(сундук)

1. n

1) сундук, скриня; ящик

2) клітка для кролів (нутрій тощо)

3) розм. хатина, халупа, хижка

4) засік

5) тех. бункер

6) гірн. шахтна вагонетка

7) лоток для промивання руди

8) рудний концентрат

2. v

1) складати (відкладати) в сундук

2) гірн. промивати руду

* * *

1) скриня; комод; буфет

2) клітка для кроликів

3) хатина, халупка

4) засік

5) тex. бункер

6) гipн. руднична вагонетка; лоток для промивання руди; рудний концентрат

1) складати, відкладати в скриню

2) гipн. промивати руду

1. n

1) шотл. ящик; сундук, скриня

2) шотл. грошові запаси; казна

3) амер. прилавок (в магазині)

2. v

1) класти в ящик (сундук)

2) класти в труну

* * *

n; діал.

1) скриня, ящик

2) труна, саркофаг

1. n

1) коробка; ящик; скриня, сундук

2) вміст коробки (ящика, сундука тощо)

3) карнавка (для збирання грошей)

4) різдвяний подарунок (у коробці)

5) козли

6) розм. труна

7) театр. ложа

8) стійло

9) відокремлена перегородкою частина харчевні

10) невеликий будиночок (мисливський тощо)

11) будка (сторожа тощо)

12) тех. букса, втулка; муфта

13) картер

14) вугільна вагонетка

15) тех. опока

16) купе, бокс

17) удар (кулаком)

18) бот. самшит

19) велика устриця

2. v

1) класти в коробку (в ящик)

2) ставити в стійло (коня тощо)

3) підсочувати дерево

4) військ. оточувати (вогнем)

5) подавати в суд (документи)

6) спорт. затиснути (бігуна)

7) спорт. боксувати; бити кулаком

* * *

1) коробка; ящик; скриня; вміст коробки, ящика, скрині; кухлі ( для збирання грошей)

2) театр. ложа; ті, хто сидять в ложі (особл. дами)

3) рідко тюремна камера; лава присяжних ( засідателів) (у залі судового засідання; тж. jury box); місце для дачі показань свідків (у залі судового засідання; тж. witness box); prisoner's box лава підсудних

4) ящик під сидінням кучерів; козла

5) cл. труна

6) відділена перегородкою частина таверни, харчевні; стійло

7) невеликий будиночок ( мисливський); будка (вартового, сторожа); телефонна будка

8) різдвяний подарунок ( у коробці); ( Christmas box)

9) тex. букса; втулка; вкладиш ( підшипника); муфта; картер; кожух

10) руднична вугільна вагонетка

11) ( the box) "ящик", телевізор

12) aмep. рояль; піаніно; ( будь-який) струнний інструмент; грамофон

13) абонементна поштова скринька

14) велика скриня, що розкривається як шафа

15) пoлiгp. врізання ( у газеті- для останніх повідомлень)

1) класти, поміщати в коробку, у ящик (тж. box up, box in); ставити в стійло ( коня)

2) підсочувати дерево

3) облямовувати рамкою; вiйcьк. оточувати (вогнем; тж. box In)

4) подавати ( документи) до суду

5) cпopт. взяти бігуна в "коробочку"; затиснути ( бігуна)

1) cпopт. боксувати

2) ударити ( рукою або кулаком)

3) box! команда погинати двобій

1. n

1) ящик, сундук; (металева) скриня

2) pl казна

3) архт. кесон

4) гідр. камера, шлюз

2. v

1) архт. кесонувати (стелю)

2) гірн. кріпити виробки

3) класти (замикати) в скриню

4) відкладати гроші в скриню

* * *

1) ящик, грошова скриня

2) pl скарбниця

3) apxiт. кесон ( стелі)

4) гiдp. кесон; камера; скидний колодязь

5) бyд. звуковбирна панель, обшивка

1) apxiт. кесонувати ( стелю)

