-
1 замутиться
скаламутитися, замутитися. [Вода скаламутилася - треба підождати, поки встоїться (Чернігів.)].* * *1) замути́тися, -му́титься, помути́тися; закаламу́титися, -му́титься, скаламу́титися, сколоти́тися, -ло́титься, збаламу́титися, -му́титьсяв глаза́х \замутиться лось — в оча́х потемні́ло (помути́лося)
2) збаламу́титися -
2 обращаться
обратиться1) см. Оборачиваться, оборотиться. -щаться, -титься в бегство - кидатися, кинутися, пускатися, пуститися навтіки, навтікача, (насм.) п'яти показати, п'ятами накивати. -щаться вспять - повертати, -ся, повернути, -ся назусп'ять, назуспіт. См. Вспять. Кровь -ется в жилах - кров кружляє (циркулює) по (в) жилах;2) (вокруг чего) - см. Оборачиваться 2;3) к кому, чему - звертатися, звернутися до кого, вдаватися, вдатися, податися до кого, ударятися, ударитися до кого, кидатися, кинутися до кого, привертатися, привернутися до кого, до чого. [Звертається до різних установ. Жінки вдавались одна до однієї словами (Грінч.). Вона вдарилась до знахарки. Сила людей привернулось до українства]. -ся к кому по делу - вдатися до кого з справою, у справі. -ся с речью (словами) к кому - звертатися, звернутися (з) словом (словами) до кого, вдаватися, вдатися словами до кого, озиватися, озватися до кого;4) во что - см. Оборачиваться 4, а также - повертатися, повернутися на кого, на що. [Невже затишне займище на озері повернеться на комору крадених речей?], братися, взятися чим. -титься в кого - обернутися, повернутися (несов. обертатися, повертатися), (о мног.) пообертатися на (у) кого или ким. -титься, -щаться в пламя - взятися (братися) полум'ям. -титься в пар - узятися (несов. братися) парою; (в воду) взятися (понятися) водою. [Сніг понявся (взявся) водою. Сіль узялася водою]; (в дым) здимніти; (в прах) спорохнавіти; (в камень) скам'яніти, брусом побратися, взятися. [Од його лікарства усе в животі брусом побралось (Г. Барв.)]. -ся во что (худшее) - зіходити, зійти на кого, на що, переводитися, перевестися на що. [I ми колись були добрі, а ось-же довелось зійти на ледащо (М. Вовч.). Як почав пити горілку, то й перевівся на ка-зна-що]. -ся в ничтожество - звестися ні на що. См. ещё Превращаться;5) с кем - поводитися, повестися, об(і)ходитися, обійтися, заходити, поступувати з ким, трактувати кого. Не уметь -ться в обществе - не знати звичаю доброго, не вміти поводитися серед людей.* * *несов.; сов. - обрат`иться1) (поворачиваться в каком-л. направлении) поверта́тися, поверну́тися, оберта́тися, оберну́тися; ( устремляться) зверта́тися, зверну́тися2) (приниматься за что-л., направлять свою деятельность на что-л.) зверта́тися, зверну́тися; бра́тися, узя́тися3) (адресоваться к кому-л. со словами, просьбой) зверта́тися, звернутися; ( прибегать) удава́тися, уда́тися; ударя́тися, уда́ритися; диал. оберта́тися, оберну́тися4) (превращаться, переходить из одного состояния в другое) перетво́рюватися, перетвори́тися и поперетво́рюватися, оберта́тися, оберну́тися и пооберта́тися, перево́дитися, перевести́ся и поперево́дитися, поверта́тися, поверну́тися и поповерта́тися; (о живых существах фольк.) переверта́тися, переверну́тися и попереверта́тися, перекида́тися, переки́нутися и поперекида́тися; ( переходить в новую веру) наверта́тися, наверну́тися, прийма́ти, прийня́ти5) (несов.: вращаться) оберта́тися6) (несов.: находиться в обращении) эк. оберта́тися; ( иметь хождение) бути в о́бігу, ма́ти о́біг7) (несов.: вести себя) пово́дитися, обхо́дитися; ( относиться) ста́витися8) (несов.: пользоваться чём-л., применять что-л.) пово́дитися; (с орудием, инструментом) ору́дувати9) строит. (несов.) поверта́тися, оберта́тися; направля́тися, спрямо́вуватися; зверта́тися, спрямо́вуватися; перево́дитися; наверта́тися; оберта́тися; перетво́рюватися, оберта́тися, перево́дитися; поверта́тися; переверта́тися, перекида́тися; поверта́тися, ужива́тися -
3 сквозить
1) ( о ветре) тягти́, тягну́ти (тя́гне); безл. протяга́ти, протя́гувати, -гує; ( продувать) продува́ти, продима́титут \сквозить зи́т — безл. тут тя́гне (протяга́є)
