-
61 Рассел, Бертран
Рассел, Бертран (1872, Треллек, Уельс - 1970) - англ. філософ, логік, суспільний діяч, засновник сучасної філософії логічного аналізу. Автор (разом із Вайтгедом) класичної праці Principia Mathematica, в якій вперше був систематично реалізований аксіоматичний метод побудови логіки та математики. Лауреат Нобелівської премії з літератури (1950). Філософська еволюція Р. являє собою перехід від платонівського реалізму і логоцентризму до г'юмівського позитивізму і аристотелівського типу реалізму. На поч. XX ст. разом із Муром Р. виступив із критикою неогегельянства з позицій реалізму. В подальшому неодноразово змінював свої філософські погляди, залишаючись, однак, послідовним прибічником аналітичного методу. За Р., сутність філософського пізнання полягає не в проясненні філософської термінології, а в систематичному розумінні навколишнього світу. Логічний аналіз може сприяти філософському пізнанню тільки тоді, коли він спирається на науково обґрунтовану онтологію, з якою мусять бути узгоджені мовні засоби аналізу. Звідси виникає проблема побудови "логічно досконалої мови". Згідно з теорією дескрипцій Р., для цього треба переформулювати твердження природної мови таким чином, щоб усунути посилання на сумнівні сутності, уникаючи як суперечливих дескрипцій типу "круглий квадрат", так і фіктивних дескрипцій ("Гамлет", "крилатий кінь" та ін.). Тоді вимога істинності судження буде еквівалентною вимозі відповідності судження дійсності. Таке бачення взаємовідносин між логікою та онтологією базується на припущенні про дискретну "атомарну" структуру світу (доктрина логічного атомізму). Згідно з концепцією цього періоду, атомарні онтологічні факти утворюються з властивостей та відношень індивідів, а пропозиції та пропозиційні функції лише виконують роль мовних виразів. У 1940 р. Р. знову переосмислює свою онтологію. Єдиними базовими елементами світу він вважає прості якості, що мають водночас характер індивідів і універсал ій, доступних для прямого сприйняття ("знання через безпосереднє знайомство"). Як фізичні об'єкти, так і події аналізуються в термінах цих простих якостей. Доктрина "знання через безпосереднє знайомство" посідає центральне місце в епістемології Р. Згідно з цією доктриною, є два типи знань: знання речей і знання істин. Знання речей, у свою чергу, поділяється на два різновиди: безпосереднє і таке, що базується на знанні істин. Суспільно-політичні погляди Р. поєднували лібералізм, антифашизм і антикомунізм. У питанні про стосунки між людиною і державними інституціями Р. виходив із принципу поєднання максимуму свободи із мінімумом сили В. иступав за створення на демократичних засадах всесвітнього уряду, до повноважень якого входило б з'ясування міждержавних конфліктів.[br]Осн. тв.: "Критичний розгляд філософії Ляйбніца" (1900); "Principia mathematica", у співавт. У 3 т. (1910 - 1913); "Наше пізнання зовнішнього світу" (1914); "Аналіз свідомості" (1921); "Аналіз матерії" (1927); "Освіта і соціальний лад" (1932); "Історія західної філософії" (1947); "Людське пізнання: його обсяг і межі" (1948); "Автобіографія Бертрана Рассела. 1872 - 1914". У 3 т. (1967). -
62 суб'єкт
СУБ'ЄКТ ( від лат. subjectum - те, що лежить внизу, знаходиться в основі) - 1) В широкому розумінні особа, організована група осіб, соціальна, етнічна та політична спільнота, суспільство в цілому, що здійснюють властиву їм діяльність, спрямовану на практичне перетворення предметної дійсності, теоретичне і духовно-практичне освоєння об'єктивної реальності; носій означених якостей, що уможливлюють виконання ним суспільно значущих функцій. Необхідними рисами С. є: предметність, що означає бути предметним утворенням і діяти тільки предметним способом; свідомість, яка відображає реальність, зорієнтовує С. у навколишньому середовищі та визначає мету діяльності (заперечення предметності С. і зведення його до свідомості характерне для ідеалізму); активність, яка забезпечує провідну роль С. у взаємодії з навколишнім світом (ігнорування активності С. характерне для споглядального матеріалізму); воля, наявність якої робить предметну діяльність здійсненною і забезпечує досягнення поставленої мети. 2) В теорії пізнання одна з основних категорій, що є специфікацією С. взагалі в