2) гipн. кріпити виробку

3) класти, замикати в скриню

великий сундук, що розкривається як шафа; довгий чемодан для одягу

закрыть

1) (окна, двери и т. п.) зачиняти, зачинити, захиляти, захилити, (о мн.) позачиняти и позачинювати (вікна, двері); (отверстие) затуляти, затулити, затикати, заткнути и заткати, (о мног.) позатуляти, позатикати, (заслонкой) заслоняти, заслонити, (о мног.) позаслоняти, (запоной и т. п.) запинати, запнути, зап'ясти, заслоняти, заслонити, (о мн.) позапинати, позаслоняти що чим; (что-либо плотно) затушковувати, затушкувати, (пров.) заштурмовувати, заштурмувати. [Без мене й дірочки малої нікому затулити (Номис). Укинув її в піч і заслонив (Рудч. П.). А я вже й піч заслонила (Кониськ.). Робили вони, позаслонявши вікна од двору (Н.-Лев.). Запинає вікно хусткою (Сл. Гр.)]. -крой сундук, крышку - зачини скриню, причини віко, кришку. -крой бутылку - заткни пляшку. -крой кран - закрути кран. -ть уши - затикати, заткнути, заткати (в)уха, защулювати, защулити (в)уха, (о мног.) позатикати, позащулювати (в)уха. [Він сів у куті, скулився, заткав вуха (Франко). Та й мимоволі з одчаєм защулив вуха (Крим.)];

2) (складывать) згортати, згорнути, стуляти, стулити. -ть книжку - згортати, згорнути книжку, стуляти, стулити книжку. [Книжку згорнув, сховав у свою шаховку (Грінч.)]. -ть зонтик - згортати, згорнути парасольку. -рыть рот - стулити рота, (насм.) зашити губи; (презрительно) замкнути (стулити) писок, заткнутися, заткати каглу. -ть рот кому (заставить замолчать) - заціплювати, заціпити уста, замикати, замкнути губу (уста) кому, зав'язувати, зав'язати язик(а) кому. -крыть рот кому чем - затулити рота кому чим. [Десятник затулив їй уста шапкою (М. Вовч.)]. -ть глаза (веками) - заплющувати (заплющати и плющити), заплющити, сплющувати, сплющити, закривати, закрити, стулювати и стуляти, стулити очі; заплющуватися, заплющитися, (о мног.) позаплющувати, посплющувати, постулювати очі, позаплющуватися; (смежить) склепати, склепити (очі). [Олеся заплющила очі й знов стала як мертва (Н.-Лев.). Плющить він очі (Мирн.). Сплющу очі (Кониськ.). Не дивіться, позаплющуйте очі (Харк. п.). Не стулю ні на хвильку очей (Л. Укр.). Впасти на лаву, як камінь у воду - і вмить склепити очі (Коцюб.)]. -ть глаза умершему - затуляти, затулити, закривати, закрити очі помершому. [Не сумуй, що прийдеться самій у гріб лягать, що не буде кому очей затулить (Франко)]. -крыть глаза (умереть) - с[за]плющити, (смежить) склепити очі. -крыть глаза кому (убить, погубить) - замкнути очі кому. -вать, -крыть глаза на что - заплющувати, заплющити очі на що, не мати очей на що. [Навмисне заплющуючи на правду очі (Єфр.)];

3) (накрывать) закривати, закрити, накривати, накрити, покривати, покрити, укривати, укрити, (о мног.) позакривати, понакривати, повкривати; (сплошь) крийма крити (укривати, укрити) що. [Зострілася чумаками, закрила дитину (Шевч.)]. -крой крышкой - за[на]крий кришкою. -ть лицо руками - затуляти, затулити обличчя руками, затулятися и затулюватися, затулитися руками, утуляти, утулити лице в долоні. [Він затулив обличчя руками (Крим.). Спустився на лавку і затуливсь руками (Крим.)]. -ть голову платком - запинати, запнути, зап'ясти голову хусткою. -ть глаза чем - затуляти, затулити очі чим. [Зінька затулила хусткою очі і гірко заплакала (Стор.)];

