-
41 finesse
I [fi'nes] n1) точність; тактовність2) майстерність; хитрість; хитрування3) кapт. прорізування ( хід)II [fi'nes] v1) майстерно, тонко, дипломатично діяти2) хитрістю утягувати ( у що-небудь); спритно обійти ( кого-небудь)3) кapт. прорізати -
42 fox
I n; (pl без змін)1) лисиця; лис; зooл. лисиця2) лисяче хутро; pl вироби з лисячого хутра3) хитрун, лис4) червонясто-жовтий, рудуватий колір; рудий ( про людину)5) aмep.; cл. красуняII v1) обманювати, обдурювати; ошукувати, дурити; діяти спритно2) ускладнювати, спантеличувати, збивати з пантелику; заганяти у глухий кут4) aмep. полювати на лисиць5) cпeц. ставити нові верхи ( на черевики) -
43 handily
[`hʒndili]advспритно, уміло; зручно; напохваті, під рукою -
44 heeler
I n2) aмep. довірена особа, підручний партійного боса ( у виборчому окрузі); ( ward heeler)3) бойовий півень, який спритно орудує шпорамиII n1) крен2) хиткий човен -
45 horse-trade
vзапекло торгуватися; спритно робити вигідний обмін -
46 huckster
I n1) дрібний торговець; крамар; рознощик; торгаш, баришник; ділок; корислива людина2) маклер; посередникII v2) перепродувати; спекулювати3) спритно рекламувати ( товар); уміти нав'язати ( товар) -
47 knowingly
-
48 nattily
[`nʒtili]adv1) акуратно, охайно2) спритно, моторно, майстерно -
49 nimbly
[`nimbli]adv1) моторно, спритно; легко2) швидко, жваво3) кмітливо, дотепно4) влучно ( про відповідь) -
50 politicly
advпроникливо; розсудливо, розумно; обдумано; політично, розважливо; уміло; спритно; хитро; підступно -
51 quick-wittedly
advспритно, винахідливо; дотепно -
52 railroad
I n; амер.1) залізниця2) pl; eк. залізничні акції; залізничні цінні папериII v1) транспортувати залізницею; їздити залізницею; їхати поїздом; будувати залізницю, прокладати колії; працювати на залізниці; бути залізничником2) спритно провести або спішно проштовхнути ( яку-небудь справу); нав'язати свою думку, рішення3) cл. засадити (до в'язниці за неправдивим звинуваченням, до божевільні); засудити -
53 shrewdly
-
54 находиться
нахаживаться, найтисьI. 1) (стр. з.) знаходитися (в песнях и знаходжатися), бути знаходженим, знайденим, познаходженим и т. п.; срв.I. Находить. [Кістки тії знаходжено дуже глибоко під землею (Л. Укр.)]. Встарину тут -вались клады - за старих часів тут знаходжено скарби. Широта места -дится по высоте солнца - широту місця (місцевости) визначають (реже: відшукують) за висотою сонця. Всё -дено в наилучшем порядке - все знайдено в найкращому порядку. Виновный не -ден - винуватого (винного) не знайдено (не викрито, не знайшли, не викрили). При обыске -дены компрометирующие документы - під час трусу знайдено (витрушено, викрито) компромітовні документи. Не -ден способ полного обесцвечивания тканей - не знайдено способу (спосіб) цілковитого знебарвлювання тканин (обычнее: зовсім или цілком знебарвлювати тканини);2) (возвр. з.) знаходитися (в песнях и знаходжатися), знайтися, находитися (в песнях и находжатися), знайтися, (о мног.) по(з)находитися; специальнее: (-диться вновь) віднаходитися, віднайтися; (отыскиваться) відшукуватися, відшукатися, (о мног.) повідшукуватися; (выискиваться, сыскиваться, как исключение) вийматися, ви(й)нятися, обиратися, обібратися и обратися, (с трудом, диал.) вирискатися; (встречаться, попадаться, случаться) траплятися, трапитися, нагоджатися, нагодитися, вибиратися, вибратися; (быть) бути, (существовать) існувати. [Побить, то й аби-хто знайдеться (Номис). Як ножем пробито, то знайдуться ліки (Чуб. V). Вслуговують їм слуги, - от пани в нас такі знаходяться! (М. Вовч.). Може найдеться дівоче серце, карі очі (Шевч.). Познаходилися такі жінки, що бачили, як він цілував її (Грінч.). Усе познаходилося, що в їх покрадено (Чернігівщ.). «Чи