(стёкла)

прищёлкнуть

1) (языком, пальцами) прикляскувати, прикляснути, кляскати, кляснути (пальцями), клоцати, клоцнути, клокати, клокнути (язиком); срв. Подщёлкивать. Не пляшет, так -вает - не танцює, так прикляскує;

2) (двери, щеколду) пристукувати, пристукнути, застукувати, застукнути (двері, клямку);

3) пристукувати, пристукнути, прищикувати, прищикнути що чим; срв. Прихлопывать. Прищёлкнутый - пристукнутий, застукнутий; прищикнутий. -ться (о двери) - пристукуватися, пристукнутися, застукуватися, застукнутися, бути пристукнутим, застукнутим; (прищемливаться) прищикуватися, прищикнутися, бути прищикнутим.

* * *

несов.; сов. - прищёлкнуть

1) ( зубами) кла́цати, кла́цнути; ( языком от удовольствия) прицмо́кувати, прицмо́кнути, цмо́кати, цмо́кнути, цма́кати, цма́кнути; (кнутом, пальцами) ля́скати и приля́скувати, ля́снути; ( каблуками) цо́кати, цо́кнути; ( о соловье) тьо́хкати, тьо́хнути

2) ( придавливать) прида́влювати, придави́ти, приду́шувати, придуши́ти; ( прищемлять) прищи́кувати, прищикну́ти, прищи́пувати, прищипну́ти

3) (перен. убивать) присту́кувати, присту́кнути

проникнуть (сквозь что, куда) проходити, пройти, просмикуватися, просмикнутися, промикувати(ся), промкнути(ся), (грубо) продиратися, продертися (крізь що, куди); (только куда) добуватися, добутися, діставатися, дістатися, досягати, досягти, (грубо) удиратися, удертися, утискатися, утиснутися. Вода -кла сквозь потолок - вода пройшла крізь стелю. Свет свободно -кает сквозь стекло - світ вільно проходить крізь скло. Пыль -кает в легкие - пил проходить у легені. Солнечный луч -кал сквозь трещину в ставне, сквозь листья - сонячний промінь про(с)микувався крізь шпару у віконниці, крізь листя. Пуля -кла до самой кости - куля пройшла аж до кістки. Ветер сквозь щели -кал в избу - вітер крізь шпари заходив у хату. Сквозь брешь в стене он -ник в крепость - пробоїною в мурі він промкнув (дістався) у фортецю. Посредством хитрости он -ник в крепость - хитрощами він добувся у фортецю. Путешественник -ник в глубь Африки - мандрівець добувся (дістався) у глиб Африки. Стараться -нуть куда - добуватися куди, (грубо) лізти, пролазити куди. Свет, тепло и дождевая вода -кают в пахоть - світ, тепло та дощова вода проходять (вникають) у ріллю. Печаль -кает в сердце - туга вникає в серце (Л. Укр.). -кать, -нуть в тайны природы - доходити, дійти таємниць природи, збагнути таємниці природи. Это мнение начинает -кать в умы людей - ця думка починає доходити до розуму людям. -кать взглядом, взором - прозирати, прозирнути, проглядати, проглянути(ся), продивлятися, продивитися. [Погляд чорних очей неначе прозирає наскрізь (Неч.-Лев.). Ой гаю-ж, мій гаю, густий не прогляну (Пісня). Не глибоко проглянув він у душу селянинові (Куліш). Такий ліс густий, що й не проглянешся. Ще прикріше подивилася дочці у вічі, неначе хотіла продивитися їй у душу (Мирн.)]. -кать, -нуть в сознание чьё - доходити, дійти до свідомости кому. -нуть мыслью, умом куда - пророзуміти, прозирнути в що, куди, збагнути що. [Пророзумівши в саму річ справи, я мимоволі посміхнувся (Корол.)]. -кать кого, что - проймати, про(й)няти, переймати, пере(й)няти, промикати, промкнути кого, що. Проникающий - проникливий, той, що проходить, про(с)микується и т. д. крізь що, куди. [Уп'явся в мене довгим, у душу проникливим поглядом (Корол.)]. Проникнутый чем - про(й)нятий, пере(й)нятий, промкнутий чим. [Людина промкнута високою думкою, світом науки (Неч.-Лев.)].

* * *

несов.; сов. - прон`икнуть

1) проника́ти, прони́кнути; несов. промкну́тися; ( взглядом) продивля́тися, продиви́тися; ( проходить) прохо́дити, пройти́; (распространяться, укрепляться в чём-л.) просяка́ти, прося́кнути и прося́кти

2) (во что - перен.: прозревать) прозира́ти, прозирну́ти (у що, що); (несов.: постичь) збагну́ти (що)

1) скло

2) ( оконное) ши́бка, ши́ба

3) ( в очках) ске́льце

1) чин, -у

2) (служащий, чиновник) чин, -а

3) ( порядок) лад, -у и -у; ( обычай) зви́чай, -чаю и -ча́ю

4) церк. чин, -у

несов.; сов. - щёлкнуть

1) (кого - давать кому-л. щелчки) дава́ти щигля́ (щи́глика), да́ти щигля́ (щи́глика) (кому)

2) (зубами, металлическими предметами) кла́цати, кла́цнути; ( языком) цмо́кати, цмо́кнути, цма́кати, цма́кнути, кло́кати, кло́кнути; ( каблуками) цо́кати, цо́кнути, несов. усилит. цокота́ти, цокоті́ти; (кнутом, пальцами) ля́скати, ля́снути, виля́скувати, ви́ляснути; ( кнутом) цьво́хати и цьво́хкати, цьво́хнути

3) (семечки, орехи) луза́ти, лузну́ти, несов. лу́скати, лу́щити

4) ( о птицах) ляща́ти несов., несов. тріща́ти, тріскоті́ти, тріскота́ти, ( щебетать) щебета́ти, щебетну́ти; ( о соловье) тьо́хкати, тьо́хнути