4) чем (скрывать от глаз, заграждать) - затуляти, затулити, заслоняти, заслонити, заступати, заступити, покривати, крити, покрити кого, що; (застить) застувати; (о тумане: заволакивать) застилати, заслати (-стелю, -стелеш), застеляти, застелити (-стелю; -стелиш); (со всех сторон: о тумане, тьме) обгортати, обгорнути, оповивати, оповити що. [Затуляючи собою мало не все вікно (Васильч.). Чорні хмари непрозорі затулили ясні зорі (Чупр.). Рада- б зірка зійти, чорна хмара заступає (Мет.). І дим хмарою заступить сонце перед вами (Шевч.). Чорна хмара з-за Лиману небо, сонце криє (Шевч.). Неначе якийсь туман застилав йому очі (Грінч.). Не застуй вікна (Київщ.). Одійди, не застуй, бо нічого не видно (Звин.)]. - ть что чем (завешивая) - запинати, запнути и зап'ясти, (о мног.) позапинати, (со всех сторон) обпинати, обіпнути, обіп'ясти що. -вать что чем, заставляя - заставляти, заставити що чим. [Двері заставлено шахвою];

5) см. Скрывать, Укрывать;

6) (прекращать, запрещать) закривати, закрити (засідання), припиняти, припинити (засідання, газету, журнал, товариство, приймання вантажу), (счета) замикати, замкнути (рахунки). -крыть кредиты - закрити кредити. -крыть лавку (временно, совсем) зачинити крамницю. Закрытый - зачинений, захилений; затулений, заткнутий, заткнений и затканий, заслонений, запнутий и запнений; згорнений и згорнутий; (о глазах) стулений, заплющений, сплющений, (плотно) засклеплений, склеплений; закритий, по[на]критий; заступлений; застелений; закритий, припинений (журнал), (о лавке) зачинений. -тое учебное заведение - закрита школа, інтернат. -тое заседание - неприлюдне (закрите) засідання. -тое представление - закрита (неприлюдна) вистава. -тое голосование - таємне голосування. -тое платье - закрита сукня. -тое письмо - закритий лист; (заклеиваемое по краям) закритка. -тое море - закрите море. -тый слог - закритий склад. -тый экипаж, вагон - закритий екіпаж (повіз), вагон. Вход, проезд -крыт - вхід, проїзд закрито. Книжный магазин -крыт - книгарня зачинена; (прекратил свою деятельн., запрещен) книгарню зачинено. Магазины по понедельникам -крыты - крамниці понеділками зачинені. Окно -то - вікно зачинено. С -тыми глазами - з заплющеними очима. С плотно -той крышкой - щільно зачинений. Свет -рыт для кого (перен.) - світ зав'язано кому.

* * *

несов.; сов. - закр`ыть

1) закрива́ти, закри́ти и мног. позакрива́ти; (загораживать, заслонять что-л.) затуля́ти и зату́лювати, затули́ти и мног. позатуля́ти и позату́лювати, заслоня́ти, заслони́ти, -слоню́, -сло́ниш и мног. позаслоня́ти; (дверь, окно, ворота; кого-л. в помещении) зачиня́ти, зачини́ти, -чиню́, -чи́ниш и мног. позачиня́ти и позачи́нювати; (застилать, завешивать) запина́ти, запну́ти и зап'ясти́, -пну́, -пне́ш и мног. позапина́ти; (книгу, тетрадь) згорта́ти и зго́ртувати, згорну́ти, -ну́, -неш и мног. позгорта́ти и позго́ртувати

2) ( смыкать глаза) заплю́щувати, -щую, -щуєш и плю́щити, заплю́щити и мног. позаплю́щувати, сплю́щувати, сплющити, закрива́ти, закри́ти и мног. позакрива́ти

1) рундук (-ка); (только базарный) штандари (-рів), палуба, палуб (-ба). Торговать на -ре - торгувати (крамарювати, крамувати) на рундуку, (редко) на штандарах. [Крамує то сим, то тим на штандарах (Лебедин.)];

2) (в мельнице) скриня.

