-
1 сноп
сніп, род. п. снопа́как \сноп п повали́лся (упа́л) — як сніп повали́вся (упа́в); упа́в як підко́шений (підрі́заний)
\сноп пы́ луче́й — снопи́ (жмути́) промі́ння
-
2 сноп
техн.сніп, род. снопа́ -
3 сноп
техн.сніп, род. снопа́ -
4 snop
[сноп]m -
5 snopisko
[снопіско]m -
6 bandster
-
7 binding
1. n1) оправлення, переплетення (книги)2) зв'язування3) обв'язування, обшивання; обковування4) бандаж5) в'язання снопів; збирання снопов'язалкою6) накладання ловильного пояса на стовбур дерева7) кріплення (лиж)2. adj1) зв'язуючий, сполучний2) в'яжучий3) зобов'язуючий; що зобов'язує* * *I n1) палітурка2) зв'язування; в'язання снопів; збирання снопов`язалкою3) обв'язка, обшивка; обкуття4) cпeц. бандаж; зв'язок; зрощування ( електропроводів)7) фiз., xiм. зв'язок ( між частинками)II a1) сполучний; єднальний2) в'язкий3) зобов'язуючий, обов'язковий -
8 shocking
1. n с.г.складання в копи (снопів)2. adj1) огидний, гидкий2) скандальний3) приголомшливий, жахливий4) розм. поганий, паскудний; страхітливий5) дуже сильний; страшенний3. advдуже* * *I a1) огидний, бридкий; скандальний2) приголомшливий; жахливий3) поганий, жахливий4) емоц. дуже сильний, жахливийII advдуже, страшенноIII n; с-гкопичення, укладання снопів у копиці -
9 сніп
техн. сноп -
10 снопа
техн. сноп -
11 binder
n1) палітурник2) снопов'язалка3) пов'язка; мотузок, вірьовка, джгут4) обкладинка; папка (для газет тощо)5) тех. зв'язок; сполучна деталь; сполучна речовина6) мед. начеревник; пов'язка* * *n1) палітурник2) в`язальник ( снопів)3) пов'язка, мотузка, джгут4) обкладинка, папка (для газет, журналів)5) тex. зв'язок ( конструктивний елемент); сполучна деталь; зажим, хомут7) снопов`язалка, самов'язка8) мeд. начеревник, пов'язка9) aмep. задаток; застава -
12 bandster
-
13 binder
n1) палітурник2) в`язальник ( снопів)3) пов'язка, мотузка, джгут4) обкладинка, папка (для газет, журналів)5) тex. зв'язок ( конструктивний елемент); сполучна деталь; зажим, хомут7) снопов`язалка, самов'язка8) мeд. начеревник, пов'язка9) aмep. задаток; застава -
14 binding
I n1) палітурка2) зв'язування; в'язання снопів; збирання снопов`язалкою3) обв'язка, обшивка; обкуття4) cпeц. бандаж; зв'язок; зрощування ( електропроводів)7) фiз., xiм. зв'язок ( між частинками)II a1) сполучний; єднальний2) в'язкий3) зобов'язуючий, обов'язковий -
15 shocking
I a1) огидний, бридкий; скандальний2) приголомшливий; жахливий3) поганий, жахливий4) емоц. дуже сильний, жахливийII advдуже, страшенноIII n; с-гкопичення, укладання снопів у копиці -
16 вымолачивать
-ся, вымолотить, -ся вимолочувати, -ся, вимолотити, -ся, змолотити, збити. [Збили дві копи]. Вымолотить часть - надмолотити; (катком) вигарманувати. Вымолоченный - вимолочений, змолочений. Не совсем вымолоченный сноп - приколоток (р. -тка).* * *несов.; сов. - в`ымолотитьвимоло́чувати, ви́молотити и мног. повимоло́чувати -
17 вязь
1) в'язання, звязання;2) в'язь (р. в'язи) (снопів, літер). Цветочные вязи - китиці з квітів, гірлянди. Писано вязью - писано в'яззю, плетеним письмом.* * *1) (старинное письмо; узор) в'язь, -зі2) ( действие) в'я́зка, (неоконч.) в'яза́ння -
18 луч