понаходились-же коні?» - «Понаходились» (Київщ.). На цілий світ винявся один такий дід (Кониськ.). Винявся там такий чоловік, що за вбогих людей обставав (Грінч.). Треба тільки, щоб вийнявся енергійний ініціятор (Грінч.). Такі пішли дощі, що й дня не винялося погожого (Грінч.). Обібрався такий-то хазяїн (Драг.). Нехай між вами обереться хто сміливий та піде вночі на грішну могилу (Г. Барв.). Десь вирискався миршавий чоловічок (Мирний). Моя дочка удовиця, їй люди трапляються; не сьогодні- завтра хтось посватає (Коцюб.). (Хотіли) затримати (німку), поки нагодиться французка (Л. Укр.). Якщо не нагодиться нічого (служби), він буде змушений узяти з її грошей (Кінець Неволі). Як тільки було вибереться у його слободна година (Сим.)]. Виновный -шёлся - винуватий (винний) знайшовся, -ого знайдено (викрито). Не -дётся ли у вас листа бумаги? - чи нема(є) (не буде, не знайдеться) у вас (чи не маєте ви) аркуша паперу? В мире такого другого не -дётся - у (на) (всьому) світі такого другого не знайдеться, світ його (такого, такого другого) не покаже. [Удавав із себе такого лютого звіряку, що його і світ не покаже (Яворн.)]. Вот -шёлся приятель! - от знайшовся приятель! Вишь, какой -шёлся! - ач який ви(й)нявся (вирискався, обібрався, вибрався)! [Чи ти бач, який багатир винявся! (Грінч.)];3) -диться (не теряться) - добирати, добрати розуму, давати (знаходити), дати (знайти) собі раду, (догадываться) догадуватися, догадатися, (выпутываться) викручуватися, викрутитися, (не растеряться) не втратити (не втеряти) розуму, не збентежитися, не сторопіти, не стерятися. [Не стерявсь: добрав розуму (Полтавщ.). Він дасть собі раду: бував у бувальцях (Харківщ.). Догадавсь, що робити (Київщ.). Не стерявся і так все розпояснив, що по його сталося (Сл. Ум.)]. Его не озадачишь, всегда -дётся - його не зіб'єш з пантелику (не спантеличиш), завжди дасть собі раду (викрутиться или знатиме, що робити). Он везде - дётся - він скрізь (в усьому) дасть собі раду (знатиме, що робити), він з усього викрутиться. Он ловко -шёлся, ответил хорошо - він спритно викрутився, відказав добре; він не збентежився (не сторопів, не стерявсь) і добре (дотепно, метко) відказав. Он -шёлся и отвечал ему сейчас же - він дав собі раду (не збентежився, не сторопів, не стерявся) і відказав йому негайно. Он -шёлся и умел выпутаться из затруднения - він дав собі раду (не збентежився, не сторопів) і зумів виплутатися (виборсатися) із скрутного становища. Не -шёлся, что сказать - не знайшов (не добрав розуму, не догадався), що сказати; збентежився (сторопів, стерявсь) і не зміг нічого сказати; він не здобувся на слово (Крим.);4) -диться (только несов.) - а) (быть, пребывать) бути (сов. пробути, многокр. бувати), перебувати (сов. перебути), пробувати (сов. пробути), (в просторечии редко, в научном языке обычно), знаходитися, (иметь жилище, обитать) домувати, (жить) жити, (зап.) мешкати, (обретаться) обертатися, (редко) повертатися, поводитися, матися, (зап.) мешкати, промешкати, (постоянно быть, не покидать) держатися, (помещаться, содержаться) міститися; (на складе: об имуществе, товарах) бути, перебувати, лежати; (стоять) стояти, (лежать) лежати, (сидеть) сидіти, (висеть) висіти и т. п.; срв. Быть. [Якийсь час він лежав долілиць, дивуючись, де він (где он -дится) і що з ним скоїлось (Країна Сліпих). Конон завжди був при господі, Грицько при складі (Сл. Ум.). Де тепер (перебуває, пробуває) ваш брат? (Київ). Де він тепер може перебувати? (Крим.). За капіталізму все перебуває в руках буржуазії (Азб. Комун.). Робітники й капіталісти перебувають зовсім не в однакових умовах (Азб. Комун.). Як тяжко на безвідді рибі пробувати, так тяжко на чужині безрідному пробувати (Метл.). Дунканів