* * *

1) ( сундук) скри́ня

2) ( ларёк) рунду́к, -а

3) (ящик, жёлоб) спец. я́щик

натискать чего во что

I. напихати, напхати, набигати, набгати, натоптувати, натоптати, напаковувати, напакувати, набивати, набити, (о мног.) понапихати и понапихувати, понабигати и т. п. чого в що; срв. Набивать 2. [Напхав чорної білизни в скриню (Київщ.)]. -кать полный сундук добра - (повно) натоптати (напакувати, набити) скриню добром. Натисканный - напханий, набганий, натоптаний, напакований, набитий, понапих(ув)аний, понабиганий и т. п. -ться -

1) (стр. з.) напихатися, бути напих(ув)аним, напханим, понапих(ув)аним и т. п.;

2) натискатися и натискуватися, натиснутися, (о мног.) понатискатися и понатискуватися; срв. Наталпливаться. [Натиснулося людей повна хата (Київщ.)];

3) (наедаться до отвалу) напаковуватися, напакуватися, напиратися, напертися, (о мног.) понапаковуватися, понапиратися чого;

4) -каться (вдоволь) - см. отдельно (Натискаться 2).

II. Натискивать, натиснуть что - натискати и натискувати, натиснути, потискувати, потиснути, надушувати, надушити, надавлювати, надавити, (о мног.) понатискати и понатискувати, понадушувати, понадавлювати що; срв. Нажимать 1 и Надавливать 1. Натиснутый - натиснений и натиснутий, потиснений и потиснутий, надушений, надавлений, понатиск(ув)аний и т. п. -ться - натискатися и натискуватися, натиснутися, понатискатися и понатискуватися; бути натиск(ув)аним, натисненим и натиснутим, понатиск(ув)аним и т. п. II.. Натискивать, -ся, натискать, -ся и натиснуть, -ся - см. Натиснять, -ся.

* * *

несов.; сов. - нат`искать

1) ( напихивать) напиха́ти, напха́ти и мног. понапиха́ти

2) тип. відоива́ти, відби́ти (відіб'ю́, віді́б'єш и відіб'є́ш)

оковать о(б)ковувати, о(б)кувати и о(б)кути, вковувати, вкувати чим и в що, заковувати, закувати и закути в що, забивати, забити в кайдани, (о многих) пообковувати, повковувати и т. д. -вать сундук - обковувати, обкувати скриню. -вать руки и ноги - закувати (вкувати) в кайдани руки й ноги. -вать колёса шинами - бушувати, оббушувати, шинувати, обшинувати колесо, побушувати, пошинувати колеса. -вать льдом - заморозити, поморозити. Окованный - о(б)кований, о(б)кутий, кований чим и в що, закований, закутий в що; (о колёсах) бушований, шинований. -ный золотом - золотокований.

* * *

несов.; сов. - оков`ать

1) обко́вувати, обкува́ти и обку́ти и пообко́вувати, око́вувати, окува́ти и оку́ти

2) ( заковывать в цепи) зако́вувати, закува́ти и заку́ти, око́вувати, окува́ти и оку́ти

3) перен. око́вувати, окува́ти и оку́ти; ( сковывать) ско́вувати, скува́ти

1) відділяння, відділення, відлучання, відлучення, відрізнювання, відрізнення, відокре[о]млювання, відокре[о]млення, від'єднання; відмежовування, відмежування;

2) физиол. и хим. - см. Выделение, 6;

3) (учреждения, предприятия и т. п.) відділ (-лу). Начальник -ния - голова (керівник, керівничий) відділу. Уголовное, гражданское -ние суда - кримінальний, цивільний відділ суду. Концертное -ние - концертовий відділ (розділ). -ние в вагоне - переділ (-ділу). -ние для курящих, для некурящих - переділ для (про) курців (куріїв), для (про) некурців;

4) (в строении, в шкафу, в ящике и т. п.) перебір (-бору), перебірка, переділка, комірка. Сундук с потайным -нием для ценных вещей - скриня з потайним прискринком на коштовні речі.

* * *

1) ( действие) відді́лення, відділя́ння; відокре́млення, відмежува́ння, відокре́млювання, відмежо́вування; відрізня́ння; відлу́чення, відлуча́ння; ви́лучення, вилуча́ння; відді́лення, відділя́ння; ви́ділення, виділя́ння

2) (учреждения, предприятия) ві́дділ, -у, відді́лення, ві́дділок, -лка; (филиал почты, банка) фі́лія

3) ( театрального представления) ві́дділ

4) (в шкафу, бумажнике, вагоне) ві́дділ, відді́лення

5)

6) воен. відді́лення, рій, род. п. ро́ю

7) (тематическая часть газеты, книги) ві́дділ; ( раздел) ро́зділ, -у; ( часть) части́на

1) (нар.) легшенько, легше. Этой дорогой итти -че - цим шляхом іти легше. Двигай шкаф -че - посувай (подавай) шахву легшенько. Больному сегодня -че - хворому сьогодні полегшало; хворому сьогодні трохи попільжило;

2) (сравн. ст. от лёгкий) легшенький, легший. Этот сундук -че того - ця скриня легшенька за ту.