умовах пізнавальної діяльності. Позначає активний компонент пізнавального відношення, протилежний до пізнаванної дійсності - об'єкта. В процесі пізнання С. взаємодіє з об'єктом, спрямовує на нього свої пізнавальні здатності, перетворює і відображає його, формуючи систему знання про об'єкт. Основним питанням у розумінні природи С., від якого залежить філософська спрямованість теорії пізнання, є правильне визначення його статусу щодо об'єкта і навпаки І. сторичний досвід розвитку науки беззастережно доводить вірність вихідного постулату про принципову незалежність об'єкта пізнання від С. в межах їх пізнавального відношення, хоча С., включаючи об'єкт у свою діяльність і застосовуючи до нього пізнавальні здатності, істотно суб'єктивізує об'єкт. Невизнання цього постулату веде до суб'єктивізму або наївного реалізму. С. формується в процесі індивідуального розвитку під впливом соціального, культурного та інтелектуального середовища, яке склалося на конкретному історичному етапі, засвоюючи нагромаджений соціальний і пізнавальний досвід. Тому, будучи предметним утворенням, С. пізнання має виразну суспільно-історичну природу. На протилежних позиціях стоїть гносеологічний антропологізм. 3) У формальній логіці один із трьох складників простого судження - С., предикат, зв'язка. В змістовному висловлюванні С. виражається словом або словосполученням, що позначає предмет, на який спрямована думка. В твердженні "Українська культура є самобутньою" С. виступає "українська культура". В формах суджень С. здебільшого позначається лат. літерою S, в судженнях, що мають вигляд пропозиційних функцій (логічна функція), - предметною змінною. Судження може мати кілька С.П. Йолон -
63 факт
ФАКТ ( від лат. factum - зроблене, те, що відбулося) - філософське і загальнонаукове поняття, широко вживане в усіх галузях пізнання; має певний ряд смислових значень. Як істотний складник пізнавального процесу і процесу мислення вивчається гносеологією, логікою, методологією та філософією науки. 1) Явище або подія, що насправді мали місце в реальній дійсності і встановлені як даність у безпосередньому спостереженні чи експерименті засобами чуттєвого споглядання та показаннями приладів. Ф. у цьому розумінні має вигляд одиничного, окремого, випадкового. Фіксується за допомогою протоколів, графіків, таблиць, статистичних зведень, результатів моніторингу тощо Х. арактеризується об'єктивністю і відносною незалежністю від способів виявлення, а тому в процесах пізнання і мислення відіграє роль свідчень про істинний стан речей в об'єктивній дійсності К. орелює із законом як виразом загального, обумовленого і необхідного. Ф. являє собою конкретний прояв дії закону, а закон є генералізацією Ф. Ф. виступають предметом наукового аналізу і осмислення, концептуалізації та пошуку причинно-нас лід Нових зв'язків. Вони є вихідним пунктом проникнення в сутність природного і соціального світу. 2) Знання, достовірність якого не викликає сумніву і забезпечується прямим зіставленням з реальною ситуацією в дійсності за допомогою відчуттів, сприймання, уявлення. Таке знання є безпосереднім, наочно-образним і досвідним. У цьому відношенні Ф. корелює з теорією як знанням опосередкованим, раціональним і вивідним. Ф. складають емпіричну базу теорії, підтверджують її або спростовують. Теорія систематизує факти, описує і пояснює їх, передбачає нові факти (див. емпіричне знання). 3) Судження або висловлення, що мають значення істини і в процесах пізнання та мислення виступають підставами для визначення істинності інших суджень або висловлювань, входячи до складу процедур доведення та логічного доказу. В дедуктивних побудовах фактуальні судження або висловлення відіграють роль засновків, з яких випливають логічні наслідки або висновки. В індуктивних побудовах, сутність яких полягає в аргументації Ф., вони набувають характеру аргументів, які з тим чи іншим ступенем вірогідності підтверджують або спростовують тезу - положення або систему положень, істинність яких встановлюється. Спільним для різних трактувань поняття Ф. є те, що всі вони пов'язують Ф. з об'єктивністю, істинністю та самодостатністю. Однак ці характеристики Ф. є відносними, неабсолютними, оскільки конституювання Ф. і часто навіть саме його існування істотно залежать від суб'єктивних чинників і концептуальних засобів виразу. Так, для теорії відносності викривлення простору є Ф., в той час як для класичної механіки воно ним не є. Тому при встановленні Ф. дуже важливо максимально усунути суб'єктивні нашарування. У зв'язку з цим до обов'язкових рис Ф. часто відносять усталеність, самототожність, інваріантність стосовно зміни образів чуттєвого споглядання та концептуальних перетворень.П. Йолон -