1) промінь (-меня, мн. промені), соб. проміння, ум. промінчик, промінець (-нця), (пробивающийся, напр. сквозь тучи) парус и парос (-са). [Промінь сонячний наче золотом червоним його обсипав (М. Вовч.). Сонце сипнуло промінням по росяних травах (Куліш). Промінчик ясної надії (Франко). У скісному парусі сонця грає роєм мушва (Коцюб.). Як легенькі блискавочки забігали по землі пароси (Мирн.)]. Луч света, надежды - промінь світла, надії. Бросить луч - кинути промінь. [Сонце кине промінь (Звин.). Мамо, кинь промінь ласки на твого сина (Крим.)]. Брызнул луч - вдарив, стрілив промінь. [Стрілив промінь золотистий (Франко)]. Сноп лучей - пасмо проміння. Лучи веером - паруси. [Дивись, які паруси попускало сонце (Сумщ.)]. Луч световой - світловий промінь. -чи рассеянные - розсіяне проміння. -чи рентгеновские - рентгенове (-нівське) проміння. -чи ультра-фиолетовые - ультра-фіялкове проміння. -чи испускать - см. Лучиться;2) см. Радиус;3) (рыбацк. приспособл.) присвітач (-ча), світильце, лучниця.* * *1) про́мінь, -менялучи́ — мн. физ. про́мені, -нів, собир. промі́ння
2) анат. про́мінь, промене́ва кі́стка -
19 навивать
навить1) (наматывать что на что) навивати, навити и навинути, намотувати, намотати, накручувати, накрутити, сотати, насотати, (о мног.) понавивати, понамотувати, понакручувати що на що. [Основа приготовлена, починає ткач навивати її на верстат (Мат. Укр. Етн. III)]. -вать шёлк на мотушку - навивати (намотувати, накручувати, сотати) шовк на витушку;2) что чем - перевивати, перевити, переплітати, переплести що чим;3) (вплетать кончик) навивати, навити, наточувати, наточити. -вей арапник - заплети гарапника (гарапія);4) (наготовлять витьём) навивати, навити, накручувати, накрутити, наплітати, наплести, (о мног.) понавивати, понакручувати, понаплітати чого. -вить венков - навити (наплести, понавивати, понаплітати) вінків;5) (накладывать вилами сено, солому) накладати, накласти (сіно, солому). -вить воз сена, -вить телегу сеном - накласти (напиряти) віз сіна, накласти віз сіном. Этого и на воз не -вьёшь (много брани) - цього й волами не вивезеш. Навитый -1) навитий, навинутий, намотаний, накручений, насотаний, понавиваний и т. п.;2) перевитий, переплетений;3) навитий, наточений;4) навитий, накручений, наплетений, понакручуваний и т. п.;5) накладений. -ться - навиватися, навитися, понавиватися; бути навиваним, навитим, понавиваним и т. п. На телегу -вается по сотне снопов - на віз накладається (шнурується) з сотню снопів.* * *несов.; сов. - нав`ить1) навива́ти, нави́ти, -в'ю́, -в'є́ш; ( накручивать) накру́чувати, накрутити, -кручу́, -кру́тиш и мног. понакру́чувати; ( наматывать) намо́тувати, намота́ти и мног. понамо́тувати2) ( завивать волосы) накру́чувати, накрути́ти и мног. понакру́чувати3) ( укладывать на воз) накладати, накла́сти, -кладу́, -кладе́ш4) (наносить снегу, сугробы) навіва́ти и наві́ювати, -ві́ює, наві́яти и мног. понавіва́ти, нано́сити, нанести́ и мног. понано́сити -
20 навязывать
навязать1) (наставлять) доточувати, доточити, (о мног.) подоточувати що. [Не сягне мотуз, бо короткий, - доточити треба (Київщ.)];2) (в трикотаже) доплітати, доплести, (о мног.) подоплітати що. [Береться людям панчохи доплітати, - з того хліб їсть (Харківщ.)];3) чего - нав'язувати, нав'язати, (о мног.) понав'язувати чого. [Нав'язали снопів з двадцять (Сл. Гр.)];4) (переносно) накидати, накинути що кому, чому, на кого, на що, нав'язувати, нав'язати що кому, чому, нав'язуватися, нав'язатися з чим до кого, на кого. [Ніхто її не бере, дак ви її на мою шию накидаєте (Г. Барв.). Таку мені накинули ви ролю, що не мені її зробить живою (Куліш)]. Навязанный -1) доточений, подоточуваний;2) доплетений, подоплітаний;3) нав'язаний, понав'язуваний;4) накинений и накинутий, нав'язаний. [Внутрішній уклад старопольського життя, силоміць Україні накинутий (Рада). Накинена дружина - не люба (Київщ.)]