(спортивній)

n; спорт.

n ком., ек., марк. споживач; клієнт; a споживчий; споживацький

той, хто фактично споживає або використовує товари (good) чи користується послугами (service¹) для задоволення особистих потреб; ♦ споживач не обов'язково мусить бути покупцем (purchaser) продукту чи послуги: напр., мати, яка купує спортивні черевики для дітей, вважається покупцем продукту, але його споживачами фактично є діти

═════════■═════════

average consumer середній споживач; college-educated consumer споживач з вищою освітою; conventional consumer звичайний споживач; direct consumer безпосередній споживач; domestic consumer внутрішній споживач; electricity consumer споживач електроенергії; end consumer кінцевий споживач; final consumer кінцевий споживач; gas consumer споживач газу; green consumer споживач екологічно чистих продуктів; health-conscious consumer споживач, який дбає про здоров'я; household consumers домогосподарства-споживачі; individual consumer окремий споживач; industrial consumer промисловий споживач • споживач товарів промислового призначення; interested consumer зацікавлений споживач; intermediate consumer проміжний споживач; large-scale consumer оптовий споживач; loyal consumer прихильний споживач • вірний споживач; nominal consumer номінальний споживач; personal consumer особистий споживач; potential consumer потенційний споживач; price-conscious consumer споживач, який вчасно реагує на ціну; primary consumer первинний споживач; prospective consumer потенційний споживач; quality consumer споживач високоякісних товарів; rational consumer раціональний споживач; reasonable consumer розсудливий споживач; retail consumer роздрібний споживач; secondary consumer вторинний споживач; semi-independent consumer напівнезалежний споживач; solvent consumer платоспроможний споживач; target consumer цільовий споживач; ultimate consumer кінцевий споживач; upper-income consumer споживач з високим рівнем доходу; weight-conscious consumer споживач, який стежить за своєю вагою

═════════□═════════

consumer advertising споживча реклама; consumer agreement договір зі споживачем; consumer awareness обізнаність споживача; consumer behaviour поведінка споживача; consumer behaviour research дослідження поведінки споживачів; consumer buying behaviour поведінка споживача; consumer choice вибір споживача • споживчий вибір; consumer commodities споживчі товари; consumer confidence довіра покупця; consumer confidence index індекс впевненості споживача; consumer convenience goods споживчі товари повсякденного користування; consumer cooperative споживчий кооператив; consumer credit споживчий кредит; consumer credit loan позика на споживчий кредит; consumer deal споживча угода; consumer demand споживчий попит; consumer demographic profile профіль демографічної статистики споживача; consumer demographics демографічні дані споживача • демографічна статистика споживача; consumer durables споживчі товари тривалого користування; consumer education навчання споживача; consumer equilibrium рівновага споживача • стан рівноваги споживача; consumer expectation survey обстеження очікувань споживачів; consumer goods; consumer industry промисловість споживчих товарів; consumer information споживча інформація; consumer lending кредитування споживачів; consumer list споживчий список; consumer loan споживча позика; consumer loyalty прихильність споживача; consumer magazines журнали для споживачів; consumer market споживчий ринок • ринок споживчих товарів; consumer motivation мотивація споживача; consumer needs споживчі потреби; consumer non-durables споживчі товари короткочасного користування; consumer ombudsman посередник у справі скарг споживачів; consumer panel група споживачів • комісія споживачів; consumer policy політика у сфері захисту споживачів; consumer price index; consumer products споживчі товари; consumer profile профіль споживача; consumer promotion стимулювання купівельного споживчого попиту; consumer protection захист споживача; consumer protection legislation законодавство у галузі захисту споживача; consumer relations споживчі відносини • відносини зі споживачами; consumer research вивчення споживача; consumer response реакція споживача; consumer sales продаж споживчих товарів; consumer service обслуговування споживачів; consumer sovereignty незалежність споживача • суверенітет споживача; consumer spending споживчі витрати; consumer spokesman представник споживачів; consumer stimulants споживчі стимули; consumer surplus надлишок споживача • споживчий надлишок; consumer survey опитування споживачів; consumer taste споживчий смак; consumer taxation оподаткування споживача; consumer transaction споживча операція

consumer:: end-user; consumer: producer; consumer ‡ C. four principles of marketing (386)

1) захід, імпреза

2) починання

3) намір ( zamiar)

4) ініціатива ( inicjatywa)

 мн окуляри (спортивні)