син пробуває в святого Едуарда (Куліш). Для того проживав Квітка в манастиреві, щоб ближче знаходитись коло дома божого (Куліш). З актових книгах знаходиться такий цікавий документ (Україна). Матрона римська у тюрмі домує! (Л. Укр.). Стах бере за розум і чесноту мого пана, коли такі тарантули отрутні домують вкупі з ним (Л. Укр.). Він там у Пісках мешкає (Мирний). Не раз у хаті обертався тоді його лакей (Крим.). Мирові переговори обертаються поки-що в стадії підготовчій (Н. Рада). Вона сама, одним одна душею, буде повертатися у такому великому городі (Квітка). Знає, де він поводиться (Квітка). А третя (частина війська) де ся має? (Ант.-Драг.). Порубаний, на рани смертельнії знемагає, а коло його джура Ярема промешкає (Ант.-Драг.). Зимою риба держиться на дні (Сл. Гр.). Напросто Лаговського містився за столом консул (Крим.). Право на кінці меча міститься (Вороний). В цих збірниках містились коротенькі оповідання (Рада). Цукор лежить у коморі (Київ). З одного боку рядка стояла дата (Остр. Скарбів). Він углядів, що лежить біля долішньої межі снігів (Країна Сліпих)]. -ться в бегах - см. Бег 2. -ться в бедности - жити (перебувати) в (при) злиднях (убого, при вбозстві), (образно) (голодні) злидні годувати. -ться в беспамятстве - бути непритомним. -ться в ведении, подчинении чьём - бути (перебувати) у віданні чиєму, у волі чиїй (під орудою чиєю), підлягати кому, чому. [Академія Наук перебуває в безпосередньому віданню верховної влади (Стат. Ак. Н.)]. -ться вне себя от чего - (аж) нетямитися (сов. нестямитися) з чого. -ться дома - бути вдома, (домовничать) домувати. [Наша пані домує, вечеряти готує (Чуб. III)]. -ться в заблуждении - помилятися, мати помилкову думку, бути омиленим. [Чи справді я вирвалася на волю, чи може я тільки омилена? (Кониськ.)]. -ться в (полной) зависимости от кого, чего - бути (перебувати) в цілковитій залежності, (цілком) залежати від кого, від чого. -ться в добром здоровьи - бути живим-здоровим (фам. в доброму здоров'ячку), матися добре, почувати себе добре. -ться в опасности - бути (перебувати) в небезпеці (під небезпекою). Он -дится в опасности - він у небезпеці, йому загрожує небезпека. -ться в затруднении (в затруднительном положении) - бути в скрутному становищі, бути заклопотаному (в клопоті), (редко) стояти зле, (безл.) комусь клопіт, (шутл.) непереливки (доводитися) кому. [В його природне щастя, що тебе поборе, хоч як-би зле стояв він (Куліш). Тепер я в клопоті (мені клопіт): що-ж далі діяти (Звин.). Заморгав очима, як завжди, коли доводилося непереливки (Корол.)]. -ться на пользовании в лечебном заведении - перебувати на лікуванні - (лікуватися; зап. куруватися) в лікарні. -ться в равновесии с чем - мати рівновагу (рівноважитися) з чим. -ться в верных руках - бути (перебувати) в певних (вірних, надійних) руках. -ться в связи с чем - бути зв'язаним (пов'язаним) з чим, бути (перебувати, стояти) в зв'язку з чим. [З оцим семітським коренем чи не перебуває часом в етимологічному зв'язку слов'янське «хмара»? (Крим.)]. -ться на службе - бути (перебувати, пробувати) на службі; (служить) служити. -ться в соответствии с чем - відповідати чому. [Прискорений темп поезій Олеся відповідає подіям гарячого часу (Рада)]. -ться на сохранении - бути на схові (на схованці), переховуватися. -ться в тревоге - бути (перебувати) в тривозі. -ться при этом, при том - бути при цьому, при тому. Рука его -лась на столе - рука його лежала на столі. Его имя не -дится в списке - його ім'я нема(є) в спискові, його ім'я не стоїть у спискові. Он -дится за границей - він (перебуває, пробуває, живе) за кордоном. Если -дутся желающие - якщо знайдуться (будуть, трапляться) охочі. -дятся люди, осмеливающиеся мечтать - є (існують, трапляються, знаходяться) люди, що з[на]важуються мріяти; б) (о местоположении) бути, міститися, (только о географ.) знаходитися, (лежать) лежати, розлягтися (в прош. вр. глагола), (стоять) стояти; (простираться) простягатися (сов. простягтися), стелитися, простелятися (сов. простелитися) (-люся, -лишся), простилатися (сов. прослатися (-стелюся, -стелешся)); срв. Лежать 4. [Навпроти його каюти була комора (Кінець Неволі). В поперечній стіні будинку були двері (Олм. Примха). Навпроти будинку містилася (стояла) стайня (Київщ.). Насподі гортани міститься персневий хрящ (М. Калин.). Квартира містилася в найнижчому поверсі (Крим.). Ця установа (міститься) в Київі (Київ). Основа лежить під самим Харковом (Куліш). Склепіння лежало глибоко під поверхнею землі (Едґ. По). Подався до їдальні, що лежала в кідьканадцятьох кроках (В. Гжицьк.). Де наше село? - а їдьте просто шляхом, доїдете до ставу - то наше село розляглося понад ставом (Звин.). Одна з подовжніх стін будинку стояла просто воріт огорожі (Олм. Примха). Перед ґанком стелився моріжок (Київщ.)]. Остров Мадагаскар -дится вблизи восточного берега Африки - острів Мадаґаскар (знаходиться или лежить) близько східнього берега Африки. Город -дится на берегу реки - місто лежить (розляглося, розгорнулося) над рікою. Между Африкой и Южной Америкой -дится Атлантический океан - (по)між Африкою й Америкою простягається (простягся) Атлантійський океан. Находясь - бувши (многокр. буваючи), перебуваючи, пробуваючи и т. п. [Пробуваючи на службі (Н.-Лев.)]. Находящийся, Находившийся - що є (перебуває, пробуває и т. п.), що був (перебував, пробував и т. п.), (-щийся ещё) сущий. [До всіх земляків, на Україні сущих (Шевч.)]. -щийся близко - близький, поблизький. -щийся вверху, внизу - горішній, долішній. -щийся далее - дальший. [Сіра мряка, що залягла дальшу, безлісну долину (Франко)]. -щийся на таком-то расстоянии от чего - далекий на стільки то від чого. [Одно моє поле далеке від другого на гонів двоє (Звин.)]. -щийся вне себя от чего - нестямний з чого. -щийся на учёте - обліковий; см. ещё Состоящий (под Состоять).II. Находиться - см. II. Нахаживаться 2.* * *I несов.; сов. - найт`ись1) знахо́дитися, -джуся, -дишся, знайти́ся, -йдуся, -йдешся и мног. познахо́дитися, находитися, найтися и мног. понахо́дитися; ( выявляться вновь) віднахо́дитися, віднайти́ся; сов. ви́рискатися; ( случаться) трапля́тися, трапи́тися, -плюся, -пишсякакой нашёлся! — яки́й знайшо́вся (найшо́вся)!
2) (перен.: не теряться) зна́хо́ди́ти́ (-джу, -диш) собі́ ра́ду, знайти́ (-йду́, -йдеш) собі́ ра́ду, давати (даю, даєш) собі раду, дати (дам, даси) собі раду, добирати розуму, добрати и дібрати (доберу, добереш) розуму, не розгублюватися, -лююся, -люєшся, не розгубитися, -гублюся, -губишся; сов. прибратине нашёлся, что ответить — не знайшов (не добрав розуму, не дібрав розуму, не зміркував), що відповісти
3) (несов.: быть) бути (буду, будеш), сов. пробути; ( пребывать) перебувати, пробувати; (вращаться среди кого-л.) повертатися, обертатися; (иметь место: иметь определенное географическое положение) знаходитися; ( помещаться), міститися (міщуся, містишся), розташовуватися, -шовуюся, -шовуєшся; ( лежать) лежати; ( стоять) стояти\находиться диться за границей — бути (перебувати; пробувати) за кордоном
Цейло́н \находиться ходится волизи индостана — Цейлон лежить поблизу (близько) Індостану
4) (сов.: в составном сказ. - оказаться) виявитися, -влюся, -вишся; ( быть) бути5) страд. несов. знаходитися, находитися; віднаходитися; відкриватися; винаходитися; витрушуватися, -шуєтьсяII сов.находи́тися, -ходжуся, -ходишся; (много, вдоволь) попоходи́ти, -ходжу, -ходиш; ( устать) підтопта́тися, -топчуся, -топчешся, підту́патися -
