - перед (поперед) його, перед ним пробіг зайчик. Стань передо мною - стань перед мене, передо мною. Перед рассветом - удосвіта. Перед сумерками - присмерком. Задирать нос перед кем - кирпу гнути проти кого. Перед родами - на поступі. Перед богом не утаишься - від бога ніде не сховаєшся. Перед, с родит. п. (сперва, прежде чего-л., кого-л.) - поперед кого. [Не сунься (не лізь) поперед батька в пекло]. Не суйся перед людей - не сунься поперед людей;

2) перед, перёд, нареч. (наперёд, прежде) - попереду, перше, передніше, передше, вперед. См. Прежде, Наперёд, Раньше. А ты бы перёд спросил - а ти-б перше попитав, -ся, поспитався, спитав, -ся.

* * *

предл. с твор. п.; тж. п`ередо

1) пе́ред; (перед местоимением "мной" и в некоторых других сочетаниях) пе́редо, пе́реді; (вдоль перед кем-, чем-л.; впереди кого-, чего-л.) попере́д; (напротив; при указании на лицо или явление, по отношению к которому совершается действие) про́ти

2) (за некоторое время до кого-чего-л.) пе́ред; (раньше кого-, чего-л.) попере́д, попе́реду и попере́ду

3) (по сравнению с кем-, чем-л.) про́ти, порі́вняно, пе́ред

и Пред

1) предл. - перед, передо (обычно если след. слово начинается сочетанием согл. «мн.» - передо мною), поперед ким, чим и кого, чого, сперед кого, (относительно кого, чего, перед к.-л днём, событием) проти кого, проти чого. [Своїх колін ні перед яким князем не гнули ми (Грінч.). Застогнав, як перед смертю (Грінч.). Вареників наварили, перед хлопців становили. Безлюдная доріженька попередо мною (М. Вовч.). Нема того, хто встоїть проти його. Проти смерти двох синів мені снилось, що два голуби прилетіло в оселю (Мил.). Мені приверзлося чудне - бог знає проти чого (Васильч.). Як зайці, вороги бігтимуть сперед тебе (Леонт.)]. Перед праздниками, отъездом - перед святками, перед від'їздом. Перед самым отъездом - саме перед від'їздом. Перед самым носом - перед самим носом. Виновный перед законом - винуватий проти закону и перед законом. Изменник перед отечеством - зрадник проти батьківщини. Перед лицом всего света, всей Европы - перед лицем усього світу, усієї Европи. Я даю этому автору предпочтение перед прочими, другими - я даю перевагу цьому авторові проти решти, проти инших. Извиниться перед кем - перепросити кого. Перед ним пробежал зайчик - перед (поперед) його, перед ним пробіг зайчик. Стань передо мною - стань перед мене, передо мною. Перед рассветом - удосвіта. Перед сумерками - присмерком. Задирать нос перед кем - кирпу гнути проти кого. Перед родами - на поступі. Перед богом не утаишься - від бога ніде не сховаєшся. Перед, с родит. п. (сперва, прежде чего-л., кого-л.) - поперед кого. [Не сунься (не лізь) поперед батька в пекло]. Не суйся перед людей - не сунься поперед людей;

2) перед, перёд, нареч. (наперёд, прежде) - попереду, перше, передніше, передше, вперед. См. Прежде, Наперёд, Раньше. А ты бы перёд спросил - а ти-б перше попитав, -ся, поспитався, спитав, -ся.

* * *

1) пере́д (род. п. переду)

2)

1) см. Провёртываться;

2) пролізти; см. Пролезть, Протесниться;

3) (в прям. и перен. знач.) прокрутитися. [Прокрутився на одній нозі довго. Як устанеш удосвіта та до пізна й прокрутишся і попоїсти гаразд ніколи (Катериносл.)].

* * *

обыдёнкою, обыдённо обидень, обіддень, обиденкою. [Він обидень і туди й відтіля. Як обіддень схочеться з'їздити в Борзну, дак устаю удосвіта. Обиденкою справляюсь: уранці поїду, а на ніч додому].