* * *

1) прил. [тро́хи] ле́гший; ( легче всего) найле́гший, якнайле́гший

2) нареч. [тро́хи] ле́гше; ( как можно легче) найле́гше, якнайле́гше

-ся, приоткрыть, -ся відкривати, -ся, відкрити, -ся трохи, відтуляти, -ся, відтулити, -ся трохи, (о занавеске и т. п.) прогортати, -ся, прогорнути, -ся. [Червона занавісочка у вікні прогорнулась (Васильч.)]. -вать двери, окна, ворота - прочиняти, прохиляти, відчиняти, відхиляти (трохи) двері, вікна, ворота. -крыть сундук, крышку у гроба - відчинити трохи скриню, відхилити віко в труні. -крыть занавеску - прогорнути за(на)віску.

* * *

несов.; сов. - приоткр`ыть

1) [тро́хи] відкрива́ти, [тро́хи] відкри́ти; ( отверстие) [тро́хи] відтули́ти, [тро́хи] відтули́ти; ( приотворять) [тро́хи] відчиня́ти, [тро́хи] відчини́ти; (о двери, воротах, окне, форточке) прочиня́ти, прочини́ти, відхиля́ти, відхили́ти

2) ( свои глаза) [тро́хи] розплю́щувати, [тро́хи] розплю́щити, [тро́хи] відкрива́ти, [тро́хи] відкри́ти; (глаза кому-л.) [тро́хи] розкрива́ти, [тро́хи] розкри́ти

1) см. Полый 3;

2) порожній, пустий; голий. -той дом, -тая изба, церковь - пустий, порожній будинок, пуста, порожня хата, хата-пустка, пуста, порожня церква. [Привезли вас аж на край села, завели у велику пусту хату й зачинили там (М. Вовч.). Церква була зовсім порожня (Н.-Лев.)]. -тая комната, зал - пуста, порожня кімната (світлиця), заля. [Над тією кімнатою є ще п'ять инших, зовсім порожніх (Л. Укр.). Перша світличка порожня, зовсім без меблів (Кониськ.)]. -той кошелёк, бочёнок, сума - порожній, пустий, гаманець, порожнє, пусте барило (порожня, пуста бочка), порожня, пуста торба (торбина). [Порожня бочка гучить, а повна мовчить (Приказка). І довго ще не міг ніяк втекти від того порожнього млина: порожній млин за мною гнався, і я чув довго ще, як у порожньому млині товчуть порожні ступи й мелють порожнії каміння (Тобіл.). Хоче їсти сіромаха, та пуста торбина (Рудан.)]. -той сундук - порожня скриня. С -тыми вёдрами - з порожніми відрами, упорожні. [Не переходь мені дороги впорожні (Н.-Лев.)]. С -тыми руками - з порожніми (з голими) руками, голіруч, порожняком. [Кождий дає десять процентів свойого зарібку на компанію до рівного поділу. Се на те, щоб один не паношився занадто, коли йому пощастить, а другий щоб не виходив голіруч (Франко)]. -той город - пусте (безлюдне) місто. Улицы были совершенно -ты - вулиці були зовсім пусті (голі), пустісінькі. -тое (не занятое) место - порожнє місце, голе місце. -той желудок - порожній шлунок. -тое пространство -порожнява. -тая полоса (типогр.) - біла сторінка. Переливать из -того в порожнее - воду в ступі товкти, теревені правити. -тая голова - пуста голова. -той человек - пуста (порожня, пустограшня) людина, ледащо, шелихвіст (-хвоста), пустоб'яка. -тое семя, зерно - пужина. [Переточи зерно, нехай пужина відійде (Ум.). Пужину й маленький вітер знесе (Ум.). Сіяв добре зерно без пужини (Кониськ.)]. -той орех - порожній, холостий оріх, дутель, мокляк. [Дутеля взяв (Черк. п.). Цього року нема горіхів, а як є де які, то все мокляки (Поділля)]. -тые щи - нізчимний, голий борщ, (шутл.) нежонатий борщ. [Нізчимний борщ йому обрид (Гліб.). Чи знаєте ви, що то за страва - голий борщ? (Бордуляк)];