55 находчиво
нрч. спритно, дотепно, метко, бистродумно; (удачно) вдало; срв. Находчивый 2.* * *нареч.ме́тко, спри́тно; винахі́дливо; доте́пно -
56 оборотливый
меткий, спритний, зручний, зворотливий. Оборотливо - спритно, зручно.* * *спри́тний, метки́й, поворотки́й, поворотни́й -
57 railroad
v спритно провести чи проштовхнути поспіхом якусь справу; нав'язати свою думку/ своє рішення- to railroad a draft resolution протягнути/ проштовхнути проект резолюції- to railroad a motion through committee протягнути/ проштовхнути пропозицію у комітеті -
58 sprytnie
[спритнє]adv -
59 хол
рука ВН-У; хол алыш- тиснути руки, здороватися, прощатися за руку НБЄ; хол араба ручний візок О; хол биле заре атай розкидає зерно руками П; хол йавлух носова хустка О; хол кӧтэрген ава / хол кӧтэрмек урумський танець із піднесеними руками СМ / НМ; хол платох хусточка СБФ; хол т'емиги кістки руки О; холнуң ӱстӱ / стӱ верхній, зворотний бік долоні СБ / НМ; холу тутай, авузу йутай руками хапає, устами ковтає — все вміє робити добре і спритно СБЧ; хол тут- підтримувати О; хол туттур- змусити підтримувати О; машалла хол т'елишине чого тільки ти не вмієш СБЧ; хол хах- ударити по руках, згодитися О; хол холға пліч-опліч О; хол чалғы ручна коса П; тутамай ӧзӱн холға не тримає себе в руках СМ; узун холдан торғай да тоймаған з далеко ї відстані допомога дуже мала — з довгої руки й горобець не наїсться СБА; холларына шайтан тӱкӱрген він є майстром своєї справи — йому чорт плюнув на руки СБ; холу алтын т'есей його руки крають золото — вправний СБА; холу хурусун щоб йому руки повсихали СБЧ, СМ; холундан иши чыхмай за роботу не береться СМ; биший дэ холундан чыхмай у нього нічого не виходить СМ; холундан йибермей зі своїх рук не випускає СМ; бош хол неощадливий, щедрий СБЧ; оң хол тарзы ший зручна річ, як права рука СБЧ; сағ хол права рука К; сол хол ліва рука К; сол холдан йӱрген ат підручний кінь — що йде з лівого боку К.
См. также в других словарях:
спритно — Присл. до спритний … Український тлумачний словник
спритно — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
вислизати — а/ю, а/єш, недок., ви/слизнути, ну, неш, док. 1) Поковзом, сковзаючи, випадати, вириватися з чого небудь, з під чогось. || перен. Не триматися (в пам яті і т. ін.); зникати. 2) Швидко і непомітно виходити, вибігати звідки небудь. || Швидко і… … Український тлумачний словник
вивертатися — а/юся, а/єшся, недок., ви/вернутися, нуся, нешся, док. 1) Перекидатися, перевертатися нижнім або внутрішнім боком назовні. 2) Перекидаючись, вивалюватися, випадати з чого небудь. 3) Спритно повертаючись, уникати чого небудь, звільнятися від… … Український тлумачний словник
виприснути — ну, неш, док. 1) перех. Однокр. до виприскувати. 2) неперех. Випасти, вирватися звідки небудь, з чогось, кудись. || Швидко і спритно вибігти, вискочити звідки небудь, кудись … Український тлумачний словник
гулькнути — ну, неш, док., розм. Швидко, спритно проникнути куди небудь, зникнути десь … Український тлумачний словник
деручкий — а/, е/, діал. Який уміє спритно видряпуватися нагору … Український тлумачний словник
ділок — лка/, ч., зневажл. Той, хто спритно веде справи, перев. комерційні, вдаючись до будь яких засобів для досягнення мети … Український тлумачний словник
дряпець — пця, ч., діал. Той, хто легко і спритно видирається вгору … Український тлумачний словник
здорово — присл. 1) розм. Дуже, сильно. 2) розм. Добре, спритно, майстерно. 3) у знач. присудк. сл. Чудово, гарно. 4) у знач. присудк. сл. Корисно для здоров я … Український тлумачний словник
зловчитися — чу/ся, чи/шся, док., з інфін. і без додатка. Спритно, вибравши зручний момент, зробити що небудь … Український тлумачний словник