. -ться -1) доточуватися, доточитися, подоточуватися; бути доточуваним, доточеним, подоточуваним и т. п.;2) (переносно) набиватися, набитися (з) ким, (з) чим до кого, кому, накидатися, накинутися, в'язнути, ув'язнути, в'язатися, нав'язуватися, нав'язатися, настирятися, настиритися, усилятися, усилитися до кого з чим. [Грицько дочкою набивається: сватай мою дочку! (Пісня). Набивається мені з своїми послугами (Київщ.). Я не набиваюсь із своїми грішми (Грінч.). Хіба я їх просив, - сами набилися (Мирн.). Коли не треба, - я не накидаюсь (Л. Укр.). Мокрина в'язне до жонатого Миколи (Грінч.). В'язавсь до кожного з любов'ю (Куліш). Не кличуть нас на хрестини, то ми й не всиляємось (Сл. Гр.).]. -ться на знакомство с кем - (притьмом) набиватися знайомістю (в знайомі) до кого. Сам -ется в дураки - сам притьмом у дурні лізе. Сам -зался в дураки - сам у дурні пошився, сам себе в дурні пошив;3) (вдоволь, сов.) нав'язатися, наплестися, попов'язати, попоплести (досхочу), (о мног.) понав'язуватися, понаплітатися; срв. Вязать.* * *несов.; сов. - нав`язать1) нав'я́зувати, -зую, -зуєш, нав'яза́ти, -в'яжу́, -в'я́жеш и мног. понав'язувати; (спицами, крючком) напліта́ти, наплести́, -плету́, -плетеш и мног. понапліта́ти2) перен. накида́ти, накинути, нав'я́зувати, нав'яза́ти; ( всучивать) утелю́щувати, -щую, -щуєш, утелю́щити
- 1
- 2
См. также в других словарях:
сноп — сноп, а … Русский орфографический словарь
сноп — сноп/ … Морфемно-орфографический словарь
СНОП — муж. связка; стебли, солома, прутья, связанные толстым пуком. Хлеб вяжется снопами, пучками в 6 8 четвертей окружности; обвязка на нем: поясло, свясло, перевясло или скрута; низ снопа брит, срез, комель, гуза, гузо, гуз, гузло, гузов, гузовка,… … Толковый словарь Даля
сноп — а; м. 1. Связанная охапка стеблей вместе с колосьями хлебных злаков, а также цветов и некоторых других растений. С. пшеницы, ячменя. Неубранные снопы. Вязать снопы. Принести с. цветов. 2. чего. Поток расходящихся в стороны лучей, искр и т.п. С.… … Энциклопедический словарь
СНОП — СНОП, снопа, муж. 1. Связанный пук колосьев какого нибудь злака. «В копны частые снопы сложены.» А.Кольцов. «Нажнете, не заметите, снопов по десяти.» Некрасов. 2. перен. Излучение в виде массы лучей, искр и т.д., расходящихся из одного центра,… … Толковый словарь Ушакова
СНОП — советская наука о Пушкине лит. Источник: Самуил Лурье «Изломанный аршин», 2012 СНОП средство наземного обеспечения полётов транспорт СНОП «Студия неординарного проектирования» СНОП МАА … Словарь сокращений и аббревиатур
сноп — См … Словарь синонимов
СНОП — СНОП, а, муж. 1. Связка срезанных стеблей с колосьями (хлебных злаков и нек рых других растений). Вязать снопы. Ржаной с. С. риса. Упал как с. (тяжело повалился, рухнул). 2. перен. Излучение в виде лучей, искр, исходящих из одного центра. С.… … Толковый словарь Ожегова
СНОП — связка стеблей хлебных злаков (с колосьями), льна, конопли и др … Большой Энциклопедический словарь
Сноп — см. Земледелие … Библейская энциклопедия Брокгауза
сноп — сноп, а; мн. снопы, ов … Русское словесное ударение
