См. также в других словарях:
скрутненький — прикметник … Орфографічний словник української мови
скрутненько — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
скрутний — а/, е/. Який вимагає великого напруження, значних зусиль для здійснення, проведення, подолання і т. ін. чого небудь; тяжкий, складний. || перев. у сполуч. зі сл. пора, час, година, хвилина і т. ін. Який супроводжується особливими труднощами,… … Український тлумачний словник
анація — ї, ж. Скрутне становище, біда … Український тлумачний словник
вбрести — (убрести/), вбреду/, вбреде/ш, док. 1) Зайти, увійти у воду, високу густу рослинність і т. ін. 2) перен. Потрапити в скрутне становище … Український тлумачний словник
втопити — (утопи/ти), втоплю/, вто/пиш; мн. вто/плять; док., перех. 1) у чому і без додатка. Зануривши, кинувши у воду, примусити потонути; потопити. || Впустити у воду. || Позбавити життя, зануривши у воду. •• Втопи/ти в кро/ві розігнати, придушити… … Український тлумачний словник
гордіїв — єва, єве: •• Го/рдіїв ву/зол перен. заплутана справа, положення, збіг обставин, які важко вирішити. Розруба/ти го/рдіїв ву/зол перен. вирішити якісь проблеми, скрутне становище швидко, сміливо, рішуче … Український тлумачний словник
заріз — у, ч. 1) Різання, забій (свійської птиці, свійських тварин). 2) Зарізана вовком дичина. 3) Вовче ікло. 4) перен., розм. Безвихідне, скрутне становище. •• До зарі/зу дуже, конче … Український тлумачний словник
зарізати — і/жу, і/жеш, док., перех. 1) Убити ножем або взагалі чим небудь гострим. || Убити на м ясо (свійську птицю, свійських тварин). || Наїхавши, вбити (про поїзд, трамвай). || розм. Загризти (про хижих тварин). •• Хоч зарі/ж а) (у сполуч. з дієсл.… … Український тлумачний словник
матня — і/, ж. 1) Середня частина невода у вигляді вузького, довгого мішка, куди потрапляє риба під час ловлення. 2) перен. Про тяжкі обставини, скрутне становище; тенета. 3) Частина штанів, де сходяться холоші … Український тлумачний словник
монастир — я/, ч. 1) У буддизмі, християнстві (православ ї і католицизмі) – громада ченців або черниць, що з належними їй землями й капіталами становить церковно господарську організацію. || збірн. Члени цієї громади. 2) Церква, будівлі й територія, належні … Український тлумачний словник