ЕЛІТА ( від лат. eligo - вибираю) - група осіб, яка займає провідне або керівне становище у будь-якій галузі людської діяльності: політичній, економічній, військовій, науковій, управлінській, культурній, інтелектуальній, спортивній тощо. Хоч зародки елітарних концепцій можна знайти ще в Конфуція чи Платона, але засновниками сучасних теорій Е. стали італ. політичні мисленики Моска (1858 - 1941) та Парето (1848 - 1923); послідовником Моски став Міхельс (1876 - 1936). Концепції Е. з'явилися, по-перше, внаслідок критики представницької демократії (як прихованої форми домінування різного роду Е.) і, по-друге, класової марксистської теорії, яка виправдовувала тезу про керівну роль окремих груп (партійних верхівок та лідерів) І. дейну основу елітарних концепцій становить консервативна соціальна філософія: будь-який суспільний лад ґрунтується на суспільній ієрархії, на вертикально організованих структурах. На вершині цих структур знаходяться охоронці цінностей даної культури, організатори, творчі особистості, а на нижчих щаблях - виконавці, що здатні успішно діяти, коли визначено мету і загальний напрям руху. Вся складність політичної дії полягає у мудрому поєднанні оновлення зі збереженням. Необхідність успадковувати досвід, нагромаджувати елементи культури та цивілізованості потребує такого оновлення чи заміни Е. (циркуляції Е.), які б не були руйнівними для успадкування того, що має бути збереженим. Цей консервативний підтекст концепцій Е. стоїть в опозиції як до просвітницької спадщини лібералізму та соціал-демократизму (з перебільшеним наголошуванням на соціальному проектуванні), так і до комунізму та фашизму В. ідповідно до вихідної концептуальної позиції та необхідності пристосувати термін "Е." до конкретних обставин філософи, соціологи та політологи обирають різні ознаки, якими мають володіти люди, що, з їх точки зору, складають Е.: культурні та моральні характеристики, творчі та організаційні здібності, сила волі, твердість віри тощо. Оскільки реально існуючі Е. тільки до певної міри відповідають тим вимогам, на основі яких має здійснюватися їхнє формування, то утворюється більша чи менша розбіжність між нормативним та емпіричним складниками цього поняття. Найважливішим є поділ всіх концепцій Е. на нормативні (ціннісні) та функціональні. Перші ґрунтуються на тому, що Е. має бути носієм вищого рівня культури та цивілізованості, творцем та охоронцем таких цінностей, як свобода, справедливість, правовий порядок (стабільність), культурна самобутність (нації), добробут тощо. Другі успадковують політичний реалізм Мак'явеллі і визначають Е. як будь-яку керівну меншину (без включення у це поняття ціннісних ознак). Оскільки ця тенденція наявна у засновників теорії Е., то їх іноді називають мак'явеллістами (що може призводити до непорозумінь). Перша тенденція виразно репрезентована в Ортеги-і-Гассета ("Повстання мас"). Нехтування ціннісними критеріями руйнує концепт Е., бо відкриває можливість вважати Е. будьяку групу, яка будь-якими засобами здобуває та утримує керівне становище. Якщо певна керівна група виходить у своїх діях із суто групових (класових), кланових інтересів (приховуючи цей факт за допомогою риторики), то є підстави вважати цю групу псевдо- чи квазі-Е. Причини виникнення псевдоеліти можуть бути політичні (напр., бюрократичний корпоративізм "номенклатури" у комуністичних режимах та його збереження і модифікація у сучасних незалежних посткомуністичних державах), економічні, психологічні тощо. Психологічні пов'язані з інерцією стереотипів у мисленні й поведінці ("старіння" Е.) та відсутністю ефективно діючих механізмів її оновлення (напр., люди, що свого часу зробили важливий внесок у певну галузь діяльності, можуть використовувати колишні заслуги для збереження свого керівного становища). Виникає проблема "відкритості-закритості" Е. з домінантою у її вирішенні на "закритості". Важливими видами Е. у сучасних суспільствах є професійні Е., зокрема у галузі науки. У наукових спільнотах основними критеріями Приналежності до Е. є високий рівень професійності та моральної й загальної культури (в т.ч. дотримання норм професійної етики); про наукову Е. можна говорити тільки у тому разі, якщо керівні особи (які визначають стратегію наукових досліджень та організовують наукове життя) відповідають цим критеріям. Ціннісне поняття Е. перестає бути продуктивним, якщо його (як деяку регулятивну ідею) не співвідносять із тим, хто, з яких причин і якими засобами у даному суспільному середовищі досягає керівного становища. Без дослідження особливостей даного суспільного середовища постулювання ціннісних критеріїв Е. приречене залишатися добрим побажанням. Різні концепції Е. можуть стати об'єктом критики з огляду на те, що їх можуть використовувати як ідеологію, яка має антидемократичне спрямування. Визнання ієрархічності соціального життя і природності існування Е. створює підстави для виправдання бюрократизації як тенденції суспільного життя. Зокрема, функціональна концепція Е. відносно легко стає основою ідеології, з допомогою якої ті чи ті суспільні групи утверджують своє керівне становище (т. зв. "елітизм"): відкидаючи ціннісну концепцію Е. як ідеалістичну і проповідуючи політичний реалізм, окремі індивіди та групи індивідів легко скочуються в політиці до цинізму. Політична історія України свідчить, що в умовах бездержавності вкрай утрудненим є формування не тільки політичної, а й культурної Е. За таких умов не існує прошарків, які б успадковували один від іншого завдання збереження і творення культури, нації, держави. На це явище вказує, зокрема, Лисяк-Рудницький. Воно є характерним для тих народів Сх. та Пд. Європи, які входили до складу імперій. На ролі Е. у збереженні та творенні культури, нації та держави наголошували Липинський та Донцов. Оскільки вони репрезентували різні політичні ідеології (перший - консерватизм, другий - націоналізм), то відповідно відрізнявся їхній підхід до проблеми Е.