64 error of judgement
= error of judgment неправильне судження (твердження); помилкова оцінка -
65 judgement
думка; судження; судове рішення, вирок; розгляд, слухання ( справи у суді); висновок суду стосовно правильності процедури; покаранняjudgement of nil capiat per breve — рішення на користь відповідача; рішення про відмову у позові, рішення про відхилення позову
judgement of quod respondeat ouster — рішення про надання (подання) відповідачем пояснень по суті справи
- judgement awarding damagesjudgement rendered against a party — судове рішення, винесене проти сторони
- judgement book
- judgement by actionem
- judgement by consent
- judgement by court
- judgement by default
- judgement by cognovit
- judgement by confession
- judgement by default
- judgement creditor
- judgement debt
- judgement debtor
- judgement docket
- judgement entered of record
- judgement for liquidated claim
- judgement for the defence
- judgement for the defense
- judgement for the defendant
- judgement for the plaintiff
- judgement for the prosecution
- judgement for tort
- judgement for want of plea
- judgement in Admiralty
- judgement in default
- judgement in equity
- judgement in error
- judgement in equity
- judgement in personam
- judgement in rem
- judgement in the merits
- judgement inter partes
- judgement lien
- judgement-making power
- judgement nihil dicit
- judgement nisi
- judgement of acquittal
- judgement of cassetur breve
- judgement of common-law court
- judgement of Congress
- judgement of conviction
- judgement of court
- judgement of death
- judgement of dismissal
- judgement of nolle prosequi
- judgement of nolle prosequitur
- judgement of nonsuit
- judgement of quod computet
- judgement of quod recuperet
- judgement of repleader
- judgement of retraxit
- judgement of revocation
- judgement of separation
- judgement of the majority
- judgement on demurrer
- judgement on formal grounds
- judgement on the merits
- judgement-passing power
- judgement pro retorno habendo
- judgement proceedings
- judgement-proof
- judgement
- judgement rationale
- judgement register
- judgement rendered
- judgement rendered for a party
- judgement reserved
- judgement respited
- judgement roll
- judgement sample
- judgement seat
- judgement sentence
- judgement summons
- judgement under attack
- judgement upon verdict -
66 висловлювати
= висловитиto express, to say ( out), to tell, to put into wordsвисловлювати вотум довіри уряду — to pass a vote of confidence in the government, to give the government a vote of confidence
висловлювати думку — to advance (to express, to utter, to voice, to offer, to dare, to venture) an opinion
висловлювати невдоволення — to show displeasure, to complain, to grudge
висловлювати припущення — to suggest, to surmise
висловлювати голосно — to speak ( to thunder) out
-
67 зауваження
с1) ( судження) remark, observation; commentжартівливе зауваження — pleasantry, facetious remark
загальні зауваження — general observations; common remarks
уїдливе зауваження — caustic/cutting remark, nasty remark
робити зауваження — to reprove smb.
-
68 посилка
ж1) ( дія) sending2) ( поштове відправлення) parcel; амер. package3) філос. ( судження) premise4) -
69 суд
ч1) ( орган) law court, court of law, court of justice, courtарбітражний суд — arbitration court, court of arbitration
касаційний суд — court of appeal (cassation, review)
Міжнародний Суд — International Court ( Tribunal); ( третейський) the Permanent Court of Arbitration
товариський суд — court of colleagues (fellow-workers, fellow-students, etc.)
суд присяжних — jury, court of assizes
викликати до суду — to summon to the court of justice; to cite
подавати до суду (на когось) — to sue, to institute proceedings ( an action) ( against), to bring an action against smb.