2) ( просвечивать) просві́чувати, -чує, світи́тися, -титьсяполотно́ \сквозить зи́т — полотно́ просві́чує (сві́титься)
свет \сквозить зи́т в щёлку — сві́тло просві́чує (сві́титься) крізь щіли́нку
3) ( проглядывать) прозира́ти, просві́чувати; ( проступать) проступа́тив его́ мане́рах \сквозить зи́т самонаде́янность — у його́ мане́рах прозира́є (просві́чує, проступа́є) самовпе́вненість
-
4 смущаться
несов.; сов. - смут`иться1) бенте́житися и збенте́жуватися, -жуюся, -жуєшся, збенте́житися; соро́митися, -млюся, -мишся и засоро́млюватися, -лююся, -люєшся, засоро́митися, ніякові́ти и ні́яковіти, зніякові́ти2) турбува́тися, -бу́юся, -бу́єшся, стурбува́тися, непоко́їтися, занепоко́їтися; хвилюва́тися, -лю́юся, -лю́єшся, схвилюва́тися3) скаламу́титися, -му́чуся, -му́тишся сов.; баламу́титися, -му́чуся, -му́тишся, збаламу́титися4) скаламу́титися, -му́титься, закаламу́титися, сколоти́тися, -ло́титься, замути́тися, -му́титься, помути́тися; збаламу́титися -
5 Нацвечивать
и Нацвечать нацветить розмальовувати, розмалювати що; см. Расцвечивать. -тить нос - надудлитися, насмоктатися; см. Напиться 2 (под Напиваться). Нацвечённый - розмальований; (цветистый) квітчастий, (с цветками) цвіткований. [Галера цвіткована, мальована (Дума)]. -ться -1) розмальовуватися, розмалюватися; бути розмальовуваним, розмальованим. -титься румянами - нарум'янитися, нашмінкуватися, намалюватися (намаститися) рум'янами (рум'янцем). -титься нарядами - вицяцькуватися (вичепуритися) квітчасто (строкато). Луга -тились цветами - луки вимережилися (забарвилися, заясніли, вкрилися) квітками;2) -титься - см. выше -тить нос. -
6 glowing
adj1) розжарений до червоного (до білого)2) що яскраво світиться4) гарячий, палкий5) яскравий (про фарби)* * *I n; спец.розжарювання, світінняII a1) розпечений, розжарений2) яскраво сяючий; променистий; палаючий ( про щоки)3) гарячий, палкий -
7 noctilucous
adjщо світиться уночі; фосфоресцентний* * *aякий світиться уночі, який фосфоресціює -
8 закатываться
закатиться за что, под что1) закочуватися, закотитися, (о мн.) позакочуватися за що, під що. [Копійка закотилася під піч. Очі йому аж під лоба закотилися];2) (о солнце, луне) заходити, зайти, закотитися, спочивати, спочити, лягати, лягти, западати, запасти. [Сонечко вже мало спочивати. Підходять до яру, тут їм спочило як- раз сонце]. -ется его звезда (слава) - його слава падає;3) (смехом) розлягатися, розлягтися, заливатися, залитися, розтинатися, розітнутися сміхом, реготом; заходитися, зайтися зо сміху. [Він аж зайшовся зо сміху].* * *I несов.; сов. - закат`аться1) загорта́тися, загорну́тися, -го́рнеться2) засу́куватися, засука́тися, -сука́ється и -су́читься, зака́чуватися, -чується, закача́тися, зако́чуватися, закоти́тися, -ко́титься; згорта́тися, згорну́тися3) уко́чуватися, -чується, укоти́тися (уко́титься); уторо́вуватися, -ро́вується, уторува́тися, -ру́ється4) несов. запрото́рюватися5) сов. стоми́тися (-млю́ся, -мишся) від ката́ння, утоми́тися від ката́ння6) сов. поча́ти кача́тисяII несов.; сов. - закат`аться1) зако́чуватися, закоти́тися, -кочу́ся, -ко́тишся и мног. позако́чуватися2) ( о светилах) захо́дити, -дить, зайти́, -йде́, зако́чуватися, закоти́тися; запада́ти, запа́сти, -паде3) (перен.: приходить к концу, угасать) згаса́ти, зга́снути4) см. закатывать II 2)5) (смехом, кашлем) захо́дитися, -джуся, -дишся, зайти́ся, -йду́ся, -йде́шся6) страд. несов. зако́чуватися; уко́чуватися; улашто́вуватисясе́рдце \закатываться вается (\закатываться ти́лось) — се́рце захо́диться (зайшло́ся)
-
9 покатиться
покотитися. Клубочек -лся - клубочок покотивсь. Слёзы -тились у него из глаз - сльози покотилися йому з очей. Эхо -тилось по лесу - луна пішла гаєм. -титься кубарем - покотитися шкереберть. -титься со смеху - розлягтися сміхом; зайтися сміхом. Так и -тился - так і зайшовсь (сміхом).* * *покоти́тися; (двинуться, катясь) покоти́ти; (начать катиться, упав, свалившись) покача́тися -
10 магнетитися
магни́титься -
11 candescent