3) (тщетный, бесплодный) марний, пустий, порожній, химерний. -тая надежда - марна (пуста, порожня) надія. [Порожня надія твоя (Вовч. п.)]. -тые издержки - марні трати. -тая мечта - химерна мрія, даремна мрія. -тая слава - марна (пуста) слава. -тые радости - марні радощі. -тые сожаления - марні (порожні) жалі. [Смутнії картини не безнадію, не жалі порожні плодять у Грінченковій душі (Єфр.)]. -тая трата времени - марна трата, марне витрачання, марнування часу;

4) (вздорный, ничего не стоящий) порожній, марний, пустий, нікчемний, незначний; срв. Пустячный. [Проти міщанської буденщини, нікчемного й порожнього животіння серед мізерних утіх знайдеться у Чернявского потужне слово (Єфр.)]. -тая книга - пуста книга. -той разговор - порожня (пуста, марна) розмова, бесіда, балачка. [Розмова була якась порожня (Грінч.). Да ти пусту оце бесіду звів (Федьк.)]. Это пустой разговор - шкода про це й говорити. -тое слово, -тые слова - порожнє (марне, пусте) слово, порожні, марні, пусті, химерні слова, пустословні речі. [За всяке порожнє слово, котре промовить чоловік, воздасться йому в день судний (Куліш). У мене син марного слова не скаже (Звяг.). Химерні слова (Шевч.). Хто-б же подумав, що сі пустословні речі прорвуть на рідній землі велике джерело води живої (Куліш)]. -тая похвала - порожня хвала. -тые отговорки - пусті вимовки, викрути. -тое любопытство - пуста (порожня) цікавість. Под самым -тым предлогом - за найменшим приводом, за аби-що. -тое дело, -тая работа - пуста, дрібна, незначна справа, пусте, марне діло, пуста робота. [Розгнівався мій миленький та за марне діло (Чуб.)]. За -тую вы работу взялись, -тое вы затеяли - за пусту ви роботу взялися, пуста вас робота взялася, дурницю робите. -тая забава - марна іграшка, мізерна втіха. Пустое! -пусте! дурниця! марниця! нікчемниця! пустяковина! дарма! байка! срв. Пустяк. [Кажуть - діти щасливі: дитина не знає біди, не знає лиха! Пусте! Скільки сягає його пам'ять в час дитинства, - усе не вбачає він себе щасливим (Коцюб.). Ну, це - дарма, це пройде, мотнула вона байдуже головою (Гр. Григор.)].

* * *

1) ( ничем не заполненный) поро́жній, пусти́й; безлю́дний

2) ( полый) пусти́й, поро́жнистий

3) (бессодержательный, легкомысленный; бесполезный) пусти́й, поро́жній; (тщетный, напрасный) ма́рний

1) ( действие) уклада́ння, укла́дення; склада́ння, скла́дення, уклада́ння, укла́дення

2) (что-л. уложенное) укла́дка

3) ( сундук) диал. скри́ня

зарониться

1) западати, запасти, упадати, упасти, завалюватися, завалитися, закидатися, закинутися куди. -нилась искра - запала іскра. Нож -нился за сундук - ніж запав (завалився) за скриню;

2) (перен.: запечатлеться, запасть) западати, запасти в кого, в що, засідати, засісти в що, в чому (в голову, в голові). [В кого-ж запала хоч іскра єдина, вік її буде носить (Л. Укр.)]. Давно у меня -нилась мысль - давно запала (засіла) мені в голову думка. -ться в памяти - западати, запасти в пам'ятку.

1) (короб коробейника) короб (-ба);

2) (сундук с пожитками) скриня. Набить -бью - добре скриню запорожнити, назбирати статків. Рядить -бью - готувати молодій скриню (посаг, віно).