добиватися чогось судом — to take smth. to court
2) ( правосуддя) justice3) ( судження) judgement, verdict4) ( розгляд справи) trial, legal proceedingsвіддати до суду (під суд) — to prosecute, to put ( to brine) on trial
5) -
70 суб'єкт
sub'jektч.subiekt (організація, предмет судження, підмет) -
71 advice
n1) порада2) консультація (юриста тощо)3) pl повідомлення; інформація4) ком. авізо (тж a letter of advice)5) думка, судження6) судове рішення; вирок* * *n1) порада; консультація (юриста, лікаря)2) pl повідомлення; інформація3) кoм. авізо4) = advice-boat5) дiєcл.; кoм. авізувати -
72 affirmative
adj1) стверджувальний, ствердний2) мат. позитивний* * *I n1) твердження, заява2) ( the affirmative) сторона, що виступає "за" (у суперечці, дискусії)3) лог. афірматива, афірмативне судженняII a1) стверджувальний, позитивнийaffirmative vote — голос "за"
2) позитивний, конструктивний3) лог. афірмативний4) мaт. позитивний -
73 bar
1. n1) шматок, брусок2) брикет3) мет. штаба, болванка, чушка, штанга, стержень; арматурне залізо4) засув, клямка5) шлагбаум6) pl грати (в'язниці); тех. решітка7) протимоскітна сітка8) намул, нанос піску (в гирлі ріки); мілина9) гірн. бар врубової машини10) муз. такт11) спорт. перекладка; pl бруси12) спорт. жердина13) pl гантелі14) смуга (світла, фарби)15) орденська планка; пряжка на орденській стрічці16) перешкода, перепона17) бар'єр, що відділяє суддів (від підсудних)18) (the B.) адвокатураto be called to the B. — стати адвокатом
to be at the B. — бути адвокатом
19) суд; думка20) бар, буфет, закусочна21) стійка, прилавок, стіл22) фіз. бар (одиниця тиску)2. v1) замикати на засув, засувати2) закривати; перегороджувати; перешкоджати3) гальмувати; зупиняти4) забороняти, виключати; відстороняти, усувати5) не любити, не зносити, не переносити; не подобатися6) анулювати, відміняти7) не зараховувати, визнавати недійсним□ bar in — замкнути, не випускати
□ bar out — не впускати
3. prepвиключаючи, за винятком; крім* * *I n1) шматок, брусок; брикет; метал. болванка, чушка2) тex. дротик, штанга, стрижень; арматурне залізо3) eл. пластина ( колектора); шина4) cпeц. лінійка; планка; рейка5) = crowbar7) бар ( одиниця тиску)8) поперечина9) гipн. горизонтальний переклад; верхняк10) засув, клямка11) шлагбаум13) pl ґрати ( тюремні)14) pl; aмep.; вiйcьк. протимоскітна сітка15) нанос піску, обмілина, бар; гряда; перекат; гipн. розсип у річці16) гipн. ( ріжучий) бар врубної машини; колонка бурильного молотка; бурова штанга17) гeoл. жила, що перетинає рудний шток18) мyз. такт; тактова риска19) cпopт. перекладина ( гімнастична); pl бруси; планка для стрибків у висоту; жердина ( гімнастична)20) pl гантелі22) вiйcьк. смужка ( знак розрізнення); орденська планка, колодка з орденськими стрічками; пряжка на орденській стрічці ( до англійських орденів) ( часто to) перешкода; бар'єр, обмеженняII v2) набивати ґрати ( на вікна); забивати (залізними штабами, дошками)3) закривати; загороджувати, перегороджувати; перепиняти; гальмувати, перешкоджати, заважати; зупиняти; забороняти; ( from) утримувати ( від чого-небудь)4) виключати, відстороняти5) не любити, не зносити;, не терпіти6) покривати смугами, посмугувати7) юp. анулювати, скасувати8) cпeц. не зараховувати, визнавати недійснимIII prepзаст. крім, виключаючиIV n1) бар'єр, що відокремлює суддів2) судове присутствіє; суд у повному складі3) суд, думка, судження4) парл. бар'єр, що відокремлює місця членів палати громад5) ( the Bar) адвокатура, колегія адвокатів; стан адвокатів; баристери ( у Великій Британії)6) юp. правова перешкода; заперечення ( відповідача); відвід; призупинення ( дії чого-небудь)V n1) бар, закусочна; буфет2) стійка, прилавок (особл. для подачі алкогольних напоїв); прилавок, стіл ( у магазинах самообслуговування)VI n; фіз.бар ( одиниця тиску)VII = barmaster VIII n; спец. -
74 categorical
adj1) категоричний; безумовний; беззастережний; рішучий; ясний, недвозначний2) філос. категоріальний; категоричний* * *a1) категоричний; безумовний, беззастережний; рішучий; ясний, недвозначний2) фiлoc. категоричний, безумовний ( про судження)3) фiлoc. категоріальнийcategorical concepts — категоріальні поняття, категорії
-
75 converse