adj1) розжарений до білого; доведений до білого жару2) сліпучий, що світиться яскравим світлом* * *aрозжарений; доведений до білого жару; який сяє яскравим світлом, сліпучий -
12 egregious
adj1) несосвітенний, страшенний2) кричущий; найгрубішийegregious fool — дурний, аж світиться
3) видатний, відомий4) винятковий, надзвичайний* * *aegregious fool — страшенний дурень; кричущий
egregious blunder — кричуща помилка; непереборний
-
13 glary
adjсліпучий, яскравий; засліплюючий* * *aсліпучий, яскравий; який сліпить; який світиться -
14 gleamy
adj1) мерехтливий, блимаючий, миготливий2) освітлений миготливим світлом* * *a1) який світиться, світний; мерехтливий; тьмяний2) освітлений нерівним, мерехтливим світлом -
15 incandescent
adj1) розпечений (розжарений) до білого; біложаровий2) що світиться від нагрівання3) сліпучий, яскравий; виблискуючий4) блискучий; блискаючий5) полум'яний, палаючий; гарячий* * *a1) cпeц. у стані білого жару, розпечений; світний від нагрівання2) яскравий; сліпучий; блискучий3) полум'яний, гарячий -
16 irradiant
adjщо світиться (сяє, випромінює); сяючийthe irradiant sun — сяюче (сліпуче) сонце
* * *aсвітний, випромінюючий -
17 lightful
a; поет.повний світла, світлий; світлоносний, який світиться -
18 lightsome
adj1) світлий, яскравий; пронизаний світлом2) світний; що світиться3) легкий; граціозний4) веселий; безжурний, безтурботний5) легковажний6) жвавий; рухливий, швидкий* * *I a1) легкий, граціозний2) веселий безтурботний; легковажний, фри-вольний3) живий, рухливий, швидкийII a1) світний, який випускає світло2) світлий, яскравий; пронизаний світлом -
19 glary
aсліпучий, яскравий; який сліпить; який світиться -
20 gleamy
a1) який світиться, світний; мерехтливий; тьмяний2) освітлений нерівним, мерехтливим світлом
См. также в других словарях:
обанкро́титься — рочусь, ротишься и (устар.) обанкрутиться, ручусь, рутишься; сов. Стать банкротом, потерпеть банкротство. [Иван Потапыч] пил целые дни чай, ну и обанкрутился. Теперь он, видите ли, приказчиком у меня. Гоголь, Мертвые души. Фабрика эта… … Малый академический словарь
горба́титься — горбатиться, ачусь, атишься(горбиться, сутулиться; много и тяжело работать) … Русское словесное ударение
косма́титься — косматиться, ачусь, атишься (становиться, быть косматым) … Русское словесное ударение
обанкро́титься — обанкротиться, очусь, отишься … Русское словесное ударение
взбаламу́титься — мучусь, мутишься; сов. (несов. взбаламучиваться). разг. 1. Встревожиться, взволноваться. 2. Взмутиться, прийти в волнение (о воде, какой л. жидкости) … Малый академический словарь
взлохма́титься — мачусь, матишься; сов. (несов. взлохмачиваться и лохматиться). Стать лохматым; растрепаться. У него было красное, возбужденное лицо, волосы на голове взлохматились. Е. Мальцев, От всего сердца … Малый академический словарь
вскосма́титься — тится; сов. (несов. косматиться). прост. Подняться космами (о волосах); взлохматиться … Малый академический словарь
встре́титься — встречусь, встретишься; сов. (несов. встречаться). 1. Сойтись с кем л., идя, двигаясь с разных сторон. [Крейсеры] встретились в море, у входа в Отрантский пролив. Лавренев, Стратегическая ошибка. [Кулешов] стал рассказывать, как он ехал из района … Малый академический словарь
горба́титься — бачусь, батишься; несов. разг. То же, что горбиться. Люди пробегали по мосту, горбатясь, руками придерживая шляпы. Соколов Микитов, Зыбь. Мутная вода ревет в реке; видно, как на стрежне горбатится водная поверхность, выпирает ее стремительное… … Малый академический словарь
заболо́титься — тится; сов. (несов. заболачиваться). Превратиться в болото. Здесь лет пять назад был пожар, мертвые, обугленные сосны попадали, земля заболотилась, поросла ольхой и кустами малины. Тендряков, Суд … Малый академический словарь
забо́титься — бочусь, ботишься; несов. 1. (сов. позаботиться). Проявлять заботу (во 2 знач.) о ком , чем л. Алеша умел думать обо всем колхозе, но не умел заботиться о себе. Николаева, Жатва. Семка всегда о ком то заботился, то выхаживал больного котенка, то… … Малый академический словарь