I1. n1) розмова, бесіда2) спілкування3) щось зворотне, протилежне; «hot» is the converse of «cold» «гарячий» — поняття, протилежне поняттю «холодний»2. adjзворотний; протилежний; оберненийIIv1) розмовляти2) спілкуватися; підтримувати стосунки* * *I n1) розмова, бесіда2) спілкування (у т. ч. духовне)II v1) розмовляти2) підтримувати стосунки, спілкуватисяIII n2) судження, утворене за допомогою оберненняIV aзворотний, протилежний -
76 Deliberate
Iadj1) навмисний, умисний; нарочитий2) обережний, обачний; обдуманий, зважений3) неквапливий, неспішний, повільнийIIv1) міркувати, обмірковувати; зважувати2) вагатися* * *I a1) навмисний, умисний2) поміркований, зважений; обережний, обачний3) неквапливий; неспішнийII v1) обдумувати; обмірковувати, зважувати2) вагатися -
77 disjunction
n1) роз'єднання; розчленування; відокремлення2) ел. розмикання* * *n1) роз'єднання; розчленовування; відокремлення2) диз'юнкція; диз'юнктивне судження3) тex. роз'єднання, розмикання ( електричного кола) -
78 disjunctive
1. n1) грам. розділовий сполучник2) альтернатива2. adj1) роз'єднуючий, роз'єднувальний; розділювальний2) альтернативний3) грам. розділовий* * *I n1) гpaм. розділовий сполучник3) альтернативаII a1) який розділяє, роз'єднує2) диз'юнктивний; розділовий4) гpaм. розділовий -
79 judgement
n1) юр. вирок, рішення судуfinal judgement — остаточне рішення суду, вирок
to pass (to give, to pronounce, to render) judgement — ухвалювати судове рішення, оголошувати вирок
2) юр. розгляд (слухання) справи в суді3) покарання; (божа) кара4) критика, осудження5) судження, думка, гадка, погляд, оцінка6) розсудливість; здоровий глузд* * *= judgment -
80 judgment
= judgement; n1) юp. розгляд, слухання справи в суді; юp. вирок, рішення суду (тж. judgment or court)2) критика, осуд3) судження, думка, оцінка4) розважливість; здоровий глузд
См. также в других словарях:
судження — я, с. 1) Думка про що небудь, погляд на щось; виклад своїх думок, поглядів. 2) лог. Думка, в якій стверджується або заперечується що небудь відносно предметів і явищ. Категоричне судження … Український тлумачний словник
судження — [су/джеин :а] н :а, р. мн. еин … Орфоепічний словник української мови
судження — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
Пацификация украинцев в Восточной Малопольше (1930) — Пацификация в Восточной Малопольше (1930) (от пол. pacyfikacja умиротворение) военно полицейские мероприятия польских властей, против мирного украинского населения, проведённые с 14 сентября до конца ноября 1930 г. в Восточной… … Википедия
експертні методи — різноманітні методи розв’язування задач, ґрунтуються на використанні суджень спеціалістів експертів. Експертні методи поділяються на індивідуальні , коли використовуються судження одного експерта; групові , коли задачу розв’язують кілька… … Термінологічно-тлумачний словник "Моделювання економіки"
Holodomor — The Holodomor ( uk. Голодомор) is the famine that took place in Soviet Ukraine during the 1932 1933 agricultural season when the devastating famines also took place in several other regions of the USSR. The Holodomor ravaged the rural population… … Wikipedia
Collectivization in the Ukrainian Soviet Socialist Republic — Holodomor topics Historical background Famines in Russia and USSR · Soviet famine of 1932–1933 Soviet government Institutions: All Union Communist Party (Bolshevik) · Communist Party (Bolshevik) of Ukraine · … Wikipedia
зауваження — я, с. 1) Стисло висловлене судження, міркування з приводу чого небудь. || перев. мн. Судження наукового, публіцистичного і т. ін. характеру з приводу якого небудь твору. 2) Докір, закид, вказівка на помилку в поведінці. || Міра стягнення,… … Український тлумачний словник
предикат — а, ч. 1) лог. Один із двох термінів судження, в якому щось говориться про предмет судження (суб єкт). 2) лінгв. Те саме, що присудок. 3) Те саме, що властивість. || Відношення, тобто властивість декількох предметів … Український тлумачний словник
Dnieper Hydroelectric Station — The dam as seen from Khortytsia Island. Location Zaporizhia, Ukraine C … Wikipedia
Ukrainians in Kuban — in southern Russia constitute a significant national minority. The region as a whole shares many linguistic, cultural and historic ties with Ukraine. Ukrainians first settled the Kuban in 1792 and until the mid twentieth century the majority of… … Wikipedia